0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Що таке судові дебати

§ 4. Судові дебати

Стаття 190 ЦПК встановлює сувору послідовність виступи ораторів в судових дебатах, причому вона сформульована так, ніби виступати в дебатах обов’язково повинні і довіритель, і його представник. Насправді конкретне взаємодія названих учасників процесу визначається ними самими за власним згодою. Важливо, щоб ніхто з них не був позбавлений права на виступ в дебатах, а обидва вони скористаються цим правом або хтось один з них — їх внутрішня справа. Прокурор бере участь у дебатах лише за умови, якщо розглядається справа, порушена за його заявою. За змістом виступу в дебатах відрізняються від пояснень беруть участь у справі, даються на початку розгляду, тим, що на цій стадії аналізуються вже перевірені докази. Тут вимоги не просто формулюються, а обгрунтовуються як з фактичної, так і з правової точки зору.

Формально суд не вправі обмежувати тривалість виступів у дебатах, але ст. 156 ЦПК дає головуючому право усувати з процесу все не має прямого відношення до даної справи, тому він може зупинити промовця, якщо той виходить за рамки суті справи. Після виступів учасники дебатів можуть обмінятися репліками, з тим, однак, щоб право останньої репліки завжди залишалося за відповідачем і його представником. Учасники дебатів не вправі у своїх виступах посилатися на обставини і докази, не перевіряється в судовому засіданні. Якщо на цій стадії розгляду виявиться прогалину в дослідженні обставин або доказів, суд повинен винести ухвалу про поновлення розгляду справи по суті. Після закінчення додаткового розгляду судові дебати знову проходять в загальному порядку (ст. 191 ЦПК).

§ 5. Винесення і оголошення рішення суду

Рішення суду виносяться тільки в нарадчій кімнаті, в яку суд видаляється після судових дебатів. Очевидна неповільність видалення суду до нарадчої кімнати по закінчення заслуховування справи. У ст. 192 ЦПК, присвяченої цьому питанню, такого акценту не міститься, мабуть, тільки тому, що в ст. 199 ЦПК вказується, що рішення виноситься негайно після розгляду справи. Таким чином, видалення в нарадчу кімнату має бути негайним, переривати судове засідання безпосередньо перед цим процесуальним дією не можна.

Статья в тему:  Укоризненный суд что это

Процесуальне законодавство неоднозначно ставиться до можливості перерви наради суддів.

Обговорення питань у нарадчій кімнаті проходить з дотриманням вимог ст. 15 ЦПК. Головуючий, хоча і керує ходом обговорення, ніякими перевагами в правах з іншими суддями не володіє. Всі обговорювані в нарадчій кімнаті питання вирішуються

суддями за більшістю голосів, при цьому ніхто з них не має права утриматися від голосування. Головуючий подає свій голос останнім — так гарантується повнота свободи вираження волі всіх суддів.

У ході наради суд визначає: —

які обставини, що мають значення для справи, встановлені і які не встановлені; —

який закон має бути застосований в даному випадку; —

підлягає позов задоволенню (повного або часткового), тобто формулюються висновки з усіх питань, вирішення яких необхідне.

Однією з найважливіших гарантій конституційного принципу незалежності суддів і підпорядкування їх тільки закону служить закріплене в ст. 194 ЦПК правило щодо таємниці наради, що полягає в тому, що в нарадчій кімнаті можуть перебувати лише судді, які беруть участь у розгляді справи, і що вони не вправі як-небудь розголошувати судження, що мали місце під час наради.

Оскільки в нарадчій кімнаті ніхто, крім суддів, присутнім не може, постановляю там рішення викладається одним з них у письмовій формі. Таке формулювання не дає приводу до тлумачення її в тому сенсі, що текст рішення обов’язково повинен бути рукописним. У сучасних умовах відмова від використання суддею в нарадчій кімнаті машинописної техніки з усіх точок зору недоцільний. Припущення щодо можливості якихось сумнівів в достовірності нерукопісного тексту рішення * (184) не має серйозних підстав. Практика останніх років показує, що багато суддів почали користуватися машинописної технікою в нарадчій кімнаті і ніяких непорозумінь у зв’язку з цим не виникає, а культура і раціональність судочинства помітно підвищуються.

Статья в тему:  Какой суд защищает авторские права

Суддя, не згодний з рішенням, все ж зобов’язаний підписати його, але може викласти в письмовому вигляді свою окрему думку (ст. 15, 197 ЦПК).

У законі немає прямих вказівок на те, чи мають особи, які беруть участь у справі, право знайомитися з особливою думкою судді, чим пояснюються існуючі протиріччя у вирішенні цього питання. Багато правознавці дають позитивну відповідь на нього * (185), посилаючись як найбільш серйозного аргументу на ст. 35 ЦПК, яка надає особам, які беруть участь у справі, право знайомитися з усіма матеріалами справи. Аналогічну позицію займав з даної проблеми і Пленум Верховного Суду СРСР * (186). Однак із загального (родового) правила ст. 35 ЦПК зроблено виняток у вигляді закріпленого в ст. 194 ЦПК заборони розголошувати судження, що мали місце під час наради. Ознайомлення з особливою думкою дає повне уявлення про розбіжності між суддями, значить, розкриває таємницю наради, що неприпустимо. Знайомитися з особливою думкою має право лише прокурор і судді, які беруть участь у перевірці законності та обгрунтованості рішення в касаційному чи наглядовому порядку. Видається, що тільки так можна гарантувати таємницю наради суддів і в такому специфічному випадку, коли один з них залишається при окремій думці.

Рішення виноситься відразу ж після розгляду справи. Визнавши під час наради за необхідне з’ясувати нові обставини, що мають значення для справи, суд виносить ухвалу про поновлення розгляду його по суті. По усуненні прогалини в дослідженні обставин знову заслуховуються судові дебати перед повторним видаленням в дорадчу кімнату (ст. 191 ЦПК).

У виняткових випадках по особливо складних справах складання мотивованого рішення може бути відкладено на строк не більше п’яти днів, але точно сформульована та підписана суддями резолютивна частина рішення оголошується в судовому засіданні з вихід суду з нарадчої кімнати, одночасно повідомляється, коли особи, що у справі, зможуть ознайомитися з повним текстом акта правосуддя (ст. 193 ЦПК). Оголошується рішення в судовому засіданні будь-яким із суддів, потім головуючий роз’яснює порядок і термін оскарження його (ст. 193 ЦПК).

Судові дебати: поняття, предмет, порядок, значення.

Судові дебати— це самостійна частина судового розгляду кримінального провадження, основу яких складають промови учасників судового розгляду, де вони дають оцінку діям обвинуваченого, аналізують досліджені в суді докази, наводять аргументи стосовно їх належності і допустимості, висловлюють висновки щодо доведеності чи недоведеності винуватості чм невинуватості обвинуваченого, щодо кваліфікації дій, міри покарання, вирішення цивільного позову та ін..питань, що їх повинен вирішити суд при постановленні вироку.

Статья в тему:  Как получить решение суда в другом городе

1. У судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник.

2. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька прокурорів, у судових дебатах на їхній розсуд має право виступити один прокурор або кожен із них обґрунтовує у промові свою позицію у певній частині обвинувачення.

3. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька захисників обвинуваченого, порядок виступів у судових дебатах визначається ними за взаємною згодою. У разі відсутності згоди порядок їх виступів встановлює суд.

4. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька обвинувачених, захисників, представників, порядок їх виступів у судових дебатах встановлює суд.

5. Учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.

6. Суд не має права обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий має право зупинити виступ учасника дебатів, якщо він після зауваження повторно вийшов за межі кримінального провадження, що здійснюється, чи повторно допустив висловлювання образливого або непристойного характеру, і надати слово іншому учаснику дебатів.

7. Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки належить обвинуваченому або його захиснику.

Судові дебати

Судові дебати — це одна з підстадій судового розгляду, або, як називають її науковці, третя частина судового засідання, яка складається з промов сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому засіданні11.

Статья в тему:  В какой суд обжаловать постановление инспекции по труду

Судові дебати підпорядковуються принципу рівності сторін, що виявляється у процедурі та послідовності виступів у дебатах осіб, які беруть участь у справі.

У судових дебатах особи, які беруть участь у справі, виступають із судовими промовами. Судові промови — це виступи осіб, в яких вони підводять підсумки розгляду та вирішення справи, аналізують подані докази та дають їм рекомендаційну оцінку, висловлюють свої думки з приводу доведеності чи недоведеності основного та зустрічного позовів, висловлюють свою думку з приводу вирішення справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. Це зумовлено принципом безпосередності.

Порядок проведення судових дебатів щодо послідовності виступів чітко врегульовано ЦПК. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові. Якщо у справі не бере участі третя особа без самостійних вимог на боці позивача, то далі слово надається відповідачеві та його представнику.

Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь, тобто якщо третя особа виступає на боці позивача, то вона виступає в дебатах після нього, якщо на боці відповідача то після відповідача.

Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін.

За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники12.

Якщо органи та особи у порядку ст. 45 ЦПК звертаються до суду із заявами на захист прав та інтересів інших осіб, то вони виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Це досить важливе положення закону, яке гарантує особам, які беруть участь у справі, право бути вислуха- ним і право на повагу честі та гідності при здійсненні правосуддя на засадах рівності перед законом та судом. Головуючий має право зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється.

Статья в тему:  Как ознакомиться с материалами административного дела в суде

З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Репліки — це необов’язкова складова судових дебатів, це право, а не обов’язок сторони та її представника. Узагалі репліки можуть мати місце тоді, коли аргументи сторони та представника у судових дебатах зачіпають іншу сторону, не аргументовані, надумані, не ґрунтуються на законі, тому виступ у репліках може мати місце з метою уточнення та доповнення сказаного, якщо виступ не був у якійсь його частині правильно сприйнятий особами, які беруть участь у справі. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

Поновлення судового слідства

Поновлення судового слідства слід розцінювати як ускладнення стадії судового розгляду. Воно може мати місце у двох випадках:

— під час судових дебатів;

— під час ухвалення судового рішення у нарадчій кімнаті.

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановлює ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з’ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, постановлюс ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у такому разі проводиться виключно в межах з’ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановлюе ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.

Поняття, послідовність, зміст і значення судових дебатів.

Судові дебати – це частина судового розгляду, в якій особи, які беруть участь у справі, у своїх промовах підводять підсумки своїх пояснень, дають оцінку дослідженим доказам, наводять власну точку зору щодо того, яким повинен бути результат розгляду та вирішення справи.
Ст. 193 ЦПК закріплює чіткий порядок та послідовність виступу учасників процесу у дебатах. Першим надається слово сторонам та їх представникам. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь. Якщо в справі бере участь третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, то вона та її представник виступають у судових дебатах після сторін. Особи, які беруть участь у справі можуть відмовитись від участі в судових дебатах або доручити своїм представникам висловити їх позицію.
Якщо справа порушена органами або особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, вони виступають у судових дебатах першими. Після них виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.
Промови оголошуються у довільній формі та не обмежені часом, проте головуючий може зупинити промовця, якщо останній виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. У своїх промовах особи можуть посилатися лише на ті обставини і докази, які були досліджені в судовому засіданні.
З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Реплікою є коротка відповідь, заперечення, зауваження, які висловлюються учасниками судових дебатів в зв’язку із сказаним у промовах. Відповідно до ст. 193 ЦПК право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.
Інколи у ході судових дебатів виникає необхідність дослідження нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів. Оскільки у цій частині судового засідання вони досліджуватися не можуть, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.
Ця частина судового засідання закінчується виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
Ухвалення та оголошення рішення суду (ст.ст. 195-196 ЦПК). Рішення суду ухвалюється тільки в спеціально обладнаному для цього приміщенні – нарадчій кімнаті, куди має доступ тільки суддя (судді), який розглядав справу. Суд виходить до нарадчої кімнати негайно після закінчення судового розгляду попередньо оголосивши орієнтовний час, коли рішення буде оголошено.
Відповідно до ст. 214 ЦПК у нарадчій кімнаті при ухваленні рішення суд вирішує такі питання:
— чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення сторін, та якими доказами вони підтверджуються;
— чи є інші фактичні дані (наприклад, пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
— які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
— яка правова норма підлягає застосуванню до правовідносин, що були предметом судового дослідження;
— як повинна бути вирішена відповідна справа (задовольняти повністю або частково позовні вимоги чи ні тощо);
— як розподілити судові витрати між сторонами;
— чи є підстави допустити негайне виконання судового рiшення;
— чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
— інші питання обумовлені особливостями конкретної цивільної справи.
Очевидно, що найбільш прийнятною є безперервна нарада суддів в нарадчій кімнаті. Проте не виключена ситуація, коли для ухвалення законного та обґрунтованого рішення у справі не вистачатиме відомостей про певні обставини справи. В такому випадку закон передбачає можливість суду з’ясувати будь-яку обставину справи шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії. У цьому випадку суд, не ухвалюючи рішення, відповідно до ст. 195 ЦПК постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду, який проводитиметься виключно в межах з’ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.
Головуючий немає жодних переваг при ухваленні рішення й усі питання вирішуються шляхом голосування більшістю голосів, при чому жоден із суддів не має права утримуватися від голосування. Суддя, не згодний з ухваленим рішенням, зобов’язаний його підписати, однак має право письмово викласти свою окрему думку.
Окремою думкою є це викладена у письмовій формі позиція одного з суддів, яка не збігається з позицією більшості складу суду щодо того, яке рішення повинно бути ухвалено в конкретній справі. Цей документ не проголошується в судовому засіданні, проте приєднується до справи і відповідно до ст. 19 ЦПК є відкритим для ознайомлення. Проте в науці цивільного процесуального права існує точка зору, що ознайомлення з окремою думкою судді дає повне уявлення про суперечності в позиціях суддів при прийнятті рішення, і, відповідно, розкриває таємницю нарадчої кімнати. В зв’язку з цим висловлюються пропозиції обмежити доступ до окремої думки.
Після прийняття та підписання рішення оголошується в судовому засіданні. У разі відкладення складання мотивувальної частини рішення у судовому засіданні проголошується вступна та резолютивна частини рішення, причому повідомляється, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.
Одночасно з оголошенням рішення особам, які беруть участь у справі головуючий роз’яснює зміст рішення, строки та порядок його оскарження.

Статья в тему:  Почему джонни депп проиграл суд

Судові дебати й останнє слово підсудного

Судові дебати є 3-м етапом судового розгляду, самостійною його частиною, в якій учасники дають оцінку обставинам кримінального провадження, аналізують досліджені в суді докази, висловлюють висновки щодо невинуватості чи винуватості обвинуваченого, щодо кваліфікації дій, заходу покарання та щодо інших питань, що їх повинен вирішити суд при ухваленні вироку.

Судові дебати провадяться за такими правилами:

1) Гасники судових дебатів виступають у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 364 КПК: прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, цивільний відповідач, їхні представники, обвинувачений, його законний представник, захисник. Цей порядок судових дебатів називають «звичайним». Порядок виступів у дебатах у разі участі у судовому розгляді кількох прокурорів, захисників, обвинувачених встановлюється окремими нормами кримінального процесуального права (частини 2-4 ст. 364 КПК).

2) Учасники судового розгляду мають право в судових дебатах посилатися тільки на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні.

3) Суд не вправі обмежувати тривалість судових дебатів певним часом (встановлювати регламент виступів). Однак головуючий має право зупинити виступ учасника дебатів, якщо він після зауваження повторно вийшов за межі кримінального провадження, що здійснюється, чи повторно допустив висловлювання образливого або непристойного характеру, і надати слово іншому учаснику дебатів.

Закон не дозволяє встановлювати регламент судових дебатів. Але учасники судових дебатів у значних за обсягом справах вправі надати головуючому для планування проведення наступних частин судового розгляду свою думку про час, який є необхідним для їхньої промови.

4) Обвинувачений, який був видалений із залу судового засідання за порушення його розпорядку, у судових дебатах участі не бере.

5) Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками.

Статья в тему:  Куда пропала передача час суда

Репліка — це повторний виступ у судових дебатах із запереченням на виступ іншого учасника судових дебатів. Обмін репліками здійснюється за такими правилами:

— учасник судових дебатів, який виявив бажання виступити із реплікою, пояснює, з приводу чиєї промови і в якій саме частині він бажає виступити;

— заперечення можуть стосуватися будь-якого питання, що стосується суті обвинувачення, характеру кримінального правопорушення, тлумачення окремих доказів, висловлювань, якими зачіпаються інтереси сторін;

— забороняється користуватися правом репліки з метою доповнити чи змінити свій виступ у дебатах;

— репліка не обмежується в часі, але головуючий може зупинити виступ учасника, який:

o повторює раніше сказане; o виходить за межі справи;

o допускає неетичні висловлювання на адресу інших учасників тощо;

— відмова скористатися реплікою не означає згоди з висловленим у судовому засіданні;

— правом обмінятися репліками користуються не тільки у відповідь на виступ прокурора, потерпілого, а й у відповідь на виступ іншого захисника, якщо у справі є кілька обвинувачених, і інтереси одного суперечать інтересам інших;

— реплікою можна скористатися лише один раз;

— право останньої репліки належить підсудному. Це право є однією із «переваг» захисту, що у змагальному судовому процесі слугує вирівнюванню можливостей сторін.

Після закінчення виступів з репліками головуючий оголошує судові дебати закінченими.

4 -й етап «Останнє слово обвинуваченого» — це самостійна частина судового розгляду, в якій обвинувачений реалізує своє конституційне право на захист безпосередньо перед видаленням суду до нарадчої кімнати для вирішення питання про його винуватість і покарання та постановления вироку. Останнє слово є однією із «переваг захисту».

Виступ обвинуваченого із останнім словом здійснюється за такими правилами.

1. Проголошення останнього слова — це право, а не обов’язок обвинуваченого. Він може відмовитися від цього слова, не пояснюючи причин відмови. Заява про відмову обов’язково заноситься до журналу судового засідання.

Статья в тему:  Как называется якорная стоянка судов

2. Право на останнє слово зберігається у всіх випадках, в тому числі:

— коли обвинувачений відмовився від захисника;

— коли він відмовився давати показання;

— у разі тимчасового видалення його із залу судового засідання за порушення порядку.

3. Обвинувачений може бути позбавлений останнього слова у випадках:

— заочного розгляду справи за клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту щодо кримінального проступку (ст. 381 КПК);

— видалення за порушення порядку на весь час судового розгляду (ст. 330 КПК).

4. Зміст останнього слова і час його проголошення не регламентується. Але головуючий може зупинити обвинуваченого, якщо той допускає нецензурні висловлювання, образи на адресу суддів та інших учасників, погрози щодо них тощо. В таких випадках головуючий попереджає обвинуваченого про наслідки його подібної поведінки, якими можуть бути:

— позбавлення останнього слова;

— видалення із залу судового засідання.

6. Обвинувачений вправі наводити на свій захист будь-які аргументи.

7. Запитання до обвинуваченого не ставляться.

8. Пояснення обвинуваченого у останньому слові не розцінюються як докази, і суд не може посилатися на них у вироку. Якщо обвинувачений у останньому слові повідомляє про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд відновлює з’ясування обставин та перевірку їх доказами. По завершенні суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому.

9. Зміст останнього слова обвинувачений повинен формувати самостійно, в тому числі без допомоги захисника. Тому клопотання з боку обвинуваченого або його захисника щодо оголошення перерви для спільного формування змісту останнього слова має визнаватися судом безпідставним.

Значення останнього слова обвинуваченого полягає в тому, що під його впливом значною мірою формується внутрішнє переконання суддів. Суд, видаляючись до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, зберігає враження від останнього звернення до нього обвинуваченого, його оцінки вчиненого, висловлених прохань і обіцянок. Саме тому після останнього слова обвинуваченого суд негайно видаляється до нарадчої кімнати.

Статья в тему:  Как узнать адрес ип для подачи в суд

Якщо суду потрібно зробити перерву у роботі перед видаленням до нарадчої кімнати, то перерву доцільно оголосити перед останнім словом обвинуваченого.

Источники:

http://pravolib.pp.ua/sudebnyie-preniya-16323.html

http://studopedia.ru/19_43357_sudovi-debati-ponyattya-predmet-poryadok-znachennya.html

http://lawbook.online/protses-ukrajini-tsivilniy/sudovi-debati-54594.html

http://infopedia.su/15×11284.html

http://allrefrs.ru/3-2005.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector