0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Документи що підтверджують повноваження адвоката в суді

Содержание

Копії документів також підтверджують повноваження адвоката

Верховний Суд вже вкотре визначив якими документами має підтверджувати свої повноваження адвокат.

Неоднозначне формулювання вимог різних процесуальних кодексів щодо підтвердження адвокатом повноважень спричинило численні спори щодо повноважності. Це нескладне на перший погляд питання розглядали і далі змушені розглядати вже й вищі суди, хоча на сайті Верховного Суду вже навіть інфографіку розмістили, яка не залишає місця для сумнівів, повноважний адвокат чи ні.

Однак залишаються судді, які так ретельно читають закон, що віднаходять у ньому й такі перешкоди для допуску адвоката, яких він не встановлює.

17 грудня 2018 р. Верховний Суд постановою у справі № 308/8995/17 скасував ухвалу апеляційного суду про повернення скарги, яку було повернуто, оскільки, на думку апеляційного суду, «скаржник до апеляційної скарги подав не встановлені процесуальним законом документи, а їх копії, посвідчені самим адвокатом, тобто подав документи, які не можна визнати такими, що засвідчують повноваження адвоката як представника».

За матеріалами справи громадянин звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій та скасування постанови в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС, та просив закрити провадження у справі в зв’язку з відсутністю складу правопорушення.

Рішенням міськрайонного суду у позові відмовлено.

Адвокат позивача подав апеляційну скаргу, однак апеляційний суд скаргу повернув на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі на це рішення адвокат зауважив, що закон не вимагає надання суду саме оригіналів документів, які посвідчують повноваження представника сторони у суді, а також закон не забороняє надання належним чином засвідчених копій таких документів.

Верховний Суд, розглянувши скаргу, вказав, що згідно із п. 1 ч. 4 ст. 298 КАСУ апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАСУ представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 59 КАСУ).

Також відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу цього документа може бути засвідчена підписом судді (ч. 5 ст. 59 КАСУ).

Разом з тим ч. 6 ст. 59 КАСУ встановлює, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Статья в тему:  Коли вступає в силу рішення господарського суду

Підставою надання правової допомоги є договір, а документами, що підтверджують повноваження адвоката, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер (чч. 1, 3 ст. 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 р. № 5076-VI).

Аналізуючи вказані положення, Верховний Суд дійшов висновку, що повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.

До апеляційного суду була подана скарга від імені позивача, підписана адвокатом та на підтвердження повноважень долучено копії: договору про надання правової допомоги та ордеру, які засвідчені самим адвокатом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону № 5076 адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів.

Таким чином, долучені до матеріалів апеляційної скарги копії договору та ордеру, засвідчені у порядку, визначеному вказаною ст. 20 Закону № 5076, є належними документами, що підтверджують право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої процесуальної дії, – зазначено в постанові Верховного Суду.

Помилковим визнано висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з посиланням на відсутність доказів, що підтверджують право скаржника підписувати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі від імені позивача.

Верховний Суд скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та направив справу для продовження розгляду до того ж суду.

Документи що підтверджують повноваження адвоката в суді

Запровадження адвокатської монополії на представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у суді та прийняття нової редакції Господарського процесуального кодексу України поставили перед юристами-практиками деякі проблемні питання, пов’язані з представництвом учасників справи у господарському процесі.

Здавалося б, чинні норми ГПК України досить чітко встановлюють, хто може бути представником і якими документами підтверджуються його повноваження. Однак перша судова практика Верховного Суду щодо повернення касаційних скарг, до яких додано неналежні докази повноважень адвоката, може бути неприємним сюрпризом навіть для досвідчених адвокатів.

1. Як за законом?

Перелік документів, якими підтверджуються повноваження представника (адвоката), закріплено в статті 60 ГПК України. Законодавець при цьому умисно розділяє в різних частинах перелік документів на підтвердження повноважень представника (неадвоката) та перелік документів на підтвердження повноважень адвоката як представника.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, установленому законом.

Відповідно до частини 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються: 1) довіреністю; або 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Однак, як показала судова практика Верховного Суду, досить проста й однозначна за змістом норма має підводні камені у застосуванні.

2. Довіреність + свідоцтво адвоката

На практиці адвокати досить часто підтверджують свої повноваження перед судом довіреністю, а наявність статусу адвоката – копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. У більшості випадків суди першої та другої інстанцій вважають зазначені документи належними доказами повноважень адвоката як представника сторони господарського процесу.

Статья в тему:  Какие дела рассматривают суды шеффенов

Однак у Касаційному господарському суді Верховного Суду набуває поширення інша судова практика, відповідно до якої вказані документи не можуть визнаватися належними доказами на підтвердження повноважень адвоката як представника. Касаційний господарський суд повертає касаційні скарги без розгляду, якщо касаційну скаргу підписав представник скаржника, який є адвокатом, однак у тексті довіреності не вказано, що представник уповноважений за довіреністю представляти інтереси скаржника саме як адвокат або в довіреності відсутні посилання на договір про правничу допомогу.

В ухвалі від 18.06.2018 р. у справі № 910/15163/17 Касаційний господарський суд на підставі норм частини 4 статті 60 ГПК України та частини 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дійшов такого висновку: «за відсутності ордера, довіреність повинна містити інформацію, що повноваження на представництво в суді надано саме адвокату, а не громадянину.

Зі змісту доданих довіреностей № 1 від 20.07.2018 та № 2 від 20.07.2018 не вбачається, що повноваження з представництва скаржниками надано саме адвокату ОСОБА_4, тобто довіреності самі по собі не є доказом, які підтверджують повноваження адвоката ОСОБА_4, а також не свідчить про те, що у відносинах з довірителями (скаржниками) ОСОБА_4, як представник за довіреністю, виступає у статусі адвоката.

Отже, скаржниками не додано доказів стосовно того, що ОСОБА_4 уповноважена за довіреностями представляти інтереси скаржників як адвокат.

Також з доданих довіреностей № 1 від 20.07.2018 та № 2 від 20.07.2018 не вбачається укладення договору про надання правової допомоги між скаржниками та адвокатом ОСОБА_4″.

Аналогічну позицію викладено Касаційним господарським судом Верховного Суду в ухвалах від 21.05.2018 р. у справі № 908/1156/17, від 21.05.2018 р. у справі № 910/17213/17, від 25.05.2018 р. у справі № 922/3775/17, від 31.01.2018 р. у справі № 910/24418/16 та інших.

Як бачимо, зазначена позиція ґрунтується на буквальному тлумаченні норм законодавства, що, на мою думку, не враховує правової природи й суті представництва.

Зокрема, не зовсім зрозуміло, яке значення для відносин представництва має «роздвоєння» правового статусу представника на громадянина (фізичну особа) й адвоката, хоча це одна й та сама особа.

Суть представництва полягає у переданні повіреному повноважень (прав), якими наділений довіритель. Якщо слідувати логіці суду, то клієнт наймає адвоката для представництва своїх інтересів у суді, але уповноважує його лише як фізичну особу, яка повною мірою не може реалізувати процесуальні права й обов’язки, які має сам довіритель і міг реалізувати в порядку самопредставництва, зокрема не може представляти інтереси довірителя в апеляційному та касаційному судах (з огляду на те, що діє адвокатська монополія). З погляду відносин представництва такі дії довірителя (клієнта) позбавлені здорового глузду. Аналогічною була б ситуація, коли дієздатна особа «уповноважила» недієздатну особу на реалізацію своїх цивільних прав і обов’язків.

Водночас, з огляду на те, що наведена правова позиція Верховного Суду створює ризики повернення без розгляду касаційних скарг, поданих адвокатом разом із довіреністю та копією свідоцтва, задля уникнення неочікуваних проблем у касаційному суді варто вказати у тексті довіреності про те, що представник уповноважується на ведення справи саме як адвокат, зазначити в довіреності реквізити свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю й додатково вказати реквізити договору про правничу допомогу.

Варто також відзначити, що Касаційний господарський суд у деяких судових рішеннях висловив позицію щодо неможливості використання довіреності на підтвердження повноважень адвоката, який представляє свого роботодавця в суді.

Статья в тему:  Как написать ходатайство в суд о переносе заседания по месту жительства

Вказана позиція ґрунтується на рішенні Ради адвокатів України від 07.04.2017 р. № 54 «Про затвердження роз’яснення щодо деяких питань представництва адвокатом юридичної особи», відповідно до якої представництво інтересів підприємства в судах особами, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та є найманими працівниками цього ж підприємства, можливе виключно на підставі договору про надання правової допомоги відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Зокрема, в ухвалах від 25.06.2018 р. у справі № 924/326/17, від 26.04.2018 р. у справі № 910/582/17 Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що довіреність адвоката, який є найманим працівником і представляє свого роботодавця в суді, не може бути доказом на підтвердження повноважень адвоката як представника, у зв’язку з чим повернув касаційну скаргу, підписану таким адвокатом. У цих же ухвалах Касаційний господарський суд вкотре наголосив про те, що зі змісту наданих суду довіреностей не вбачається, що повноваження з представництва надані скаржником саме адвокату, тобто довіреність сама по собі не є доказом, який підтверджує повноваження адвоката.

Разом з тим наведена позиція Верховного Суду виглядає дещо суперечливою: з одного боку, суд вказує на недоліки довіреності, яка не підтверджує, що скаржник уповноважив саме адвоката як представника, а не громадянина; з іншого – суд посилається на роз’яснення, відповідно до якого довіреність взагалі не може бути підставою для представництва адвокатом інтересів свого роботодавця в суді.

Варто зауважити, що вказане роз’яснення Ради адвокатів України фактично звужує зміст закону (зміст норми, викладеної у частині 4 статті 60 ГПК України), оскільки зазначена норма не передбачає заборони на видачу довіреності адвокату для представництва інтересів юридичної особи, з якою він перебуває в трудових відносинах. Більше того, ні в Цивільному кодексі України, ні в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ні в ГПК України не встановлено заборони видавати довіреність адвокату для представництва інтересів свого роботодавця в суді.

З урахуванням неоднозначної позиції Суду стосовно документів, що підтверджують повноваження адвоката, який представляє в суді інтереси свого роботодавця, мінімізувати ризики повернення касаційної скарги можна лише шляхом укладення договору про правничу допомогу між адвокатом і його роботодавцем (підприємством) та оформлення на цій підставі ордера.

3. Ордер + свідоцтво адвоката

Нагадаю, що відповідно до старої редакції ГПК України (частини 7 статті 28) повноваження адвоката могли підтверджуватися або договором про правничу допомогу, або ордером. Але до ордера обов’язково вимагалося додати витяг з договору, у якому зазначалися повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У новій редакції ГПК України дещо змінено правила використання ордера як доказу на підтвердження повноважень адвоката. Тепер ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, який підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу або витягу з нього разом із ордером чинна редакція ГПК України не вимагає.

Разом з тим на практиці деякі судді за старою звичкою вимагають у адвокатів копію договору про правничу допомогу або витяг з нього на підтвердження обсягу повноважень адвоката або наявних обмежень у повноваженнях. Також окремі судді просять адвокатів хоча б підтвердити під час судового засідання (під звукозапис), що такий договір укладено (існує в природі).

Статья в тему:  Как устроиться в суд секретарем

Указані вимоги є незаконними, з огляду на те, що:

1) ордер є документом, який підтверджує повноваження адвоката (відповідно до частини 4 статті 60 ГПК України);

2) ордер може бути оформлений адвокатом / адвокатським бюро / адвокатським об’єднанням лише на підставі вже укладеного договору, виходячи зі змісту норм частин 1, 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

3) про обмеження повноважень адвоката має бути вказано на звороті ордера (пункт 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 р. № 36);

4) адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400 1 Кримінального кодексу України).

Як і у випадку з довіреністю, важливо правильно оформлювати ордер, зокрема правильно вказувати назву суду, у якому здійснюється представництво інтересів клієнта, та заповнювати всі обов’язкові поля ордера. Невиконання зазначених вимог матиме наслідком недопуск адвоката до судового засідання або повернення відповідного процесуального документа.

Зокрема, Касаційний господарський суд повертає без розгляду касаційні скарги адвокатів, якщо доданий до скарги ордер оформлено з порушенням вимог закону (неправильно вказано назву суду («Верховний Суд України» замість «Верховний Суд») або ордер не містить обов’язкових реквізитів, передбачених Положенням та типовою формою ордера, – ухвали від 23.05.2018 р. у справі № 905/2497/17, від 21.05.2018 р. у справі № 914/1964/17, від 23.04.2018 р. у справі № 904/8494/17, від 24.01.2018 р. у справі № 910/15374/17 та інші).

Отже, подаючи до суду ордер на підтвердження своїх повноважень, варто приділити особливу увагу його оформленню згідно з вимогами Положення про ордер на надання правової допомоги.

4. Договір про правничу допомогу + свідоцтво адвоката

Розглянемо іншу, протилежну ситуацію: чи може договір про правничу допомогу бути належним доказом повноважень адвоката в господарському суді?

На перший погляд, може, оскільки в частині 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлено, що документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема, договір про надання правової допомоги. Виходячи зі змісту поняття «адвокатська діяльність», представництво є видом правової допомоги, отже, на підставі вказаної статті відносини представництва підтверджуються договором.

Однак відповідно до частини 3 статті 26 Закону повноваження адвоката як представника в господарському судочинстві підтверджуються в порядку, установленому законом. Тому вказана норма стосовно підтвердження повноважень саме в господарському процесі відсилає до спеціальної норми ГПК України (частини 4 статті 60).

Зазначена норма, як було сказано вище, визначає обмежений (порівняно з частиною 1 статті 26 Закону) перелік документів, що підтверджує повноваження адвоката як представника, – лише довіреність або ордер. Таким чином, договір про правничу допомогу (за відсутності ордера) не є належним підтвердженням повноважень адвоката в господарському процесі.

Така правова позиція прослідковується у практиці Касаційного господарського суду, який вважає, що договір про правничу допомогу за відсутності ордера не є доказом на підтвердження повноважень адвоката.

Зокрема, ухвалою від 02.07.2018 р. у справі № 910/17956/17 касаційний суд залишив без руху касаційну скаргу, до якої адвокат додав лише договір про правничу допомогу, але без ордера. Окрім того, ухвалою від 16.04.2018 р. у справі № 910/582/17 залишено без руху касаційну скаргу, до якої було додано договір про правничу допомогу, але без ордера, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю й довіреність (без указівки на уповноваження адвоката як представника), яку суд визнав неналежним доказом повноважень адвоката як представника.

Статья в тему:  Утеряно решение суда как восстановить

Таким чином, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою або іншим процесуальним документом, варто зайвий раз перевірити правильність оформлення документів, що підтверджують ваші повноваження як адвоката (довіреності та/або ордера), щоб не мати неприємних несподіванок у вигляді поверненого без розгляду процесуального документа.

_____________________________________________
© ТОВ «ІАЦ «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов’язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» заборонено.

Адвокат Смородский Александр Григорьевич

Адвокат в Харькове. Все виды юридических услуг

Услуги

  • Оnline консультация для бизнеса и граждан
  • Услуги для бизнеса
  • Оценка, техническая документация
  • Ликвидация и банкротство бизнеса
  • Решение налоговых вопросов
  • Адвокат в сфере военного законодательства
  • Сопровождение импорта и экспорта
  • Хозяйственные дела
  • Уголовные дела
  • Трудовые споры
  • Семейные дела
  • Регистрация предприятия
  • Помощь при дтп
  • Наследство
  • Кредитные споры
  • Жилищные споры
  • Гражданские дела
  • Административные дела
  • Абонентское обслуживание
  • Адвокатский запрос

Задайте их практикующему юристу, чтобы получить профессиональную юридическую консультацию, которая поможет вам выстроить правильную стратегию.

А наработанная годами практика позволит решить проблему в досудебном порядке.

Адвокатский запрос

Яких документів адвокату достатньо для підтвердження своїх повноважень

На практиці трапляються непоодинокі випадки повернення судом процесуальних документів, що подані особою не особисто, а через представника.

Для підтвердження повноважень адвоката потрібен не лише ордер, а й договір.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 12 січня 2018 року у справі № К/800/28757/13), є неприйнятним поданий до суду від імені довірителя документ, який хоча і підписаний довірителем з наданою копією ордера, проте всупереч вимогам процесуального закону до якого не долучено копії витягу з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, засвідченого підписом сторін.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

На практиці трапляються непоодинокі випадки повернення судом процесуальних документів, що подані особою не особисто, а через представника. Такі процесуальні випадки зазвичай зумовлені тим, що документ підписано не адвокатом (якщо законом встановлено таку вимогу); адвокат не надав доказів наявності статусу адвоката; адвокат не оформив ордер відповідно до унормованих вимог.

Крім того, у деяких випадках, адвокати не підтверджують своїх повноважень на підписання відповідного документа, який подано до суду, шляхом надання завіреної належним чином копії договору про надання правової допомоги чи витягів з нього (тобто не надають суду належного доказу на підтвердження рішення довірителя реалізувати своє право на суд у певній формі не самостійно, а через представника, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому представнику).

Згідно з імперативними вимогами пункту 3 частини четвертої статті 169, пункту 2 частини першої статті 240, пункту 1 частини четвертої статті 298 та пункту 1 частини п’ятої статті 332 КАС України, позовна заява, апеляційна та касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо такий документ підписаний особою, яка не має права її підписувати. При цьому важливо звернути увагу на той момент, що відповідно до положень КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) подані до суду процесуальні документи, до яких не додано довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника, підлягали залишенню без руху.

Статья в тему:  В чем отличие прокуратуры от суда

Так, відповідно до вимог нової редакції КАС України Верховний Суд, якщо до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує наявність у представника права на підписання такого документу, відмовляє у прийнятті касаційної скарги, повертає скаржнику касаційну скаргу, надсилає учасникам справи копію ухвали про повернення касаційної скарги, а також роз’яснює скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до касаційного суду.

Позиція Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини п’ятої статті 332 КАС України та повернення касаційних скарг, які підписані особами, право на підписаннях яких не підтверджені, сформовані, зокрема, в ухвалах від 26 липня 2018 року у справі № 809/258/18 (наданий ордер не містить відомостей про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, а ордер не скріплено печаткою юридичної особи, тоді як наявний у матеріалах скарги договір про надання правової допомоги укладено із Адвокатським об’єднанням), від 14 вересня 2018 року у справі № 826/7342/18 (ордер уповноважує представника на надання правової допомоги у Верховному Суді України та не надає таких повноважень щодо Верховного Суду, який відповідно до статті 327 КАС України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах), від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/7342/18 (до касаційної скарги не додано документів, які б підтверджували волевиявлення особи на надання повноважень адвокату щодо його представництва у Верховному Суді та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень; надано ордера, який не містить обов’язкових реквізитів), від 22 жовтня 2018 року у справі № 815/1801/18 (копія довіреності, видана у порядку передоручення Головним територіальним управлінням юстиції особі на представництво в судах загальної юрисдикції України інтересів Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України їх посадових осіб не посвідчена нотаріально), від 12 грудня 2018 року у справі № 9901/939/18 (подана до суду копія ордеру не є документом, що підтверджує повноваження адвоката на представництво в суді, оскільки в ньому не зазначено конкретної назви органу, у якому надається правова допомога адвокатом; а також не вказано адреси робочого місця адвоката).

Таким чином, суд зобов’язаний перевірити щонайменше дві складові представництва, а саме, факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та, окремо, обсяг таких повноважень, а саме: право на звернення з відповідним процесуальним документом до відповідного суду (інстанції) у конкретний момент часу.

Таке право представника на звернення від імені довірителя може бути підтверджено лише документом, який демонструє дійсне волевиявлення учасника справи на надання повноважень конкретному адвокату, та є належним доказом, що дозволяє суду перевірити весь обсяг наданих повноважень.

Статья в тему:  Кто по вашему может быть судьей международного суда

Згідно з позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату; повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання апеляційної скарги, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об’єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Згідно з імперативними вимогами частини п’ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відмінністю цих чотирьох документів є те, що три з них (договір, довіреність та доручення) одночасно підтверджують і факт наявності у повіреного права бути представником, і обсяг такого представництва (це зумовлено тим, що ці документи, зазвичай, є двосторонніми та містять підпис довірителя). У свою чергу, ордер є одностороннім документом, що самостійно (без договору) може підтверджувати лише факт наявності у повіреного права бути представником та не містить інформації про обсяг такого представництва.

Таким чином, суд може виконати імперативну вимогу процесуального закону та перевірити наявність права в довірителя на підписання конкретного документу лише за умови, якщо разом з ордером додано завірену належним чином копію договору про надання правової допомоги (витягу з договору), про який зазначено у такому ордері.

Такий підхід узгоджується також з положеннями частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. При цьому Закон визначає ордер лише як один з документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Представництво в цивільному процесі

Зміст

  • 1 Нормативна база
  • 2 Загальна інформація
  • 3 Хто може бути представником та підтвердження його повноваження
    • 3.1 Підстави припинення представництва за довіреністю:
  • 4 Представництво інтересів особи адвокатом
  • 5 Представництво інтересів особи законними представниками
  • 6 Повноваження представника в суді
  • 7 Див. також

Нормативна база

  • Цивільний кодекс України (ЦК України)
  • Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України)
  • Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
  • Закон України «Про безоплатну правову допомогу»

Загальна інформація

Цивільне процесуальне представництво — це такі юридичні відносини, за якими одна особа — представник виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів.

Цивільний процесуальний представник — це особа, яка здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах довірителя.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Статья в тему:  Все что нужно знать о суде

Хто може бути представником та підтвердження його повноваження

Особа, яка може бути представникомДокумент, що підтверджує повноваження
1.Адвокатдовіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»
2.Законний представниксвідоцтво про народження дитини або рішення про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна
3.Особа, яка досягла 18 років, має цивільну процесуальну дієздатність, під час

розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи)

особі безоплатної вторинної правничої допомоги

малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена

посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами

Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними (частина четверта статті 60 ЦПК України).

Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, які не можуть бути представниками:

  • особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок або є помічником судді, який розглядає справу;
  • особа, яка у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя;
  • Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, крім випадків, коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники (стаття 61 ЦПК України).

Підстави припинення представництва за довіреністю:

  1. закінчення строку довіреності;
  2. скасування довіреності особою, яка її видала;
  3. відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
  4. припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
  5. припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
  6. смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
  7. смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

Представництво інтересів особи адвокатом

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ( далі — Закон) представництво — вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов’язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов’язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (частина перша статті 6 Закону).

Представництво інтересів особи законними представниками

Відповідно до статті 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

У разі відсутності у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, законного представника суд за поданням органу опіки та піклування ухвалою призначає опікуна або піклувальника і залучає їх до участі у справі як законних представників.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що малолітня чи неповнолітня особа, позбавлена батьківського піклування, не має законного представника, суд ухвалою встановлює над нею відповідно опіку чи піклування за поданням органу опіки та піклування, призначає опікуна або піклувальника та залучає їх до участі у справі як законних представників.

Суд може призначити або замінити законного представника за клопотанням малолітньої або неповнолітньої особи, якщо це відповідає її інтересам.

Повноваження представника в суді

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

Щодо належного підтвердження представництва адвоката в Касаційному господарському суді

Іван Міщенко,

суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

1. Актуальність цієї публікації викликана принципово різними поглядами адвокатів та суддів на, здавалося б, просте питання: якими документами мають підтверджуватись повноваження адвоката в Касаційному господарському суді? Незважаючи на певну очевидність відповіді, на практиці це цілком формальне питання може викликати об’єктивні перешкоди у здійсненні представництва, наслідком яких може бути недопуск адвоката до участі в судовому процесі, повернення касаційної скарги, закриття касаційного провадження або інші наслідки, передбачені процесуальним законом.

2. До того, як перейти до аналізу цього питання, необхідно зробити три важливі ремарки: по-перше, це виключно моя особиста позиція як судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду і не може вважатись офіційним роз’ясненням, по-друге, дана проблематика розповсюджується на провадження у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справах, які порушено після 30 вересня 2016 року, і по-третє, ця коротка публікація не в змозі охопити всі ситуації, які виникають у роботі Касаційного господарського суду та не є і не повинна сприйматись як єдиний погляд на цю проблему.

3. З огляду на зміни в правилах представництва (так звана «адвокатська монополія»), з 1 січня 2017 року у відповідності до підпункту 11 пункту 161 розділу XV «Перехідних положень» Конституції України (в редакції Закону №1401), відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції, представництво у Касаційному господарському суді здійснюється виключно адвокатами.

4. Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України (надалі — ГПК), яка є спеціальною статтею процесуального закону, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

5. На перший погляд, здається що стаття сформульована чітко та зрозуміло і не допускає подвійного тлумачення. Однак у практиці Касаційного господарського суду трапляються ситуації, за яких адвокат, подаючи касаційну скаргу або беручи безпосередню участь у судовому процесі, в якості підтвердження своїх повноважень надає довіреність, у тексті якої не зазначено, що вона видана саме адвокату. З тексту довіреності вбачається, що вона видана фізичній особі. Водночас до касаційної скарги адвокат додає свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, вважаючи, що таким чином він виконав вимоги статті 60 ГПК та належним чином підтвердив свої повноваження. Чи може це вважатись належним підтвердженням його повноважень з огляду на статтю 60 ГПК?

6. На мій погляд, не можна. Суд, виходячи з системного тлумачення частини 4 статті 60 ГПК та частини 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», виходить з того, що у тексті довіреності обов’язково має бути зазначено, що її видано власне адвокату, а не фізичній особі. В іншому випадку як у суду, так і у протилежної сторони в процесі виникають сумніви щодо належного підтвердження представництва в суді касаційної інстанції власне адвокатом, а не фізичною особою. Надання ж свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, звичайно, є підтвердженням статусу адвоката як такого, однак не є відповідним доказом належного представництва клієнта саме у цій конкретній справі.

7. Альтернативно: позиція адвокатів була б повністю виправдана, якби норма частини 3 статті 60 ГПК була б викладена, як варіант, наступним чином: «Повноваження представника підтверджується довіреністю». Однак наявність чіткого формулювання «адвоката як представника» вимагає свого підтвердження саме в тексті наданої довіреності.

8. Є і більш складні випадки, за яких адвокат надає: (1) довіреність, видану як фізичній особі; (2) свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; (3) договір на надання правової допомоги. Знову ж таки адвокати з огляду на частину 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вважають, що договір є належним підтвердженням надання саме адвокатських послуг. Однак стаття 60 ГПК у такому випадку вимагає надання ордера, оскільки вказана стаття не містить договору про надання правової допомоги серед переліку документів, які підтверджують повноваження адвоката саме у цій конкретній справі.

9. Припускаю, що адвокати можуть сприйняти цю позицію як вкрай формальну та таку, що обмежує їх право представляти інтереси клієнта у Касаційному господарському суді. Цей аргумент є відносно, але не абсолютно справедливим. На стадії відкриття провадження у справі питання щодо належного представництва розглядається судом саме за формальними ознаками. Більш того, у судовому процесі беруть участь й інші сторони та їх представники, які вимагають дотримання процесуального закону як з боку суду, так і з боку інших представників. Принцип змагальності у судовому процесі, закріплений статтею 13 ГПК, знаходить своє відображення саме в цій конкретній ситуації.

10. Наостанок звертаю увагу адвокатів на ті правові позиції Касаційного господарського суду, які вже застосовуються у подібних ситуаціях: ухвали у справах 910/582/17, 910/5790/17, 904/8549/17, 910/10948/17, 910/11239/17 та 912/1172/17.

Источники:

Копії документів також підтверджують повноваження адвоката

http://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA011728

http://smorodskiy-advokat.kharkov.ua/index.php/novosti/79-yakikh-dokumentiv-advokatu-dostatno-dlya-pidtverdzhennya-svojikh-povnovazhen

http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96

http://sud.ua/ru/news/blog/117423-schodo-nalezhnogo-pidtverdzhennya-predstavnitstva-advokata-v-kasatsiynomu-gospodarskomu-sudi

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector