0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Що сказав жульєн на суді

«Суд над Жульєном Сорелем (за романом Стендаля «Червоне і чорне»)

Цей урок – імітаційна гра, яку можна віднести до симуляції. Симуляції – це створення викладачем ситуацій, під час яких учні копіюють у спрощеному вигляді процедури, пов’язані з діяльністю суспільних інститутів, які існують у справжньому політичному,культурному та економічному житті. Це своєрідні рольові ігри з використанням чітко визначених(за традицією або законом) і відомих ролей та кроків, які повинні зробити виконавці: судові, громадські, парламентські слухання, політичні дебати тощо.

«Методична розробка уроку з зарубіжної літератури на тему: «Суд над Жульєном Сорелем (за романом Стендаля «Червоне і чорне»)

Цей урок – спрощене судове слухання.

Мета : узагальнити знання учнів з вивченої теми, спонукати до висловлення власних думок, добитися глибокого знання тексту роману;

— розвивати вміння аналізувати, критично мислити, відстоювати свої переконання;

— сприяти вихованню щирості, людяності.

Тип уроку : урок узагальнення і систематизації вивченого.

Методи і прийоми : словесні, наочні, рольова гра.

Обладнання: портрет Стендаля, текст роману «Червоне і чорне», ілюстрації до твору.

Заздалегідь були розподілені ролі: судді, адвокат, прокурор, свідки, Жульєн Сорель. Судді придумували увесь хід засідання, запитання до свідків. Адвокат повинен був будувати захист на фактах з роману, прокурор написав звинувачувальну промову. Свідкам було запропоновано перечитати ті епізоди, де діяли герої, яких вони зображували, уявити, як міг би повести себе його герой на суді і зуміти відповісти на будь – яке питання стосовно «себе». Столи розставлені відповідним чином. На одному з них – текст роману, на якому свідки дають клятву.

Вступне слово викладача.

Сьогодні ми проводимо незвичайний урок — це спрощене судове слухання. Постараємося зрозуміти, якою людиною був Жульєн Сорель, чи можна виправдати його вчинки. Проаналізувавши роман, ми бачимо, що центральний персонаж роману, син теслі, на рівень вищий тих, хто його оточує. У цьому його трагедія. Якби він жив в епоху Наполеона, який, до речі, був його кумиром, він зміг би здобути славу і почесті. Але міщанське існування викликає у Жульєна відразу. Будучи честолюбною особистістю, він намагається «вийти в люди». Для цього він вступає в боротьбу з ворожим йому суспільством, багато досягає у цій боротьбі, бо є натурою сильною. Хоча зброя, яку він використовує, огидна: лицемірство, розрахунок тощо. Таким чином, джерелом його постійних душевних тривог стає розлад між жалюгідною поведінкою, нав’язаною суспільством, і чутливою натурою Жульєна.

Розпочинаємо судове засідання.

Суддя. Сьогодні на засіданні суду розглядаємо справу Жульєна Сореля по обвинуваченню в спробі вбивства Луїзи де Реналь. Під час церковної служби він вистрілив у жертву з пістолета два рази: перший раз промахнувся, другий вистріл призвів до поранення потерпілої.

Прокурор. Жульєн Сорель звинувачується у спробі вбивства пані де Реналь. На цей крок, за його словами, його штовхнула образа, яку йому нанесла потерпіла своїм листом до маркіза де Ла – Моля, де змалювала Сореля як безсоромного кар’єриста. У зв’язку з цим маркіз відмовився віддати доньку заміж за неморальну людину. Усі плани Сореля руйнуються: він не отримає вродливу жінку, гроші, що означає крах його кар’єри.

Статья в тему:  Можно ли снимать заседание суда

Протягом життя він бачить свій обов’язок у свідомому лицемірстві:

стримувати свій темперамент, ставитися до суспільства з презирством, але формально жити за його законами. Мольєрівського Тартюфа він вважає своїм учителем у мистецтві брехати. Цей провінційний хлопець створив цілу програму завоювання світу, хоча інстинктивно це йому не подобається. Але з часом Сорель навчається добре контролювати власні інстинкти і досягає значних успіхів. Він цинічно зваблює пані де Реналь. Через деякий час демонструє свої успіхи у мистецтві лицемірства, перебуваючи у родині де Ла – Моля. Обвинувачений навчився цинічно грати на почуттях, отримувати все, про що мріяв. У своєму житті він звертається до огидної зброї – до розрахованого вдавання та лицемірства. В результаті постраждали невинні люди: пані де Реналь, Матильда де Ла – Моль( морально) та інші. Обтяжуючими обставинами стало те, що він йшов на вбивство свідомо і дуже здивувався, коли пані де Реналь залишилася живою. Сам злочин спочатку стався в його умі. Це не може бути оправдано. Чорний колір душі Жульєна Сореля штовхає його на злочин. Ставши на шлях честолюбства, прагнення до влади, він знехтував коханням, природними благородними рисами характеру – тим, що становило червоний колір його душі.

Викликаються свідки. Перший свідок – Луїза де Реналь – приносить клятву говорити тільки правду .

Питання до свідка :

Як ви ставилися до Сореля? Чого ви лякалися чи соромилися?

Відповідь : Я його щиро кохала, через громадську думку обманювала чоловіка. Своє кохання сприймала як гріх, найвищою проблемою для мене був вибір між пристрастю та обов’язками дружини, матері, християнки. Полюбивши Сореля, я відчувала себе злочинницею. Я хотіла бути щасливою, але стримувала вільний розвиток цього почуття, воно мені здавалося «жахливим насланням». За наказом духівника я фактично послала на смерть свого коханого.

