0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Що таке окрема ухвала суду

Содержание

Окрема ухвала як форма профілактичного впливу

Хоча кількість окремих судових ухвал є незначною, але за певних обставин вони можуть мати резонанс або тягти за собою значні негативні наслідки для службових (посадових) осіб органів пожежного нагляду. Далі йтиметься про підстави винесення окремих ухвал, коло осіб, стосовно яких вони можуть бути винесені, їх практичну необхідність, а також можливість їх оскарження

Право суду на винесення окремої ухвали передбачено різними процесуальними кодексами: Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 166) (далі – КАС України), Цивільним процесуальним кодексом України (ст. 211), Господарським процесуальним кодексом України (ст. 90).

Ураховуючи, що спори фізичних та юридичних осіб із органами пожежного (техногенного) нагляду, а також розгляд позовів щодо застосування заходів реагування до представників державного нагляду (контролю) здійснюється у порядку, передбаченому КАС України, зупинимось на окремих ухвалах, постановлених саме адміністративними судами.

УХВАЛИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ

Згідно з ч. 1, ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Окрема ухвала суду – це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників

Необхідність їх винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства – захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

Слід зазначити, що суд має право, але не зобов’язаний, постановляти окрему ухвалу. Проте, на нашу думку, виходячи з особливого статусу суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов’язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону, тому під час судового розгляду представникам органів пожежної безпеки про це потрібно наголошувати.

Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено певне правопорушення.

Статья в тему:  Как перенести суд в другой город украина

Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо). Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.

ПРИКЛАДИ ВИНЕСЕННЯ УХВАЛ

Аналіз судової практики свідчить, що судами виносяться окремі ухвали, коли розглядаються справи, де однією зі сторін є органи пожежного (техногенного) нагляду, чи їх посадові (службові) особи. Наведемо деякі з них (автор статті не надає оцінки вказаним судовим рішенням, не обґрунтовує їх доцільність або недоцільність, а лише наводить їх зміст, залишаючи право читачам зробити це самостійно).

Так зокрема, по справі № 810/4115/16 судом була постановлена окрема ухвала, в якій зазначалося: «у процесі проведення огляду речових доказів за місцем їх знаходження судом виявлено факт невиконання рішення суду від 02.02.2017 про повне зупинення роботи ТОВ «Б» та зберігання у виробничих цехах підприємства цистерн із вмістом аміаку та балонів із киснем у безпосередній близькості з місцем проведення зварювальних робіт.

Крім того, встановлено невиконання відповідачем вимог п. 9, 11, 13–14, 16 та 21 припису № 22 від 27.06.2016.

Виявлені судом порушення правил цивільного захисту та техногенної безпеки після проведення позивачем позапланової перевірки, вочевидь свідчить про неналежне здійснення Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області функції контролю та виконання покладених завдань та говорить про формальний підхід у здійсненні представницьких функцій під час судового розгляду справи.

Звертаючись до суду із позовом про застосування заходів реагування відносно ТОВ «Б», позивач фактично не мав на меті зашкодити товариству проводити роботи, які пов’язані з небезпекою для значної кількості працівників цього виробництва, а переслідував мету штучного створення показників ефективності своєї роботи.

Безвідповідальне ставлення апарату управління ДСНС України до виконання покладених на них законом обов’язків призводить до створення небезпечних ситуацій і, як наслідок, випадків загибелі значної кількості людей під час пожеж і техногенних аварій, пошкодження майна у великих розмірах та, власне, і загибелі працівників ДСНС України».

У зв’язку з цим суд ухвалив: «Направити окрему ухвалу на ім’я голови ДСНС України Чечоткіна М. О. для застосування відповідних заходів реагування.

Направити окрему ухвалу Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. для відома та реагування.

Зобов’язати Голову ДСНС України Чечоткіна М. О. повідомити суд про прийняте рішення протягом тридцяти днів після надходження окремої ухвали».

Розглядаючи справу № 2-а-450/10, Новозаводський районний суд м. Чернігова встановив порушення з боку старшого державного інспектора з пожежного нагляду під час складання припису та протоколу, у зв’язку з чим про вказані факти окремою ухвалою було доведено до відома начальника Чернігівського міського управління ГУ ДСНС України в Чернігівській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Крім цього, суд має право відреагувати на виявлені порушення правил пожежної (техногенної) безпеки особами, які не є суб’єктами владних повноважень (підприємствами, установами тощо) під час здійсненні ними господарської діяльності. Прикладом цього, так само може бути окрема ухвала суду по справі № 810/4115/16, в якій було зазначено таке: «у процесі проведення огляду речових доказів за місцем їх знаходження, судом виявлено факт невиконання рішення суду від 02.02.2017 про повне зупинення роботи ТОВ «Б» та зберігання у виробничих цехах підприємства цистерн із вмістом аміаку та балонів із киснем у безпосередній близькості з місцем проведення зварювальних робіт.

За приписами ч. 1, ст. 14 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,і за її межами.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Установлена законом відповідальність за невиконання рішення суду є ст. 382 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання службовою особою рішення, що набрало законної сили.

Службовою особою, яка допустила у цьому випадку невиконання судового рішення, є директор ТОВ «Б» М-ч А. А.

Невиконання судового рішення полягало у невжитті ним передбачених законом заходів щодо повного зупинення роботи підприємства та у відвертому ігноруванні наявної судової постанови.

Факт роботи підприємства попри судову заборону підтверджується протоколом про вчинення окремої процесуальної дії від 07.09.2017, відеозаписом проведення процесуальної дії та показами свідків, як працівників підприємства, так і працівників суду, які були присутні під час огляду речових доказів за місцем їх знаходження.

У зв’язку з викладеним, вважаю за необхідне скерувати до прокурора Київської області окрему ухвалу та зобов’язати внести до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України відомості про вчинення службовою особою ТОВ «Б» М-м А. А. кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України».

У зв’язку з цим суд ухвалив: «Окрему ухвалу направити до Генерального прокурора України та прокурора Київської області для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене директором ТОВ «Б» М-м А. А. кримінальне правопорушення, передбачене ст. 382 КК України.

Прокурору Київської області повідомити суд про виконання ухвали у строк до 12.10.2017».

Нерідко позивачі, звертаючись до суду в разі оскарження дій органів пожежного (техногенного) нагляду щодо проведення перевірки, винесених приписів, крім вимоги про визнання дій (рішень) суб’єкта владних повноважень протиправними, також просять суд винести окрему ухвалу, зазначаючи це як одну з позовних вимог.

Статья в тему:  Какой суд рассматривает налоговые споры

Винесення окремої ухвали, це право, а не обов’язок суду, на відміну від обов’язку визнати протиправним і скасувати рішення, яке не відповідає вимогам закону

Під час розгляду однієї справи суд може винести кілька окремих ухвал, якщо вони стосуються різних питань, зокрема порушень як з боку суб’єкта господарювання, так і з боку органу пожежного (техногенного) нагляду, як це мало місце по справі № 810/4115/16.

Окремі ухвали можуть бути постановлені і при закінченні розгляду справи без ухвалення рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду), а також за наявності певних умов й до закінчення її розгляду. КАС України не зобов’язує суд проголошувати окрему ухвалу, проте суд повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про її постановлення.

Така ухвала постановляється як за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, так і з ініціативи суду. Окрема ухвала оформляється окремим документом. Про постановлення окремої ухвали учасникам процесу має бути повідомлено після проголошення судового рішення.

СТРУКТУРА ОКРЕМОЇ УХВАЛИ

Окрема ухвала має складатися зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин. У вступній частині зазначаються назва суду, місце і час постановлення окремої ухвали, склад суду, секретар, особи, які брали участь у справі, короткий зміст судового рішення. У мотивувальній частині вказуються підстави для винесення окремої ухвали, встановлені судом обставини, якими вони підтверджуються. У резолютивній частині суд дає можливі рекомендації щодо усунення таких підстав і зазначає, кому адресовано окрему ухвалу для виконання, строки для вжиття відповідних заходів і повідомлення про них суду, а також термін і порядок оскарження окремої ухвали.

Окрема ухвала має бути обґрунтованою і вмотивованою. Вона може бути винесена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити посилання на дійсні причини й умови, які сприяли вчиненню злочину або іншого правопорушення або можуть призвести до надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Статья в тему:  Сколько часов в суд

ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ

Окрема ухвала направляється відповідним особам чи органам, які можуть усунути причини та умови порушення. Це, як правило, особи, які мають право ініціювати питання щодо притягнення винних осіб. Це можуть бути органи вищого рівня (голова ДСНС України, керівники ГУ ДСНС, інших структурних підрозділів), керівники осіб, які допустили порушення закону, а також органи прокуратури тощо. Вказані органи повинні мати повноваження, необхідні для вжиття відповідних заходів реагування.

Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов’язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.

Суд не має права в окремій ухвалі визначати конкретні заходи, які слід вжити для усунення причин та умов, що сприяли правопорушенню, оскільки це виходить за межі його компетенції. Наприклад, зобов’язати оголосити догану особі, яка провела перевірку з порушенням законодавства, звільнити її із займаної посади тощо.

Відповідно до ч. 1, ст. 166 КАС України особи, яким адресовано окрему ухвалу, письмово повідомляють суд про вжиті заходи протягом одного місяця з дня одержання ухвали.

Водночас, у разі незгоди з окремою ухвалою, вона, відповідно до ч. 3, ст.166 КАС України, може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується. При цьому підстави для оскарження можуть бути різними: як повна незгода щодо вчинення правопорушення, так і незгода із заходами впливу, про які вказав суд у резолютивній частині окремої ухвали.

Отже, право на таке оскарження у будь-якої фізичної чи юридичної особи (зокрема суб’єкта владних повноважень) виникає незалежно від того, чи брала вона участь у розгляді справи, за результатами якої було винесено окрему ухвалу, але за умови, що вона (або особа так вважає) порушує їх права та інтереси.

Статья в тему:  Почему ивана голунова судили в никулинском суде

Слід також пам’ятати, що згідно зі ст. 185 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених у ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Віталій ЩАВІНСЬКИЙ, заступник голови Київського окружного адміністративного суду, кандидат юридичних наук

Окрема ухвала у цивільному провадженні

Зміст

  • 1 Нормативна база
  • 2 Ким може бути постановлена окрема ухвала?
  • 3 Підстави винесення
  • 4 Винесення окремої ухвали щодо адвоката чи прокурора
  • 5 Винесення окремої ухвали щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця
  • 6 Винесення окремої ухвали щодосвідка, експерта чи перекладача
  • 7 Час постановлення окремої ухвали
  • 8 Вимоги постановлення окремої ухвали
  • 9 Порядок оскарження окремої ухвали
  • 10 Окрема ухвала стосовно порушення, яке містить ознаки кримінального правопорушення

Нормативна база

  • Цивільний процесуальний кодекс України
  • Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»

Ким може бути постановлена окрема ухвала?

Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції.

Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Підстави винесення

Згідно ч. 1 ст. 262 Цивільного процесуального кодексу суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Винесення окремої ухвали щодо адвоката чи прокурора

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Винесення окремої ухвали щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця

Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Винесення окремої ухвали щодосвідка, експерта чи перекладача

Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.

Час постановлення окремої ухвали

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Статья в тему:  Как расшифровывается аббревиатура суд

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Характерно, що окремі ухвали можуть бути постановлені і при закінченні розгляду справи без ухвалення рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду), а також за наявності певних умов до закінчення її розгляду (п. 39 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Вимоги постановлення окремої ухвали

Окрема ухвала повинна відповідоти вимогам ст. 260 Цивільного процесуального кодексу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Порядок оскарження окремої ухвали

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає.

Окрема ухвала стосовно порушення, яке містить ознаки кримінального правопорушення

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Стаття 262. Окрема ухвала суду

Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПКУ)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 10.06.2018
  • вступив у чинність 15.12.2017

Ст. 262 Цивільний процесуальний кодекс України в останній чинній редакції від 15 грудня 2017 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Розділ III. Позовне провадження

Глава 9. Судові рішення

Стаття 262. Окрема ухвала суду

1. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

2. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

3. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

4. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.

5. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Статья в тему:  Як знайти рішення суду про розірвання шлюбу

6. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

7. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

8. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції.

9. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає.

10. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

11. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Окремі ухвали суду — Стаття 211 Цивільно-процесуального кодексу

1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

2. Окрему ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття, що коментується, встановлює право суду, виявивши при розгляді справи порушення закону і встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню порушення, постановити окремі ухвали і відправити їх відповідним особам або органам для вживання заходів щодо усунення цих причин та умов. Питання про необхідність направлення окремої ухвали вирішується судом окремо у кожному конкретному випадку. У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.1997 р. «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» указується на те, що окремі ухвали повинні ґрунтуватися на достовірно встановлених фактичних даних.

Окремі ухвали стосуються питань, які виходять за межі основного спору, але пов’язані з ним і спрямовані на усунення виявлених порушень закону, недоліків в роботі організацій тощо.

Окремі ухвали повинні за своїм змістом відповідати вимогам, встановленим ст. 210 ЦПК.

Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремих ухвал повинно бути повідомлено суду, який постановив окрему ухвалу. На необхідність виявлення причин і умов, які сприяли виникненню цивільних правопорушень і на необхідність реагувати на порушення законності шляхом винесення окремих ухвал звернена увага суддів в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 21 грудня 1990 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» із змінами, внесеними постановою Пленуму № 13 від 25 грудня 1992 р. Попередження і усунення випадків порушення законності є метою окремих ухвал суду. Вона безпосередньо пов’язана з цілями правового регулювання і з цілями будь-якого судочинства, зокрема цивільного судочинства, яке повинно сприяти зміцненню правопорядку і законності, попередженню правопорушень, формуванню шанобливого ставлення до закону і до суду.

Статья в тему:  Что вынес суд по зеленскому

Залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або не-вжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само не-своєчасна відповідь на окрему ухвалу суду спричиняють відповідальність відповідно до ст. 1856 КУпАП.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Проте в переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від вирішення суду, передбаченому ч. 1 ст. 293 ЦПК, окремі ухвали суду відсутні. Отже, має місце прогалина в законодавстві, яку необхідно виправити шляхом доповнення вищезгаданого переліку ухвал суду.

Окрема ухвала як механізм реагування на невиконання судового рішення

Олександр Сасевич,
к. ю. н., суддя Львівського окружного адміністративного суду

Виконання судових рішень завжди було слабкою ланкою української судової системи, що проілюстровано, зокрема в численних рішеннях Європейського суду з прав людини (варто згадати лише пілотні «Іванов проти України» від 15.10.2009 та «Бурмич проти України» від 12.10.2017). В Україні склалась парадоксальна ситуація, коли для захисту свого порушеного права особі потрібно спершу доводити свою позицію в суді, а згодом ще тривалий час чекати на виконання такого рішення. Критичною є ситуація у спорах, що стосуються різноманітних соціальних виплат, зокрема пенсій.

Так, у 2020 році, з огляду на хвилю позовів, пов’язаних із невиплатою різного роду соціальних виплат, навантаження в судах адміністративної юрисдикції зросло майже вдвічі та продовжує зростати досі. Проаналізуємо типову ситуацію та спробуємо «пройти шлях», спрямований на відновлення свого порушеного права разом із позивачем – пенсіонером, звільненим з військової служби, який отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Позивач), пенсія якого протиправно обчислювалася з грошового забезпечення, обрахованого без зазначення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Отож, спершу такий Позивач повинен звернутися до суду з позовом до органу, уповноваженого видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з проханням видати йому і надіслати до органів Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії. Така справа відповідає ознакам типової, оскільки подібні правовідносини отримали свою оцінку в межах розгляду Верховним Судом зразкової справи №160/8324/19 (рішення від 17.12.2019). Отримавши судове рішення про задоволення позову та видану на його виконання довідку про розмір грошового забезпечення Позивач звертається до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, проте такого не отримує…

Статья в тему:  Гадание как пройдет суд

Позивач знову звертається до суду цього разу з позовом до відповідного органу Пенсійного фонду України з вимогою здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. Отримує рішення про задоволення позову і, можливо, навіть належне його виконання. Звичайно, що перерахунок пенсії може бути здійснено відповідно до порядку, що втратив чинність, чи з застосуванням обмежень, що не підлягають застосуванню. Тобто на шляху до виконання рішення суду може виникнути ще чимало перешкод. Подібні випадки дуже поширені на практиці.

Трапляються випадки, коли судові рішення не виконуються або ж виконуються в неналежний спосіб. Така ситуація склалася на загальнодержавному рівні і потребує комплексного загальнодержавного вирішення. Водночас, і суди як органи судової влади не можуть стояти осторонь невиконання ухваленими ними рішень, а повинні займати активну позицію з контролю за виконанням судового рішення. У порядку адміністративного судочинства існують два способи контролю за виконанням судового рішення, невластиві іншим видам судочинства це:

  • зобов’язання суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України);
  • визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень — відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Я неодноразово аналізував перший із вказаних способів судового контролю (зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення), доводив його ефективність та з радістю демонстрував досягнуті з його допомогою результати. Так, у порівнянні з 2013 роком, коли я починав свої дослідження, кількість випадків розгляду судами питання про зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення зросла подекуди більш, як у десять разів. Для прикладу, наводжу статистику розгляду вказаного питання в чотирьох судах України за 2013 та за 2020 роки.

При цьому, як свідчить аналіз даних Єдиного державного реєстру судових рішень України в тих випадках, приблизно у 90 % справ, в яких суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, таке виконання здійснюється відповідачем у встановлений судом строк. При цьому, позивачу не доводиться звертатися до органів примусового виконання, витрачати свій час і ресурси для того, щоб домогтися виконання ухваленого на його користь рішення. Тобто загроза накладення штрафу є достатнім «стимулом» для керівника суб’єкта владних повноважень для належного виконання судового рішення. Шляхом встановленню судового контролю в адміністративному судочинстві суддя фактично здійснює моніторинг виконання ухваленого ним рішення. Таким чином досягається основний ефект такого рішення – захист прав і свобод особи, забезпечується його ефективність.

Цього ж разу хочу зосередити свою увагу на другому способі судового контролю (визнанні протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень — відповідачем на виконання рішення суду), застосування якого останнім часом суттєво пожвавилось. Вперше вказаний спосіб судового контролю був закріплений у частинах 9 — 11 статті 267 КАС України (в редакції від 07.07.2010), зараз йому присвячена стаття 383 КАС України. Порівняльний аналіз першої та чинної редакції вказаної норми виглядає так:

Статья в тему:  Каковы пределы рассмотрения дела в суде апелляционной инстанции

Насамперед привертає увагу детальне закріплення реквізитів заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень — відповідачем на виконання судового рішення. Проте додаткове закріплення реквізитів такої заяви не могло суттєво вплинути на активізацію застосування вказаного способу контролю. Визначально, на мою думку, є інша нормативна новела. Так, стаття 267 КАС України в редакції від 07.07.2010 фактично не передбачала механізму реагування суду на неналежне виконання судового рішення відповідачем – суб’єктом владних повноважень. У випадку встановлення таких обставин суд вправі був «ухвалити одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу», а саме постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов’язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

Тобто суд встановлює факт невиконання відповідачем судового рішення, визнає такі дії протиправними та виносить постанову, якою зобов’язує таке рішення виконати. Не надто ефективний спосіб реагування. Правда ж?

Відтак, ситуація кардинально змінилася з набранням чинності новою редакцією КАС України від 03.10.2017, у статті 383 якої суду надані повноваження щодо належного реагування на факт невиконання ухваленого ним судового рішення. Так, частиною 6 статті 383 КАС України передбачено, що за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу, тобто постановляє окрему ухвалу.

Аналізуючи правову природу окремої ухвали суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Коваленко зазначила, що повноваження суду виносити окремі ухвали зазвичай розглядається як складова судового контролю. Процесуальний закон передбачає можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень. Адже людина звертається до суду не за судовим рішенням і не за теоретичною відповіддю на питання, хто є правим у юридичному спорі, а за вирішенням проблеми та ефективним захистом свого порушеного права. Суддя висловила думку, що окремі ухвали можуть мати позитивний вплив на організацію роботи суб’єктів владних повноважень, зменшивши кількість порушень прав і свобод фізичних та юридичних осіб [1] .

На думку судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Володимира Кравчука, суд має реагувати, якщо вбачає явну недбалість у діях органів державної влади. Окрема ухвала в адміністративному судочинстві – це інструмент, який має запобіжний ефект, адже кожна адміністративна справа має великий потенціал повторюваності. Окрема ухвала є потужним запобіжником системним порушенням [2] .

Статья в тему:  Как расторгнуть договор подряда через суд

Також варто пригадати, що відповідно до частин 1, 2, 9 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Отож, у 2017 році адміністративні суди отримали дієвий засіб реагування на невиконання суб’єктом владних повноважень ухваленого проти нього судового рішення. Спробуємо проаналізувати перші випадки постановлення судами окремих ухвал у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, при встановленні невиконання судового рішення. Якщо у 2018 році було постановлено лише близько 30 окремих ухвал з питань невиконання судового рішення, то у 2020 році таких ухвал вже майже 200 і їх кількість продовжує зростати. При цьому найчастіше окремі ухвали постановляються щодо органів вже згадуваного у цій статті Пенсійного фонду України.

На жаль, неможливо простежити результати постановлення окремих ухвал та їх вплив на виконання судового рішення, оскільки за результатами розгляду відповіді на окрему ухвалу жоден процесуальний документ не складається. Тому можемо лише припускати, що загроза притягнення винних осіб до відповідальності, в тому числі і кримінальної (за статтею 382 КК України) має стати достатнім стимулом для належного і своєчасного виконання судового рішення.

Пригадуємо, що при застосуванні першого способу судового контролю (зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення) вказаний звіт розглядається в судовому засіданні, а за результатами такого розгляду постановляється або ухвала про прийняття такого звіту або про накладення штрафу на керівника суб’єкта владних повноважень. Тому результати застосування такого способу судового контролю як зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення є очевидними, на відміну від визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень на виконання рішення суду.

Підсумовуючи викладене слід вказати, що лише комплексне застосування обох способів судового контролю здатне перетворити суд із пасивного спостерігача за невиконанням ухвалених ним рішень на активного суб’єкта, який здійснює контроль за таким виконанням і, у випадку потреби, вживає необхідні засоби реагування, сприяючи таким чином досягненню мети адміністративного судочинства та ефективному поновленню порушеного права особи.

[1] Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Соціальні права та їх захист адміністративним судом», проведеної Касаційний адміністративним судом у складі Верховного Суду від 04.09.2020

[2] Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Соціальні права та їх захист адміністративним судом», проведеної Касаційний адміністративним судом у складі Верховного Суду від 04.09.2020

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Источники:

Окрема ухвала як форма профілактичного впливу

http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96

http://urist-ua.net/%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8/%D1%86%D0%BF%D0%BA%D1%83/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_262/

http://juristoff.com/resyrsi/kz/tsivilno-protsesualnij-kodeks/12220-okremi-uxvali-sudu-stattya-211-civilno-procesualnogo-kodeksu

http://sud.ua/ru/news/blog/193233-okrema-ukhvala-yak-mekhanizm-reaguvannya-na-nevikonannya-sudovogo-rishennya

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector