0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Що таке реорганізація судів

Реорганізація юридичних осіб: поняття та ознаки злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення

Відповідно вимог законодавства ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням власника, а у випадках, передбачених законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або господарського суду

Реорганізація підприємства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здійснюватись також шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому законодавством.

Існує п’ять видів реорганізації юридичних осіб:

  • приєднання;
  • злиття (об‘єднання);
  • виділення;
  • поділ;
  • перетворення.

Юридичні особи можна поділяти на окремі види за різними ознаками. Залежно від існуючих форм власності в Україні юридичні особи поділяються на: приватні; колективні; дер жавні; змішані.

Стосовно суб’єктного складу юридичні особи можуть бути поділені на: українські; спільні за участю іноземного інвестора; іноземні; міжнародні організації та об’єднання.

Однак слід зазначити, що такий поділ є певною мірою умов ним, оскільки і некомерційні організації досить часто виконують роботи, надають послуги, отримуючи при цьому прибуток.

З цих причин при розробці проекту ЦК України відмовилися від такої класифікації і натомість відновили традиційний поділ на юридичних осіб публічного права і юридичних осіб приватного права. Суть цієї класифікації полягає в тому, що юридичні особи публічного права створюються незалежно від волі приватних осіб, як правило, для здійснення спеціальних функцій, не обумовлених їх участю в цивільному обороті (наприклад, міністерства і відомства, установи соціальної сфери, культурно-освітянські заклади та інші).

І навпаки, юридичні особи приватного права створюються за ініціативою приватних осіб на договірних засадах, саме з метою участі в різноманітних цивільно-правових відносинах. Цивільним правом регулюється порядок створення і діяльності саме юридичних осіб приватного права.

Що ж до регулювання цивільно-правових відносин за участю юридичних осіб публічного права (наприклад, коли у останніх виникає потреба укласти цивільно-правовий договір оренди, купівлі-продажу, про надання різноманітних послуг тощо), то діє загальний принцип: публічні юридичні особи, вступаючи у цивільно-правові відносини, підпадають під режим цивільно-правового регулювання, як будь-які інші при ватні юридичні особи, незалежно від того, що створені вони розпорядчим способом на підставі рішення державних органів та органів місцевого самоврядування і в цілому функціонують для здійснення завдань публічного характеру.

Статья в тему:  Как через суд изменить национальность

Таким чином, забезпечується єдність регулювання цивільно-правових відносин, незалежно від того, хто є їх учасниками. Водночас порядок утворення юридичних осіб публічного права регулюється не актами цивільного законодавства, а нормами публічного права.

Суть і значення реорганізації юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності

Реорганізація юридичної особи шляхом перетворення регулюється Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (далі — Закон).

Існує 5 видів реорганізації юридичних осіб:

  • приєднання;
  • злиття (об‘єднання);
  • виділення;
  • поділ;
  • перетворення.

Приєднання – це приєднання однієї або декількох юридичних осіб до іншої юридичної особи. При цьому ці особи припиняють своє існування, а їх права та обов‘язки переходять до юридичної особи, до якої вони приєдналися.

Злиття – об‘єднання двох або більше юридичних осіб в одну нову юридичну особу, при цьому ці юридичні особи припиняються своє існування і передаються свої права та обов‘язки новоствореній юридичній особі.

Виділення – відокремлення однієї або більше юридичних осіб від однієї існуючої юридичної особи (створення дочірніх підприємств, відокремлення структурних підрозділів); новостворена юридична особа має ті ж самі юридичні права і обов‘язки, що й головне підприємство.

Поділ – виникнення двох або більше нових юридичних осіб шляхом поділу існуючої юридичної особи, яка припиняє своє Існування; при цьому новостворені юридичні особи є правонаступниками у частині, обумовленої їх статутними фондами.

Перетворення – зміна юридичною особою юридично-правової форми без припинення існування. При реорганізації завжди має місце правонаступництво.

Юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичні особи об’єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування.

Приєднання — це форма реорганізації, за якої одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, яка продовжує існувати далі, але вже в більшому масштабі. Приєднувана організація припиняє свою діяльність.

Поділ означає, що на базі однієї юридичної особи виникає дві або більше юридичних осіб, а ця перша припиняється. При виділенні немає припинення юридичної особи, з її складу лише виділяється нове соціальне утворення, яке наділяється правами юридичної особи.

Своєрідною формою реорганізації юридичних осіб є їх перетворення. Суть перетворення полягає в тому, що на основі юридичної особи створюється нова організація, яка має інший профіль, цілі діяльності, структуру тощо, але приймає всі активи і пасиви попередника.

При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов’язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов’язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.
Особливістю реорганізації благодійних організацій як юридичних осіб є те, що благодійна організація не може бути реорганізована в юридичну особу, метою діяльності якої є одержання прибутку. Реорганізація благодійної організації здійснюється за рішенням її вищого органу управління відповідно до вимог статуту (положення).

Статья в тему:  Как развестись без суда

Відповідно до ст. 33 Закону юридична особа припиняється, зокрема, в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам — правонаступникам у результаті перетворення (реорганізації).

Відповідно до ст. 34 Закону для проведення припинення юридичної особи засновники (учасники) юридичної особи або уповноважені ними орган чи особа повинні подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

  • нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи;
  • документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Засновники (учасники) юридичної особи або уповноважені ними орган чи особа не пізніше двох робочих днів з дати надходження до державного реєстратора цих документів погоджують з державним реєстратором призначення комісії з припинення, порядок та строки припинення юридичної особи шляхом подання (надсилання рекомендованим листом) йому відповідного рішення. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня від дати надходження відповідного рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення.

Відповідно до ст. 37 Закону для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті перетворення голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

  • заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення (форма № 8);
  • свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;
  • оригінал установчих документів;
  • нотаріально посвідчену копію передавального акта.

У випадках, що встановлені законом, крім зазначених документів, додатково подається висновок аудитора щодо достовірності та повноти передавального акта.

Передавальний акт повинен бути затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи. Підписи на передавальному повинні бути нотаріально посвідчені.

Державна реєстрація юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення, здійснюється в порядку, який встановлено статтями 24 — 27 Закону. При цьому подається реєстраційна картка за формою № 2.

Що стосується присвоєння ідентифікаційного коду юридичній особі, яка створюється шляхом перетворення, повідомляємо, що на даний час це питання однозначно не вирішене. Після прийняття узгодженого рішення з Держкомстатом України, державним реєстраторам буде надане відповідне роз’яснення.

Статья в тему:  Кто подавал в суд на скб банк

Види та порядок реорганізації юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності

При реорганізації також має місце припинення юридичної особи, але її справи і майно переходять до іншої юридичної особи у порядку загального правонаступництва. Сама реорганізація здійснюється в різних формах: шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення.

Злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичні особи об’єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування. Таким шляхом можуть утворюватись виробничі і науково-виробничі об’єднання, в які входять на правах структурних оди ниць раніше самостійні підприємства, проектно-конструкторські та інші організації.

Приєднання — це форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але вже в більшому масштабі. Організація яку приєднують припиняє свою діяльність.

Зворотний процес має місце при поділі й виділі. Поділ означає, що на базі однієї юридичної особи виникає дві або більше нових юридичних осіб, а ця перша припиняється. При виділу немає припинення юридичної особи. З її складу лише виділяється нове соціальне утворення, яке наділяється правами юридичної особи.

Своєрідною формою реорганізації осіб є їх перетворення. Суть перетворення полягає в тому, що на основі юридичної особи створюється нова організація, яка має інший профіль, цілі діяльності, структуру тощо, але приймає всі активи і пасиви свого попередника. При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов’язки) переходить до новоутворених юридичних осіб. В разі при єднання однієї юридичної особи до іншої її майно переходить до останньої. Майно переходить до правонаступника в день підписання передаточною балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про реорганізацію (ч. 2 ст.37 ЦК. України).

Правонаступник відповідає по зобов’язаннях юридичної особи, що припинила своє існування, в повному обсязі, тобто і тоді, коли одержані активи не покривають усіх вимог кредиторів. При поділі і виділі правонаступники відповідають по боргах попередника пропорційно до часток одержаного ними май на, зазначених у розподільчому балансі.

Юридична особа розширює масштаби своєї діяльності не лише при приєднанні до неї інших юридичних осіб, а й шляхом відкриття філій і представництв.

Філія юридичної особи — це структурно і територіальне відособлена її частина, яка за місцем свого знаходження виконує всі або найголовніші функції самої юридичної особи: виробничу, наукову тощо.

Представництво — теж частина юридичної особи, але воно здійснює лише окремі функції від імені юридичної особи поза місцем її знаходження (укладає договори, дає згоду на оплату рахунків тощо). Філії і представництва не мають прав юридичної особи. Керівник філії або представництва діє на підставі довіреності, одержаної від юридичної особи.

Статья в тему:  Сергиево-посадский городской суд как доехать

Відповідно до ч. І ст.31 ЦК України, юридична особа може відкривати філії і представництва в порядку, встановленому законодавчими актами. Зокрема, створення філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів підприємств, об’єднань, організацій та установ здійснюються в тому ж порядку, який встановлений для створення самих цих організацій (ст.7 Закону «Про підприємства в Україні»).

Крім понять «філія» і «представництво» в практиці зустрічається поняття «дочірньої організації» (представництва), хоча воно в законі не визначене.

Дочірньою може визнаватися організація, яка створена як юридична особа іншою організацією шляхом передачі їй частини свого майна у повне господарське відання або оперативне управління для досягнення цілей, ви значених засновником. Засновник затверджує статут дочірньої організації, призначає її керівника і здійснює щодо неї інші права власника, передбачені законодавчими актами. Дочірня організація зазначається в статуті організації, що її створила. Проте дочірня організація не відповідає по боргах своєї основної організації, а ця остання — по боргах дочірньої організації. При неплатіжездатності (банкрутстві) засновника стягнення по його боргах може звертатись на майно дочірньої організації за умови ліквідації останньої і після задоволення претензій її кредиторів.

Література:

1. Цивільний кодекс України;

2. Закон України «Про господарські товариства»;

3. Закон України «Про банкрутство»;

4. Господарське право. Посібник / За ред. Семеноженко В.П. – Харків, 2003;

5. Правово і підприємницька діяльність. – К., 2002.

Районні суди ідуть у минуле. Яким буде правосуддя у 2018-му

Реорганізація судів. Європейський тренд чи узурпація влади?

Судова реформа триває. У прийдешньому році українців очікує консолідація судів. Відповідні укази під кінець року підписав президент. Що це означає? Районні суди підуть у минуле, а замість них з’являться більші окружні.

Тиждень тому Вища рада правосуддя схвалила проекти президента про ліквідацію районних судів та створення замість них окружних. Такі зміни передбачені законом «Про судоустрій і статус суддів», який визначає, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районах і містах. При цьому районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду. Останній тепер буде діяти на тій території, де раніше діяли вищезазначені суди. Судді старих судів можуть бути переведені до нових. У рамках реорганізації судів зазнають змін й апеляційні інстанції – апеляційні суди з малою кількістю суддів будуть приєднуватись до сусідніх апеляційних округів.

«Це другий етап судової реформи, який має на меті дві абсолютно чіткі позиції: ми маємо наблизити суди і правосуддя до людей. У нас не може бути більше районів без судів і судів без суддів», – наголосив Порошенко. Президент зауважив, що нові суди будуть формуватись на прозорих конкурсах і закликав юристів-науковців та адвокатів брати в них участь. Не забув Петро Олексійович нагадати і про «безпрецедентно прозорий» конкурс до нового Верховного суду, до якого було чимало претензій громадськості.

Статья в тему:  Як знайти рішення суду по дтп

Урізати вдвічі

Реалізовуючи зміни Конституції щодо децентралізації, президент мав утворити, реорганізувати та ліквідувати суди не пізніше 31 грудня 2017 року. Відповідно до цих планів, ліквідуються 142 місцевих суди, замість яких створюються 74 окружних, тобто їхня кількість скорочується удвічі. Наприклад, буде ліквідований одіозний Печерський райсуд, в якому через розташування державних органів розглядаються ключові справи. Замість Печерського та Голосіївського райсудів буде створений Центральний окружний суд Києва. Всього в столиці замість десяти районних судів з’явиться шість окружних. І таке укрупнення пройде по всій країні. Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк заявив, що завдяки цьому судова система буде чіткіше структурована.

Заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов, який відповідає на Банковій за питання юстиції, на останній зустрічі з журналістами роз’яснював деталі реформи. «Не буде більше судів, в яких є лише три судді, один з яких – на лікарняному, інший – у декретній відпустці, а у третього закінчилися повноваження і в результаті в районі відсутнє правосуддя», – ілюстрував поточну ситуацію чиновник.

Новостворені окружні суди будуть об’єднувати два-три райони, а стандартна кількість суддів в таких судах становитиме 9–12 осіб. За словами Філатова, це не означатиме, що громадянам доведеться їздити до сусіднього району. Вони так само зможуть звертатись до приміщення суду в своєму райцентрі, але юридично це буде єдиний окружний суд, об’єднаний із судами сусідніх районів. Якщо ж в районі не буде судді, то доведеться звертатися до суду в сусідньому районі, що спричинить явні незручності для громадян. Міські окружні суди планується укомплектувати 30–40 суддями.

На Банковій запевняють, що такі зміни суттєво не вплинуть на роботу судової системи, бо діючі суди будуть функціонувати до тих пір, поки в окрузі не створиться та запрацює новий суд.

Шлях до колапсу?

«Завдання цього укрупнення – забезпечити ефективну роботу судів та судочинства, – каже перший заступник парламентського комітету правової політики та правосуддя Леонід Ємець. – Завдання президента – визначити межі, в яких будуть працювати ті чи інші суди і прийняти рішення про утворення таких судів і ліквідацію старих. До формування корпусу суддів, які будуть там працювати, президент ніякого відношення мати не буде. Цим займатимуться Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада правосуддя, Державна судова адміністрація».

Прихильники укрупнення судів переконані, що це – загальноєвропейський тренд. Такий шлях пройшли Австрія, Нідерланди, Італія, Польща. Але не всі так оптимістичні щодо чергового етапу судової реформи.

«На мій погляд, всі ці зміни ведуть до одного результату – узурпації влади президентом, – вважає адвокат Ростислав Кравець. – Суддів позбавляють незалежності і самостійності. Повністю підконтрольна президенту Вища рада правосуддя та фактично повністю ним сформована Вища кваліфікаційна комісія суддів за останні три роки роботи продемонстрували, що повністю виконують виключно ті побажання, що надходять з Адміністрації президента»

Статья в тему:  Как написать жалобу в суд образец

Кравець пояснює, що в результаті укрупнення судів судді, які працюють в нинішніх судах, опиняються в підвішеному стані: «Вища рада правосуддя прийматиме рішення про їхнє переведення до інших судів, а президент, як показала практика, може необмежену кількість часу просто не призначати неугодних суддів, обираючи тільки потрібних йому».

Джерела «Главкома» у судових колах стверджують, що поки ніхто не розуміє, як буде проходити перехідний період передачі справ від старих судів новим, оскільки цей період не прописаний ані в кодексах, ані в законах. «Фактично всі справи, які зараз знаходяться на розгляді в судах, включаючи кримінальні, будуть розглядатись заново, – вважають співрозмовники «Главкому». – Необхідно буде зробити новий перерозподіл справ, що може призвести просто до колапсу системи».

Втім Порошенко підкреслив, що разом з підписаними указами буде ініціювати законопроекти щодо забезпечення безперервності судового розгляду справ. «Щоб суддя, який успішно склав іспити, пройшов процедуру перевірки доброчесності, або пройшов по конкурсу, або переведений до нового суду, який працює на тій самій території, мав можливість розглядати ті справи, які він розглядав у старому суді», – запевнив президент. Але це вже справа наступного року, а глобальні перестановки в храмі Феміди президент підмахнув вже сьогодні.

Ліквідація чи реорганізація: як рішення президента може вплинути на справи Майдану

В Україні триває реформа судової системи, перший етап якої вже відбувся. І наприкінці року в Адміністрації президента взялися за реалізацію її другого етапу — у проекті указу глави держави йдеться про злиття місцевих судів і створення нових структур — окружних судів.

До чого може призвести це рішення, як, на думку юристів, воно зашкодить розгляду резонансних проваджень, зокрема справ Майдану, та чому його підтримала Вища ради правосуддя — з’ясовували журналісти Громадського.

Що сталося?

Згідно з ухваленим торік законом, система судоустрою — це місцеві, апеляційні суди та Верховний Суд. На першому етапі реформи протягом 2017 року тривав конкурс для суддів до Верховного Суду, що розпочав роботу 15 грудня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто така нова голова Верховного Суду України Валентина Данішевська

Відповідно до Перехідних положень Конституції до 31 грудня 2017 року повноваження утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати суди має президент України. З нового року — це компетенція Верховної Ради.

15 грудня, за два тижні до закінчення цих повноважень, Адміністрація президента взялася за другий етап реформи, що передбачає зміни якраз у первинній судовій ланці: створення 74 окружних інституцій замість нинішніх 142 місцевих судів.

Статья в тему:  Що таке додаткове рішення суду

На Банковій розробили проект указу «Про ліквідацію місцевих загальних судів та утворення окружних судів», який 18 грудня надіслали на узгодження до Вищої ради правосуддя. І ВРП з планами Адміністрації погодилася.

Це означає, що, якщо президент підпише відповідний Указ до кінця цього року, то, наприклад, у Києві ліквідують 10 районних судів, зокрема й ті, де розглядають справи Майдану. Замість них створять 6 окружних інстанцій.

Святошинський районний суд, який теж у списку на ліквідацію, розглядає справу про розстріли на Майдані (на фото — засідання Святошинського райсуду у справі про розстріли на вулиці Інститутській, Київ, 14 листопада 2017 року) Фото: Анастасія Власова/Громадське

Що кажуть правозахисники?

Адвокатка родин Небесної Сотні Євгенія Закревська вважає, що такий механізм може паралізувати розгляди резонансних проваджень щодо злочинів під час Євромайдану і не тільки:

«Ліквідація районних судів міста Києва? Не реорганізація, а зверніть увагу, саме ліквідація? А що робити зі справами, які вже рік, два, три слухаються в цих судах, що підлягають ліквідації?! Із судами у справах Майдану, наприклад (але не тільки)? Я щось не помітила жодних положень про долю таких справ ні в проекті указу ні в рішенні ВРП (Вищої ради правосуддя), ні в законі про Судоустрій. Як ви собі уявляєте передачу справ з ліквідованих судів?».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Конкурс до Верховного суду: що не так із переможцями

Директор Фундації DeJuRe, головний експерт із судової реформи Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков також погоджується, що під загрозою опиняються вже відкриті провадження щодо справ Майдану, адже після створення нових судів буде новий автоматизований розподіл проваджень між суддями, і всі справи розглядатимуться наново:

«Повноваження президента із ліквідації та реорганізації судів закінчуються за 3 дні. Надалі він не зможе одноосібно ухвалювати такі рішення, лише у разі затвердження Верховною Радою. Чому саме тепер, наприкінці повноважень, розробляються такі укази? Є величезний ризик, що суддівський корпус новостворених судів формуватиметься у непрозорий спосіб».

Громадська організація «Адвокатська дорадча група» спільно з ГО «Родина Героїв Небесної Сотні» написали відкрите звернення до президента України з проханням не підписувати указ. Головна претензія стосується саме ліквідації судів.

«Ліквідація районних судів призведе до необхідності розгляду справ, які перебували в провадженні таких судів на момент ліквідації з початку. Оскільки в нових судах будуть заново набиратись судді, а всі справи потрапляти на автоматичний розподіл для визначення нового складу суду. Зважаючи на кількість справ в провадженні районних судів м. Києва, це призведе до колапсу роботи майбутніх судів», — йдеться у зверненні.

Що кажуть у Вищій раді правосуддя?

У Вищій раді правосуддя цей процес називають злиттям. Громадському пояснили, що усім суддям запропонують роботу в новостворених стуктурах.

Статья в тему:  Когда полиция передает дело в суд

Очільниця управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату Вищої ради правосуддя Оксана Лисенко в коментарі Громадському каже, що укази президента щодо оптимізації судів не означатиме припинення їхньої роботи того ж дня:

«Передбачений законом процес ліквідації чи реорганізації суду займе певний час. Старі суди припинять роботу лише після початку роботи нових судів. Питання ліквідації судів вирішуватиметься індивідуально Державною судовою адміністрацією України. Наразі є розуміння того, що якщо є резонансні справи, чутливі для суспільства, то суд буде ліквідовуватися після завершення їхнього розгляду. Наразі обговорюється питання запровадження законодавчого механізму для вирішення цієї проблеми. Тож на справи Майдану адміністративні зміни с структурі судів не вплинуть»​.

На питання, хто ж вирішуваме, які саме справи є резонансними, а які такими не є, у Вищій раді правосуддя відповіли — із цим механізмом має визначитися ініціатор змін, тобто в Адміністрації Президента.

В Україні почався другий етап судової реформи: пройде реорганізація місцевих судів

Президент Петро Порошенко підписав укази про ліквідацію та створення місцевих судів. Як повідомляє прес-служба президента, документи Порошенко підписав у присутності заступника глави Адміністрації президента Олексія Філатова та голови Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка.

Читайте також Глава Венеціанської комісії прокоментував судову реформу в Україні Президент принагідно подякував Державній судовій адміністрації, Вищій ради правосуддя за активну участь у впровадженні судової реформи.

«Насправді, це є другий етап судової реформи. Першій етап завершено, як я і обіцяв, формуванням нового Верховного суду, який був створений за допомогою безпрецедентно прозорого конкурсу, завдяки великій роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя та за активної участі громадськості», — підкреслив президент.

«Сьогодні – це другий етап, який має на меті дві абсолютно чіткі позиції: ми маємо наблизити суди і правосуддя до людей. У нас не може бути більше районів без судів і судів без суддів», — наголосив Порошенко.

Глава держави підкреслив, що існує велика проблема, яка виникає у людини, – «знайти правду і захисти свої права». Він висловив сподівання, що укази, які надійшли йому на підпис, дадуть відповідь на ці питання.

За словами президента, зараз також «йде набір нових судів».

«Це ще одна відповідь на ті численні звернення, які надходять до мене, як до президента, від громадськості, від людей щодо обурення окремими несправедливими рішенням, які потім скасовуються в апеляційних інстанціях, але наносять непоправної шкоди довірі до судової влади і правосуддя, яка має притягнути винних до відповідальності», — підкреслив він.

За словами президента, він має повноваження на оновлення судової системи.

«Я, як президент, за Конституцією не маю права втручатися в розгляд конкретної справи і не буду цього робити. Хоча, як громадянину, мені дуже боляче чути про ті чи інші повідомлення. Єдине, що я можу зробити, – це оновлення судової системи. Забезпечити прихід і переатестацію чесних справедливих суддів, які допоможуть нам провести другий етап судової реформи», — зазначив Порошенко.

Статья в тему:  Постановления конституционного суда рф как основа организации деятельности прокуратуры

Своєю чергою Філатов зазначив, що в рамках стратегії судової реформи, затвердженої відповідним указом, а також на виконання вимог закону «Про судоустрій та статус суддів», указами передбачено реорганізацію системи правосуддя, зокрема ліквідацію, створення та реорганізацію певних судів. Він зауважив, що це стосується як місцевих судів, так і судів апеляційної інстанції.

Філатов повідомив, що будуть створені Окружні господарські суди, замість судів у районах також будуть створені окружні суди.

«Це буде уніфікований підхід до всіх судів першої інстанції», — сказав він.

За словами Філатова, також ліквідовуються та створюються певні суди у великих містах з метою організаційної та фінансової оптимізації, для того, щоб забезпечити кращий доступ до правосуддя та більш ефективний розгляд судових справ.

Як повідомляв УНІАН, за даними Вищої ради правосуддя, в рамках проведення другого етапу судової реформи в Україні буде ліквідовано 142 місцевих загальних суди й створено 74 окружні суди. Зокрема, у Києві буде ліквідовано 10 районних й утворено 6 окружних судів.

Реорганізація навпомацки

Злиття місцевих установ відбувається всупереч законодавству — без затвердженої процедури та нових штатних розписів

Нині активно проходить процес реорганізації (злиття) місцевих загальних судів та державної реєстрації новоутворених окружних судів. Водночас виникає низка запитань щодо розмежування повноважень як комісії з реорганізації та її очільника, так і голів судів, керівників апарату.

Привласнені повноваження

Так, до багатьох місцевих загальних судів з деяких територіальних управлінь Державної судової адміністрації надійшли листи, в яких, усупереч вимогам чинного законодавства, вказується: видача наказів щодо суддів та працівників апарату, а також оформлення інших документів (зокрема табелів обліку використання робочого часу) належать до повноважень голови комісії з реорганізації з дня ознайомлення з наказом про утворення комісії та призначення її голови.

Аналіз чинного законодавства з питань реорганізації (ліквідації) органів державної влади, якими є суди, свідчить, що типовими рекомендаціями передбачається розроблення і затвердження Положення про комісію з реорганізації (ліквідації) державного органу. При цьому головою цієї комісії є керівник такого органу. В такому разі відпадає потреба узгоджувати між керівником державного органу і головою комісії питання розмежування повноважень під час реорганізації.

На жаль, такого положення, в якому були б урегульовані питання взаємодії між указаними посадовими особами, ДСАУ дотепер не розробила і не затвердила.

Втім, відповідні норми законодавства дають підстави стверджувати, що на період реорганізації (ліквідації) голова суду і керівники апарату в повному обсязі виконують свої повноваження, як і суд у цілому. Тобто саме вони вирішують питання стосовно забезпечення діяльності установи, прийняття на роботу і звільнення працівників, щодо заохочень і стягнень тощо.

Статья в тему:  Какие условные сигналы применяются для взаимодействия с воздушными судами

Згідно з положеннями законодавчих актів саме цим посадовим особам, а не голові комісії, надано право приймати на роботу, звільняти з неї, вирішувати всі поточні питання діяльності установи тощо. Такі повноваження припиняються лише у день унесення відповідного запису до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про припинення діяльності юридичної особи (суду) і виключення відомостей про неї з реєстру. Отже, ні комісія, ні її голова в процесі реорганізації не мають і не можуть мати повноважень голови суду або керівника апарату.

Функції комісії

Комісія та її голова, не перебираючи на себе повноважень інших посадових осіб, повинні вжити комплекс заходів щодо інвентаризації матеріальних цінностей, архівного фонду, діловодства, судових справ тощо для подальшого передання всіх цінностей до новоутвореної установи, яка є правонаступником суду в разі його реорганізації.

Ці питання діяльності комісії з реорганізації (ліквідації) повинні знайти своє відображення у відповідному положенні. В ньому також має бути передбачено, що повноваження голови комісії продовжуються й після припинення діяльності місцевого суду та завершуються у день передання останнього акта, документа створеному окружному суду.

Як накази ДСАУ, так і, сподіватимемося, розроблене і затверджене Положення про комісію з реорганізації (ліквідації) місцевих судів є підзаконними нормативними актами. Вони повинні розроблятися і прийматися відповідно до Конституції, законів «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», норм Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю і в жодному разі не суперечити їм. Бо тоді вони будуть незаконними.

Не втратити кадрів!

Сьогодні в Україні проведено державну реєстрацію значної кількості новоутворених окружних судів. Однак, незважаючи на численні звернення судів, які перебувають у процесі реорганізації (злиття), ДСАУ не надає нових штатних розписів. Це зумовлює напруження серед суддів і працівників апарату і може в подальшому негативно позначитися на роботі новоутворених установ. Адже через зволікання з наданням штатних розписів судова система може залишитися без професіоналів з великим досвідом роботи.

Така позиція ДСАУ викликає здивування, бо саме вона згідно із чинним законодавством повинна вживати заходів щодо організаційного і кадрового забезпечення окружних судів. Часу було достатньо, бо з дня прийняття указів Президента про реорганізацію місцевих загальних судів минуло аж 9 місяців!

Отже, необхідно негайно розробити і затвердити положення, яке передбачало б процедуру реорганізації (ліквідації) та чітке розмежування повноважень очільника комісії та голови суду і керівників апарату. Також необхідно терміново затвердити штатні розписи новоутворених окружних судів з метою їх подальшого належного укомплектування та функціонування. Це сприятиме як якісній реорганізації (ліквідації) судів, так і діяльності новоутворених установ.

Источники:

http://osvita.ua/vnz/reports/law/9818/

http://glavcom.ua/publications/rayonni-sudi-idut-u-minule-yakim-bude-pravosuddya-u-2018-mu-462685.html

http://hromadske.ua/posts/likvidaciya-miscevih-sudiv

http://www.unian.ua/politics/2324606-v-ukrajini-pochavsya-drugiy-etap-sudovoji-reformi.html

http://zib.com.ua/ua/134669-reorganizaciya_miscevih_sudiv_vidbuvaetsya_vsuperech_zakonod.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector