0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Що означає заочне рішення суду

Содержание

Мего-Інфо — Юридичний портал №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Коментарі кодексів

Галузі права

Зміст

  • Поняття і сутність судової влади
  • Розділ 2 ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
  • Розділ З ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ
  • Форми захисту суб’єктивних прав і законних інтересів громадян і організацій
  • Поняття, предмет і система цивільного процесуального права
  • Розділ 4 СТОРОНИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  • Джерела цивільного процесуального права
  • Розділ 5 ТРЕТІ ОСОБИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  • Розділ 6 УЧАСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ОРГАНІВ ТА ОСІБ, ЯКИМ ЗАКОНОМ НАДАНО ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ІНТЕРЕСИ ІНШИХ ОСІБ
  • Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
  • Види і стадії цивільного судочинства
  • Розділ 7 ПРЕДСТАВНИЦТВО В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  • Розділ 8 ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ. ПІДСУДНІСТЬ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
  • Цивільна процесуальна форма
  • Розділ 9 ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ
  • Розділ 10 СУДОВІ ВИТРАТИ
  • Розділ 11 ЦИВІЛЬНА ПРОЦЕСУАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
  • Розділ 12 ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  • Розділ 13 ЗАСОБИ ДОКАЗУВАННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  • Розділ 14 ПОЗОВ
  • Розділ 15 ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ
  • Розділ 16 ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
  • Розділ 17 СУДОВИЙ РОЗГЛЯД
  • Розділ 18 СУДОВЕ РІШЕННЯ
  • Розділ 19 ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ
    • Зміст заочного рішення
    • Оскарження заочного рішення
    • Повноваження суду та підстави скасування заочного рішення
    • Поняття і значення заочного розгляду справи
    • Умови і порядок ухвалення заочного рішення
  • Розділ 20 НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  • Розділ 21ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  • Розділ 22 АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  • Розділ 23 КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  • Розділ 24 ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ВИНЯТКОВИМИ ОБСТАВИНАМИ
  • Розділ 25 ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
  • Розділ 26 ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  • Розділ 27 ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ
  • Розділ 28 ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ
  • Розділ 29 НОТАРІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
  • Розділ 30 ТРЕТЕЙСЬКЕ СУДОЧИНСТВО
  • ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ процесуальних строків, закріплених у ЦПК України
  • Література

Повноваження суду та підстави скасування заочного рішення

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Перше повноваження суд реалізує, якщо визнає, що причина неявки відповідача в судове засідання була неповажною, а докази, подані ним, недостатні для скасування рішення. Жодних нових обставин, не відомих суду і здатних змінити юридичну кваліфікацію взаємовідносин позивача

Статья в тему:  Васильева евгения когда будет суд

з відповідачем, у заяві не наводиться.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому в ЦПК. У цьому разі строк, протягом якого розглядається заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення (ч.4 ст.231 ЦПК).

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Скасування заочного рішення не означає вирішення справи на користь відповідача. Справа повинна бути розглянута по суті заново і з самого початку. У даному відношенні процедура заочного провадження має подібність із інститутом перегляду справ за но-вовиявленими обставинами[48].

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК.

Штефан О. Поняття заочного провадження в цивільному процесі // Юридична Україна. — 2005. — № 1. — С.44-48.

Уткина И.В. Заочное решение в гражданском процессе. — М.: Городец-издат, 2003.

Заочний розгляд справи у цивільному процесі

Зміст

  • 1 Нормативна база
  • 2 Заочне провадження
    • 2.1 Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
  • 3 Порядок заочного розгляду справи. Форма і зміст заочного рішення. Повідомлення про заочне рішення
  • 4 Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення
  • 5 Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення
  • 6 Зразок заяви про перегляд заочного рішення
  • 7 Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, наслідки такого розгляду

Нормативна база

  • Цивільний процесуальний кодекс України(далі — ЦПК України)
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 25 січня 2006 року № 52 «Про порядок визначення друкованого засобу масової інформації, у якому розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи»

Заочне провадження

Глава 11 ЦПК України регулює порядок заочного розгляду справ у цивільному судочинстві.
Заочне провадження є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, позивач не заперечує проти такого вирішення справи та суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Статья в тему:  Как доказать в суде что муж наркоман

Порядок заочного розгляду справи. Форма і зміст заочного рішення. Повідомлення про заочне рішення

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України. За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 ЦПК України, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.
У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:
1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;
2) ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку;
3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;
4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;
5) клопотання про перегляд заочного рішення;
6) перелік доданих до заяви матеріалів.
Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.
До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів.
До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.
До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.
Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження. Зразок заяви про перегляд заочного рішення

Статья в тему:  Можно ли отказаться от иска в суде кассационной инстанции

Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, наслідки такого розгляду

Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто з учасників справи з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з’ясовує думку сторін та інших учасників справи щодо вимог про перегляд заочного рішення.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Що означає заочне рішення суду

§ 4. Порядок перегляду заочного рішення

§ 5. Оскарження заочного рішення

Питання для самоконтролю

§ 1. Моделі заочного розгляду справи

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає заочний роз­гляд справи як специфічну процедуру позовного провадження цивіль­ного судочинства. Інститут заочного розгляду справи існує в різних процесуальних системах. Як правило, його функціональну ефектив­ність пов’язують із поширенням судового захисту суб’єктивних прав громадян та юридичних осіб, пришвидшенням вирішення спорів, а також рівнем відповідальності сторін за свої дії (бездіяльність), за­побіганням навмисному затягуванню розгляду справи та зловживанням процесуальними правами сторонами судового процесу. Крім того, надання суду можливості розгляду справи за відсутності сторони окре­мі автори розглядають як засіб, що перешкоджає судовій тяганині, або характеризують як спрощену процедуру цивільного судочинства на відміну від повномасштабного змагального процесу [1] .

Виходячи із того, що заочне провадження та заочне рішення існу­ють у різних правових системах, їх законодавча регламентація у ЦПК України не є чимось новим. Заочне рішення регламентувалось ЦПК УРСР 1924 р. Так, ст. 98 ЦПК УРСР 1924 р. передбачала, що нез’явлення сторін, про яких судові відомо, що їм повістку було вручено, не стано­вить перешкод для розгляду та розв’ язання справи. Суд вправі був вдатися до позавічного присуду.

Заочне провадження та заочне рішення можна характеризувати у різних аспектах. Останнім часом їх дедалі частіше характеризують з огляду на ефективність судочинства під кутом зору його спрощення. Такі пропозиції містяться у Рекомендації № R (81) 7 щодо шляхів по­легшення доступу до правосуддя, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 р. У пункті 9 Рекомендації пропонується роз­робка заходів щодо неопротестованих або безспірних позовних вимог для того, щоб остаточне рішення ухвалювалось швидко, без зайвих формальностей, явок сторін до суду і зайвих витрат. У Рекомендації № R (84) 5 від 20 лютого 1984 р. «Принципи цивільного судочинства, спрямовані на вдосконалення судової системи» також звертається увага на необхідність передбачити в законодавствах країн конкретні правила, що прискорюють вирішення спорів [2] .

Статья в тему:  Где будет находиться второй кассационный суд

В Узагальненні практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах, підготовленому Верховним Судом Укра­їни, зазначається, що заочне провадження у цивільних справах широ­ко застосовується у зв’язку з необхідністю забезпечувати ефективність та своєчасність цивільного судочинства [3] .

Ефективність інституту заочного рішення значною мірою залежить від його правової регламентації та моделі, що втілюється в законодав­стві. Існують різні моделі інституту заочного рішення. У цьому аспек­ті зазначимо, що історично інститут заочного рішення ґрунтувався на двох визначальних засадах: 1) заочне рішення можливе лише проти, так би мовити, пасивної сторони процесу (позивача, відповідача); 2) заочне рішення суд може ухвалювати в межах самостійного заочного провадження як автономної процедури цивільного судочинства або в межах загальної процедури позовного провадження цивільного про­цесу. Ці визначальні моменти мають суттєве значення для законодавчих конструкцій заочного провадження та заочного рішення.

З огляду на перший чинник заочне рішення може бути ухвалене проти відповідача. Можливим також є варіант, коли заочне рішення може бути ухвалене і проти позивача, і проти відповідача. Так, згідно з § 330 ЦПК Німеччини заочне рішення проти позивача ухвалюється, якщо позивач не з’ явиться для усного розгляду і є клопотання про ухвалення заочного рішення про відмову позивачу в позові. Параграф 331 ЦПК Німеччини передбачає умови ухвалення заочного рішення і проти відповідача.

Що стосується процедур ухвалення заочного рішення, то в націо­нальних законодавствах втілені різні підходи, які, на наш погляд, без­посередньо пов’язані зі змагальними моделями судочинства та кон­струкціями цивільного процесу в аспекті наявних та регламентованих судових проваджень і окремих автономних процедур, що існують у межах проваджень судочинства. Власне, йдеться про те, що в окремих національних системах цивільного процесу допускається можливість ухвалення заочних судових рішень, втім законодавець не регламентує умови та процедуру його ухвалення як самостійного заочного прова­дження. У деяких процесуальних системах, навпаки, ухвалення заочно­го рішення здійснюється у межах процедури самостійного заочного провадження. Цивільний процесуальний кодекс Німеччини містить розділ 3 «Заочне рішення» як складову книги 2 ч. 1 «Провадження у судах землі». У Цивільному процесуальному кодексі Російської Фе­дерації глава 22 називається «Заочне провадження» та містить норми, які регламентують умови, порядок заочного провадження, а також ви­несення заочного рішення.

Сутнісні ознаки заочного провадження та заочного рішення осо­бливо виявляються при порівнянні континентальної та англосаксонської систем цивільного процесуального права. Якщо в континентальній сис­темі права характерною ознакою розгляду та вирішення справ у поряд­ку заочного провадження є те, що при цьому діють загальні правила судового розгляду з деякими особливостями, передбаченими законодав­ством, то в англосаксонській системі права, перш за все в США та Англії, характерним для заочного провадження є те, що це провадження є авто­номною судовою процедурою, не пов’язаною нормативно і функціональ­но із судовим розглядом. При цьому особливостями процедури заочно­го розгляду є те, що вона не передбачає дослідження доказів за умов відсутності сторони судового процесу. Заочний розгляд справи спрощує процедури судочинства та спрямовується на ухвалення рішення проти сторони, яка не з’явилась у судове засідання [4] .

Статья в тему:  Какие водные суда использовали люди в древности

Очевидно, що український законодавець, передбачивши можли­вість ухвалення заочних рішень, виходив концептуально з тієї моделі заочного рішення, для якої характерними є такі умови, як пасивність, тобто неявка відповідача у судове засідання, та визначення певних особливостей процедури заочного розгляду справи при дотриманні загальних правил судового розгляду. Власне кажучи, такий підхід по суті означає, що ЦПК України регламентує інститут заочного рішення, а не інститут заочного провадження.

Незважаючи на різні форми регламентації заочного рішення в про­цесуальних законодавствах, заочному рішенню притаманні певні озна­ки, що відрізняють його від звичайного рішення, яке ухвалюється з дотриманням загальних правил позовного провадження. Перш за все заочне рішення ухвалюється за наявності певних умов. Воно характе­ризується, крім того, специфічністю змісту як акта правосуддя, а також специфічністю форм його перегляду за ініціативою сторони, проти якої рішення ухвалене.

Головною умовою ухвалення заочного рішення далі є процесуаль­на бездіяльність сторони. Формами процесуальної бездіяльності як підстави заочного рішення можуть бути неявка сторони у судове за­сідання (власне судове засідання, підготовче судове засідання, поперед­нє судове засідання тощо). При цьому мова йде про неявку до суду з неповажних причин.

Умовою ухвалення заочного рішення є також належне повідомлен­ня сторони, за відсутності якої відповідно до процесуального законо­давства може бути постановлене заочне рішення. Що стосується по­рядку викликів та повідомлень, то він передбачається законодав­ством.

Однією з фундаментальних умов заочного рішення обов’язково є ініціатива однієї зі сторін (позивача чи відповідача), яка є активною у процесі. У разі неявки обох сторін ухвалення заочного рішення є не­можливим.

Заочне рішення, як зазначалося, характеризується специфічністю змісту як акта правосуддя. Саме в цьому аспекті і можна виокремити певні особливості заочного рішення. Насамперед при ухваленні заочно­го рішення суд не дотримується та об’єктивно не може дотримуватися принципу audiatur et altera pars (вислухай також іншу сторону). Це озна­чає, що заочне рішення не може повністю базуватися на усній змагаль­ності сторін, а процесуальна бездіяльність пасивної сторони (неявка на усний розгляд своєї справи) може бути підставою для використання за­конодавцем юридичної фікції її неправоти або фікції правоти сторони, яка з’явилася до суду. Фікція базується на принципі «чистої» змагаль­ності і є характерною для англосаксонської системи цивільного процесу. Такий підхід законодавця відбиває мету спрощення цивільного процесу і логічно потребує моделювання спеціальної автономної процедури за­очного провадження як альтернативи позовному провадженню цивіль­ного процесу. Більше того, заочне рішення, ухвалене в такий спосіб, можна кваліфікувати як дійсно заочне рішення.

У більшості європейських країн фікція неправоти сторони, що не з’явилася у судове засідання, не застосовується і процесуальне зако­нодавство передбачає необхідність оцінки всіх доказів по справі. Це означає, що дослідження доказів має здійснюватися відповідно до за­гальних правил позовного провадження. Специфіка такого дослідження виявляється лише в тому, що воно здійснюється за відсутності од­нієї зі сторін.

Крім зазначених характерних ознак, заочне рішення як акт право­суддя характеризується також специфічністю форм його перегляду за ініціативою сторони, проти якої таке рішення ухвалене. При цьому обов’язковим інструментом виступає спрощений порядок перегляду заочного рішення, який притаманний усім моделям заочних рішень. Він є абсолютно необхідним, коли заочне рішення ґрунтується на фік­ції неправоти сторони, яка не з’явилась. Утім законодавча практика свідчить про те, що спрощені форми перегляду заочних рішень вико­ристовуються і при тій моделі заочного рішення, що ґрунтується на механізмах усунення перешкод для зловживання суб’єктивними про­цесуальними правами стороною, що не з’являється для усного судово­го розгляду.

Статья в тему:  Куда обжаловать решение краснодарского краевого суда

Спрощений порядок перегляду заочного рішення характеризується тим, що він можливий за ініціативою відсутньої на усному судовому розгляді сторони та суб’єктом перегляду, як правило, виступає суд, який ухвалив заочне рішення. Разом з тим у національних законодав­ствах на основі цих засад передбачаються специфічні процедури та правила перегляду заочних рішень. Так, можуть передбачатися апеля­ційний та касаційний порядок перегляду цих рішень, неможливість апеляційного перегляду тощо. Наприклад, Цивільний процесуальний кодекс Латвійської Республіки не надає стороні, щодо якої ухвалене заочне рішення, права на апеляційне оскарження. Можуть бути й інші особливості процедур перегляду заочних рішень (підстави скасування, підстави поновлення судочинства при скасуванні рішення тощо).

ІІ. ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАОЧНОГО РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ

В деяких випадках, коли відповідач не з’являється у судове засідання, суду необхідно вирішити питання про відкладення розгляду справи або розгляд справи у його відсутність. Це, в свою чергу, накладає негативний відбиток на оперативність розгляду справи, а також формування повної доказової бази та встановлення дійсних обставин справи. Тому для уникнення таких негативних явищ цивільний процесуальний закон допускає заочний розгляд справи.

Найменування такої форми судового розгляду цивільної справи вказує на заочність для відповідача, оскільки позивач у такій справі повинен бути присутній у судовому засіданні. Положення про можливість постановлення заочного рішення та його виконання повинні стимулювати відповідача до явки у судове засідання, ведення справи і уникати зловживання відповідачем своїм правом брати участь у судових засіданнях.

Закон передбачає дві умови для заочного розгляду справи. По-перше, відповідач не з’явився у судове засідання, при чому він належним чином повідомлений про судове засідання або не з’явився з причин, які визнані судом неповажними (ст. 169 ЦПК). Якщо у справі бере участь декілька відповідачів, то заочний розгляд справи можливий тільки у випадку неявки усіх співвідповідачів. Якщо у справі немає відомостей про вручення повідомлення про судове засідання, заочний судовий розгляд також відбутися не може. Другою умовою є те, що на заочний розгляд справи повинна бути згода позивача (усіх співпозивачів). Процесуальний порядок розгляду справи визначений ст.ст. 224-233 ЦПК.

Отже, заочний розгляд справи – це форма судового розгляду цивільної справи при відсутності відповідача, який не з’явився до суду без поважних причин, з наданням йому права звернутися із заявою про перегляд рішення по справі судом, який його ухвалив. Заочний розгляд справи може відбуватися і тоді, коли залишить залу судового засідання до ухвалення рішення у справі.

Заочний розгляд справи не є самостійною формою розгляду та вирішення спору про право цивільне, адже підстави для його застосування з’ясовуються, як правило, у підготовчій частині судового засідання. Тому головуючий у випадку неявки відповідача, запитавши згоди позивача та вислухавши думку інших осіб, які беруть участь у справі, з приводу заочного розгляду справи, постановляє по цьому питанню ухвалу.

Статья в тему:  Что должен говорить адвокат на суде

Безпосередній розгляд справи та ухвалення рішення відбуваються за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими законом, які обумовлені відсутністю у судовому засіданні відповідача. Суд заслуховує пояснення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі, досліджує усі докази, які є у справі.

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 173 ЦПК можуть заслуховуватися і досліджуватися письмові пояснення відповідача щодо заявлених вимог. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, виходячи із заявлених позовних вимог та на підставі доказів, які подані чи повідомлення про котрі було здійснено до чи під час попереднього судового засідання.

Особливість заочного розгляду цивільної справи полягає у тому, що при ньому неможливою є зміна позивачем предмета або підстави позову, зміна розміру позовних вимог (ст. 224 ЦПК), неможливим видається також прийняття та дослідження судом інших доказів, незважаючи навіть на поважність причин несвоєчасності їх подання до суду. Це не означає, що права позивача обмежені, адже якщо він бажає скористатися такими правами, то суд зобов’язаний відкласти розгляд у такій справі.

Заочне рішення та його перегляд. Заочне рішення має відповідати всім вимогам до будь-яких інших рішень суду (структура, зміст, порядок ухвалення і проголошення). При цьому заочне рішення суду має ряд особливостей, а саме: найменування такого рішення має містити зазначення про те, що це рішення є заочним; у рішенні повинно бути також зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд; законом не передбачено можливості складання судом неповного заочного рішення, дозволеного для звичайних рішень суду.

Заочне рішення направляється рекомендованим листом не пізніше трьох днів з дня його проголошення відповідачеві. На відміну від загального правила, за яким рішення суду не може бути змінене чи скасоване судом, що його ухвалив, заочне рішення за наявності для цього необхідних підстав може бути скасоване за заявою відповідача про його перегляд.

Заява про перегляд заочного рішення – це процесуальний документ, в якому міститься звернення відповідача про перегляд рішення суду через його незаконність чи необгрунтованість, чого відповідач не міг довести внаслідок неявки у судове засідання через поважні причини. Така заява має містити обгрунтування поважності причин неявки відповідача у суд, а також заперечення щодо ухваленого рішення у зв’язку з його неправосудністю.

Письмова заява відповідача може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Законом встановлено вимоги щодо форми, змісту та порядку подання заяви про перегляд заочного рішення. Вона має бути складена у письмовій формі і підписана відповідачем. До заяви додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії доданих до неї матеріалів. Якщо заяву подано представником відповідача, то до неї додається документ, який підтверджує повноваження процесуального представника.

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обгрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Статья в тему:  Как стать суд экспертом

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє про час і місце розгляду заяви, яка має бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження.

Заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, неявка яких не перешкоджає розгляду заяви.

Головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з’ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу, якою може: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК. У цьому разі строк, протягом якого розглядалась заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК.

Відповідно до ст. 233 ЦПК заочне рішення суду набирає законної сили у загальному порядку, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі його оскарження – після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ:

Отже, заочний розгляд справи – це форма судового розгляду цивільної справи при відсутності відповідача, який не з’явився до суду без поважних причин, з наданням йому права звернутися із заявою про перегляд рішення по справі судом, який його ухвалив. Заочний розгляд справи може відбуватися і тоді, коли залишить залу судового засідання до ухвалення рішення у справі.

Заочний розгляд справице форма судового розгляду цивільної справи за відсутності відповідача.

У ч. 1 ст. 224 ЦПК визначено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дата добавления: 2016-06-24 ; просмотров: 349 ; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ

Заочное решение суда по гражданскому делу

Судебное заседание в порядке заочного производства проводится в общем порядке. При этом суд исследует доказательства, представленные сторонами, рассматривает ходатайства об истребовании или обеспечении доказательств, учитывает их доводы относительно оценки доказательств и т. д. Заочное решение суда по своему содержанию не отличается от решения, принимаемого судом при рассмотрении гражданского дела в общем порядке. Однако в нем суд должен дополнительно указать срок и разъяснить порядок подачи заявления об отмене этого решения.

В предыдущих публикациях уже были рассмотрены вопросы о рассмотрении гражданского дела по существу и принятии по нему решения. В данном случае речь шла общем порядке принятия решения, когда в рассмотрении дела участвовали обе стороны (истец и ответчик, либо их представители).

Статья в тему:  В каких случаях брак (супружество) признается судом недействительным в республике казахстан

Вместе с тем, в соответствии с ч. 3 ст. 167 ГПК РФ если кто-то из указанных лиц, не смотря на то, что они были своевременно извещены о судебном заседании, не явился в суд и не сообщил об уважительных причинах своей неявки, суд может рассмотреть гражданское дело без их участия.

Более того, в соответствии со ст. 223 ГПК РФ, если в судебное заседание без уважительных причин не явился ответчик, суд может вынести решение суда заочно. Однако суд выносит определение о заочном порядке рассмотрения дела при наличии следующих условий:

  • когда ответчик заблаговременно надлежащим образом был уведомлен о месте и времени судебного заседания (и у суда есть достоверная информация об этом);
  • не смотря на это, ответчик не сообщил суду об уважительных причинах невозможности явиться в суд;
  • ответчик не просил суд рассмотреть дело в его отсутствие.

Однако необходимо иметь в виду, что если к участию в деле привлечены несколько ответчиков, и хотя бы один из них в суд явился, суд не вправе рассмотреть дело в порядке заочного производства и вынести по нему заочное решение.

В любом случае, суд должен выяснить мнение истца и других участников гражданского дела, о его рассмотрении в отсутствие ответчика.

Поэтому может случиться так, что хотя ответчик в суд и не явился без уважительных причин, явившийся истец не соглашается на рассмотрение дела в порядке заочного производства. В такой ситуации суд обязан отложить рассмотрение дела и вновь направить ответчику информацию о новом судебном заседании.

Кроме того, суд не вправе рассмотреть дело в отсутствие ответчика и принять заочное решение, когда истец в данном судебном заседании:

  • изменил предмета или основания иска
  • увеличил размер своих исковых требований.

Судебное заседание в порядке заочного производства проводится в общем порядке. При этом суд исследует доказательства, представленные сторонами, рассматривает ходатайства об истребовании или обеспечении доказательств, учитывает их доводы относительно оценки доказательств и т.д.

Однако решение, которое принимает суд в данном случае, носит название заочного. Заочное решение суда по своему содержанию не отличается от решения, принимаемого судом при рассмотрении гражданского дела в общем порядке. Однако в нем суд должен дополнительно указать срок и разъяснить порядок подачи заявления об отмене этого решения.

Суд обязан выслать копии заочного решения суда:

  • ответчику в срок, не превышающий трех дней со дня его принятия. При этом такая копия должна быть направлена ответчику почтой с уведомлением о вручении;
  • истцу, который не смог или не захотел по каким-то причинам участвовать в судебном заседании, и просил суд рассмотреть дело без его участия — не позднее 3 трех дней со дня его принятия (также с уведомлением о вручении).

Заочное решение суда по заявлению ответчика может быть отменено судом, принявшим это решение, или обжаловано истцом либо ответчиком в вышестоящий суд в апелляционном порядке. При этом ст. 237 ГПК РФ устанавливает следующие сроки:

  1. Ответчик, не согласный с заочным решением суда имеет возможность подать заявление об отмене заочного решения в течение 7 дней со дня получения копии решения;
  2. Стороны (и истец, и ответчик) могут обжаловать заочное решение суда в апелляционном порядке:
  • не позднее одного месяца после истечения 7- дневного срока подачи ответчиком заявления об отмене этого решения суда;
  • если срок подачи заявления об отмене заочного решения не был нарушен, но суд первой инстанции отказал в его удовлетворении – не позднее одного месяца после принятия решения о таком отказе.
Статья в тему:  Как доказать в суде что муж наркоман

После истечения сроков на обжалование заочного решения суда оно вступает в законную силу.

Ответчик, не согласившийся с заочным решением суда, и полагающий, что его права при этом были нарушены, должен указать в заявлении об его отмене следующую информацию:

  1. Наименование суда, который принял заочное решение;
  2. Сведения о себе.
  3. Указать уважительные причины неявки в судебное заседание, а также причины, которые повлияли на невозможность своевременно сообщить суду об этом, а также сослаться на доказательства, подтверждающие указанные обстоятельства.
  4. Обратить внимание суда на обстоятельства и доказательства, которые могут повлиять на содержание решения суда.
  5. В заявлении должна содержаться просьба об отмене заочного решения суда просьбу лица, подающего заявление.

Необходимо также перечислить прилагаемые к заявлению документы.

Заявление об отмене заочного решения суда должно быть подписано ответчиком либо его представителем и представлено в суд с копиями по числу участвующих в деле лиц.

Необходимо иметь в виду, что государственную пошлину для подачи заявление об отмене заочного решения суда не нужно.

Суд, получив заявление об отмене заочного решения, обязан направить лицам, участвующим в деле, копии заявления и прилагаемых к нему материалов, а также известить о месте и времени его рассмотрения.

Само заявление должно быть рассмотрено судом в 10-дневный срок после него поступления в суд.

В результате рассмотрения заявление ответчика об отмене заочного решения суд может принять следующие решения:

  1. Отказать в удовлетворении заявления
  2. Отменить заочное решение суда и возобновить рассмотрения дела по существу в том же или ином составе судей (если установит, что ответчик не явился в судебное заседание по уважительным причинам, не имел возможности сообщить о них суду, сослался на обстоятельства и представил доказательства, которые могут повлиять на содержание решения суда).

Нужно иметь в виду, что если ответчик, подавший заявление об отмене решения суда, снова не явится в судебное заседание в случае возобновления рассмотрения дела по существу, хотя и был извещен о нем надлежащим образом, новое решение суда считаться заочным не будет. Поэтому в данном случае повторно подать заявление о пересмотре этого решения, ответчик не вправе.

Если информация, размещенная на сайте, оказалась вам полезна, не пропускайте новые публикации — подпишитесь на наши страницы:

А если информация, размещенная на нашем сайте оказалась вам полезна, пожалуйста, поделитесь ею в социальных сетях.

Источники:

http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7%D0%B0%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B0%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96

http://uristinfo.net/grazhdanskij-protsess/259-kurs-tsivilnogo-protsesu-vv-komarov/8351-zaochnij-rozgljad-spravi.html

http://helpiks.org/8-33527.html

http://advokatsidorov.ru/zaochnoe-reshenie-suda.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector