0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Что такое застава в суде

Застава як запобіжний захід.

−Суть застави як запобіжного заходу, предмет застави

Застава(ст. 182 КПК) – це запобіжний захід, суть якого полягає у внесенні коштів заставодавцем у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

За своїм змістом застава спрямована на досягнення конкретної мети – забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків. Але в окремих випадках можливе звернення судом суми застави і на виконання вироку в частині майнових стягнень. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат, оскільки внесені гроші можуть бути звернені в дохід держави (ст. 182 КПК).

Предметом застави можуть бути лише кошти у грошовій одиниці України, які вносяться на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Не можуть бути також предметом застави кошти, на які накладено арешт.

Процесуальний порядок застосування застави:

− слідчий чи прокурор звертаються до місцевого суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави

− постановлення ухвали слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу

− підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше 5 днів із дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

− з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Умови застосування застави:

1) можливість підозрюваного, обвинуваченого (третьої особи) внести заставу;

2) добровільна згода підозрюваного, обвинуваченого на вступ до процесу третьої особи як заставодавця;

3) ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення.

Невиконання у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує є підставою затримання особи відповідно до вимог ч.2 ст.208 КПК.

Статья в тему:  Что такое прерии в суде

−Ким може бути внесена застава в порядку кримінального провадження, обмеження в колі заставодавців.

− фізичні або юридичні особи.

ч. 2 ст. 182 КПК визначає, що заставодавцем не може бутиюридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується змісцевого, державного бюджету, бюджету АРК, або у статутному капіталі якої єчастка державної, комунальної власності, або яка належить державному,комунальному суб’єкту господарювання. У літературі звертається увага також на те, що заставодавець повинен заслуговувати на довіру (зааналогією з поручителем). Інакше заставодавцем може виступити співучасник чиорганізатор злочинної організації.

−Межі розміру застави залежно від тяжкості вчиненого злочину, чи може розмір застави перевищувати ці межі

Розмір заставивизначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених в ст. 177 КПК. Розмір застави повинен в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах (ч.5 ст.182 КПК):

− щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, − від 5 до 20 РМЗП;

− щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від 20 до 80 РМЗП;

− щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, – від 80 до 300 РМЗП.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 РМЗП відповідно.

Розмір застави не може бути меншим від розміру майнової шкоди, завданої злочином, або розміру, отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, обґрунтованих достатніми доказами. Слідчий суддя, суд, установивши, що особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину у співучасті і її роль у його вчиненні є незначною, може визначити щодо неї розмір застави без урахування розміру майнової шкоди, завданої злочином, або розміру, отриманого внаслідок вчинення злочину доходу.

−Застава як альтернатива триманню під вартою. Випадки недопустимості заміни тримання під вартою заставою?

Якщо рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави прийнято відповідно до ч. 3 та ч.4 ст. 183 КПК, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки, уповноважена службова особа місця ув’язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження – прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше 1 робочого дня (ч. 4 ст. 202 КПК).

Статья в тему:  Что такое антикоррупционный суд

Можливість застосування застави щодо особи, відносно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3, 4 ст. 183 КПК. Зокрема, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, обов’язків, передбачених КПК. При застосуванні застави підозрюваному, обвинуваченому роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю – у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, яке передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків. У випадку внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені вище роз’яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув’язнення.

Недопустимість заміни:Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, що, по-суті, виключає можливість її подальшого обрання. Це, зокрема, стосується: злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; злочину, який спричинив загибель людини; особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. Ці положення унеможливлюють застосування застави при вчиненні насильницьких та особливо тяжких злочинів, а також у випадках недотримання умов при обранні більш м’якого запобіжного заходу (застави).

−В якому випадку застава зараховується в дохід держави?

Застава звертається в дохід держави і зараховується до спец. фонду Держбюджету у таких випадках (ч. 8 ст. 182 КПК):

− у разі невиконання обов’язків заставодавцем;

− якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки;

− якщо підозрюваний, обвинувачений порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки.

−В якому порядку вирішується питання про звернення застави в дохід держави?

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом, за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У випадку звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного.

За загальним правилом застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Але застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Статья в тему:  Что такое решение суда рк

«Бабуле привет передай»: как вел себя в Твери во время приговора растерзавший девушку «оленинский палач»

У Александра Чижова, которому грозил пожизненный срок, остался шанс выйти на свободу.

Днем в пятницу, 24 сентября, в Твери суд поставил первую точку в резонансном деле «оленинского палача» — 27-летнего Александра Чижова, который буквально растерзал 24-летнюю Анастасию Семёнову, изнасиловав девушку в извращенной форме, а затем зверски ее убив. В этот день Чижову вынесли приговор. На суде присутствовал и корреспондент Tverigrad.ru.

Вместе с мамой Насти Ларисой Жирновой мы вошли в зал заседаний в новом, недавно открытом Дворце правосудия.

— Как вы, держитесь? — я видел, что на Ларисе буквально лица нет от переживаний и ожидания справедливого приговора.

— Успокоительные приняла, очень устала, — призналась Лариса.

В этот момент два дюжих полицейских, старшина и старший лейтенант, через боковую дверь ввели в зал закованного в наручники Чижова. Поместив его в «клетку» с бронированными стеклами, они, молча и грозно возвышаясь, остались снаружи.

Чижов был спокоен, но не безразличен к происходящему вокруг него (см.видео ниже). Очень жестким, с прищуром, взглядом он поочередно сверлил Ларису, меня, помощницу судьи, прокурора. Стоял минут пять. Потом решил присесть. В зале в ожидании судьи стояла оглушительная, вязкая тишина. Любой мало-мальский звук — словно гром.

Чижов сидел, откинувшись назад и засунув руки в карманы спортивных штанов. Вскоре эта поза ему наскучила. Он достал руки из карманов, сцепил их в замок и, неожиданно громко, стал хрустеть пальцами. Признаться, впечатление это произвело жуткое. Перед глазами пронеслись листы уголовного дела и судмедэкспертизы в которых жестким, холодным языком было написано о том, как Чижов ломал Насте ногами ребра, как потом 46 раз бил ее отверткой, насиловал, душил брюками.

В зал зашел судья Михаил Бобров, и все встали. Ранее прокуратура потребовала дать Чижову высшую в России меру наказания за совершенные зверства — пожизненное лишение свободы. Но когда судья зачитал приговор (см.видео), Лариса Жирнова побледнела и у нее выступили слезы. 22 года лишения свободы с отбыванием наказания в колонии строгого режима и компенсация морального вреда в размере 1 миллиона рублей. Таков был вердикт (о том, почему приговор мог быть гораздо ниже и как удалось изменить ситуацию читайте в конце репортажа в «Справке по делу», — Авт.). Лариса этого не ожидала, она надеялась на по-настоящему суровое наказание для изувера, лишившего ее единственной дочери.

Я смотрел на Чижова. Он был по-прежнему спокоен. Но глаза его чуть ли не ликовали. Казалось даже, что под маской, прикрывавшей его лицо, блуждала улыбка.

Статья в тему:  Что такое божий суд в древней руси

— Бабуле привет передай, пусть не переживает, — обратился он к своему адвокату. Бабушка — его единственная родственница.

Я спросил его, как он отнесся к приговору. Ответом было ледяное молчание. После этого конвой заковал его в наручники и вывел из зала. Когда и если Чижов выйдет на свободу, ему будет под 50.

Лариса стояла и смотрела на все это. И плакала.

— Он через 22 года выйдет, а то и раньше, меня уже не будет, я уже не смогу посмотреть ему в глаза наглые. Он заслуживает пожизненного. Я не верю, что он раскаялся. Я как в тумане до сих пор. Не могу ни осознать, ни осмыслить. До сих пор жду, что Настя позвонит или придет. Обжалование? Буду что-нибудь придумывать. Я не знаю, что надо делать, мне надо узнавать,

— растерянно, еле сдерживая себя, говорила она.

Представитель гособвинения, которая присутствовала в зале суда, пока воздержалась от комментариев по поводу того, будет ли прокуратура обжаловать приговор и подавать апелляцию. Для начала надо получить приговор на руки. Впрочем, скорее всего, как говорит практика по таким делам, апелляция все же будет. Так что вынесенный 24 сентября приговор Чижову еще не точка. Скорее всего, это запятая.

Справка по делу

Напомним, в июле 2020 года пьяный житель Оленино Александр Чижов жестоко избил 24-летнюю тверичанку Анастасию Семёнову, сломал ей ребра ногами, 46 раз ударил отверткой, а затем задушил брюками. Кроме того, Чижов признался, что изнасиловал Анастасию в извращенной форме уже после смерти девушки. Однако, как сделали вывод эксперты, надругательство над девушкой было прижизненным.

Сначала, несмотря на множество доказательств и заключения судмедэксперта, оленинское следствие квалифицировало совершенное Чижовым как «обычное» убийство, а не как убийство с особой жестокостью. Оленинская прокуратура утвердила обвинительное заключение и отправила дело в суд в таком виде. Максимум, что грозило Чижову — до 15 лет лишения свободы. И лишь благодаря матери девушки и огласке истории на Tverigrad.ru, удалось переквалифицировать дело на более тяжкие статьи обвинения. Уголовное дело расследовало СУ СК России по Тверской области.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Словари

1. Место въезда в город или выезда из него, охраняемое стражей (в Российском государстве и в ряде государств Европы в XVI — XIX вв.).

2. Отдалённая от центра часть города.

1. Воинское подразделение, охраняющее войска на марше и при расположении на месте.

2. Воинское подразделение, охраняющее определённый участок границы.

отт. Место его расположения.

III ж. устар.

Подъёмная перекладина для открытия и закрытия пути на переездах; шлагбаум.

ЗАСТА́ВА, заставы, жен.

1. Место выезда и въезда в город; пункт, бывший прежде таким местом. Выехать за заставу. Тверская застава в Москве. Нарвская застава в Ленинграде.

Статья в тему:  Что такое коронный суд

2. Заградительный, сторожевой пункт на границах города, области, государства (ист.).

3. Сторожевой отряд в охраняемом пункте (ист. и воен.). «К вечеру можно бы туда поспеть, кабы не заставы царские.» Пушкин. Походные заставы и дозоры. Богатырская застава (нар.-поэт.).

1. В дореволюционной России: место въезда в город, пункт контроля привозимых грузов и приезжающих. Городская з.

2. Воинское подразделение, несущее охранение. Сторожевая з.

3. То же, что пограничная застава (см. пограничный). На заставе. Начальник заставы.

| прил. заставный, -ая, -ое.

ЗАСТА́ВА, -ы, ж

Небольшое военное подразделение, охраняющее определенный участок государственной границы от вторжения противника.

Застава была сожжена.

ЗАСТА́ВА -ы; ж.

1. Ист. Заграждение и сторожевой пост при въезде в город, созданные для взыскания подорожных и других налогов, для наблюдения за проезжающими и т. п.; само место въезда в город. З. губернского города. Здесь была городская з.

2. Воинский сторожевой отряд, сторожевое охранение. Сторожевая з. Выставить конные з. Встретить передовые з.

3. Пограничная охрана; место её расположения. Пограничная з. Получить сообщение с заставы. З. в горах.

Заста́вный, -ая, -ое. З. караул. Заста́вский, -ая, -ое. З. двор. З-ие ворота.

застава — I

городская, в России XVII-XIX вв. заграждения и караул при въезде в город для взимания пошлин, проверки грузов и пассажиров. Слово «застава» сохранилось в названиях некоторых городских площадей и районов (например, Краснопресненская в Москве, Нарвская в Санкт-Петербурге).

(воен.), 1) орган охранения войск на марше и при расположении на месте. 2) Пограничная застава — штатное воинское подразделение пограничных войск, охраняющее определенный участок государственной границы.

ЗАСТАВА — в военном деле -1) орган охранения войск на марше и при расположении на месте.

2) Пограничная застава — штатное воинское подразделение пограничных войск, охраняющее определенный участок государственной границы.

ЗАСТАВА городская — в России 17-19 вв. заграждения и караул при въезде в город для взимания пошлин, проверки грузов и пассажиров. Слово «застава» сохранилось в названиях некоторых городских площадей и районов (напр., Краснопресненская в Москве, Нарвская в Санкт-Петербурге).

Заграждение и сторожевой пост при въезде в город, созданные для взыскания подорожных и других налогов, для наблюдения за проезжающими и т. п., а также место въезда в город.

К заставе губернского города подъехала телега, в которой сидел дьякон. Н. Успенский, Работник.

Когда-то здесь была городская застава, на мосту люди прощались и целовались, дальше шумел лес и в этот лес уводила дорога. Конецкий, Повесть о радисте Камушкине.

2. Воинское подразделение, охраняющее участок государственной границы, а также местоположение такого подразделения.

С застав сообщали о — задержанных диверсантах. Диковский, Патриоты.

По гребню Большого хребта проходит государственная граница. На северном его скате, там, где начинается спуск в долину, находится застава Каменная. Л. Линьков, Заслон у Большой зарубки.

3. Воинский сторожевой отряд, сторожевое охранение.

Статья в тему:  Что такое злостное уклонение от исполнения решения суда

На рассвете отряды встретили передовые конные заставы, высланные вперед еще с вечера. Марков, Строговы.

Подъемная перекладина для открытия и закрытия пути; шлагбаум.

Громадной массой столпились мы, публика, пред дорожной заставой, опущенной по случаю прохода поезда. Гл. Успенский, С конки на конку.

Тянется по степи мертвая дорога. Шпалы погнили, рельсы заржавели и заросли бурьяном; у переезда нет заставы, нет даже столбика. Вересаев, На мертвой дороге.

ЗАСТА́ВА — на Руси 13-14 вв.: 1) Отряд, охраняющий войско при движении или стоянке.

2) То же, что «засада», — отряд, предназнач. для внезапного нападения на противника.

3) Сторожевой пост при въезде в город. На З. собирались пошлины, проверялись грузы и пассажиры, в этом смысле термин «З.» отразился в городской топонимике (Нарвская З.). В совр. значении — подразделение погранич. войск.

Воинское подразделение, охраняющее государственную границу, а также его месторасположение.

** 3еленая застава.

Инспекция по карантину растений, перевозимых через границу.

• Зеленая застава (Назв. статьи): Клавдия Сергеевна показывает мне коллекцию «нарушителей», задержанных на «зеленой заставе». Неделя, 1985, № 40; Новиков, 65.

* 3астава Ильича. См. Ильич.

Застава, ы, ж.

Охраняемое стражей место въезда и выезда из города.

Не доезжая заставы, у которой вместо часового стояла развалившаяся будка, француз велел остановиться. // Пушкин. Дубровский //; Гово рят, что въехав раз в Петербургскую заставу, люди меняются совершенно. // Лермонтов. Герой нашего времени //

1970-е гг. Кафе «Старая застава» на Сенной площади.

заста́ва, -ы; но (в названиях площадей и ист. районов) Заста́ва, -ы, напр.: Рого́жская Заста́ва (площадь в Москве), На́рвская Заста́ва, Не́вская Заста́ва (ист. районы в Петербурге)

заста́ва, заста́вы, заста́в, заста́ве, заста́вам, заста́ву, заста́вой, заста́вою, заста́вами, заста́вах

сущ., кол-во синонимов: 10

форпост, сторожевой отряд, погранзастава, блокпост, пикет

Общеслав. Производное от заставити «загородить, защитить», преф. образования от ставити. См. ставить. Исходно — «то, что ограждает», «отряд для защиты города».

— С неё начинается Родина.

— КПП на въезде в древний город.

— Пост на границе.

— Воинское подразделение для охраны границы.

— Воинское подразделение, несущее охрану.

— Приём в шашечном эндшпиле, когда дамка отсекает по диагонали группу неприятельских простых шашек.

— Марка югославского автомобиля.

— Фильм Марлена Хуциева «. Ильича».

— Городская таможня в дореволюционной России.

— Фильм Константина Юдина «. в горах».

ЗАСТАВА (в военном деле) — ЗАСТА́ВА, в военном деле

1) орган охранения войск на марше и при расположении на месте.

2) Пограничная застава — штатное воинское подразделение пограничных войск, охраняющее определенный участок государственной границы.

ЗАСТАВА (городская) — ЗАСТА́ВА городская, в России 17-19 вв. заграждения и караул при въезде в город для взимания пошлин, проверки грузов и пассажиров. Слово «застава» сохранилось в названиях некоторых городских площадей и районов (напр., Краснопресненская в Москве, Нарвская в Санкт-Петербурге).

прил., кол-во синонимов: 11

Статья в тему:  Что такое присяга в суде

прил., кол-во синонимов: 5

прил., кол-во синонимов: 6

1. процесс действия по гл. заставать 1., 2.

2. Результат такого действия.

ЗАСТАВА́НИЕ, ЗАСТАВА́НЬЕ; ЗАСТАВА́ТЬ см. Заста́ть.

сущ., кол-во синонимов: 5

захватывание, поимка, застигание, прихватывание, застукивание

ЗАСТАВА́НИЕ, ЗАСТАВА́НЬЕ; ЗАСТАВА́ТЬ см. Заста́ть.

1. Видеть, находить кого-либо где-либо.

отт. Приходя куда-либо, появляясь где-либо, находить кого-либо в том или ином виде, положении, состоянии.

отт. Появляясь где-либо, находить, обнаруживать что-либо.

2. Внезапно, неожиданно захватывать, застигать где-либо.

3. Неожиданно охватывать кого-либо (о чувствах, желаниях и т.п.).

ЗАСТАВА́ТЬ, застаю, застаёшь; заставая, повел. заставай. несовер. к застать.

ЗАСТА́ТЬ, -а́ну, -а́нешь; сов., кого-что. Найти, увидеть в каком-н. месте, положении, состоянии; застичь. З. кого-н. дома. З. отца в живых. З. кого-н. за работой. З. кого-н. на месте преступления.

ЗАСТАВАТЬ, застать кого, что, улучать, находить где, захватывать;

| становиться впереди кого, загораживать, закрывать собою; застить;

| костр., архан., вологод. о скоте: занимать, загонять. Застанешь ли его теперь, ·т.е. дома ли он? Мы их застали врасплох. В чем застал, в том и сужу. Я их застал в ссоре. Меня застали, или мне все застали, я ничего не видал. Мне свет застали, нельзя работать. Застань коров, идут с поля. Пора заставать овец в хлев, морозы пошли. По кого послали, того не застали, Ехал к обеду, ан и ужина не застал. Застанешь, пиво пьешь; не застанешь, пивцо помянешь. Не пейте вина: нето, где застану, сам с вами сяду! Ни в печи, ни под столом не заставай гуся, а застань на столе, в печи, рано; под столом, поздно, одни кости. -ся, страд. В чем застанется, в том и судится. Заставание ср., ·длит. застание ·окончат. действие по гл. Застаивать, застоять кого, задерживать, останавливать на ходу, на пути; заступать кому дорогу, не пропускать.

| Отстаивать, заступаться и защищать, оборонять. Нас застояли было у заставы. Их застоял лед, река. Застой меня, не выдай обидчику! Не застаивайте воду у себя, подымите вешняки, спускайте ее! (воду, а не воды, потому что вся удержана). Они застаивают оброк, задерживают. -ся, быть застаиваему.

| Стоять слишком долго; останавливаться, мешкать на пути;

| о воде: быть задержанной в течении своем;

| стоять до порчи. Оброк ими или у них застаивается. Лошадь застоялась, надо проездить ее. Ловцы подстерегают рыбу, где она застаивается скопом. Осенняя вода застаивается в яминах. Вода не хороша, застоялась в бочке. Печь застоялась, горн. рудная засыпь, от нагарной настыли, долго не плавится. Товар застоялся, застой в торговле, не идет с рук. На Мануила солнце застаивается; 17 июня. Застаивание ср., ·длит. застояние ·окончат. застой муж. застоя, застойка жен. действие и ·сост. по гл. на -ть и на -ся.

| Застой, всякая продолжительная или вредная остановка в движении чего-либо;

| место, где что-либо застаивается. Застой в росте, в крови, в торговле или торговли, образования.

| яросл. застой, участок леса, вырубаемый, по сделке с владельцем, на продажу. Застойный, застоявшийся, к застою относящийся. Застойная вода. Застойчивый, склонный к застою. Застоялый, застоявшийся, говорят о воде, товаре и пр. Застоя, застоюшка ·об. защитник, покровитель, прибежище, заступник, кто застаивает или застает (заставает) кого собою. Свекор батюшка, мой застоюшка, свекровь матушка, заборонушка, говорит сноха, льстя. Застойник муж. -щица жен. застойщик муж. -щица жен. то же, застоя, заступник. Звстоюшкин, ему, ей принадлежащий, свойственный: в песнях и плачах невесты, о свекре и свекрови.

Статья в тему:  Что такое частные суды

ЗАСТАВА́НИЕ, ЗАСТАВА́НЬЕ; ЗАСТАВА́ТЬ см. Заста́ть.

-стаю́, -стаёшь; повел. застава́й; деепр. застава́я.

Что такое Застава

Значение слова Застава по Ефремовой:

Застава — 1. Место въезда в город или выезда из него, охраняемое стражей (в Российском государстве и в ряде государств Европы в XVI-XIX вв.). // Отдаленная от центра часть города.
2. Воинское подразделение, охраняющее войска на марше и при расположении на месте.
3. Воинское подразделение, охраняющее определенный участок границы. место его расположения.
4. устар. Подъемная перекладина для открытия и закрытия пути на переездах. шлагбаум.

Застава в Энциклопедическом словаре:

Застава — в военном деле -1) орган охранения войск на марше и прирасположении на месте. 2) Пограничная застава — штатное воинскоеподразделение пограничных войск, охраняющее определенный участокгосударственной границы.

городская — в России 17-19 вв. заграждения и караул при въезде вгород для взимания пошлин, проверки грузов и пассажиров. Слово «застава»сохранилось в названиях некоторых городских площадей и районов (напр.,Краснопресненская в Москве, Нарвская в Санкт-Петербурге).

Значение слова Застава по словарю Ушакова:

ЗАСТАВА
заставы, ж. 1. Место выезда и въезда в город. пункт, бывший прежде таким местом. Выехать за заставу. Тверская застава в Москве. Нарвская застава в Ленинграде. 2. Заградительный, Сторожевой пункт на границах города, области, государства (истор.). 3. Сторожевой отряд в охраняемом пункте (истор. и воен.). К вечеру можно бы туда поспеть, кабы не заставы царские. Пушкин. Походные заставы и дозоры. Богатырская застава (нар.-поэт.).

Значение слова Застава по словарю Брокгауза и Ефрона:

Застава (форт, крепость, пункт). — На театрах войны, в пограничном пространстве, всегда имеются пункты, имеющие более или менее важное стратегическое значение для обороны страны. Из них те, которыми можно воспользоваться с целью затруднить неприятелю пользование путями сообщений (жел. дорога, мост, небольшой ров, плотина, горное или лесное дефиле) при движении его внутрь страны, получают название пунктов-застав. На таких пунктах возводят долговременные укрепления. Если укрепление одно — укрепленный пункт носит название форта-З., если их несколько (2-4) — крепости-З. Такие З. занимают гарнизонами от 1 тыс. до 5 тыс. и рассчитывают на их сопротивление осаждающему в течение нескольких недель. К. В-о.

Определение слова «Застава» по БСЭ:

Застава (военная)
1) орган охранения войск на марше (головная, боковая, тыльная походные З.) и при расположении на месте (сторожевая и отдельная сторожевая З.). Задача охранения: предотвратить неожиданное нападение противника, не допустить проникновения его наземной разведки, обеспечить охраняемым войскам выгодные условия для развёртывания и вступления в бой. 2) Пограничная З. — штатное воинское подразделение пограничных войск, охраняющее определённый участок государственной границы. 3) Место въезда в город или выезда из него в 16-19 вв., охраняемое стражей, где проверялись документы и собирались пошлины.

Статья в тему:  Что такое жабий суд

Стаття 182. Застава

1. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

2. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

3. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю — у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз’яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув’язнення.

4. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

5. Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, — від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, — від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, — від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Статья в тему:  Что такое фрахтование судов

6. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

7. У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

8. У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

9. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

10. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

11. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Источники:

http://infopedia.su/8x104f2.html

http://tverigrad.ru/publication/babule-privet-peredaj-kak-vel-sebja-v-tveri-vo-vremja-prigovora-rasterzavshij-devushku-oleninskij-palach/

http://sanstv.ru/dict/%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0

http://xn—-7sbbh7akdldfh0ai3n.xn--p1ai/zastava.html

http://protocol.ua/ua/kriminalniy_protsesualniy_kodeks_ukraini_stattya_182/

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector