0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Що таке застава в суді

Застава як запобіжний захід.

−Суть застави як запобіжного заходу, предмет застави

Застава(ст. 182 КПК) – це запобіжний захід, суть якого полягає у внесенні коштів заставодавцем у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

За своїм змістом застава спрямована на досягнення конкретної мети – забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків. Але в окремих випадках можливе звернення судом суми застави і на виконання вироку в частині майнових стягнень. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат, оскільки внесені гроші можуть бути звернені в дохід держави (ст. 182 КПК).

Предметом застави можуть бути лише кошти у грошовій одиниці України, які вносяться на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Не можуть бути також предметом застави кошти, на які накладено арешт.

Процесуальний порядок застосування застави:

− слідчий чи прокурор звертаються до місцевого суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави

− постановлення ухвали слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу

− підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше 5 днів із дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

− з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Умови застосування застави:

1) можливість підозрюваного, обвинуваченого (третьої особи) внести заставу;

2) добровільна згода підозрюваного, обвинуваченого на вступ до процесу третьої особи як заставодавця;

3) ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення.

Невиконання у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує є підставою затримання особи відповідно до вимог ч.2 ст.208 КПК.

Статья в тему:  Что нельзя проносить в здание суда

−Ким може бути внесена застава в порядку кримінального провадження, обмеження в колі заставодавців.

− фізичні або юридичні особи.

ч. 2 ст. 182 КПК визначає, що заставодавцем не може бутиюридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується змісцевого, державного бюджету, бюджету АРК, або у статутному капіталі якої єчастка державної, комунальної власності, або яка належить державному,комунальному суб’єкту господарювання. У літературі звертається увага також на те, що заставодавець повинен заслуговувати на довіру (зааналогією з поручителем). Інакше заставодавцем може виступити співучасник чиорганізатор злочинної організації.

−Межі розміру застави залежно від тяжкості вчиненого злочину, чи може розмір застави перевищувати ці межі

Розмір заставивизначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених в ст. 177 КПК. Розмір застави повинен в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах (ч.5 ст.182 КПК):

− щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, − від 5 до 20 РМЗП;

− щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від 20 до 80 РМЗП;

− щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, – від 80 до 300 РМЗП.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 РМЗП відповідно.

Розмір застави не може бути меншим від розміру майнової шкоди, завданої злочином, або розміру, отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, обґрунтованих достатніми доказами. Слідчий суддя, суд, установивши, що особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину у співучасті і її роль у його вчиненні є незначною, може визначити щодо неї розмір застави без урахування розміру майнової шкоди, завданої злочином, або розміру, отриманого внаслідок вчинення злочину доходу.

−Застава як альтернатива триманню під вартою. Випадки недопустимості заміни тримання під вартою заставою?

Якщо рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави прийнято відповідно до ч. 3 та ч.4 ст. 183 КПК, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки, уповноважена службова особа місця ув’язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження – прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше 1 робочого дня (ч. 4 ст. 202 КПК).

Можливість застосування застави щодо особи, відносно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3, 4 ст. 183 КПК. Зокрема, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, обов’язків, передбачених КПК. При застосуванні застави підозрюваному, обвинуваченому роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю – у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, яке передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків. У випадку внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені вище роз’яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув’язнення.

Статья в тему:  Почему суд оборвался не начавшись

Недопустимість заміни:Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, що, по-суті, виключає можливість її подальшого обрання. Це, зокрема, стосується: злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; злочину, який спричинив загибель людини; особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. Ці положення унеможливлюють застосування застави при вчиненні насильницьких та особливо тяжких злочинів, а також у випадках недотримання умов при обранні більш м’якого запобіжного заходу (застави).

−В якому випадку застава зараховується в дохід держави?

Застава звертається в дохід держави і зараховується до спец. фонду Держбюджету у таких випадках (ч. 8 ст. 182 КПК):

− у разі невиконання обов’язків заставодавцем;

− якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки;

− якщо підозрюваний, обвинувачений порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки.

−В якому порядку вирішується питання про звернення застави в дохід держави?

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом, за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У випадку звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного.

За загальним правилом застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Але застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Що таке застава, та як взяти позику під заставу майна

Зміст статті (натисніть щоб перейти до потрібного розділу):

Стисло по темі позики та застави

Стаття актуальна на 2021 рік

Статья в тему:  Какой суд рассматривает дела об административных правонарушениях

Передаючи гроші в борг, будь-якій людині хочеться бути впевненим в тому, що гроші до нього повернуться і, бажано, в установлений термін і на обговорених умовах. Звичайно, можна повірити людині на слово, оцінити його ділові та моральні якості, сподіватися на чесність.

Але коли мова йде про великі суми, погодьтеся, що хотілося б мати якісь забезпечувальні заходи, щоб зобов’язання виконувалися належним чином. Саме з цією метою і встановлюються штрафи за прострочення і несплату, залучають поручителів або, як варіант, беруть щось в заставу.

Наша стаття саме про те, що таке застава, як її оформити і як взяти гроші під заставу квартири у 2020 році.

Застава: що це

Закон України «Про заставу» від 02.10.1992 р № 2654-XII (далі – Закон №2654), а також Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦК) – базові нормативно-правові акти, які встановлюють основу правового регулювання даного питання.

Отже, ст. 1 Закону № 2654 визначає заставу як спосіб забезпечення виконання взятих зобов’язань. Простіше кажучи, застава – це додаткова гарантія надійності контрагента. Тому можна вірити боржникові не тільки на слово, а й підкріплювати свою впевненість в ньому за допомогою розглянутого механізму.

Тобто, якщо боржник не виконав покладених на нього надій, кредитор має право повернути собі належне за рахунок цього механізму. Навіть більше, він має право переваги перед іншими кредиторами цього «неблагонадійного боржника».

Цим і пояснюється популярність використання такого забезпечення виконання зобов’язань. Приємним бонусом для кредитора є і те, що йому, як правило, чітко відомо, на яке майно він зможе звернути стягнення у разі невиконання боржником зобов’язання. Не менш ефективно працює застава і по відношенню до боржника, так як страх втратити майно стимулює боржника до належного виконання своїх зобов’язань.

Предмет застави

Що ж можна передати під заставу? Це може бути як майно, так і майнові права.

При цьому якщо мова йде про майно, то воно або має бути вже у власності боржника, або в майбутньому, після укладення договору, має перейти в його власністю (наприклад, майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

На практиці майно ще має бути ліквідним, що дозволить реалізувати його з економічної точки зору таким чином, щоб вартість вистачило для повного задоволення вимог кредитора.

Проте варто пам’ятати, що не кожна річ може бути гарантією виконання зобов’язання. Більш того, в законодавстві встановлені обмеження для певних видів майна. Так, предметом застави не можуть бути, наприклад:

  • культурні цінності, які є об’єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
  • пам’ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23.09.2008 р № 574-VI;
  • вимоги, які мають особистий характер (наприклад, вимоги про відшкодування моральної шкоди);
  • інші вимоги, застава яких забороняється законом;
  • об’єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами;
  • майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації;
  • гуртожитки як об’єкти нерухомого майна, житлові комплекси і / або їх частини, на які поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 р № 500-VI.
Статья в тему:  Мотивированное решение суда что это

При цьому застава майна охоплює його приналежності та невіддільні плоди, якщо інше не передбачено законом або договором.

Цілком можливо у вас виникло питання: «А чи можна поміняти заставне майно?». Так, це цілком можливо. Але є одне «але». Так як це перш за все гарантія інтересів кредитора, логічно, що при заміні предмета на інше майно останнє його може не влаштувати. Тому законодавець встановив правило: заміна предмета застави – тільки за згодою заставодержателя, якщо звичайно, про інше ви не домовитеся в договорі (що навряд чи в інтересах кредитора) або не встановлено законом.

Більш того, якщо предмет буде випадково знищений або пошкоджений, то заставодавець на вимогу заставодержателя зобов’язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет.

Майно у спільній власності: чи можлива застава

За правилами ЦК майно може знаходиться або в вашій особистій власності (в такому випадку ви можете розпоряджатися ним як самі забажаєте), так і в спільній власності. При цьому, загальна власність буває двох видів: часткова і спільна. При частковій формі власності частки кожного власника чітко встановлені, а при спільній – немає.

Звичайно, законодавець не обмежує право застави в залежності від особистої або спільної власності. Але в останньому випадку слід все-таки враховувати деякі особливості.

Так, майно, що перебуває у спільній сумісній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників.

У разі, якщо майно знаходиться у спільній частковій власності, воно може бути самостійним предметом застави за умови виділення його в натурі. Тобто власник частки може вільно нею розпоряджатися і укладати договір застави частки.

Договір застави в Україні

Як правило, застава виникає на підставі договору. Хоча бувають, звичайно, випадки, коли основа для його виникнення – рішення суду або законодавчі норми.

Сторони договору застави – це заставодавець і заставодержатель. Логічно, що заставодавець – це той, чиє майно передається під заставу, а заставодержатель – це, по суті, кредитор.

Більш того, боржник не обов’язково повинен бути заставодавцем. У договорі може з’явиться і третя особа (так званий майновий поручитель). Обов’язково лише те, що заставодавець повинен мати право відчужувати це майно. Таким може бути або власник майна, або особа, якій останній передав майно за дорученням для застави (квартира або інше майно).

Укладається договір застави між фізичними особами, юридичними особами або державою.

У договорі потрібно вказати:

  • суть, розмір і строк того зобов’язання, яке гарантується заставою;
  • описати предмет;
  • інші умови, про які домовились сторони.

До окремої групи умов може бути віднесене:

  1. проведення на вимогу однієї зі сторін або за взаємною згодою аудиторської перевірки достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору;
  2. оцінка предмета відповідно до законодавства;
  3. страхування предмета, якщо він не підлягає обов’язковому страхуванню (ст. 581 ЦК);
  4. покладання ризику випадкової загибелі або випадкового пошкодження предмета на заставодержателя (ч. 1 ст. 580 ЦК);
  5. надання можливості заставодавцю замінювати предмет без згоди заставодержателя (ст. 579 ЦК);
  6. встановлення заборони перезастави (ч. 1 ст. 588 ЦК).
Статья в тему:  Что одеть в суд на развод

Форма договору застави

Логічно, що договір застави варто укладати саме в письмовому вигляді, щоб мати достатній доказ як для кредитора (для задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна), так і для боржника (як гарантія сумлінності кредитора).

Якщо передається нерухоме майно або, наприклад, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, варто звернутися до нотаріуса і нотаріально посвідчити договір. При цьому нотаріальне посвідчення провадиться за місцеперебування (місцем реєстрації) цього майна або за місцеперебування (місцем реєстрації) однієї зі сторін договору.

Не виключено, що в законодавстві можуть існувати й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави. У будь-якому випадку, якщо одна сторона наполягає на нотаріальному посвідченні договору (навіть тоді, коли це не обов’язково), згідно зі ст. 209 ЦК договір може бути нотаріально посвідчений.

Якщо не дотримуватися цих вимог (наприклад, не засвідчити нотаріально договір застави автомобіля між фізичними особами або договір застави нерухомого майна між фізичними особами), договір буде недійсним.

Отже, підведемо підсумки: право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, якщо договір потрібно нотаріально засвідчити – з моменту посвідчення договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору – то з моменту його укладення.

Договір застави і договір, який встановлює основне зобов’язання, можуть бути оформлені та нотаріально засвідчені в одному примірнику. Такий документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим як для договору застави, так і для договору за основним зобов’язанням.

У разі надання нотаріусові угоди про внесення змін до основного договору посилання на нього відображається в тексті договору про внесення змін і / або доповнень до договору застави (іпотечного договору). Зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Угода про внесення змін і доповнень в інші договори застави оформляється з дотриманням вимог статті 654 ЦК (форма договору про внесення змін = форма основного договору, якщо інше не встановлено в договорі, законі або не випливає зі звичаїв ділового обороту).

Наші фахівці із задоволенням покажуть вам зразки договору застави, а також допоможуть скласти договір застави нерухомого майна між фізичними особами і не тільки.

Реєстрація застави

Застава нерухомого майна (іпотека) підлягає державній реєстрації у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 4 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р № 898-IV обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації.

Згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV державна реєстрація іпотек проводиться в строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Що стосується договору застави рухомого майна, то така застава може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Статья в тему:  Когда ликвидация ооо через суд последствия учредителю

Звертаємо вашу увагу, що факт реєстрації не пов’язується з моментом виникнення права застави та не впливає на дійсність договору застави.

Коли припиняється застава

Застава припиняється тільки:

  • якщо виконується взяте на себе зобов’язання;
  • в разі втрати заставленого майна. З втратою предмета анулюється цінність застави як способу забезпечення виконання зобов’язання. Але тим не менше ця підстава не є універсальною панацеєю для припинення застави, адже ч. 2 ст. 580, ч. 2 ст. 587 ГК покладають на заставодавця обов’язок відновити або замінити предмет застави.
  • у разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;
  • в разі примусового продажу заставленого майна;
  • у разі закінчення терміну дії того права, яке є предметом;
  • в інших випадках припинення зобов’язань, установлених законом.

Як взяти кредит під заставу квартири

Якщо мова йде про велику суму коштів, які просять в борг, але при цьому є сумніви в платоспроможності позичальника, логічно давати в борг такі гроші під заставу нерухомості. Договір позики із заставою буде своєрідною страховкою, адже кредитор зможе стягнути борг шляхом реалізації об’єкта, що перебуває в заставі.

Згідно ст. 575 ГК застава нерухомого майна, яке залишається у володінні заставодавця (третьої особи), називається іпотекою.

У свідомості більшості людей це слово неодмінно пов’язане з чимось обтяжуючим і не зовсім зрозумілим. Тому для розсіювання ваших страхів і для того, щоб розібратися що таке заставу квартири, з чого почати, для чого потрібна іпотека і чи дійсно це так обтяжує, як здається ми підготували статтю «Іпотека в Україні: умови та особливості».

Мего-Інфо — Юридичний портал №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Коментарі кодексів

Галузі права

Зміст

  • Розділ І. Загальні положення (ст.1-130)
  • Розділ II. Заради забезпечення кримінального провадження (ст.131-213)
    • Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування (ст.131)
    • Глава 11. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід (ст.133-143)
    • Глава 12. Накладення грошового стягнення (ст.144-147)
    • Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (ст.148-153)
    • Глава 14. Відсторонення від посади (ст.154-158)
    • Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів (ст.159-166)
    • Глава 16. Тимчасове вилучення майна (ст.167-169)
    • Глава 17. Арешт майна (ст.170-175)
    • Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи (ст.176-213)
      • Пар. 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду (ст.176-206)
        • Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи Запобіжними заходами є:
        • Стаття 177. Мета і підстави застосування запобіжних заходів
        • Стаття 178. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу
        • Стаття 179. Особисте зобов’язання
        • Стаття 180. Особиста порука
        • Стаття 181. Домашній арешт
        • Стаття 182. Застава
        • Стаття 183. Тримання під вартою
        • Стаття 184. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів
        • Стаття 185. Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу
        • Стаття 186. Строки розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
        • Стаття 187. Забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
        • Стаття 188. Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
        • Стаття 189. Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
        • Стаття 190. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу
        • Стаття 191. Дії уповноважених службових осіб після затримання на підставі ухвали слідчого судді, сулу про дозвіл на затримання
        • Стаття 192. Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання
        • Стаття 193. Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
        • Стаття 194. Застосування запобіжного іаходу
        • Стаття 195. Застосування електронних засобів контролю
        • Стаття 196. Ухвала про застосування запобіжних заходів
        • Стаття 197. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою
        • Стаття 198. Значення висновків, що містяться в ухвалі про застосування запобіжних заходів
        • Стаття 199. Порядок продовження строку тримання під вартою
        • Стаття 200. Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу
        • Стаття 201. Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу
        • Стаття 202. Порядок звільнення особи з-під варти
        • Стаття 203. Негайне припинення дії запобіжних заходів
        • Стаття 204. Заборона затримання без дозволу слідчого судді, суду
        • Стаття 205. Виконання ухвали щодо обрання запобіжного заходу
        • Стаття 206. Загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини
      • Пар. 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду (ст.207-213)
  • Розділ III. Досудове розслідування (ст.214-313)
  • Розділ IV. Судове провадження у першій інстанції (ст.314-391)
  • Розділ V. Судове провадження з перегляду судових рішень (ст.392-523)
  • Розділ VII. ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНИХ МАТЕРІАЛІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ (ст.524-531)
  • РОЗДІЛ VIII. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ (ст.532-540)
  • Розділ IX. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження (ст.541-614)
  • Розділ X Прикінцеві положення
  • Розділ XI Перехідні положення
Статья в тему:  В какой суд обжаловать постановление инспекции по труду

Стаття 182. Застава

Сторінки матеріалу:

  • Стаття 182. Застава
  • Сторінка 2

7. Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями — те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов’язки, а з іншого — її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

8. Межі розміру застави залежать від установленого кримінальним законом (ст. 12 КК) ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється, обвинувачується: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, — від одного до двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у

вчиненні тяжкого злочину, — від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, — від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Лише у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава в зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, щ

Стаття 182. Застава

1. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Статья в тему:  Как выглядит заочное решение суда

2. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

3. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю — у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз’яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув’язнення.

4. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

5. Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, — від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, — від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, — від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

6. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Статья в тему:  Ночной суд что это

7. У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

8. У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

9. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

10. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

11. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Застава як запобіжний захід.

мущества і рухоме майно у вигляді грошей, цінностей та допущених до публічного обігу в Російській Федерації акцій і облігацій. Не може прийматися як застави майно, на яке відповідно до Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації не може бути звернено стягнення.

Російський кримінально-процесуальний закон передбачає, що заставу у вигляді запобіжного заходу може бути призначений тільки судом. Клопотати про застосування застави перед судом має право підозрюваний, обвинувачений або інша фізична або юридична особа. Клопотання про застосування застави подається до суду за місцем провадження попереднього розслідування і є обов’язковим для розгляду судом поряд з клопотанням слідчого, дізнавача про обрання щодо того ж підозрюваного або обвинуваченого іншого запобіжного заходу, якщо останній надійде.

Вид і розмір застави визначаються судом з урахуванням характеру вчиненого злочину, даних про особу підозрюваного або обвинуваченого та майнового стану заставодавця. При цьому у кримінальних справах про злочини невеликої та середньої тяжкості розмір застави не може бути менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у кримінальних справах про тяжкі та особливо тяжких злочинах — менше п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статья в тему:  Как оплатить штраф пдд по решению суда

Якщо застава вноситься особою, яка не є підозрюваним чи обвинувачуваним, то йому роз’яснюються істота підозри, звинувачення, у зв’язку з яким обирається даний запобіжний захід, і пов’язані з нею зобов’язання і наслідки їх порушення.

У постанові або ухвалі суду про застосування застави як запобіжного заходу суд встановлює термін внесення застави. Якщо підозрюваний або обвинувачений затриманий, то суд за умови визнання затримання законним і обгрунтованим продовжує термін затримання до внесення застави, але не більше ніж на 72 години з моменту винесення судового рішення. У разі, якщо у встановлений термін заставу не внесено, суд за клопотанням розглядає питання про обрання відносно підозрюваного або обвинуваченого іншого запобіжного заходу.

У разі порушення підозрюваним чи обвинувачуваним зобов’язань, пов’язаних з внесеним запорукою, застава звертається в доход держави за судовим рішенням.

В інших випадках суд при постановленні вироку або винесення ухвали або постанови про припинення кримінальної справи вирішує питання про повернення застави заставодавцю. При припинення кримінальної справи слідчим, дізнавачем застава повертається заставодавцю, про що зазначається в ухвалі про припинення кримінальної справи.

60. Спостереження командування військової частини і нагляд за неповнолітнім підозрюваним або обвинуваченим як запобіжного заходу.

Спостереження командування військової частини за обвинуваченим (підозрюваним) в якості запобіжного заходу застосовується відповідно до ст. 104 КПК до спеціального суб’єкту — військовослужбовцю або громадянину, що проходить військові збори. Сутність цього заходу полягає в прийнятті спеціальних передбачених статутами Збройних Сил РФ заходів для забезпечення явки обвинуваченого (підозрюваного) за викликами органів розслідування, прокурора і суду і неперешкоджання провадженню у кримінальній справі.

Командування військової частини повідомляється про суть справи, по якій обрано даний запобіжний захід. Згоди командування на застосування запобіжного заходу відповідно до ст. 104 КПК не потрібно. Однак якщо командування військової частини не в змозі забезпечити належний нагляд за військовослужбовцям і заперечує проти застосування даного запобіжного заходу, то ігнорувати таке заперечення не слід.

Про застосування даного запобіжного заходу дізнавач, слідчий, прокурор виносять постанову, а суд — ухвалу. Отримавши постанову, командування військової частини видає наказ по військовій частині і в письмовій формі повідомляє орган, який обрав цей запобіжний захід, про встановлення спостереження.

Обрання цього запобіжного заходу допускається тільки за згодою підозрюваного, обвинуваченого (ч. 2 ст. 104 КПК). На час дії цього запобіжного заходу вони позбавляються права носіння зброї, постійно перебувають під наглядом своїх начальників або осіб добового наряду, не направляються на роботи поза частини в одиночному порядку, не призначаються у варту, не можуть відлучатися з підрозділу без дозволу командування, позбавляються звільнення в міський відпустку.

Порушення обвинуваченим (підозрюваним) запобіжного заходу у вигляді спостереження командування військової частини створює підстави для вирішення питання про застосування до нього більш суворої міри запобіжного заходу.

Источники:

http://infopedia.su/8x104f2.html

http://ursambo.com/ukr/zahist-prav-na-neruhomist/shcho-take-zastava-ta-iak-vziaty-pozyku-pid-zastavu-majna.html

http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F-182-%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0?page=2

http://protocol.ua/ua/kriminalniy_protsesualniy_kodeks_ukraini_stattya_182/

http://um.co.ua/8/8-19/8-193668.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector