0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Що таке неповага до суду

Содержание

Притягнення до відповідальності за неповагу до суду

Зміст

  • 1 Нормативна база
  • 2 Загальні поняття
  • 3 Види неповаги до суду
  • 4 Відповідальність за прояв неповаги до суду
  • 5 Розгляд справи щодо притягнення винного до відповідальності

Нормативна база

  • Конституція України
  • Кодекс України про адміністративні правопорушення
  • Цивільний процесуальний кодекс України
  • Господарський процесуальний кодекс України
  • Кодекс адміністративного судочинства України
  • Кримінальний процесуальний кодекс України
  • Закон України «Про судоустрій і статус суддів»

Загальні поняття

Ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Законодавством України передбачено, що учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил (Ст. 198 КАС України, ст. 200 ГПК України, ст. 216 ЦПК України).

Види неповаги до суду

Прояви неповаги до суду може виражатися:

  • У злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;
  • В непідкоренні свідка, потерпілого, позивача, відповідача та інших громадян розпорядженню головуючого;
  • В порушенні порядку під час судового засідання свідком, потерпілим, позивачем, відповідачем та іншими громадянами;
  • Вчинення будь-ким дій, які свідчать про зневагу до суду або встановлених в суді правил;
  • У невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства;
  • У Відмові роботодавця від увільнення присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя;
  • У неприбутті присяжного в судове засідання без поважних причин.

Важливо! Даний перелік не є вичерпний і може бути розширений в залежності від обставин справи.

Відповідальність за прояв неповаги до суду

Ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом (ст. 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Кодексом України про адміністративне правопорушення прояв неповаги до суду регулюється ст. 185-3, а саме:

  • Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, — тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  • Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, — тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
  • Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд — тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  • Невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства, — тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  • Неповага до Конституційного Суду України з боку учасників конституційного провадження, перекладача, свідка, спеціаліста, експерта, інших учасників конституційного провадження, залучених Конституційним Судом України до участі у справі, що виразилася у злісному ухиленні від явки на засідання, пленарне засідання Сенату, Великої палати Конституційного Суду України або в непідкоренні цих та інших осіб розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час таких засідань, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до Конституційного Суду України іншими присутніми на пленарному засіданні особами (крім суддів Конституційного Суду України), — тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статья в тему:  Свідок у суді з якого віку

Важливо! Також, судами можуть застосовуватися попередні засоби впливу на порушників, що проявляються у вигляді попередження або видалення із зали судового засідання.

Розгляд справи щодо притягнення винного до відповідальності

Питання про притягнення до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні оголошується перерва, або після закінчення судового засідання (ст. 216 ЦПК України, ст. 200 ГПК України, ст. 198 КАСУ України, ст. 330 КПК України).

Відповідно до ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення передбаченні ст. 185-3 мають право складати:

  • уповноважені особи органів Державної прикордонної служби (ч.4 ст. 185-3);
  • уповноважені особи територіальних органів і територіальних підрозділі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальні (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб (ч.4 ст. 185-3);
  • судовий розпорядник (ч.1, 2, 3, 5 ст. 185-3).

Важливо! Протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 1, 2, 3, 5 ст. 185-3 КУпАП (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається (ст. 258 КУпАП). У такому випадку уповноважені особи на місці вчинення правопорушення виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дані справи розглядаються районними, районними у містами, міськими чи міськрайонними судами, а також місцевими господарськими та адміністративними, апеляційними судами та Верховним Судом України. При цьому справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП (ст. 221, 221-1 КУпАП).

Важливо! Постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду вищої інстанції.

Важливо! Постанова судді Верховного Суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Касаційного кримінального суду і переглядається у складі колегії з трьох суддів (ст. 221-1 КУпАП).

Неповага до суду: вимоги закону і практика

Хронічним захворюванням українського суспільства тривалий час була та залишається суцільна неповага до суду. Поміж іншим, це відбувається на ґрунті суспільно-політичних та економічних проблем, у зв’язку з чим, судді асоціюються із чиновниками та представниками влади, компроментуючого матеріалу на яких достатньо у засобах масової інформації.

Тісно пов’язаним із питанням неповаги до суду є недовіра до суду, рівень якої, незважаючи на реформи та зміни в цій сфері, залишається беззаперечно високим. Водночас, слід відмітити, що, згідно із статистикою, здебільшого негативно оцінюють діяльність судової гілки влади саме громадяни, які жодного разу не брали участь в судовому засіданні (орієнтовно 91% населення України), в той час, як українці-учасники судового процесу здебільшого позитивно відгукуються про свій досвід перебування в судах.

Статья в тему:  Как обжаловать решение московского областного суда

Незважаючи на це, ледь не щомісяця в ЗМІ з’являється сенсаційна новина про прояв неповаги до суду, який виявивляється чи то у жбурлянні в суддів пакетами з борошном, чи у розміщенні ніби то «прайсу» послуг судді біля будівлі суду тощо.

«Українське право» вирішило проаналізувати законодавство, яке регулює можливість притягнення особи за неповагу до суду, можливі заходи впливу на таку особу, а також судову практику в даній сфері з метою виявлення прикладів вчинення неповаги по відношенню до суду чи окремого судді та визначення реального стану поваги (чи неповаги) громадян до судової влади.

ЩО ТАКЕ НЕПОВАГА ДО СУДУ?

Згідно із ст. 23 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей.

Питання визначення поняття «неповаги до суду», процедури притягнення винних осіб до відповідальності та визначення заходів впливу на порушника визначається Законом України «Про судоустрій та статус суддів», КУпАП, а також іншими процесуальними законами.

Виходячи з аналізу ст. 185-3 КУпАП та ст. 67 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» неповага до суду може виражатись, зокрема, у наступних діях:

— у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;

— в непідкоренні свідка, потерпілого, позивача, відповідача та інших громадян розпорядженню головуючого;

— у невиконанні поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства;

— у відмові роботодавця від увільнення від роботи присяжного на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя;

— у неприбутті присяжного в судове засідання без поважних причин;

— в порушенні порядку під час судового засідання;

— у вчиненні будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Таким чином, даний перелік не є вичерпним та підлягає розширювальному тлумаченню судом, зважаючи на конкретну ситуацію та обставини, що їй передували.

ПРОЦЕДУРА ПРИТЯГНЕННЯ ВИННИХ ОСІБ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Питання притягнення винної особи до відповідальності за неповагу до суду регулюється положеннями КУпАП. Так, відповідно до положень ст. 277 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП, розглядаються протягом доби.

Разом з цим, питання про притягнення до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні оголошується перерва, або після закінчення судового засідання (ст. 216 ЦПК України, ст. 200 ГПК України, ст. 198 КАСУ України, ст. 330 КПК України).

Відповідно до п. 7-1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення за ст. 185-3 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати:

— судові розпорядники (у справах про адміністративні правопорушення за ч. 1, 2, 3, 5 ст. 185-3 КУпАП);

— уповноважені особи органів Державної прикордонної служби України або Державної міграційної служби (у справах про адміністративні правопорушення за ч. 4 ст. 185-3 КУпАП).

При чому, згідно з ст. 258 КУпАП передбачається, що протокол не складається, зокрема, в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3,5 ст. 185-3 КУпАП (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. У такому випадку уповноваженими органами (чи посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В подальшому, керуючись ст. 221 та 221-1 КУпАП дані справи розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, місцевими господарськими та адміністративними судами, апеляційними судами та Верховним Судом. Така справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП.

Водночас, постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Водночас постанова судді Верховного Суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Касаційного кримінального суду і переглядається у складі колегії з трьох суддів.

Статья в тему:  Нужно ли возвращать исполнительный лист в суд

МОЖЛИВІ ЗАХОДИ ВПЛИВУ НА ПОРУШНИКІВ

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» незалежність судді забезпечується, в тому числі, відповідальністю за неповагу до суду чи судді.

Згідно із ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.

Керуючись ст. 216 ЦПК України, ст. 200 ГПК України, ст. 198 КАСУ України, ст. 330 КПК України за прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.

Так, як зазначалось вище, відповідальність за неповагу до суду передбачена ст. 185-3 КУпАП, згідно з якою адміністративна відповідальність за дане правопорушення передбачає:

— накладення штрафу (ч. 1: 50-150 н.м.д.г.; ч. 2: 150-250 н.м.д.г.; ч. 3: 20-100 н.м.д.г.; ч. 4: 150-300 н.м.д.г.; ч. 5: 20-100 н.м.д.г.);

— виправні роботи (ч. 2: 1-2 місяці з відрахуванням двадцяти процентів заробітку);

— адміністративний арешт (ч. 2: до 15 діб). До того ж, згідно з ст. 328 КУпАП особи, піддані адміністративному арешту за таке правопорушення використовуються на фізичних роботах.

До того ж, слід зважати, що на порушників, окрім заходів впливу, зазначених вище, покладаються судові витрати, а саме судовий збір (наразі – 352,40 грн.).

Окрім цього згідно з процесуальним законодавством, дії щодо неповаги до суду можуть бути розцінені судом як зловживання учасником процесу його процесуальними правами, за що також встановлена відповідальність, зокрема, попередження, видалення із зали судових засідань та штраф.

ЯК СУДИ ВИРІШУЮТЬ ВКАЗАНІ СПРАВИ?

Виходячи з даних ЄДРСР, наразі в Україні існує 2551 постанова, винесена щодо осіб за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП України.

При аналізі судової практики, увага акцентувалась на судовій практиці за 2018 рік, до того ж, брались до уваги випадки притягнення особи до відповідальності за неповагу до суду, описані в інших судових рішеннях (рішеннях, ухвалах, вироках тощо).

Загалом, можна визначити наступні найбільш поширені випадки притягнення особи до відповідальності за вчинення неповаги до суду, а саме:

— порушення порядку ведення судового засідання, викрикування, перебивання суддів, коментування, лайка, нецензурні висловлювання тощо (наприклад, рішення №78015925 (неповага з боку вільних слухачів), 77569078, 77054198, 76682620 (неповага з боку адвоката; оформлено окремою ухвалою), 76688343 (оформлено окремою ухвалою), 75815767, 76648039, 75888019, 75313341, 75313042, 75130224, 74430169, 73087421, 72976920, 72610066, 72469916, 72211804, 71769338, 71567903, 77144620, 78068186, 78067089, 78031169, 77869146, 76869858, 76399072, 76357423, 72967830 (перешкоджав судді зайти до зали судових засідань, шарпав за мантію), 67144146 і 53603141 (звертання до судді на «ти»), 57059541 (демонстрація непристойного жесту), 17984300 ( особа обізвав суддю «продажною») у ЄДРСР);

— з’явлення до суду у стані алкогольного сп’яніння та вчинення інших дій, що вказують на неповагу до суду (наприклад, рішення №77199390, 75472164, 77717363, 77638424, 77296128, 76971547, 76871416, 76907579, 76872269, 76817239, 76684817, 76522293 у ЄДРСР);

— направлення учасниками справи процесуальних документів чи особистих звернень до суду із зазначенням нецензурних висловів у бік суду чи конкретного судді (наприклад, рішення №78021955, 77749314, 72824853, 77073244, 76237554, 75453284, 74828826, 73137847, 73137781, 72793697 (рішення КЦС у складі ВС), 74318664 у ЄДРСР), що в подальшому тягне повернення такого документу заявнику;

— нез’явлення до суду та неповідомлення про причини неявки (наприклад, рішення №77984221, 76531990, 75000785 (запізнення) у ЄДРСР);

Статья в тему:  Можно ли вести видеосъемку в суде украина

— поява до суду в неналежному зовнішньому вигляді (у пляжних шортах, майці, сандалях тощо) (наприклад, рішення №77368170, 76845665, 74604741, 75795991, 76058042 у ЄДРСР);

— виривання документів з матеріалів справи (наприклад, рішення №76607684, 73866539 у ЄДРСР);

— відмова учасника судового процесу підніматись на вимогу судді чи відповідати на поставлені запитання головуючого (наприклад, рішення №73986548, 77019243 у ЄДРСР);

— невимкнення звуку на мобільному телефоні (наприклад, рішення №78092299, 74992957 у ЄДРСР);

— використання відеозаписувальних засобів без дозволу суду та учасників процесу (наприклад, рішення №76391943 у ЄДРСР).

Окрім цього, трапляються і дивні ситуації, наприклад, по одній із справ (рішення №59066315 у ЄДРСР), жінку притягнули до адміністративної відповідальності за розсипання піску перед дверима суду.

З іншої сторони, інколи трапляється навіть, що неповага до суду має вигляд погрози вбивством, що інкримінується за ч. 1 ст. 377 КК України (наприклад, рішення №76538305 (покарання у вигляді 2 років позбавлення волі) у ЄДРСР).

В деяких із зазначених випадків (наприклад, рішення №78015925, 77569078, 75313341, 78067089, 78031169, 76531990, 75000785, 74604741, 17984300, 74318664 у ЄДРСР), факт прояву неповаги до суду виявився непідтвердженим під час слухання справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, у зв’язку з порушенням процедури складення протоколу, недостатнього опису обставин у ньому, відсутності свідків чи з інших підстав.

Також в окремих випадках провадження закривалось у зв’язку з закінченням строку, встановленого на притягнення особи до адміністративної відповідальності (наприклад, рішення №76237554, 71567903, 77368170, 76871416, 76869858, 67144146, 53603141 у ЄДРСР).

Можна констатувати, що наразі стан поваги до суду та суддів, зокрема, є в цілому негативним. Учасники процесу та інші громадяни вільно можуть дозволити собі порушення порядку ведення судового засідання, нецензурного висловлювання в сторону суддів, навіть шарпання за одяг тощо.

З іншої сторони, із вказаної судової практики, вбачається дещо перебільшена нетерпимість суддів до незначних, на перший погляд, порушень.

Однак, слід погодитись з тією думкою, що формування правової культури громадян, розуміння значення суду та його важливості є тривалим процесом, який слід розпочати із усунення навіть невеликих непорозумінь, задля уникнення в майбутньому більш серйозних правопорушень, пов’язаних із погрозами на адресу суддів чи нападами на них.

Зозуля Наталія, «Українське право»

Прояв неповаги до суду та його наслідки

Повноваження судді накладати адміністративне стягнення на правопорушника за прояв неповаги є вочевидь зрозумілою гарантією, яка має забезпечувати «недоторканість» авторитету судді. Проте, нажаль не все у зазначеній судовій практиці іде таким чином, що підт

Повноваження судді накладати адміністративне стягнення на правопорушника за прояв неповаги є вочевидь зрозумілою гарантією, яка має забезпечувати «недоторканість» авторитету судді. Проте, нажаль не все у зазначеній судовій практиці іде таким чином, що підтримує авторитет українських суддів, а скоріш – навпаки.

Відповідно до Звіту розгляду судами справ про адміністративні правопорушення та щодо осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності (за 2015 рік), який розміщений на сайті Державної судової адміністрації, українські судді перевершили деяких комічних персонажів. Статистичні дані, які відображені у Звіті, яскраво свідчать про те, що суди потребують роз’яснень щодо підстав та порядку притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (прояв неповаги до суду).

Так, у 317 рядку Звіту (по ст.185-3) зазначено, що із всіх 197 справ про адміністративні правопорушення, які надійшли до судів у 2015 році:

  • 13 справ було повернуто для дооформлення із 21 повернутих всього справ;
  • 5 справ було закрито через малозначність;
  • 27 справ були закриті через відсутність складу і події правопорушення;
  • 7 справ були закриті через закінчення строків накладення стягнення.

Підстави та порядок притягнення порушника до адміністративної відповідальності визначений, як було зазначено, у Кодексі України про адміністративні правопорушення, а саме:

Ст.185-3 Глави 15 (Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління) визначає гіпотезу і санкцію для притягнення до відповідальності;

Ст. 221 Глави17 (Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення) визначає підвідомчість цієї категорії справ виключно суддям місцевих загальних судів;

Ст. 221-1 Глави 17 визначає окремо підвідомчість суддям господарських та адміністративних судів, Вищих спеціалізованих судів та Верховного суду України;

Статья в тему:  Где находится конституционный суд рф и президентская библиотека

Ч.2 Ст. 221-1 визначає, що постанова судді господарського, адміністративного, Вищого спеціалізованого, Верховного суду України є остаточною та оскарженню не підлягає;

П. 7-1 ч.1 Ст. 255 Глави 19 (Протокол про адміністративне правопорушення) визначає, що по даній категорії справ протокол складає судовий розпорядник;

Ст. 258 Глави 19 визначає, що за ст. 185-3 протокол не складається, із приміткою – у випадку оголошення попередження.

Спеціальне галузеве процесуальне законодавство визначає, що для винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду у справі оголошується перерва (ч.3 ст.162 ЦПК, ч.4 ст.74 ГПК, ч.2 ст. 134 КАС, ч.4 ст.330 КПК). В усіх галузевих процесах встановлено, що питання вирішується негайно, тож, про яке повернення на дооформлення, закінчення строків притягнення до відповідальності і т. п. ведеться- незрозуміло.

Можливо, варто проаналізувати склад ст. 185-3 КУпАП – адже це допоможе зрозуміти, що саме призводить до такої судової практики.

«…Неповага до суду, що виразилась у:

  • злісному ухиленні від явки в суд свідка,
  • злісному ухиленні від явки в суд потерпілого,
  • злісному ухиленні від явки в суд позивача,
  • злісному ухиленні від явки в суд відповідача
  • в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого,
  • чи в порушенні порядку під час судового засідання,
  • вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду
  • про явну зневагу до встановлених у суді правил;

злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд…»

Санкція встановлюється на рівні 20-100 Н.М.Д. В принципі, найбільш вірогідно, що саме формулювання «вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу» і є тим камінцем, через який спотикається вітчизняна судова практика. Що таке «явна» зневага? Злісність – це повторюваність. Чи дещо більше? Хто встановлює правила у суді? Адже порядок ведення судового засідання у господарському процесі встановлюється суддею (ст. 74 ГПК), а в цивільному процесі, кримінальному процесі «виписаний» кожний подих головуючого та сторін. Тож, що може, а що не може вимагати суддя? Якби у суддів не виникало так багато запитань, то жодної справи не було б закрито через «малозначність» чи «відсутність складу та події». Так, цілком можливо, що саме ці питання призводять до такої недолугою судової практики. Чому недолугої? А тому, що відповідно до згаданого Звіту, 127 правопорушників були піддані адміністративному стягненню у вигляді штрафу (згідно санкції ст. 185-3 КУпАП), а семеро – адміністративному арешту (хоча такої санкції за даний проступок не передбачено).

Враховуючи такий стан справ, варто подумати над тим, щоб судді могли захистити свій авторитет не тільки застосовуючи адміністративні стягнення, а, в першу чергу, законністю своїх рішень.

Що таке неповага до суду і як за це можуть покарати

Цікаві консультації

В наш час, в результаті такого явища як правовий нігілізм (світоглядна позиція, згідно якої загальноприйняті цінності, мораль, суспільний порядок ставляться під сумнів і оцінюються дуже низько), люди дуже часто виявляють неповагу до суду, яка може бути виражена в різних формах і діях. Причинами такої неповаги можуть бути розчарування в незалежному справедливому правосудді, презирство до судів, погане виховання і інші. На законодавчому рівні, для виховання поваги до суду і для забезпечення належного функціонування судової влади, передбачено відповідальність за неповагу до судів і спеціальний порядок залучення до неї. Так, в цій консультації юридичний інтернет-ресурс «Протокол» розповість про те, що таке неповага до суду, які саме дії нею охоплюються, який штраф за неповагу до суду і яким законодавством регулюється.

Зміст:

Що таке неповага до суду

Згідно диспозиції статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення неповага до суду охоплює такі дії:

  1. Злісне ухилення від явки до суду:
    • позивачем, відповідачем, свідком, потерпілим,
    • непокора розпорядженню головуючого,
    • порушення порядку під час судового засідання,
    • вчинення дій, що свідчать про явну зневагу до суду або нехтування правилами встановленими в суді;
  2. вищевказані діяння скоєно повторно;
  3. злісне ухилення від суду експерта і перекладача;
  4. невиконання поручителем обов’язків в справах по затриманню і видворенню осіб без громадянства та іноземців;
  5. неповага до Конституційного суду (ухилення від суду, порушення правил процесу і інші діяння, що свідчать про зневагу).
Статья в тему:  Как через суд поставить дом на кадастровый учет

В останньому розділі цієї консультації Протокол на підставі аналізу судових рішень наведе приклади, в яких саме формах на практиці виявлялася неповага до суду і зневага до встановлених правил судочинства.

Іноді бувають випадки, коли, в деякому розумінні, суд сам «провокує» своїми діями таке ставлення від учасників справи, що може оцінюватися неповагою суду. Так, наприклад, часто бувають випадки, коли суд кілька разів переносить засідання і не повідомляє про це вчасно або не зазначає поважної причини перенесення; або ж коли суддя сильно спізнюється на судове засідання; ігнорує якісь обов’язкові етапи процесу або з метою «прискорити» розгляд справи необгрунтовано відмовляє у клопотанні, — після чого учасники, намагаючись донести свою точку зору, можуть або «сперечатися» з суддею, або навіть сваритися, що суд може розцінювати як «непокору головуючому», що є ознакою неповаги.

Варто відзначити, що для уникнення таких випадків, суди повинні дотримуватися встановленого законодавством порядок і принципів судочинства. Одним з фундаментальних правових документів, що зазначає такі принципи на міжнародному рівні є Бангалорські принципи поведінки суддів (частина законодавства України). Так, згідно з ними, судді зобов’язані бути незалежними (без стороннього впливу, спонукань, тиску, погроз або втручання), об’єктивними (суддя вільний від будь-яких переваг, упереджень або упередженості), чесними і непідкупними, дотримуватися етичних норм (повинні не допускати проявів некоректної поведінки при здійсненні будь-яких дій, пов’язаних з їх посадою), дотримуватися принципу рівності, бути компетентними і старанними. Найімовірніше, якщо судді будуть саме такими, то і проявів неповаги до них буде значно менше.

Відповідальність за неповагу до суду

Стаття 129 Конституції України прямо передбачає, що за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Зазначена норма в повному обсязі кореспондується з вимогами статті 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до змісту якої, прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками судового процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За неповагу до суду стаття 185-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність. Штраф за неповагу до суду може бути в різних розмірах залежно від конкретного виду правопорушення від 340 гривень до 5 100. Так, якщо це порушення за пунктом 1, зазначеним в попередньому розділі, то штраф у розмірі від 850 грн до 2550, якщо такі дії повторні (їх скоєно протягом одного року з дня накладення стягнення), то штраф від 850 грн до 4250 грн (крім цього, Protocol звертає увагу, що може бути застосоване за такий вид порушення стягнення у вигляді виправних робіт від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20 % заробітку або адміністративного арешту на термін до 15 діб); якщо це злісне ухилення від явки до суду перекладачем або експертом — штраф від 340 грн до 1700 грн; такий же штраф якщо порушення вчинено по відношенню до Конституційного суду; якщо ця дія за пунктом 4 попереднього розділу консультації — від 2550 грн до 5100 грн.

Притягнення до відповідальності за неповагу до суду: процедура

У разі вчинення діянь передбачених диспозицією статті 185-3 КУпАП, згідно Рекомендацій Ради суддів України, затверджених рішенням №62 від 26 жовтня 2018 року , суд зобов’язаний ініціювати провадження про адміністративне правопорушення.

Таке виробництво включає наступні стадії.

Порушення справи про таке правопорушення. Як уже згадувалося вище, таким повноваженням по даному виду правопорушення наділений суд. На такій стадії суддя встановлює наявність факту правопорушення, особу, яка порушила, і первинно кваліфікує дії з конкретної частини статті 185-3 КУпАП.

Кінцевим етапом порушення справи, як правило, є складання протоколу. Але в цьому КУпАП має двозначний підхід: так, пунктом 7-1 частини 1 статті 255 встановлено, що протоколи про правопорушення за частинами 1, 2, 3, 5 уповноважений складати судовий розпорядник, за частиною 4 — органи Державної прикордонної служби; а частина 1 статті 258 відносить правопорушення за частинами 1,2, 3, 5 ст. 185-3 до таких, за якими протокол взагалі не складається (так що одна норма не відповідає іншій). Якщо ж повертатися до вищевказаних Рекомендацій Ради суддів, то там також зазначено, що протокол складати не потрібно.

Статья в тему:  Как составить претензию в суд

Розгляд справи. Згідно зі статтями 221, 221-1 КУпАП, розглядати такі справи можуть тільки суди (районні, міські, міськрайонні, районні в містах, місцеві господарські та адміністративні, апеляційні суди, Верховний суд). Протокол звертає увагу, що розгляд справи здійснюється суддею-доповідачем складу суду, що проводив слухання, під час якого було скоєно правопорушення у вигляді неповаги до суду. Цікавим є те, що згадані статті 221, 221-1 КУпАП серед переліку судів, що уповноважені розглядати справи про правопорушення по ст. 185-3 КУпАП, не вказують Конституційний суд, хоча неповага до Конституційного суду охоплюється диспозицією ч. 5 ст. 185-3 КУпАП та за логікою, має бути також розглянуто саме тим судом, по відношенню до якого здійснювалося неповага, тобто, Конституційним.

Термін для розгляду справи по ч. 1 ст. 185-3 скорочений до одного дня з моменту правопорушення або з моменту складання протоколу, якщо такий складався. Для всіх інших частин по цій статті — 15 діб.

За результатами цієї стадії суд приймає одну з таких постанов:

  • про накладення адмін стягнення;
  • про застосування запобіжного заходу до неповнолітніх;
  • про закриття справи.

На практиці суд приймає ще один вид постанов — про дооформлення протоколу і усунення недоліків.

Протокол звертає увагу, що в разі, якщо людина не згодна з прийнятою постановою, вона може її оскаржити до суду вищої інстанції (наприклад, якщо постанова прийнята місцевий судом, то її можна оскаржити до апеляційного; якщо апеляційним, то — до Верховного суду); якщо ж рішення приймалося Верховним судом, то — до Касаційного кримінального суду.

Виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Судова практика

Для кращого розуміння дій, які можуть бути розцінені як неповага до суду, Protocol провів аналіз судових рішень, якими було накладено стягнення за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 185-3 КУпАП (дивись пункт один розділу 2 цієї консультації) в 2020 році. Так, всього судами станом на 2 липня 2020 року було прийнято 70 постанов, серед яких: понад 40 про накладення стягнення за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, 5 про направлення на переоформлення протоколу і усунення недоліків в ньому, 8 про закриття справи з різних причин, таких як відсутність складу правопорушення, закінчення строків, малозначність і інші.

Сама ж поведінка, яка оцінюється судом як неповага до суду, може бути такою:

  • поява в нетверезому стані (справа № 357/2223/20; 722/335/20; 722/433/20; 3/381/27/20; 189/297/20; 722/336/20; 722/337/20; 191/199/20; 585/4963/17; 273/17/20; 699/866/19; 328/707/20; 286/608/20; 431/2029/20; 942/661/20; 309 / 3888/19) + поява в неадекватному стані внаслідок гострої алкогольної інтоксикації (справа №699 / 996/19);
  • ухилення від явки (справи № 722/168/20; 722/242/20; 522/2500/20; 166/1184/19; 299/115/20; 553/2830/19);
  • непокора розпорядженням головуючого (справа №419 / 265/20; 145/156/20; 266/1670/20);
  • нестриманість, висловлювання, коментування судового рішення, що заважали продовжувати озвучувати рішення (справа № 383/114/20 — обмежилися усним зауваженням через малозначність діяння) і вести справу (№ 127/3457/20);
  • коментування учасника судового процесу вільним слухачем, ігнорування зауважень суду (справа № 431/2030/20), гучні висловлювання на адресу суду вільним слухачем (справа № 212/3337/18);
  • нецензурна лайка (справа № 363/1016/20; 716/249/20; 299/1673/19; 569/1432/20 — звільнено від відповідальності у зв’язку з малозначністю; 396/133/20 — накладено арешт на строк 3 доби (хоча найчастіше призначають штраф); 214/2150/20 (учасник також увірвався в кабінет судді); 185/11319/19 — останнім в режимі відеоконференції);
  • втручання в доповідь прокурора, що на думку суду дорівнює втручанню в судовий процес (справа № 418/3193/19);
  • покидання залу суду без попередження (справа № 372/312/20);
  • перебивання судді представником (справа № АМ-1/15/320/4754/19 — скасовано апеляційним судом);
  • принесення алкогольних напоїв в суд (справа № 305/578/20);
  • непристойний жест, що імітує статевий акт (справа № 362/359/20);
  • учасник не вимкнув мобільний телефон, на який кілька разів дзвонили, на прохання головуючого вимкнути телефон не реагував (справа № 161/5200/20).

Як би саркастично це не звучало, але як бачите, в нашій країні, можна сказати, існує тенденція приходити в суд в нетверезому стані. Крім такої поведінки, дуже багато інших дій суд розцінює як неповагу до суду, тому, якщо не хочете платити штраф через непродумані дії, дотримуйтесь свого громадянського конституційного обов’язку поважати суд і судові правила.

Автор консультації: Колотуха Катерина

Заходи, що застосовуються у судовому засіданні до порушників і неповагу до суду.

Ст.164. Заходи щодо порушників порядку в судовому засіданні. Особі, яка порушує порядок під час розгляду справи, головуючий від імені суду робить попередження. За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час судового засідання свідок, позивач, відповідач та інші громадяни несуть відповідальність за частиною першою статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В разі непідкорення розпорядженням головуючого з боку прокурора або адвоката їм робиться попередження. При дальшому непідкоренні зазначених осіб розпорядженням головуючого слухання справи за ухвалою суду може бути відкладено, якщо неможливо без шкоди для справи замінити дану особу іншою. Одночасно суд повідомляє про це відповідно вищестоящого прокурора чи президію колегії адвокатів. При порушенні порядку в судовому засіданні сторонами або третіми особами суд відкладає розгляд справи або видаляє порушників з залу судового засідання на весь час судового розгляду або на частину його. В останньому разі головуючий знайомить особу після повернення її до залу судового засідання з процесуальними діями, вчиненими в її відсутності.

Статья в тему:  Сколько судов гибнет в год

Ст.185-3 КпАП. Прояв неповаги до суду. Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, — тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб. Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд – тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

§ 22. Протокол судового засідання, його складання і зміст. Зауваження на протокол судового засідання.

Вимоги, яким повинен відповідати протокол судового засідання щодо складання, оформлення, змісту, подання зауважень на протокол та їх вирішення регулюються гл.21 ЦПК (ст.198-201). Протокол веде секретар судового засідання. Протокол ведеться тільки у судах, які розглядають справу у суді першої інстанції.

Гл.21. Протоколи. Ст.198. Складання протоколів та їх зміст. Про кожне судове засідання і про кожну окрему судову дію, проведену поза засіданням, складається протокол. У протоколі судового засідання зазначається: 1) рік, місяць, число і місце, а також час початку судового засідання; 2) найменування і склад суду; 3) прізвища секретаря, прокурора, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, представника громадської організації або трудового колективу, свідків, експерта і перекладача; 4) розглядувана справа; 5) відомості про вручення повісток і причини неявки викликаних до суду сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, свідків, експерта, перекладача; 6) всі розпорядження головуючого; 7) роз’яснення судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов’язків, зокрема права заявляти відводи, а також роз’яснення представникові громадської організації або трудового колективу його процесуальних прав (ст.161 цього Кодексу); 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також представника громадської організації або трудового колективу; 9) основний зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, думка громадської організації або трудового колективу, викладена їх представником, а також показання свідків, усне роз’яснення експертом свого висновку і відповіді на поставлені йому додаткові запитання; 10) подані в судовому засіданні письмові і речові докази, про їх огляд, а якщо ці докази не додаються до справи — номер, дата, зміст письмових доказів, а також ознаки і властивості речових доказів; 11) ухвали суду, постановлені під час розгляду справи без виходу до нарадчої кімнати; 12) зміст судових дебатів; 13) (виключено); 14) про проголошення рішення; 15) час закінчення судового засідання в даній справі. Ст.199. Порядок складання та оформлення протоколів. Протоколи судового засідання веде секретар. По складній справі протокол судового засідання повинен бути остаточно оформлений і підписаний протягом трьох днів після закінчення судового засідання. Протоколи підписують голова судового засідання і секретар. Ст.200. Зауваження на протокол. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після підписання протоколу подавати свої зауваження з приводу допущених в протоколі неправильностей або неповноти протоколу. Ст.201. Розгляд зауважень на протокол. Головуючий розглядає зауваження на протокол і, в разі згоди з зауваженнями, посвідчує їх правильність. В разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями вони вносяться на розгляд судового засідання у тому ж складі суду, який розглядав справу, а якщо це неможливо, зауваження розглядаються судом, у складі якого повинні бути двоє з суддів, які брали участь у розгляді справи. В необхідних випадках викликаються особи, які подали зауваження на протокол. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. В разі пропуску строку для подання зауважень головуючий залишає їх без розгляду, якщо не знайде підстав для поновлення строку. Якщо справа розглядалась суддею одноособово, він розглядає зауваження на протокол одноособово. Зауваження на протокол у всіх випадках приєднуються до справи. Зауваження на протокол повинні бути розглянуті протягом п’яти днів з дня їх подання.

Статья в тему:  Какой суд выбрать

§ 23. Судове рішення. Законність і обґрунтованість та зміст рішення.

Судові постанови – це процесуальна форма діяльності суду по застосуванню права. За нормами цивільно-процесуального законодавства існує два види постанов суду першої інстанції: 1) рішення; 2) ухвали. В формі рішення виступають постанови суди першої інстанції з приводу вирішення справи по суті незалежно від виду провадження. Постанови суду, якими вирішується окремі питання процесуального характеру називаються ухвалами. Існує 3 види рішень: 1) про присудження; 2) про визнання; 3) про перетворювання. В теорії права встановлені такі види: 1) завершальні (основні); 2) додаткові. В основу такої класифікації покладено обсяг вирішення питань. Основними повністю вирішуються всі правові вимоги. Окрім такої класифікації існує інша: 1) альтернативні (під умовою, дозволяють передбачити можливість виконання рішення в іншій формі) (ст.206 ЦПК); 2) факультативні. Суть судового рішення полягає в тому, що воно є основним й найважливішим актом правосуддя, завжди постановляється від імені держави і спрямовується на захист прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Гл.22 ЦПК. Ст.202 – рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Ст.209 – рішення повинно бути постановлено у передбаченому законом порядку. Ст.211 – обов‘язково викладається в письмовій формі, за встановленим змістом (ст.293 ЦПК). Рішення проголошується публічно (ст.212 ЦПК). Законність судового рішення (Постанова Пленуму ВС УРСР від 29.12.76 “Про судові рішення”) – означає його правосудність. Умовами законності є: 1) правильне застосування закону, який підлягає застосуванню; 2) незастосування не пов‘язаного закону; 3) правильне тлумачення закону. Рішення повинно бути обґрунтованим. Це означає, що: 1) по справі повинно бути повне з‘ясування обставин, що мають значення; 2) доведеність обставин, що мають значення по справі; 3) відповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Зміст рішення – це його структура (ст.203 ЦПК), яка складається з 4 частин: 1) вступної; 2) описової; 3) мотивувальної; 4) резолютивної. Дані зазначаються на час і місце постановлення рішення. Вступна частина вміщує в собі відомості про найменування документу, найменування суду, форма судового засідання (відкрите, закрите), склад суду, прізвище секретаря судового засідання, прокурора, найменування сторін, осіб, які брали участь у розгляді справи, представників громадськості. Описова частина: натік на обставини справи (дуже коротко, основні вимоги), зміст вимог позивача, їх обґрунтування, заперечення відповідача або подання зустрічної позовної заяви, її зміст; як реагують особи, які беруть участь у розгляді справи на заявлені позовні вимоги, як реагує на заявлені позовні вимоги суд. Закінчується ця частина зауваженнями суду. Мотивувальна частина – обставини справи, встановлені судом, докази, відхилені та визнані, чим керувався суд. Резолютивна частина. В залежності від змісту цієї частини ми зможемо визначити, до якого виду належить рішення. Зміст цієї частини має бути вичерпним, безумовним, визначеним. Вичерпність означає, що в судовому рішенні лається повна відповідь на всі правові питання. Визначеність полягає в тому, що суд повинен дати чітку та конкретну відповідь, як він вирішує поставлені перед ним питання, тобто повністю чи частково, чи відмовлено та т.і. безумовність полягає в тому, що висновки не повинні вимагати умови, які б поставили його виконання в залежність від настання таких умов. Рішення, зміст якого не відповідає закону (ст.203) підлягає скасуванню. Рішення суду повинно бути постановлено в тому ж судовому засіданні, де розглядалася справа, але відповідно до ч.4 ст.209 ЦПК, в особливо складних випадках складання мотивувальної частини може бути відкладено на строк не більше 3 днів. Ст.216 – суд зобов‘язаний протягом 5 днів надіслати копії судового рішення особам, які були відсутні. Ст.213 ч.4 – суд не вправі самостійно змінити або скасувати рішення, які вже проголошені. Якщо в рішенні суду є помилки, це є підставою для скасування рішення в касаційному порядку, порядку нагляду або за нововиявленими обставинами. Разом з цим зустрічаються помилки в судовому рішенні, які можуть бути усунені судом, який постановив рішення. 3 способи усунення (виправлення) недоліків судового рішення: 1) ст.213 ч.2 – виправлення описок або явних арифметичних помилок, виноситься ухвала; 2) шляхом постановлення додаткового рішення ст.214 ЦПК (відносно якої-небудь позовної вимоги сторони подавали докази, пояснення, а рішення суду нічого не постановило відносно такої вимоги; якщо суд, розв‘язавши питання проправ, не назначив точного розміру присудженого стягнення або які дії треба виконувати; якщо в рішенні не зазначено негайного виконання судового рішення (по справах згідно ст.217); у випадках, якщо суд не вирішив питання про судові витрати), таке питання може розглядатися на протязі 10 днів з дня проголошення рішення – за заявою осіб або з власної ініціативи суду, питання розглядаються в судовому засіданні, сторони повідомляються про час, місце, таке рішення підлягає оскарженню, при відмові в задоволенні заяви сторони про постановлення додаткового рішення суд виносить відповідну ухвалу; 3) роз‘яснення рішення (ст.215 ЦПК) можливо з власної ініціативи суду або за заявою осіб, що брали участь у справі, але частіше за заявою органу виконання судових рішень, суд вправі роз‘яснити рішення, але не змінюючи його змісту, заява про роз‘яснення судового рішення розглядається якщо рішення ще не виконано і не закінчився термін його примусового виконання, розглядається з обов‘язковим викликом сторін і повідомленням про час і місце, про роз‘яснення судового рішення виноситься відповідна ухвала, яка підлягає оскарженню.

Статья в тему:  Сколько стоит оценка автомобиля для суда

Ухвалами суду першої інстанції вирішуються питання, пов‘язані з рухом провадження у справі, різні клопотання і заяви осіб, які беруть участь у розгляді справи, питання про відкладення розгляду справи, про зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (ст.232 ч.1 ЦПК). Ухвали сприяють виникненню, припиненню, розвитку процесуальних дій. Гл.28 ЦПК. Класифікація: залежно від вимоги, спрямованій на розвиток провадження: 1) ухвали, спрямовані на порушення (ст.136 ЦПК); 2) ухвали, які забезпечують розвиток процесу (майже всі ухвали стадії підготовки судового розгляду); 3) ухвали, які перешкоджають виникненню провадження ( про відмову в прийнятті заяви і т.і., про застосування санкцій за невиконання норм цивільно-процесуального права). За процесуальною формою: 1) самостійні; 2) протокольні. Особливості самостійних ухвал полягають в тому, що вони завжди постановляються в нарадчій кімнаті, мають свою процесуальну форму, підписуються складом суду. Вимоги до процесуальної форм самостійних ухвал в ст.234 ч.1 (час і місце їх постановлення, найменування та склад суду, прізвище секретаря судового засідання, зазначаються особи, які беруть участь у справі, вказується на предмет спору, зазначається суть питання, розв‘язуваного ухвалою, мотиви, по яких суд прийшов до своїх висновків і закон, яким суд керувався, постановляючи ухвалу, висновок суду, порядок і строки оскарження ухвали). Фактично всі ухвали мають такій самий зміст, що і рішення суду – 4 складові частини. Протокольні ухвали приймаються з окремих нескладних питань, порадившись на місці, і вносяться до протоколу судового засідання. Відповідно до ч.2 ст.234 ЦПК такі ухвали повинні містити відомості про суть питання, розв‘язаного ухвалою, мотиви, по яких суд прийшов до своїх висновків, закон, яким керувався суд і висновок суду. Протокольна ухвала самостійно не оскаржується, але заяву з зауваженнями можна внести в касаційну скаргу. Ухвали, які перешкоджають подальшому рухові справи в суді оскаржуються, ухвали, які не перешкоджають подальшому рухові справи – не оскаржуються.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Источники:

http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83

http://www.ukrainepravo.com/judicial_truth/divine_law/nepovaga-do-sudu-vymogy-zakonu-i-praktyka-/

http://blog.liga.net/user/yatsenko/article/21703

http://protocol.ua/ua/shcho_take_nepovaga_do_sudu_i_yak_za_tse_mogut_pokarati/

http://studopedia.com.ua/1_26094_zahodi-shcho-zastosovuyutsya-u-sudovomu-zasidanni-do-porushnikiv-i-nepovagu-do-sudu.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector