Верховний суд як апеляційна інстанція

Апеляційний суд

Апеляці́йний суд (від апеляція) — орган судової системи, уповноважений переглядати рішення судів нижчих інстанцій, а у встановлених законом випадках діє як суд першої інстанції.

Зміст

• 1 Історична довідка
• 2 Характеристика
• 3 Апеляційні суди в Україні
• 4 Джерела
• 5 Література
• 6 Автор ВУЕ

Історична довідка

Ієрархічне уявлення про судову систему є надбанням римського права, в основі якого лежало право апеляції до вищої за ієрархією посадової особи або органу, ніж той, що ухвалив рішення.

У Російській імперії система судоустрою, що ґрунтувалася на Судових статутах 1864, визначала діяльність судів апеляційної інстанції.

У період Центральної Ради в Україні було передбачено функціонування Генерального та Апеляційного судів. Після запровадження народного суду, згідно з постановою радянської влади, апеляційні суди були ліквідовані. Вони відновили свою діяльність лише 2001 під час реформування системи правосуддя та через запровадження апеляційного оскарження судових рішень.

Характеристика

Апеляційні суди є майже в усіх країнах світу. У країнах загального права функціонують апеляційні суди штатів та держави (США), або Апеляційний суд Її Величності в Англії (Велика Британія). У Франції та Німеччині складніша система апеляційних судів. Зокрема, у Франції кілька разів було реформовано систему судів, а апеляційні суди або мали загальну юрисдикцію, або були диференційовані за різними критеріями. Нині у Франції діє окремо адміністративна юрисдикція, у складі якої є адміністративний апеляційний суд, а також загальна юрисдикція, у складі якої загальний апеляційний суд з окремими палатами, що розглядають соціальні справи, комерційні справи, цивільні, а також адміністративні проступки. Окремо діє суд присяжних, у компетенції якого ― злочини, за які може бути призначене ув’язнення на понад 10 років.

Апеляційні суди в Україні

В Україні апеляційні суди — частина судової системи, суди другої ланки, які діють як суди апеляційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, — як суди першої інстанції, з розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Апеляції у цивільних і кримінальних справах, а також у справах про адміністративні правопорушення здійснюють апеляційні суди в апеляційних округах, або загальні апеляційні суди. Апеляції щодо господарських та адміністративних справ провадять відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди у відповідних апеляційних округах. Адміністративні та господарські апеляційні суди ― це спеціальні апеляційні суди.

Судовою реформою 2017 передбачено реорганізацію та розширення судів. Зокрема, відповідно до низки Указів Президента України від 29.12.2017 в Україні утворюються 26 апеляційних судів з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення, 8 апеляційних адміністративних судів та 7 апеляційних господарських судів у апеляційних округах.

Перегляд судових рішень Верховним Судом у адміністративних справах

Зміст

• 1 Нормативно-правова база
• 2 Право на касаційне оскарження
• 3 Підстави касаційного оскарження судових рішень
• 4 Строки на касаційне оскарження судових рішень
• 5 Форма та зміст касаційної скарги
• 6 Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження
• 7 Відкриття касаційного провадження
• 8 Порядок розгляду справи Верховним Судом
• 9 Повноваження Верховного Суду
• 10 Набрання судовими рішеннями суду касаційної інстанції законної сили

Нормативно-правова база

• Кодекс адміністративного судочинства України
• Закон України «Про судовий збір»

Право на касаційне оскарження

Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Підстави касаційного оскарження судових рішень

• Підставами касаційного оскарження рішень суду першої інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1. якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2. якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3. якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4. якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

• Підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Строки на касаційне оскарження судових рішень

• Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
• У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
• Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України .

Форма та зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі зазначаються:

1. найменування суду касаційної інстанції;
2. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб — громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
3. судові рішення, що оскаржуються;
4. підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодекс адміністративного судочинства України підстави (підстав);
5. вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
6. у разі необхідності — клопотання особи, що подає касаційну скаргу;
7. дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується;
8. перелік матеріалів, що додаються.

Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

До касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання касаційної скарги на ухвалу суду — 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження

• касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню;
• є ухвала про закриття касаційного провадження у зв’язку з відмовою від раніше поданої касаційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;
• є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
• скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними;
• суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою;
• Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Питання про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відкриття касаційного провадження

За відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги на судове рішення. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Порядок розгляду справи Верховним Судом

• Підготовка справи до касаційного розгляду

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Підготовчі дії, визначені пунктом 2 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

• Попередній розгляд справи

Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п’яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення учасників справи. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

• Касаційний розгляд справи у судовому засіданні

1. У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 Кодекс адміністративного судочинства України.
2. Неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
3. Розгляд справи в суді касаційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення якого суду розглядається. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань учасників справи, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, доводи касаційної скарги та відзиву на неї.
4. Сторони та інші учасники справи надають свої пояснення.

Касаційна скарга на рішення та постанови, визначені частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, визначені частинами другою та третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, — протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

Повноваження Верховного Суду

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:

1. залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення;
2. скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3. скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4. скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5. скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6. у визначених Кодексом адміністративного судочинства України випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7. у визначених Кодексом адміністративного судочинства України випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, визначених пунктами 1-6 частини першої статті 349 КАС України.

Набрання судовими рішеннями суду касаційної інстанції законної сили

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Після закінчення касаційного розгляду справа у п’ятнадцятиденний строк повертається до суду першої інстанції, який її розглядав, якщо інше не зазначено у судовому рішенні суду касаційної інстанції.

Мего-Інфо — Юридичний портал №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Коментарі кодексів

Галузі права

Зміст

• Розділ І. Загальні положення (ст.1-130)
• Розділ II. Заради забезпечення кримінального провадження (ст.131-213)
• Розділ III. Досудове розслідування (ст.214-313)
• Розділ IV. Судове провадження у першій інстанції (ст.314-391)
• Розділ V. Судове провадження з перегляду судових рішень (ст.392-523)
  • Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції (ст.392-423)
    • Стаття 392. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку
    • Стаття 393. Право на апеляційне оскарження 1. Апеляційну скаргу мають право подати:
    • Стаття 394. Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень
    • Стаття 395. Порядок і строки апеляційного оскарження
    • Стаття 396. Вимоги до апеляційної скарги
    • Стаття 397. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг
    • Стаття 398. Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції
    • Стаття 399. Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження
    • Стаття 400. Наслідки подання апеляційної скарги
    • Стаття 401. Підготовка до апеляційного розгляду
    • Стаття 402. Заперечення на апеляційну скаргу
    • Стаття 403. Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження
    • Стаття 404. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
    • Стаття 405. Апеляційний розгляд
    • Стаття 406. Письмове апеляційне провадження
    • Стаття 407. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги
    • Стаття 408. Зміна вироку або ухвали суду судом апеляційної інстанції
    • Стаття 409. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції
    • Стаття 410. Неповнота судового розгляду
    • Стаття 411. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження
    • Стаття 412. Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону
    • Стаття 413. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність
    • Стаття 414. Невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого
    • Стаття 415. Підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції
    • Стаття 416. Особливості нового розгляду судом першої інстанції
    • Стаття 417. Закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції
    • Стаття 418. Судові рішення суду апеляційної інстанції
    • Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
    • Стаття 420. Вирок, ухвала про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру суду апеляційної інстанції
    • Стаття 421. Недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого
    • Стаття 422. Порядок перевірки ухвал слідчого судді
    • Стаття 423. Повернення матеріалів кримінального провадження
  • Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції (ст.424-443)
  • Глава 33. Провадження у Верховному Суді України (ст.444-458)
  • Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами (ст.459-476)
  • Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення (ст.477-479)
  • Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб (ст.480-483)
  • Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх (ст.484-502)
  • Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру (ст.503-516)
  • Глава 40. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю (ст.517-518)
  • Глава 41. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває іа межами України під прапором або і розпізнавальним знаком України (ст.519-523)
• Розділ VII. ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНИХ МАТЕРІАЛІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ (ст.524-531)
• РОЗДІЛ VIII. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ (ст.532-540)
• Розділ IX. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження (ст.541-614)
• Розділ X Прикінцеві положення
• Розділ XI Перехідні положення

Стаття 418. Судові рішення суду апеляційної інстанції

1. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 407 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали.

2. Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються, роз’яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу.

1. Враховуючи положення ст. 405 КПК, яка нормативно врегульовує процесуальний порядок здійснення апеляційного розгляду, та відповідну процесуальну можливість суду апеляційної інстанції провести дослідження доказів у повному обсязі, доцільно зауважити, що суд апеляційної інстанції грунтує своє рішення не лише на тих доказах, що були досліджені в суді першої інстанції, а й на нових доказах, представлених сторонами. Така доказова база, що вивчається судом апеляційної інстанції, значно розширює можливості суду прийняти законне, обгрунтоване та вмотивоване рішення. Саме тому згідно з п. З ч. 1 ст. 407 КПК суд апеляційної інстанції має право, скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, ухвалити новий вирок.

2. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у випадках, передбачених ч. 1 ст. 420 КПК. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали. Тобто з приводу застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру (див. ч. З ст. 420 КПК), стосовно звільнення особи від кримінальної відповідальності, а також

щодо закриття кримінального провадження суд апеляційної інстанції виносить ухвалу (див. ст. 417 КПК). Так само шляхом винесення ухвали суд апеляційної інстанції залишає судове рішення суду першої інстанції без змін, змінює його або скасовує та повертає кримінальне провадження на новий судовий розгляд (див. ст. 415 КПК).

3. Про порядок ухвалення судових рішень див. коментар до ст.ст. 368, 371, 375 КПК.

4. Про зміст та властивості судових рішень див. коментар до ст.ст. 369, 370, 372-374 КПК.

5. Про порядок проголошення судового рішення див. коментар до ст. 376 КПК.

6. Про дії суду після проголошення судового рішення див. коментар до ст.ст. 377-380 КПК.

Суди апеляційної інстанції

Суди апеляційної інстанції

Апеляція – оскарження ухвали, рішення, постанови нижчої судової інстанції перед вищою.

Апеляція – одна з форм оскарження судових рішень у цивільних і кримінальних справах до суду вищої (апеляційної) інстанції, що має право переглядати справу. Апеляційне провадження як важлива гарантія справедливості судових рішень існує в переважній більшості сучасних країн

Апеляційна інстанція переглядає справу в повному обсязі або в певній її частині як з фактичних, так і з юридичних підстав, але в межах скарги, поданої стороною в процесі. Як і суд першої інстанції, апеляційна інстанція розглядає справу по суті і, провівши власне дослідження доказів, приймає рішення, яке замінює рішення нижчого суду, хоча за своїм змістом воно може бути таким самим.

Апеляційне оскарження:

1. Цивільний процес (Цивільний процесуальний кодекс – ЦПК України).

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).
Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

2. Господарський процес (Господарський процесуальний кодекс – ГПК України).

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Апеляційні господарські суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих господарських судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду).
Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Апеляційна палата Вищого суду з питань інтелектуальної власності переглядає в апеляційному порядку судові рішення, ухвалені Вищим судом з питань інтелектуальної власності.

3. Адміністративний процес (Кодекс адміністративного судочинства – КАС України).

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.
У випадках, визначених цим Кодексом, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення апеляційного адміністративного суду.
У випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.

Представництво в судах апеляційної інстанції (ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС)

За подання до суду підготовленої юристом

Представництво в судах апеляційної інстанції (ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС)

За подання до суду підготовленої юристом

Представництво в судах апеляційної інстанції (АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС)

За подання до суду підготовленої юристом

Подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Надмірний формалізм суду при повернені апеляційної скарги без розгляду у зв’язку із поданням її до суду апеляційної інстанції, а не через суд першої інстанції.

15 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 2-а-7354/08, адміністративне провадження №К/9901/67207/18 (ЄДРСРУ № 80481002) досліджував питання надмірного формалізму при повернені апеляційної скарги з підстав подання останньої безпосередньо до апеляційної інстанції, а не через суд першої інстанції.

У відповідності до вимог статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) в редакції, що була чинною на момент постановлення оскаржуваної ухвали апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно з пп. 15.16 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: суд видає виконавчі документи в паперовій формі. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Разом з цим, частиною 1 статті 186 КАС України (у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року) встановлено, що апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Здійснивши аналіз вищевикладених норм, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що виходячи з принципу пропорційності при здійсненні судочинства, особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, зокрема статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу заявнику без розгляду на підставі пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) у зв’язку з порушенням позивачем порядку звернення до суду з апеляційною скаргою, встановленим частиною першою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року).

ВИСНОВОК: Верховний суд погоджується з доводами скаржника про наявність у нього права звернутися з апеляційною скаргою в порядку, встановленому статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду зокрема, у постановах від 19 липня 2018 року по справі № 640/20036/17 (К/9901/48190/18), від 26 вересня 2018 року по справі № 826/8873/16 (К/9901/48198/18), від 20 грудня 2018 року по справі №815/1402/18 (К/9901/64044/18), від 06 березня 2019 року по справі №816/1760/18, (К/9901/63413/18), від 06 березня 2019 року по справі № 2040/7255/18, (К/9901/68496/18) та ін.

Источники:

http://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%83%D0%B4

http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC_%D1%83_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85

http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F-418-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83-%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97

Суди апеляційної інстанції

http://blog.liga.net/user/emorozov/article/32853