0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Як оскаржити рішення верховного суду україни

Як оскаржити рішення верховного суду україни

Оприлюднено: 6 Квітня, 2015 at 10:41 am

В чому різниця між видами судових рішень:

—Рішення – рішення суду, у якому суд вирішує спір по суті у цивільному чи господарському судочинстві

—Ухвала – рішення суду щодо процесуальних питань розгляду справи, яке приймається у всіх видах судочинств

—Постанова – рішення суду, у якому суд вирішує спір по суті в адміністративному судочинстві, або рішення Верховного Суду України при перегляді рішень судів касаційної інстанції з мотивів неоднакового застосування закону

—Вирок – рішення суду, у якому суд вирішує питання про винуватість чи невинуватість особи у кримінальному судочинстві

—Конституцією України гарантується право на оскарження в апеляційному чи касаційному порядку рішень суду, крім випадків, передбачених законом (п.8 ст.129 Конституції України)

—Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов’язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених ЦПК України (ст.13 ЦПК України)

Особливості оскарження судових рішень

—Окремо від рішення суду згідно переліку у ст.293 ЦПК України

—Одночасно з рішенням суду, якщо оскарження ухвали не передбачене ст.293 ЦПК України

—Всі рішення в апеляційному порядку незалежно від характеру та суті

Строки оскарження рішень суду

—Протягом 5 днів з моменту проголошення ухвали

—протягом 5 днів з моменту отримання ухвали, якщо особа не брала участь в судовому засіданні

—Протягом 10 днів з моменту проголошення рішення

—Протягом 10 днів з моменту отримання рішення суду, якщо особа не брала участь в судовому засіданні

Як обрахувати строк на оскарження рішення

—Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

—Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

—Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Форма і зміст апеляційної скарги

—В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

—1) найменування суду, до якого подається скарга;

—2) ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

—3) ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

—4) рішення або ухвала, що оскаржуються;

—5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);

Статья в тему:  Заявление о том что не могу присутствовать на суде

—6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

—7) клопотання особи, яка подала скаргу;

—8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

—Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

—До апеляційної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.

—До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Важливо знати!

За подання апеляційної скарги справляється судовий збір, квитанція про сплату якого додається до апеляційної скарги

Які ставки судового збору встановлені в даному випадку, як його сплатити та оформити квитанцію дивіться у відеоконсультації“Як правильно сформувати квитанцію про сплату судового збору”

Куди подається апеляційна скарга

Відповідно до ч.1 ст.296 ЦПК України апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення

Суд першої інстанції на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду.

Апеляційний суд _____________області

Позивач: ___________________________
найменування, місце проживання

Відповідач: ___________________________
найменування, місце проживання

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на рішення ________ суду від _________ у справі № ________

Рішенням _____________ суду від ____ у справі ________ відмовлено у задоволені позову про ___________________. Підставою відмови у задоволені позову, як зазначено в рішенні суду є ______________________________________________________________________.

Вважаємо зазначене рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки:______________________

(зазначити, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин).

Виходячи з вищезазначеного, відповідно до ст. ст. 292, 294, 307, 309 ЦПК України, –

Скасувати рішення суду_____________________ та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги (П.І.Б.).

Документи, необхідні для розгляду скарги знаходяться в матеріалах справи.

Додаток : (кількість апеляційних скарг), квитанція про сплату судового збору

Позивач (представник позивача) _______________ ПІБ
(підпис)

Як оскаржити рішення верховного суду україни

Однією з основних новел судової реформи є визначення Верховного Суду як єдиної касаційної інстанції в Україні. Верховний Суд (ВС) є найвищим судом у системі судоустрою України, у його складі функціонують Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд і Касаційний цивільний суд. Тобто ВС поглинув раніше існуючі ВАСУ, ВГСУ та ВССУ.

Реформа повернула систему судоустрою до раніше існуючої триланкової з деяким осучасненням.

Без права на касацію

Внесеними раніше змінами до Конституції України щодо правосуддя закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та лише у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення. Впроваджені Законом № 2147-VIII зміни до процесуальних кодексів спрямовані на обмеження кола справ, що можуть підлягати касації.

Статья в тему:  Можно ли подать в суд на судью

Відтепер ГПК, ЦПК і КАСУ містять переліки справ, які не підлягають касаційному оскарженню (ч. 3 ст. 288 нової редакції ГПК, ч. 3 ст. 390 нової редакції ЦПК, ч. 5 ст. 328 КАСУ).

Тобто розгляд певних справ завершуватиметься на рівні апеляції, лише більш складних – на рівні касації. На цьому буде поставлено крапку в судовому розгляді справи, що має скоротити шлях до остаточного судового рішення.

Які ж саме категорії справ позбавлено права на касацію, розглянемо детально. Так, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах (справах незначної складності).

Малозначними, як у цивільному, так і господарському процесі, є справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні до 176200 грн), а також справи незначної складності з ціною позову до 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні 881000 грн), які визнані судом малозначними, за винятком окремо визначених спорів.

У цивільному процесі

Цивільні справи з ціною позову до 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у яких таки можна розраховувати на касацію:

• сімейні (крім стягнення аліментів і поділу майна подружжя);

• щодо приватизації державного житлового фонду;

• щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування;

• вимоги у яких об’єднані з вищезазначеними.

У господарському процесі

У господарських спорах винятки становлять справи, для яких право на касацію передбачено, зокрема, у справах:

• за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

• у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій);

• у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності (крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

• у спорах, що виникають із відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;

• у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинено) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю);

• у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна;

• об’єднаних з такими вимогами.

В адміністративному процесі

Адміністративними справами незначної складності, яких позбавлено права на касацію, є справи щодо:

• прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище);

• оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

• оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат і пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

• припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців у випадках, визначених законом, чи скасування державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців;

Статья в тему:  Как узнать когда суд по дтп астана

• оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

• оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

• стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений Кодексом строк оскарження;

• оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

• перебування іноземців або осіб без громадянства на території України;

• а також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком окремих справ.

Винятки, тобто ті, що передбачають право на касацію, становлять справи у спорах:

• щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених КАСУ;

• щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, завданої такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

• про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

• щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Можна сперечатися щодо віднесення чи невіднесення тих чи інших справ до переліку тих, що можуть розраховувати на касаційний перегляд судового рішення, однак очевидно, що справи незначної складності завершуватимуться на рівні апеляції, у чому вбачається певний позитив. Адже в більшості справ при перегляді у касаційному порядку можна розраховувати на «нове коло», тобто скасування незаконного судового рішення та направлення справи на новий розгляд. Часто це призводило до зловживань – свідомого затягування розгляду справи на роки. Проте, з іншого боку, якщо суд апеляційної інстанції винесе помилкове рішення, виправити його буде вже неможливо. Однак оскільки усі національні механізми захисту можна вважати вичерпаними, судове рішення ще може бути оскаржене до Європейського суду з прав людини, хоча скористається цим правом аж ніяк не кожен незгодний із судовим рішенням.

Знову ж таки, якщо не усунути повністю корупційні ризики на рівні двох нижчих інстанцій, можлива й надалі така ситуація, коли у подібних правовідносинах суди по-різному застосовуватимуть одні й ті самі норми права, існуватимуть протилежні судові рішення в аналогічних спорах. Хай навіть і в малозначних справах, однак це неприпустимо, і все-таки мають бути механізми перегляду таких рішень із підстав неоднакового застосування норм права.

Залишається сподіватися на справедливість і неупередженість суддів апеляційних судів, а також на високий професіоналізм адвокатів (юристів), здатних переконати та довести свою позицію в судах лише на рівні двох ланок.

«Виняткове» право на касацію

Увагу практиків привертають норми «виняткового» права на касацію, яким можна наділити за певних умов.

Статья в тему:  Сколько заместителей у председателя верховного суда

Отже, якщо загалом неможливо, але дуже «потрібно», то касаційному оскарженню може підлягати рішення, якщо:

• касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

• особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи;

• справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

• суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних (справ незначної складності) помилково.

Очевидно, що такі поняття, як «фундаментальне» чи «виняткове» значення або «значний» суспільний інтерес, є оціночними, що закладає підвалини для можливих зловживань і допуску до касації «обраних» справ та несе корупційні ризики. Можна стверджувати, що мало не кожна справа для її учасника має виняткове значення, тому наділити «винятковим» правом на касацію можна в разі такої необхідності.

Вибірково до касації

Навіть якщо право на касацію законодавцем збережено, суд касаційної інстанції може відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо визнає касаційну скаргою необґрунтованою. З практики відомо, що в ухвалах про відмову у відкритті касаційного провадження свого часу не наводилися жодні конкретні підстави відмови, а містилися лише загальні формулювання обсягом у кілька речень. Так само можна сформулювати й на вимогу нових процесуальних законів «мотиви», з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження із зазначенням, що правильне застосування норми права є «очевидним і не викликає розумних сумнівів». Адвокати-практики не розраховують, що під час відмови у відкритті касаційного провадження наводитимуться правові висновки ВС щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, однак хотілося б на це сподіватися.

Можна з упевненістю прогнозувати, що так званий «футбол» застосовуватиметься частіше, особливо в умовах теперішньої завантаженості ВС «старими» та «новими» касаціями.

Касація не по кишені

Не лише коло справ, а й коло осіб, спроможних піти на касацію, суттєво скоротиться, адже сплатити у майнових спорах максимальний судовий збір у розмірі 17620 грн (фізичній особі в справі цивільній) чи 1233400 (юридичній особі) спроможна аж ніяк не кожна особа.

Звичайно, наведені суми є максимально можливими, але нерідко спір стосується фактично власного майна, у результаті спору особа нічого не отримує (не стягує), а лише визнає чи відновлює своє право, однак змушена сплатити такі значні суми коштів. В умовах фінансової кризи та зубожіння населення такі розміри судового збору є неприйнятними.

Додавши витрати на правничу допомогу, скаржник добре подумає, чи скористатися наданим правом на касацію, навіть за наявності примарної можливості їх відшкодувати у майбутньому. Напевно, на це також розраховував законодавець при підвищенні ставок судового збору саме за подання касаційної скарги до 200 %, чим також стримуватиметься потік касаційних скарг до новоствореного ВС.

Оцінка перспектив касаційного провадження до ВС з урахуванням його правових висновків покладається на адвокатів, що вимагає високого рівня професіоналізму в сучасних умовах, завдяки майстерності яких можна домогтися або навпаки уникнути касаційного перегляду судового рішення.

_____________________________________________
© ТОВ «ІАЦ «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов’язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» заборонено.

Статья в тему:  Какой ветви власти относится верховный суд

Як оскаржити судове рішення

Як оскаржити судове рішення

В Україні відповідно до Конституції запроваджено апеляційне та касаційне оскарження судових рішень.

ХТО МАЄ ПРАВО НА ОСКАРЖЕННЯ?

За загальним правилом, оскаржити рішення суду в апеляційному порядку може особа, яка брала участь у справі або яка не брала участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо зачіпає її пра­ва, свободи, інтереси чи обов’язки.

МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ

Апеляційне оскарження допускається з мотивів допущення судом помилки як у питаннях факту (щодо встановлення обставин у спра­ві), так і в питаннях права (у застосуванні норм матеріального та / або процесуального права).

ЯКИЙ ПОРЯДОК ОСКАРЖЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ?

Для того , щоб в апеляційному порядку оскаржити рішення суду , Вам слід подати апеляційну скаргу . Таку скаргу слід подавати через суд першої інстанції , який виніс рішення , однак адресатом скарги потрібно зазначати відповідний апеляційний суд , який уповноважений переглядати оскаржуване рішення . Скарга про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення .

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

— найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга; наприклад: «Волинській апеляційний суд»;

— прізвище, ім’я, по-батькові (найменування) особи, яка подає скаргу; наприклад:

«Петренко Петро Петрович»;

— поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв’язку; наприклад: «43000, м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, буд. 10 кв. 11; тел. (03346) 11-11-11;

— прізвище, ім’я, по-батькові (найменування) осіб, які беруть участь у справі;

— поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електро­нної пошти, якщо такі є осіб, які беруть участь у справі;

— назва документу з зазначенням відомостей про рішення, що оскаржується; наприклад: «Апеляційна скарга на постанову Старовижівського районного суду від 03 грудня 2011 року по справі № 1 1 1 -/2011»;

— в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення ;

— обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота до­слідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) засто­сування норм права;

— клопотання особи, яка подала скаргу (за наявності таких), на­приклад про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

— зміст вимог, які Ви ставите до апеляційного суду, а саме Ви мо­жете просити суд:

1. Змінити рішення суду;

2. Скасувати рішення суду та прийняти нове рішення.

3. Скачувати рішення суду і залишити позовну заяву без роз­гляду або закрити провадження у справі;

4. Визнати рішення суду нечинним і закрити провадження у справі;

5. Скасувати рішення суду і направити справу на новий роз­гляд до суду першої інстанції.

— Перелік документів та інших матеріалів, що додаються до апеля­ційної скарги;

— Дата підписання апеляційної скарги.

МОТИВИ КАСАЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ

Касаційну скаргу можна подавати лише, якщо Ви вважаєте, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матері­ального або процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи.

Тобто, на відміну від апеляційного оскарження, підставами каса­ційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій лише у питаннях права (застосування норм матеріального та процесуального права), але не в питаннях до­слідження фактів справи.

Статья в тему:  Дослать документы в суд как оформить

Судом касаційної інстанції є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Оскаржити рішення суду в касаційному порядку можна в одномісячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у випадках, коли складення постанови було відкладено на певний строк у зв’язку зі складністю адміністратив­ної справи — з дня складення такої постанови у повному обсязі.

Як Верховний Суд спрямовує практику розгляду справ щодо права особи на оскарження рішень слідчих суддів.

Другие новости

Одним із важливих питань, яке досить часто постає перед тими, хто стикається з судовою системою, є оскарження судових рішень. Насамперед варто нагадати, що право на оскарження судового рішення є однією з конституційних засад судочинства. Так, у ст. 129 Конституції України, зокрема, прописаний принцип забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення, пише sud.ua

Це означає, що переважна більшість рішень судів, якими закінчується розгляд справ у судах першої інстанції, або якщо такі рішення були ухвалені під час судового розгляду, але істотно впливають на захист прав та свобод людини (наприклад, щодо запобіжних заходів), підлягають апеляційному оскарженню.

Ще є рішення слідчих суддів, які ухвалюються під час досудового розслідування. Зважаючи на те, що вони не вирішують питань винуватості та покарання, апеляційному оскарженню підлягають тільки ті з них, що перешкоджають кримінальному провадженню (наприклад, про закриття кримінального провадження), або ті, що істотно впливають на захист основоположних прав людини (запобіжні заходи, арешт майна тощо).

Варто звернути увагу також на те, що судовою практикою, спрямування якої в єдине русло і є головним завданням Верховного Суду (далі — ВС), визначено: апеляційному оскарженню підлягають і такі рішення слідчого судді, які не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (далі — КПК України).

Наприклад, відповідно до постанови Великої палати ВС апеляційні суди повинні відкривати апеляційне провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок. Зацікавлені особи роками не мали можливості оскаржити рішення щодо проведення позапланових перевірок, які могли використовуватися для тиску на бізнес.

Одним з проблемних аспектів оскарження судових рішень є дотримання строків цього оскарження, встановлених процесуальним законом. Зокрема, це стосується питання щодо початку обчислення таких термінів. За загальним правилом (ч. 2 ст. 395 КПК України), якщо скарга розглядалася слідчим суддею з повідомленням сторін, то строк на оскарження такого рішення починає обчислюватись з моменту його проголошення. На практиці виникло питання, як же можна оскаржити рішення, якщо особа не ознайомлена з повним текстом рішення та з аргументами суду. В більшості випадків апеляційні суди повертали скарги, які було подано з пропуском строку, відлік якого починався з моменту проголошення рішення, та відмовляли в поновленні строку, якщо заявлялось відповідне клопотання.

Водночас практика розгляду касаційних скарг на такі рішення суду апеляційної інстанції була різною. Необхідно зауважити, що відповідно до змін до КПК України, які почали діяти одночасно з початком роботи нового ВС у грудні 2017 року, з’явився механізм подолання розбіжностей у практиці суду касаційної інстанції. Зокрема, спрямуванням практики в єдине русло займається Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі ВС (далі — ККС ВС).

Статья в тему:  Как написать в страсбургский суд

У постанові Об’єднаної палати ККС ВС зазначається, що загальним правилом для оскарження вище зазначених рішень слідчих суддів є день проголошення його резолютивної частини. Але є й хороша новина, яка полягає в тому, що Об’єднана палата ККС ВС вказала: в такому випадку ознайомлення особи з повним текстом рішення та аргументами суду пізніше може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Саме тому, наприклад, колегія суддів Першої судової палати ККС ВС скасувала рішення апеляційного суду про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження та про повернення апеляційної скарги, зазначивши про необхідність врахування доводів про поважність пропуску строку: по-перше, пропуск строку для подачі апеляційної скарги було зумовлено об’єктивними обставинами — відсутністю повного тексту ухвали з наведенням мотивів прийнятого судом рішення, а по-друге, за цих обставин особа діяла сумлінно, подавши апеляційну скаргу в межах семиденного строку з часу ознайомлення з повним текстом оскаржуваного рішення.

Ще одним прикладом впливу рішення Об’єднаної палати ККС ВС на судову практику в цьому питанні стала її постанова, в якій зазначено: якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про ухвалене рішення.

Як бачите, діяльність ВС спрямована на забезпечення якомога більш повного права на оскарження рішень слідчих суддів в апеляційному порядку. Цим питанням приділяється велика увага, оскільки законом не передбачено можливість оскарження ухвал слідчих суддів у касаційному порядку, а відтак апеляційний суд є останньою інстанцією, яка може виправити в таких випадках судову помилку. Тому не допустити перешкоджання доступу до правосуддя є одним із завдань ВС.

У наступних дописах ми продовжимо розмову про оскарження судових рішень у кримінальному процесі. Тож далі буде…

Автор: Тетяна Шевченко, Тетяна Шевченко, суддя-спікер Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

Як оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях

Відповідно до частини п’ятої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок було переглянуто судовою інстанцією вищого рівня згідно з законом. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішень суду Конституція України проголосила однією із основних засад судочинства (пункт 8 частини п’ятої статті 129). Про те, як оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Морозенко.

Хто має право на апеляцію

Предметом апеляційного оскарження можуть бути ухвалені судами першої інстанції вироки, які не набрали законної сили.

Апеляційна скарга може бути подана на обвинувальні і виправдувальні вироки, ухвалені судом першої інстанції.

Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) передбачає порядок подачі апеляційної скарги через суд, який ухвалив рішення (тобто через суд першої інстанції).

Відповідно до статті 393 КПК право на апеляційне оскарження мають:

Статья в тему:  Чем занимается президиум верховного суда

1) обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник − в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;

2) обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник − в частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, − в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

7) потерпілий або його законний представник чи представник − у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник − у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник − у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9 1 ) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, − у частині, що стосується інтересів юридичної особи;

9 2 ) фізична або юридична особа − у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа − у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію;

9 3 ) викривач − у частині, що стосується його інтересів під час вирішення питання виплати йому винагороди як викривачу та інші особи.

На вирок можуть одночасно подати апеляцію прокурор і обвинувачений, або будь-хто з перелічених вище осіб. Вирок може бути оскаржений повністю або частково (щодо окремих осіб, додаткової міри покарання, цивільного позову тощо).

Особливості апеляційного оскарження

Слід звернути увагу на те, що законодавець, надаючи право на апеляційне оскарження, разом з цим встановив також і межі оскарження.

Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень передбачені статтею 394 КПК. Так, наприклад, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Хто може подати апеляцію на вирок суду першої інстанції на підставі угод

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п’ятою – сьомою статті 474 КПК, в тому числі не роз’яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз’яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК;

Статья в тему:  Когда заработает новый верховный суд

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК угода не може бути укладена.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК, в тому числі не роз’яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК угода не може бути укладена.

Строк апеляційного оскарження

Апеляційна скарга на вирок, якщо інше не передбачено КПК, може бути подана протягом 30-ти днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вимоги щодо апеляційної скарги

Апеляційна скарга подається в письмовій формі, в якій зазначаються:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6) перелік матеріалів, які додаються;

7) документ, що підтверджує повноваження захисника, представника потерпілого (якщо апеляційна скарга подається такою особою);

8) копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга (цей обов’язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою).

Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 400 КПК подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання, крім випадків, встановлених КПК.

Оскарження в касаційному порядку

При здійсненні правосуддя важливого значення набуває забезпечення права на оскарження рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції, постановленого щодо відповідного рішення суду першої інстанції, в касаційному порядку.

Так, на відміну від кримінального провадження у суді першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції при дослідженні питання щодо правильності застосування судами норм матеріального чи процесуального права та наданої ними правової оцінки обмежений у встановленні фактичних обставин справи, оскільки не наділений правом досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були досліджені, встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Статья в тему:  Где найти решения верховного суда рф

Хто має право на касацію

Відповідно до статті 425 КПК право на касаційне оскарження (право подати касаційну скаргу) мають: засуджений, його законний представник чи захисник − у частині, що стосується інтересів засудженого; виправданий, його законний представник чи захисник −у частині мотивів і підстав виправдання, а також інші особи, які мали право на оскарження вироку в апеляційній інстанції (крім фізичних та юридичних осіб щодо їх інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду, та викривачів).

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції (Верховного Суду) протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, – в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення (стаття426 КПК).

Що має бути зазначено в касаційній скарзі

В касаційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду касаційної інстанції;

2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, що оскаржується;

4) обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;

6) перелік матеріалів, які додаються;

7) документ, що підтверджує повноваження захисника, представника потерпілого (якщо апеляційна скарга подається такою особою);

8) копії судових рішень, які оскаржуються, з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження, однак ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.

Якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.

Засуджений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов’язковою його участь, а засуджений, що тримається під вартою, − також у випадках, якщо про це надійшло його клопотання (частина четверта статті 430 КПК).

Самооборона та її межі: як захистити своє життя і не потрапити за грати

Особливості договору дарування та заповіту – консультують юристи Львівщини

Чи можуть позбавити дитину аліментів?

  • Клієнтам
    • Про безоплатну правову допомогу (БПД)
    • Як отримати безоплатну правову допомогу
    • Безоплатна первинна правова допомога
    • Чи маю я право на безоплатну вторинну правову допомогу
    • Мені до 18 років
    • Доступ до публічної інформації
  • Адвокатам
    • Реєстр адвокатів
    • Конкурс адвокатів
    • Калькулятор, акт та розрахунки розміру винагороди адвоката за надання БВПД
    • Оперативна інформація щодо видання доручень адвокатам
    • Стандарти якості надання правової допомоги
  • Про систему БПД
    • Координаційний центр
    • Всі Центри
  • Новини
    • Анонси
    • Мультимедіа
    • Новини

Пошук найближчого центру
та дистанційних пунктів

Веб-сайт розроблено в межах проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що фінансується Урядом Данії

© 2012-2021 Координаційний центр з надання правової допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов’язкове

Источники:

http://www.peritus.com.ua/yak-pravylno-oskarzhyty-rishennya-sudu/

http://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA011202

http://zib.com.ua/ua/print/71203-yak_oskarzhiti_sudove_rishennya.html

http://protocol.ua/ru/yak_verhovniy_sud_spryamovue_praktiku_rozglyadu_sprav_shchodo_prava_osobi_na_oskargennya_rishen_slidchih_suddiv/

http://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-oskarzhyty-vyrok-v-apelyatsijnij-ta-kasatsijnij-instantsiyah/

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector