0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Коли буде антикорупційний суд

Содержание

Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?

«Нам потрібен загальнонаціональний антикорупційний пакт між владою та народом. Суть його проста: чиновники не беруть, а люди – не дають» , – заявив президент Петро Порошенко в день своєї інавгурації 7 червня 2014 року.

Рівно за чотири роки український парламент 317 голосами нарешті зробив крок до створення Антикорупційного суду, який є останньою ланкою в новій антикорупційній вертикалі.

Епопея з ухваленням цього закону тривала ще з весни 2016 року, коли Порошенко вперше пообіцяв , що Україна створить Антикорупційний суд. Хоча розмови про це почалися значно раніше. Та й Порошенко не раз змінював думку – всього лише 9 місяців тому він переконував, що такий суд Україні не потрібен .

Чому створення Антикорупційного суду є важливим кроком до оновлення системи влади в Україні, з чим пов’язана затримка з ухваленням закону, хто блокував його запуск та при чому тут МВФ – розібралась «Українська правда».

Навіщо Україні ще один суд?

Вищий антикорупційний суд має існувати в новій системі боротьби з корупцією разом з Національним антикорупційним бюро, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Державним бюро розслідувань.

Цей Суд займатиметься виключно справами топ-корупції, які розслідує НАБУ.

ВАС діятиме як суд першої інстанції , тобто звичні нам районні суди взагалі не братимуть участь у розгляді таких справ. Апеляції розглядатиме повністю відокремлена Апеляційна палата цього ж суду, у складі якої будуть працювати окремі судді.

Статья в тему:  Как в суде отменить штрафы по кредиту

Касаційною інстанцією залишиться Верховний Суд, проте окремого добору антикорупційних суддів для Верховного Суду не відбуватиметься.

Раніше президент наполягав, що в країні » всі суди мають бути антикорупційними «, однак розгляди в судах справ Мартиненка , Насірова , Труханова та інших гучних «підопічних» НАБУ та САП тільки підтвердили побоювання – нинішні суди просто не готові до подібних процесів.

Чому це важливо для звичайних громадян?

Згідно з даними МВФ , через високий рівень корупції Україна у 2017 році втратила близько 2% росту ВВП. Це 40 мільярдів гривень або приблизно 1 мільярд 100 мільйонів доларів.

Для порівняння, цього року на дороги з бюджету країни виділили рекордні 44 мільярди гривень, на розвиток аграрного сектору – всього 7,3 мільярди.

Цієї весни соцгрупа «Рейтинг» опублікувала масштабне дослідження , де однією з топ-проблем країни українці називають саме корупцію в державних органах влади.

На думку українців, на першому місці серед головних проблем держави – війна на Донбасі (41%). Корупція йде слідом (40%). Зростання цін – на третьому місці (27%).

Як і де шукатимуть суддів?

ВАС запрацює, якщо до його складу оберуть 35 суддів. Із них 10 – судді апеляційної палати. Якщо надалі для нормальної роботи знадобиться більше, кількість визначить Державна судова адміністрація.

Для кандидатів встановлені жорсткі обмеження і критерії. Не можуть претендувати на посади особи, які упродовж десяти останніх років обіймали політичні посади, мали представницький мандат, працювали в органах прокуратури, МВС, Національної поліції, СБУ, НАБУ, НАЗК та багатьох інших.

Претеденти мають бути старші 35 років і відповідати одній із вимог: не менше 5 років стажу на посаді судді; щонайменше 7 років стажу наукової роботи у сфері права і відповідний науковий ступінь; не менше 7 років працювати адвокатом. Або мати сукупний стаж на вищезазначених посадах щонайменше сім років. Вибирають суддів довічно.

Охочі подаватимуться на відкритий конкурс.

Судді антикорупційного суду отримуватимуть ідентичну зарплату, що й судді Верховного Суду – тобто від 6 до 12 тисяч доларів.

Хто буде головою ВАС?

Як і в інших судах, голову обиратимуть збори суддів на таємному голосуванні. Отже, незалежність голови ВАС безпосередньо залежатиме від його складу.

Чи отримала Рада міжнародних експертів право вето?

В останню ніч перед голосуванням відбувались остаточні погодження пунктів законопроекту з міжнародними партнерами.

У підсумку було погоджено формулу, яка має забезпечити вирішальну роль Ради міжнародних експертів. Це було найголовнішим дискусійним пунктом, навколо якого і точилися суперечки останні кілька місяців.

Склад цієї Ради скоротили з 7 до 6 осіб.

Половина від її складу, тобто 3 експерти, мають право ініціювати розгляд питання про недопуск кандидата в судді до призначення. Далі має відбуватися спільне засідання Ради міжнародних експертів та Кваліфікаційної комісії суддів. Ця спільна панель повинна більшістю голосів підтвердити доброчесність судді, причому за це має проголосувати мінімум три міжнародних експерти.

Без підтримки трьох експертів рішення не може бути ухваленим. Якщо ж таке рішення не приймуть, то кандидат у судді знімається з конкурсу. Автори закону стверджують, що на таку формулу безпосередньої участі експертів погодилися міжнародні партнери.

Статья в тему:  Справи які розглядаються у стрийському міськрайонному суді

Хто зможе бути членом Громадської ради міжнародних експертів?

Членами міжнародної ради експертів отримають право стати не лише громадяни інших держав, але й громадяни України . В МВФ розраховують, що іноземці складатимуть більшість.

Чому ж вони називаються «міжнародними» якщо йдеться також про громадян України? Тому що їхні кандидатури будуть визначати міжнародні організації, які допомагають Україні боротися з корупцією.

Їхній перелік – основна інтрига. Точно відомо, що туди війдуть ОБСЄ та Рада Європи. Окремі країни пропонувати своїх кандидатів не зможуть, хоча спершу міжнародники цього вимагали.

Закон передбачає, що вони повинні мати бездоганну репутацію, не менше п’яти років із здійснення процесуального керівництва, досвід підтримання державного обвинувачення в суді чи здійснення судочинства у справах, що пов’язані з корупцією в інших країнах. Іншими словами, міжнародними експертами можуть стати навіть українські прокурори.

На час виконання ними своїх повноважень члени Ради міжнародних експертів фінансуватимуться з державного бюджету України. Крім того, експертам, які не проживають в Україні, компенсуватимуть витрати на їхнє проживання та переїзд.

Міжнародні експерти будуть отримувати зарплату близько 7 тисяч доларів на місяць , а для іноземців також будуть оплачуватися їхнє проживання і перельоти.

Чому закон так довго не ухвалювали?

Можновладці не зацікавлені у створенні справді незалежного суду , робота якого буде фактично направлена проти них же самих. Саме це – причина інтриг, безкінечних переговорів та спроб ухвалити закон у «потрібній» редакції.

У владних кабінетах вигадували будь-які варіанти – як би так створити антикорупційний суд, як того вимагають на Заході, і одночасно забезпечити контроль над ним. Тому пропонували утворити замість суду так звану антикорупційну палату в місцевих і апеляційних судах та генерували інші не менш вигадливі пропозиції.

Створений на умовах чинної верхівки Антикорупційний суд став би частиною нинішньої системи. Натомість Антикорупційний суд, створений з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії , може стати тією самою верхівкою, яка замкне антикорупційну вертикаль.

Для влади це означає кінець гарантіям у внутрішніх політичних розкладах. Будь-хто й у будь-який момент зможе потрапити за ґрати, незалежно від того, під чиї гарантії і «від кого» приходив у владу.

Як депутатів переконували проголосувати за створення суду?

У середу ввечері до Адміністрації президента приїжджав спікер Верховної Ради Андрій Парубій. Близько опівночі у Порошенка був лідер партії «Народний фронт» Арсеній Яценюк. Як розповідають джерела в оточенні президента та в партії НФ, Порошенко переконував, що іншого виходу немає і закон доведеться приймати.

Вночі політики домовилися, що закон голосуватимуть з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії та МВФ (останні висували дещо жорсткіші вимоги).

У день голосування вранці президент приїхав на засідання фракції БПП у Верховній Раді.

Як стверджують депутати, Порошенко не намагався вмовляти депутатів.

«Я підписував меморандум з МВФ. І так, я його читав. Там не написано, що ми маємо погоджувати тексти законів. Ми маємо погоджувати все з Венеціанською комісією», – переказують слова президента депутати БПП.

Статья в тему:  Суд как социальный институт реферат

Які методи впливу на суд залишила за собою влада?

У команді президента переконують, що влада втратила будь-які важелі для одноосібного контролю над процесом формування складу Антикорупційного суду.

Натомість депутати із групи «Єврооптимістів» та інші прихильники створення Антикорсуду вказують на кілька небезпечних механізмів у законі.

По-перше, склад Ради експертів зменшили до 6 людей, і в законі не прописано, як вона має функціонувати, де і як працювати тощо. Крім того, є небезпека, що рішення в Раді неможливо буде ухвалити, якщо голоси експертів розділяться «три на три».

По-друге, Вища Кваліфікаційна комісія суддів отримала право збиратися з питань створення Антикорсуду і без міжнародних експертів . А це створює теоретичну, хоч і незначну, можливість призначення суддів АКС без оглядки на думку міжнародних експертів.

Рада експертів за законом позбавлена необхідності перевіряти всіх кандидатів у судді. Якщо ж експерти з якихось причин пропустять недоброчесного суддю і не ініціюють його зняття з конкурсу, то ВККС зможе сама його призначити без рішення Ради експертів.

При чому тут МВФ і чи задоволені міжнародні партнери редакцією ухваленого закону?

Створення Антикорупційного суду є ключовою вимогою для отримання чергового траншу від Міжнародного валютного фонду. Хоча політики публічно заявляють, що Україна може обійтись і без кредиту МВФ, за зачиненими дверима їхня риторика менш войовнича.

Сам кредит МВФ не вирішує проблем наповнення бюджету, але є таким собі маркером для інвесторів – якщо МВФ дасть гроші, то й інші міжнародні партнери будуть позичати і вливати кошти в інвестиційні проекти.

Але можна з певністю казати: тією редакцією, яка звучала під час обговорення в залі, міжнародні партнери України будуть загалом задоволені. Хоча і не без нюансів

Найвагомішою тут є думка двох структур: МВФ та Венеціанської комісії. Саме на них орієнтуються всі інші міжнародні партнери в цьому питанні.

США, як правило, синхронізують свою думку з Міжнародним валютним фондом, а ЄС та європейські країни – з «Венеціанкою».

Роль МВФ тут очевидна: вони дають Україні гроші і мають право висувати умови для подальшого кредитування. А «Венеціанка» отримала особливу роль через те, що саме ця структура торік представила рекомендації щодо принципів створення в Україні Антикорупційного суду.

Більшість положень партнери узгодили ще два тижні тому. Лишилися кілька найгостріших – зокрема, щодо «експертного вето». Дискусії щодо останнього тривали ще в ніч на неділю, і в підсумку Вашингтон дав згоду.

Вимогам «Венеціанки» узгоджена схема також відповідає. Чи не єдине, що й досі несе ризик – схема призначення членів цієї «експертної групи». Схоже, що більшість міжнародних організацій не зможуть подавати до неї кандидатури.

Однак у Венеціанській комісії вже заявили, що прийнятим законом вони «задоволені і щасливі».

Коли Антикорсуд запрацює?

У зверненні до депутатів з проханням підтримати законопроект Петро Порошенко висловив побажання, щоб суд почав роботу вже цього року.

Раніше голова Антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявляв, що навіть у разі ухвалення закону суд не може запрацювати в 2018-му.

Статья в тему:  Страшный суд божий и как к нему готовиться

«Конкурси в Антикорупційний суд, напевно, будуть складніші за конкурси в Антикорупційну прокуратуру, де за наслідками третього етапу конкурсу з 300 осіб обрали лише чотирьох. Уявіть, яка ситуація буде з обранням суддів. Це все час – час, якого в нас немає», – говорив він .

Важливо, що ухвалений закон не створює суд, а лише описує його. Для остаточного створення Антикорупційного суду президент має подати, а Верховна Рада ухвалити ще один законопроект, де буде зафіксована лише одна норма передбачити створення Вищого антикорупційного суду з місцезнаходженням у Києві.

Ця схема є вимогою Конституції, і тому навіть МВФ, який на початку різко критикував Банкову та цю дворівневу систему, зрештою, погодився на неї.

Президент обіцяє подати новий законопроект якнайшвидше, але конкретних дат не називає.

Антикорупційний суд: коли і як потрібно впроваджувати новий орган?

Про створення спеціальних антикорупційних судів говорять давно. І влада, і громадськість погоджуються в їх необхідності, але поки далі розмов справа не пішла. При цьому в оприлюдненому Меморандумі між МВФ і Україною йдеться про створення такого інструменту для боротьби з корупцією вже до літа. Чому гальмується формування судів і коли реально вони запрацюють – читайте в матеріалі сайту «24».

Створення нових структур для боротьби з корупцією – не тільки вимога громадськості після Революції гідності. Це одна з умов західних партнерів України. Зокрема – МВФ, який погоджується на співпрацю з нами при умові, що влада демонструватиме ефективність у боротьбі з корупцією. Як відомо, вже створено три таких органи: Національне антикорупційне бюро України, яке займається досудовим розслідуванням корупційних злочинів, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, яка здійснює нагляд за законністю ведення досудового слідства НАБУ, і Національне агентство з питань запобігання корупції, яке займається моніторингом е-декларацій чиновників, контролем за додержанням органами державної влади антикорупційного законодавства тощо.

Ці структури створювалися під тиском громадськості і західних союзників. Зокрема США, які дуже хотіли бачити в Україні Антикорупційне бюро. Всі три антикорупційні органи формувалися спеціальною комісією на конкурсній основі. Одна з головних умов – їхня повна незалежність від втручання політиків. Тому звільнити членів антикорупційних структур не може ніхто. Для цього повинна бути проведена процедура аудиту, за результатами якої і можуть бути звільнені антикорупційні чиновники.


Українці сподіваються, що Антикорупційне бюро викорінить хабарництво чиновників

Приблизно за таким механізмом має бути створений спеціальний Антикорупційний суд, який, як вважають в ЄС, потрібний Україні. І загалом його формування, на перший погляд, вже на часі, заявляє керівник НАБУ Артем Ситник. Судова гілка влади – одна з найкорумпованіших систем в Україні. За часів Януковича вона повна перетворилася в корпорацію для заробляння грошей. На сьогодні лише 1% українців довіряють судам. Фактично судді – недоторканна каста, де поняття «правосуддя» і «корупція» де-факто рівнозначні. Тому ще восени 2016 року нарешті стартувала судова реформа, в рамках якої мають відбутися кардинальні зміни в системі, що зрештою повинно призвести до зменшення корумпованості серед суддівського корпусу.

Статья в тему:  Чем грозит неявка на суд по лишению прав

Антикорупційний суд – неконституційний орган?

Тому цілком логічним було б і створення Антикорупційного суду, який би безпосередньо розглядав справи, передані НАБУ. Адже функція Антикорупційного бюро – виявляти корупціонерів у вищих ешелонах влади. Зокрема і серед суддів. Нинішні суди, як показує досвід, поки не спроможні виносити реальні вироки корупціонерам – навпаки, вони їх часто-густо виправдовують. Як зазначив у коментарі сайту політичний експерт Тарас Чорновіл, поки всі рішення приймають судді, які не проходили перевірки, а спроба люстрації фактично провалилася. За його словами, нині запрацювала нова Вища рада правосуддя, яка почала виносити перші рішення про позбавлення суддівських мантій. І навіть дала дозвіл на арешт одеського судді Костянтина Бобовського.

На думку виконавчого директора Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександра Леонова, є логіка створення антикорупційних судів. Адже в Україні певний період у правоохоронних органах відбувався «негативний відбір» – коли не було необхідності через слідство довести провину підозрюваного і виграти суд, оскільки все це відбувалося через адміністративний тиск, телефонне право тощо.

Власне, законопроект «Про антикорупційні суди» був розроблений низкою народних депутатів. Однак на початку березня вже нова Вища рада правосуддя винесла рішення про його неконституційність.


Вища рада правосуддя вважає, що парламент не може ухвалювати закон про антикорупційні суди

В свою чергу, один з громадських активістів у сфері боротьби з корупцією – голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін – вважає, що це робиться для того, аби зачистити поле для внесення проекту про антикорупційні суди від президента Петра Порошенка. А саме рішення ВРП не відповідає реальному стану речей. Зокрема, за його словами, законопроект не суперечить Конституції.

Конституція говорить, що призначення на посаду судді здійснюється президентом за поданням Вищої ради правосуддя. Таке призначення має здійснюватися за конкурсом, крім випадків, визначених законом. Цим законом якраз і має стати проект «Про антикорупційні суди»,
– зазначає Шабунін.

Експерт наголошує, що право законодавчої ініціативи мають як народні депутати, так і президент. А розмови про те, що виключно Президент має право подати законопроект про утворення нового суду – маячня.

Втім, деякі експерти вважають, що правова колізія дійсно існує. Зокрема, Тарас Чорновіл зауважує, що спеціальні суди, як і військові, заборонені Конституцією. На його думку, більш прийнятним варіантом, який би влаштував і МВФ, було б створення антикорупційної палати в суді.

«Набір в цю палату міг би пройти за додатковим процедурами відстеження доброчесності кандидатів. Щоб всі громадські організації, які займаються антикорупційною проблематикою, зосередилися б на суддях, які мають потрапити в цю палату. Це б влаштувало МВФ і вже влітку могло б запрацювати», – говорить Чорновіл.

А як наголошує Олександр Леонов, громадські активісти, які наполягають на цьому суді, фактично підводять цю ідею під провал через суперечності із Конституцією. Важливо, зауважує політолог, щоб, коли буде подаватися закон, оминути ці проблеми, аби він пройшов експертизу Конституційного Суду.

Безкінечна українська бюрократія і політична конкуренція

Попри можливі проблеми з Конституцією є ще й суто організаційний момент. Як говорить Тарас Чорновіл, на процедуру створення спеціального антикорупційного суду може піти не менше 3-5 років. Знаючи працездатність наших парламентарів, говорить експерт, 7-8 місяців займе лише процес розробки і затвердження закону. Далі – формування експертної групи для відбору суддів. І саме в цьому питанні, зауважує політолог, виникли гарячі суперечки.

Статья в тему:  В чем вина фатмагюль суд

Основна проблема виникла через те, хто буде ключовими постатями у створені спеціальної експертної групи, яка має відбирати суддів. Одні вимагали, щоб визначали громадські організації. Інші акцентували увагу на тому, як визначити, чи ці організації справжні, чи фейкові, а які, можливо, і самі – корупційні,
– зазначає Чорновіл.

Як вважає експерт, на процес встановлення цих критеріїв піде ще 7-8 місяців. А далі вже відбір суддів.

«Нагадаю, що 4 членів НАЗК відбирали 8 місяців. А тут мова йде про близько 50 суддів верховного антикорупційного суду і сотні чи тисячі суддів нижчої вертикалі. Це розтягнеться на роки. Тому працювати над вироблянням норм створення такого суду потрібно. Але сподіватися на те, що зараз запустимо цю ідею, і суд до кінця року запрацює – утопія», – наголошує політолог.

Водночас, Олександр Леонов також переконаний, що поспішати з ухваленням закону не потрібно. Це може зашкодити діяльності судів. Крім того, треба дочекатися перезавантаження Верховного Суду України, який зараз оновлюється.

Цей законопроект не можна писати на коліні. Буде втрачений час, потім піде розчарування, політична боротьба. Треба підійти відповідально. Вже маємо приклад закону про люстрацію, який продавили, і який через недосконалість породив велику кількість проблем,
– говорить Леонов.


Збій з перевіркою е-декларацій показує, що не варто наступати на старі граблі

Тому, наголошує експерт, для початку треба подивитися, яким чином буде перезапущений Верховний Суд. Адже це надважлива частина судової реформи, яку вдалося провести в Україні.

Україна стає більш проєвропейською, тому що президент позбавляється права скасовувати та призначати нові суди. Ці права передані Верховній Раді. Фактично президент віддав найголовнішу ядерну зброю по впливу на суди, яку завжди мали глави нашої держави,
– зазначає політолог.

Загалом, попри необхідність антикорупційних судів, створювати їх в екстремальному режимі не варто. Сьогодні є чимало претензій до роботи НАБУ, САП і особливо НАЗК. Справді, такі структури не можуть швидко давати реальні результати. Але потрібно простежити тенденції. Наразі часто в роботі антикорупційних органів чимало суперечностей, а також звучать постійні нарікання на їхню професійність. Хоча не можна виключати, що певні політичні сили спеціально намагаються нівелювати їх значення, щоб повернутися до старої корупційної системи. Але Антикорупційний суд має бути дійсно незалежною судовою інстанцією, щоб суспільство могло побачити, що чиновників-хабарників не тільки гучно на телекамери затримують, аби потім відпустити, а що здійсненне справедливе правосуддя.

Антикорупційний суд запрацював: кого саджатимуть і коли

Автор фото, UNIAN

Голова Вищого антикорупційного суду — 37-літня Олена Танасевич

Після дворічної епопеї зі створенням Вищого антикорупційного суду 5 вересня він нарешті почав роботу й розгляд перших справ.

Статья в тему:  Анастасия гришина что решил суд

Створення суду, який би розглядав справи топ-корупціонерів країни, було вимогою західних партнерів та МВФ.

Українська влада довго намагалась уникнути створення такого суду, проте здалась під західним тиском.

  • Антикорупційний суд очолила 37-річна харків’янка. Що про неї відомо
  • Поет, доцент, співмешканці та адвокат Саакашвілі: хто увійшов до антикорупційного суду
  • «Стєлька — не наш план»: найцікавіше з інтерв’ю Зеленського

Справа зрушила наприкінці 2017 року, Верховна Рада схвалила потрібний закон влітку 2018 року, а навесні 2019 року завершився відбір суддів.

Призначив суддів ВАС ще президент Петро Порошенко, запускати суд випало новому президенту Володимиру Зеленському. Який, до слова, пообіцяв «посадки» корупціонерів вже цієї осені.

Попри те, що 5 вересня робота суду почалась під урочисту промову президента Зеленського, досі потрібно вирішити кілька проблем.

Вже сьогодні до Вищого антикорупційного суду мають передати усі справи НАБУ, включно з гучними провадженнями проти Романа Насірова, Миколи Мартиненка і навіть апеляцію Геннадія Труханова.

Хто і як вимагав створення

Західні партнери України говорили про необхідність такого суду ще з часу запуску нових антикорупційних структур, зокрема, і Національного антикорупційного бюро.

За сприяння США та ЄС в Україні створили незалежне від влади антикорупційне бюро. Антикорупційний суд мав швидко розглядати справи, які те розслідує.

Автор фото, President.gov.ua

Членів Вищого антикорупційного суду призначав Петро Порошенко

Українська влада намагалась уникнути цього кроку, але умова стала однією з ключових для співпраці з МВФ та отримання допомоги Євросоюзу.

Після перемовин наприкінці 2017 року Петро Порошенко нарешті вніс до парламенту проєкт створення антикорупційного суду, який Верховна Рада схвалила влітку 2018 року.

Антикорупційний суд страху

Розгляд проєкту в парламенті йшов складно. Відбувались дебати щодо формату створення суду та впливу міжнародних партнерів на відбір суддів.

Як визнавали тоді депутати, у багатьох з них був страх перед створенням незалежного антикорупційного суду, який буде розглядати розслідувані в НАБУ справи. Адже так створювалась повна вертикаль незалежних від влади і підтримуваних західними партнерами антикорупційних органів.

Перед ухваленням закону про Вищий антикорупційний суд сперечались, щоб у процесі відбору суддів вирішальне право отримала рада іноземних експертів.

Як розповідали депутати, перед схваленням закону 7 червня 2018 року перемовини щодо формату «права вето» тривали всю ніч. Українська влада погодилась на цю вимогу.

Чим займеться антикорупційний суд, коли почне працювати, і які можливі проблеми під час його створення. Повний аналіз закону

7 червня Верховна Рада ухвалила законопроект про Вищий антикорупційний суд України, 14 червня він набув чинності. У колонці для видання «ГОРДОН» партнер юридичної фірми ILF Олексій Харитонов проаналізував документ і написав, як будуть створювати новий судовий орган, які повноваження він здобуде, наскільки зможуть впливати на формування суду міжнародні організації, а також про ризики, закладені в закон.

Це суд першої та апеляційної інстанцій, до повноважень якого належать кримінальні провадження щодо корупційних злочинів.

Досвід створення та функціонування антикорупційних судів у світовій практиці не такий великий. Подібні суди діють насамперед у малорозвинених країнах Азії та Африки. Із європейських країн – у Болгарії, Словаччині та Хорватії. Водночас світовий рейтинг Transparency International свідчить, що рівень корупції у цих країнах відчутно не змінився. Це наштовхує на думку про неефективність модернізації судової інфраструктури без комплексних заходів щодо боротьби із корупцією.

Статья в тему:  Суд московского района минск как доехать

У законі «Про Вищий антикорупційний суд» поки не визначено мінімальної кількості суддів. Питання, чи це правильно, залишається дискусійним.

Із одного боку, пряме визначення кількості суддів прискорить початок роботи Вищого антикорупційного суду (ВАКС), однак слід пам’ятати, що цей суд буде не територіальним, а національним. Передчасне визначення кількості суддів без необхідного аналізу та прогнозування майбутнього завантаження суду може стати проблемою. Ми просто не знаємо, скільки в цього суду буде роботи.

Поки точно не відомо. 21 червня Верховна Рада ухвалила подані президентом Петром Порошенком законопроекти про створення антикорупційного суду та про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів», які були необхідними для повноцінного запуску антикорупційного суду.

Глава аналітичного центру Free Voice Information Analysis Center Олексій Роговик вважає, що антикорупційний суд не запрацює раніше ніж у червні 2019 року.

«Я думаю, що він не запрацює до президентських виборів у принципі. Оскільки зрозуміло, що є дуже великі політичні ризики. Хіба якісь люди, які йдуть на вибори, захочуть використати антикорупційний суд як якийсь інструмент у передвиборчій кампанії. Я думаю, що все це обмежиться виключно піаром на антикорупційному суді. Що ми ухвалили цей закон – бачите, які ми молодці, за нас голосуйте, ми боремося реально із корупцією», – сказав Роговик у коментарі виданню «Дивись.infо».

У будь-якому разі, після ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд чиновники мають аргумент для підтримки дружніх відносин із іноземними контрагентами, для отримання кредитів від МВФ і Світового банку. Однак, із іншого боку, це дає владі тривалу перерву до фактичного запуску суду.

Головною вимогою іноземних контрагентів є участь Громадської ради у формуванні ВАКС. Думка ради має стати вирішальною, а не лише консультативною, як було спочатку закладено в законопроекті №7440 про антикорупційний суд. Побоювання зрозумілі, враховуючи, що сталося із Громадською радою доброчесності, яка мала відсіювати нечесних суддів: її негативні висновки Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) України долала 11 голосами.

Законодавець запровадив кілька положень, які, якщо не повністю нівелюють роботу Громадської ради міжнародних експертів, то вкрай обмежують її можливості.

По-перше, ухвалена редакція замінила вимоги до кандидатів мати обов’язковий міжнародний досвід боротьби із корупцією на участь у здійсненні судочинства зі справ, «пов’язаних із корупцією». Це дає можливість кожному, хто, наприклад, брав участь у процесі екстрадиції або в онлайн-засіданні зі судами інших країн, претендувати на місце в раді експертів. Значить, шанс потрапити в раду отримав майже кожен співробітник прокуратури або суду. Так, коло потенційних учасників розширилося, але владі буде набагато легше провести «своїх» людей до ради.

У законі передбачено, що ВККС ухвалює рішення про призначення членів Громадської ради міжнародних експертів, якщо кількість запропонованих кандидатів мінімум удвічі перевищує кількість вакантних місць. Оскільки у Громадській раді має бути тільки сім осіб, треба набрати не менше ніж 15 кандидатів, щоби вибирати серед них найбільш лояльних.

Статья в тему:  На сколько суд может отложить дело

За законом експертами Громадської ради можуть бути представники міжнародних організацій, які мають договори з Україною про співпрацю або здійснюють консультування у сфері антикорупційної діяльності . На відміну від попередніх, цей пункт не є критичним. Однак він потенційно відсіює низку таких організацій, як, наприклад, Світовий банк, із яким підписано меморандум, а не договір про співпрацю.

По-друге, ініціювати питання недобросовісності кандидатів у судді ВАКС можливо у випадку, коли мінімум троє із семи членів Громадської ради мають зауваження до претендента. Після цього вони можуть ініціювати засідання для обговорення конкретного кандидата. Однак рада не може надавати ВККС висновок про невідповідність кандидата. Також із закону забрали статті, що регламентували порядок проведення таких зборів. Прямої заборони немає. За логікою речей, засідання мають проводити, але як саме це має відбуватися – незрозуміло. Прописано тільки процедуру для спільних засідань із ВККС.

Неодноразово виникало питання: чи не порушує участь іноземців у Громадській раді українську Конституцію? Не порушує, оскільки рада не вибирає і не призначає суддів, а служить своєрідним фільтром для відсіювання сумнівних кандидатів.

Додаткові проблеми виникли з апеляцією. У законі написано, що справи проти корупціонерів, які на цей момент уже передано до суду, не підлягають апеляції у новоствореному Вищому антикорупційному суді.

Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт підкреслив у коментарі «Європейській правді» , що це – ініціатива українського законодавця: «Із боку комісії не було такої вимоги».

Сама собою ця норма досить дивна. Із одного боку, вона закріплює те, що очевидно: до створення ВАКС і корупційні справи, і апеляції мають розглядати суди загальної юрисдикції. Із іншого боку, якщо суд уже створено, саме він має розглядати апеляції на рішення звичайних судів. Але законодавець вирішив інакше: якщо справа вже потрапила в загальну систему, то вона там і залишиться. Фактично така процедура є додатковою «перестраховкою» нинішньої влади. У разі, якщо на когось із владних осіб і буде заведено кримінальну справу за фактом вчинення корупційних дій, вони зможуть розраховувати на лояльність уже чинних судів. А на розгляд нового антикорупційного суду будуть надходити тільки майбутні справи.

Рада нарешті ухвалила закон про створення Антикорупційного суду

Створення Антикорупційного суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії є однією з умов продовження співпраці України та МВФ.

Рада ухвалила у другому читанні проект закону «Про Вищий антикорупційний суд» (№7440), внесений президентом Петром Порошенком. За рішення проголосували 315 депутатів.

Законом встановлюється, що Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України і знаходиться у Києві. Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України.

1 березня нардепи підтримали у першому читанні проект закону «Про Вищий антикорупційний суд» (№7440), внесений президентом Петром Порошенком. Після цього низка міжнародних партнерів України виступила з критикою документу і жорсткими вимогами до Києва. Зокрема, МВФ заявив, що проект Порошенка про Антикорупційний суд суперечить зобов’язанням України. Також Світовий банк висунув свої вимоги, попередивши, що ціна питання — $800 млн кредитних коштів. З критикою на адресу АП виступив і Євросоюз. Там заявили, що Порошенко подав законопроект про Антикорупційний суд, який суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії.

Статья в тему:  Сколько длится суд по убийству

Камінь спотикання

Одним із найважливіших неузгоджених моментів у законопроекті була норма про повноваження Громадської ради міжнародних експертів у питанні обрання суддів цього суду. Ключовою претензією міжнародних партнерів і громадських організацій до законопроекту були обмеження ролі міжнародних експертів до рекомендаційних функцій у процесі відбору і призначення суддів. На думку міжнародних партнерів, включаючи Міжнародний валютний фонд, повноцінна роль міжнародних експертів у призначенні суддів є запорукою незалежності цього суду та його здатності ефективно виконувати свої функції.

Ціна питання

Створення Антикорупційного суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії є однією з умов продовження співпраці України та МВФ, необхідного для погашення країною зовнішніх боргів найближчими роками. На думку експерта Atlantic Council економіста Андерса Аслунда, припинення співпраці України і МВФ призведе до значної девальвації гривні. 5 червня у Державному департаменті Сполучених Штатів Америки наголосили, що закон про Вищий антикорупційний суд в Україні має відповідати вимогам Міжнародного валютного фонду та передбачати відбір кваліфікованих суддів за участю міжнародних експертів. Міністр фінансів Олександр Данилюк раніше заявив, що неприйняття Верховною Радою закону про антикорупційний суд у цей четвер, 7 червня, може відкласти голосування в Європарламенті за надання 1 млрд євро макрофінансової допомоги від Євросоюзу для України.

6 червня посли країн «Великої сімки» (США, Велика Британія, Канада, Франція, Італія, Німеччина та Японія) наголосили, що міжнародні експерти мають відігравати центральну роль в обранні кваліфікованих суддів після створення Вищого Антикорупційного суду в Україні.

«Посли «Великої сімки» закликали Верховну Раду прийняти закон для створення незалежного Вищого антикорупційного суду, якому довірятимуть громадяни. Ми вважаємо, що панель експертів має відігравати центральну роль в обранні кваліфікованих суддів. Ми підтримуємо позицію Міжнародного валютного фонду в цьому питанні та щодо відповідності інших ключових положень закону умовам МВФ», — наголошується у заяві.

1927 поправок

23 травня парламент почав розгляд у другому читанні законопроекту. Усього до нього було подано 1927 поправок. До останнього неузгодженою лишалася частина законопроекту, яка стосувалася Громадської ради міжнародних експертів. Під час більшості днів розгляду поправок у сесійній залі була незначна кількість депутатів. Зокрема, під кінець засідання у залі візуально було лише близько 50 парламентаріїв. Для ухвалення рішень потрібно мінімум 226 голосів. Однак 6 червня Верховна Рада завершила розгляд поправок до президентського законопроекту, а після завершення розгляду поправок до сесійної зали прибув Порошенко.

Обіцянка Гройсмана

Прем’єр Володимир Гройсман заявив, що якщо закон про Антикорупційний суд не буде проголосований, то він піде у відставку. “Якщо цей суд справедливий, незалежний не буде утворено, я складу з себе повноваження прем’єр-міністра України і подам у відставку”, — наголосив Гройсман.

Источники:

http://www.pravda.com.ua/articles/2018/06/7/7182654/

http://24tv.ua/antikoruptsiyniy_sud_koli_i_yak__potribno_vprovadzhuvati_noviy_organ_n803125

http://www.bbc.com/ukrainian/features-49583070

http://m.gordonua.com/ukr/publications/-chim-zajmetsja-antikoruptsijnij-sud-koli-pochne-pratsjuvati-i-jaki-mozhlivi-problemi-pri-jogo-stvorenni-povnij-analiz-zakonu-251570.html

http://www.unian.ua/politics/10144400-rada-nareshti-uhvalila-zakon-pro-stvorennya-antikorupciynogo-sudu.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector