Де знайти рішення європейського суду з прав людини

Як захистити свої права у Європейському Суді з прав людини

В рамках правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» юридичний відділ апарату Могилів-Подільської міської ради та виконкому інформує громадян щодо захисту прав у Європейському Суді з прав людини.

Як захистити свої права у Європейському Суді з прав людини?

Тема Європейського суду з прав людини, чи «Страсбурзького Суду», як його іноді називають в народі, вже неодноразово висвітлювалася в українських ЗМІ. Проте, з кожним роком її актуальність не зменшується, а навпаки зростає. Останнім часом навіть лідери опозиції та цілі категорії українців, наприклад «чорнобильці», які втратили надію на правосуддя в Україні, використовують її як останній аргумент у боротьбі за свої порушені, на їхню думку, права.

Україна зі вступом до Ради Європи 9 листопада 1995 року, ставши повноправним її членом, підписала Конвенцію про захист прав та основних свобод людини. З набуттям чинності для України Конвенції після її ратифікації Верховною Радою 17 липня 1997 року наша держава визнала для себе обов’язковою юрисдикцію Європейського Суду з прав людини. В Україні було запроваджено механізм гармонізації правової системи нашої держави з нормами й стандартами Ради Європи. Тепер кожен, хто перебуває під юрисдикцією України, після вичерпання всіх національних засобів правового захисту і впродовж шести місяців від дати прийняття остаточного рішення на національному рівні, має не лише право, а й реальну можливість звернутися до Європейського суду з прав людини (Франція, м. Страсбург) за захистом своїх прав та свобод, проголошених в Конвенції та додаткових протоколах до неї. Під поняттям «вичерпання національних засобів захисту» слід розуміти звернення заявника до всіх судових інстанцій держави, включаючи касаційну інстанцію – Верховний Суд України. Таким чином в практичне життя впроваджено ч. 4 ст. 55 Конституції України: «Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна».

При цьому слід наголосити, що Європейський Суд не є апеляційною інстанцією. Суд не має компетенції стосовно перегляду або скасування рішення національних судів. Він також не може втручатися в діяльність національних органів влади, змінювати або скасовувати рішення державних установ.

Які права захищені Конвенцією та Протоколами до неї?

Конвенція захищає зокрема такі права: право на життя; право на справедливий суд при розгляді справ, пов’язаних із цивільною та кримінальною проблематикою; право на повагу до приватного і сімейного життя; право на свободу вираження поглядів; право на свободу думки, совісті та віросповідання; право на ефективний засіб правового захисту; право на мирне володіння своїм майном; право голосу та право бути кандидатом на виборах.

Яких основних вимог має дотримуватись особа, яка подає скаргу до Європейського Суду?

Заяви до Європейського Суду мають подаватися при врахуванні ряду вимог, дотримання яких є необхідним елементом для визнання заяви при-йнятною для розгляду Судом. Надсилаючи скаргу, слід мати на увазі, що: Суд захищає лише права, встановлені Конвенцією та Протоколами до неї (тобто до Суду можна звертатися за захистом виключно тих прав, які проголошені в цих документах); навіть якщо буде дійсно порушено якесь право громадянина, але воно не буде входити до переліку прав, які захищає Конвенція та Протоколи до неї – у такому випадку звертатися до Європейського Суду – марна справа; судовому захисту підлягають скарги проти держав, щодо яких Конвенція набрала законної сили; оскаржувати в Європейський Суд можна лише дії (або бездіяльність) державних органів влади України, їх посадових осіб, що сталися після 17 вересня 1997 року – дня набуття Конвенцією чинності для України; Суд розглядає заяви лише після того, як скаржником були вичерпані всі засоби захисту своїх прав, передбачених національною правовою системою. Ця вимога ст. 35 Конвенції означає, що заявник перед зверненням до Суду має використати всі існуючі в державі можливості, процедури й механізми захисту своїх прав, включаючи адміністративний, судовий захист.

Європейський Суд має власні критерії визначення меж такого захисту: цей захист має бути доступним, доцільним і гарантувати ефективність звернення. Крім того, необхідно пам’ятати, що Європейський Суд вважає вичерпаними національні засоби захисту в судовому порядку в тому випадку, коли особа звернулась за захистом своїх прав, як мінімум, до суду першої та другої інстанції. І тільки в тому разі, коли звернення за захистом до національних установ не призвели до відновлення порушених прав, виникають правові підстави оскаржити дії чи рішення державних органів, їх посадових осіб до Європейського Суду з прав людини; Суд приймає до розгляду скарги, подані не пізніше шести місяців від дати прийняття остаточного рішення в справі національним органом. Бувають випадки, коли засуджена особа не має змоги ознайомитись з текстом вироку суду протягом декількох місяців. Тоді відлік шестимісячного терміну можна рахувати з моменту отримання такого рішення. Але тоді обов’язково має бути письмове підтвердження факту запізнілого отримання тексту вироку;

Суд розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність державних органів влади або їх посадових осіб. Суд не приймає скарги на дії приватних осіб.

У яких випадках Суд точно відмовить заявнику у прийнятті скарги?

Суд не розглядає заяви, які: є анонімними; є необгрунтованими; є зловживанням правом на подання скарги; уже були розглянуті Судом раніше або є предметом розгляду іншою міжнародною судовою установою та не містять нової інформації щодо суті справи.

Як дорого коштує звернення до Європейського Суду?

Процедура розгляду скарг Європейським Судом з прав людини є безкоштовною і не вимагає суттєвих витрат з боку заявника, а судовий процес не передбачає обов’язкової участі адвоката. Діяльність Суду фінансується за рахунок бюджетних коштів Ради Європи. Регламентом Європейського Суду з прав людини передбачена можливість, за певних умов, надання заявникові безоплатної правової допомоги у разі, якщо вона є необхідною для належного ведення справи в Палаті Суду, а заявникові бракує достатніх коштів, щоб сплатити вартість усіх або частини послуг.

Які стадії розгляду у Суді отриманих заяв (скарг)?

Якщо отримана заява не містить явних ознак неприйнятності, тобто не є анонімною, не стосується прав, які не містяться у Конвенції, тощо, тоді починається її розгляд, який відбувається в декілька стадій. На першій стадії проходження скарг відбувається попередній розгляд заяв на предмет їх прийнятності Комітетом у складі трьох суддів. Якщо Комітет визнає заяву такою, що відповідає усім вимогам, він виносить окреме рішення про прийнятність або неприйнятність скарги. Таке рішення приймається виключно одностайним голосуванням. Визнані неприйнятними заяви вилучаються з реєстру справ. Якщо Комітет не досягне одностайності, то питання про прийнятність скарги передається на розгляд Палати, яка засідає у складі семи суддів. Результат такого розгляду оформлюється окремою ухвалою Палати.

Дуже важливим елементом судового розгляду є процедура дружнього врегулювання, яка передбачає досудове вирішення справи шляхом узгодження позицій сторін щодо питань, викладених у заявах до Суду. Суд може бути ініціатором дружнього врегулювання справи, надавати свої послуги з цією метою зацікавленим сторонам. У такому випадку Суд пропонує сторонам дійти порозуміння. Якщо держава визнає свою провину і запропонує варіант вирішення ситуації, на який погодиться заявник, то буде досягнуто дружнє врегулювання. Воно може передбачати, зокрема, й отримання заявником певної грошової сатисфакції. Провадження щодо дружнього врегулювання є конфіденційним. У разі досягнення дружнього врегулювання Суд вилучає справу з реєстру, прийнявши відповідне рішення, яке містить лише стислий виклад фактів і досягнутого рішення. Разом з тим, Суд може прийняти рішення про відновлення розгляду скарги в переліку справ, якщо він вважає, що обставини виправдовують такий крок. Якщо дружнього врегулювання спору досягнути не вдалося, то Суд проводить слухання справи.

Визнані прийнятними скарги розглядаються Палатами Суду, які працюють на постійній основі. Якщо справа порушує серйозне питання щодо тлумачення Конвенції чи Протоколів до неї або якщо розгляд питання, що здійснюється Палатою, може призвести до рішення, не сумісного з попередніми ухвалами Суду, то за обопільною згодою сторін така заява може бути передана на розгляд Великої палати. До складу Великої палати входять 17 суддів та троє підмінних суддів. Вона створюється на пленарному засіданні Суду строком на три роки.

Відповідно до Регламенту Суду заявник може безпосередньо брати участь у процедурі розгляду своєї справи під час судового слухання. Однак у разі необхідності заявник може бути представлений адвокатом.

Варто зазначити, що безоплатність (безкоштовність) звернення до Європейського Суду не означає, що послуги адвоката заявника мають бути безкоштовними. Послуги, надані адвокатом при підготовці та поданні скарги можуть оплачуватися, як і у звичайному процесі. Але у випадку, якщо Суд вирішить справу на користь заявника, вартість цих послуг має відшкодувати держава. При цьому витрати на адвоката мають бути документально підтверджені, і Суд має вирішити, що всі вони були виправдані. Розмір відшкодування витрат на адвоката визначає Суд і не завжди задовольняє їх у розмірі, який вимагає заявник.

Сторони мають право подавати докази, письмові зауваження, відвідувати слухання щодо суті справи. Суд може проводити розслідування обставин справи, для ефективного здійснення якого зацікавлені держави повинні створювати всі необхідні умови. Європейський Суд також може попросити будь-яку третю державу чи особу, що не є стороною процесу, надіслати свої письмові коментарі щодо суті справи. Такою третьою стороною може бути, зокрема, й громадська організація.

Суд на будь-якій стадії розгляду може прийняти рішення про неприйнятність скарги і виключити заяву із реєстру справ, якщо дійде висновку, що: заява не відповідає вимогам прийнятності; позивач відмовився від скарги; спір щодо ідентичного питання вже був вирішений, або з будь-якої іншої причини, якщо Суд вирішить невиправданим продовжувати розгляд скарги.

Рішення Палат стають остаточними через три місяці від дати винесення рішення. Протягом тримісячного терміну від дати ухвалення рішення Палатою будь-яка сторона може звернутися з проханням про передачу справи на розгляд Великої палати. Якщо справа порушує серйозне питання щодо тлумачення чи застосування Конвенції або іншу важливу проблему загального значення, то колегія із п’яти суддів Великої палати може задовольнити таке прохання. У такому разі Велика палата вирішує справу шляхом ухвалення судового рішення. Рішення Великої палати є остаточними.

Як правило, слухання справ проводяться у відкритому засіданні, якщо Суд з якихось мотивів не ухвалить іншого рішення.

Суд приймає рішення більшістю голосів. Судові рішення та рішення щодо прийнятності скарг мають бути умотивованими. Якщо судове рішення цілком або частково не відображає одностайної думки суддів, то кожний суддя має право викласти свою думку окремо.

Встановлення Судом факту порушення статей Конвенції зобов’язує державу-відповідача вжити відповідних заходів на виконання судового рішення, а також спонукає удосконалити діюче законодавство і судову практику. Власне, навіть прийняття Судом справи до розгляду може позитивно вплинути на державні органи влади й змусити відновити права особи в разі їх порушення.

У разі встановлення Судом порушення Конвенції та Протоколів до неї і якщо внутрішнє законодавство Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування збитків, то Суд у рішенні може передбачити справедливе відшкодування потерпілій стороні, тобто компенсацію здійснених витрат, матеріальних збитків та моральної шкоди (у розумних межах).

Рішення Європейського Суду дає відповідь на питання, чи були порушені державою під час слідства та судового розгляду права громадянина, гарантовані Конвенцією. Рішення Європейського Суду не може скасувати рішення національних судів, проте якщо Європейський Суд визнає порушення державою норм Конвенції, держава мусить вжити заходів для відновлення порушеного права.

Порядок звернення до Європейського Суду

Заяви щодо порушень Конвенції слід надсилати на адресу Секретаріату Європейського Суду з прав людини:

Registry of European Court of Human Rights Council of Europe F — 67075 Strasbourg Cedex France

Додаткові контакти Європейського Суду: Tel: 33-(0)3 88412513, Fax: 33-(0)3 88412791 Интернет: http://www.echr.coe.int

Лист повинен містити такі відомості:

а) ім’я, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу заявника;

б) найменування Договірної Сторони (держави), проти якої подається заява;

в) короткий виклад суті справи;

г) стислий виклад фактів порушення прав, передбачених Конвенцією, та відповідних аргументів;

ґ) відомості про засоби правового захисту, які були використані заявником;

д) перелік офіційних рішень у справі, із зазначенням дати прийняття документа та інстанції, яка його видала (суд або інший орган), а також коротка інформація щодо змісту кожного документа;

е) суть заяви і форма справедливої компенсації.

До заяви потрібно додати копії згаданих документів (Суд не гарантує їх повернення, тому краще надсилати копії, а не оригінали).

Суд має власний Секретаріат (канцелярію), який очолює Секретар, що обирається на пленарному засіданні Суду. Він допомагає Судові у виконанні його функцій, на нього покладена відповідальність за організацію і роботу канцелярії під керівництвом Голови Суду. У його віданні перебувають архіви, листування, він відповідає на запити про надання інформації щодо діяльності Суду.

Секретар Суду обов’язково надсилає відповідь на кожну отриману заяву.

Терміни отримання такого повідомлення зазвичай складає два-три місяці. При цьому заявникові повідомляється спочатку тільки про факт отримання заяви та про присвоєння їй номеру. Якихось наступних кроків з боку Суду можна очікувати за півроку, іноді за рік, а то навіть й більше.

Секретар Суду може також звернутися до заявника за додатковою інформацією, документами чи поясненнями. Секретар не надає поради щодо за-конодавства держави, проти якої спрямована скарга.

Якщо заява вноситься до реєстру Суду, то Секретар надсилає заявнику відповідний формуляр для викладу заяви формально. Отриманий Секрета-рем заповнений формуляр передається на розгляд Суду.

Секретар повинен інформувати заявника про хід розгляду скарги. На початкових стадіях процедура розгляду є конфіденційною і здійснюється у письмовій формі. Тому особиста присутність заявника на засіданнях Суду не є обов’язковою.

Відповідно до Регламенту Суду листування ведеться однією з офіційних мов Ради Європи – англійською, французькою або мовою держав-членів. Це означає, що до Суду можна звертатись українською або російською мовою.

Олексій Остапчук, представник Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у Волинській області

Виконання рішень Європейського суду з прав людини

Зміст

• 1 Нормативна база
• 2 Загальна інформація
• 3 Органи, що здійснюють виконання рішень ЄСПЛ
• 4 Доступ до рішення ЄСПЛ
• 5 Виконання рішень щодо виплати відшкодування
  • 5.1 Остаточність рішення ЄСПЛ
  • 5.2 Відкриття виконавчого провадження
• 6 Перелік необхідних документів
  • 6.1 Для юридичних осіб
• 7 Виплата відшкодування
• 8 Заходи індивідуального характеру
• 9 Заходи загального характеру
• 10 Див. також

Нормативна база

• Конституція України
• Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод
• Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»
• Закон України «Про виконавче провадження»
• Положення про Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 784
• Порядок реструктуризації заборгованості за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками розгляду справ проти України, фінансовими казначейськими векселями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 703
• Інструкція з примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі — Інструкція)

Загальна інформація

Органи, що здійснюють виконання рішень ЄСПЛ

♦ Відповідно до Положення про Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 784, представництво України в ЄСПЛ під час розгляду справ про порушення Конвенції, координація виконання його рішень, а також інформування Комітету міністрів Ради Європи про хід виконання рішень ЄСПЛ покладається Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі — Уповноважений).

♦ Особливе місце в системі суб’єктів виконання рішень ЄСПЛ займає Державне казначейство України, оскільки відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів..

Доступ до рішення ЄСПЛ

Протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття рішенням статусу остаточного Уповноважений готує та надсилає для опублікування в газеті «Урядовий кур’єр» стислий виклад рішення українською мовою, який включає в себе:

• офіційну назву рішення мовою оригіналу та в перекладі українською мовою;
• номер заяви до ЄСПЛу;
• дату постановлення рішення;
• стислий виклад фактів у справі;
• стислий виклад питань права;
• переклад резолютивної частини рішення.

Видання публікує стислий виклад рішення протягом семи днів від дня його одержання (стаття 4 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі — Закон).

Протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття рішенням статусу остаточного Уповноважений надсилає стислий виклад рішення стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб’єктам, безпосередньо причетним до справи, за якою постановлено рішення.

Виконання рішень щодо виплати відшкодування

Остаточність рішення ЄСПЛ

Рішення суду набуває статусу остаточного через три місяці з дня винесення за умови, що сторони не звернулися з клопотанням про перегляд рішення Великою палатою ЄСПЛ, або в день відхилення такого клопотання палатою з п’яти суддів (стаття 44 Конвенції).

У разі, якщо клопотання було задоволене, рішення набуває чинності у день винесення рішення по суті Великою палатою. Сторони можуть повідомити суд про відсутність наміру клопотати про перегляд рішення, тоді рішення набуде чинності в день надходження останнього повідомлення.

Відкриття виконавчого провадження

Протягом десяти днів від дня отримання повідомлення ЄСПЛ про набуття рішенням статусу остаточного Уповноважений:

→ надсилає стягувачеві повідомлення з роз’ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;

→ надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текс і переклад резолютивної частини остаточного рішення суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Уповноваженим.

Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів відкриває виконавче провадження (стаття 7 Закону).

Перелік необхідних документів

Для фізичних осіб

Заява в якій зазначається:

• прізвище, ім’я та по-батькові;
• ідентифікаційний номер;
• фактичне місце проживання;
• контактні телефони;
• номер та дата рішення ЄСПЛ.

До заяви додається:

1. копія довідки банківської установи, в якому відкрито рахунок стягувача, де обов’язково має бути зазначено повне найменування банківської установи, транзитний рахунок банку, особистий рахунок стягувача, код ЄДРПОУ банку, МФО банку;
2. копія довідки про присвоєння стягувачеві ідентифікаційного номеру;
3. копія всіх сторінок паспорту стягувача.

У разі смерті стягувача, спадкоємець має надати нотаріально засвідчені копії документів, що підтверджують право на спадщину, а також всі вищевказані документи, які вимагаються для перерахування присуджених коштів.

Для юридичних осіб

Заява на офіційному бланку про виплату відшкодування за підписом його керівника в якій зазначається:

• повне найменування стягувача;
• код ЄДРПОУ стягувача;
• фактична місцезнаходження;
• контактні телефони відповідальної особи;
• номер та дата рішення ЄСПЛ.

До заяви додається:

1. копія довідки банківської установи, в якому відкрито рахунок стягувача, де обов’язково має бути зазначено повне найменування банківської установи, рахунок стягувача, МФО банку, код ЄДРПОУ банку;
2. копія довідки/виписки про присвоєння стягувачеві коду ЄДРПОУ.

Виплата відшкодування

Виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у рішенні (стаття 8 Закону).

У разі порушення тримісячного строку, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до рішення.

Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження державна виконавча служба надсилає Державному казначейству України постанову про відкриття виконавчого провадження та необхідні документи, яке протягом 10 днів від дня надходження необхідних документів здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності — на депозитний рахунок державної виконавчої служби, коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України (стаття 8 Закону).

Підтвердження списання відшкодування, отримане від Державного казначейства України та підтвердження виконання всіх вимог є длядержавної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Державної виконавчої служби протягом трьох днів надсилає Уповноваженому постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.

Заходи індивідуального характеру

З метою забезпечення відновлення порушених прав стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру:

• відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції

1. повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі;
2. повторного розгляду справи адміністративним органом;

• інші заходи, передбачені у рішенні.

Для цього Уповноважений надсилає стягувачу повідомлення з роз’ясненням його права порушити провадження про перегляд справи та/або про його право на відновлення провадження відповідно до чинного законодавства (стаття 11 Закону).

Заходи загального характеру

Заходи загального характеру – це заходи, передбачені рішенням ЄСПЛ, спрямовані на усунення можливості аналогічного порушення щодо інших осіб (виправлення порушеного права).

Заходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної в рішенні системної проблеми та її першопричини, зокрема:

• внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування;

• внесення змін до адміністративної практики;

• забезпечення юридичної експертизи законопроектів;
• забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики суду прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, працівників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов’язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи;
• інші заходи, які визначаються — за умови нагляду з боку Комітету міністрів Ради Європи — державою-відповідачем відповідно до рішення з метою забезпечення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими недоліками порушень Конвенції та забезпечення максимального відшкодування наслідків цих порушень (стаття 13 Закону).

Information in Ukrainian

Як оформити заяву належним чином

Якщо Ви вирішили подати заяву до Суду, будь ласка, переконайтеся, що вона відповідає вимогам статті 47 Регламенту Суду, що визначає інформацію та документи, які слід надати.

Ненадання будь-якої інформації чи документів, що вимагаються за статтею 47 §§ 1 та 2, призведе до того, що Ваші скарги не будуть розглянуті Судом. Вам необхідно обов’язково заповнити всі рубрики заяви.

Належно оформлена заява буде розглянута Судом, але це не означає, що така заява буде обов’язково визнана прийнятною.

Захист даних (виключно англійською мовою)

Як подати заяву до Суду

Формуляр заяви треба завантажити, заповнити, роздрукувати і надіслати до Суду поштою разом з усіма необхідними документами. Не допускається жоден інший формуляр. Нижче надано перелік документів, які допоможуть Вам у правильному заповненні формуляра заяви.

Зміст

• Information in Ukrainian
• Як оформити заяву належним чином
• Як подати заяву до Суду
• Провадження у ЄСПЛ
• Стадія провадження
• До уваги заявників з Донецької та Луганської областей і Криму
• Корисні документи
• Вжиття тимчасових заходів
• Корисні посилання

Протокол № 15 до Конвенції зменшує з шести до чотирьох місяців термін подання заяви до Суду після вичерпання національних засобів захисту. Цей новий чотиримісячний термін почне застосовуватися з 1 лютого 2022 року, після завершення перехідного періоду.

Провадження у ЄСПЛ

Інформація та документи для осіб, справа яких перебуває на розгляді Суду

Стадія провадження

Пошукова система Суду SOP (State of proceedings / Стадія провадження ) дає можливість дізнатися, на якій стадії розгляду перебуває Ваша справа.

До уваги заявників з Донецької та Луганської областей і Криму

В зв’язку із труднощами, що виникли із поштовими відправленнями, будь ласка, вказуйте свою адресу електронної пошти та номер телефону чи / або номер факсу у Вашому листуванні із Судом. Це допоможе Суду відповісти на Вашу кореспонденцію. Будь-яка кореспонденція, що направляється в Суд, має бути направлена поштою (для клопотань щодо застосування тимчасових заходів див. відповідний розділ веб-сайту Суду).

Корисні документи

Ваша заява в Європейському суді з прав людини

Ця брошура описує різні етапи розгляду заяви в Суді. Вона відповідає на основні запитання, які можуть виникнути у заявників, зокрема після того, як вони надіслали свою заяву до Суду.

Запитання і відповіді

Рубрика Запитання і відповіді надає інформацію для потенційних заявників.

Схема провадження в Суді

Ця схема показує шлях, який проходить заява в Суді, і в якому складі вона розглядається.

Практичний посібник щодо прийнятності

Практичний посібник щодо критеріїв прийнятності призначений переважно для юристів, які бажають подати заяву до Суду. В ньому описано умови прийнятності, яким має відповідати заява.

Офіційні документи

Фільм про Європейський суд з прав людини

Призначений для широкого загалу, цей фільм пояснює як працює Суд, описує виклики, які постають перед ним, та висвітлює обсяг діяльності Суду, спираючись на приклади з його практики.

Відео про те, як подати заяву

Це відео докладно пояснює, як потрібно заповнити формуляр заяви, щоб вона була розглянута Судом. Звертаємо Вашу увагу, що, хоча це відео вірно висвітлює головні питання, які стосуються подання заяви, деяка інформація підлягає оновленню відповідно до останніх інструкцій.

Найтиповіші помилки при заповненні формуляру

Це відео звертає увагу на найбільш типові помилки, яких припускаються заявники при заповненні формуляру та підготовці заяви проти України до Європейського суду з прав людини.

Відео про умови прийнятності

В цьому відео показано, яким основним умовам повинна відповідати заява, що подається до Суду

COURTalks-disCOURs

Цей відеосюжет пропонує розповідь юриста з Секретаріату Європейського суду з прав людини, тривалістю п’ятнадцять хвилин. Він був записаний в головному залі засідань Суду. В ньому пояснюються критерії прийнятності, яким повинна відповідати кожна заява, щоб бути прийнятою Судом до подальшого розгляду. Призначений він головним чином для професійних правників і громадських організацій.

Вжиття тимчасових заходів

Що таке тимчасові заходи?

Коли Суд отримує заяву, він може вирішити, що Держава повинна вжити певних заходів тимчасового характеру, поки Суд розглядатиме справу. Зазвичай вони являють собою вимогу до Держави утриматись від певних дій, наприклад, не повертати осіб до країн, де їм може загрожувати смерть або тортури.

Суд вживає тимчасових заходів тільки за чітко встановлених умов, а саме якщо є ризик серйозних порушень Конвенції. Велика частині запитів про тимчасові заходи відхиляється через невідповідність вимогам.

Практика ЄСПЛ. Український аспект

Рішення

Case-law

Інформаційні Бюлетені

Висновок

Прес-релізи

Закриття деяких політичних програм, відомих як «політичні платформи» на державному телебаченні.

З документом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ з прецедентного права ЄСПЛ липень 2021 рік Щомісячна збірка прецедентного права Суду Інформаційний бюлетень містить стислі виклади рішень у справах, розглянутих протягом місяця, які, на думку Секретаріату, представляють особливий інтерес. Ці стислі виклади складені юрисконсультами Секретаріату та не є зобов’язальними для Стислі виклади, як правило, […]

Кримінальне провадження, відкрите проти особи, після якого він вона була визнана винною у вбивстві своїх двох дітей і засуджена до довічного ув’язнення.

Відповідальність держави за страждання родичів чоловіка між його зникненням та його ідентифікацією.

Засудження за домашнє насильство в декількох провадженнях у зв’язку з незначними правопорушеннями та в кримінальному провадженні.

Прослуховування телефонних розмов особи, що грунтується на надмірно широкому та невизначеному рішенні, яке дозволяє таємне спостереження за жертвою нападу із застосуванням холодної зброї та її «контактами», яке не відповідає вимогам закону.

Підпишись прямо зараз!

Заповни форму, щоб отримувати новини на пошту

Останні статті

Закриття «політичної платформи» на суспільному телебаченні Італії, де різні партії мали можливість висловлювати свої ідеї та думки, було елементом загальної еволюції державного мовлення. Крім того, існують інші можливості для поширення інформації.

Заклики до заборони перегляду Верховним Судом рішень ВАКС погіршує проблематику забезпечення єдності судової практики на рівні апеляційних судів у відповідності до висновків Консультативної ради європейських суддів.

Зі зрозумілих причин правоохоронні органи негативно ставляться до порушення кимось державного кордону. Але спроби швидко позбутися незаконних мігрантів можуть виходити за межі допустимих заходів, чим порушують конвенційні гарантії.

Під час останнього засідання Кабміну міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив про впровадження в Україні обов’язкових щеплень від коронавірусу для працівників закладів освіти, працівників міністерств, органів влади та місцевих державних адміністрацій.

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Процедура перегляду рішень вітчизняних судів після рішення Європейського Суду

Яким Законом України визначено порядок виконання рішення Європейського суду з прав людини після набуття ним статусу остаточного?

Загальний порядок виконання рішень Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) передбачено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до зазначеного Закону виконанням рішення Європейського суду є:

а) виплата Стягувачеві (Заявникові) відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру;

б) вжиття заходів загального характеру.

Безумовно, виплата справедливої компенсації (відшкодування) державою за рішенням Європейського суду являє собою важливий елемент його виконання, однак сама по собі вона не може виправити допущене порушення державою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

Єдиним ефективним засобом для такого виправлення і приведення стану заявника в той же стан, в якому він перебував до порушення Конвенції (restitutio in integrum), є відновлення провадження та повторний розгляд справи в національній судовій інстанції (відповідно до Закону, цей елемент виконання являє собою «вжиття додаткових заходів індивідуального характеру»). Зауважте!

Механізм відновлення попереднього юридичного стану застосовується не в усіх справах, в яких Європейський суд констатував порушення. Так, відповідно до Рекомендації NR(2000)2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після ухвалення рішень Європейським судом з прав людини» повторний розгляд справи, включаючи поновлення провадження, визнається адекватним способом поновлення прав і пропонується застосувати в разі, якщо:

а) потерпіла сторона і далі зазнає негативних наслідків від рішення, ухваленого на національному рівні, – наслідків, щодо яких виплата справедливої сатисфакції не була адекватним засобом захисту і які не можна виправити інакше ніж через повторний розгляд або поновлення провадження;

б) рішення Європейського суду спонукає до висновку, що рішення національного суду суперечить Конвенції або в основі визнаного порушення лежали суттєві процедурні помилки чи положення, які ставлять під серйозний сумнів результат провадження на національному рівні.

Як ініціювати перегляд рішення національної судової інстанції? Якими нормативно-правовими актами регулюється вказане питання?

Відновлення попереднього юридичного стану може застосовуватися в ситуаціях, коли заявника, в порушення положень Конвенції, було засуджено в порядку кримінального провадження, притягнуто до адміністративної відповідальності, або, наприклад, в ситуаціях, коли національними судами були ухвалені рішення в порядку цивільного, господарського чи адміністративного судочинства з порушенням вимог Конвенції, що визнав у своєму рішенні Європейський суд, тощо.

Питання перегляду рішення національної судової інстанції відповідно до рішення Європейського суду регулюють відповідні розділи процесуальних кодексів України: Кримінальний процесуальний кодекс України – глава 33, Цивільний процесуальний кодекс України – глава 3 розділу V, Господарський процесуальний кодекс України – розділ XII-2, Кодекс адміністративного судочинства України – глава 3 Розділу IV, та Кодекс України про адміністративні правопорушення – глава 24-1.

Тому, перш за все необхідно визначитися в якому саме провадженні буде відбуватися перегляд (кримінальному, адміністративному, цивільному, господарському, тощо) та звернутися до відповідного розділу (глави) процесуального кодексу.

Загалом, процедура перегляду є типовою для всіх видів проваджень у національних судах, проте може містити деяку специфіку у тому чи іншому провадженні, наприклад, пов’язану зі строками для подачі заяви про перегляд, тощо.

Підставою для перегляду рішень національних судів є «встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною (серед іншого, рішенням Європейського суду), порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом».

Тобто, заявнику необхідно мати рішення Європейського суду, ухвалене на його користь, яке набуло статусу остаточного.

Про набуття рішення статусу остаточного, заявник має бути повідомлений листом Секретаріату Європейського суду та/або Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Також про набуття рішення статусу остаточного заявник може дізнатися на офіційному сайті Європейського суду в електронній базі Hudoc (http://hudoc.echr.coe.int/).

Хто має право на подання заяви про перегляд рішення національного суду?

Заява про перегляд судового рішення подається особою, на користь якої ухвалено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. Це правило розповсюджується на заяви, які подаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства.

У кримінальних справах заяву про перегляд судового рішення вправі подати особа, на користь якої ухвалено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, а також її захисник, законний представник чи представник юридичної особи.

Які строки визначені для подання заяви про перегляд рішення національного суду?

Строк на подачу заяви про перегляд рішення національного суду складає від одного до трьох місяців (в залежності від провадження в якому буде подаватися така заява) з моменту коли особі, на користь якої ухвалено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Однак, у разі пропущення строку для подання заяви з поважних причин, він може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка подала заяву.

Таке клопотання необхідно долучити до заяви про перегляд рішень національних судів та/або зазначити про нього в тексті самої заяви про перегляд (у прохальній частині).

Що має містити заява про перегляд рішення (рішень) національних судів? Яка процедура подання та розгляду заяви?

Заява про перегляд рішення (рішень) національних судів має подаватися у письмовій формі та повинна містити (конкретні вимоги можуть дещо відрізнятися в залежності від провадження у якому подається заява):

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також її поштова адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв’язку із ухваленням рішення Європейського суду;

4) вимоги особи, яка подає заяву;

5) у разі необхідності – клопотання;

6) перелік матеріалів, які додаються.

Вказана заява про перегляд має подаватися до Верховного Суду України через відповідний Вищий спеціалізований суд України (в залежності від провадження).

Тобто, фактично, заява має бути направлена на адресу відповідного Вищого спеціалізованого суду України, проте у заголовку заяви має бути вказано, що вона подається до Верховного Суду України.

Наприклад: «До Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України».

До заяви про перегляд в обов’язковому порядку мають додаватися:

1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі[1];

2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву (слід відмітити, що це обов’язково мають бути копії судових рішень з мокрою печаткою);

3) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву.

За подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення на підставі встановлення Європейського суду порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом судовий збірне сплачується.

Подана заява перевіряється відповідним Вищим спеціалізований судом України на предмет її відповідності вимогам національного законодавства.

В ході перевірки відповідний Вищий спеціалізований суд України може надіслати особі, на користь якої винесено рішення Європейського суду повідомлення про недоліки заяви та строк, протягом якого їх необхідно усунути.

Такі недоліки мають бути усунені у вказаний у повідомленні строк.

За результатами перевірки Вищим спеціалізованим судом України заява або допускається до розгляду, або повертається заявнику.

У випадку повернення заяви особа має право після усунення усіх недоліків повторно звернутися із заявою про перегляд.

Однак у цьому разі важливо пам’ятати, що повторна заява має бути подана у межах загального строку на подачу заяви (один або три місяці) або ж необхідно додавати до повторної заяви про перегляд клопотання про поновлення строку на її подачу.

Після допуску Вашої заяви до розгляду, вона буде розглянута або відповідним Вищим спеціалізованим судом України, або Верховним Судом України[2].

Про дату та місце розгляду справи особі буде повідомлено додатково у листі.

Безпосередній розгляд справи відбувається у відкритому судовому засіданні в якому особа, на користь якої винесено рішення Європейського суду, та її представник (адвокат) мають право брати участь та надавати свої пояснення по суті заявлених вимог.

Однак, неприбуття сторін (учасників судового провадження) або інших осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов:

1) про повне або часткове задоволення заяви;

2) про відмову в задоволенні заяви.

Рішення за результатами розгляду заяви про перегляд є остаточним та оскарженню не підлягає.

[1]Існує виключення у кримінальних справах, де особа, яка подає заяву, тримається під вартою. У цьому випадку, копії заяви про перегляд не додаються.

[2]Якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження буде встановлено, що порушення Україною міжнародних зобов’язань є наслідком недотримання норм процесуального права – справа буде розглянута відповідним Вищим спеціалізованим судом України, якщо ж порушення є наслідком недотримання норм матеріального права – Верховним Судом України.

Публікація стала можливою за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя». Погляди авторів не обов’язково відображують погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.

Источники:

http://mpmr.gov.ua/ak-zahistiti-svoi-prava-u-evropejskomu-sudi-z-prav-ludini.html

http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8

http://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/ukr&c

Рішення

http://helsinki.org.ua/advices/protsedura-perehlyadu-rishen-vitchyznyanyh-sudiv-pislya-rishennya-evropejskoho-sudu/