0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

До якого суду звертатися

До якого суду звертатися щодо зняття арешту із спеціального рахунку по соціальним виплатам

Добро дня шановні юристи. В мене наступне питання. Виконавча служба арештувала рахунок, який призначений для соціальних виплат (в даному випадку на рахунку арештовані кошти, призначені для виплати працівнику по вагітності та пологам). Виконавче провадження відкрито на підставі наказу господарського суду міста Києва. Для зняття арешту з даного рахунку потрібно звернутися до окружного адміністративного суду м.Києва чи до господарського суду м.Києва? Також виникло питання з предметом самого позову, наприклад: визнати постованову про арешт коштів частково незаконною та зобовязати виконвчу зняти арешт або визнати дії виконавя частково незаконними та зняти арешт з рахунку. Можливо є ще варіанти? Дякую.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, — до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статья в тему:  Почему только суд осуществляет правосудие

Тобто Ви маєте можливість оскаржити дії державного виконавця про арешт рахунку, який призначений для соціальних виплат до господарського суду. Кошти, що обліковуються на цьому рахунку вже Вам не належать, а належать особі, на користь якої проведено нарахування соціальної виплати. Тобто ця особа, власник коштів, має право оскаржити дії державного виконавця звернувшися до відповідного адміністративного суду.

Дякую, Пономарев Александр Иванович. Якщо я правильно зрозуміла, підприємство подає позовну заяву до господарського суду з вимогою визнати незаконною постанову виконавчої служби в частині накладення арешту на спеціальний рахунок. А другою вимогою потрібно просити зняти арешт з рахунку чи зобовязати виконавчу здійснити дії по знятю арешта?

» підприємство подає позовну заяву до господарського суду з вимогою визнати незаконною постанову виконавчої служби в частині накладення арешту на спеціальний рахунок.» Ні, підприємство може подати скаргу (ст.121-2 ГПК України) «А другою вимогою потрібно просити зняти арешт з рахунку чи зобовязати виконавчу здійснити дії по знятю арешта?»- скасувати постанову держ виконавця.

Пономарев Александр Иванович, дуже Вам вдячна.

Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб

Виходячи із закріпленої у Конституції України соціальної сутності держави, утвердження і забезпечення прав і свобод людини проголошено головним обов’язком держави, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість її діяльності. Це загальний принцип, однак у системі державних органів визначено окремі з них, які наділяються функціями захисту прав людини і громадянина чи створення умов для цього.

У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Статья в тему:  Судьи и состав суда как носители судебной власти и государственный орган

До цих органів та осіб належать:

  • Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
  • Прокурор;
  • органи державної влади;
  • органи місцевого самоврядування;
  • фізичні та юридичні особи.

Метою їх участі у цивільному процесі є захист прав, свобод та інтересів іншої особи, з якою цей орган чи особа не перебувають у відносинах представництва.

Підстави участі у цивільному процесі органів та осіб, які захищають права, свободи та інтереси інших осіб, слід поділяти на:

  • нормативні;
  • фактичні.

Нормативною підставою участі у цивільному процесі органів та осіб, яким надано право захищати інтереси інших осіб, є норми цивільного процесуального й інших галузей права, які надають їм повноваження захищати права та інтереси інших осіб. Наприклад, правовими підставами участі прокурора у цивільному процесі є Конституція України (ст. 131 -1 ), Закон України «Про прокуратуру», ЦПК України, а також норми галузевого законодавства, накази Генерального прокурора України.

Фактичною підставою може виступати ініціатива цих органів чи осіб, закріплена у поданій до суду заяві, або постановлена судом ухвала про залучення до участі у справі відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, прокурора та ін.

Органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, можуть брати участь у цивільному процесі у декількох формах:

  • порушення (ініціація) цивільного процесу (подання позовної заяви, заяви, апеляційної чи касаційної скарги);
  • вступ у цивільний процес для дачі висновку у справі.

Як подати позовну заяву до суду у цивільних справах?

Потрапивши в ситуацію, вирішення якої можливе лише у судовому порядку, особа без юридичної освіти бажає знати основні правила звернення до суду.

До якого суду звертатися?

Перш за все особа, що має намір звернутися до суду з позовом, повинна визначити, до якого суду необхідно звертатися. За загальним правилом у цивільних справах позовна заява направляється до міського, районного чи міжміського суду за місцем реєстрації чи місцезнаходженням відповідача.

Статья в тему:  На каких этапах делопроизводства в суде осуществляется экспертиза ценности документов

Звичайно, якщо і позивач, і відповідач зареєстровані та проживають в одному місті чи районі міста, то вибір суду є очевидним. Складніше, якщо сторони зареєстровані у різних містах. Наприклад, подружжя, що має неповнолітню дитину, вирішило розлучитися, але чоловік зареєстрований в одному місті, а дружина – в іншому. У разі якщо позивачем буде дружина, то позовна заява направляється за місцем реєстрації чоловіка, і навпаки.

Законодавець передбачив низку категорій справ, у яких позивач має вибір, до якого суду звертатися: за місцем реєстрації позивача чи за своїм місцем реєстрації. До таких справ належать, зокрема, справи про стягнення аліментів. Так, матір, з якою постійно проживає дитина, бажаючи стягнути аліменти з батька у судовому порядку, може звернутися як до суду за місцем реєстрації батька за загальними правилами, так і за місцем своєї реєстрації.

Оформлення позовної заяви

Позовна заява має бути складена відповідно до правил, закріплених у процесуальному законодавстві.

По-перше, позовна заява обов’язково має бути складена у письмовій формі. Так, позовна заява може бути написана від руки або надрукована за допомогою технічних пристроїв. У будь-якому випадку особа, що подає позовну заяву, має підписати її від руки. Якщо позовну заяву підписує не позивач, то підписант має підтвердити наявність повноважень на вчинення таких дій. Позовну заяву може підписати представник позивача за наявності в нього нотаріально посвідченої довіреності.

По-друге, закон встановлює певні вимоги й до змісту позовної заяви. У позовній заяві має бути вказано найменування суду, до якого звертається особа. Зазвичай вказується повна назва та адреса суду.

Далі вказуються усі сторони: прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та повне найменування юридичних осіб позивача та відповідача, а також їхні адреси, засоби зв’язку (номер телефону та адреса електронної пошти), якщо така інформація відома позивачу. Якщо позивач бажає чи зобов’язаний залучити до розгляду справи третіх осіб, то їх також необхідно вказати. Наприклад, у більшості справ, що стосуються дітей (виїзд дитини за кордон, позбавлення батьківських прав, усиновлення), завжди залучається третя особа – орган опіки та піклування.

Статья в тему:  Как найти дело в мировом суде

У разі участі у процесі представника позивача він також має вказати своє прізвище, ім’я та по батькові, а також засоби зв’язку та адресу для листування, на яку суд направлятиме офіційну кореспонденцію.

Якщо позовна заява містить вимоги матеріального характеру (відшкодування шкоди, стягнення коштів та інше), у позові має бути вказана ціна позову, тобто сума коштів, про яку йдеться.

Далі позивач має викласти обставини справи у довільній формі, а також навести докази, на які він посилається.

У прохальній частині викладається зміст позовних вимог. Позовна заява може містити одну або декілька пов’язаних між собою позовних вимог.

Наостанок позивач вказує перелік документів, що додаються до позовної заяви.

Додатки

Кожна позовна заява, що подається до суду для розгляду справи у порядку цивільного судочинства, має містити додатки. Додатками зазвичай є документи, які підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Наприклад, у справі про незаконне звільнення позивач до позовної заяви додає копію паспорта, копію трудової книжки, копію наказу про звільнення, копію заяви про звільнення та інші документи залежно від конкретних обставин.

У разі участі у справі представника, який і подає позовну заяву серед додатків, має бути копія довіреності, відповідно до якої представник має повноваження на подання позовної заяви до суду.

Для того щоб суд прийняв та розглянув справу, позивач має сплатити судовий збір, за винятком випадків, коли позивач звільнений від сплати судового збору. Не сплачується судовий збір у справах про стягнення аліментів та їх індексацію, поновлення на роботі тощо. Пільги щодо сплати судового збору встановлені спеціальним законом.

У всіх інших випадках судовий збір має бути сплачено до подання позовної заяви, адже оригінал квитанції про сплату судового збору є додатком до позовної заяви.

Статья в тему:  Куда сажают после суда

Сплачується судовий збір на розрахунковий рахунок суду, до якого звертається особа. Реквізити такого рахунку можна дізнатися у канцелярії суду, інформація про них також міститься на стендах у приміщенні суду та на офіційних сайтах.

Позовна заява з додатками має подаватися разом з копіями самої заяви і додатків у кількості, що відповідає кількості сторін. Тобто якщо у справі буде лише один відповідач, то направити необхідно два примірники позовної заяви з додатками – один для суду, інший для відповідача. Примірник позовної заяви для відповідача буде відправлений адресату працівниками суду.

Позовну заяву з усіма додатками можна власноруч принести до канцелярії суду, де її буде прийнято та зареєстровано. У такому випадку необхідно мати свій примірник позовної заяви, на якому працівники суду проставлять печатку з датою подання заяви та реєстраційним номером.

Також позовну заяву можна направити до суду поштою.

Для економії часу та швидкого оформлення та подання позовної заяви необхідно звернутися за допомогою юриста.

Стаття 53. Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб

1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

2. З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до адміністративного суду з позовом, брати участь у розгляді справ за його позовом (заявою), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати адміністративному суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Статья в тему:  Сколько лет суд

3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

5. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Право неповнолітніх осіб на звернення до суду

Зміст

  • 1 Нормативна база
  • 2 Процесуальна дієздатність — що це?
  • 3 Хто має цивільну процесуальну дієздатність?
  • 4 Набуття цивільної процесуальної дієздатності
  • 5 Випадки, у яких неповнолітня особа має право безпосередньо звертатись до суду (без участі представника)?
  • 6 Особливості участі неповнолітніх осіб у цивільному процесі

Нормативна база

  • Конституція України
  • Цивільний кодекс України
  • Цивільний процесуальний кодекс України
  • Сімейний кодекс України
  • Закон України “Про охорону дитинства”
  • Закон України “Про судовий збір”

Процесуальна дієздатність — що це?

Цивільна дієздатність — це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (ч. 1 ст. 30 Цивільного кодексу України). Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді — цивільна процесуальна дієздатність ( ч. 1 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України).

Статья в тему:  Когда суд над шамсутдиновым

Хто має цивільну процесуальну дієздатність?

За загальним правилом цивільну процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття (18 років) (частина перша ст. 34 Цивільного кодексу України), а також юридичні особи ( частина перша ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України). Разом з тим, законодавство надає можливість кожному захищати свої права і свободи:

  • частина п’ята ст. 55 Конституції України визначає, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань;
  • частина друга ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України надає можливість неповнолітнім особам віком від 14 до 18 років особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом;
  • частиною першою ст.18 Сімейного кодексу України визначено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу;
  • частиною четвертою ст. 152 Сімейного кодексу України визначено право дитини на звернення за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років.
  • частиною четвертою ст. 10 Закону України “Про охорону дитинства” визначено, що дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.

Робимо висновок, що процесуальну дієздатність (здатність звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів) мають також особи, які досягли віку 14 років.

Статья в тему:  Сколько торговых судов в украине

Набуття цивільної процесуальної дієздатності

У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу (ч. 3 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України). У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається. У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов’язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається (ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України). Також цивільної процесуальної дієздатності набуває неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому Цивільним кодексом, надано повну цивільну дієздатність. Матеріальні підстави надання повної цивільної дієздатності передбачено у ст. 35 Цивільного кодексу України:

  1. фізична особа, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором;
  2. неповнолітня особа, яка записана матір’ю або батьком дитини;
  3. фізичній особі, яка досягла 16 років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Випадки, у яких неповнолітня особа має право безпосередньо звертатись до суду (без участі представника)?

Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою про:

  • надання повної цивільної дієздатності
  • надання їй права на шлюб (ст. 23 Сімейного кодексу України).
  • про розірвання шлюбу
  • визнання шлюбу недійсним
  • визнання батьківства
  • стягнення аліментів
  • усиновлення чи визнання усиновлення недійсним
  • неповнолітні батьки, яки досягли 14 років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини. (ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України)
  • щодо позбавлення батьківських прав (ст. 165 Сімейного кодексу України).

Цивільна процесуальна дієздатність тісно пов’язана із цивільною дієздатністю. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України особи у віці від 14 до 18 років володіють неповною цивільною дієздатністю, а саме мають право:

  1. самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
  2. самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
  3. бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
  4. самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку).
Статья в тему:  Эксплуатация воздушных судов и организация воздушного движения кем работать

ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Тобто це ті відносини, які перераховані вище.
Отже, щодо досить широкого кола відносин дана вікова категорія може самостійно виступати в суді. Хоча це не позбавляє суд можливості залучати до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи.

Особливості участі неповнолітніх осіб у цивільному процесі

Неповнолітні особи є повноправними учасниками цивільного процесу і наділяються в ньому загальними правами і обов’язками (ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України).
Але враховуючи вікові особливості таких осіб та недостатній життєвий досвід, вони наділяються ще й “спеціальними” процесуальними правами, які передбачені ст. 45-1 Цивільного процесуального кодексу України.
Окремо слід зупинитися на обов’язках осіб, які беруть участь у справі, та на можливості їх виконання неповнолітніми особами. Зокрема обов’язком, який слід проаналізувати щодо можливості його виконання неповнолітніми, є сплата судових витрат. Природно, що особа, яка не досягла повноліття, має обмежену фінансову спроможність і повністю або частково залежна від матеріальних можливостей своїх батьків. При цьому слід враховувати, що така особа може звертатися до суду саме з метою вирішення правового конфлікту, який виник між нею та одним із батьків (батьками). Тому сплата необхідних коштів може стати для неї проблематичною. Закон не містить будь-яких пільг щодо оплати судових витрат неповнолітніми особами, але в даному випадку можуть застосовуватися загальні положення цивільного процесуального законо­давства, якими передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судових витрат, зменшити їх розмір чи звільнити від їх оплати (ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України). Суд повинен роз’яснити непов­нолітній особі, що вона може скористатися таким правом і в разі необхідності має подати суду відповідну заяву. Судовий збір при поданні позовної заяви в суд неповнолітніми стягується в загальному порядку відповідно до Закону України “Про судовий збір”.

Статья в тему:  Когда суд над шамсутдиновым

Источники:

http://42yurista.com/qa/46085/

http://studies.in.ua/ru/grazhdanskoe-processualnoe-pravo-shpargalki/4646-uchast-u-sudovomu-proces-organv-ta-osb-yakim-zakonom-nadano-pravo-zvertatisya-do-sudu-v-nteresah-nshih-osb.html

http://www.bitlex.ua/uk/blog/articles/post/yak_podaty_pozovnu_zayavu_do_sudu_u_tsyvilnyh_spravah_

http://protocol.ua/ua/kodeks_administrativnogo_sudochinstva_ukraini_stattya_53/

http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector