0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Коли рішення суду набирає законної сили карантин

Коли рішення суду набирає законної сили карантин

Як відомо, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано ( част. 1 ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України ).

Водночас, у зв’язку із запровадженням обмежувальних заходів через поширення коронавірусної хвороби, строки набрання законної сили судових рішень змінено. Про це повідомляє Судова влада України.

Так, відповідно до частини третьої Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо:

☑ зміни предмета або підстави позову,

☑ збільшення або зменшення розміру позовних вимог,

☑ забезпечення доказів, а також строки звернення до суду,

☑ подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення,

☑ пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху,

☑ подання заяви про перегляд заочного рішення,

☑ повернення позовної заяви,

☑ пред’явлення зустрічного позову,

☑ заяви про скасування судового наказу,

☑ розгляду апеляційної скарги,

☑ розгляду касаційної скарги,

☑ подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Водночас, строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак поспіхом внесені зміни у процесуальні кодекси створили проблему з апеляційним оскарженням судових рішень. Як зазначається, п ісля запровадження в процесуальні кодекси таких новацій судді забили на сполох.

На думку суддівської спільноти, внаслідок вищезазначених змін жодне судове рішення, винесене судом першої інстанції після набрання Законом чинності, не набере законної сили.

Парадокс полягає у тому, що остаточна дата закінчення карантину невідома. Орієнтовно передбачається, що буде 24 квітня. Проте Прем’єр-міністр України неодноразово зазначав, що карантинні заходи будуть скасовуватися поступово та поетапно. Крім того, вони можуть діяти аж до третього кварталу 2020 року.

За таких умов залишається незрозумілим, як визначити, коли спливають строки апеляційного оскарження та набирає чинності рішення суду першої інстанції. Перед судами постає проблема, яким чином у рішеннях зазначати строк на апеляційне оскарження.

Видача судового наказу та порядок його скасування

Видача судового наказу та порядок його скасування

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 ЦПК України.

Статья в тему:  Откуда произошло слово суд

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судовий наказ може бути видано, у разі якщо:

2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину — однієї чверті, на двох дітей — однієї третини, на трьох і більше дітей — половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

6)заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;

7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи — підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено:

  1. найменування суду, до якого подається заява;
  2. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб — громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
  3. ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
  4. вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
  5. перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додається:

  1. документ, що підтверджує сплату судового збору (у 2020 році – 210,20 гривень);
  2. документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;
  3. копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
  4. інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
  5. Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.
Статья в тему:  Какие принципы действуют в конституционном суде

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5 днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, — протягом 5 днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п’ятою, шостою статті 165 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи — боржника.

Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:

1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України;

2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України;

4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 ЦПК України;

5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою;

6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;

7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 164 ЦПК України;

8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;

9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше 10 днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Оскарження судового наказу

Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований.

Форма і зміст заяви про скасування судового наказу.

Боржник має право протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 ЦПК України. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі та має містити:

  1. найменування суду, до якого подається заява;
  2. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб — громадян України;
  3. ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місце знаходження;
  4. наказ, що оспорюється;
  5. зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Статья в тему:  Який суд є судом касаційної інстанції у господарських справах

До заяви додаються:

  1. документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до підпункту 42 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у 2020 році – 105,10 гривень);
  2. документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
  3. клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу встановленого строку.

У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Заява про скасування судового наказу розглядається не пізніше наступного дня передається судді. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу.

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом 5 днів після закінчення строку на її подання, судовий наказ набирає законної сили. Крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 ч. 1 статті 161 ЦПК, коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі.

Якщо Ви, або Ваші знайомі зіткнулися з правовими проблемами, просимо звертатися під час карантину, що запроваджений на всій території України з 12 березня по 22 травня 2020 року у зв’язку із загрозою епідемії коронавірусної інфекції, дистанційно у зручний для Вас спосіб:

  • зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів безкоштовні);
  • зателефонуйте на номер Кам’янського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги – 096-449-51-52 (Viber);
  • зателефонуйте на номер начальника відділу «Вільногірське бюро правової допомоги» – +38 (098) 398-06-52 (з 08.00 год. по 17.00 год. у робочі дні);
  • напишіть на електронну пошту відділу «Вільногірське бюро правової допомоги» – vilnohirske@legalaid.dp.ua;
  • поставте запитання в месенджер ФБ-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/;
  • прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоріть її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat;
  • поставте запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk;
  • скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua.

Кожній людині варто памʼятати, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

Ми допоможемо захистити Ваші права!

відділу «Вільногірське бюро правової допомоги»

Порядок виконання рішення суду. Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

Вітаю, пане Міністре! Чи не могли б ви мені відповісти на декілька запитань щодо виконання рішення суду? Маю на руках рішення суду і не знаю, що робити з ним далі.

З повагою, Олександр Рева

Що таке виконавче провадження?

Статья в тему:  Позов до пенсійного фонду в який суд

Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження. В Україні рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Який порядок виконання рішення суду у добровільному порядку?

Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішень про стягнення періодичних платежів, виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі — підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Який алгоритм дій у випадку примусового стягнення заборгованості з боржника?

У разі задоволення судом вимог про сплату заборгованості, якщо боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання. Для цього потрібно:

  • звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу судового наказу або виконавчого листа;
  • написати заяву до державної виконавчої служби або приватного виконавця із проханням примусового стягнення заборгованості із боржника;
  • сплатити авансовий внесок до органу ДВС, куди буде подано виконавчий лист або до приватного виконавця;
  • подати заяву з копією квитанції про сплату авансового внеску до ДВС або приватного виконавця.

Які строки пред’явлення виконавчих документів?

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання:

  • протягом 3-х років , з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а якщо рішення підлягає негайному виконанню — з наступного дня після його прийняття.
  • протягом 3-х місяців, якщо мова йде про посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган.
  • протягом усього періоду, у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо.

Якщо стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, він має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу.

Що потрібно сплатити за примусове виконання рішення?

Боржник: Виконавчий збір — це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби у розмірі 10 % суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У разі виконання рішення приватним виконавцем стягується основна винагорода, розмір якої становить 10 % стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Стягувач: Авансовий внесок – це кошти, за рахунок яких фінансуються витрати на організацію та проведення виконавчих дій органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем). Розмір авансового внеску становить:

  • 2 % від суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (до 41 730 грн );
  • 1 мінімальний розмір заробітної плати (4 173 грн) за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову з боржника — фізичної особи та 2 мінімальні розміри заробітної плати (8 346 грн) з боржника — юридичної особи.

Хто звільняється від сплати авансового внеску?

Від сплати авансового внеску звільняються у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби:

  • інваліди війни, інваліди I та II груп;
  • законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;
  • громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статья в тему:  Как просить суд назначить экспертизу

Крім того, у Законі передбачені рішення суду, за виконання яких авансовий внесок не сплачується, наприклад:

  • стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та інші вимоги, що випливають із трудових правовідносин;
  • обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних та соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
  • відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
  • стягнення аліментів, заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
  • відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
  • виконання рішення Європейського суду з прав людини.

Як отримати присуджені кошти?

Грошові суми, стягнуті з боржника (у томі числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу ДВС чи рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103 , цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Окремо хочу зазначити, що Мін’юст запровадив низку суттєвих новацій, серед яких створення Єдиного реєстру боржників, який ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України: https://erb.minjust.gov.ua .

Крім того, у 2018 році в зазначеному реєстрі відкрито публічні реєстри неплатників аліментів та боржників, які перешкоджають побаченням з дитиною, а також боржників, які мають заборгованість по заробітній платі.

Також, щоб забезпечити громадянам зручний сервіс у сфері примусового виконання судових рішень, ми відкрили чотири «Центри виконання рішень», де громадяни мають можливість подавати документи про примусове виконання рішень та інші документи виконавчого провадження за принципом екстериторіальності в межах відповідної області, отримати відомості з автоматизованої системи виконавчого провадження, перевірити документи на відповідність законодавству, отримати консультацію, швидко та правильно оформити документи, оплатити заборгованість чи авансовий внесок через термінал тощо. Завітати до «Центрів виконання рішень» можна за адресами:

м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 2;

м. Сєвєродонецьк, вул.Федоренка,10;

м. Суми, вул. Петропавлівська, 75;

В пошуках балансу

Під час карантину в законну силу не вступить жодне судове рішення

Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” передбачає внесення змін у велику кількість нормативних актів з метою “актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із поширенням коронавірусу COVID-19”. Частина змін стосується сфери правосуддя.

із поширенням коронавірусу COVID-19”. Частина змін стосується сфери правосуддя.

Що саме передбачив Закон на період дії карантину:

Статья в тему:  Где посмотреть решения европейского суда

1) автоматичне продовження строків звернення до суду та процесуальних строків у цивільних, господарських та адміністративних справах на строк дії карантину;

2) продовження на строк дії карантину строку апеляційного оскарження;

3) продовженні строки, визначені Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України. Наприклад, на час дії карантинних заходів продовжується строк позовної давності;

4) надання учасникам цивільних, господарських та адміністративних справ права брати участь у судовому розгляді в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, перебуваючи за межами приміщення суду. Підтвердження особи учасника здійснюється за допомогою електронного цифрового підпису, за його відсутності – у порядку, визначеному Законом “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (імовірно, ідеться про демонстрацію документа, що посвідчує особу) або Державною судовою адміністрацією.

Заблоковане правосуддя

Попри оптимізм, що нова процесуальна реальність стимулюватиме дотримання умов карантину, маємо ризики істотного порушення права осіб на доступ до правосуддя, ефективності судового захисту і, зрештою, протилежних до мети Закону наслідків.

Так, у відповідності до Закону на час проведення карантинних заходів продовжено всі процесуальні строки, що визначені процесуальними кодексами України, за виключенням Кримінального процесуального кодексу України. Крім цього, регламентовано, що будь-який строк, встановлений судом у власному судовому рішенні, не може бути меншим за строк карантину.

З одного боку, вказані заходи, враховуючи наявну практику відправлення судочинства в умовах запровадження карантинних заходів, спричинить фактично зупинення функціонування судової гілки влади, а відтак додатково стимулюватиме населення до самоізоляції та у кінцевому результаті має призвести до зменшення випадків зараження на коронавірус та швидшої стабілізації епідеміологічної ситуації в державі.

Перш за все, очевидним є те, що продовження всіх регламентованих процесуальних строків, скоріш за все, призведе до подальшого відкладення судами розгляду всіх судових справ на невизначений термін (за умови очікуваного продовження карантину).

З іншого боку, судова гілка влади є та має визнаватись об’єктом критичної інфраструктури: захист прав, свобод та інтересів осіб має бути забезпечено, у тому числі, під час складної епідеміологічної ситуації у державі.

Слід звернути увагу, що процесуальне законодавство України передбачає право (можливість) будь-якої особи поновити практично будь-який процесуальний строк у разі наявності відповідних поважних причин його пропущення. Таким чином, і за відсутності нового Закону будь-яка і кожна особа вправі звернутись до суду із клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, посилаючись на відповідні поважні причини його пропуску.

З огляду на те, що наразі запроваджена система електронного суду, в умовах безперебійної роботи відділень поштового зв’язку далеко не всі особи-учасники судового процесу позбавлені можливості звернутись до суду із відповідною заявою, клопотанням або скаргою. Проте, враховуючи відповідні обмеження роботи громадського транспорту, введення інших обмежувальних заходів, певна верства населення дійсно не має змоги звернутись до суду з об’єктивних причин.

У такому випадку виключно особи, що дійсно не могли звернутись до суду за вчиненням відповідної процесуальної дії, змогли б поновити пропущений строк та належним чином захистити власні права та інтереси, що створить ситуацію, за якою такі заходи не були б використані для зловживання процесуальними правами, оскільки суд у кожному конкретному випадку буде вирішувати чи дійсно особа не мала об’єктивної можливості звернутись до суду за вчиненням процесуальної дії.

Статья в тему:  Какой суд рассматривает страховые споры

Окрім того, як і вирішення кожного конкретного судового спору, вирішення питання про необхідність та можливість відкладення розгляду справи має вирішуватись у кожній окремій справі індивідуально, оскільки відкладення розгляду в одній справі може забезпечити право осіб на доступ до правосуддя, а в інших – звести таке право нанівець.

Враховуючи продовження процесуальних строків розгляду судових справ, суди отримують додаткову можливість задовольняти відповідні клопотання учасників судового процесу та відкладати розгляд справ. Однак, може виникнути ситуація, за якою учасник справи, маючи на меті захистити власні порушені права та інтереси якнайшвидше, прибуваючи до суду для розгляду справи або звертаючись до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутністю, отримає ухвалу про відкладення розгляду справи щонайменше на 2 місяці на підставі внесених змін.

Вказані дії призведуть до того, що в умовах понесення збитків через введення обмежувальних карантинних заходів, на час таких заходів особа може бути ще й позбавлена реальної ефективної процедури захистити власні порушені права та інтереси.

У зв’язку з цим, цілком обґрунтованим виявляється те, що фактично зупинення відправлення судочинства в діючих карантинних умовах може призвести до ще більшої дестабілізації всередині держави та істотному порушенню прав і свобод осіб, передбачених Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

В існуючій ситуації вкрай складно робити будь-які прогнози, однак можна припустити, що в умовах зупинення господарської діяльності підприємств та понесення додаткових збитків бізнес намагатиметься захищати власні порушені права та інтереси, а продовження процесуальних строків створює важелі для недобросовісних учасників судового процесу затягнути судовий розгляд та завадити ефективному судовому захисту.

Окремо слід звернути на наслідки, які слідують з тих норм процесуального законодавства, які прямо не віднесені до переліку в Законі.

Так, Законом передбачено продовження на строк дії карантину строку апеляційного оскарження.

Як відомо, рішення в цивільній, господарській або адміністративній справі набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Системне застосування норми про набрання рішенням суду законної сили із положеннями про продовження строків на апеляційне оскарження дає підстави для тривожного висновку – під час дії карантину в законну силу не вступить жодне судове рішення, постановлене після набрання чинності Законом.

Додатково Законом регламентовано продовження й інших строків, зокрема тих, що визначені Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України. Наприклад, на час дії карантинних заходів продовжується строк позовної давності.

Слід звернути увагу, що пунктом першим ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України передбачено зупинення перебігу позовної давності у разі настання невідворотної або надзвичайної події, яка перешкоджає пред’явленню позову. Крім цього, частина п’ята ст. 267 Цивільного кодексу України передбачає право суду захистити порушене право і після пропуску позовної давності, якщо причини її пропущення були поважними.

Враховуючи наведені положення, особа, по-перше, здатна захистити власні права і після пропущення строку позовної давності, а по-друге, перебіг позовної давності підлягає зупиненню на строк дії надзвичайної або невідворотної події. У такому випадку, особа, яка звертається із позовом, повинна вказати на наявність обставин зупинення перебігу позовної давності або обґрунтувати поважність причин її пропуску.

Статья в тему:  Как обратиться в суд на банк

Законодавство України в частині цього питання виявилося достатньо «підготовленим» до такої ситуації, оскільки передбачало поновлення як практично будь-яких процесуальних строків, так і захисту права в умовах пропуску позовної давності.

Таким чином, механізм вже існував у чинному законодавстві, хоча і вимагав від заявника вчинення додаткових процесуальних та юридично значущих дій: обґрунтування поважності причин пропущення строку, подання додаткових заяв/клопотань.

Наразі запроваджені зміни виключно спростили вже існуючі у чинному законодавстві механізми, оскільки Закон фактично може використовуватись судами як безумовна підстава для прийняття та розгляду відповідних заяв і клопотань з процесуальних питань тощо понад строки, що були регламентовані законодавством.

Водночас, таке спрощення має і суттєві недоліки, що полягають у фактичній зупинці відправлення судочинства в державі в умовах і без того складного становища не тільки для бізнесу, а й для всього населення України.

Ухвалення Закону не призведе до самоізоляції, зокрема, працівників загальних судів, оскільки строки, пов’язані із відправленням судочинства у кримінальних справах, під час кримінальних проваджень – не продовжуються, судді та працівники судових органів продовжують працювати.

В такій ситуації не слід наголошувати про необхідність дотримання принципу правової визначеності. Вказаним Законом продовжено строки на період проведення карантину, який за рішенням Кабінету Міністрів України може бути пролонговано неодноразово, а відтак може виникнути ситуація, за якої процесуальні строки можуть бути продовжені на суттєво тривалий час.

Загалом сьогодні держава намагається відшукати той баланс, за якого буде реалізовано як дотримання населенням режиму самоізоляції та введених обмежувальних заходів, так і функціонування важливих інституцій держави, що забезпечують дотримання основоположних прав і свобод фізичних та юридичних осіб. Але багато покладається на кожного з нас, зокрема й на юридичну спільноту – добросовісне використання положень Закону залежить від кожного адвоката та представника і навряд не знайдуться ті, кому нові положення стануть інструментом легального зловживання процесуальними правами.

Суд дистанційно та он-лайн

Окрему радість у тих, хто третій тиждень спостерігає паралізовану процесуальну роботу судів, викликали положення Закону про те, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Такими положеннями було доповнено статті усіх процесуальних кодексів, які регламентують участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Щодо порядку такої участі в Законі визначено лише умови підтвердження підтвердження особи учасника справи — шляхом накладення електронного підпису або якщо особа немає такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” або Державною судовою адміністрацією України.

Чи йдеться про можливість проведення судового розгляду за допомогою Zoom, Whatsapp або Skype і чи можливо це взагалі?

Світовий досвід підтверджує – можливо.

Використання телеконференцій, відеоконференцій, хмарних платформ вже працює у Великобританії – слухання можуть проводитися не лише в форматі відеозв’язку, а й навіть у телефонному режимі. Судові рішення, винесені в судовому засіданні в режимі відеодзвінка Whatsapp цього тижня вперше були винесені також у Російській Федерації. В постанові одного з судів Свердловської області РФ так і вказано.

Статья в тему:  Какое решение должен принять суд по иску

Вбачається, що мета судочинства та необхідність його ефективності виправдовує таке новаторство, між забезпеченням відправлення судочинства і формалізмом вибору платформи перше видається пріоритетним.

Органи судової влади України з цього приводу ще не висловилося. Але 02 квітня 2020 року з’явилася публічна позиція, яку висловив радник керівника Державної судової адміністрації Леонід Богданов.

Представник ДСА посилається на те, що Законом передбачено зміни, які регламентують можливість участі в судовому розгляді за допомогою власних технічних засобів, але не за допомогою будь-яких сторонніх сервісів, платформ чи програмного забезпечення. Відомо, що розроблене або розробляєтеся спеціальне програмне забезпечення, яке функціонуватиме як модуль існуючої ЄСІТС (яка, до слова, сама запроваджена в тестовому режимі).

Йдеться про те, що в Україні судовий розгляд в режимі відеоконференції буде здійснюватися саме через засоби електронного кабінету ЄСІТС, т.зв. «Електронного суду».

Вказане викликає ще більше занепокоєння, оскільки існуючий зараз функціонал Електронного суду працює лише в пілотних судах.

Відомо, що зараз ДП «Центр судових сервісів» — адміністратор відкритого середовища ЄСІТС ще не розпочав роботу по розробці відповідної платформи, оскільки забезпечення діяльності Електронного суду відповідному підприємству нещодавно було передано від ДП «Інформаційні судові системи».

Представник ДСА також вказав, що призначати засідання в режимі відеоконференцій поза межами суду суди почнуть з 01 травня цього року.

Регламентовані Законом зміни можливості дистанційного судового розгляду поза межами суду передбачають лише на період дії карантину, тож лишається невідомим, чи стане можливим реальне відправлення судочинства в судових засіданнях за участю учасників справи, які перебувають віддалено від суду в умовах карантину. Хіба що якщо дію карантину буде продовжено.

Процесуальні строки під час карантину: роз’яснення Верховного Суду

Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

На усій території України карантин установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року (постанови Кабінету Міністрів України від 11.03. 2020 р. № 211 і від 2.04.2020 р. № 255 та продовжено до 11 травня 2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 291).

Статья в тему:  Красногорский городской суд как добраться

Зазначені законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування Закону № 540-ІХ, тобто з 2 квітня 2020 року. Проте, ураховуючи що запропоновані зміни не встановлюють нових обов’язків, не скасовують і не звужують прав учасників судового процесу, не обмежують їх використання, вони мають зворотну силу.

Законом № 540-ІХ визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.

Відповідно до статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, – встановлюються судом.

Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Отже, суду слід розрізняти строки, тривалість яких наперед визначена законом, і строки, тривалість яких визначається судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи та особливостей кожної конкретної процесуальної дії.

Незважаючи на те, що в тексті Закону № 540-ІХ йдеться про продовження процесуальних строків, тобто строків, установлених учасникам справи для вчинення процесуальних дій, продовження стосується і деяких службових строків.

Разом з тим, на відміну від процесуальних строків, продовження яких має абсолютний характер, службові строки продовжуються лише за умови, якщо вчинення процесуальної дії суддею (судом) залежить від вчинення або невчинення певних процесуальних дій учасниками справи. Іншими словами, внесені зміни не знімають із судді (суду) обов’язку вчинювати процесуальні дії та ухвалювати відповідні процесуальні рішення у строки, прямо передбачені нормами ЦПК України, якщо учасники справи належним чином виконали покладені на них обов’язки та реалізували надані їм права.

До закінчення карантину суди не можуть розглядати справи, в яких «зобов’язаний» учасник не вчинив процесуальної дії, яка від нього очікується, або не реалізував надані йому процесуальні права.

З метою дотримання прав учасників справи вбачається за доцільне в кожному судовому рішенні попереджати (роз’яснювати, оскільки нерідко учасник процесу може цього не знати) про продовження процесуальних строків, однак окреслювати певний орієнтовний строк, наприклад, зазначати таке: «протягом десяти днів з моменту отримання копії судового рішення, але не пізніше закінчення строку карантину». Разом з тим варто враховувати, що вчинення процесуальних дій після закінчення цього строку все рівно буде вважатися правомірним у контексті вищезазначеного закону.

Отже, установлений у судовому рішення строк не може бути меншим, ніж строк дії карантину.

У зв’язку з цим, оскільки відповідно до статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження продовжений до закінчення строку карантину, всі судові рішення судів першої інстанції, які були ухвалені під час дії карантину, набудуть чинності лише після його закінчення, тобто коли закінчиться строк на апеляційне оскарження.

Виконавчі листи на виконання рішення суду можуть бути видані лише в разі набрання рішенням суду законної сили, крім судових рішень, які підлягають негайному виконанню.

Згідно із Законом № 540-ІХ строк, на який продовжені процесуальні строки, визначений строком закінчення карантину, тобто моментом, коли Кабінет Міністрів України ухвалить офіційне рішення про його закінчення.

Источники:

http://tuipravo.info/publikatsii/novyny/item/2749-stroky-nabrannia-zakonnoi-syly-rishen-pid-chas-karantynu.html

http://vilnogirsk-rada.gov.ua/novyny-ta-oholoshennya/novyny/vydacha-sudovoho-nakazu-ta-poryadok-yoho-skasuvannya/

http://kyivobljust.gov.ua/news/direction/poryadok-vikonannya-rishennya-sudu-konsultue-ministr-yustitsii-ukraini-pavlo-petrenko

http://zib.com.ua/ua/142161-pid_chas_karantinu_v_zakonnu_silu_ne_vstupit_zhodne_sudove_r.html

http://pon.org.ua/novyny/7838-procesualn-stroki-pd-chas-karantinu-rozyasnennya-verhovnogo-sudu.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector