0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Що таке доступ до суду

Содержание

Мего-Інфо — Юридичний портал №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Коментарі кодексів

Галузі права

Зміст

  • Розділ І. Загальні положення (ст.1-130)
    • Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії (ст.1-6)
    • Глава 2. Засади кримінального провадження (ст.7-29)
      • Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
      • Стаття 8. Верховенство права
      • Стаття 9. Законність
      • Стаття 10. Рівність перед законом і судом
      • Стаття 11. Повага до людської гідності
      • Стаття 12. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність
      • Стаття 13. Недоторканність житла чи іншого володіння особи
      • Стаття 14. Таємниця спілкування
      • Стаття 15. Невтручання у приватне життя
      • Стаття 16. Недоторканність права власності
      • Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини
      • Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї
      • Стаття 19. Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення
      • Стаття 20. Забезпечення права на захист
      • Стаття 21. Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень
      • Стаття 22. Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
      • Стаття 23. Безпосередність дослідження показань, речей і документів
      • Стаття 24. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
      • Стаття 25. Публічність
      • Стаття 26. Диспозитивність
      • Стаття 27. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами
      • Стаття 28. Розумні строки
      • Стаття 29. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження
    • Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження (ст.30-82)
    • Глава 4. Докази і доказування (ст.84-102)
    • Глава 5. Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення (ст.103-110)
    • Глава 6. Повідомлення (ст.111-112)
    • Глава 7. Процесуальні строки (ст.113-117)
    • Глава 8. Процесуальні витрати (ст.118-126)
    • Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов (ст.127-130)
  • Розділ II. Заради забезпечення кримінального провадження (ст.131-213)
  • Розділ III. Досудове розслідування (ст.214-313)
  • Розділ IV. Судове провадження у першій інстанції (ст.314-391)
  • Розділ V. Судове провадження з перегляду судових рішень (ст.392-523)
  • Розділ VII. ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНИХ МАТЕРІАЛІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ (ст.524-531)
  • РОЗДІЛ VIII. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ (ст.532-540)
  • Розділ IX. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження (ст.541-614)
  • Розділ X Прикінцеві положення
  • Розділ XI Перехідні положення
Статья в тему:  Можно ли распустить конституционный суд украины

Стаття 21. Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень

1. Кожному гарантується право на справедливийуюзгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неу передженгім судом, створеним на підставі закону.

2. Вирок та ухвала суду, що набрали законно; сили в порядку, визначеному цим Кодексом, с обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

3. Кожен мас право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, шо стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

4. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.

1. Стаття 55 Конституції України зазначає, що «кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань». Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч. З ст. 8 Конституції). Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч. 1 ст. 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст. 6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду. У своєму рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 р. Суд відзначив: «Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики «справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя в контексті кримінального провадження має дуже важливе значення, і без сумніву його необхідно вважати засадою.

80 —

2. Доступ до правосуддя в контексті кримінального провадження означає надання учасникові провадження можливості (права) звертатися до суду за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу, заявляти різного роду клопотання, оскаржувати до слідчого судді, суду чи суду вищої інстанції рішення учасників провадження, які наділені владними повноваженнями і вчиняють ці дії чи ухвалюють рішення. В практиці Європейського суду з прав людини щодо питання права на суд, на доступ до нього чітко визначився підхід, згідно з яким особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна вводити правові або чинити нелегітимні перешкоди для здійснення цього права.

Статья в тему:  Как по народному суду

3. Право на доступ до правосуддя не є необмеженим. У встановлених законом (і КПК) випадках воно може обмежуватись. Так, встановлено обмеження обвинуваченого чи інших учасників провадження права на оскарження вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження щодо кримінальних проступків (ч. 1 ст. 394 КПК), певні обмеження права на оскарження в апеляційному порядку встановлені для вироку суду, ухваленого на підставі угод (див. коментар до ст. 473 КПК). Такий підхід не суперечить Конституції України, міжнародно-правовим актам щодо захисту прав і свобод людини та практиці Європейського суду з прав людини. У своїй практиці Суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ч. 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Зазначені та інші обмеження оскарження дій чи рішень органів, які ведуть провадження, не обмежують загальне право на доступ до суду (правосуддя).

4. Засада обов’язковості виконання судових рішень є конституційною (ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. З ст. 129 Конституції України), тісно пов’язаною із засадою доступу до правосуддя. Досягнення завдань кримінального судочинства можливе лише у тому випадку, коли учасники провадження, інші особи будуть впевнені у тому, що судове рішення буде виконане у встановлений строк, в повному обсязі і без необгрунтованих зволікань. У справі «Кайсин проти України» Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби не виконувались рішення суду. Умисне невиконання вироку чи ухвали суду або перешкоджання їх виконанню є кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 382 КК України. Кваліфікуючою обставиною його є умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини.

5. Всі учасники кримінального провадження мають право брати участь у судовому провадженні. Позитивним моментом КПК є те, що, на відміну від КПК 1960 р., на стадії підготовчого провадження беруть участь всі учасники кримінального провадження згідно з правилами, передбаченими для судового розгляду і закріпленими у ст.ст. 342-345 КПК.

6. Частина 4 коментованої статті встановлює додаткову гарантію для учас-

1 и дозволеними засобами. Розпочате і оже бути перепоною для захисту по-

ників процесу щодо захисту їх прав щодо особи кримінальне провадження не id рушених прав як у порядку кримінального

провадження, так і за його межами.

РуШеНИХ Прав ЯК. у нирддк; npnmuuu

Ця гарантія реалізується шляхом оскарження в порядку цивільного або адміністративного судочинства рішень та дій органів державної влади та місцевого самоврядування, які були підставою для кримінального провадження (акти податкових перевірок, ревізій тощо); звернення до правозахисних організацій та засобів масової інформації. Умовою використання зазначених повноважень с наявність порушення прав учасників, які не були усунуті органами, що ведуть кримінальне провадження. Звернення до Європейського суду з прав людини за захистом порушеного права можливе лише після використання всіх національних засобів захисту (ч. 4 ст. 55 Конституції України).

О доступе к судебным решениям

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про доступ до судових рішень

Цей Закон визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Стаття 1. Предмет регулювання Закону

1. Цим Законом регулюються відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Статья в тему:  Итальянка подала в суд на соседку из-за кота который вел двойную жизнь

Стаття 2. Відкритість судових рішень

Стаття 3. Єдиний державний реєстр судових рішень

1. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

2. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі — Реєстр) — автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Стаття 4. Доступ до Реєстру

1. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

2. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

3. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

5. Судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, забезпечується відповідно до Закону України «Про державну таємницю» .

6. Право на доступ до інформаційних ресурсів Реєстру мають посадові чи службові особи, визначені порядком ведення Реєстру.

Стаття 5. Офіційне опублікування судових рішень

1. Судові рішення, внесені до Реєстру, можуть офіційно опубліковуватися у друкованих виданнях.

2. Судові рішення вважаються офіційно опублікованими за умови посвідчення органом, який забезпечує ведення Реєстру, відповідності судових рішень оригіналам або електронним копіям судових рішень, внесених до Реєстру.

3. Судові рішення можуть офіційно опубліковуватися в скороченому обсязі, якщо це виправдано метою видання.

4. Офіційне опублікування судових рішень повинно відповідати вимогам, встановленим статтею 7 цього Закону.

Стаття 6. Відтворення та інше використання судових рішень

1. Кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб, у тому числі через оприлюднення в друкованих виданнях, у засобах масової інформації, створення електронних баз даних судових рішень.

2. Будь-яке редагування тексту судового рішення не повинно спотворювати його зміст.

3. Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Стаття 7. Відомості, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу

Стаття 8. Захист інформації, внесеної до Реєстру

1. Інформація, внесена до Реєстру, повинна мати захист від її викрадення, перекручення чи знищення.

2. Не допускається вилучення судових рішень із Реєстру.

3. Не допускається внесення будь-яких змін до судових рішень, які внесені до Реєстру, крім випадків, що пов’язані з необхідністю виправлення технічної помилки, допущеної під час внесення судового рішення до Реєстру чи ведення Реєстру.

4. У разі виправлення судового рішення відповідно до процесуального закону його текст у Реєстрі не змінюється. До Реєстру додатково вноситься судове рішення, яким внесено зміни до відповідного судового рішення.

Стаття 9. Ознайомлення із судовим рішенням та виготовлення його копії за зверненням особи, яка не бере (не брала) участі у справі

Стаття 10. Відповідальність за порушення вимог, встановлених цим Законом

1. Порушення правил ведення Реєстру, а також порушення права на доступ до судових рішень тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.

2. У разі завдання особі матеріальної чи моральної шкоди внаслідок порушення її прав та інтересів, гарантованих цим Законом, вона має право на відшкодування такої шкоди.

Статья в тему:  Можно ли отказаться от иска в суде кассационной инстанции

Стаття 11. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 червня 2006 року.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) в абзаці першому частини першої статті 212 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) слова «до законів України «Про інформацію» або «Про звернення громадян» замінити словами «до законів України «Про інформацію» , «Про звернення громадян» та «Про доступ до судових рішень»;

3. Кабінету Міністрів України:

1) протягом трьох місяців після опублікування цього Закону:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) не пізніше 1 червня 2006 року забезпечити постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів — не пізніше 1 січня 2007 року.

Президент України

м. Київ
22 грудня 2005 року
N 3262-IV

Взгляд юристаЮридический блог компании Jurimex

Записи

Доступ до суду: забезпечити чи позбавити?

Право доступу до суду є складовою одного з фундаментальних прав, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод – права на справедливий суд. Забезпечення цього права є ключовою метою чи не кожної судової реформи. У 2015 році Верховна Рада України навіть прийняла спеціальний закон – «Про забезпечення права на справедливий суд». Однак його прийняття не забезпечило належного рівня доступу до правосуддя, як і судова реформа, розпочата у 2016 році. Більше того, окремі новації, запроваджені останньою, створюють загрозу порушення права доступу до суду.

Право доступу до суду: погляд ЄСПЛ

Конституція України не використовує термінів «право доступу до суду» або «право доступу до правосуддя». Водночас вказані поняття досить широко використовуються у судових рішеннях та правовій доктрині. При цьому національні суди керуються, зокрема, дефініціями Європейського суду з прав людини, який визначає право доступу до суду з огляду на реальну можливість реалізації ряду процесуальних прав:

— на звернення до суду з цивільними скаргами (рішення у справі «Голдер проти Великої Британії»),

— на ефективну участь у провадженні (рішення у справі «Лучанінова проти України»),

— на оскарження судових рішень, якщо закон передбачає створення апеляційних та/або касаційних судів (рішення у справі «Гофман проти Німеччини»),

— на виконання рішень (рішення у справі «Аннонні ді Ґюссоль та інші проти Франції») тощо.

Через реалізацію прав розкриває поняття права доступу до правосуддя і Конституційний Суд України в своєму рішенні від 12.04.2012 р. № 9-рп/2012. Зазначений конституційний орган зазначає, що таке право охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі. При цьому орган конституційної юрисдикції стверджує, що ніхто не може бути обмежений в такому праві або його позбавлений.

Незважаючи на те, що Конституційний Суд України приймає обов’язкові рішення, а рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні, нове законодавство встановлює ряд процесуальних обмежень права доступу до суду

Статья в тему:  Как сказать по английски не суди по себе

Процесуальні зловживання чи обмеження?

Однією з новацій судової реформи стало запровадження на законодавчому рівні вже давно відомого судовій практиці інституту зловживання процесуальними правами. До таких зловживань законодавець відносить, зокрема, подання до суду завідомо безпідставного позову або позову у спорі, що має очевидно штучний характер. При цьому чинне законодавство не дає визначення жодному з зазначених понять та не наводить критеріїв віднесення позову до завідомо безпідставного чи такого, що має очевидно штучний характер. Відсутність відповідного законодавчого регулювання може призводити до ситуацій, за яких один позов буде визнаватись судом як зловживання процесуальним правом, а інший аналогічний – розглядатиметься судом, лише в залежності від складу суду, на який такий позов буде розподілено. Водночас подання такого позову може бути підставою для його повернення без розгляду. Очевидно, що такі новації обмежуватимуть право доступу до суду, оскільки замість кількох місяців розгляду справи, суд фактично за кілька днів відмовить в судовому захисті без дослідження доказів та заслуховування учасників справи.

У вищезазначеному рішенні «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини наголошував, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. Натомість, кваліфікуючи подання позову як зловживання процесуальним правом та встановлюючи негативні наслідки за такі дії у вигляді залишення позову без розгляду або його повернення, законодавець тим самим позбавляє гарантованого законом права на справедливий судовий розгляд, складовою якого є право доступу до суду.

Спрощене провадження

Черговою новацією судової реформи, шо обмежує право доступу до суду, є інститут спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Як зазначають ініціатори запровадження такої новели, спрощена процедура повинна зменшити навантаження на суди і забезпечити дотримання розумних строків розгляду справ. Насправді запровадження такої процедури призводить до обмеження права доступу до суду, оскільки позбавляє учасників справи можливості участі у судових засіданнях, «коментування» доказів і доводів іншої сторони.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Кутіч проти Хорватії», «Меньшакова проти України» тощо неодноразово наголошував, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов’язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом. Істотним є те, щоб сторони могли належним чином прийняти участь у провадженні перед «судовим органом». Рішення суду на підставі письмових доказів без заслуховування позивача не відповідає ст. 6 Конвенції.

Натомість, намагаючись зменшити завантаження суддів та строки вирішення спорів, законодавець проігнорував значення основних прав людини, утвердження і забезпечення яких відповідно до ст. 3 Конституції України є головним обов’язком держави.

Адвокатська монополія

З 2017 р. в Україні поступово запроваджуєтья монополія адвокатів щодо представництва інтересів інших осіб в судах усіх інстанцій та юрисдикцій. Попри те, що така адвокатська монополія ефективно діє у багатьох країнах світу, на даний час її запровадження в Україні породжує ряд негативних наслідків, насамперед пов’язаних з обмеженням доступу до суду. По-перше, це незначна кількість адвокатів по відношенню до населення в невеликих населених пунктах. Якщо кількість адвокатів у Києві та інших великих містах України є достатньою для забезпечення населення правничою допомогою, то в інших регіонах відчуватиметься їх нестача, принаймні спочатку. По-друге, законодавство України передбачає достатньо обмежений перелік осіб і категорій справ для надання безоплатної правової допомоги, що з урахуванням низького рівня життя населення може позбавити значну її частину будь-якої юридичної допомоги. Як наслідок, такі обмеження можуть позбавляти громадян доступу до правосуддя, що суперечить усталеній практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, рішенням у справах «Георгел і Георгета Стоіческу проти Румунії», «Перетяка і Шереметьєв проти України» тощо).

Статья в тему:  Как добраться до зюзинского суда

Плата за рішення

Незрозумілим видається запровадження в Україні таких перешкод в доступі до суду як необхідність сплати авансового внеску для виконання судового рішення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразового зазначав, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. В той же час такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Мушта проти України», у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» тощо).

Натомість зі змісту положень Закону України «Про виконавче провадження» незрозуміло, яку легітимну мету переслідує встановлене законом обмеження щодо необхідності сплати авансового внеску за виконання судового рішення, яке вже набрало законної сили та є обов’язковим до виконання в силу вимог Конституції України. Так, якщо встановлення необхідності сплати судового збору запобігає поданню безпідставних позовів та інших процесуальних документів, то запровадження авансового внеску збільшуватиме кількість випадків невиконання судових рішень.

У рішеннях «Горнсбі проти Греції», «Романьчик проти Франції» тощо Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право до суду, складовою якого є право доступу до суду, було б ілюзорним якби правова система держави допускала невиконання обов’язкових судових рішень. В іншому рішенні в справі «Аннонні ді Ґюссоль та інші проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимоги, пов’язані з виконанням попереднього рішення можуть порушувати право доступу до суду, наприклад, у випадку, коли заявник не має можливості навіть розпочати виконання попереднього рішення через нестачу коштів.

Очевидно, що встановлення обов’язку щодо сплати безпідставного авансового внеску в розмірі 2 % від суми стягнення (що є вищим ніж ставка судового збору) є істотною перешкодою у виконанні судових рішень для значної частини населення. Більше того, видається, шо така новація ставить під сумнів обов’язковість судового рішення, яке набрало законної сили.

Територіальна недоступність

Значною новацією судової реформи є створення у майбутньому Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Однією з перших проблем, що виникне з початком функціонування цього спеціалізованого суду буде його територіальна віддаленість для більшості пересічних громадян. Так, якщо на сьогодні справи з питань інтелектуальної власності можуть розглядатися усіма господарськими, районними та апеляційними судами, то з дня функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності – розгляд цієї категорії спорів зосереджуватиметься у вказаному суді з місцезнаходженням у місті Києві. Конституційний Суд у рішенні від 12.07.2011 №9-рп/2011 наголошував, що принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції й зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Натомість ініціатори створення Вищого IP-суду вказане рішення проігнорували та потреб в доступності правосуддя у сфері інтелектуальної власності на всій території України не врахували. Як наслідок, такі новації судової реформи з урахуванням високих ставок судового збору та запровадження адвокатської монополії призведуть до подорожчання доступності правосуддя.

Статья в тему:  Пуси райт суд сколько дали

Електронне судочинство

Водночас Україна запроваджує ряд позитивних змін з метою забезпечення доступу до правосуддя. Однією з них є перехід від паперового до електронного судочинства, яке планується повністю запровадити в наступному році. Згідно з новими процесуальними кодексами суди здійснюватимуть процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Виключно в електронній формі передбачається складання усіх процесуальних документів особами, які зареєструють свої офіційні електронні адреси у вказаній системі. Крім того, деякі учасники судового процесу матимуть право брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за межами суду (вдома, на роботі тощо).

Безумовно, впровадження таких новацій сприятиме зменшенню фінансових і часових витрат, що виникають при поданні (надсиланні) процесуальних документів до суду у паперовій формі. Крім того, електронне судочинство забезпечить учасникам справи право брати участь у судовому засіданні незалежно від їх місця перебування (місця проживання). Як наслідок, такі зміни сприятимуть покращенню доступу до суду.

Підсумовуючи наведене, можна зробити висновки, що судова реформа породила значні проблеми в забезпеченні доступу до правосуддя, що обумовлено запровадженням оціночних понять (завідомо безпідставного і штучного позовів), неготовністю держави і суспільства до запровадження адвокатської монополії, територіальною віддаленістю Вищого IP-суду для значної частини населення, встановленням безпідставних фінансових перешкод для виконання судових рішень тощо. Подолати зазначені проблеми можливо шляхом внесення змін до процесуальних кодексів, розроблених на підставі практики Європейського суду з прав людини і позитивного досвіду інших держав з урахуванням особливостей правової і економічної систем України.

Міністерство соцiальної політики України

Загальна інформація

Міністерство соціальної політики України працює над забезпеченням рівного доступу всіх до інформації, спираючись при цьому на європейські стандарти відкритості і прозорості в роботі органів державної влади. Важливим кроком на цьому шляху стало підписання Президентом України Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов’язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, окрім випадків передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту і отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Основні принципи забезпечення доступу до публічної інформації

1) прозорість та відкритість діяльності суб’єктів владних повноважень;

2) вільне отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправність, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Надання публічної інформації Міністерством соціальної політики України здійснюється у відповідь на інформаційний запит.

Запит на отримання інформації складається у довільній формі. При цьому необхідно вказати:

1) ім’я та прізвище запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер телефону;

Статья в тему:  Почему царизм пошел на ликвидацию суда биев

2) опис інформації, яку запитувач хотів би отримати. (Вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит)

3) підпис і дату.

Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Міністерстві соціальної політики України

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації

Згідно з Законом «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Відповідно до статті 23 Закону «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Как узнать решение суда, дату слушания и другие данные дела онлайн — Инструкция!

Интересные консультации

Сейчас уже 21 век и всё понемногу становится автоматизированным, цифровым и онлайн доступным. Ещё два десятка лет тому назад, чтобы узнать какую-то информацию по судебному делу или получить какие-то документы необходимо было идти в суд, стоять в очереди и набирать кучу “бумажек” по делу, нести эту стопку домой. В наше время же, почти к каждому решению суда можно получить доступ онлайн потратив на это всего лишь несколько минут. Также, сейчас есть несколько возможностей онлайн узнать о судебных делах и узнать дату суда через интернет. Сделать это можно либо с помощью официального судебного реестра, либо некоторых неофициальных как платных так и бесплатных сайтов, приложений, чат-ботов. В этой консультации юридический интернет-ресурс “Протокол” расскажет только об официальных. Хотите знать как узнать решения суда онлайн? Как проверить подали ли на тебя в суд? Как узнать решение суда по фамилии? Как найти дело в суде? Как узнать когда суд? — читайте ответы на все вопросы далее.

Оглавление:

Как узнать когда суд

При ответе на вопрос как узнать решение суда по фамилии, начнем с возможности сделать это через официальный веб-портал судебной власти. Так, первый шаг, который нужно сделать, это перейти на сайт “Судова влада України” (здесь и дальше обозначаем именно официальным украинским языком, искать в интернете тоже нужно на украинском, поскольку это официальный сайт одной из трех ветвей власти государства — судебной), далее необходимо выбрать раздел “СПРАВИ”, из выпавшего списка — “Стан розгляду справ” . После чего у Вас должно открыться окно такого вида как на фото ниже.

Далее, для того чтоб узнать есть ли какие-то дела/решения именно по фамилии, необходимо в строку “Сторона по справі” ввести фамилию или название юридического лица, дела по которых Вы пытаетесь найти. После чего, выпадет список с номерами дел, видом производства, названиями сторон (где одной из сторон будет именно указываемое в поиске лицо), номером производства, датой поступления, предметом иска, стадией рассмотрения, названием суда и составом судей. Из этого списка, Вы можете выписать себе необходимый номер дела или нескольких дел, а также название суда, на рассмотрении которого находиться интересующее дело. Для чего это нужно, спросите? — Затем, чтобы получить ответ на вопрос как узнать дату суда по фамилии.

Статья в тему:  Акти конституційного суду україни як джерело права

Так, имея информацию о суде, в котором находится дело, нужно перейти на сайте “Судова влада України” во вкладку “Список судових справ призначених до розгляду”, где выбрать регион и необходимый суд из предлагаемого списка. После этих действий Вы получите список с делами, которые рассматриваются этим судом и точную дату, время проведения судебных заседаний. Желательно, при выборе суда, указывать еще дату заседания (можно несколько раз попробовать на ориентировочные числа, выбрать сначала одну дату, потом другую, если не помните точное число), поскольку, если это суд, например, столицы, а не какого-то маленького города или района, то заседаний будет очень много. Наиболее удобным вариантом поиска судебных решений и суда будет поиск по номеру дела (поскольку, такой номер, как правило, уникальный, в отличии от фамилии стороны, например, или суда, что рассматривает много дел, а не только одно Ваше), поэтому, ранее Protocol советовал его выписать или сберечь каким-нибудь другим образом.

Протокол обращает внимание, что получать информацию о судебных заседаниях и скачивать судебные решения по конкретному номеру дела можно через специальное официальное мобильное приложение “Судові засідання та реєстр”, скачать его и ознакомиться с условиями использования можно по этой ссылке . Если судить по “поставленным звездочкам”, то приложение пока что оценивают не очень хорошо.

Не смотря на возможность с собственной инициативы разузнать есть ли какие-то назначенные слушания, напоминаем, что обязанность суда в надлежащем порядке своевременно уведомлять о проведении заседания путем отправления повестки или копий ухвалы с иском никто не отменял. Если участник судебного процесса не имеет официального электронного адреса, то вышеприведенные документы отправляют почтой в бумажном виде. Процессуальное законодательство разрешает в случае отсутствия лица по месту жительства вручать повестку его совершеннолетним членам семьи. Иногда так бывает, что члены семьи не совсем доброжелательны и могут не передать или случайно потерять повестку, в последствии чего, хотя и считается, что лицо уведомлено надлежащим образом, но оно на самом деле о заседании знать не знает.

Есть на практике и случаи, когда лицо умышленно уклоняется от суда и скрывает свое место жительство и работы, думая, что таким образом “его никто не найдет”. Но, для такой ситуации предусмотрена специальная возможность объявлять вызов в суд публично на сайте “Судова влада України”. Для того, чтобы посмотреть не вызывают ли вас таким образом необходимо открыть вкладку “ГРОМАДЯНАМ”, а потом выбрать “Оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме” , далее по фамилии или возможному суду искать.

Следует отметить, что отказ принимать повестку или публикация объявления о вызове лица, считаются надлежащими способами уведомления, так что в таких случаях, скорее всего, обжалование решения суда на основании “я не знал о судебном заседании” будет невозможным.

Если человек не совсем “дружит с реестрами”, то еще одним вариантом узнать о дате судебного заседания есть возможность просто позвонить на пресс-центр необходимого суда и спросить. Найти номер телефона необходимого пресс-центра можно в одном из разделов “Судова влада України” по этой ссылке .

Как узнать решения суда онлайн

В Украине с 2006 для доступа к судебным решениям судов Государственная судебная администрация во исполнение Закона Украины «О доступе к судебным решениям» открыла Единственный государственный реестр судебных решений (далее по тексту — реестр судебных дел). В такой реестр по закону должны вноситься все решения всех судебных инстанций, исключением есть решения Конституционного суда. Но, при этом, к отдельным текстам решений Конституционного Суда доступ предоставлен через официальный веб-портал этого суда.

Статья в тему:  Банк подал в суд что делать казахстан

С помощью такого ресурса как реестр судебных дел, Вы можете как узнать решение суда через интернет по себе, так и по других лицах. Доступ к реестру можно получить перейдя по ссылке http://www.reyestr.court.gov.ua/ . Доступ абсолютно бесплатный.

С помощью этого ресурса можно проводить поиск судебных решений по:

1) словам из текста судебного решения (в таком случае их необходимо вводить в строку “Пошук за контекстом”; при этом Protocol отмечает, что если слово или несколько слов написать в кавычках, то система будет искать решения, где слова указанные именно в таком порядке и таком виде, без мельчайших изменений, если же без кавычек — то будет найдено намного больше решений, где хотя бы есть одно из задаваемых слов);

2) нахождении и наименовании суда;

3) фамилии и инициалах судьи;

4) реквизитах судебного дела:

  • номеру дела,
  • дате (периоде) его поступления в суд;

5) реквизитах судебного решения:

  • дате (периодом) принятия
  • номеру в реестре судебных дел,
  • форме судопроизводства (административная, хозяйственная, уголовное, гражданская, дела об административных правонарушениях),
  • форме судебного решения (приговор, постановление, решение, судебный приказ, постановление, частное определение)

6) статусе сторон по делу (государственный орган, государственное предприятие, учреждение, организация; юридическое лицо; физическое лицо).

После введения необходимых критериев, нужно нажать “Пошук”, после чего появится список решений.

Необходимо обратить внимание, что в тексте решений засекречивается конфиденциальная информация сторон дела, в том числе, такая как ФИО, номера и серии документов, адрес места жительства, номер автомобиля и тд.

Следует отметить, что бывают и неприятные моменты, когда человек даже не знал о проведении судебного заседания с каких-то уважительных причин, а тут в реестре, вдруг, находит заочное решение, да еще и не в свою пользу. Так, в таком случае, если доказать что ответчик не появился в суд или не сообщил о причинах неявки, не подал отзыв на иск с уважительных причин и что доказательства, которые он предоставляет имеют весомое значение для правильного решения дела, то принятое заочное решение подлежит отмене. Срок для обжалования заочного решения — 30 дней с дня оглашения или вручения его копии, если решение не было вручено в день его оглашения (срок может быть продлен с уважительных причин).

Электронный суд

Говоря об нескольких электронных возможностях в сфере доступных пользователям судебных услуг, нельзя не упомянуть о недавнем введении Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы (ЕСИТС) — простыми словами “Электронный суд”. Так, теперь участники судебного процесса могут отправлять и получать процессуальные документы с/на личного кабинета “Электронного суда”, зарегистрироваться можно по ссылке. Протокол обращает внимание, что зарегистрироваться можно только с наличием электронной цифровой подписи. Для некоторых лиц такая регистрация есть обязанностью, среди них:

  • адвокаты;
  • нотариусы;
  • судебные эксперты;
  • государственные органы;
  • органы местного самоуправления;
  • субъекты хозяйствования государственного и коммунального секторов экономики.

Интересным есть то, что хотя и для других, не указанных в этом перечне, лиц, регистрация не есть обязанностью, но с любых других электронных адресов суд никакие документы к рассмотрению принимать не будет.

Получить пошаговую инструкцию о том, как зарегистрироваться и пользоваться электронным кабинетом, детальную информацию о том, как подать иск с помощью “Электронного суда” можно здесь.

Автор консультации: Колотуха Катерина

Источники:

http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F-21-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF-%D0%B4%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85-%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T053262.html

http://jurblog.com.ua/2018/12/dostup-do-sudu-zabezpechiti-chi-pozbaviti/

http://www.msp.gov.ua/content/shcho-take-publichna-informaciya-poryadok-ii-otrimannya.html?PrintVersion

http://protocol.ua/ru/kak_uznat_reshenie_suda_datu_slushaniya_i_drugie_dannie_dela_onlayn_instruktsiya/

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector