Коли ухвала суду набирає чинності

Яка справжня дата розлучення? Коли було ухвалення рішення судом чи коли набуло законної сили. Ухвала.

Яка справжня дата розлучення? Коли було ухвалення рішення судом чи коли набуло законної сили. Ухвала була в січні а набуло законності у лютому

Дата розлучення від дати прийняття рішення.

Розірвання шлюбу в судовому порядку має свої особливості (ч. 2 ст. 114 СК України). Важливими в цьому плані є два моменти: а) винесення судом рішення про розірвання шлюбу; б) набрання чинності рішенням суду.

Винесення судом рішення про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя або за позовом одного з них не є останнім етапом судової частини процедури розірвання шлюбу. Це пов’язане з тим, що після того, як суд винесе таке рішення, сторони мають право його оскаржити. У цьому випадку рішення не набирає чинності і справа направляється на розгляд до апеляційного суду.

Сторона, яка хоче оскаржити рішення суду про розірвання шлюбу, може подати спочатку заяву про апеляційне оскарження, а потім і саму апеляційну скаргу. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів від дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження (ч. 1 ст. 294 ЦПК України). Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (ч. 4 ст. 295 ЦПК України). У якому порядку, через який суд і у який строк може бути подана апеляційна скарга, суд вказує у своєму рішенні про розірвання шлюбу.

Якщо рішення суду не було оскаржено у встановлений законом строк, то воно набирає законної сили. Саме з цього моменту судове рішення стає загальнообов’язковим. Після цього сторони, а також їхні правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих саме підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини (ч. 2 ст. 223 ЦПК України).

Отже, згідно із ч. 2 коментованої статті саме день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу вважається днем припинення шлюбу. Із цим днем і пов’язані для сторін всі наслідки розірвання шлюбу. В Вашому випадку- дата розлучення- лютий, саме тоді коли рішення набрало законної сили.

Набрання законної сили ухвалою суду в цивільній та господарський справі

Цікаві консультації

Момент набрання судовим рішенням законної сили – важливе питання, з яким, передусім пов’язується настання певних правових наслідків для сторін у справі. Втім, якщо щодо рішення суду не виникає сумнівів, з якої саме дати воно набирає законної сили з огляду на відповідні положення ЦПК України, то щодо ухвали суду такої однозначності зазначений процесуальний закон не встановлює.

Частина 1 ст. 208 ЦПК України передбачає, що і рішення і ухвала суду є видами судових рішень. Водночас, незважаючи на те, що обидва процесуальні документи фактично є лише формами судового акта, який приймає суд за наслідкам вирішення певного питання, процесуальний закон визначає порядок набрання законної сили лише рішенням суду, залишаючи неврегульованим питання набрання законної сили ухвалою.

Так, відповідно до ст. 223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ймовірно, відсутність такого положення у ЦПК України щодо ухвали суду обумовлена тим, що це судове рішення, як правило, є проміжним актом суду, що регулює процедурні аспекти судового розгляду, пов’язані із рухом справи. Водночас така його природа жодним чином не виключає необхідність врегулювати питання набрання цим судовим актом законної сили.

Більше того, в окремих випадках розгляд справи закінчується саме постановленням ухвали, а не ухваленням рішення. Наприклад, вирішення спору у справі на взаємних поступках сторін відбувається шляхом постановлення судом ухвали про визнання укладеної сторонами мирової угоди, яка є кінцевим процесуальним судовим документом у справі, оскільки одночасно із визнанням мирової угоди суд цією ухвалою закриває провадження.

Крім того, питання, пов’язані із роз’ясненням рішення суду та внесенням виправлень у рішення, також вирішуються ухвалою суду, яка по-суті з моменту набрання нею законної сили (а такий момент, як вже зазначалося, законодавчо не визначений) стає частиною зазначеного рішення. Окремі важливі питання примусового виконання рішення суду на етапі виконавчого провадження так само вирішуються шляхом постановлення відповідної ухвали судом, який ухвалив рішення, щодо якого здійснюється виконавче провадження (наприклад, відстрочка і розстрочка, зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення, заміна сторони виконавчого провадження, виправлення помилки у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поворот виконання рішення тощо).

За таких обставин відсутність у ЦПК положень, які б чітко визначали, яким чином та коли ухвала суду набирає законної сили, суттєво ускладнює фактичне виконання цього судового рішення (за винятком ситуації, коли сам суд зазначив у тексті ухвалі, що це судове рішення набрало законної сили). Як правило, зазначене має місце тоді, коли ухвалою суду задоволено клопотання про забезпечення позову, і ця ухвала є виконавчим документом (оскільки згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» дата набрання законної сили рішенням є одним із обов’язкових елементів виконавчого документа, а відповідно до ч. 3 ст. 210 ЦПК України, якщо ухвала суду має силу виконавчого документа, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог зазначеного Закону). Проте навіть у такій ситуації незрозуміло, яким чином суд визначає момент, з якого відповідна ухвала набирає законної сили.

Варто зазначити, що вказана непевність щодо набрання законної сили ухвалою суду може бути лише у цивільному процесі. В адміністративному та господарському процесах питання набрання законної сили ухвалою суду більш-менш врегульоване.

Так, згідно з ч. 1 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Більше того, ч. 4 зазначеної статті передбачає, що якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Дещо інший підхід застосовується у господарському процесі. Хоча ГПК України так само як і ЦПК України, не містить окремої норми, яка б регулювала порядок набрання законної сили ухвалою господарського суду, Вищий господарський суд України у п. 12 постанови Пленуму від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» зазначив, що ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом.

Отже, незважаючи на відсутність єдиного підходу до правового регулювання питання набрання законної сили ухвалою суду (що, безумовно, є суттєвим недоліком процесуального законодавства України), норми КАС України та положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» все-таки дають змогу визначити момент набрання законної сили цим судовим рішенням в адміністративних та господарських справах, на відміну від ЦПК України, який це питання взагалі не регулює.

Очевидно, що зазначені різні підходи щодо визначення порядку набрання законної сили ухвалою суду мають бути уніфіковані, а до процесуальних кодексів слід внести відповідні зміни і доповнення.

Логічним є врегулювати це питання так, щоб ухвали суду, якими закінчується розгляд справи чи вирішується питання по суті заявлених до суду вимог (наприклад, ухвали про визнання мирової угоди, закриття провадження у справі, відстрочка і розстрочка, зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення, заміна сторони виконавчого провадження, виправлення помилки у виконавчому листі тощо) набирали законної сили в порядку, передбаченому для рішення суду, тобто після спливу строку для апеляційного оскарження такої ухвали чи після закінчення апеляційного перегляду, а процедурні ухвали суду (наприклад, ухвали про відкладення розгляду справи, витребування доказів, залучення третіх осіб і т.д.) – в день їх постановлення судом.

Автор консультації: Євген Левіцький, «AEQUO, ЮФ»
Джерело: ЮГ

Момент набрання законної сили ухвалою суду в цивільному процесі

В чинному ЦПК чітко не визначений момент набрання ухвалою суду законної сили. Цей строк опосередковано випливає зі змісту декількох норм кодексу. Так з якого ж моменту набирає чинності ухвала суду в цивільному процесі?

Ухвала суду є однією з форм судового рішення. Відповідно до ст.208 ЦПК судові рішення викладаються у форма х ухвал, рішень, постанов. Питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених ЦПК, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. При цьому в чинному ЦПК не врегульований момент набрання законної сили саме ухвалою суду. Ст.223 ЦПК регулює набрання законної сили саме рішенням суду. В той же час застосування законодавцем в одних і тих саме статтях кодексу терміну «судове рішення» та «рішення суду» дає підстави вважати, що ці поняття є ідентичними. Таким чином, враховуючи, що чинним кодексом не врегульований момент набрання законної сили ухвалою суду, можна зробити висновок, що на судові рішення, викладені у формі ухвал, розповсюджуються положення ст.223 ЦПК (Набрання рішенням суду законної сили). Це стосується тих ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду по справі (перелік таких ухвал зазначено в ст. 293 ЦПК). Відповідно до ст.209 ч.6 ЦПК ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення.

При цьому слід розрізняти два види ухвал, що можуть бути винесені судом першої інстанції: 1) ухвали, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, та 2) ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду. Вичерпний перелік ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, міститься в ст. 293 ч.1 ЦПК. Відповідно і строк набрання законної сили ухвалою залежить від того, чи належить вона до першого чи другого виду. Ухвали, що оскаржуються окремо від рішення суду, набирають законної сили відповідно до ст.223 ЦПК (тобто після закінчення строку для подання апеляційної скарги), а ухвали, які не можуть бути оскаржені окремо від рішення, набирають чинності негайно після їх проголошення.

В Цивільному процесуальному кодексі момент набрання рішенням законної сили пов’язується зі спливом строку на апеляційне оскарження. Так, згідно із ст. 223 ч.1 ЦПК рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк апеляційного оскарження ухвали суду регулюється ст.294 ч.2 ЦПК, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. Тобто сплив строку на апеляційне оскарження (5 днів з моменту проголошення ухвали) надає судовому рішенню такої об’єктивної властивості як законна сила, яка обов’язкова для всіх без виключення осіб на території України (незалежно від їхнього процесуального статусу чи участі у справі). Відповідно момент набрання рішенням законної сили ніяким чином не пов’язаний з моментом внесення судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

В свою чергу, ч.2 ст.294 ЦПК зазначає, що у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Дана норма вже встановлює суб’єктивне право сторони процесу чи зацікавленої особи на оскарження такої ухвали і відповідно пов’язує час отримання ухвали з можливістю поновлення апеляційним судом строків на апеляційне оскарження для конкретної сторони процесу і, відповідно, відкриттям апеляційного провадження (ст.297 ЦПК).

Таким чином, виходячи з системного аналізу ст. 208, 209, 223, 294 та 297 Цивільного процесуального кодексу України, можна зробити висновок, що ухвала суду, як окрема форма судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, тобто через 5 днів з моменту її проголошення (для ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду). Неотримання стороною по справі ухвали та/чи подання апеляційної скарги після закінчення строку на апеляційне оскарження не відкладає момент набрання ухвалою законної сили, а є лише підставою для поновлення строку апеляційного оскарження та відкриття апеляційного провадження апеляційним судом.

Терміни набрання законної сили рішенням суду

Які терміни набрання законної сили рішенням суду та його виконання у разі прийняття рішення на користь суб’єкта господарювання?

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого зазначеним Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, — через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Стаття 256 Кодексу адміністративного судочинства передбачає випадки негайного виконання постанови суду. Зокрема, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Суд розглядає заяву про направлення постанови до негайного виконання в триденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття до судового засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви про направлення постанови до негайного виконання набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено у загальному порядку.

У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб’єктів владних повноважень можуть бути покладені обов’язки щодо забезпечення виконання рішення.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або ухвали може бути зупинено також в інших випадках, установлених Кодексом адміністративного судочинства.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом № 606 (ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства).

Мего-Інфо — Юридичний портал №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Коментарі кодексів

Галузі права

Зміст

• Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ (ст.1-16)
• Розділ II ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА (ст.17-103)
• Розділ III ПРОВАДЖЕННЯ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ (ст.104-183)
• Розділ IV ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ (ст.184-244)
• Розділ V ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ (ст.254-267)
  • Стаття 254. Набрання судовим рішенням законної сили
  • Стаття 255. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням
  • Стаття 256. Постанови суду, які виконуються негайно
  • Стаття 257. Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах
  • Стаття 258. Звернення судових рішень в адміністративних справах до примусового виконання
  • Стаття 259. Зміст виконавчого листа
  • Стаття 260. Видача дубліката виконавчого листа
  • Стаття 261. Поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання
  • Стаття 262. Примирення сторін у процесі виконання
  • Стаття 263. Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
  • Стаття 264. Заміна сторони виконавчого провадження
  • Стаття 265. Поворот виконання судових рішень
  • Стаття 266. Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ
  • Стаття 267. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах
• РОЗДІЛ VI ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ (ст.268-272)
• РОЗДІЛ VII прикінцеві та перехідні положення

Стаття 254. Набрання судовим рішенням законної сили

1. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної’ сили після закін чення строку подання заяви про апеляційне оскарження, вста новленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

2. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

4. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

5. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної ін станції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

6. Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають за конної сили з моменту проголошення.

17* 491

1. Властивість судового рішення як акта правосуддя залежить від набрання рішенням законної сили.

Законна сила судового рішення означає набуття ним властивостей акту правосуддя, спрямованого на виконання завдань цивільного судочинства, на охорону політичної та економічної основи України, захист прав і охоронгованих законом інтересів громадян і організацій, на зміцнення законності і правопорядку та виховання громадян, посадових і службових осіб у дусі неухильного виконання Конституції, законів України та поважання правил співжиття, честі гідності людини. Властивість судового рішення, що набрало законної сили, виявляється в правових наслідках, які воно викликає. Насамперед, з набранням законної сили, рішення стає ефективним — набуває властивість викликати певні результати. Результативність його ґрунтується на авторитетності і загальнообов’язковості.

Є три види строків набрання рішенням чинності.

1. Рішення набуває чинності одразу після його оголошення (доведення до відома учасників). При цьому рішення може ого лошуватись одразу по закінченні засідання, але оформлятись воно може протягом декількох днів після цього засідання.
2. Рішення набуває чинності з моменту його прийняття. Од нак такий припис не сприяє забезпеченню прав зацікавлених осіб. Рішення є обов’язковим для всіх суб’єктів, на яких поши рюється юрисдикція проводу. На підставі даного адміністра тивного рішення можуть вчинятись інші акти. Однак вони не набуватимуть юридичної значимості одночасно із набранням чинності первісного рішення.
3. Рішення набуває чинності, якщо протягом певного строку воно не було оскаржене. При цьому немає значення, який шлях оскарження обирає учасник. Наприклад, адміністративне рі шення за зверненням не набирає чинності, якщо воно буде оскаржене до суду. При цьому обов’язок виконання рішення виникає у сторони тільки після того, як вона ознайомиться із рішенням. Якщо правові вимоги, стосовно яких прийняте рі шення, підвідомчі декільком органам, то про рішення повідом ляє суміжний орган.

Коментована стаття визначає момент набрання законної сили рішення суду. За загальним правом рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно

яе було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцієїю.

Рішення Верховного Суду України у випадках, передбачених КАС України, набирають законної сили негайно після їх проголошення.

Источники:

http://www.freelawyer.ua/consult/razvod-razdel-imushchestva/143695

http://protocol.ua/ua/shchodo_nabrannya_zakonnoi_sili_uhvaloyu_sudu_v_tsivilniy_ta_gospodarskiy_spravi/

http://blog.liga.net/user/msheverdin/article/27864

http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/994

http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F-254-%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC-%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8