Що змусило вас забути про все після злочину?

Відповідь : Після його пострілів і мого одужання я порушила загальноприйняте уявлення про мораль і обов’язок і відвідала Жульєна у в’язниці. Я вважала, що я повинна бути з ним, незважаючи ні на обов’язок перед чоловіком, ні на моральний суд. Тепер їх для мене просто не існувало.

Другий свідок – Матильда де Ла – Моль.

— Чим привабив вас Сорель?

Відповідь : Я шукала людину із сильним характером, перед якою я б схилилася, і знайшла її не в аристократичному середовищі, а серед плебеїв. Ми з ним вважали, що найкраще вже відбулося у минулому, ми були розчаровані у сучасному суспільстві. Аристократам, які мене оточували, бракувало енергії і рішучості. А в нього все це було. Я перша зізналася йому в коханні.

Наступний свідок – пан де Реналь.

Як ви характеризуєте Жульєна Сореля?

Відповідь: Я характеризую Сореля як людину, для якої немає нічого святого. Відплативши чорною невдячністю за добро, він розбив моє сімейне щастя. Я вимагаю для нього найвищої міри покарання, його злочин не має прощення.

Свідок абат Шелан

Ви знаєте Сореля з юності, що це за людина?

Відповідь: Правда, я знаю Жульєна давно, як старанного, відповідального юнака. Мені імпонувало, що він дуже любив навчання. Моя повага до нього зросла, коли юнак вивчив напам’ять Новий завіт по латині. Так само вивчив книгу «Про папу» Жозефа де Местра. Мій колега абат Пірар теж високої думки про нього.

Статья в тему:  Когда предоставляется переводчик в суде

Слово надається адвокату.

Що заставило Сореля піти на злочин? Панове, давайте постараємося зрозуміти цього юнака. В його душі відбувається битва «природи» і «цивілізації». Червоний колір його душі бореться із чорним. Спочатку до пані де Реналь він ставився з презирством, пробував закохати її в себе, щоб пробитися нагору. Але під впливом свого темпераменту забув роль і почав щиро кохати жінку. Хоч первісний його план був залишатися байдужим і холодним. Ми бачимо, що «природа» бере верх над «цивілізацією».

Йому дуже важко було у безансонській семінарії, бо Жульєн був із «іншого тіста», посередності, які його оточували, не визнавали його своїм. Герой даремно намагається стати таким, як вони. Жульєн не зміг пригнітити «природну людину» на рівні інстинктів. Ще одне підтвердження цьому – побачення з пані де Реналь.

Коли Сорель перебував у родині де Ла – Молів, здається, що це вже не мрійник з палаючим поглядом, а зіпсований, самозакоханий егоїст. Ще в гусарському полку він став на шлях шанолюбства, прагнення до влади, егоїзму. Але злочин, який він скоїв, ніби звільняє його індивідуальність. Час, який Жульєн Сорель провів у в’язниці, заставив його покаятися і звільнити свою індивідуальність. Це була поразка «цивілізації», повернення його до «природного стану». «Честолюбство вмерло в його серці», він зрозумів, що кохав і кохає пані де Реналь. Незначним йому здається його минуле життя: Матильда, слава, паризький успіх. Навіть власна смерть, яка його чекає. Під час суду він схожий на дитину. Таким його колись побачила пані де Реналь. Суд повинен взяти до уваги факти, які я виклав у своїй промові.

Слово надається підсудному, Жульєну Сорелю. ( Промова героя на фінальному засіданні суду).

Суд іде на нараду. Чекаємо з нетерпінням його рішення. Як судді оцінять все, що відбулося, чи згодяться з обвинувачувачем, свідками, адвокатом?

Суд оголошує вирок : суворо засудити Жульєна Сореля за те, що він зрадив свій внутрішній світ, що бачив свій обов’язок у свідомому лицемірстві. Герой пристосовується до життя в суспільстві, вдаючись до огидної зброї – до розрахованого вдавання. Засуджується він за спробу вбити жінку, яку кохав. Разом з тим суд відмічає, що пом’якшує його провину те, що його чутлива натура бореться з прагматичними намірами, «природа» бере верх над «цивілізацією». Про перемогу « природи» яскраво свідчить промова Сореля на суді, а також його поведінка протягом останніх днів. Він не захищався. Вперше його внутрішній голос і те, що він каже публічно, не суперечить одне одному. Сорель іде назустріч загибелі свідомо, бо більше не в змозі ламати себе. Таким чином, Сорель, з одного боку, особистість, яка розрушила себе, з іншого – людина з колосальною внутрішньою енергією ,для якої будь – які правила занадто вузькі. Його душа є дзеркалом світу.

Запитання для підведення підсумків.

1. Що нам відомо про родину і походження героя?

2. Що ви можете сказати про характер його знань?

3. Чи були у Сореля кумири?

4. Про яку кар’єру він мріяв?

5. Назвіть основні риси характеру Жульєна.

6. Як співвідносяться між собою думки і вчинки героя?

«Я заслужил смерть, господа присяжные» (о романе Ф. Стендаля «Красное и черное»)

Выстрел Жюльена в госпожу де Реналь поставил точку в мучи­тельных попытках Жюльена Со­реля достичь компромисса между «красным» и «чер­ным». Цена прозрения — жизнь. Он совершил двой­ное преступление — выстрел прозвучал в церкви — неслыханное святотатство. Таким образом, Жюльен Сорель сознательно приговорил себя к смерти.

Статья в тему:  Какая справка о зарплате нужна в суд

Все возвращается на круги своя: «первый шаг» на пути к призрачному счастью Жюльен сделал в церк­ви города Верьера, и «последний шаг» к духовному возрождению сделан там же. Шаг в будущее и шаг в небытие. Между ними вся жизнь героя, наполненная внутренней борьбой противоречивых чувств, борьбой с самим собой: безжалостной, жестокой, но честной.

На пороге смерти, в преддверии Истины (какого мнения следует держаться о великом «может быть») Жюльен наконец-то понял, что в этой жизни до­стичь компромисса он не сможет, и ему стало легче: «Жюльен чувствовал себя твердым и реши­тельным, как человек, который ясно видит, что происходит в его душе». Пелена спала с его глаз, и он увидел то главное, что и является настоящей жизнью: «Увы! Госпожи де Реналь нет со мной. Вот откуда мое одиночество, а вовсе не оттого, что в мире нет Бога справедливого, доброго, всемогуще­го, чуждого злобы и мстительности. О, если бы он только существовал! Я бы упал к его ногам. «Я заслужил смерть,— сказал бы я ему, — но, великий Боже, добрый милосердный Боже, отдай мне ту, кого я люблю!» Материал с сайта //iEssay.ru

Выстрелив в госпожу де Реналь, сожалеет ли Жюльен Сорель о содеянном? Нет! И еще раз — нет! И подтверждение этому — его речь на суде: «Итак, я заслужил смерть, господа присяжные. Но будь я и менее виновен, я вижу здесь людей, которые, не задумываясь над тем, что молодость моя заслуживает некоторого сострадания, пожелают наказать и раз и навсегда сломить в моем лице эту породу молодых людей низкого происхождения, за­давленных нищетой, коим посчастливилось получить хорошее образование, в силу чего они осмелились затесаться в среду, которую высокомерие богачей именует хорошим обществом».

Через три дня приговор был приведен в испол­нение: «Все произошло очень просто, благопристой­но и с его стороны без малейшей напыщенности». Услышал ли Бог первую и последнюю искреннюю и страстную молитву Жюльена, кто знает? «Но через три дня после казни Жюльена» госпожа де Реналь «умерла, обнимая своих детей». Где им уготована встреча: в аду или в раю. Кто знает?

ПРОЕКТ

Любов Жульєна Сореля

ПАНІ ДЕ РЕНАЛЬ МАТИЛЬДА ДЕ ЛЯ-МОЛЬ

Нехитра, зворушлива Гарячкова любов —

Любов-любов ВЕЛИЧ любов СУПЕРНИЦТВО

Ніжна , добра Натура сильна

Проста ,звичайна Гордовита

М’яка , ласкава Піднімання у власних

очах і очах інших.

Щастя не зле і просте,

Шанолюбства
Воля воля умерти крах любові

Чому роман Ф.Стендаля має назву
« Червоне і чорне »?

Героїчний міф — Плазування перед

відблиск пам’ятного, вищими.

революцій. Войовниче мракобісся.

Внутрішній кодекс Розправа з інакомислячими. честі:

Чому роман Фредеріка Стендаля має назву

«Червоне і чорне»?

Роман «Червоне і чорне» має підзаголовок – «Хроніка 19 століття». Автор показує трагічність особистості, яка безпосередньо залежить від трагічної післяреволюційної історії. Він відтворює соціально – політичну атмосферу Франції в період реставрації монархії Бурбонів.

«Червоне і чорне» — це не просто історія краху безсоромного ловця удачі, це перш за все не сумісність мрії про щастя з прагненням до подвигу героїчної особистості, яку знівечили, згубили. Назва роману має символічне значення: червоне – колір революції. Це героїчний міф – відблиск пам’ятного, грозового часу революції, наполеонівська перемога, внутрішній кодекс честі: мужність, гідність,гордість. Чорне – колір чернечої сутани, символ реакції. Це плазування перед вищими, войовниче мракобісся, користолюбство, розправа з інакомислячими. З великою художньою силою Стендаль викриває дух користолюбства і наживи, який проникнув в сферу суспільного і власного життя, показує реакційну роль католицького духовенства, яке прагнуло отруїти в свідомості народу ідеї революції, повернути свої привілеї ціною зрадництва національних інтересів країни.

Статья в тему:  Почему каспи банк не подает в суд

«Правда, гірка правда», — твердить Стендаль.

Ось його герої – заколотники з народу, що піднялися проти своєї долі. В останньому слові на суді Жульєн Сорель скаже:

« Ви бачите перед собою простолюдина, обуреного проти свого низького жереба….

Ось мій злочин, пани…»

І дійсно, барикадні битви в липні 1830 року підтвердити думку автора: тільки серед простолюдинів ще живі героїчні особистості.


  • СКЛАСТИ «ЛИСТ ВДЯЧНОГО ЧИТАЧА»;
  • СФОРМУЛЮВАТИ ЗАПИТАННЯ АВТОРУ, ПОРАДИ ЛІТЕРАТУРНОМУ ГЕРОЮ;
  • ЗАПРОПОНУВАТИ ІНШИЙ МОЖЛИВИЙ ФІНАЛ ТВОРУ;
  • СТВОРИТИ ІЛЮСТРАЦІЇ;
  • ПІДГОТУВАТИ ІНСЦЕНІЗАЦІЮ УРИВКУ ТВОРУ;
  • ЗАПОВНИТИ СХЕМУ «Моє бачення образу героя: його сила, його слабкість»

— створення квітки духовного світу героя чи героїні (на пелюстках учні пишуть назви почуттів, що притаманні героям);
— відшукування «золотих правил»;

— доповнення висловами рукописної книжечки «Крила мудрості»;
— визначення ключових слів твору крізь призму гуманності.


чесні люди народ автор багач

звання простого вельможний лорд

Народ – убогий, бідний, але людяніший, ніж багатії.
Лорд– «дурний, як пень, лихий, як чорт, а строїть з себе бога».
Король – «нечесний, любить лакеїв», підлабузників. І їх «зводить в дворянський стан».
Розумний чоловік – «сміється з того всього».
Бесіда за запитаннями.

  • Які риси Р.Бернс підкреслює у тих, які протиставлені народу? (Самозакоханість, пихатість, дурість, самодурство).
  • Чи піклується король, лорд, багач про народ? А народ поважає короля, лорда, багача? (Ні).
  • Знайдіть слова у тексті, які передають віру автора в кращі часи.

(Молись же всяк, щоб стало так –

А йдеться все до того!

Щоб ум і честь, де тільки єсть,

Пробили скрізь дорогу).
Чи згодні ви з автором, що суспільство мусить бути справедливим? А люди, які мають бути? (Чесними, людяними).

  • «Вода буває потрібна і серцю»;
  • «Люди завжди незадоволені тим, де живуть»;
  • «Найголовнішого очима не побачиш»;
  • «Добре, коли є друг, навіть якщо треба вмерти»;

«Треба шукати серцем».

( ДО ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ

Е.ХЕМІНГУЕЯ)

Реалістичний пласт

Звичайний старий

Моральний
Хемінгуеївський кодекс «grace under pressure» «способность сохранить достоинство в экстремальных обстоятельствах»

Філософський
1.Проблема пошуків смислу життя.

2.Взаємини з природою.

3.Людина – частина Всесвіту.

4.Філософія Стоїцизму.

Під водою

Біблійний
рибна ловля пов’язана з діянням і притчами Христа.

85 – 46 – у Старому Заповіті очікування дива

(ДО ВИВЧЕННЯ ПОВІСТІ

Е.ХЕМІНГУЕЯ «СТАРИЙ І МОРЕ»)

віра в перемогу;

не впадає в розпач;

ЛІТЕРАТУРНА ГРА
» Ребуси. Кросворди «.

  1. В назвах яких творів російських та українських письменників є знак питання ?

( М.Чернишевський » Что делать ?»

О.Герцен » Кто виноват ?»

П.Мирний » Хіба ревуть воли, як ясла повні ?»).

  1. Гумор і сатиру якого твору І.Котляревського М.Горький радив використовувати для характеристики ворогів Радянського Союзу?
Статья в тему:  Сколько действует постановление суда на обыск

( » Енеїда»).

  1. Всё он изведал: тюрьму петербургскую,

Справки, допросы, жандармов любезности,

Всё — и раздольную степь Оренбургскую,

(Якому славнозвісному українському поетові Микола Некрасов присвятив ці рядки?)

  1. Які твори Марко Вовчок написані на російській мові ?

( » Живая душа «

» Жили да были три сестры «).

  1. Яку назву мав журнал, в якому Марко Вовчок співпрацювала з М.Некрасовим ?

( » Отечественные записки «).

  1. Хто із відомих російських та українських авторів вчився в Ніжинському ліцеї вищих наук ?

( Є. Гребінка, Л. Глєбов, М. Гоголь ).

  1. З яким російським письменником П.Мирний підтримував дружні стосунки і разом приймав участь в суспільному і політичному житті Полтави ?

( В. Короленко ).

  1. Які твори І.Франка мають однакові назви зі статтею М.Добролюбова та п’єсою М.Горького ?

( Критична стаття » Тёмное царство «

і оповідання » На дне » ).

  1. Хто із російських революціонерів-демократів, засланих у Вілюйськ Якутської губернії, жив в сторожці того дому, де пізніше відбував заслання П.Грабовський ?

( М.Чернишевський ).

  1. Хто із українських письменників в 1909 році познайомився на острові Кіпрі з М.Горьким і з тих пір підтримував з ним постійний зв’язок ?

( М.Коцюбинський ).

  1. Хто із українських авторів назвав російського драматурга О.Островського » Шекспіром російського купечества » ?

(І.Франко ).

  1. Назва якого твору Лесі Українки співпадає з назвою відомого роману Тургенєва ?

( » Дим «).

  1. Хто із відомих російських поетів народився в один рік з Т. Шевченком ?

( М.Лермонтов, 1814 ).

  1. Який російський критик, революціонер-демократ писав про Марко Вовчок : » Это талант сильный, прекрасный «?

( М.Чернишевський).

  1. До якої повісті І.Франко взяв епіграфом слова О.Пушкіна :

» Дела давно минувших лет, преданья старины глубокой «?

  1. В яких творах зустрічаються рядки : » И дым отечества нам сладок и приятен ?»

( Вірш російського поета Т.Державіна » К арфе N N «)

(Комедія О.Грибоєдова, російського поета » Горе от ума «)

(Вірш Лесі Українки » Дим «).

  1. Який відомий російський поет приймав участь у викупі Т.Шевченка ?

( В.Жуковський ).

  1. Які байки І.Крилова і Л.Глебова мають однакові назви ?

( » Волк и Ягнёнок «, » Лебедь, рак и щука «, » Кукушка и петух «,

» Синица «, » Щука «, » Ворон и лисица «).

  1. Еще стыдней в годину горя

Красу долин, небес и моря,

И ласку милой воспевать.
До якого вірша взяла Леся Українка епіграфом ці рядки

( » Поет під час облоги «).

  1. Якого письменника І.Франко назвав «одним із світочів російського народу «?

( М.Горького ).

  1. Назва якого твору А.Головко співпадає з назвою роману М.Горького ?

( » Мати «).

  1. Вставай, хто серцем кучерявий !

Нова республіко, гряди !

Хлюпни нам, море, свіжі лави !

О, Земле, велетнів роди !
Хто на зустрічі російських та українських письменників у 1929 році прочитав напам’ять ці рядки П.Тичині ?

  1. Назва якого збірника М.Рильського, присвяченого дружбі народів, складається з чисельника та іменника ?

( » 300 літ «).

  1. Яку поему Т.Шевченка молодий В.Сосюра переклав на російську мову ?

( » Кавказ «).

  1. Хто із українських поетів сказав :

» Здраствуй, мій учителю ! Здраствуй, Маяковський !»

  1. Який російський драматург переклав на російську мову комедію І.Карпенка — Карого » Мартин Боруля «.

( К.Тренев ).

  1. Добро, що вірний брат до брата

Іде по радісній землі,

Добро що ти, Росіє — мати,

Життя підносиш на крилі !
В якому вірші М.Стельмаха звучать ці рядки ?

Статья в тему:  Акти конституційного суду україни як джерело права

Жульєн Сорель, його характер і доля

Шкільний твір

Роман «Червоне і чорне» — правдива оповідь про суспільство епохи Реставрації у Франції. Це соціально-психологічний роман, в основі якого лежить конфлікт особистості із суспільством. Шлях головного героя Жульєна Сореля наштовхує на думку, що в епоху Наполеона він міг би стати героєм, а в епоху Реставрації змушений або пристосуватися, або загинути.

Жульєн Сорель — представник покоління початку 20-х років XIX століття. Йому властиві риси романтичного героя: незалежність, почуття власної гідності, бажання змінити долю, бажання боротися і досягати мети. Він — яскрава особистість, у ньому все понад норму: сила розуму, воля, мрійливість, цілеспрямованість.

Наш герой — син теслі. Він живе в маленькому провінційному містечку Вер’єрі з братами і батьком і мріє вирватися звідси у великий світ. У Вер’єрі його ніхто не розуміє. «Усі домашні нехтували ним, і він ненавидів своїх братів і батька. » Юнак з раннього дитинства марив військовою службою, його кумиром був Наполеон. Після довгих роздумів він вирішує: єдина можливість чогось досягти в житті і вирватися з Вер’єра — стати священиком. «Пробити дорогу для Жульєна насамперед означало вирватися з Вер’єра; батьківщину свою він ненавидів. Усе, що він бачив тут, сковувало його уяву».

І от перша перемога, перший «вихід у світ». Жульєна запрошує до себе в будинок вихователем дітей мер Вер’єра пан де Реналь. Уже через місяць діти обожнювали молодого вихователя, голова сімейства перейнявся до нього повагою, а пані де Реналь відчувала до нього щось більше, ніж проста повага. Однак Жульєн почував себе тут чужим: «він відчував лише ненависть і відразу до цього вищого світу, куди він був допущений тільки до краєчка столу. «

  • «Червоне і чорне» (повний текст)
  • «Червоне і чорне» (скорочено)
  • «Червоне і чорне» (реферати)
  • Чому Жульен Сорель відмовився від апеляції про помилування?(та інші запитання)
  • Біографія Стендаля

Життя в будинку пана де Реналя було наповнене лицемірством, прагненням до наживи, боротьбою за владу, інтригами і плітками. «Совість Жульєна стала нашіптувати йому: «Ось воно — це брудне багатство, якого і ти можеш досягти і насолоджуватися ним, але тільки в цій компанії. О Наполеон! Які прекрасні були твої часи. » Жульєн почував себе самотнім у цьому світі. Завдяки заступництву кюре Шелана Сорель потрапляє в Безансонську духовну семінарію. «Якщо Жульєн лише очерет, що гойдається, нехай загине, а якщо це людина мужня, нехай пробивається сам», — сказав про нього абат Пірар. І Жульєн став пробиватися.

Учився він гарно, але від семінаристів тримався осторонь. Незабаром побачив, що «знання тут і в гріш не ставлять», тому що «успіх у науках здається підозрілим». Жульєн зрозумів, що заохочується: лицемірство, «аскетичне благочестя». Як не намагався юнак видаватися дурником і незначною особистістю, не міг сподобатися ні семінаристам, ні начальству семінарії — занадто вже відрізнявся він від інших.

І нарешті — перше підвищення: його призначили репетитором з Нового і Старого завіту. Жульєн відчував підтримку абата Пірара і був вдячний йому за це. І раптом — несподівана зустріч з єпископом, що вирішила його долю. Жульєн переїжджає в Париж, у будинок маркіза де Ла-Моля і стає його особистим секретарем. Ще одна перемога. Починається життя в особняку маркіза. Що ж він бачить? «У цьому особняку не допускалися ніякі приємні відгуки про Беранже, про опозиційні газети, про Вольтера, про Руссо, ні про будь-що, що хоч якось віддавало вільнодумством і політикою. Найменша жива думка здавалася брутальністю».

Статья в тему:  Какой суд может защитить его права

Перед ним відкрився новий світ. Але цей новий світ був таким самим, як і світ у Вер’єрі і Безансоні. Усе було засновано на лицемірстві і наживі. Жульєн приймає всі правила гри і намагається зробити кар’єру. Його очікувала блискуча перемога. Але роман з дочкою маркіза Матильдою розладнав усі плани Жульєна. Матильду, цю пересичену світську красуню, приваблювали в Жульєні його розум, неординарність і безмежне честолюбство. Але кохання це було зовсім не схоже на яскраве і світле почуття, яке зв’язувало Жульєна з пані де Реналь. Кохання Матильди і Жульєна скоріше нагадувало дуель двох честолюбців. Але воно цілком могло б закінчитися шлюбом, якби не лист пані де Реналь, написаний під впливом братів-єзуїтів. «Скільки чудових планів — і от в одну мить. усе це розсипається на порох», — думає Сорель.

Лист пані де Реналь зруйнував всі плани Жульєна і поставив крапку на його кар’єрі. Прагнучи помститися, він робить безглуздий учинок — у вер’єрській церкві стріляє в пані де Реналь.

Отже, усе, чого так довго і цілеспрямовано прагнув Жульєн, доводячи, що він Особистість, було зруйновано. Після цього будуть в’язниця, суд, вирок. Довго розмірковуючи перед судом, Жульєн розуміє, що йому нема в чому каятися: саме те суспільство, куди він так прагнув потрапити, схотіло зломити його, у його особі воно вирішило покарати тих молодих людей низького стану, що насмілилися проникнути в «гарне суспільство». Жульєн знаходить у собі мужність гідно зустріти смерть. Так гине розумна і неординарна людина, яка зважилася зробити кар’єру, не гребуючи ніякими засобами.

Що сказав жульєн на суді

ВСТУПЛЕНИЕ. ИЗ ЛИТЕРАТУРЫ РЕАЛИЗМА

УРОКИ № 3-4

Цель: углубить знания учащихся о романе французского писателя; совершенствовать навыки анализа эпического произведения, образа главного героя, психологического наблюдения, перевода, свяВНОй речи, логического мышления; помочь понять внутренний мир Жульена Сореля, причины его внутреннего конфликта; способствовать формированию нравственных ориентиров школьников.

Оборудование: учебник, текст романа «Красное и черное» в переводе Есть. Старинкевич (или другом на выбор учителя).

I. АКТУАЛИЗАЦИЯ ОПОРНЫХ ЗНАНИЙ УЧАЩИХСЯ

1. Викторина «Проверь себя».

1) Где начинается действие романа? (В городке Верьер.)

2) Какая река протекала в той местности? (Река Ду.)

3) Кто был мэром Вер’єра? (Г-н де Реналь.)

4) С чего начинается роман? (С описания пейзажа.)

5) Кем был отец Жульена Сореля? (Плотником.)

6) Сколько детей было в семье де Реналей? (Два сына.)

7) Как звали друзей Жульена и чем они занимались? (Фуке торговал лесом, Шелан — кюре, Гро — учитель математики.)

8) Какие слова были лозунгом Жульена? («К оружию!»)

9) Где воспитывалась госпожа де Реналь? (В монастыре Сакре-Кер.)

10) Кого Жульен избрал своим духовником семинарии? (Аббата Пірара.)

11) Как сначала Жюльен называл Матильду де Ла-Моль? (Парижская кукла.)

12) С кем Матильда сравнивала Жульена? (С Дантоном.)

II. ОБЪЯВЛЕНИЕ ТЕМЫ, ЦЕЛИ И ЭПИГРАФОВ УРОКА

III. ПРИМЕНЕНИЕ УЧАЩИМИСЯ НОВЫХ ЗНАНИЙ, ФОРМИРОВАНИЯ УМЕНИЙ И НАВЫКОВ

1. Задание ученикам.

— Подумайте, кого из героев относятся слова, служащие темой урока? (Конечно, Жюльена Сореля.)

2. Проблемная ситуация.

— Согласны ли вы со словами автора? Выразите собственное мнение по этому поводу.

Статья в тему:  Кто по вашему может быть судьей международного суда

3. Работа с текстом.

— Найдите в тексте романа портрет героя.

4. Пересказ текста.

— Расскажите, что вам известно о жизни Жульена Сореля в Вер’єрі.

— Почему Жюльена было трудно среди своих родственников? (Он был умным, образованным, много читал. Его просто не понимали.)

— Что было причиной успехов Жульена? (Его феноменальная память. Чтобы завоевать сердце местного кюре аббата Шелана, он выучил наизусть на латыни весь Новый Завет.)

— Какие книги были любимыми для юноши? («Исповедь» Руссо и «Мемориал Святой Елены» — о жизни Наполеона в изгнании.)

— Кто был кумиром Жульена? (Наполеон.)

— С каким символическим образом связана в романе мысль о судьбе Наполеона? (С образом ястреба. Этот хищная птица кажется Жюльена воплощением силы и одиночества. Чтобы вырваться из клетки, победить своих врагов и достичь успеха, нужно стать одиноким и сильным, как хищник.)

— О чем мечтал герой? (О военной службе. Ему хотелось вырваться из Вер’єра. Приглашение в дом господина де Реналя было спасительным для Жульена.)

— Подумайте, какую роль играет сцена в церкви, куда приходит Жульен перед тем как идти в дом мэра. (В церкви было темно и пусто. Через затянуты красной материей окна, солнечные лучи приобретают здесь особого красного оттенка. На скамье он увидел клочок бумаги о казни какого Женреля. Героя поражает эта зловещая примета (ведь даже фамилии схожи!). Когда он выходит из церкви, ему кажется, что на полу возле чаши разлита кровь. На самом деле, это была разбрызгана святая вода, в которой отразились красные лучи солнца. Как показывает развитие сюжета, эта примета оказалась вещей.)

— Почему Жюльен вынужден был покинуть дом господина де Реналя? (Мэр получил анонимное письмо, из которого узнал об отношениях гувернера с госпожой де Реналь.)

6. Пересказ текста.

— Расскажите о жизни Жульена Сореля в Безансонській семинарии.

— С чего начинается вступление Жульена в Париж? (Из поездки в Мальмезон, который был резиденцией Наполеона, в то время, когда он возглавлял республику. Итак, Сорель должен мобилизовать все силы, чтобы сделать карьеру. Ведь перед ним открываются блестящие горизонты.)

— Как чувствует себя герой в высшем обществе? (Он достиг того, о чем мечтал всю жизнь. Но страдает от скуки и одиночества. Жульен познает законы высшего мира, получает образование: к его услугам большая библиотека маркиза де Ла-Моля.)

— По вашему мнению, какую роль сыграла встреча Жульена с графом Альтамірою? (Граф Альтамира — политический изгнанник, осужденный на родине как карбонарий. У них много общего. Оба свободолюбивыми их обоих ненавидят в высшем мире (как одного кровожадного якобінця, другой — как простолюдина), оба презирают сильных мира сего. С образом графа Альтамиры в роман входит тема карбонариев, будущей революции, более полно найдет свое отражение в других произведениях Стендаля.)

8. Проблемная ситуация.

— Известно, что в жизни Жульена было две женщины. Как вы думаете, любил ли он их? (Жюльен считал делом чести завоевать госпожа де Реналь, которая принадлежала враждебного ему лагеря вер’єрських провинциальных дворян. Его победа над ней — это счастье от преодоления своего страха и нерешительности, свидетельство мужества, утверждение веры в собственные силы. Он чувствовал себя Наполеоном и вырабатывал стратегию плана соблазнения госпожа де Реналь. Любовная связь с Матильдой де Ла-Моль является для Жульена триумфом его честолюбия, своеобраВНОй местью всему классу аристократов, которые так презирали юношу.)

Статья в тему:  Куда подается надзорная жалоба на приговор гарнизонного суда

— Менялось отношение Жульена к любимым женщинам на протяжении романа? (Так. В конце романа Жульена раздражает экзальтированная любовь Матильды, в котором он видит лишь желание позировать. В тюрьме он понял, что любил только госпожа де Реналь. Известие о том, что она жива, дала ему силы. Именно ее он просит воспитать его будущего сына. Но госпожа де Реналь умерла через три дня после казни Жюльена. Матильда похоронила голову своего возлюбленного на том холме, где юноша любил мечтать. Она совершила обряд захоронения именно так, как это сделала Маргарита Наваррська со своим любовником Бонифацием де Ла-Молем.)

— Как вы думаете, сбылись мечты Жульена? (Так. Он, простолюдин, попал в высшее общество, должен был вступить в брак с Матильдой де Ла-Моль, получил чин гусарского лейтенанта на имя кавалера Жульена Сореля де Ла-Верне.)

— Найдите в тексте мнению героя по этому поводу? Зачитайте ее. («Итак, мой роман завершен, и я обязан этим только самому себе.»)

— Как он вел себя? («Жульен опьянел от честолюбия, но не от кичливости.»)

— Что резко изменило его судьбу? (Письмо от госпожи де Реналь, написанный под влиянием ее духовника. В письме Жульен характеризовался как «бедный и жадный юноша стремился выбиться в люди, прибегая с этой целью к тончайшего лицемерия» и обольщая женщин.)

— Что сделал Жульен? (Он помчался к Вер’єра, купил пистолет и дважды выстрелил в госпожу де Реналь, которая молилась в церкви.)

10. Психологическое наблюдение за героем.

— Проследите за чувствами героя в этот страшный момент и после него. (Жульєнові было трудно стрелять в женщину, которую когда-то он так горячо любил. Но обида на нее победила. И он все время чувствовал вину перед ней и был очень рад известию о том, что женщина жива.)

11. Пересказ текста с творческим заданием.

— Расскажите о поведение Жюльена в тюрьме и на суде.

12. Творческое задание.

— Охарактеризуйте образ Жульена Сореля.

13. Комментарий учителя.

Образ Жульена Сореля подан Стендалем в развитии, в столкновении героя с социальными условиями жизни, в которых он, утверждая собственную личность, прокладывал себе путь с теми людьми, в руках которых была власть, в борьбе с самим собой. В центре внимания писателя — диалектика духовных движений Жульена, противоречивость и неоднозначность его поведения, сложность психологических коллизий, которые вытекали из этой внутренней борьбы, где в поединке сталкивались ум и сердце, благородство и благоразумие игрока, который решил ради достижения цели поставить на карту все, прибегая даже к компромиссу с собственной совестью.

Жульен — честолюбец. Но это не просто черта его характера. Известно, что значение французского слова «честолюбец» широкое: с одной стороны — это черта характера, а с другой — и желание славы, и стремление, и целеустремленность. Честолюбие Жульена Сореля — стимул и движущая сила всех его поступков.

Юноша умный, образованный, отважный, мужественный, целеустремленный. Гордый индивидуализм Жульена, его самобытная натура, обостренная чувствительность и чувство собственного достоинства является формой сопротивления враждебной обществу. Он, как и его кумир Наполеон, разрабатывает стратегии преодоления все новых и новых вершин, стремясь доказать самому себе, что он не является ничтожеством. Стендаль раскрывает мир мыслей и переживаний Жульена Сореля, делая читателя свидетелем его внутренних монологов, полных надежды, боли, сомнений, любви, ненависти, и над все безудержного желания достичь цели. Герой предстает во всей совокупности и противоречивости своих добродетелей и пороков. Пафос романа заключается в перипетиях трагического единоборства Жульена с самим собой, в противоречии между высоким (натура Жульена) и низким (его тактикой, продиктованной общественными отношениями).

Статья в тему:  Каковы этические требования к приговору суда

Последние страницы жизни Жульена — это идейная и художественная кульминация романа. С большой реалистической силой автор раскрывает душевные и моральные переживания героя, который на пороге смерти, подытоживая свою жизнь, делает окончательный выбор. Жульен сбросил маску — и вот он один на один с собственной совестью и перед лицом судей такой, как есть на самом деле. В реальном свете предстает перед ним все то, ради чего он, силкуючи себя, пытался вскарабкаться вверх.

Заключительным аккордом звучит речь Жульена на суде. Это смелый обвинительный акт против общества, основанного на фальши и лжи. Длинный внутренний монолог героя за решеткой является как бы продолжением выступления на суде. В конце концов Жюльен доходит философскому выводу: правды в обществе не существует. Он разочаровался во всем, даже в религии. Единственное, что держит его,- это любовь к госпоже де Реналь. Все моральные и физические силы героя направлены на то, чтобы не потерять силы духа, быть достойным, когда пойдет на казнь. И в этот страшный день он чувствует себя сильным и мужественным.

Но Жюльен Сорель не революционер, такой, как например Пьетро Міссіріллі, герой новеллы «Ванина Ванини». Для него главным является «слава для себя», а не свобода для всех. Жульен смог приспособиться к общественных отношений, которые искалечили его натуру.

14. Проблемный вопрос.

— Согласны ли вы с фразой автора: «Все в его жизни было только долгим приготовлением к несчастьям. »? Выскажите собственные соображения по этому поводу.

15. Творческое задание.

— Объясните название романа.

16. Комментарий учителя.

Название романа Ф. Стендаля «Красное и черное» символическая. Но единого толкования ее в исследователей творчества писателя нет.

Красное — это несбыточные мечты Жульена про военные подвиги, огонь его энергии, гордая душа героя. Черное — мрак Реставрации, иезуиты, лицемерие, которое юноша хотел сделать своим вторым «я» и которое искалечило его жизнь.

Это кровь и смерть, любовь и безнадежность, смелость свободолюбивых порывов и гнетущая власть церкви, красные блики революции, прошла, и зарево новой, что пылает на горизонте, и черная реакция, которая торжествует победу в эпоху Реставрации. Это черная ряса Жульена-семинариста, под которой бьется пламенное сердце.

17. Сообщение подготовленного ученика.

Роман Ф. Стендаля «Красное и черное» неоднократно привлекал внимание кинематографистов. Известны такие экранизации произведения: «Красное и черное» (1954, режиссер К. Отан-Лара), франко-итальянская телеекранізація «Красное и черное» (1961, режиссер П. Кардинале), «Красное и черное» (1976, российский режиссер С. Герасимов), французский телефильм «Красное и черное» (1997, режиссер Жан-Даниэль Вираж), франко-итальянский фильм «Красное и черное» (1998, режиссер Верхейг).

III. ЗАКРЕПЛЕНИЕ ЗНАНИЙ, УМЕНИЙ И НАВЫКОВ УЧАЩИХСЯ

1. Проблемный вопрос.

— По вашему мнению, есть в характере Жюльена Сореля черты, достойные подражания?

2. Творческое задание.

Напишите сочинение-размышление «Этапы формирования характера Жульена Сореля».

IV. ПОДВЕДЕНИЕ ИТОГОВ УРОКА

V. ДОМАШНЕЕ ЗАДАНИЕ

Закончить работу над сочинением. Подобрать материал для характеристики женских образов романа.

Источники:

http://naurok.com.ua/sud-nad-zhulenom-sorelem-za-romanom-stendalya-chervone-i-chorne-6035.html

http://iessay.ru/ru/writers/foreign/s/stendal/stati/krasnoe-i-chernoe/ya-zasluzhil-smert-gospoda-prisyazhnye-o-romane-f.-stendalya-krasnoe-i-chernoe

http://bibl.com.ua/literatura/28511/index.html?page=8

http://www.ukrlib.com.ua/tvory-zl/printit.php?tid=7478

http://zarlitra.in.ua/4-7.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector