0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Кому адміністративний суд надсилає виконавчий лист про стягнення судового збору

Содержание

О судебном сборе

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про судовий збір

Цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Стаття 1. Поняття судового збору

Стаття 2. Платники судового збору

1. Платники судового збору — громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи — підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Стаття 3. Об’єкти справляння судового збору

1. Судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів;

2. Судовий збір не справляється за подання:

1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;

3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про винесення додаткового судового рішення;

7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;

8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

12) заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;

Статья в тему:  Мінімальний розмір аліментів що встановлюється судом

Стаття 4. Розміри ставок судового збору

Стаття 5. Пільги щодо сплати судового збору

Стаття 6. Порядок сплати судового збору

За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

2. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред’явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

3. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

6. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

У разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.

У разі роз’єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз’єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

7. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі:

подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;

об’єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

8. Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Стаття 7. Повернення судового збору

2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, — повністю.

5. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Стаття 9. Зарахування судового збору до Державного бюджету України

Стаття 10. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 листопада 2011 року.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56):

слова «витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу» виключити;

доповнити частиною другою такого змісту:

«Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом»;

статті 45, 46, 47 та 47 1 виключити;

в абзаці першому частини п’ятої статті 49 слова «витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу» виключити;

пункт 3 1 частини першої статті 57, пункт 10 частини першої статті 63 виключити;

статтю 81 1 доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

Статья в тему:  Коллегиальность рассмотрения дел в судах как принцип правосудия

«Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом»;

частину другу статті 111 19 викласти в такій редакції:

«До заяви додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви на підставі, встановленій пунктом 2 статті 111 16 цього Кодексу, судовий збір не сплачується»;

статтю 120 доповнити частиною четвертою такого змісту:

«За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом»;

пункт 4 частини четвертої викласти в такій редакції:

«4) документ, що підтверджує сплату судового збору»;

у частині п’ятій слова «державного мита чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи» замінити словами «судового збору»;

пункт 3 частини четвертої викласти в такій редакції:

«3) документ, що підтверджує сплату судового збору»;

у частині п’ятій слова «державного мита чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи» замінити словами «судового збору»;

у тексті Кодексу слова «державне мито» в усіх відмінках замінити словами «судовий збір» у відповідному відмінку;

2) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., NN 40 — 42, ст. 492):

частину другу викласти в такій редакції:

«2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом»;

пункт 1 частини третьої виключити;

статтю 81 виключити;

у частині першій статті 82 слова «та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи» виключити;

статтю 83 виключити;

у частині п’ятій статей 98 і 119 слова «додаються документи, що підтверджують» замінити словами «додається документ, що підтверджує», а слова «та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи» виключити;

частину першу викласти в такій редакції:

«1. За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом»;

у першому реченні частини другої слова «та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи» виключити;

у частині першій слова «чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи» виключити;

у першому реченні частини другої слова «а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи» виключити;

частину першу статті 133 доповнити реченням такого змісту: «До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору»;

частину четверту статті 151 доповнити словами «та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову»;

частину шосту статті 197 викласти в такій редакції:

«6. Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом»;

у пункті 8 частини першої статті 207 слова «чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи» виключити;

частину шосту статті 229 викласти в такій редакції:

«6. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору»;

у частині другій статей 297 і 327 слова «чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи» виключити;

частину третю статті 299 викласти в такій редакції:

«3. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору»;

частину третю статті 329 викласти в такій редакції:

«3. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору»;

у частині другій статті 358:

у першому реченні слова «та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи» виключити;

у другому реченні слова «та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не сплачуються» замінити словами «не сплачується»;

частину третю статті 364 викласти в такій редакції:

«3. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, а також документ про сплату судового збору»;

частину третю статті 370 викласти в такій редакції:

«3. За видачу стягувачу дубліката виконавчого листа або судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом»;

Статья в тему:  Как сохранить спокойствие в суде

пункт 4 частини третьої викласти в такій редакції:

«4) документ, що підтверджує сплату судового збору»;

у частині четвертій слова «чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи» виключити;

пункт 3 частини третьої викласти в такій редакції:

«3) документ, що підтверджує сплату судового збору»;

у частині четвертій слова «чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи» виключити;

3) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35 — 37, ст. 446):

частину третю статті 44 викласти в такій редакції:

«3. Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом»;

частину першу статті 75 доповнити реченням такого змісту: «До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору»;

частину другу статті 87 викласти в такій редакції:

«2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом»;

статтю 89 виключити;

частину другу статті 192 викласти в такій редакції:

«2. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору»;

частину другу статті 217 викласти в такій редакції:

«2. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору»;

частину четверту статті 260 викласти в такій редакції:

«4. За видачу стягувачу дубліката виконавчого листа справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом»;

4) у частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84) слова «державного мита» замінити словами «судового збору»;

5) частину шосту статті 9 Закону України «Про доступ до судових рішень» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 15, ст. 128) викласти в такій редакції:

«6. За виготовлення копії судового рішення справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом»;

7) у Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113 із наступними змінами):

пункти 1 і 2 статті 2 виключити;

пункти 1 і 2 статті 3 виключити;

у частині першій статті 4:

пункти 1 — 12, абзаци другий і третій пункту 15, пункти 27, 30, 31, 33, 36 — 44, 46 — 48 виключити;

у пункті 28 слова «за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, а також» виключити;

у пункті 35 слова «за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов’язаних із захистом майнових інтересів держави та» виключити;

у частині першій слова «з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також» виключити;

частину другу виключити;

у частині другій статті 7 слова «З позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії» замінити словами «За дії»;

у частині першій статті 8:

у пункті 2 слова «повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також» виключити;

пункти 3 і 4 виключити.

3. Кабінету Міністрів України:

1) протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Закону;

2) протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України

м. Київ
8 липня 2011 року
N 3674-VI

Хто програв, той і платить, або Як стягти судовий збір з відповідача

Підприємство оскаржувало в адміністративному суді податкове повідомлення-рішення (далі — ППР) та, відповідно, сплатило судовий збір за подачу позовної заяви. Постановою суду ППР скасовано та вирішено стягнути з органу ДФС на користь підприємства-позивача суму сплаченого судового збору.
Які дії повинно здійснити підприємство, щоб отримати свої кошти?

Статья в тему:  Скільки коштує розлучення через суд 2020

Дійсно, ч. 1 ст. 139 КАСУ 1 передбачено, що у разі задоволення позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАСУ, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Суд вирішує питання щодо судових витрат під час ухвалення рішення, про що зазначає у його резолютивній частині (ч. 1 ст. 143, ч. 5 ст. 246 КАСУ).

Відповідно до ст. 129 1 Конституції України та ст. 14 КАСУ судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Отже, підприємству, перш ніж звертатись за стягненням суми сплаченого судового збору, потрібно переконатись, що відповідне рішення адміністративного суду набрало законної сили.

ВАЖЛИВО! Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 255 КАСУ).

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 373 КАСУ).

Чинна редакція КАСУ передбачає, що виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням ЄСІТС 2 шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів та підписуються ЕЦП 3 судді (суддів — в разі колегіального розгляду справи). Протягом 5 днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ вноситься до ЄДРВД 4 , а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у ЄДРВД, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу або (у разі її відсутності) рекомендованим чи цінним листом (ст. 373 КАСУ).

Єдиний державний реєстр виконавчих документів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Наразі до дня початку функціонування ЄСІТС суд вручає судові рішення та видає виконавчі документи в паперовій формі (п. 15 ч. 1 розд. VII Перехідних положень КАСУ 5 ).

Виконавчий лист є виконавчим документом і має відповідати вимогам, встановленим ст. 4 Закону № 1404 6 .

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

ВАЖЛИВО! У випадку, що розглядається, виконавчий документ може бути пред’явлений до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання відповідним судовим рішенням законної сили (ст. 12 Закону № 1404).

Відповідно до загального правила, встановленого ч. 1 ст. 5 Закону № 1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках — на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються спеціальним законом.

Але з цього правила є декілька винятків. Так, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 1404 рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тож виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган (в нашому випадку — орган ДФС), буде проводитися не за положеннями Закону № 1404, а відповідно до спеціального Закону № 4901 7 та Порядку № 845 8 .

Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 р. № 4901-VI.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою КМУ від 03.08.2011 р. № 845.

Відповідно до ст. 3 Закону № 4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень — за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Статья в тему:  Сколько нужно ждать суда

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначено вже згаданим Порядком № 845.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (п. 3 Порядку № 845).

Відповідно до п. 6 Порядку № 845 стягувач 9 подає до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням такі документи:

Після закінчення судового розгляду справи настає стадія виконавчого провадження. На цьому етапі позивач та відповідач іменуються, відповідно, стягувачем та боржником.

  • заяву із зазначенням реквізитів банківського рахунку (у разі наявності — довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунку (поточного, транзитного, карткового), повне найменування юридичної особи — власника рахунку, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв’язку, що здійснюється за рахунок стягувача (реквізити банківського рахунку поштового відділення);
  • оригінал виконавчого документа;
  • судові рішення про стягнення коштів (за наявності);
  • оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 8 Порядку № 845 після надходження зазначених документів органи Казначейства: приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства; здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; повідомляють стягувачеві на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Звертаємо увагу на те, що орган Казначейства може повернути виконавчий документ стягувачу з підстав, передбачених п. 9 Порядку № 845 (однією з таких підстав є, наприклад, пропуск строку пред’явлення документа до виконання).

Відповідно до п. 25 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунку боржника здійснюється в першочерговому порядку. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до органу Казначейства необхідних для цього документів та відомостей (ч. 4 ст. 3 Закону № 4901).

ДО ВІДОМА. Дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або до суду (п. 15 Порядку № 845).

Таким чином, для відшкодування суми судового збору підприємству-позивачу (стягувачу) необхідно звернутися до адміністративного суду з заявою про видачу виконавчого листа, який (разом з іншими документами, про які зазначено вище) необхідно пред’явити до органу Держказначейства для безспірного списання коштів з рахунку відповідача (органу ДФС).

Як свідчить практика, у разі дотримання стягувачем всіх вимог щодо оформлення та своєчасної подачі документів проблем зазвичай не виникає.

Виконавчий лист — видача судом і терміни щодо стягнення боргу

Не знайшовши компроміс в якому-небудь справі, спірні сторони вдаються до суду з надією знайти вирішення своєї проблеми. Відстояти власні інтереси в судах – це півсправи, головне добитися, щоб винесену постанову було виконано програла справу стороною. Для цього видається спеціальний документ, званий виконавчим листом, де на базі винесеного рішення зазначаються боржника терміни на виконання постанови. На фото можна бачити, як виглядає зразок ІЛ.

Що таке виконавчий лист

Документи, які ґрунтуються на рішенні суду, а іноді й іншого компетентного органу – це виконавчі листи. Видаються вони у цивільних справах або ж адміністративних правопорушень. В них присутні реквізити органу, що видав ІЛ. Крім цього, там відображена інформація про протиборчих сторонах (зобов’язаному і правомочном особі). Це офіційна папір, яка постановляє виплатити матсредства одним учасником судового розгляду іншому.

Статья в тему:  Как работают суды сейчас

Види виконавчих листів

Згідно внутрішнім змістом ІЛ диференціюються на 2 групи і залежать від типу стягнення. Види утримань по виконавчим листам:

  • майнові. Містять інформацію про стягнення грошей. Це найпоширеніший вид документів з постановою одній особі виплатити встановлену судом суму на користь другої особи, причому не має різниці, організація або фізична особа.
  • немайнові. Ухвалюють здійснити або немає позначені дії, наприклад, передати гараж іншій особі або відновити людини на попередній роботі.

Де отримати виконавчий лист за рішенням суду

Отримання ІЛ стягувачем здійснюється в день набрання постановою у його силу. Як правило, через 10 днів, як було оголошення постанови відбувається видача виконавчого листа по цивільній справі, оскільки за цей час потерпілий все ще може оскаржити рішення в суді, подавши апеляцію. На практиці іноді доводиться чекати довше, перед тим як забрати завірений документ. Видається МУЛ в єдиному екземплярі, але якщо прийнято рішення на користь одного стягувача, то тоді кількість документів прямо пропорційно їх числа.

Як отримати виконавчий лист за рішенням суду

Існує 2 способи видачі. Виконавчий лист видається приставам-виконавцям. Якщо задолжник не виконує покладений припис, то позивач має підставу просити видати йому ІЛ. Складається звернення в довільній формі від руки, для чого необхідно мати постанова суду. В шапці вказують реквізити суду, номер постанови і свої власні (прізвище, ініціали, адреса проживання), потім викладають прохання. Заява підписується та проставляється дата.

Крім цього, завжди можна отримати дублікат, якщо оригінал з певних причин був загублений. Складається заява аналогічним чином, за тим винятком, що вказується прохання видати дублікат і причини втрати оригіналу. Необхідно обов’язково прикласти підтвердження, що свідчить про втрату оригіналу. За видається аркуш немає необхідності платити, оскільки держмито за це не утримується.

Що робити з виконавчим листом суду з

Судовими органами не видається інструкція, куди йти з виконавчим листом з суду. Існує ряд способів, якими може скористатися стягувач для отримання належних коштів. Частіше громадяни вдаються до послуг приставів-виконавців. Вибирати необхідно службу, розміщену на території проживання боржника, або ж в організацію за місцем локалізації майна зобов’язаної особи.

Дозволяється діяти і самостійно:

  • направити заяву в банківську установу при знаходженні там рахунки задолжника;
  • звернутися за місцем отримання зобов’язаною особою доходу, якщо сума не вище 25000 рублів;
  • вдатися до допомоги колекторських агентств.

Пред’явлення виконавчого листа в службу судових приставів

Спільно з складеним заявою про виконання рішення суду потрібно прийти на прийом до приставам-виконавцям. Після того як пройшла подача виконавчого листа в службу судових приставів, порушується провадження протягом 3 днів і починається його реалізація, щоб стягнути з боржника належні кошти. В іншому ж випадку служба зобов’язана повернути папери і передати відмова, де будуть обґрунтовані причини неможливості виконання обов’язків. Копія винесеного рішення зобов’язана бути пред’явлена обом сторонам конфлікту.

Як працюють судові пристави за виконавчим листом

Прийнявши позитивне рішення по виконавчому провадженню, починається робота судових приставів по виконавчому листу. Вони приступають до виконання постанови суду, наприклад, по виселенню людини з займаної житлоплощі. Якщо з боржника слід стягнути грошові кошти, то працівники служби починають цікавитися і розсилати запити в різні служби і реєстри, де можна отримати інформацію про наявні финсредствах боржника. При відсутності грошей відбувається арешт майна зобов’язаної особи з метою його реалізації і отримання грошей.

Термін дії виконавчого листа

Законодавчо встановлений строк стягнення за виконавчим листом судовими приставами. По справах судових інстанцій загальної юрисдикції період справляння займає три роки або до моменту, коли була видана відстрочення на погашення сумнівної заборгованості. Постанови арбітражних судів дійсні лише протягом 3 місяців, про що необхідно знати. Оплата по адміністративним правопорушенням і штрафів може бути отримана не пізніше ніж через рік.

Зупинення виконавчого листа

Важливо знати, що існують певні умови, коли можливо призупинення дії виконавчого листа. Переривається на строк , якщо зобов’язана особа частково погашає заборгованість або ІЛ надається до реалізації. Якщо термін знову поновлюється, то минулий попередній період, до початку виплати боргу, зараховується у новий. Коли неможливо виконати зобов’язання по винесеному рішенню суду, новий період вважають з дати одержання документа стягувачем.

Статья в тему:  Можно ли отказаться от иска в суде кассационной инстанции

Існують певні обставини, коли не допускається поновлення строків стягнення з боржника. Єдино можливим способом відновити цей процес – звернутися у видав постанову суду з заявою. Припинення на відміну від призупинення відбувається через оголошення померлим боржника, при відкликанні претензій позивачем та ін.

Борги за виконавчими листами

Постанови видає орган, який розглядав справу. Стягнення боргу за виконавчим листом відбудеться в будь-якому випадку, незалежно від того, які методи для цього будуть використані – списання коштів або реалізація майна зобов’язаної особи. Якщо сума заборгованості перевищує 10000 рублів, то на боржника накладається ряд обмежень. Він не буде випущений за кордон Росії до погашення суми та не зможе отримати кредит, оскільки його дані занесені у базу судових приставів, подивитися і перевірити відомості в якій можна онлайн.

Бухгалтерія підприємств і організацій веде картотеку МУЛ для полегшеного перегляду відомостей і щоб була можливість утримувати (перераховувати) необхідну суму заборгованості з нарахованої зарплати відповідача. Перед тим як правильно утримати аліменти за виконавчим листом тощо, видається в обов’язковому порядку наказ по підприємству. Задолжник має право клопотати зменшити суму виплат.

Відео: Як подати виконавчий лист судовим приставам

Знайшли у тексті помилку? Виділіть її, натисніть Ctrl + Enter і ми все виправимо!

Примусове стягнення заборгованості: судове та виконавче провадження

Судове провадження

Примусове стягнення заборгованості здійснюється у порядку судового та виконавчого провадження. Кожен етап має свої особливості та забирає певний час. Чим складніша ситуація з поверненням заборгованості, тим більше часу потребуватиме її вирішення.

Повернення боргів у порядку судового провадження, за яким слідує виконавче провадження, дозволяє здійснити стягнення заборгованості навіть у тому випадку, якщо боржник відмовляється від її погашення. Процедура повернення боргу здійснюється в примусовому порядку згідно рішення суду. Необхідні грошові кошти з урахуванням пені та штрафних санкцій за користування «чужими» коштами списуються з рахунків боржника, а за відсутності або нестачі коштів здійснюється звернення на стягнення майна боржника. Крім того, кошти, що витрачені кредитором на проведення цієї процедури, включаючи оплачений судовий збір, покриваються повною мірою за рахунок боржника.

Порядок стягнення заборгованості в судовому порядку:

  • Підготовка документів, що підтверджують наявність кредитної заборгованості (кредитний договір, виписка з рахунку та/або розрахунок заборгованості, заява на видачу готівкових коштів, тощо).
  • Висунення претензії боржнику, якщо договором або законом передбачено претензійний порядок.
  • Підготовка позовної заяви про стягнення боргу та подача її на розгляд до суду.
  • Участь у судових засіданнях.
  • Винесення рішення суду на користь Банку.

Таким чином, суть судового етапу стягнення боргу зводиться до того, щоб підтвердити зобов’язання боржника щодо повернення боргу і домогтися його формального закріплення у вигляді рішення суду.

На судовому етапі стягнення боргу, крім інструментів, які використовуються в ході розгляду справи, у Банка з’являється можливість клопотати перед судом про забезпечення позову. Це можливо зробити як в ході розгляду справи в суді, так і після передання справи для виконавчого провадження.

Найпоширеніший і дієвий спосіб забезпечення позову — накладення судом арешту на майно боржника, який виражається у вигляді тимчасового позбавлення боржника права розпоряджатися своїм майном. Рішення про арешт майна боржника за наявності законних підстав приймається судом за результатами розгляду заяви кредитора про забезпечення позову, в якому мають бути викладені обставини, за якими заявник обґрунтовує необхідність накладення такого арешту. Заява також повинна відповідати іншим вимогам, передбаченим процесуальним законодавством. Ступінь виправданості та пропорційності боргу щодо накладення арешту на майно боржника в кожному конкретному випадку визначає суд.

Статья в тему:  Неизменность состава суда как общее условие судебного разбирательства

Виконання рішень судів як у частині застосування засобів забезпечення позову шляхом накладення арешту, так і в забезпеченні виконання рішень судів перебуває в компетенції Державної виконавчої служби, що входить до структури органів юстиції України.

Виконавче провадження

Примусове виконання судових рішень зі стягнення боргу покладається на Державну виконавчу службу (далі –ДВС), яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

На підставі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документу до виконання, він відповідає вимогам, які передбачені законодавством, та пред’явлений до виконання у відповідний відділ ДВС. Протягом трьох робочих днів з дня надходження до ДВС виконавчого документу державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржнику.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та грошові кошти боржника, про що виносить відповідні постанови.

Важливо знати, що державний виконавець зобов’язаний здійснити виконавчі дії зі стягнення заборгованості протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Заходами примусового виконання рішень щодо стягнення заборгованості згідно ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» є:

  • Звернення стягнення на грошові кошти та інше майно (майнові права) боржника, в т. ч., якщо вони знаходяться в інших осіб.
  • Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.
  • Вилучення в боржника та передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні.
  • Інші заходи, передбачені рішенням.

В основному виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

При відкритті виконавчого провадження державний виконавець також виносить постанову про розшук такого майна.

Виходячи з вищесказаного, стягнення заборгованості – це сукупність безлічі заходів, проведення яких спрямоване на повернення кредиту, боргу: стягнення в судовому порядку самим кредитором, шляхом передачі права вимоги боргів, за допомогою процедур банкрутства та інші. Кожна зі стадій стягнення заборгованості має власне правове регулювання й власні особливості, знання яких допоможе захистити інтереси кредитора та сприятиме швидкому поверненню боргу.

Таким чином, у разі невиконання зобов’язання за кредитним договором в добровільному порядку, заборгованість буде стягнута шляхом примусового стягнення, що потягне за собою додаткові витрати боржника, такі як: відшкодування судового збору, витрат на виконавче провадження, виконавчий збір, витрати на адвоката та ін. Витрачений час на представлення інтересів боржника в суді та під час проведення виконавчих дій обчислюється не одним місяцем.

Процедура виконання рішення суду де боржником є держава

Які судові рішення підпадають під дію ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

— державні підприємство, установа, організація;

— юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (Мається на увазі підприємства ,що належать державі (або в них держава володіє значною часткою) примусова реалізація майна яких забороняється).

Особлива процедура виконання не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу

Куди звертатись

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється тим відділенням державної казначейської служби України в якому обслуговується Ваш боржник по рішенню суду. А отже для виконання такого рішення необхідно звертатися до цього державного органу.

Строк звернення

Строк звернення за цією процедурою такий же який і встановлений Законом України «Про виконавче провадження». А саме: «виконавчі документи пред’являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом»

Статья в тему:  Какой суд рассматривает имущественные споры

Пропущені строки пред’явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, — не поновлюються.

Строк виконання судових рішень встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, — з наступного дня після його постановлення.

Перелік документів

— заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв’язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

— оригінал виконавчого документа;

— судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

— оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Що відбувається коли поданий не повний комплект документів

У разі якщо Ви подали не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, Державна казначейська служба України протягом п’яти днів з дня надходження заяви Вас про це.

У разі неподання Вами документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення Державна казначейська служба України повертає Вам заяву.

Важливим є те, що повернення заяви не веде до неможливості подати цю заяву ще раз.

Строк виконання рішення суду

Перерахування коштів Вам здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до Державної казначейської служби України необхідних для цього документів та відомостей.

Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи

Куди звертатись

Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Тобто потрібно звертатися за виконанням до виконавчої служби згідно процедур і строків вставлених Законом України «Про виконавче провадження».

І тільки у випадку, якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, державна виконавча служба має передати це рішення на виконання до Державної казначейської служби України.

Строк звернення

З виконавчим документом необхідно звернутися за виконанням протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Що відбувається якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців

Якщо таке відбувається, то протягом 10 днів з дня встановлення цього факту керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування Вам коштів. І про це він має Вас проінформувати.

У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються Державною казначейською службою України на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України. Про це знову ж таки Вас має бути повідомлено не пізніше наступного дня після перерахування коштів.

Кошти, що надійшли на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України мають бути перераховані Вам протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.

Статья в тему:  Какой суд рассматривает дела об административных правонарушениях

Строк виконання рішення суду

Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється Державною казначейською службою України у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

Відповідальність за невиконання рішення суду

У разі якщо Державна казначейська служба України протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів Вам має бути виплачена компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується Державною казначейською службою України.

Водночас компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем.

Вона сплачується якщо протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей кошти за рішенням суду Вам не перераховані кошти з відповідного рахунка Державної виконавчої служби України. Розмір компенсації — три відсотки річних від несплаченої суми.

Зауваження щодо реалізації положень закону:

Потрібно зазначити що, більшість судових рішень у своїй результативній частині містять вимогу зобов’язати державний орган вчинити певні дії. Органи державної казначейської служби тлумачать це як зобов’язання яке регулюється ст. 7 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і не покривається статтями 3 і 4 вищеназваного закону.

У цьому контексті важливим є те, що 13 червня 2012 року Вищий адміністративний суд України прийняв інформаційний лист 1483/12/13-12 (http://www.vasu.gov.ua/ua/generalization_court_practice.html?_m=publications&_t=rec&id=2352) в якому визначив, що «адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов’язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум». А отже, суди відмовляють людям в задоволенні позовів про зміну способу і порядку виконання рішень , тобто не змінюють в рішенні судів з «зобов’язати» на «стягнути». Для прикладу рішення Івано-Франківського суду по справі 44/2701/13-а http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29815308 .

Державні органи на запити щодо порядку виконання рішень де відповідачем є держава і у рішенні є зобов’язання вчинити певні дії на статтю 7 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» яка говорить про те, що «виконання рішень суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов’язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.»

Але знову ж таки використання ст.7 Закону обмежується тим, що суди відмовляють і державним виконавцям у зміні способу і порядку виконання рішення базуючись на тих самих аргументах, викладених у інформаційному листі Вищого адміністративного суду. Для наочності можна навести рішення по справах: № 537/2255/13-аА http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31374881, №547/649/13-ц http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31428777, №712/1315/13-а http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30096330 . А ті одиничні випадки, коли суд першої інстанції, приймає позитивне рішення, згодом скасовуються апеляційними судами. Приклад такої ситуації можна побачити тут: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29553691 .

Залишається лише шлях, який і раніше був неефективний в цій категорії справ, а саме виконання цих рішень згідно ЗУ «Про виконавче провадження» без застосування особливостей визначених ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

А отже, використання положень ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на сьогодні фактично унеможливлюється наявною судовою практикою і відсутністю офіційних роз’яснень державних органів щодо застосування його положень.

Источники:

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T113674.html

http://ibuhgalter.net/ru/articles/250

http://paralleli.if.ua/13536-vikonavchiy-list-sudoviy-vidacha-i-termini-shchodo-styagnennya-borgu.html

http://www.pib.ua/individual/bad_debt/settlement/forced_levy/

Процедура виконання рішення суду де боржником є держава

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector