0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Кримінальні справи що передаються до суду прокурором

Реферат Участь прокурора у розгляді судами кримінальних справ

Змагальність кримінального судочинства, що ставить суд в положення неупередженого арбітра, не дозволяє прокурору розраховувати на допомогу суду у допиті свідків і потерпілих і те, що вони не скажуть в судовому засіданні, не буде використана судом дляобгрунтування вироку. З цієї причини прокурор повинен ретельно підготуватися до судового слідства, продумати тактику і скласти план допиту кожного свідка і потерпілого, передбачити можливість зміни ними показань у суді і заздалегідь сформулювати питання, які допоможуть йому нагадати свідкові про його громадянський обов’язок. У необхідних випадках прокурор вправі заявити клопотання про оголошення в судовому засіданні протоколів допитів свідків і потерпілих, якщо в їх свідченнях у суді є суттєві протиріччя з отриманими в ході попереднього розслідування. Суд вправі задовольнити таке клопотання навіть без згоди сторони захисту. Складніше йде справа з можливістю оголошення в суді показань, які не з’явилися свідків, тому прокурор повинен вживати заходів до явки в судове засідання свідків, у допиті яких він зацікавлений, хоча подібна обов’язок прокурора законом не передбачена.

Прокурор має право не тільки оголосити з дозволу суду висновок експерта, але і заявити в судовому засіданні клопотання про призначення експертизи, в тому числі повторної або додаткової, а при огляді речових доказів — звернути увагу суду на істотні з його точки зору обставини. Якщо прокурор бачить, що суд відчуває труднощі в сприйнятті подій, пов’язаних з певною місцевістю, він повинен завити клопотання про огляд місцевості, приміщень. Не слід забувати про можливість проведення впізнання та огляду безпосередньо в судовому засіданні.

У деяких випадках прокурору доводиться представляти суду додаткові докази, зокрема, документи, отримані після направлення кримінальної справи до суду без здійснення слідчих дій, наприклад, свідчать про смерть або тяжкому захворюванні свідка при обгрунтуванні клопотання про оголошення протоколу його допиту в ході слідства. Прокурор також має право клопотати перед судом про виклик і допит додаткових свідків, про яких йому стало відомо безпосередньо в суді.

Представляючи докази, державний обвинувач повинен враховувати участь у судовому засіданні другої сторони, яка також має право ставити свідкам звинувачення будь-які питання і може отримати на них інші, ніж на питання прокурора, відповіді. Закон не забороняє прокурору повторно допитувати свідка, однак такий допит не повинен мати характеру тиску на свідка, оскільки це здатне виробити на суддів негативне враження.

Особливо ретельно прокурору необхідно підготуватися до допиту підсудного незалежно від того, чи визнає той себе винним у скоєнні злочину чи ні.

З точки зору закону підсудний є свідком захисту, і хоча він вправі давати показання в будь-який момент судового засідання, першим його допитує захисник, вибудовуючи своїми питаннями обрану ним лінію захисту. Проте державний обвинувач, зацікавлений у руйнуванні версією захисту, повинен зуміти поставити перед підсудним такі питання, відповіді на які можуть продемонструвати суду хибність, нещирість показань, невпевненість у відповідях і т.п.

Статья в тему:  Коли було створено окружні суди

Заявляючи клопотання про оголошення показань обвинуваченого, отриманих в досудовому виробництві за наявності передбачених законом підстав (найчастіше, у разі істотних протиріч з його показаннями в судовому засіданні), прокурору слід пам’ятати, що можуть бути оголошені тільки показання , отримані з дотриманням права обвинуваченого на захист. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 75 КПК РФ показання обвинуваченого, які були дані за відсутності захисника, навіть, якщо обвинувачений від допомоги захисника відмовився сам, і не підтверджені їм у судовому засіданні, є неприпустимими.

Критичному допиту прокурор повинен піддати свідків, які з’явилися в суд за клопотанням захисту, якщо їх свідчення суперечать доказам обвинувачення або тим показанням, які вони давали в ході попереднього слідства. Особливо уважно слід поставитися до свідків, що спростовує звинувачення, що надає підсудному алібі, вперше з’явилися в суді, а також до невідомо звідки взявся документам, предметам. У цих випадках прокурору необхідно з’ясовувати походження доказів захисту і при непереборних сумнівах заявляти суду заперечення проти їх використання. Слід уважно стежити за питаннями інших учасників процесу, в тому числі боку захисту, і висловлювати свої заперечення до того, як буде дано на них відповідь, особливо на питання, що мають навідне або провокаційний характер, задані в некоректній формі.

Одна з основних проблем сучасного судочинства пов’язана з неявкою до суду значної частини свідків, а нерідко, і потерпілих. Можливість оголошення в суді показань, які не з’явилися осіб обмежені переліком причин, визнаних поважним.

§ 5. Напрямок кримінальної справи до суду

За раніше законодавством (ст. 213 КПК РРФСР) перед прокурором на цьому етапі, при розгляді справи з надійшов з обвинувальним висновком кримінальної справи ставилися великі завдання.
В даний час цього не потрібно зважаючи на універсальність загальних вимог ст. 37 КПК РФ, що регламентує в числі іншого і рішення прокурора по надійшов до нього кримінальній справі. Там же викладені завдання прокурорського нагляду на всіх стадіях досудового провадження.
Але насамперед його завдання має універсальний характер, позначений у ст. 6 КПК України, — призначення кримінального судочинства ^
Прокурор зобов’язаний перевірити, наскільки на стадії попереднього слідства були захищені законні інтереси осіб та організацій, потерпілих від злочинів; чи дотримано право на захист особи, залученого до кримінальної відповідальності . Особлива увага звертається на дотримання правил оцінки зібраних доказів, що стали підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Прокурор, якщо він переконаний у наявності ознак складу злочину, зобов’язаний перевірити, все чі взаємопов’язані епізоди виявлені, враховані і по всіх ним і що фігурують по них особам
133

Глава 6. Призупинення і закінчення попереднього слідства
прийняті законні і обгрунтовані рішення, чи законно порушено кримінальну справу, чи мала місце подія злочину (час, спосіб та інші обставини вчинення злочину), чи доведено діяння, які диктував обвинуваченому, все Чи епізоди злочинної діяльності виявлені, законно чи обгрунтовано виділені справи в окремі виробництва на інших співучасників злочину. Чи доведена винність обвинуваченого, форма його провини і мотиви. Виявлено Чи характер і розмір заподіяної злочином шкоди, дані про позивача і відповідача, заявлений цивільний позов, які заходи прийняті щодо забезпечення відшкодування матеріального збитку або цивільного позову. Чи є в справі обставини, що виключають злочинність і караність діяння; обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання; обставини, які можуть спричинити за собою звільнення від кримінальної відповідальності і покарання.
Підлягають виявленню також обставини, що сприяли вчиненню злочину.
Особливо ретельно прокурор повинен перевірити прізвища, імена, по батькові обвинуваченого (обвинувачених); дані про особу кожного з них; істота обвинувачення; відповідність способів, мотивів, цілей, часу вчинення злочину, його наслідків з постановою про притягнення до кримінальної відповідальності. Також прокурор повинен звернути увагу на формулювання пред’явленого обвинувачення із зазначенням пункту, частини, статті Кримінального кодексу Російської Федерації, яка передбачає відповідальність за даний злочин. Формулювання обвинувачення повинна відповідати формулюванні обвинувачення, викладеної в постанові про притягнення як обвинуваченого.
Особливої уваги від прокурора вимагає аналіз доказової частини обвинувального висновку, бо в даний час слідчий може призводити тільки докази, що підтверджують обвинувачення, і перелік доказів, на які посилається сторона захисту.
Якраз в їх зіставленні, аналізі та оцінці і полягає основне завдання прокурора на етапі розгляду кримінальної справи, що надійшов з обвинувальним висновком.
Чи приймає на себе прокурор функцію доказування по надійшов до нього з обвинувальним висновком кримінальній справі? Доведення — це різновид пізнання. Безумовно, пізнавальна діяльність прокурора посилилася на сучасному етапі. Він вже не може йти шляхом оцінки, даної слідчим, оскільки така оцінка в обвинувальному висновку відсутня. Хоча практика пішла дещо далі — у багатьох обвинувальних висновках слідчі продовжують давати розгорнуту оцінку доказів, в якій наводяться аргументи та докази захисту, і їм дається відповідна оцінка, що обгрунтовує звинувачення. Видається, що така практика має розумні підстави. Але проте прокурор в будь-якому випадку зобов’язаний сам працювати з доказами з точки зору їх належності, допустимості, достовірності. А всі зібрані докази підлягають оцінці в сукупності — з позицій достатності вирішення справи. Допустимість докази ще не означає його істинності, а тим більше вірогідності. Істинність і достовірність — категорії не зовсім збігаються. Істинність означає адекватність встановленого факту имевшемуся в минулому події, що трапляється дуже нечасто. Достовірність — більш широке поняття, що відображає в наближених до дійсності рисах имевшееся в минулому подія, окремі його факти. Це і є доведення у широкому сенсі: посвідчення, підтвердження, обгрунтування правильності яких думок або рішень за допомогою доводів, аргументів, фактів.

Статья в тему:  Как понять суд в особом порядке

Не всяке зіставлення доказів є суперечка, суперечка має місце тоді, коли є про що сперечатися. Буває суперечка без доказів і докази без спору. Якщо сперечаються сторона обвинувачення і сторона захисту, то аргументи зрештою спрощує призводять не один одному, а судді. «У судді . зазвичай немає заздалегідь переконання, що наші положення невірні, але немає і зворотного — заздалегідь авансованого повної довіри »1. Наведені особливості доказування у кримінальному судочинстві типові для всіх категорій справ з деякими варіаціями.
Прокурор здійснює доведення при перевірці кримінальної справи, що надійшов до нього з обвинувальним висновком, в основному раціональним шляхом: шляхом зіставлення доказів з іншими наявними у справі доказами, а далі переходить до оцінки доказів. Хибним підходом при перевірці прокурором справ, що надійшли до нього з обвинувальним висновком, є однобічність підходу до оцінки доказів. На віру беруться або докази обвинувачення, і справу необгрунтовано направляється до суду; або унаслідок «перестраховки» за основу беруться докази, на які посилається сторона захисту, без критичного їх аналізу, і справа може бути необгрунтовано виробництвом припинено. Прокурор по надійшов справі взагалі не може обмежуватися тільки однією оцінкою зібраних доказів, це помилка багатьох прокурорів. Оцінка доказів, безсумнівно, самостійний розумовий процес, але повноцінно він може існувати тільки в єдності з збиранням доказів і їх перевіркою.
1 Блонський П.П. Психологія доказування і її особливості у дітей / / Питання психології 1% 4. № 1 Г 42
134

Глава б. Призупинення і закінчення попереднього слідства
Виділення оцінки доказів в окрему категорію неспроможне ще й тому, що оцінка являє судження і висновки, які об’єктивуються в обвинувальному висновку, постановах, визначеннях, вироку.
Дійсно, прокурор по-іншому може оцінити доказ, але ця оцінка повинна мати об’єктивну підставу. Оцінці доказів передує їх перевірка, однак можливості прокурора, що працює з обвинувальним висновком і кримінальною справою, по перевірці доказів обмежені. Згідно ст. 87 КПК РФ, його можливості у перевірці доказів обмежені тільки зіставленням одних доказів з іншими наявними у справі доказами.
На підставі ст. 221 КПК РФ прокурор при розгляді справи з обвинувальним висновком може прийняти рішення про затвердження обвинувального висновку і про направлення кримінальної справи до суду або може скласти новий обвинувальний висновок.
Складання нового обвинувального висновку — це рідкісні, але все ж іноді зустрічаються факти. Воно складається прокурором, коли той не відчуває, що слідчий здатний його скласти належним чином зважаючи на складність аналізу доказів. Іноді слідчий не в змозі описати істота звинувачення, і прокурор змушений ці функції брати на себе.
Прокурор має право, виходячи з оцінки доказів, припинити справу або кримінальне переслідування відносно окремих обвинувачених повністю або частково.
Важливим повноваженням прокурора залишається його право повернути кримінальну справу слідчому зі своїми письмовими вказівками для провадження додаткового слідства або пересоставления обвинувального висновку і усунення виявлених недоліків.
Це повноваження щодо своєчасного усунення недоліків та прогалин слідства тим більше має цінність у зв’язку з усуненням законодавцем можливість повернення судом кримінальної справи для провадження додаткового розслідування. Для повернення кримінальної справи слідчому для провадження додаткового розслідування можуть матися самі різні підстави. Основним критерієм переконаності в цьому прокурора є тільки одне — в тому вигляді, в якому слідчим представлено справу з обвинувальним висновком, воно ніяким чином не може бути направлена до суду.
Підставами для повернення справи для провадження додаткового розслідування можуть бути: неповнота зібраних доказів, що підтверджують звинувачення; недостатність перевірки доводів захисту; порушення, допущені при збиранні доказів, що роблять їх неприпустимими, але за умови переборні цих порушень і восполнима неприпустимих доказів допустимими; необхідність пред’явлення нового обвинувачення в більш тяжкому злочині; необхідність дослідження інших обставин справи на предмет встановлення інших епізодів злочинної діяльності; усунення різного роду процесуальних порушень прав учасників кримінального судочинства, і насамперед права на захист.
Прокурор, перевіряючи надійшло до нього з обвинувальним висновком кримінальну справу, повинен пам’ятати про своїх процесуальних обов’язків по здійсненню кримінального переслідування, закріплених у ст. 21 КПК РФ. Тим більше що з усуненням інституту повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з судових стадій процесу поширений характер набуває напрям слідчими недостатньо повно розслідуваних справ: без виявлення всіх співучасників, з нерозслідуваними епізодами, із заниженою кваліфікацією і т. п.
Тому на прокурора лягає особлива завдання: не тільки простежити за дотриманням порядку розслідування, а й забезпечити повноту розкриття злочинів, виявлення осіб, які їх вчинили, і правильність юридичної кваліфікації інкримінованих діянь.
Прокурор має право повернути кримінальну справу слідчому і не для провадження додаткового слідства, а для пересоставления обвинувального висновку у разі виявлення в ньому недоліків.
У будь-якому випадку як напрямок прокурором справи для провадження додаткового розслідування, так і повернення справи для пересоставления обвинувального висновку повинні супроводжуватися його письмовими вказівками. Письмові вказівки можуть як міститися безпосередньо в постанові прокурора, так і бути оформлені окремим документом.
Прокурор приймає рішення про направлення кримінальної справи вищестоящому прокурору для затвердження обвинувального висновку, якщо вона підсудна вищестоящому суду. Прокурор не повинен допускати фактів направлення в міські та районні суди справ, підсудних вищестоящому суду. Іноді стала зустрічатися практика квачіфікаціі злочинів, що містять ознаки складів ч. 2 ст. 105 КК РФ, за ч. 1 тієї ж статті або ж за ч. 4 ст. 111 КК РФ. Подібна практика повинна найрішучішим чином припинятися надзирающими прокурорами шляхом повернення кримінальної справи слідчому для провадження додаткового розслідування. З метою недопущення подібних випадків більш оптимальним варіантом є практика організації постійного прокурорського над-юра за розслідуванням справ з моменту їх порушення до напряму до прокурора
135

Статья в тему:  Когда начнут работать суды в татарстане

Глава 7. Використання слідчим даних криміналістичної (кримінальної) реєстрації
При затвердженні обвинувального висновку прокурор має право змінити обсяг обвинувачення або кваліфікацію дій обвинуваченого за кримінальним законом про менш тяжкий злочин.
Скасувати або змінити раніше обрану обвинуваченому запобіжний захід, за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 110 КПК РФ. Прокурор також має право обрати запобіжний захід, якщо така не була застосована, за винятком домашнього арешту і утримання під вартою.
Він же вправі доповнити або скоротити список осіб, які підлягають виклику в суд, за винятком списку свідків з боку захисту. Таким чином, список свідків з боку захисту є недоторканним для прокурора. Якщо прокурор визнає, що є ризик виправдувального рішення при допиті в суді свідків з боку захисту, то він має право направити справу слідчому для провадження додаткового слідства, щоб переконатися у змісті показань цих свідків і їх достовірності.
Встановивши, що слідчий порушив вимоги ч. 5 ст. 109 КПК РФ, а граничний термін утримання обвинуваченого під вартою закінчився, прокурор змінює дану міру запобіжного заходу.
Всі перераховані процесуальні рішення прокурор оформляє відповідною постановою, яка, відповідно до вимог ч. 4 ст. 7 КПК РФ, повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.
При затвердженні прокурором обвинувального висновку кримінальну справу разом з ним прямує прокурором до суду. У цьому випадку обвинуваченому вручається копія обвинувального висновку з додатками. Копії обвинувального висновку вручаються також захисникові і потерпілому, якщо вони про це клопочуть.
Про направлення кримінальної справи до суду прокурор повідомляє потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та (або) їх представників. При цьому вказаним особам роз’яснюється право заявляти клопотання про проведення попереднього слухання в порядку, встановленому гл. 15 КПК РФ.
Напрямок прокурором кримінальної справи на розгляд суду не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки на завершенні стадії попереднього слідства переконаний у винності обвинуваченого тільки прокурор. Сам же питання про винність підлягає ще вирішенню на іншій стадії процесу — при судовому розгляді справи, оскільки винність може бути встановлена тільки набрав законної сили вироком.

Статья в тему:  В какой суд обращаться по факту мошенничества

Кримінальні справи що передаються до суду прокурором

Авторизація на порталі

28.08.2021
Керівник Чугуївської окружної прокуратури показав найкращий результат серед чоловіків-українців у міжконтинентальному запливі через Босфор (ФОТО)

Очільник Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Сергій Прилуцький взяв участь та показав найкращий результат серед українських чоловіків у міжконтинентальному запливі через Босфор.

09.04.2021
У Харківській обласній прокуратурі відбулась спільна нарада керівників правоохоронних органів та органів державного нагляду про стан додержання вимог законодавства в екологічній сфері (ВІДЕО, ФОТО)

2 квітня 2021 року керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков провів спільну нараду керівників правоохоронних органів та органів державного нагляду (контролю) Харківської області.

19.08.2020
Злочини, вчинені у бюджетній сфері: результати роботи органів прокуратури за 2020 рік — Фільчаков

Прокуратура Харківської області протягом поточного 2020 року проводить активну роботу по пріоритетних напрямках. Одним із них є викриття, документування та розслідування злочинів, вчинених у бюджетній сфері.

12.03.2020
Олександр ФІЛЬЧАКОВ: «Незаконне вирубування лісу в промислових масштабах на Харківщині припинено»

Загрозливе за масштабами незаконне вирубування лісів розпочалося в Україні не рік і не два тому. Воно триває ледь не з набуття країною незалежності, оскільки гарантує ділкам швидке й невитратне збагачення, їхнім дахам в особі високопосадовців адміністрацій, відомств, силових структур різних рівнів — солодкий вершок до зарплат. І це влаштовувало всіх, крім суспільства й довкілля.

27.12.2019
ІНТЕРВ’Ю. «Є осередки саботажу з боку підрозділів у правоохоронних органах», — прокурор Харківської області

Прокурор Харківської області Олександр Фільчаков розказав в інтерв’ю KHARKIV Today про зупинку «чорних» лісорубів, бажання окремих людей попити з ним чаю і дружину, якій довелося піти з прокуратури

20.11.2019
Прокуратура успішно вживає заходів для забезпечення законності у сфері земельних правовідносин, повертаючи землю у власність держави

Статья в тему:  Как вернуть деньги за телефон через суд

Прокуратура Харківської області з початку поточного року повернула у власність держави та територіальних громад землі вартістю 52 млн. грн. та площею 503 га.

10.07.2019
Пілотний проект Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину, – в дії

Проблема перевиховання неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочинів невеликої та середньої тяжкості, передбачених ст. 12 КК України, призначення їм покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільнення від покарання, залучення їх до навчання та суспільно корисної праці є актуальною в нашій країні.

10.07.2019
Проблемні питання застосування технічних засобів фіксування та їх результатів у доказуванні у кримінальному провадженні в аспекті реформування кримінальної юстиції в Україні

Поява сучасних досягнень науки і техніки сприяє підвищенню ефективності реалізації завдань в окремих сферах суспільного життя. Не є винятком і кримінальне судочинство.

10.09.2018
Проблемні питання, що виникають з приводу обчислення строків досудового розслідування після повернення судом прокурору обвинувального акту, клопотання для усунення виявлених недоліків

Особливої актуальності питання визначення та обчислення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні набуло в умовах реформування кримінального процесуального законодавства України, адже після внесення змін до КПК України, прийнятих парламентом у 2017 році, визначено чіткі строки досудового розслідування, що зумовлює низку проблем у практичній діяльності.

27.04.2018
Юрій Данильченко розповів про наукові аспекти дослідження тероризму (фото)

Прокурор Харківської області Юрій Данильченко взяв участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Фонові для злочинності явища: запобігання та протидія», яка відбулася сьогодні у Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Діяльність прокурора з протидії правопорушенням у сфері оплати праці

5.2. Підготовка прокурора до судового розгляду кримінальної справи

Будучи зобов’язаним забезпечити належну якість державного обвинувачення, прокурор повинен добре підготуватися до участі в розгляді кримінальних справ. Тільки добре інформований і підготовлений прокурор може вирішити весь комплекс проблем, що виникають у ході судового розгляду справи. Незнання або погане знання матеріалів кримінальної справи виключає реальний вплив державного обвинувача на хід і результат судового процесу.

Статья в тему:  Судом установлено что казачков

Якісна і своєчасна підготовка прокурора до підтримання державного обвинувачення значною мірою залежить від рівня організації роботи в прокуратурі району (міста), відділі (управлінні) обласної прокуратури. В наказі Генерального прокурора України № 5гн від 19 вересня 2005 року керівникам прокуратур пропонується призначати державних обвинувачів з урахуванням їх кваліфікації, досвіду роботи, характеру, обсягу та складності справи, доручати державним обвинувачам вивчення кримінальних справ перед затвердженням обвинувального висновку (п. 1.3.). У справах, розслідуваних органами прокуратури, призначати державних обвинувачів з моменту пред’явлення обвинувачення, а в разі оскарження постанов чи дій слідчого або прокурора на стадії досудового слідства – перед розглядом скарг судом (1.4.).

Тому доцільно, щоб ознайомлення з матеріалами справи майбутній державний обвинувач розпочинав у період, коли справа перебуває у прокуратурі, до надіслання її до суду. Із цією метою керівники органу прокуратури повинні призначати державних обвинувачів завчасно.

Для належної організації роботи прокурора з цих питань особливої уваги потребує налагодження ділових стосунків із судом. У багатьох прокуратурах започатковано одержання від суду тижневих графіків розгляду кримінальних справ, офіційних повідомлень судом про день і час їх розгляду, які надходять до прокуратури за 8-10 днів до початку розгляду справ. Корисною може бути інформація, що надходить від прокурорів, які беруть участь у попередньому розгляді справ (статті 240, 253 КПК), де суд приймає рішення про призначення їх до судового розгляду. Ця інформація дозволяє прокуророві своєчасно вирішити питання про те, хто із працівників прокуратури і по якій справі буде підтримувати державне обвинувачення, якщо раніше призначений, у відповідності до вимог наказу Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 5гн, державний обвинувач, з тих чи інших причин цього зробити не може.

Статья в тему:  Какими были право и суд в средневековой европе

Прокуророві, який вперше вступив у справу, суд зобов’язаний надати час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки до участі в судовому засіданні. (ч. 2 ст. 289 КПК України). Крім цього, для з’ясування низки конкретних питань, які можуть виникати у ході судового розгляду, суддя може надати можливість державному обвинувачу за його проханням ознайомитися із відповідними матеріалами справи під час перерв судового засідання. Прокурор також може використати для ознайомлення зі справою й час, наданий суддею за клопотанням будь-якої сторони щодо додаткового вивчення матеріалів справи у порядку, передбаченому ст. 255 КПК України. Отже, КПК України містить норми, які гарантують державному обвинувачу можливість ознайомитися із матеріалами справи та належно підготуватися до участі в судовому засіданні.

Підготовка прокурора до підтримання державного обвинувачення складається: а) з ознайомлення з наглядовим провадженням та вивчення матеріалів кримінальної справи (конспектування її матеріалів, показань обвинуваченого, потерпілого, свідка та інших доказів), адже копії основних процесуальних документів з наглядового провадження лише допомагають державному обвинувачу у підготовці але не звільняють від вивчення справи;
б) аналізу й оцінки доказів; в) ознайомлення із законодавством, судовою практикою, методичними рекомендаціями, які стосуються особливостей розслідування та розгляду конкретної кримінальної справи; г) з розроблення плану участі у судовому слідстві, особливо при допиті підсудного, свідків, проведенні експертиз, виконанні інших слідчих дій; д) зі складання тез або тексту промови.

Її метою є перевірка законності проведеного розслідування, тотожності формулювання обвинувачення у постанові про притягнення особи як обвинуваченого і в обвинувальному висновку, виявлення помилок тощо. Правильно обрана методика ознайомлення з матеріалами справи забезпечує прокурору всебічну та глибоку підготовку до участі в її розгляді судом.

Практикою вироблені такі способи ознайомлення з матеріалами кримінальних справ:

1.Спочатку вивчаються матеріали справи у тій послідовності, в якій проводилося досудове слідство, а потім – зміст обвинувального висновку. Такий спосіб дозволяє прокурору поступово дізнатись, як розвивались події, розташувати їх у хронологічному порядку, виявити недоліки розслідування, послідовність дій слідчого, об’єктивно оцінити матеріали досудового розслідування.

2. Вивчення справи починається із обвинувального висновку. У такий спосіб відразу стає зрозумілою суть обвинувачення, що полегшує вивчення інших матеріалів, які є у справі, дає змогу скласти оптимальний план участі прокурора в судовому слідстві. Такий порядок дозволяє економити час ознайомлення зі справою, але може позбавити прокурора об’єктивного підходу до оцінки доказів, тому що він дотримується версії, запропонованої слідчим.

При вивченні справи майбутньому державному обвинувачу слід пам’ятати, що справа має бути вивчена у повному обсязі. Цьому сприятиме вірно обрана методика вивчення та конспектування відповідних відомостей зі справи. Методика конспектування матеріалів справи обумовлена характером, складністю, обсягом, кількістю обвинувачених і свідків тощо. Найбільш поширеною є така форма конспектування: аркуш паперу ділять на дві основні частини, зліва коротко записують з посиланням на аркуші справи показання обвинуваченого (підсудного), потерпілого, свідків, інші докази. Друга частина залишається для запису показань цих осіб у судовому засіданні. Наприклад:

Статья в тему:  Консультант как субъект осуществляющий кодификацию в суде

Повноваження прокурора у попередньому розгляді кримінальної справи суддею.

Провадження кримінальної справи у суді першої інстанції розпочинається з її попереднього розгляду суддею.

2. Участь прокурора у попередньому розгляді справи є обов’язковою. Розгляд в цій стадії справи без участі прокурора вимушено покладало б на суд обов’язок підтримувати державне обвинувачення (тобто виконувати непритаманну йому функцію), що може призвести до скасування постановлених в подальшому судових рішень.

Прокурор, як представник органу, від якого надійшла розслідувана кримінальна справа, має сприяти з’ясуванню та вирішенню судом питань, зазначених у ст. 237 і 253 КПК.

ст. 237:1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла; 2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення; 3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог цього Кодексу; 4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу; 5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

ст. 253:1) про призначення захисника у випадках, коли його участь у справі є обов’язковою; 2) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу; 3) про визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не було прийняте під час розслідування справи; 4) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не був заявлений під час розслідування справи; 5) про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, та витребування додаткових доказів; 7) про заходи щодо забезпечення цивільного позову; 8) про виклик у необхідних випадках перекладача; 10) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні; 11) про день і місце судового розгляду справи; 12) всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій.

У своїй доповіді він повинен висловити свою позицію щодо цих питань та обґрунтувати необхідність призначення справи до судового розгляду чи прийняття іншого рішення. Зміст доповіді прокурора визначають обставини, що підлягають встановленню у даній справі (див. ст. 64 КПК), аналіз зібраних у справі доказів цих обставин, додержання при провадженні досудового розслідування норм кримінального і кримінально-процесуального закону. Після закінчення доповіді прокурору можуть бути поставлені запитання суддею та учасниками процесу. Прокурор має право давати роз’яснення з усіх питань, які виникають, заявляти суду клопотання, висловлювати свою думку щодо клопотань та виступів інших учасників процесу.

До закінчення попереднього розгляду справи Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняні до них прокурори, їх заступники, районні, міські та прирівняні до них прокурори мають право за власною ініціативою або за клопотанням підлеглого їм працівника, який бере участь у попередньому розгляді, відкликати із суду кримінальну справу

Статья в тему:  Как оформить наследство по решению суда

ст. 246 — повернення справи на додаткове розслідування:

— за клопотанням прокурора, суддя своєю постановою повертає справу на ДР у випадках, коли були допущені такі порушення вимог кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

—- За клопотанням прокурора, суддя вправі повернути справу на додаткове розслідування для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий. За клопотанням прокурора, суддя може повернути справу на додаткове розслідування і у випадках наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред’явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред’явлено.

5.2. При попередньому розгляді справи доповідь прокурора щодо можливості призначення справи до розгляду і його думка щодо клопотань інших учасників процесу повинні бути об’єктивними, ґрунтуватися на матеріалах справи та нормах закону. У разі повернення справи на додаткове розслідування чи її закриття прокурору протягом строку на оскарження судових рішень знайомитися з постановою (ухвалою) суду і за наявності підстав подавати апеляцію.

Повноваження прокурора у підготовчій частині судового засідання у кримінальній справі.

I. Стосується явки:

— неявка потерпілого. Суд, окрім інших вислуховує також думку прокурора, вирішує питання про розгляд справи або відкладення його в залежності від того, чи можливо у відсутності потерпілого зьясувати всі обставини

— неявка цивільного позивача — теж саме.

— неявка свідків та експертів — теж саме.

Стаття 296. Заявлення і розв’язання клопотань

Головуючий опитує учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про виклик нових свідків і експертів, про витребування і приєднання до справи нових доказів.

Особа, яка заявила такі клопотання, повинна вказати, для встановлення яких обставин вона просить викликати нових свідків, витребувати чи приєднати до справи нові докази. З’ясування обставин, для підтвердження яких викликаються нові свідки, повинно мати місце у відсутності цих свідків.

При заявленні клопотання суд вислухує думку прокурора та інших учасників судового розгляду і розв’язує ці клопотання мотивованою ухвалою, а суддя — постановою.

КОМЕНТАР ДО СТАТТІ:

Клопотання учасників судового розгляду можуть стосуватися не тільки залучення нових доказів, але й інших питань кримінальної справи: про закриття справи, про повернення її на додаткове розслідування, про зміну чи доповнення обвинувачення, про зміну запобіжного заходу тощо.

Про право учасників судового розгляду щодо повернення справи на додаткове розслідування див. ст. 246 і 281 КПК.

246 — під час попереднього розгляду суддею.

281 — повернення справи на ДР з мотивів неповнти або неправильності досудового слідства, якщо це не можливо усунути в судовому засіданні.

Підстави та порядок відводу прокурора у судовому засіданні.

Правила щодо відводів:

1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого;

2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

Статья в тему:  Яндекс карты как доказательство в суде

2-1) якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи;

2-2) якщо він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому статтею 611 цього Кодексу;

3-) якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи;

4-) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об’єктивності судді або народного засідателя;

При наявності цих обставин прокурор повинен заявити самовідвівд до початку судового слідства

Стаття 58. Відвід прокурора

Правила, передбачені статтями 54 і 56 цього Кодексу, стосуються прокурора. Проте коли прокурор брав участь у проведенні досудового слідства в справі, у розгляді справи в суді першої інстанції, в апеляційному чи касаційному порядку, то ці обставини не можуть бути підставою для відводу.

Питання про відвід прокурора на досудовому слідстві вирішує вищестоящий прокурор, а в суді — суд, який розглядає справу, відповідно до правил, передбачених частинами 1 і 2 статті 57 цього Кодексу. Якщо справа розглядається суддею одноособово, від одноособово вирішує питання про відвід прокурора.

Питання про відвід прокурора в стадії судового розгляду вирішується судом, який розглядає справу, відповідно до правил, передбачених ч. 1 і 2 ст. 57 КПК.

6. Якщо відвід, заявлений прокурору, в суді задовольняється, то слухання справи відкладається і вживаються заходи до заміни прокурора.

Відповідно до п. п. 1 і 3 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладаються обов’язки по підтримці державного обвинувачення в суді, а також по здійсненню нагляду за дотриманням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство. Виконання прокурором цих функціональних обов’язків не є підставою для його усунення від подальшої участі у справі. Це пояснюється тим, що основним напрямом діяльності прокурора є здійснення функції кримінального переслідування, формулювання і обґрунтування обвинувачення щодо конкретної особи. Тому до прокурора не можуть пред’являтися такі вимоги, як до судді (участь у проведенні досудового слідства, у розгляді справи в суді першої інстанції, в апеляційному чи касаційному порядку).

13 Засоби фіксування судового процесу у кримінальній справі та роль прокурора в їх застосуванні. Основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи є протокол судового засідання. У ході кожного судового засідання суду першої інстанції, а також при кожній окремій процесуальній дії, вчиненій поза постійним місцем засідання суду першої інстанції, складається протокол. У суді апеляційної інстанції протокол судового засідання ведеться у випадках, передбачених цим Кодексом.

У протоколі судового засідання відображаються всі істотні моменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні чи при вчиненні окремої процесуальної дії.

На вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи або за ініціативою суду у суді першої чи апеляційної інстанції здійснюється повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Источники:

http://ukrbukva.net/page,9,98447-Uchastie-prokurora-v-rassmotrenii-sudami-ugolovnyh-del.html

http://pravolib.pp.ua/napravlenie-ugolovnogo-dela-27359.html

http://khar.gp.gov.ua/ua/intervu_ta_komentari?_m=publications&_t=rec&id=238621

http://megalib.com.ua/content/1040_52_Pidgotovka_prokyrora_do_sydovogo_rozglyady_kriminalnoi_spravi.html

http://infopedia.su/6x6f1a.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector