Кого повідомляють про виконання рішення суду

Мего-Інфо — Юридичний портал №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Коментарі кодексів

Галузі права

Зміст

• Розділ І. Загальні положення (ст.1-130)
• Розділ II. Заради забезпечення кримінального провадження (ст.131-213)
• Розділ III. Досудове розслідування (ст.214-313)
• Розділ IV. Судове провадження у першій інстанції (ст.314-391)
• Розділ V. Судове провадження з перегляду судових рішень (ст.392-523)
• Розділ VII. ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНИХ МАТЕРІАЛІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ (ст.524-531)
• РОЗДІЛ VIII. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ (ст.532-540)
  • Стаття 532. Набрання судовим рішенням законної сили
  • Стаття 533. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням
  • Стаття 534. Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні
  • Стаття 535. Звернення судового рішення до виконання
  • Стаття 536. Відстрочка виконання вироку
  • Стаття 537. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків
  • Стаття 538. Питання, які вирішуються судом після виконання вироку
  • Стаття 539. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку
  • Стаття 540. Зарахування у строк відбування покарання часу перебування засудженого в лікувальній установі
• Розділ IX. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження (ст.541-614)
• Розділ X Прикінцеві положення
• Розділ XI Перехідні положення

Стаття 535. Звернення судового рішення до виконання

1. Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України.

2. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення.

3. У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

4. Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

5. До набрання обвинувальним вироком законної сили обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути переведений у місце позбавлення волі в іншу місцевість.

1. Звернення судового рішення до виконання — процесуальна дія, яка виражається в наданні слідчим суддею, судом визначеному законом чи судовим рішенням органу, установі, юридичній чи фізичній особі розпорядження виконати судове рішення, що набрало законної сили.

Звернення судового рішення до виконання полягає, якщо інше не передбачено КПК, у направленні слідчим суддею, суддею суду, що його постановив, або головою суду протягом трьох діб з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України відповідному органу, установі, юридичній чи фізичній особі (наприклад, батькам, опікунам, піклувальникам про передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під їх нагляд як запобіжний захід) письмового розпорядження про виконання судового рішення. До розпорядження про виконання судового рішення обов’язково додається його копія.

2. Розпорядження про виконання судового рішення повинно бути підписане суддею (головою суду) і секретарем суду та скріплене печаткою суду. У ньому вказується: орган, установа, особа, на який (яку) покладається обов’язок виконання судового рішення, найменування суду (слідчого судді, судді), який постановив (ухвалив) це рішення, час та місце його постановления (ухвалення), прізвище, ім’я і по батькові особи, щодо якої постановлено (ухвалено) рішення, дату набрання судовим рішенням законної сили, вимога про приведення судового рішення до виконання і про повідомлення суду (слідчому судді), який постановив (ухвалив) рішення, про час його виконання.

У кримінальних провадженнях щодо групи осіб, кількість розпоряджень про виконання судового рішення повинна відповідати кількості осіб, яких рішення стосуються.

3. У разі, якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, форма та зміст якого повинні відповідати вимогам, зазначеним у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», який звертається до виконання в порядку, передбаченому ст. 17 цього Закону.

Припис ч. З коментованої статті про повідомлення органами, що виконують судове рішення, суду (слідчому судді), який постановив (ухвалив) судове рішення, про його виконання, є категоричною вимогою закону.

4. Під іншою місцевістю, в яку не може бути переведений підсудний, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання обвинувальним вироком законної сили, слід розуміти місцевість, органи виконання вироку якої не розташовані на території, яка є територією апеляційної судової юрисдикції щодо суду ухвалення обвинувального вироку.

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Виконання рішення суду в цивільній справі

Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції).

Виконання рішення суду чи судового наказу в цивільній справі здійснюється відповідно до статей 367-389 Цивільного процесуального кодексу, Закону «Про виконавче провадження», Інструкції Міністерства юстиції від 15 грудня 1999 року N 74/5 та інших правових актів.

Пам’ятайте!

Для виконання рішення суду чи судового наказу вам (стягувану) потрібно отримати в суді виконавчий лист і звернутися до відповідної державної виконавчої служби протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Зробіть це звернення особисто або рекомендованим листом з повідомленням. Після такого звернення має бути відкрите виконавче провадження й боржнику надається час для добровільного виконання рішення, а після цього – рішення має бути виконаним у примусовому порядку.

Якщо рішення стосується стягнення грошових коштів, рекомендуємо в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, що відповідає розміру боргу, – це може убезпечити вас від продажу боржником свого майна. Також, якщо ви знаєте про наявне майно боржника, то вкажіть про нього в заяві.

Знайте!

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Права стягувача

Права стягувача визначені ст. 11, 12, 36 Закону «Про виконавче провадження»: право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з нього виписки і копії; подавати додаткові матеріали й заявляти клопотання; брати участь у проведенні виконавчих дій; подавати усні й письмові доводи та пояснення з будь-яких питань, що виникають у процесі виконавчого провадження; залучати в рамках виконавчого провадження експерта, фахівця, перекладача та представника; клопотати про відстрочення, розстрочку або зміну способу й порядку виконання рішення, роз’яснення рішення суду; заявляти відвід державному виконавцю, експерту, фахівцю та перекладачеві; оскаржувати дії (процесуальні рішення тощо) і бездіяльність державного виконавця; висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження.

Знайте!

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування чи роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Пам’ятайте!

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець установлює строк для добровільного виконання рішення, що не може перевищувати 7 днів, а рішення про примусове виселення – 15 днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору й витрат, пов’язаних із провадженням виконавчих дій.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Знайте!

Якщо у вас є можливість, то самостійно рекомендованим листом із повідомленням, відправте боржнику постанову про відкриття провадження. Якщо боржник не буде повідомлений, це створить потенційну можливість оскарження дій виконавця й затягування виконання рішення.

Знайте!

Державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом 6 місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру – у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

За можливості беріть участь у виконавчих діях, пов’язаних із перевіркою майнового стану боржника, проведенні опису його майна та арешту. Не відмовляйтеся приймати арештоване майно на відповідальне зберігання – це допоможе уникнути спокуси виконавця «щось не помітити» та дозволити зберегти цілісність цього майна.

Щомісячно направляйте державному виконавцю письмові запити про хід виконання рішення й проведення виконавчих дій.

Знайте!

У першу чергу, стягнення звертається на грошові кошти, які належать боржнику (готівка або гроші в банківських і фінансових установах), потім – на рухоме майно (меблі, побутова техніка, автотранспорт), потім – на нежитлове нерухоме майно, і лише в останню чергу – на житло.

Пам’ятайте!

Будь-яке виявлене майно боржника повинне бути негайно арештоване, у разі, якщо розмір заборгованості й вартість цього майна співвідносяться.

З метою своєчасного й повного виконання рішень майнового характеру рекомендуємо вимагати від виконавця проведення наступних дій:

1) направлення запитів: до податкової інспекції – для визначення розміру доходів боржника і місця його роботи, чи є боржник суб’єктом підприємницької діяльності, інформації про його розрахункові рахунки; до реєстраційної палати або реєстратору держадміністрації – визначення, чи є боржник суб’єктом підприємницької діяльності, які його види діяльності й місце реєстрації; в ДАІ, інспекцію державного технічного нагляду і державну реєстраційну службу – для виявлення зареєстрованого за боржником автотранспорту, сільськогосподарської техніки і нерухомості; до органів місцевого самоврядування – про виділення земельної ділянки, видачу дозволу на проведення підприємницької діяльності; до органів реєстрації актів цивільного стану громадян – визначення шлюбних зв’язків з метою, в подальшому, виявлення й звернення стягнення на спільне майно подружжя; до обласного адресного бюро при УМВС – щодо адреси реєстрації боржника; до органів Пенсійного фонду і Центру зайнятості – про перебування боржника на обліку;

2) направлення до всіх центральних банківських і фінансових установ постанов про арешт грошових коштів боржника;

3) направлення письмових викликів боржника до органу виконавчої служби для надання пояснень, а у випадку ігнорування ним вимог виконавця – накладення на нього штрафних санкцій і винесення постанови про примусовий привід боржника органами УМВС;

4) перевірка майнового стану боржника за місцем його реєстрації, фактичного мешкання або знаходження його нерухомості.

Оскарження дій державного виконавця

Ви маєте право на оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця до вищестоящого органу (начальнику виконавчої служби, місцеве управління юстиції чи Мін’юст) чи безпосередньо до суду.

Пам’ятайте!

До суду ви можете звернутися протягом 10 днів з дня, коли ви дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав (відмова у відкритті виконавчого провадження, його закриття, не вчинення дій по виконанню рішення тощо), та у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом за вашою заявою.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. При цьому ви можете вимагати відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої вам діями виконавця.

Скарга розглядається в десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця. За наслідками розгляду суд виносить ухвалу, у котрій може визнати дії чи бездіяльність виконавця неправомірними й зобов’язати виконавця вчинити певні дії, а також визначити відшкодування завданої вам такими діями шкоди. Ця ухвала повинна бути виконана в місячний термін з дня надходження ухвали у виконавчу службу (ст. 389 ЦПК).

Якщо рішення суду й надалі не виконується

Якщо рішення суду стосується захисту ваших цивільних прав і обов’язків, то при невиконанні рішення суду ви можете подати заяву до Європейського суду з прав людини щодо порушення права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини).

Перед цим вам потрібно вичерпати всі ефективні засоби захисту. А саме, якщо боржник є в приватній власності чи приватною особою, потрібно оскаржити дії чи бездіяльність державного виконавця по невиконанню рішення суду. Тільки після цього можна звертатися до Європейського суду з прав людини.

Якщо боржник є органом влади, державним підприємством (частка держави не менше 25%) чи установою, то у вас немає ефективних засобів захисту вашого права. У такому випадку ви можете звернутися із заявою до Європейського суду з прав людини щодо порушення державою вашого права на справедливий суд.

Для звернення до Європейського суду з прав людини необхідно заповнити українською чи російською мовою відповідний формуляр. Звернення є безкоштовним. З процедурою подання такої заяви можна ознайомитися на нашому сайті: http://www.helsinki.org.ua/index.php?id=1156768908

Відповідальність за невиконання рішення суду

За невиконання законних вимог державного виконавця винні особи несуть адміністративну відповідальність (стаття 188-13 КпАП). За умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їхньому виконанню винні особи можуть притягатися до кримінальної відповідальності (стаття 382 ККУ).

Не зупиняйтеся на півдорозі до перемоги! Захищаючи своє право ви сприяєте становленню права на справедливий суд у країні.

Кого повідомляють про виконання рішення суду

1. Які рішення підлягають виконанню?

Завершальною стадією судового провадження є виконання судового рішення. Зазвичай для того, щоб судове рішення могло бути звернено до виконання, воно має набрати законної сили, тобто стати обов‘язковим для виконання.

За загальним правилом рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, який становить 10 днів з дня проголошення рішення, а для осіб, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – з дня отримання копії цього рішення. Отже, якщо рішення суду ніхто не оскаржив, воно набирає законної сили уже через 10 днів.

Якщо ж рішення суду першої інстанції було оскаржено в апеляційному порядку, то воно набере законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи, звісно, якщо апеляційний суд не скасує його.

Рішення судів апеляційної і касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту проголошення.

Слід зазначити, що у деяких категоріях справ рішення суду підлягає негайному виконанню (ст. 367 ЦПК). У цих випадках не потрібно чекати, доки воно набере законної сили. Негайно належить виконувати рішення про:

1) стягнення аліментів (у межах суми платежу за один місяць, а за Вашим обґрунтованим клопотанням – повної суми заборгованості);

2) присудження виплати заробітної плати (у межах суми стягнення за один місяць, а за Вашим обґрунтованим клопотанням – повної суми заборгованості);

3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи (у межах суми стягнення за один місяць, а за Вашим обґрунтованим клопотанням – повної суми заборгованості);

4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;

5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;

6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;

7) примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу.

У рішенні суду має бути вказівка про те, що воно підлягає негайному виконанню. Однак відсутність такої вказівки не може бути підставою для невиконання такого рішення.

2. Що робити, якщо рішення не виконується?

Найкраще, коли судове рішення виконується добровільно. Якщо відповідач (боржник) добровільно не виконує рішення суду в цивільній справі, що набрало законної сили або підлягає негайному виконанню, його може бути звернено до примусового виконання. Для цього Вам потрібно звернутися до суду, де знаходиться справа, із заявою про видачу виконавчого листа (ч. 2 ст. 368 ЦПК). Щоб почалося примусове виконання рішення (якщо воно вимагає вчинення певних дій), Ви повинні надати цей лист до державної виконавчої служби разом із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Трапляються випадки, коли рішення не можна звернути до примусового виконання через те, що при оформленні чи видачі виконавчого листа суд допустив помилку. Помилки при оформленні можуть проявлятися у дефектах форми і змісту виконавчого листа: наприклад, суд неправильно подав інформацію про стягувача чи боржника, резолютивну частину судового рішення перенесено у виконавчий лист з помилками, внаслідок цього обсяг обов’язків, що покладено на боржника, зменшено чи збільшено, або й зовсім змінено (зокрема, якщо резолютивну частину перенесено зовсім з іншого рішення), відсутні всі необхідні реквізити виконавчого документа. Помилка у виданому Вам виконавчому листі не дасть можливості виконати рішення примусово. Тому для виправлення помилки потрібно звернутися до суду з відповідною заявою.

Якщо Ви загубили оригінал виконавчого листа, випадково знищили його чи втратили з інших причин, Вам слід звернутися до суду, що видав виконавчий лист із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

На практиці можуть виникати ситуації, коли рішення суду в цивільній справі не виконується навіть примусово. Законодавством встановлена відповідальність за невиконання судового рішення.

Невиконання судового рішення є підставою для:

1) відповідальності відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” (штраф), – за невиконання боржником – фізичною чи юридичною особою рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі;

2) адміністративної відповідальності відповідно Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року (штраф) – за залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само за несвоєчасну відповідь на окрему ухвалу суду; за невиконання законних вимог державного виконавця;

3) кримінальної відповідальності відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України (штраф, позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю) – за умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню.

Крім того, якщо невиконання судового рішення є порушенням службових обов’язків, це є підставою для дисциплінарної відповідальності. Шкода, завдана особі внаслідок невиконання судового рішення, підлягає відшкодуванню в судовому порядку.

Виконання судових рішень: проблеми і підводні камені роботи державних виконавців

Вести бізнес з чесними і порядними контрагентами нескладно, чого не скажеш про співпрацю з контрагентами проблемними. Витративши нерви, час і гроші на правову допомогу, суди та апеляції, і отримавши позитивне рішення суду, все ж, проблеми не закінчуються, оскільки виникає зовсім інша дилема — примусове виконання рішення суду. Серед юристів існує думка, що виграний судовий процес — це ще далеко не перемога, адже повне і фактичне примусове виконання судового рішення часто є тривалим, складним, а подекуди і зовсім нездійсненним завданням.

Нещодавно в рамках реформування Міністерства юстиції було прийнято кілька законопроектів, покликаних реформувати систему старого радянського зразка, удосконалити її і зробити всю процедуру прозорою, зокрема: Закон України «Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Закон України «Про виконавче провадження ». Новизною зазначених документів є введення інституту приватних виконавців, тобто осіб, які на рівні з державними колегами здійснюватимуть виконання судових рішень. Разом з тим, законопроекти мають в основі і норми попередніх актів: частина статей була об’єднана, інші ж були деталізовані, деякі приписи прибрали. Хоча ідея реформи є новаторською для українських реалій, однак її реалізація вимагає часу, тому ще не скоро новий інститут приватних виконавців отримає довіру суспільства, а ступінь ефективності процедурних змін в процесі виконавчого провадження визначатиметься часом.

Зараз правовідносини між державним виконавцем, стягувачем і боржником регулюються Законом України «Про виконавче провадження» та іншими спеціальними нормативно-правовими актами. У чинному законі вже в першій статті нормативно-правового акта завуальовано вказується, що за волею відповідача судові рішення виконуються вкрай рідко, адже «виконавче провадження — завершальна стадія судового провадження», незважаючи на закріплену тезу в Конституції: «судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими для виконання на всій території України». Закон на перший погляд здається простим, адже він складається всього з 90 статей, проте виконання рішень таїть в собі багато підводних каменів.

Вже на стадії подачі заяви про відкриття виконавчого провадження можуть виникнути різні проблеми, починаючи від безпідставної відмови у відкритті виконавчого провадження, до подальшої бездіяльності посадової особи, на яку покладено функції держави в сфері примусового виконання судових рішень. Змусити державного виконавця виконувати свою роботу належним чином не складно: починаючи від постійного нагадування про себе, закінчуючи оскарженням бездіяльності посадових осіб Державної виконавчої служби в судовому порядку. Корінь всіх проблем лежить глибоко в стосах паперів, які обступають державного службовця з усіх боків. Сюди можна віднести велику завантаженість державних виконавців, бюрократію, мале матеріальне забезпечення, можливість процесуальних диверсій, якими Ваш боржник затягує процес виконання судового рішення.

При відсутності у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, дієвим способом для спонукання боржника виконати належним чином свої обов’язки є тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань за рішенням. В обов’язках і правах державних виконавців передбачено, що в разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, такий виконавець звертається до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника (фізичної особи або керівника боржника — юридичної особи) за межі України до виконання зобов’язань за рішенням. Свобода пересування є фундаментальним конституційним правом осіб, які проживають на території України. Винятковий перелік підстав для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон визначено статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», однією з таких підстав є випадок ухилення від виконання зобов’язань, покладених на особу судовим рішенням до виконання зобов’язань. Статтею 377-1 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок вирішення судом питання про тимчасове обмеження в праві виїзду боржника за межі України. Також розгляд справи відбувається без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до встановленої судової практики державний виконавець повинен надати докази того, що боржник має намір покинути територію України з метою ухилення від виконання судового рішення про стягнення боргу, привести судді факти, які можуть охарактеризувати особистість боржника з негативного боку, надати суду докази отримання боржником закордонного паспорта, а також вказати випадки перетину останнім державного кордону України.

Оскільки стягувач не буде присутній на судовому засіданні і не зможе представити судді доводи про те, що боржник не виконує свої зобов’язання належним чином, для майбутнього задоволення подання державного виконавця з встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника (фізичної особи або керівника боржника — юридичної особи) за межі України до виконання зобов’язань за рішенням, слід контролювати процес збору документів.

Варто активно користуватися своїми правами, передбаченими Законом України «Про виконавче провадження», шляхом подачі заяв і клопотань у відділ державної виконавчої служби, подавати докази того, що боржник має намір покинути територію України. Аргументованою доказовою базою для суду може слугувати те, що юридична особа — боржник — веде господарську діяльність з іноземними контрагентами, в тому числі із країн СНД, вказати на факти перетинання державного кордону боржником у минулому.

Також не варто забувати, що ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що боржник зобов’язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати в строк, встановлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, в тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки в банках або інших фінансових установах; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, яке перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, які належать боржнику і знаходяться у інших осіб. Тому, користуючись цією нормою, спільно з виконавцем необхідно «підловити» боржника в здійсненні дій, спрямованих на ухилення. Адже часто боржники — юридичні особи — після накладення арешту на рахунки відкривають безліч нових розрахункових рахунків в інших банківських установах.

Не варто забувати, що громадяни України можуть в’їжджати до Республіки Білорусь за паспортами громадян України (внутрішній паспорт), а для в’їзду в інші держави СНД необхідний паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт). Для в’їзду громадян України до Туркменістану, Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Туркменістану введений візовий режим поїздок, в усіх інших країнах СНД – режим безвізовий. З цього випливає, що для отримання заборони на виїзд не завжди ключовим і визначальним фактором є наявність у боржника паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

У будь-якому випадку, краще довірити вирішення своїх правових проблем професіоналам, адже кожна справа індивідуальна і потребує глибокого аналізу для позитивного вирішення поставленого завдання.

Ключові моменти при примусовому виконанні рішення суду боржником-контрагентом при стягненні дебіторської заборгованості.

Ще не вступили в силу законопроекти, покликані реформувати систему примусового виконання судових рішень, а проблема взаємин між стягувачем та боржником стоїть дуже гостро і залишається актуальною.

1. Чому варто «турбуватися» про процедуру виконавчого провадження?

Хоча виконавче провадження — завершальна стадія судового провадження, а примусове виконання рішення суду покладено на державу, примусове фактичне виконання судового рішення буває тривалим, складним і проблемним, виконавча служба таїть в собі багато підводних каменів.

Найчастіше державні виконавці допускають процесуальні помилки, які дають Вашому боржникові можливість затягування процесу виконання судового рішення.

2. Які помилки часто допускають державні виконавці при виконанні своїх посадових обов’язків?

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що документи виконавчого провадження відправляються сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але на практиці дана норма не дотримується.

Тривала перевірка майнового стану боржника, непритягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності у разі ігнорування вимог державних виконавців в отриманні конфіденційної інформації щодо боржника.

Несвоєчасне накладення арештів на виявлене майно боржника, грошові кошти на рахунках, що дає можливість для виведення активів.

Тривала процедура реалізації описаного та арештованого майна боржника, а саме — проведення опису, призначення експертизи оцінки, вилучення майна, передача на зберігання, підготовка і подача документів на реалізацію, передача рухомого майна боржника організатору прилюдних торгів.

3. Як контролювати дії службових осіб органів Державної виконавчої служби?

Активно користуватися своїми правами, передбаченими Законом України «Про виконавче провадження», шляхом ознайомлення з матеріалами виробництва, подачі заяв, клопотань і скарг.

Довірити рішення проблеми професіоналам, які візьмуть контроль над діями виконавця на себе, організовують проведення виконавчих дій (опис і арешт майна боржника, його зберігання та дотримання процедури подальшої реалізації), не допустять вчинення процесуальних помилок для унеможливлення ухилення і затягування процесу боржником.

4. Діючі методи, що гарантують повне фактичне виконання судового рішення.

Арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження при відкритті виконавчого провадження. Законом передбачена можливість «абстрактного» арешту майна боржника, адже в разі відсутності активів у даний проміжок часу, боржник може придбати майно, яке автоматично потрапить під заборону на його відчуження в майбутньому.

Тимчасове обмеження боржника (фізичної особи або керівника боржника — юридичної особи) за межі України до виконання зобов’язань за рішенням за поданням державного виконавця в судовому порядку.

Користуватися найбільш популярними способами захисту прав у договірних відносинах: неустойкою, порукою, гарантією, завдатком та запорукою.

Однією з форм застави є іпотека, при якій закладається нерухоме майно залишається у власності боржника, а кредитор у разі невиконання останнім свого зобов’язання набуває право отримати задоволення за рахунок реалізації даного майна. У разі подальших проблем при виконанні умов договору, можна звернути стягнення на вже заздалегідь обумовлене майно, або використовувати поручительство. При відсутності у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, у поручителя можуть виявитися активи, за рахунок яких можна погасити заборгованість.

Звернутися до правоохоронних органів із заявою про порушення кримінального провадження за фактом шахрайства, або ухилення від виконання рішення суду.

Укласти договір факторингу або цесії (продати право вимоги до боржника) юридичним особам, що спеціалізуються на стягненні проблемної заборгованості.

Але найбільш дієвим, головне і правильним рішення в будь-якому випадку буде довірити свої правові проблеми професіоналам, адже кожна справа індивідуальна та потребує глибокого аналізу для позитивного виконання поставленого завдання.

Примусове виконання рішень: особливості процедури

Міністерство юстиції України нагадало, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках – на приватних виконавців. Про це йдеться у пресслужбі відомства.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення за заявою стягувача про примусове виконання рішення, за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді, якщо виконавчий документ надійшов від суду.

Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

▪ виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

▪ ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

▪ виконавчих написів нотаріусів;

▪ посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

▪ постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

▪ постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

▪ рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

▪ рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

▪ рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу. Під час виконання державний виконавець у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника у національній та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі на кошти у банках та інших фінансових установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах державний виконавець накладає арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

У разі відсутності коштів та інших цінностей стягнення звертається на майно, яке належить боржнику.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів), копія якої надсилається банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна.

Крім того, виконавець може звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Про звернення стягнення на такі доходи боржника державний виконавець виносить відповідну постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю за місцем отримання боржником заробітної плати, пенсії та інших доходів.

У разі фактичного виконання постанови в повному обсязі державний виконавець закінчує виконавче провадження, арешт з майна (коштів) боржника знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті заходи щодо виконання рішення.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що КГС сформулював позицію про те, як правильно здійснювати забезпечення позову.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Источники:

http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F-535-%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B4%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://helsinki.org.ua/advices/7564/

http://pravcom.info/konsultatsiji/923-%D1%8F%D0%BA-%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://www.bitlex.ua/uk/blog/articles/post/vykonannia_sudovyh_rishen_problemy

http://sud.ua/ru/news/ukraine/189532-primusove-vikonannya-rishen-osoblivosti-protseduri