0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Скільки суддів у верховному суді україни

Содержание

Верховный суд Украины

судьи назначаются Президентом по предложению Высшего совета юстиции

до достижения 70 лет

Пилипчук Пётр Филиппович

01043 м. Київ, вул. П. Орлика, 4-а

Верховный суд Украины (укр. Верхо́вний Суд Украї́ни ) — высший судебный орган в украинской системе судопроизводства. Деятельность Верховного Суда Украины регулируется Законом «О судоустройстве и статусе судей».

Содержание

Палаты Верховного Суда Украины

Верховный суд Украины состоит из следующих судебных палат:

  • Судебная палата по гражданским делам (укр. Судова палата у цивільних справах )
  • Судебная палата по уголовным делам (укр. Судова палата у кримінальних справах )
  • Судебная палата по хозяйственным делам (укр. Судова палата у господарських справах )
  • Судебная палата по административным делам (укр. Судова палата в адміністративних справах ).

Согласно новому Закону «О судоустройстве Украины и статусе судей» Верховный Суд состоит из 48 судей (по 5 от каждой судебной специализации). Была ликвидирована Военная судебная коллегия. На данный момент процесс реформирования не завершен.

Полномочия Верховного суда Украины

Основной задачей Верховного Суда Украины является обеспечение единообразия применения норм права. К полномочиям Верховного суда относят:

  • Пересмотр определений высших специализированных судов в связи с противоречиями в их кассационной практике.
  • Пересмотр решений нижестоящих судов в связи с признанием международной судебной организацией факта того, что данными решениями Украина нарушила свои международные обязательства.
  • Подача конституционного представления в Конституционный Суд Украины о признании закона или иного нормативно-правового акта неконституционными либо о толковании Конституции Украины и законов Украины.
  • Рассмотрение вопроса о наличии в действиях Президента Украины признаков преступления (часть процедуры импичмента).

Председатели Верховного Суда Украины

  • Якименко, Александр Никифорович
  • Бутенко, Георгий Андреевич
  • Бойко, Виталий Федорович
  • Маляренко, Василий Тимофеевич
  • Онопенко, Василий Васильевич
  • Пилипчук Пётр Филиппович

Ссылки

Австрия • Азербайджан¹ • Албания • Андорра • Белоруссия • Бельгия • Болгария • Босния и Герцеговина • Ватикан • Великобритания • Венгрия • Германия • Греция • Грузия¹ • Дания • Ирландия • Исландия • Испания • Италия • Казахстан² • Кипр¹ • Латвия • Литва • Лихтенштейн • Люксембург • Республика Македония • Мальта • Молдавия • Монако • Нидерланды • Норвегия • Польша • Португалия • Россия² • Румыния • Сан-Марино • Сербия • Словакия • Словения • Турция² • Украина • Финляндия • Франция • Хорватия • Черногория • Чехия • Швейцария • Швеция • Эстония

Статья в тему:  В какой суд подавать на раздел имущества

Азорские острова • Аландские острова • Гернси • Гибралтар • Джерси • Остров Мэн • Фарерские острова • Шпицберген • Ян-Майен

Республика Абхазия¹ • Республика Косово • Приднестровская Молдавская Республика • Турецкая Республика Северного Кипра¹

200 vs 100: скільки суддів потрібно у Верховному Суді

Коли в Офісі президента Зеленського серед іншого запропонували скорочення кількості суддів Верховного Суду вдвічі, правнича спільнота розділилась на два табори: прибічників і противників. Перші переконували, що скорочення ВС дозволить очистити його від недоброчесних. Другі вважали, що цей процес створює ризики для встановлення контролю над ВС новим президентом. Проте в цих дискусіях не вистачало головного – розрахунків та даних, скільки суддів реально потрібно для розгляду справ у розумний строк.

16 січня, коли КСУ почав розглядати конституційність судової реформи Зеленського, постало питання скорочення кількості суддів у ВС. Представник президента Федір Веніславський заявив, що цифра у 100 суддів обґрунтована досвідом 21 країни, де співвідношення населення до кількості суддів дорівнює 1 суддя на пів мільйона осіб. Тож, він запропонував застосовувати це співвідношення за аналогією і до України. Проте кількість населення не єдиний чинник, який впливає на кількість суддів.

Ми у Фундації DEJURE перевірили, які методи існують у світі для розрахунку суддів та з’ясували, яка кількість суддів дійсно потрібна ВС з огляду на кількість справ, які він розглядає.

Як рахують кількість суддів у світі

У кожній країні кількість суддів та структура судів найвищого рівня відрізняється. Універсальної цифри немає, адже потреба в суддях залежить насамперед від кількості справ, а остання – від території, чисельності населення, рівня довіри до суду, якості процесуального законодавства, розвиненості мережі судів по території та багатьох інших факторів.

Загалом у світі можна виділити 5 основних методів розрахунку кількості суддів:

  • за співвідношенням кількості населення на 1 суддю;
  • за співвідношенням кількості справ на 1 суддю;
  • через розрахунок ідеального часу розгляду окремих категорій справ (метод ідеального навантаження та часовий метод);
  • відносно потреби розгляду накопичених справ та потреби розумного строку розгляду вхідних справ (метод усуненнябеклогу – накопичених справ).

Найбільш точними є методи ідеального навантаження та часовий. Адже вони базуються на великій кількості даних щодо того, скільки часу займає здійснення правосуддя за окремими категоріями справ, враховують їхню складність за часом підготовки судді до розгляду, кількістю учасників та інших факторів.

Розраховувати кількість суддів через співвідношення до населення чи кількість справ на 1 суддю є сенс, коли створюється нова судова ланка або змінюється система судоустрою.

Метод усунення беклогу дає відповідь, скільки потрібно суддів, щоб забезпечити розгляд справ у межах визначеного періоду, щоб беклог справ не утворювався, та скільки потрібно суддів, щоб розглянути накопичені справи. Для цього вираховується фактичний час розгляду справ на основі даних про кількість вхідних справ, кількість розглянутих справ та середнього навантаження на 1 суддю.

Статья в тему:  Как снять определение суда

Вибираючи, який метод застосовувати для розрахунку кількості суддів у конкретному суді чи загалом в інстанції, потрібно зрозуміти:

  • які дані збираються та доступні для розрахунків;
  • які завдання стоять перед судом;
  • які є інші потреби та обмеження.

Status quo в Україні

Сьогодні в Україні 193 судді у Верховному Суді. При цьому максимальна чисельність визначена законом – 200. Суд складається з Великої Палати (ВП) та 4 касаційних судів: кримінального (ККС), адміністративного (КАС), господарського (КГС) та цивільного (КЦС).

В 2017-2019 роках ситуація з розглядом справ була така:

Оскільки навантаження для касаційних судів і ВП різне, потрібно визначити потребу в суддях для кожного з них окремо.

Крім того, ми маємо забезпечити 2 потреби: розгляд в розумні строки справ, які надходять, та розгляд накопичених справ (беклог). При цьому варто пам’ятати, що, коли судді вирішать усі справи в беклозі, суддів стане надто багато. Тому вони працюватимуть «не на повну силу», а держава витрачатиме зайві кошти. Тож важливо знайти баланс між строком розгляду та кількістю суддів для розгляду беклогу.

Скільки суддів потрібно у Верховному Суді

Для підрахунку суддів для Верховного Суду ми обрали метод усунення беклогу. Для його використання достатньо даних, які збираються Верховним Судом або Державною судовою адміністрацією.

За обраним методом ми спочатку підрахували кількість суддів, необхідну для вирішенyня справ, які надходять у межах 1 року. Строк в 1 рік обрали як оптимальний для розгляду справи касаційним судом і для зручності розрахунку.

У результаті підрахунків ми з’ясували, що достатньо 168 суддів (на 25 менше, ніж зараз).

При такій кількості ВС міг би розглядати всі нові справи не більше року за умови, що середня кількість нових справ залишатиметься такою ж.

Тим не менш, існує ще беклог близько 57 тисяч справ. Для його розгляду потрібні «додаткові» судді, які будуть безпосередньо займатися розглядом накопичених справ або допоможуть розвантажити інших суддів.

Ми розрахували кількість суддів, необхідну для розгляду беклогу за 1, 2 і 3 роки, адже будь-який довший строк буде нерозумним.

За нашими підрахунками, для розгляду беклогу за 3 роки потрібно ще 30 суддів, за 2 роки — 45, а за 1 рік – 90. У результаті, якщо обрати строк для розгляду беклогу в 1 чи 2 роки, то після розгляду накопичених справ суддів буде надто багато, і їх не можна буде просто звільнити. Так, строк у 3 роки для розгляду беклогу хоч і є достатньо довгим, але є оптимальним, зважаючи на кількість суддів, яких необхідно залучити до розгляду.

В результаті, ідеальною кількістю суддів для ВС виглядає цифра не 100, а 198 суддів: 168 суддів потрібні, щоб забезпечити розгляд справ, що надходять у межах 1 року, та ще 30 – щоб розглянути накопичену кількість справ за 3 роки.

Але не можна просто так взяти і додати 5 додаткових суддів до складу Верховного Суду. Навантаження в кожному з касаційних судів різне, та й нестача суддів теж різна. У двох судах, на нашу думку, сьогодні суддів забагато. При теперішньому навантаженні КАС та ККС потребують додатково 11 та 7 суддів, а в КЦС та КГС суддів більше на 12 та 14 відповідно. Таким чином, потрібно враховувати потребу для кожного суду у складі Верховного Суду окремо.

Статья в тему:  Почему амстердамский суд

А якщо навантаження різко зміниться?

Як пояснили в Офісі президента, скорочення ВС до 100 суддів пов’язане зі скороченням кількості справ, які будуть надходити у Верховний Суд.

Дійсно, закон № 269-ІХ (раніше законопроєкт № 2314), прийнятий 15 січня 2020 року, запроваджує «процесуальні фільтри», покликані зменшити кількість справ. Проте у пояснювальній записці до законопроєкту не було прогнозу, як саме зменшиться навантаження. Голова ВС Валентина Данішевська заявила, що «процесуальних фільтрів» недостатньо, адже вони зменшують категорії справ, які до того не були значними для навантаження.

У той же час 21 січня на засіданні КСУ представник ВРУ Ольга Совгиря заявила, що при введенні процесуальних фільтрів, кількість касаційних скарг суттєво зменшиться – до 15% від вхідних у цивільній і господарській юрисдикціях та до 30-40% в адміністративній.

У своєму висновку Венеційська Комісія застерегла, що фільтри будуть стосуватися тільки майбутніх вхідних справ, а не тих, які вже на розгляді. ВС в будь-якому разі повинен розглянути справи, які уже розпочаті. Вилучення справ з провадження призведе до порушення права на доступ до правосуддя.

Очевидно, що в умовах політичної турбулентності кількість справ постійно може змінюватись. І не лише через законодавчі ініціативи, а й інші фактори, як згадувалось раніше.

Якщо надходження нових справ дійсно не зміниться – наступні 3 роки Верховному Суду буде потрібно 198 суддів. Після завершення розгляду накопичених та зменшення надходження нових справ ця цифра може виявитись надмірною. Її потрібно буде скоротити до 168 (кількості, необхідної при звичайному навантаженні), або й ще менше у разі суттєвого зменшення справ, що надходять.

Зважаючи на те, що від кількості суддів прямо залежить швидкість розгляду справ, а розгляд справ у розумні строки є складовою права на справедливий суд, скорочувати ВС до 100 суддів зараз не потрібно.

Як і коли скорочувати кількість суддів Верховного Суду

Для скорочення суддів Венеційська Комісія рекомендує два шляхи: або добровільне переведення до судів нижчої інстанції, або «природне скорочення».

Перший варіант малоімовірний. Навряд чи хтось захоче позбуватися престижного звання судді Верховного Суду та заробітної плати, яка навіть в мінімальному варіанті, на 10% більша, ніж у суддів апеляційної інстанції.

Щодо другого варіанту ситуація ще цікавіша. Природне скорочення – це про зменшення кількості суддів через вихід «на пенсію» чи смерть. Середній вік судді ВС зараз 51 рік, суддею можна бути до 65 років, а середня тривалість життя в Україні 66 років для чоловіків та 76 для жінок. Це означає, що природного скорочення до 100 суддів потрібно буде чекати 14 років. За 3 наступні роки роботи суду припинять свої повноваження через досягнення пенсійного віку орієнтовно 12 суддів. При цьому цей спосіб не гарантує, що в суді залишаться кращі з кращих.

Статья в тему:  Когда юристам запретят участвовать в судах

Не можна забувати, що важливим є не тільки, скільки суддів у суді, а і хто вони

Нагадаємо, що, за результатами двох конкурсів до ВС, до його складу увійшли 44 недоброчесних. На жаль, ще є судді, у яких проблеми з доброчесністю виникли після призначення. Таким, наприклад, є суддя Валентин Сердюк, щодо якого під час конкурсу ГРД не надавала негативного висновку. Однак у березні 2019 року суддю спіймали п’яним за кермом та притягнули до адмінвідповідальності, що є явним порушенням критеріїв доброчесності.

Для того, щоб забезпечити якісний склад Верховного Суду, потрібно проводити повторну перевірку суддів ВС на доброчесність та професійність. Ідею такої перевірки суддів уже підтримала Венеційська Комісія.

Розглянути істотні проступки суддів ВС мала б Етична комісія при Вищій раді правосуддя у складі 3 міжнародних експертів та 3 членів ВРП. Проте роботу комісії сьогодні заблоковано самими членами ВРП: вони відмовились делегувати своїх кандидатів до її складу.

Перевірка з боку ГРД та Етичної комісії могла б очистити суд від недоброчесних, і саме завдяки цьому можна було б провести скорочення суду. Проте треба врахувати, що в КАС недоброчесних суддів найбільше, а саме там є потреба в додаткових кадрах для розгляду накопичених справ. Та ми не можемо чекати, поки навантаження зменшиться, щоб звільняти недоброчесних суддів. Адже рішення мають бути не лише швидкими, але й справедливими. Тому потрібно якнайшвидше провести повторну перевірку, звільнити недоброчесних суддів та оголосити нові конкурси на вакантні посади.

Так можна буде вбити двох зайців одночасно: забезпечити розумні строки розгляду справ та відібрати до Верховного Суду більш професійних та доброчесних суддів.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображає позицію NED.

Вероніка Крейденкова, аналітикиня Фундації DEJURE

Ірина Шиба, виконавча директорка Фундації DEJURE

Новый Верховный суд: что изменится для украинцев

Другие новости

С 15 декабря прекратил существовать старый Верховный суд Украины, а также институт повторной кассации, куда входили Высший административный суд, Высший хозяйственный суд и Высший специализированный суд по рассмотрению гражданских и уголовных дел. При этом заработал новый Верховный суд, который теперь является главной и единственной кассационной инстанцией, — передает Сегодня .

Кроме судебных нововведений вступили в силу новые редакции трех кодексов: Хозяйственного процессуального кодекса, Гражданского процессуального кодекса и Кодекса административного судопроизводства. Заново написанные документы касаются всех украинских судов, в том числе и Верховного.

ЧТО ИЗМЕНИЛОСЬ С СУДАМИ

Ранее виды специализированных судов, которые упразднили – Высший административный суд, Высший хозяйственный суд и Высший специализированный суд по рассмотрению гражданских и уголовных дел — представляли собой длинный коридор судебных тяжб в части кассации. Теперь человек автоматически обращается в Верховный суд, чем экономит свое время. Кроме того, при старой системе от незнания люди лишались возможности оспорить окончательное решение украинского суда в Европе.

«Раньше в Украине очень многие люди решали подавать в ЕСПЧ, считая, что нужно в Украине пройти все инстанции – суд первой инстанции, апелляцию, Высший специализированный суд (третья инстанция), и четвертую инстанцию – Верховный суд. И только после этого подавать можно, как они думали, в ЕСПЧ. На самом деле это неправда. В ЕСПЧ подавалось не позже, чем через полгода после вынесения решения ВССУ. Люди же проходили все инстанции и думали, что срок подачи в ЕСПЧ начинается в течение 6 месяцев после Верховного суда. То есть была путаница. Люди просто не знали. А между Высшим специализированным судом и Верховным судом, пока они судились, проходило время. И эти полгода в любом случае проходили и люди теряли возможность подачи вовремя в ЕСПЧ, потому что не знали, что именно после ВССУ нужно подавать, а не после Верховного суда. С этим теперь не будет путаницы», – рассказал доктор права, профессор Иван Боднарук.

Статья в тему:  Отп факторинг подал в суд что делать

Примечательно, что Верховный суд Украины изменил свое название и стал просто Верховным судом. Такие законодательные меры были приняты, чтобы продемонстрировать ликвидацию изжившего себя органа.

«У нас был Верховный суд Украины по старой Конституции и были внесены изменения. Стал называться просто Верховный суд. За счет этого одного слова предполагалось, что старый орган ликвидируется, а новый появится и он становится единым звеном. То есть, по сути было четыре ступени. Был институт повторной кассации, а сейчас оно все уперлось в Верховный суд. Но набор и формирование по большому счету с нуля происходили», – рассказал адвокат Столичной коллегии адвокатов Геннадий Дубов.

НОВЫЕ ПРАВИЛА КОДЕКСОВ

С 15 декабря начал функционировать институт приказного производства и досудебного урегулирования спора. Теперь любые споры, если говорить об уголовном производстве, можно решать не доводя дело до суда, а решать все путем подписания соглашений. Максимально большое количество производств будет переведено в ранг денежных взаимосвязей. Досудебный процесс по сути будет происходить в суде, но суд просто вынесет решение по соглашению. Приказное производство даст возможность получить решение суда, условно говоря, в течение дня.

Через три месяца, 15 марта вступят в силу изменения в Гражданский процессуальный кодекс. В частности, заработают ограничения сроков досудебного расследования. Если говорить о досудебном расследовании в уголовном процессе, то в Кодексе четко прописано – сначала 2 месяца, и можно продлить до 4. Тяжкие преступления – до 6, а особо тяжкие до 12 месяцев. Ранее сроки были размыты, а теперь они будут учтены более точно, и для их продолжения нужно будет убедить в этом суд.

Нововведением являются понятия «примерное» и «типовое» дела. Они позволят рассматривать дела по аналогии, что также должно сократить время судебных тяжб. В частности, судьям будет легче принять решение по тому или иному делу, ссылаясь на статистику аналогичных решений, которые были вынесены ранее. По сути, «примерное» и «типовое» дела почти ничем не отличаются, за исключением того, что «типовое» это стандартное дело, которые рассматривались множество раз.

«Электронный суд» начнет функционировать через три месяца после обнародования объявления о запуске системы в парламентской газете «Голос Украины» и на сайте судебной власти. С помощью «электронного суда» доказательства можно будет подавать в электронном виде, что должно существенно экономить время. В настоящее время доказательства должны быть оформлены исключительно в бумажной форме. Их нужно отправлять по почте или ехать на судебное заседание. Однако практика покажет, появится ли риск появления в базе поддельных документов, поскольку механизма их обязательной проверки нет. Это может грозить остановкой процесса на любом этапе.

Статья в тему:  Как написать жалобу в верховный суд рк

Также новое процессуальное законодательство вводит штрафы для участников судебного заседания за злоупотребление процессуальными правами. Сюда, в частности, относится автоматический штраф за повторный отвод судьи, подачу одного и того же ходатайства несколько раз, если по нему уже есть решение, а также краткосрочную работу адвоката в судебном процессе.

РИСКИ И ПРЕИМУЩЕСТВА

Ранее существовал некий механизм фильтра, которым пользовался ВСУ. Получая кассационную жалобу от высшего специализированного суда, он мог ее рассмотреть, но отказаться открывать производство, объясняя свое решение отсутствием оснований. Теперь Верховный суд должен стать «более живым» и производства открывать чаще.

Эксперты сходятся во мнении, что успешность судебной реформы в Украине покажет время. По мнению Дубова, на практике реформа в целом – это способ перезагрузить всю систему.

«Сейчас все удивляются, поскольку это ново. Практики на сегодняшний день нет. Как они (новые правила – ред.) будут применяться пока неизвестно. Первое впечатление – есть много положительных моментов. Но проблема старых кодексов была не в том, что они были плохие, а в том, что много чего просто не выполнялось. А сейчас они стали более подробные и изощренные. Но как их будут выполнять, можно будет сказать только потом. Но это год минимум нужно», – сказал он.

Также Дубов считает, что новые правила успешно заработают, если Верховный суд будет принципиально подходить к процедурным вещам и не давать спуску нижним инстанциям. Необходимо обращать внимание на то, что, если не будут выполняться нормы, ВС будет отменять решения с соответствующими последствиями для всех.

44 судді Верховного суду України є «недоброчесними» – ГРД

Ще 75 новообраних суддів Верховного суду України склали присягу 7 травня 2019 року. Указ про їхнє призначення підписав президент Петро Порошенко. Тепер Верховний суд має укомплектований суддівський апарат – 193 судді із 196 можливих. Громадська рада доброчесності заявляє, що до Верховного суду потрапили «одіозні недоброчесні» судді.

«Верховний суд – це останній і головний рубіж верховенства права в нашій країні», – сказав чинний президент України Петро Порошенко на урочистої церемонії складання присяги новопризначеними суддями.

За словами президента Порошенка, судова реформа розпочалася чотири роки тому задля законних і справедливих суддівських рішень, а «Верховний суд є взірцем для інших судів».

Він нагадав, що головне завдання судової влади – «захист прав і свобод простої людини», забезпечення єдності та прогнозованості судової практики, і завершення розгляду тих багатьох тисяч справ, «рішень у яких вже зачекалися наші громадяни».

Також Петро Порошенко висловив сподівання, що новообраний президент Володимир Зеленський та його команда «поважатиме рішення щодо незалежного та справедливого суду, закріплене в Конституції України».

«Нас об’єднує спільна відповідальність, яку ми взяли на себе перед народом України», – сказала голова Верховного суду Валентина Данішевська.

Вітаючи новопризначених суддів, вона зауважила, що вони долучилися до того складу ВСУ, який розпочав працювати півтора роки тому – із січня 2018 року. Туди увійшли 113 суддів, які пройшли відбір, були призначені президентом і склали присягу у листопаді 2017 року.

Статья в тему:  Как получить протокол заседания суда

За цей час, повідомила Данішевська, оновлений Верховний суд вже розглянув майже 120 тисяч справ, а зараз на розгляді перебуває ще приблизно 100 тисяч справ.

Голова Верховного суду наголосила, що «пріоритетом є передбачуваність рішень Верховного Суду та єдність судової практики».

Громадська рада доброчесності: 44 судді ВСУ є «недоброчесними»

Великий сумнів, що промовлені президентом Петром Порошенком і головою Верховного суду Валентиною Данішевською слова, будуть втілені у реальній роботі судової системи, висловили представники громадських організацій, які відстежують роботу судів і перевіряють доброчесність суддів.

«Третина новообраних суддів є вихідцями зі старої системи, де процвітало право телефонного дзвінка та корупція. Ці судді мають негативні висновки Громадської ради доброчесності. Але не зважаючи на думку громадськості, Вища рада правосуддя рекомендувала нечесних суддів на посади ВСУ. Це негативно впливає на репутацію ВСУ і буде даватися в знаки в подальшому. Адже не можна чекати справедливості від нечесних суддів» – так прокоментувала Радіо Свобода якість суддівського корпусу Верховного суду координаторка проектів Центру громадянських свобод та член правління Адвокатської дорадчої групи Марина Ліліченко.

Громадська рада доброчесності (ГРД) повідомила, що із новопризначених 75 суддів, раніше рекомендованих Вищою радою правосуддя – 15 мають негативні висновки Громадської ради доброчесності.

Таким чином, після двох конкурсів, за підрахунками ГРД, 44 судді (22,7%) із 193 набраних до Верховного суду не пройшли перевірку на доброчесність.

Хто ж ці судді?

Координаторка Громадської ради доброчесності Галина Чижик, коментуючи «доукомплектацію» Верховного суду України, у коментарі Радіо Свобода, назвала найскандальніших – на погляд ГРД – суддів, указ про призначення яких у найвищу судову інстанцію країни підписав президент Порошенко.

Зокрема, це колишній голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк.

«Він отримав негативну славу, зокрема, покриваючи «суддів Майдану». Користуючись своїм становищем Бенедесюк піддавав утискам та покаранням незалежних суддів, а «покірним» надавав індульгенції», – розповідає Галина Чижик.

Також Бенедесюк під час співбесіди так і не пояснив коли отримав українське громадянство і чи має він російське громадянство. Таке запитання виникло, оскільки на початку 1990-х Бенедесюк працював суддею у Російській Федерації.

Суддею Верховного суду став і Сергій Могил, племінник народного депутата від «Опозиційного блоку» та скандально відомого голови Центральної виборчої комісії під час виборів 2004 року – Сергія Ківалова.

Сергія Могила підозрюють у тому, що він незаконно приватизував і продав службову квартиру у столичній новобудові, а також толерував незаконне втручання в автоматизовану систему розподілу справ у суді – так звану «схему Татькова-Ємельянова».

До Верховного суду потрапляє ще один родич Ківалова – суддя Максим Тітов, який є сином одного із членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Коли Тітов проходив оцінювання у ВККС, то його батько навіть не взяв відпустку, тобто, мав можливість прямо впливати на результат оцінювання.

Як повідомляє голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков – теперішній новопризначений суддя ВСУ Максим Тітов причетний до засудження автомайданівців та затягування справ Майдану, а також за останні два роки він закрив щонайменше 21 справу про покарання нетверезих водіїв.

Статья в тему:  Как оформить наследство по решению суда

Чого очікувати?

Верховий суд України не лише «задає планку», ухвалює остаточні рішення, формує обов’язкову судову практику для інших судів, а й переглядатиме, зокрема, рішення Вищого антикорупційного суду у касаційній інстанції.

Від складу Верховного суду, від тих рішень, які ВСУ ухвалюватиме, залежить те, як зміниться загалом судова система і чи з’явиться у суспільства довіра до судів.

«А хіба можна очікувати від недоброчесних суддів «чесних» суддівських рішень?!» – кажуть правозахисники.

Аналіз уже ухвалених із січня 2018 року рішень ВСУ демонструє, що якісного оновлення не відбулося, каже Галина Чижик.

Про це свідчать, зокрема, скандальні рішення про поновлення на посадах «суддів Майдану», а також рішення ВСУ на користь забудовників у судових справах, щодо намагання громад зберегти «зелені зони».

І це при тому, що Верховний суд ставить «фінальну крапку», після нього вже немає куди іти далі відстоювати свої права.

Висновок кількох років проведення судової реформи – не можна повністю перекрити можливість потрапляння недоброчесних суддів до Верховного суду України, не оновивши перед цим склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів – органів, відповідальних за добір суддів.

«У ВККС і ВРП мають входити не самі судді, яких ми безуспішно намагається замінити у процесі судової реформи, а ті, кому суспільство довіряє найбільше, – представники громадськості та міжнародні експерти», – вважає Михайло Жернаков.

Тепер, на його думку, очистити склад Верховного суду можливо хіба що через ухвалення спеціального закону, який би дозволив провести повторне оцінювання суддів.

Ірина Штогрін

Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».

Верховный Суд Украины: полномочия, решение, руководство

Верховный суд Украины переживает очередные серьезные изменения в связи с принятием нового закона о судоустройстве . Они касаются его структуры, полномочий и формирования судейского состава.

Изменения в законодательстве

Ранее суд выполнял задачи кассационной инстанции и представлял собой высшее звено в судебной системе страны. Со временем в стране были организованы высшие специализированные суды: хозяйственный и административный.

Верховный суд Украины имел право пересматривать решения данных судов, данная система именовалась двойной кассацией и вызывала нарекания.

Эта система действовала до 2010 года, когда был принят новый закон и судебную систему перестроили.

Новое положение

В 2010 году было принято решение организовать новый высший специализированный суд, который бы занимался уголовными и гражданскими делами. Это посчитали завершением ранее проведенных реформ.

  • рассмотрением гражданских и уголовных дел в кассационном порядке;
  • обобщением практики (обзор рассмотрения конкретных споров в отдельной области права);
  • принятием постановлений Пленумов с общими рекомендациями по решению споров: в них выражается понимание конкретных норм закона без ссылок на определенные дела.
Статья в тему:  За какое время должны предупредить о суде

Верховному суду Украины осталось лишь две задачи:

  • принимать решения по одинаковым делам с разным применением одних и тех же норм права;
  • рассматривать дела в связи с решениями международных судов, признавших неисполнение страной международных обязательств (чаще всего речь идет о ЕСПЧ).

Как работал суд в первом случае? Например, кассационная инстанция в одном деле соглашается с тем, что выдача кредита без лицензии делает данную сделку недействительной, а в другом деле не соглашается.

Заявитель подает жалобу, где просит отменить решение по своему делу и прикладывает копии решений по аналогичным делам. Суд, рассматривая жалобу и приобщенные материалы, мог указать какое толкование нормы закона является верным или дать новое разъяснение.

Постановление Верховного суда Украины по таким спорам считается обязательным и для судей и для органов власти.

Результаты работы же пленумов и обобщения практики по сравнению с вышеуказанными решениями имели и имеют лишь рекомендательный характер. Таким образом, в стране сделан шаг по созданию прецедентного права. Некоторые юристы сочли нововведение хорошим, другие — нет.

Реформа 2016 года и новые полномочия

Верховный суд Украины, кроме сохранения своего статуса самой высокой инстанции, получил все полномочия ВССУ и сохранил те, что имел с 2010 года.

Согласно закону 2016 года, он выполняет следующие задачи:

  • играет роль кассационной инстанции;
  • рассматривает дела в первой и апелляционной инстанциях в случаях, предусмотренных законами;
  • занимается обобщением практики;
  • дает заключения по поводу законопроектов, которые затрагивают судебную систему (её организация, статус, исполнение судебных актов и т. д.);
  • дает заключение о наличии в действиях Президента состава преступления;
  • обращается в Конституционный суд за разъяснениями Конституции и оценкой соответствия конституции других законов;
  • рассматривает, как и ранее, заявления о пересмотре судебных актов в связи с неодинаковым применением законов в однотипных делах.

Новая организация суда

Решение Верховного Суда Украины теперь заменят акты высших специализированных судов: хозяйственного и административного. Как только наберется нужное число судей, данные учреждения прекратят свою работу.

В рамках нового суда действуют:

  • большая палата;
  • кассационные суды (административный, гражданский, хозяйственный и уголовный). Каждый суд делится на палаты согласно специализации.

Чем занимается большая палата?

  • пересматривает решения кассационных инстанций в случаях и порядке предусмотренных законом;
  • занимается анализом практики применения судами законодательства;
  • рассматривает в апелляционном порядке дела, для которых один из кассационных судов выступил в качестве первой инстанции.

Какие еще предусмотрены дела для Верховного суда Украины? В законе о судоустройстве сделана отсылка на иные законы, что вполне ясно. Невозможно в одном законе прописать все возможные варианты, так, что в будущем возможно уточнение компетенции учреждения.

В большую палату избираются судьи от каждого кассационного суда по 5 человек, в её состав по должности входит Председатель Верховного Суда.

Суд в полной мере начнет работать согласно новому закону как только закончится его формирование из числа действующих высших судов и ныне работающего Верховного суда.

Статья в тему:  За какое время должны предупредить о суде

Пленумы суда

В пленуме участвуют все судьи без исключения. К компетенции относится:

  • избрание председателя суда, его заместителя;
  • обращение в Конституционный суд;
  • дача заключений по законопроектам, затрагивающим суд;
  • решение иных вопросов, предусмотренных законом.

С принятием нового закона пленумы Верховного суда на Украине полностью связаны лишь с вопросами организационного характера, и осуществление правосудия не затрагивают, как это было раньше с принятием тематических постановлений о применении законодательства на практике.

Влияние на практику

Юристы, работая над делами, стараются отслеживать практику применения законодательства судами, особенно, Верховным судом. И Украина в этом отношении не исключение.

Как изучается практика верховного суда Украины? Достаточно взять несколько однотипных дел и выявить подходы, которые применил суд в их решении. Конечно, каждое дело имеет свои нюансы. Однако изучение практики значительно облегчает выяснение перспектив дела той или иной категории: как понимается закон, какие доказательства достаточны, и какие ошибки допускаются судами или юристами.

Как бы не относились к практике суда, она имеет колоссальное влияние на судей.

Но остается открытым один вопрос. Ранее обязательными были лишь постановления по делам, открытым по причине неодинакового применения норм закона. Постановления Пленумов или обобщения практики всегда носили рекомендательный характер. Судьи часто пользуются ими, чтобы обосновать свое решение, но также, и часто игнорируют ссылки на них в жалобах и иных документах заявителей и сторон.

До конца не ясно, но, судя по всему, в будущем обязательными останутся лишь отдельные решения верховного суда Украины.

Роль решений ЕСПЧ

Верховные суды, выполняющие роль кассационной инстанции – последнее звено судебной системы внутри страны. Их решения окончательные и их нельзя обжаловать, но международное право предоставляет специальный механизм, дающий шанс инициировать пересмотр дела.

Последние десятилетия граждане стран Европы имеют возможность обращаться в ЕСПЧ.

Его задача — изучение решений судов на предмет их соответствия Конвенции о правах человека, а не их пересмотр. Судебные акты ЕСПЧ обязывают Верховный суд пересмотреть дело в свете национального законодательства.

Руководство суда

Высший или Верховный суд Украины самостоятельно решает, кто его будет возглавлять. Собираются все судьи, и проводится тайное голосование. Судья, набравший большее число голосов, становится председателем. Так же выбирают и судью-секретаря суда или его отдельной палаты.

Аналогичным образом выбираются председатели и секретари кассационных судов, являющихся частью Верховного суда.

В каждом суде, как указывалось выше, формируются палаты, членство в которых основано на специализации судей. Каждая палата выбирает себе судью-секретаря, который отвечает за решение организационных вопросов. Выборы проходят по системе тайного голосования.

На данный момент председателем Верховного суда является Ярослав Романюк. В связи с тем, что часть судей будет заменена, высока вероятность, что он покинет свой пост. Это же касается и секретарей судебных палат, которые их возглавляют.

Выборность руководителей суда судьями считается гарантией независимости суда от политиков и их сиюминутных интересов. Она, конечно, не всегда срабатывает, но, тем не менее, оказывает положительное влияние.

Источники:

http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1368585

http://www.pravda.com.ua/articles/2020/01/23/7238124/

http://protocol.ua/ru/noviy_verhovniy_sud_chto_izmenitsya_dlya_ukraintsev/

http://www.radiosvoboda.org/a/29926985.html

http://fb.ru/article/348491/verhovnyiy-sud-ukrainyi-polnomochiya-reshenie-rukovodstvo

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector