Органи які виконують судові рішення

Як виконати рішення суду ?

Рішення суду – це акт, ухвалений іменем України, яким закінчується розгляд справи в суді. Судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.

Коли рішення набирає законної сили?

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Як виконується судове рішення?

Судове рішення може виконуватись у добровільному або примусовому порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Якщо боржник відмовляється виконувати рішення добровільно, необхідно звернутись до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу виконавчого листа.

ВАЖЛИВО. Виконавчий лист обов’язково має містити:

1. Назву і дату видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посаду посадової особи, яка його видала.
2. Дату прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ.
3. Повне найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження, дату народження боржника – фізичної особи.
4. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта.
5. Резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
6. Дату набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
7. Строк пред’явлення рішення до виконання.

Що робити із виконавчим листом?

Звернутися із заявою до державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання:

• протягом 3-х років, з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття.
• протягом 3-х місяців, якщо мова йде про посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган.
• протягом усього періоду, у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо.

Якщо стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, він має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу.

Законом запроваджено інститут приватних виконавців.

Які рішення може виконувати приватний виконавець?

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження», тобто тих же, що виконують державні виконавці, крім:

1. Рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною.
2. Рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
3. Рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону.
4. Рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи.
5. Рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини.
6. Рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності.
7. Рішень про виселення та вселення фізичних осіб.
8. Рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена.
9. Рішень про конфіскацію майна.
10. Рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання.
11. Інших випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Як отримати присуджені кошти?

Грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби чи рахунок приватного виконавця.

За письмовою заявою стягувача – фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються на зазначений стягувачем рахунок у банку, або іншій фінансовій установі чи надсилається на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Що робити, якщо виконавець недобросовісно виконує рішення?

Скаргу на державного виконавця можна подати до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець Міністерства юстиції: 01001 м.Київ, вул.Городецького, 13. або до суду.
Скаргу на приватного виконавця можна подати до Міністерства юстиції або суду.

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист. Також до Вашої уваги консультації, розміщені на інформаційно-довідковій системі консультацій за посиланням: https://wiki.legalaid.gov.ua .

Список використаних джерел:

– Закон України «Про виконавче провадження»;

– стаття «Порядок виконання рішення суду» із рубрики: Консультує Міністр юстиції Павло Петренко» /18.03.2019 року/.

Консультацію підготував головний спеціаліст Млинівського бюро правової допомоги Рівненського місцевого центру з надання БВПД Роман Балас.

Порядок отримання житла учасниками АТО (Відео)

Порядок приватизації земельної ділянки, на якій розташований приватний житловий будинок (присадибної території)

Як захистити дитину від кіднепінгу

• Клієнтам
  • Про безоплатну правову допомогу (БПД)
  • Як отримати безоплатну правову допомогу
  • Безоплатна первинна правова допомога
  • Чи маю я право на безоплатну вторинну правову допомогу
  • Мені до 18 років
  • Доступ до публічної інформації
• Адвокатам
  • Реєстр адвокатів
  • Конкурс адвокатів
  • Калькулятор, акт та розрахунки розміру винагороди адвоката за надання БВПД
  • Оперативна інформація щодо видання доручень адвокатам
  • Стандарти якості надання правової допомоги
• Про систему БПД
  • Координаційний центр
  • Всі Центри
• Новини
  • Анонси
  • Мультимедіа
  • Новини

Пошук найближчого центру
та дистанційних пунктів

Веб-сайт розроблено в межах проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що фінансується Урядом Данії

© 2012-2021 Координаційний центр з надання правової допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов’язкове

Хто такі приватні виконавці і чим їхні повноваження відрізняються від державних?

Державні і приватні виконавці мають різну компетенцію.

Незважаючи на те, що інститут приватного виконавця вже досить давно успішно функціонує в багатьох європейських країнах (Королівство Нідерланди, Республіка Польща, Республіка Болгарія та інші), в Україні його було запроваджено відносно нещодавно – лише у 2016 році з прийняттям законів «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Головною метою прийняття цих законів була модернізація системи виконавчої служби в цілому, підвищення якісного рівня роботи виконавців та кількісного показника виконаних судових рішень. Однак деякі особливості функціонування інституту приватних виконавців і досі залишаються незрозумілими для багатьох пересічних українців.

Варто відзначити, що, маючи на руках виконавчий документ, можна звернутися як до державного, так і до приватного виконавця, адже вони є особами, уповноваженими державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Робота приватного виконавця при цьому має свою специфіку. Так, по-перше, існують рішення, які він не має права виконувати:

1. За предметним складом:

— про відібрання і передання дитини, встановлення побачення або усунення перешкод у побаченні з нею;

— за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

— за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

— за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

— за якими стягувачами є держава, державні органи;

— рішення адміністративних судів та Європейського суду з прав людини;

— ті, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

— про виселення та вселення фізичних осіб;

— про конфіскацію майна;

— виконання яких віднесено до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;

— інші випадки, передбачені законодавством.

1. За суб’єктним складом:

— боржником або стягувачем є сам виконавець або близькі йому особи (особи, які разом проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки (у тому числі особи, які разом проживають, але не перебувають у шлюбі), а також незалежно від зазначених умов — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавця, пов’язані з ним особи. Пов’язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або результати їхньої діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: виконавець безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження, чи спільно з юридичною та/або фізичною особою, яка є стороною виконавчого провадження, володіє корпоративними правами будь-якої юридичної особи; виконавець має право та/або повноваження призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган або колегіальний склад виконавчого органу/склад наглядової ради зазначених юридичних осіб;

— боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з виконавцем;

— виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів.

В такому випадку стягувач має право звернутися із заявою про передачу виконавчого документа до іншого приватного виконавця або ж до відповідного органу державної виконавчої служби.

1. За розміром стягнення:

— сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця;

— сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті (протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця).

По-друге, приватний виконавець має право повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, якщо на момент подачі заяви про примусове виконання рішення кількість виконавчих документів за рішеннями про стягнення періодичних платежів, заробітної плати, заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг, поновлення на роботі перевищує 20 відсотків загальної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні у приватного виконавця та у інших випадках, передбачаних законодавством.

По-третє, за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю необхідно буде сплатити винагороду (основну та/або додаткову). Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у таких розмірах:

— у разі виконання виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізична особа – дві мінімальні заробітні плати;

— у разі виконання виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є юридична особа – чотири мінімальні заробітні плати;

— у разі виконання виконавчого документа майнового характеру – 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення. Приватний виконавець протягом трьох днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює розрахунок основної винагороди, ознайомлює з ним сторони виконавчого провадження, роз’яснює їм порядок сплати та стягнення основної винагороди приватного виконавця. Приватному виконавцю забороняється укладати угоди з метою зміни розміру основної винагороди.

Виплату додаткової винагороди може бути передбачено окремою угодою між стягувачем і приватним виконавцем.

Знайти приватного виконавця доволі просто: достатньо зайти на сайт Міністерства юстиції України — https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer , де розміщено Єдиний реєстр приватних виконавців України, обрати регіон пошуку, і система самостійно знайде приватних виконавців, які зможуть надати кваліфіковану допомогу. Звертаємо увагу, що виконавчі документи приймаються до виконання за місцем проживання, перебування боржника — фізичної особи, за місцезнаходженням боржника — юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Для відкриття виконавчого провадження необхідно подати до приватного виконавця наступні документи: заяву про примусове виконання рішення у письмовій формі, оригінал (дублікат) виконавчого документа, квитанцію про сплату авансового внеску, крім випадків, коли стягувач звільняється від сплати авансового внеску, документ, що підтверджує повноваження представника (у випадку, якщо заява подається представником стягувача), а також інші необхідні документи (у разі виконання рішення про конфіскацію майна). На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ подається окрема заява про примусове виконання рішення.

Економічна правда

Н априкінці 2014 року міністр юстиції Павло Петренко заявив про намір Кабміну ліквідувати Державну виконавчу службу.

Звичайно, йдеться не про те, що в Україні не будуть виконуватися судові рішення, а про реформування цього інституту.

Яким же повинно бути реформування, щоб відсоток виконання судових рішень в Україні досягав рівня європейських країн?

Відповідь на це питання можна пошукати, аналізуючи реформи системи примусового виконання у пострадянських країнах.

Після розпаду СРСР колишні республіки отримали у спадок систему виконання судових рішень радянського зразка. Судові виконавці працювали при судах та були закріплені за суддею, який ухвалював рішення.

Свого часу російський дослідник Козинцев писав, що система виконавчого провадження довгий час перебувала на задвірках органів радянської юстиції.

«Судові виконавці входили до складу судів і вважалися технічними працівниками судів. Зважаючи на мізерну зарплату, склад виконавців постійно змінювався, в окремі роки — до 75%.

У виконавці йшла молодь з початковою освітою. Виконавці часто порушували закон, привласнювали кошти і затягували виконання».

Ці вади перейшли у спадок до новоствореної у 1999 році Державної виконавчої служби України. Зважаючи на відсутність дієвих реформ, за 16 років свого існування вона перетворилася на забюрократизовану та корупційну структуру.

Проте деякі пострадянські країни або не проходили цей шлях, або звернули з нього в напрямку європейської системи примусового виконання судових рішень.

У Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі, Італії, Греції, Чехії, Болгарії, Словенії, Угорщині, Румунії виконання судових рішень покладено на приватних виконавців. Цей досвід перейняли країни Балтії, Грузія, Казахстан та Молдова.

Естонія

Реформа системи примусового виконання була проведена в Естонії ще у 2001 році і мала на меті підвищити ефективність організації виконання рішень.

До того часу примусове виконання рішень здійснювали державні службовці — штатні судові виконавці. Таким чином, витрати, пов’язані із стягненням, опосередковано сплачував кожний платник податків, незалежно від того, чи був він коли-небудь стягувачем чи боржником у виконавчому провадженні.

За ідеологією нової системи всі витрати, пов’язані із стягненням, повинна нести особа, з вини якої порушено виконавче провадження, тобто особа, яка у встановлений строк не виконала пред’явлені до неї вимоги, — боржник.

Найдешевшим способом виконання судових рішень було і залишилося добровільне виконання. Необхідність застосування державою засобів примусу за допомогою виконавця є наслідком неповаги до встановлених державою правил.

Вільнонаймані судові виконавці змінили виконавців, які працювали як державні службовці. Процесуальна сторона роботи вільнонайманих виконавців схожа на роль керуючого банкрутством. Вільнонаймані виконавці представляють єдину інституцію, що має право в примусовому порядку виконувати судові рішення.

Фото tyzhden.ua

Послуги виконавця платні. Він має право не починати виконавче провадження, якщо стягувач не внесе попередню оплату, або призначити строк для внесення винагороди після його порушення. Розміри сум визначає міністр юстиції.

Для здійснення попередньої оплати у держбюджеті передбачені необхідні суми. У передбачених законом випадках виконавцю забороняється вимагати оплату.

Із сплати винагороди є пільги. Заборонено вимагати внесення попередньої суми винагороди від стягувачів, що звільнені від сплати державного мита або від сплати за юридичну допомогу у зв’язку з неплатоспроможністю, а також від стягувачів-фізосіб за виконання рішень щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Закон Естонії «Про судових виконавців» визначає їх правовий статус як незалежних осіб, які посідають публічно-правову посаду та виконують посадові обов’язки як особи вільної професії від свого імені та під свою відповідальність.

Судовий виконавець не є підприємцем або державним службовцем. При оподаткуванні службової діяльності судового виконавця до нього застосовуються положення, які стосуються підприємців — фізичних осіб.

Виконавець при вчиненні службових дій повинен бути неупередженим та користуватися довірою всіх осіб, на користь чи щодо яких він вчиняє дії. Він має посадовий знак та печатку і належить до сфери управління міністра юстиції, який може видавати постанови з питань організації його службової діяльності.

Місцем роботи виконавця є його бюро. Воно мусить знаходитися в районі діяльності судового виконавця, відкритому для вільного доступу місці, бути придатним для прийому осіб, відкритим певний час кожного робочого дня. Час роботи і години прийому виконавця повинні бути доведені до загального відома.

З дозволу міністра юстиції кілька судових виконавців можуть утримувати спільне бюро, проте і в цьому випадку кожний судовий виконавець вчиняє службові дії від свого імені і несе за свою службову діяльність особисту відповідальність.

Судовий виконавець несе відповідальність за порушення своїх посадових обов’язків. При цьому законодавчо встановлено обов’язкове страхування професійної відповідальності судового виконавця та вимоги до страховика.

На посаду судового виконавця можуть бути призначені громадяни Естонії, що пройшли стажування та склали іспит на отримання кваліфікації судового виконавця, виконали акредитовану державою навчальну програму академічної юридичної освіти, володіють мовою та мають високі моральні якості.

На цю посаду не можуть призначатися особи, засуджені за вчинення умисного злочину, підозрювані, обвинувачені чи підсудні у кримінальних справах, відсторонені від посад судді та нотаріуси, особи, виключені з адвокатури, звільнені від публічної служби за скоєння дисциплінарного проступку, боржники.

Для кандидатів у судові виконавці передбачене стажування.

Посади судових виконавців заміщаються на конкурсній основі. До складу конкурсної комісії входять суддя і судовий виконавець, призначені міністром юстиції, три представники Міністерства юстиції і один залужений юрист. До вступу на посаду судовий виконавець повинен скласти присягу.

Розміри винагороди виконавця встановлюються у фіксованих сумах, виходячи з розмірів грошових вимог. Винагорода виконавця стягується з боржника разом із сумою грошової вимоги, що знаходиться на примусовому виконанні.

Якщо грошові вимоги, які знаходяться на примусовому виконанні, стягуються з боржника частково, то судовий виконавець може стягнути як винагороду тільки частину грошової суми, пропорційну частці повного розміру винагороди.

Також судовий виконавець має право брати плату за виготовлення додаткових копій своїх актів та за вчинення виконавчих дій поза межами адміністративно-територіальної одиниці, де знаходиться бюро судового виконавця.

Якщо винагорода судового виконавця стягнута з боржника в повному обсязі, то судовий виконавець повертає стягувачу внесену авансом суму.

Нагляд за діяльністю виконавців у районі їх діяльності здійснює голова повітового чи міського суду, а за діяльністю всіх судових виконавців — міністр юстиції. Чиновники, що здійснюють нагляд, перевіряють не рідше, ніж один раз на рік відповідність діяльності судових виконавців встановленим вимогам.

Вони перевіряють організацію роботи бюро судових виконавців, їх фінансово-господарську діяльність, використання інформаційних систем, зберігання документів, страхування професійної відповідальності.

Судові виконавці зобов’язані пред’являти чиновникам, які здійснюють нагляд, реєстри та інші документи. Крім того, міністр юстиції має право накладати на судових виконавців дисциплінарні стягнення.

Отже, в Естонії побудована ефективна система примусового виконання судових рішень, яка здійснюється винятково приватними судовими виконавцями. Проте це не означає усунення держави від сфери виконання судових рішень. Держава здійснює допуск до професії, регулює і контролює діяльність виконавців.

Казахстан

До 2010 року у Казахстані діяла радянська модель державної системи виконання. Судові виконавці залишалися при судах.

«Переваги» цієї моделі, яка залишалася лише в Білорусі та Казахстані, не давали спокою деяким консервативним очільникам вітчизняної судової влади. Вони бачили у ній позитивний приклад і пропонували до неї повернутися.

Проте час усе розставив на свої місця. У 2010 році в Казахстані набрав чинності закон «Про виконавче провадження та статус судових виконавців». Він запровадив паралельне існування приватних та державних судових виконавців. Характерно, що одним з ініціаторів реформи був президент країни Назарбаєв.

Фото blogspot.com

Законі передбачив, що і приватний, і державний виконавці мають рівні права щодо виконання судових рішень, крім випадків, коли однією із сторін є держава.

За законом, приватний судовий виконавець сам фінансує свою діяльність. З грошей, отриманих від своєї діяльності, він здійснює обов’язкові платежі з оплати витрат на придбання чи оренду контори, її утримання, облаштування, ремонт і охорону, створення робочих місць і виплату зарплати співробітникам.

Він сам купує обладнання, страхує цивільно-правову відповідальність, сплачує податки, веде архів, відшкодовує витрати, пов’язані з організаційно-господарським, транспортним і технічним забезпеченням своєї діяльності.

Кошти, що залишилися, перебувають в розпорядженні приватного судового виконавця і витрачаються на його розсуд.

Оплата діяльності приватного виконавця здійснюється за рахунок коштів, стягнутих з боржника. Вона складається з суми, що сплачується за затвердженими урядом тарифами. Розмір тарифу залежить від характеру здійснюваних виконавчих дій та суми, що виплачується після закінчення провадження.

Кошти виплачуються тільки у випадку повного або часткового виконання провадження. Якщо виконавчий документ виконаний частково, то приватний судовий виконавець стягує тільки частину винагороди, пропорційну стягнутій сумі. Приватному виконавцю забороняється змінювати встановлені розміри сум оплати.

До порушення виконавчого провадження стягувач зобов’язаний внести на рахунок приватного судового виконавця суму, необхідну для здійснення виконавчих дій, що визначається відповідно до встановлених тарифів. Закон передбачає випадки звільнення від внесення авансу певних категорій стягувачів.

Таким чином, Казахстан запровадив змішану систему, яка передбачає державних і приватних виконавців, діяльність яких регламентує та контролює держава.

Грузія

Розвиток системи примусового виконання Грузії нагадує вітчизняний. У 2000 році було створено департамент виконання у складі Міністерства юстиції Грузії. До нього перейшли судові виконавці, які до цього працювали при судах.

У 2008 році департамент виконання було реорганізовано у самостійний орган, який отримав назву Національне бюро виконання. Пріоритетами його роботи стало швидке та ефективне задоволення підтверджених судом вимог громадян.

У 2009 році в Грузії було запроваджено інститут приватного виконання. Діяльність приватних виконавців контролює Мін’юст. Він ж видає приватникам ліцензії. Платна модель обслуговування є запорукою своєчасного виконання рішення.

Крім традиційної діяльності з виконання судових рішень, Національне бюро виконання Грузії надає ще й послуги з посвідчення фактів, що дозволяє стороні значно спростити процес доказування у суді.

Фото telekritika.ua

Національне бюро виконання на своєму сайті запрошує зацікавлених осіб звертатися за посвідченням фактів як у справах про порушення прав інтелектуальної власності, так і у побутових «сусідських» спорах.

Завершуючи аналіз реформування систем примусового виконання на прикладі трьох пострадянських країн, слід зазначити: змішана система полегшує перехід від публічного управління системою виконавчого провадження до приватної системи.

Стягувачі, які не сприймуть приватних виконавців, як це спочатку було у приватному нотаріаті, зможуть користуватися старою зрозумілою системою. Вона також надає захист існуючим працівникам Державної виконавчої служби.

Небюджетна система примусового виконання має низку переваг. Найголовніша з них — мотивація судового виконавця на повне та своєчасне виконання судового рішення, оскільки саме від цього залежатиме винагорода, яку він отримає.

Крім того, держава частково позбувається тягаря у вигляді утримання 8-тисячної армії державних виконавців, оскільки приватний виконавець сам фінансує свою контору і сплачує податки з доходів своєї діяльності.

До того ж, запровадження приватних виконавців як дієвого механізму виконання судових рішень суттєво пожвавить економічний обіг.

Проведення ж судової реформи без реформування системи примусового виконання не дасть позитивного ефекту. Рішення суду, закріплене лише на папері, не вартує навіть паперу, на якому воно надруковане.

Фото на головній unian.ua

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Порядок виконання рішення суду. Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

Вітаю, пане Міністре! Чи не могли б ви мені відповісти на декілька запитань щодо виконання рішення суду? Маю на руках рішення суду і не знаю, що робити з ним далі.

З повагою, Олександр Рева

Що таке виконавче провадження?

Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження. В Україні рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Який порядок виконання рішення суду у добровільному порядку?

Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішень про стягнення періодичних платежів, виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі — підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Який алгоритм дій у випадку примусового стягнення заборгованості з боржника?

У разі задоволення судом вимог про сплату заборгованості, якщо боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання. Для цього потрібно:

• звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу судового наказу або виконавчого листа;
• написати заяву до державної виконавчої служби або приватного виконавця із проханням примусового стягнення заборгованості із боржника;
• сплатити авансовий внесок до органу ДВС, куди буде подано виконавчий лист або до приватного виконавця;
• подати заяву з копією квитанції про сплату авансового внеску до ДВС або приватного виконавця.

Які строки пред’явлення виконавчих документів?

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання:

• протягом 3-х років , з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а якщо рішення підлягає негайному виконанню — з наступного дня після його прийняття.
• протягом 3-х місяців, якщо мова йде про посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган.
• протягом усього періоду, у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо.

Якщо стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, він має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу.

Що потрібно сплатити за примусове виконання рішення?

Боржник: Виконавчий збір — це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби у розмірі 10 % суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У разі виконання рішення приватним виконавцем стягується основна винагорода, розмір якої становить 10 % стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Стягувач: Авансовий внесок – це кошти, за рахунок яких фінансуються витрати на організацію та проведення виконавчих дій органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем). Розмір авансового внеску становить:

• 2 % від суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (до 41 730 грн );
• 1 мінімальний розмір заробітної плати (4 173 грн) за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову з боржника — фізичної особи та 2 мінімальні розміри заробітної плати (8 346 грн) з боржника — юридичної особи.

Хто звільняється від сплати авансового внеску?

Від сплати авансового внеску звільняються у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби:

• інваліди війни, інваліди I та II груп;
• законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;
• громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, у Законі передбачені рішення суду, за виконання яких авансовий внесок не сплачується, наприклад:

• стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та інші вимоги, що випливають із трудових правовідносин;
• обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних та соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
• відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
• стягнення аліментів, заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
• відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
• виконання рішення Європейського суду з прав людини.

Як отримати присуджені кошти?

Грошові суми, стягнуті з боржника (у томі числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу ДВС чи рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103 , цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Окремо хочу зазначити, що Мін’юст запровадив низку суттєвих новацій, серед яких створення Єдиного реєстру боржників, який ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України: https://erb.minjust.gov.ua .

Крім того, у 2018 році в зазначеному реєстрі відкрито публічні реєстри неплатників аліментів та боржників, які перешкоджають побаченням з дитиною, а також боржників, які мають заборгованість по заробітній платі.

Також, щоб забезпечити громадянам зручний сервіс у сфері примусового виконання судових рішень, ми відкрили чотири «Центри виконання рішень», де громадяни мають можливість подавати документи про примусове виконання рішень та інші документи виконавчого провадження за принципом екстериторіальності в межах відповідної області, отримати відомості з автоматизованої системи виконавчого провадження, перевірити документи на відповідність законодавству, отримати консультацію, швидко та правильно оформити документи, оплатити заборгованість чи авансовий внесок через термінал тощо. Завітати до «Центрів виконання рішень» можна за адресами:

м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 2;

м. Сєвєродонецьк, вул.Федоренка,10;

м. Суми, вул. Петропавлівська, 75;

Що варто знати про приватних виконавців

Восени минулого року в Україні з’явилася нова правова професія — приватний виконавець. Основна його функція — така ж як і у державного, тобто виконання судових рішень. Як це працює та що слід мати на увазі при звернення до приватних виконавців — розповідає LB.ua.

Україна має проблеми із виконанням судових рішень. Невтішну статистику про не надто високі показники такого виконання часто наводять як профільне Міністерство юстиції, так і численні експертні організації. Це, відповідно, має своє наслідки як для звичайних громадян, так і для бізнесу (тут мова йде як про реалізацію права на правосуддя та можливість захистити свої права у судді, так і про захист інвесторів та ін.). Виконання судового рішення або, як кажуть юристи, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Тобто якщо рішення суду не виконуються, збитків не лише зазнають кредитори, а й сам процес фактично втрачає сенс. Щоб це якось виправити та підвищити ефективність процесу виконання судових рішень, а також зменшити навантаження на державних виконавців в нашій країні було впроваджено і роботу приватного виконавця. Нагадаю, що раніше усі дії по виконанню судових рішень були офіційно покладені тільки на державних виконавців, які працюють в структурі Департаменту Державної виконавчої служби. «Приватники» тепер працюють на ринку паралельно з Державною виконавчою службою і виконуватимуть ті ж функції з примусового виконання рішень судів та інших органів. Це, відповідно, також створює конкуренцію на ринку.

Такий підхід яка уже давно успішно функціонує на Заході, в т.ч. у наших країн-сусідів зі Східної Європи, які наразі вже є членами ЄС (до прикладу, і тій же Польщі). Тобто поряд із державними виконавцями у сфері виконанням судових рішень також працюють і «приватники», що займаються цим на правах самозайнятих осіб поза офіційною структурою, але під наглядом Мін’юсту.

Для чого це потрібно та як це зазвичай працює? До прикладу, ваш сусід винен вам певну суму коштів і відмовляється повертати. Ви звертаєтеся до суду із відповідними документами, що підтверджують наявність такого боргу, його суму та строк виконання. Суд зoбов’язує вашого кредитора повернути борг і фактично настає етап виконання судового рішення (або це звучить юридичною мовою: виконавчого провадження). Отже, тепер ви, як кредитор можете обрати до кого вам звертатися за такого правовою допомогою: до державного виконавця чи приватного.

Такі приватники працюватимуть за тими ж принципами, що й державні, проте самостійно фінансуватимуть свою роботу, оплачуватимуть офіс і помічників. За останньою інформацією міністерства наразі таких спеціалістів уже є 122 особи. Насправді, не надто велика цифра на 40-мільйонну країну. Але сам процес відбору таких спеціалістів до роботи — не із легких і детально урегульований українським законодавством.

Вимоги до приватних виконавців та особливості їх роботи

Закон передбачає до таких спеціалістів великі вимоги. Якщо спростити увесь бюрократичний процес, то для того, щоб стати приватним виконавцем треба знати українську, бути громадянином України віком не молодше 25-ти років, мати юридичну освіту та та досвід роботи у сфері права не менше двох років та скласти кваліфікаційний іспит при Міністерстві юстиції (процедура до/після іспиту теж має низку нюансів).

Уже після успішного складання іспиту та отримання посвідчення кандидату у приватні виконавці потрібно обладнати своє робоче місце, пройти його перевірку із боку міністерства, оплатити страхування відповідальності, відкрити відповідні банківські рахунки, отримати запис свого прізвища в реєстрі приватних виконавців та пройти навчання по робочі із реєстрами. І, в результаті, можна починати працювати. Погодьтесь, вимоги доволі серйозні.

При цьому поряд із страхуванням у процесі також роботи приватний виконавець перебуває під контролем із боку Міністерства юстиції та несе відповідальність за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду за законом. На сьогодні також уже створена Асоціація приватних виконавців України, що об’єднує всіх «приватників».

Що треба знати і мати при зверненні до приватного виконаця

Для початку невеличка юридична довідка. За законом, судове рішення (ухвали, рішення, постанови, судові накази ) можуть виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Якщо боржник відмовляється виконувати рішення добровільно, кредитору слід звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу виконавчого листа. Потім із цим виконавчим листом ви можете обрати звернутися із заявою до державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Важливо мати на увазі, що такий виконавчий лист може бути пред’явлений до примусового виконання протягом трьох років. Якщо хочете звернутися до приватного виконавця, можете знайти відповідного спеціаліста у відповідному Реєстрі приватних виконавців, який веде Міністерство юстиції. Приватні виконавці працюють у т.зв. виконавчих округах, якими є територія АР Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Важливо також, що виконавчий документ пред’являється до виконання за місцем перебування боржника або його майна. До прикладу, приватні виконавці міста Києва уповноважені відкривати виконавчі провадження на території всього міста. Так само і виконавці в областях відкривають провадження по всій області. Втім, уже потім усі виконавчі дії приватний виконавець може здійснювати на території всієї України без обмежень.

Знайти необхідного фахівця у Єдиному реєстрі приватних виконавців України дуже легко. Реєстр містить відомості про всіх приватних виконавців, які уже офіційно (після виконання усіх законодавчих процедур) можуть проводити такі виконавчі дії. Користування безкоштовне, цілодобове і не містить жодних обмежень. Пошук у реєстрі можна здійснювати за прізвищем, ім’ям та по батькові виконавця, номером посвідчення та виконавчим округом. Якщо ви не знаєте вашого потенційного виконавця на ім’я, пошук за виконавчим округом — найефективніший. За результатами система повідомить, скільки приватних виконавців наразі працює у межах ваших області/міста, координати офісу приватного виконавця та контакти (електронна скринька та номер телефону). За результатами пошуку, реєстр також дозволяє скопіювати/завантажити результат для подальшого використання у вигляді інформаційної довідки. Окрім реєстру, як також передбачає закон, інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах такого виконавчого округу. На сьогодні майже у всіх округах уже працюють приватні виконавці.

Найголовніше, що варто розуміти звичайному українцю: приватних виконавців прирівняли майже у всіх правах, за виключенням певних обмежень, встановлених законом.

Обмеження у повноваженнях приватних виконавців

Законом передбачені певні види рішення, які не може виконувати приватний виконавець:

1. про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
2. за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування;
3. за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
4. за якими стягувачами є держава, державні органи;
5. адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
6. які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
7. про виселення та вселення фізичних осіб;
8. за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
9. про конфіскацію майна.

Якщо ж у вас чи вашого бізнесу є такі категорії справ, треба все ж таки звертатися до державного виконавця. Це вимога закону. Також приватні виконавці обмежені сумами, які можуть стягувати. Так, із початку 2018 року максимальна сума стягнення яку може прийняти приватний виконавець до свого провадження складає 20 мільйонів гривень.

Оплата роботи приватного виконавця

Важливо розуміти відмінності між оплатою роботи державного і приватного виконавців. Якщо державним виконавцям із ДВС заробітна плата виплачується із державного бюджету, тобто із коштів платників податків, то із приватними виконавцями ситуація дещо інша. За законом, приватники отримуть:

• офіційну винагороду у розмірі 10% від стягнутої суми (боргу, вартості майна) та/або
• від 2-х (для фізичних осіб) до 4-х (для юридичних осіб) мінімальних заробітних плат за рішеннями немайнового характеру,
• а також можливості отримання додаткової винагороди, яка встановлюється за домовленістю зі стягувачем.

Також передбачається сплата так званого авансового внеску у розмірі 2% від суми стягнення.

Приватний виконавець може укласти договір зі стягувачем, яким встановити розмір додаткової винагороди і порядок її сплати. Проте подібний договір може і не укладатись. У такому випадку додаткова винагорода не сплачується взагалі. Із суми прибутку приватні виконавці як дохід від незалежної професійної діяльності, відповідно, сплачують податки.

За даними Міністерства юстиції, за перші 6 місяців цього року, середній показник виконання – 37,8%. При цьому чиновники уточнюють, що на сьогодні приватними виконавцями стягнуто 290 млн грн і фактично виконано 1004 документи, що становить 59,4% із числа завершених. Водночас, за інформацією міністерства, минулого року на виконанні у приватних виконавців було близько 3 тисяч документів, то з початку цього року їм уже надійшло більше 10 тисяч документів, що свідчить про підвищення довіри до приватних виконавців.

Отже, у якійсь мірі, тепер в Україні стало простіше виконувати судові рішення. Але роботу приватного виконавня жодним чином не варто сприймати як панацею на усі випадки життя. Варто пам’ятати, що «якість» роботи приватного виконавця залежить від обставин вашої справи, етапу звернення та законними можливосями звернення стягнення на кошти та майно вашого боржника.

Источники:

http://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-vykonaty-rishennya-sudu/

http://blog.liga.net/user/ashevchenko/article/hto-taki-privatni-vikonavtsi-i-chim-ihni-povnovajennya-vidriznyayutsya-vid-derjavnih

http://www.epravda.com.ua/columns/2015/01/12/520617/

http://kyivobljust.gov.ua/news/direction/poryadok-vikonannya-rishennya-sudu-konsultue-ministr-yustitsii-ukraini-pavlo-petrenko

http://lb.ua/society/2018/07/19/403151_shcho_varto_znati_pro_privatnih_sudovih.html