0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Скільки присяжних в суді

Содержание

Суд присяжних у новому КПК

Хто може бути присяжним, хто і як їх буде обирати, і яким чином вони будуть брати участь в кримінальному судовому процесі дізнавався Prostopravo.com.ua.

Короткий зміст і посилання по темі

  • Хто може бути присяжним
  • Виклик і відбір присяжних
  • Права і гарантії присяжних в Україні
  • Обов’язки присяжного
  • Винесення рішення судом присяжних

Хто може бути присяжним

Списки присяжних формують органи місцевого самоврядування (місцеві ради), в порядку, передбаченому ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» .Для цього територіальне управління Державної судової адміністрації України має звернутися з поданням до відповідної місцевої ради.Місцева рада формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам Закону і дали згоду бути присяжними.

Список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

Вимоги, яким повинна відповідати кандидатура присяжного зводяться до наступних:

  • громадянин України
  • досяг 30 років
  • постійно проживає (зареєстрований) на території, на яку поширюється юрисдикція суду.

Крім того, не можуть бути присяжними громадяни:

  1. визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
  2. які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
  3. які мають не зняту чи не погашену судимість;
  4. народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;
  5. громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;
  6. особи, які не володіють державною мовою.

Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Також, за їх власною заявою, звільняються від виконання обов’язків присяжного:

  1. особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного або молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім’ї похилого віку;
  2. керівники і заступники керівників органів місцевого самоврядування;
  3. особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
  4. інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

Відсторонити присяжного можна і в ході судового розгляду (ст. 390 КПК ).Таке рішення може бути прийнято, якщо останній не виконує своїх обов’язків або є обґрунтовані підстави вважати, що присяжні не неупереджені.Рішення про відсторонення присяжного приймається в нарадчій кімнаті, більшістю від складу присяжних.У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд триває.У разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного і судовий розгляд починається з початку.

Статья в тему:  Какие права имеет потерпевший в суде

Виклик і відбір присяжних

Відразу обмовимося, що згідно зі ст.31 КПК суд присяжних може розглядати справу в суді першої інстанції, якщо за вчинення злочину, в якому обвинувачується підсудний, передбачено покарання у вигляді довічного ув’язнення і сам обвинувачений подав клопотання про розгляд його справи судом присяжних.До складу такого суду входять два професійних судді і троє присяжних.

Для судового розгляду автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних, відбираються сім присяжних.

Письмовий виклик повинен бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання.У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов’язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для звільнення їх від виконання обов’язків, припис про явку, а також обов’язок присяжного (чи іншої особи, яка отримала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

На підставі цього письмового виклику роботодавець зобов’язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя.Відмова роботодавця розцінюється як неповага до суду і тягне за собою адміністративну відповідальність згідно зі ст.185-5 КУпАП і в вигляді штрафу в розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 грн.).

Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз’яснює їм права та обов’язки, а також умови їх участі в судовому розгляді.

Кожен з присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, і заявити собі самовідвід.

В ході відбору присяжних головуючий з’ясовує, чи немає підстав, що перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов’язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов’язків за їх усними або письмовими заявами.

Для з’ясування обставин, які можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть задавати присяжним відповідні питання.

Кожному з присяжних учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених КПК.Зокрема, якщо присяжний брав участь у справі в якості свідка, перекладача, експерта, якщо він або його родичі зацікавлені в результаті розгляду і т. д.

Якщо в результаті такого відбору присяжних залишилося більше, ніж це необхідно, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, які не були звільнені або відведені від участі в розгляді справи.Якщо ж в результаті присяжних залишилося менше необхідного для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних.Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до винесення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді.

Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим, та приймають присягу, текст якої зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов’язки та компетенція йому зрозумілі.

Статья в тему:  Як оскаржити догану в суді

Права і гарантії присяжних в Україні

Потрібно сказати, що на присяжних поширюються гарантії незалежності та недоторканності суддів, встановлені законом, на час виконання ними обов’язків зі здійснення правосуддя.Крім того, їх праця оплачується в порядку, встановленому КМУ, відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.Зазначені виплати здійснюються територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету.

На весь час виконання обов’язків у суді за місцем основної роботи за присяжним зберігаються всі гарантії та пільги, а час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу.Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

В ході розгляду присяжний має право:

  1. брати участь в дослідженні всіх відомостей і доказів в судовому засіданні;
  2. робити нотатки під час судового засідання;
  3. з дозволу головуючого задавати питання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
  4. просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню при вирішенні питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Обов’язки присяжного

У той же час, присяжний зобов’язаний:

  1. правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, яке підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого надати необхідну інформацію про себе;
  2. дотримуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
  3. не виходити з залу судового засідання під час судового розгляду;
  4. не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, по суті кримінального провадження та процесуальних дій, здійснюваних під час нього;
  5. не збирати відомості, що стосуються кримінального судочинства, поза судовим засіданням;
  6. не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, які стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Винесення рішення судом присяжних

Нарадою суду присяжних керує голова, який послідовно ставить на обговорення питання, які вирішуються судом при винесенні вироку, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

Всі питання вирішуються простою більшістю голосів.При цьому, головуючий голосує останнім.Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого.В цьому випадку голос тих, що утрималися, додається до голосів, поданих за рішення, яке є більш сприятливим для обвинуваченого.

Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а долучається до матеріалів виробництва і є відкритою для ознайомлення.

У разі, коли серед більшості складу суду, який прийняв рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов’язаний надати допомогу присяжним у складанні судового рішення.

Присяжные заседатели. Кто может ими стать и почему не все хотят быть народными судьями

Что вы почувствуете, если однажды, возвращаясь домой или, наоборот, спеша на работу, откроете почтовый ящик, а вместо квитанций за коммунальные услуги обнаружите небольшой лист бумаги и узнаете, что вам предлагается стать кандидатом в присяжные заседатели и для этого явиться в суд и исполнить свой гражданский долг?

Статья в тему:  Биллинг как доказательство в суде

Стать присяжным в любой момент

Такое оповещение может получить почти любой. Исключение — ранее судимые, недееспособные, наркозависимые лица, а также сотрудники правоохранительных органов и военнослужащие.

Если вы гражданин Российской Федерации, вам уже исполнилось 25 лет и ваша фамилия есть в списках избирателей по тому муниципальному образованию, из которого в случайном порядке избираются будущие кандидаты, то вероятность, что скоро вы обнаружите у себя в ящике повестку на отбор коллегии, довольно велика. С июня 2018 года коллегия присяжных может рассматривать дела не только областных и городских, но и районных судов, а значит, потребность в присяжных вырастает. Разница в случае рассмотрения дела районного суда в том, что комиссия состоит не из двенадцати, а из восьми человек.

Присяжные могут рассматривать уголовные дела об убийстве с отягчающими обстоятельствами, умышленном тяжком вреде здоровью, повлекшем смерть, посягательстве на жизнь государственного или общественного деятеля, правоохранителя или лица, осуществляющего правосудие, и даже расследование дел о геноциде.

Не так-то просто

Однако сформировать коллегию присяжных в районных судах не так просто, как может показаться. Первая же трудность, с которой сталкиваются в судах, — плохая явка кандидатов.

«Из опыта процессов в областном суде нам уже было известно, что по повесткам является лишь один кандидат из десяти, но, как показала практика, в ряде районов области ситуация с активной гражданской, правовой позицией местных жителей еще хуже. По итогам первых шести месяцев функционирования этого института в Ленинградской области, лишь одно уголовное дело из девяти рассмотрено. Вынесен обвинительный вердикт», — говорит зампрокурора Ленинградской области Магомед Дибиров.

Мы нашли человека, который на своем примере объясняет, почему люди отказываются от статуса народного судьи, правда, на правах полной анонимности. Мы назовем его для удобства Даниилом.

«Повестка лично мне не приходила. Я прописан в области, а проживаю в Петербурге, потому бумажку отдали моей маме, сам я ее в руках не держал. Нужно сказать, что у меня собственный бизнес, и мне пришлось сильно извернуться, чтобы дела не пошли под откос. Я купил кофе и пришел, в здание с кофе меня не впустили, мол, не положено», — рассказывает Даниил.

Решить судьбу

Но на том, что пришлось временно оставить бизнес, проблемы Даниила не закончились, а скорее — только начались.

Когда в холле суда собралось около 20 человек, пристав повел претендентов по длинным коридорам в зал, где проходил сбор информации о прибывших. Здесь оказалось уже около 50 человек. Примерно полтора часа собравшиеся заполняли бланки с информацией о себе, работе, близких.

«Народ был разношерстный — заводские работяги, парочка бизнесменов, самозанятые, пенсионеры, домохозяйки. Все в возрасте 40 лет и выше», — вспоминает Даниил.

Наконец претендентов проводили в зал судебных заседаний и плотно усадили на скамьи. На этом этапе с ними должны были ознакомиться стороны обвинения и защиты.

«В «клетке» сидел бедолага подсудимый. По его лицу и общему образу было вполне понятно, что судят его за дело. Есть типаж такой», — размышляет Даниил.

Затем огласили материалы уголовного дела: нетрезвые граждане, признанные теперь потерпевшими, поругались с обвиняемым, который убил одного из собутыльников, похитил вещи и поджег дом.

Беспристрастность превыше всего

Затем у кандидатов по очереди снова, теперь уже устно, спрашивали данные о себе, родственниках, судимостях, отношении к органам власти, армии. Но самое главное — интересовались, помешает ли что-либо быть объективным при рассмотрении уголовного дела по существу.

Статья в тему:  Сколько часов в суд

«Еще заполняя бумажки и формы в суде, я искал в интернете статьи, по которым смогу взять самоотвод, хотя еще не был уверен в своем решении. Но вот когда нам сообщили, что дело может слушаться минимум восемь дней, я решил уйти», — рассказывает Даниил. На самом деле восемь дней для рассмотрения дела в рамках процесса с присяжными — это совсем не много, как правило, дела рассматриваются гораздо дольше.

Среди других причин, по которым он отказался быть присяжным, Даниил назвал недостаточную правовую компетентность членов коллегии.

«Такие дела должны рассматривать с участием следователей, адвокатов и прокуроров. Не обычные люди должны решения выносить. Не мороженое же украли».

Компенсация тоже хромает

Не самую последнюю роль в решении Даниила отказаться быть присяжным сыграла компенсация расходов, вся сумма которой оказалась меньше, чем его заработок в день.

По информации зампрокурора Дибирова, размер оплаты труда присяжных, выделяемой из федерального бюджета, должен быть не меньше, чем средний заработок по основному месту работы, а если присяжный на момент отбора в коллегию нигде не работал, то составлять половину должностного оклада судьи.

Когда коллегия отобрана, список граждан, которые явились в суд, предоставляется сторонам обвинения и защиты.

«В этом списке указаны год рождения и род занятий. Все. Добавьте к этому еще визуальные впечатления. Практика отказов от участия действительно большая. Очень многие заявляют о своем нежелании быть присяжным, ссылаясь на отпуск, на то, что с внуками некому сидеть, на то, что родственник — полицейский, или на религиозные соображения», — говорит член Адвокатской палаты Петербурга Александр Афанасьев.

Судебному сообществу и общественности он известен как защитник, участвующий во многих уголовных процессах. Пожалуй, одно из самых громких — дело в отношении экс-депутата Госдумы Михаила Глущенко, осужденного по делу об убийстве депутата Госдумы второго созыва Галины Старовойтовой. В данном случае Афанасьев был адвокатом фигуранта.

«Конечно, многим тяжело отрываться от своей работы для участия в суде. Более того, если человек не хочет участвовать в процессе, то, включив его в коллегию помимо его воли, мы получим присяжного, который заведомо будет настроен против стороны защиты», — считает Афанасьев.

Без гордости

При подготовке этого материала труднее всего было отыскать человека, который все же согласился стать присяжным. Неприкосновенность присяжных, их личные данные строжайшим образом охраняются законом. Если, конечно, сами присяжные после окончания процесса не захотят объявить о своем выборе.

«Особой гордости за то, что был присяжным, я не испытываю. Есть задача явиться в суд, выслушать все доказательства защиты и обвинения, ответить коллегиально на поставленный судом вопрос. И ты ее выполняешь. Не скрою, внутреннее ощущение собственной важности от того, что ты вот так вот изменил человеческие жизни, есть. Но это совсем не гордость. Это что-то иное», — рассказал один из состоявшихся присяжных.

По его словам, алгоритм «задача — исполнение» не такой уж и простой. Физически очень непросто с непривычки сидеть и безмолвно слушать выступления участников процесса. Но самое сложное начинается во время вынесения вердикта.

«Небольшая комната, шелест конспектов с показаниями свидетелей, подсудимых, и вопросы, поставленные перед нами судом. Каждый выступает в порядке своей очереди, то есть номера. Дальше — чистая логика. Есть орудие преступления, есть косвенные доказательства убийства и четкая формулировка вопросов, на которые не менее четко даются ответы. Эмоции губительны», — вспоминает наш собеседник.

Статья в тему:  Где находится адлерский суд

Вердикт, кстати, был обвинительным: подсудимый снисхождения не заслуживал.

«Это трудно объяснить. Когда сидишь в этой комнате и готовишь ответы на вопросы, ощущение, будто решаешь задачу из учебника. На самом деле хорошо — ничего лишнего. А когда выходишь с вердиктом, тем более с обвинительным, то осознаешь, что происходит на самом деле. Смотришь на подсудимых и на их выражение лиц, как они меняются. Многие опускали глаза», — говорит присяжный.

Хто такі присяжні та як можна долучитись до здійснення правосуддя?

Интересные консультации

Коли мова заходить про присяжних, то всі згадують про американську систему, відому, здебільше, за фільмами. В американців є прислів’я: «Будь увічливим з усіма: ніколи не знаєш, хто попаде до складу присяжних, які тебе судитимуть». Справді, за законодавством США, кожен громадянин повинен виконувати обов’язок присяжного. І не просто обов’язок, а почесний обов’язок, від якого неможливо відмовитися. Присяжні обираються випадково зі списку виборців під кожну справу. Суди присяжних можуть вирішувати всі справи, за які передбачено від 6 місяців ув’язнення. Присяжні відділені від професійного судді й вирішують лише питання: чи було вчинено злочин, чи винуватий у його вчиненні обвинувачений, чи заслуговує він на поблажливість, йдеться на сайті tr.su.court.gov.ua

В Україні зовсім все по — іншому.

Виконання функцій присяжного в Україні є не обов’язком, а правом громадянина, який хоче принести суспільну користь, гостро відчуває несправедливість, й хоче бути долученим до здійснення правосуддя і відновлення справедливості.

Основною ідеєю суду присяжних є те, що пересічного громадянина судять такі ж громадяни — без спеціальних знань у галузі права. Класичне пояснення необхідності присяжних — це право на суд рівними собі. Присяжні насамперед керуються совістю та своїм баченням реалій суспільного життя, а не жорсткими рамками норм права.

Участь присяжних у процесі відправлення правосуддя забезпечує досягнення багатьох цілей, зокрема:

-суспільство через своїх представників має змогу переконатися, що правосуддя відбувається прозоро, неупереджено та, головне, справедливо;

-суддя захищений від негативного сприйняття суспільством при винесенні непопулярного рішення у резонансній справі;

-громадськість безпосередньо набуває знання про правові процедури.

Із прийняттям у 2012 році нового Кримінального процесуального кодексу України був сформований інститут присяжних відносно невеликої категорії кримінальних проваджень, і він певний час співіснував з інститутом народних засідателів, які брали участь у розгляді цивільних справ. У 2017 році інститут народних засідателів був скасований, і присяжні були залучені до розгляду й окремих категорій цивільних справ.

Користуйтеся консультацією:Міфи про допит адвокатів як свідків

Хто може бути присяжним?

Присяжним може бути громадянин України віком від 30 до 65 років, який постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, та який володіє державною мовою. Ці особи не повинні мати психічні та інші хронічні захворювання, вони не повинні бути судимими, не бути державними службовцями, працівниками правоохоронних органів адвокатами, нотаріусами.

Гарантії присяжних на час виконання ними обов’язків у суді:

-зарахування часу виконання присяжними обов’язків у суді до стажу;

-збереження всіх гарантій та пільг за місцем роботи;

-виплата винагороди за час проведений в суді, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту) з урахуванням фактично відпрацьованого часу;

Статья в тему:  Можно ли взыскать долг без суда

-відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових;

-застосування до присяжних заходів безпеки у разі потреби.

До розгляду яких справ залучаються присяжні?

Цивільні справи: 1 професійний суддя + 2 присяжних для розгляду справ про:

обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною;

визнання особи безвісно відсутньою чи померлою;

надання особі психіатричної допомоги;

примусову госпіталізацію особи до протитуберкульозного закладу.

Кримінальні провадження: 2 професійних судді + 3 присяжних для розгляду справи про злочини, за які передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Як стати присяжним?

Державна судова адміністрація України визначає кількість присяжних, як правило, це близько двадцяти присяжних у суді. Після цього судова адміністрація звертається до місцевої ради, в межах юрисдикції якої розташований суд щодо формування списку присяжних (це або міська міста обласного значення рада, або районна рада). Відповідна рада має провести роз’яснювальну кампанію та на підставі виявлених бажань громадян у вигляді поданих заяв сформувати зазначений список. Якщо рада цей список не сформувала протягом двох місяців, зазначена функція покладається вже на обласну раду.

Відповідна рада формує і затверджує список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними.

У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам до присяжних, місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд.

Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у конкретній справі.

Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні.

Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінчення розгляду справи, розпочатої за їхньою участю.

Протягом І півріччя 2019 року Тростянецьким районним судом Сумської області за участю присяжних розглядались лише цивільні справи. З часу створення інституту присяжних жодне кримінальне провадження не розглядалось у м.Тростянці судом присяжних. За цей рік було розглянуто 14 цивільних справ за участі присяжних, які обрані з мешканців м.Тростянця та району. Це були справи про усиновлення, визнання особи недієздатною, оголошення особи померлою тощо.

Список присяжних Тростянецького районного суду Сумської області затверджений рішенням Тростянецької районної ради від 21.04.2017 року у кількості 20 осіб, серед яких є здебільшого особи з юридичною, медичною, педагогічною освітою.

Фактично протягом 2019 року з 20 осіб до розгляду цивільних справ були залучені 10 присяжних, які були визначені автоматизованою системою суду за принципом випадковості. За фактично відпрацьований час, який, як правило, складає 1-2 години, присяжним територіальним управлінням ДСА України в Сумській області була нарахована винагорода.

Користуйтеся консультацією: Спільна робота близьких осіб

Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

Строк повноважень присяжних, перелік яких затверджено рішенням Тростянецької районної ради від 21.04.2017 року, завершується у квітні 2020 року.

У зв’язку з тим, що наступного року буде переглядатись список присяжних, мешканцями м.Тростянця та району, які бажають долучитись до дуже важливої та почесної роботи — відправленні правосуддя, наступного року необхідно звертатися до Тростянецької районної ради із відповідною заявою про включення до Списку присяжних Тростянецького районного суду Сумської області: за адресою: вул.Благовіщенська, 3 у м.Тростянець, та подати такі документи: ксерокопію паспорта громадянина України (1 — 2 сторінки та сторінка з інформацією про останнє місце реєстрації/проживання кандидата); копію ідентифікаційного коду; довідку з місця роботи або копію трудової книжки (перша сторінка та сторінка з останнім записом), у разі, якщо особа безробітна.

Статья в тему:  Как происходит выселение из квартиры по решению суда

В Беларуси может появиться суд присяжных: разбираемся, чем он отличается от нынешних судов и как уже работает в России и США

14 июля 2021 16:41

В Беларуси сейчас обсуждают возможность введения института суда присяжных заседателей — такое предложение поступило в Конституционную комиссию, сообщила БелТА.

О том, что такое суд присяжных, его достоинствах и недостатках и о том, во сколько он обходится государству, мы поговорили с доктором юридических наук, профессором, юристом, бывшим судьей Конституционного суда Беларуси первого состава Михаилом Пастуховым.

«По статусу присяжные приравниваются к судьям»

— При такой форме судопроизводства уголовные дела рассматривают с участием комиссии присяжных заседателей — их отбирают заранее путем случайной выборки. Присяжных часто называют народными судьями, — объясняет Михаил Пастухов. — Членами коллегии могут быть люди разного возраста, образования и профессий, с юриспруденцией они обычно никак не связаны. В России, к примеру, приглашение стать кандидатом в присяжные заседатели может получить почти любой гражданин, которому исполнилось 25 лет. Считается, что участие коллегии присяжных гарантирует возможность справедливого решения по главным вопросам: было ли совершено преступление, совершил ли это преступление обвиняемый и заслуживает ли он снисхождения. Ответы на эти вопросы дают присяжные, и уже на основе их вердикта судья выносит приговор. Если присяжные большинством голосов утверждают, что обвиняемый не совершал преступление, то судья обязан тут же вынести оправдательный приговор и прекратить разбирательство. Если присяжные выносят обвинительный вердикт, то судья постановляет обвинительный приговор и может учесть рекомендацию присяжных о том, что обвиняемый заслуживает снисхождения.

— Судья не может не согласиться с мнением присяжных?

— Нет, в этом и особенность такого суда. Судья обязан оправдать человека, если присяжными был вынесен такой вердикт. Позже прокурор может обжаловать приговор, если докажет, что были существенные нарушения процессуального законодательства в период судебного разбирательства. В России, например, третья часть оправдательных вердиктов присяжных отменяется вышестоящими судами.

— Достаточно ли присяжные компетентны, чтобы выносить решения в суде?

— Это извечный вопрос, который задают обыватели. Но эти же обыватели и приглашаются потом путем случайной выборки в качестве заседателей. На мой взгляд, если человек будет отобран в качестве присяжного заседателя, поучаствует в судебном процессе, рассмотрит все обстоятельства, он сможет ответить на вопросы о том, было ли совершено преступление, совершил ли его обвиняемый.

Судья же с учетом практики, если будет вынесен обвинительный вердикт, определит, к какому сроку приговорить обвиняемого.

«Присяжным нужно гарантировать сохранение рабочего места и среднюю зарплату за счет бюджета»

— Это, конечно, дорогой суд. Его непросто подготовить, подобрать коллегию присяжных. Поэтому обычно он проводится по уголовным делам, где обвиняемый не признает себя виновным в совершении преступления, не соглашается с предъявленным обвинением и требует рассмотрения его дела с участием присяжных. Обычно это дела о тяжких преступлениях, о тех, где предусматриваются длительные сроки лишения свободы. В России, к примеру, суд присяжных применяется достаточно избирательно: статистика показывает, что за год с участием суд присяжных рассматривается 200 — 300 дел.

— Как выбирают присяжных заседателей?

Статья в тему:  Чем отличается суд мед эксперт от криминалиста

— В России присяжных выбирают из списка избирателей, соответствующего административно-территориальной единице. Делается выборка, потом этих людей приглашают в суд, чтобы определиться, кто из них может быть присяжным. Присяжным не может быть работник правоохранительных органов, военнослужащий, госслужащий, адвокат, священнослужитель, человек под следствием. Кандидатов приглашают на собеседование, судья, который будет рассматривать дело, рассказывает кандидатам об их роли, назначении, спрашивает, могут ли они принять участие в процессе это время на такой срок, мешает ли что-то тому, чтобы они объективно рассмотрели дело. Если есть уважительные причины — стать присяжным предлагаются другим кандидатам. Желательно, чтобы среди заседателей соблюдалось гендерное равенство. Если присяжные дали свое согласие, приходить в суд — уже их обязанность, их вызывают повесткой. При этом обвиняемые могут заявить отвод заседателям, если есть данные, что они могут быть заинтересованы в исходе дела. По статусу присяжные приравниваются к судьям, к ним также могут быть применены меры защиты, если это необходимо.

— Процесс в суде может длиться и несколько месяцев. Все это время присяжные должны быть в отпуске на своей основной работе?

— Это один из тех вопросов, которые решают за счет госбюджета. Присяжным необходимо гарантировать сохранение рабочего места, среднюю зарплату по месту работы, которая будет компенсироваться выплатами из бюджета — не за счет предприятия. Если это неработающие люди, им должны платить среднюю зарплату в том регионе, где они живут.

«Симпатия или антипатия иногда играют более важную роль, чем обстоятельства дела»

— Противники такой системы говорят, что присяжные часто опираются на свои эмоции, а не на факты, и могут оправдать человека, потому что он им понравился.

— Российские судьи как раз жалуются на это. Да, такое нельзя исключить. На мой взгляд, нужно следовать либеральной установке: если есть сомнения в виновности человека, надо в любом случае его оправдывать, а не осуждать.

— Какие еще возникают проблемы при работе суда присяжных?

— Главная проблема, которую называют российские судьи, — трудно подобрать коллегию, никто не хочет быть присяжным. Скромная зарплата заседателя никого не устраивает. Поэтому приходится с трудом из большого числа кандидатов отыскивать этих 6 или 8 заседателей. Вторая проблема — выплаты заседателям из бюджета запаздывают. Третий недостаток — заседатели в большей степени поддаются впечатлениям и эмоциям. Симпатия или антипатия иногда играют более важную роль, чем обстоятельства дела. Еще одна проблема, которая была поначалу в тех странах, где сейчас работает суд присяжных, — нужно было оборудовать специальные залы с местом для заседателей, расширить место для публики, которая на такие процессы ходит в большом количестве.

— В Беларуси вопрос о введении суда присяжных обсуждается впервые?

— Я являлся разработчиком концепции судебно-правовой реформы 1991 года — тогда разработчики тоже выступили за введение суда присяжных по уголовным делам, за которые грозило наказание свыше 10 лет лишения свободы. Разработчики закона о судоустройстве и статусе судей согласились на суд присяжных, но только по делам, по которым обвиняемым грозит пожизненное заключение или смертная казнь. Но на практике это положение не было реализовано — его отложили из-за неготовности наших судов.

Сторонников введения суда присяжных в Беларуси не так много — судьи, как и прокуроры, обычно выступают против.

А КАК У НИХ

В США все уголовные дела рассматривают с участием присяжных

Статья в тему:  Где находятся морские суда

В США суд присяжных — это основная форма суда, институт присяжных там существует больше 200 лет. С участием коллегии рассматривают абсолютное большинство уголовных дел, присяжные могут быть задействованы и в рассмотрении гражданских дел. Член коллегии должен быть гражданином США не моложе 18 лет, владеть английским языком и не иметь судимости за уголовные преступления, быть психически вменяемым.

Коллегия присяжных включает в себя до 12 человек. По уголовным делам их решение о виновности или невиновности подсудимого должно быть единогласным. Судья, основываясь на ответах присяжных, решает, каким будет окончательное решение по делу.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:

Что предлагают изменить в Конституции Беларуси: ограничить полномочия президента, расширить влияние парламента и разрешить голосовать в СИЗО

Финальные предложения по изменениям в основной закон страны должны представить президенту в августе 2021 (Читать далее)

Читайте также

Возрастная категория сайта 18 +

Владелец сайта www.kp.by — Закрытое акционерное общество «БелКП-ПРЕСС»; (юридическое лицо, на которое возложены функции редакции газеты «Комсомольская правда» в Белоруссии»). УНП 100742707

Комментарии читателей сайта размещаются после предварительной модерации. Редакция оставляет за собой право не размещать комментарий или отредактировать его, если в нем содержится информация, размещение которой запрещено либо ограничено согласно законодательству либо если указанный комментарий нарушает права и (или) законные интересы третьих лиц.

Суд присяжних: загальна характеристика та особливості імплементації в Україні

Суд (журі) присяжних – різновид розгляду в суді, при якому рішення по суті справи приймають непрофесійні судді. Розрізняють класичну (англо-американську) модель журі присяжних, яка в декілька адаптованому вигляді впроваджена в ряді держав, що належать до романо-германської правової сім’ї (Грузія, Іспанія, Росія та ін.), і континентальну модель, сприйняту багатьма європейськими державами, в т.ч. Україною.

Особливостями класичної моделі є:

1) застосування за звинуваченнями, за якими підсудний не визнав свою винність;

2) розмежування завдання присяжних – які повинні вирішити «питання факту» (чи винен обвинувачений), і завдання суддів, які вирішують «питання права» (кваліфікація злочину і вибір покарання);

3) присяжні хоч і вивчають докази у справі, але демонструють зовнішню відстороненість від судового процесу, самостійно не опитують його учасників (задають питання тільки письмово, через головуючого);

4) присяжні не зобов’язані аргументувати своє рішення.

Вторинними, похідними ознаками англо-американської моделі є:

5) здійснення ряду процесуальних дій і винесення вироку судом після вердикту присяжних;

6) неможливість апеляційного оскарження рішення журі присяжних;

7) вимога про одноголосне рішення журі.

Континентальна модель журі присяжних розвивалася на основі суду асизів (характерного для Франції та деяких інших країн) і суду шеффенів (характерного для ряду німецькомовних регіонів). Відмінними рисами даної моделі є загальна компетенція колегії професійних суддів і журі присяжних, які одночасно вершать і «суд права» і «суд факту». Присяжні в цій моделі володіють всіма правами суддів і зобов’язані аргументувати прийняті рішення.

Законодавство України модифікувало континентальний варіант суду присяжних. Законодавча база ґрунтується на ч. 4 ст. 124 Конституції України («народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних») і включає §2 глави 30 Кримінального процесуального кодексу України (ст. 383-391) і главу 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (ст. 58-64).

Відповідно до законодавства суд присяжних в Україні реалізується тільки при місцевому загальному суді першої інстанції і лише за звинуваченнями, за які передбачено довічне позбавлення волі.

На підготовчому етапі територіальне управління державної судової адміністрації, на основі аналізу судової практики у відповідній адміністративній одиниці, визначає кількість потенційних присяжних, яка може бути затребувана для здійснення правосуддя, і направляє подання до міської (районної) ради.

Статья в тему:  Как работают новые кассационные суды

Рада на підставі запиту кожні два роки повинна формувати список потенційних присяжних. Ними можуть бути місцеві жителі – дієздатні громадяни України, віком від 30 до 65 років; що володіють українською мовою; які не є держслужбовцями, адвокатами, нотаріусами і т.д.; не судимі; не мають захворювань, що перешкоджають здійсненню їх повноважень; які не заперечують проти залучення їх до здійснення правосуддя.

На наступному етапі прокурор і суд в обов’язковому порядку письмово роз’яснюють обвинуваченому в злочині, за який може бути призначено довічне позбавлення волі, його право на суд присяжних. Якщо сторона обвинуваченого клопоче про його застосування, спеціальна автоматизована програма з раніше сформованого списку відбирає сім кандидатур присяжних, які за тиждень до судового засідання отримують письмовий виклик до суду, що є для роботодавця підставою для тимчасового звільнення присяжного від виконання трудових обов’язків.

У ході попереднього судового засідання сторона підсудного адресує питання прибулим кандидатам і відбирає трьох присяжних, які в подальшому будуть вершити правосуддя у справі.

Після прийняття присяги починається основний етап – безпосередній суд присяжних. Вони користуються всіма правами судді і несуть відповідні обов’язки.

Присяжний має право: дослідити всю інформацію і докази у справі; письмово фіксувати хід судового засідання; з дозволу головуючого ставити запитання допитуваним особам; просити головуючого в суді роз’яснити норми закону, спеціальні терміни, ознаки злочину і т.д.

Разом з тим, присяжному заборонено поза судовим засіданням збирати відомості про справу і розголошувати отриману інформацію.

На завершальному етапі проводиться нарада двох суддів і трьох присяжних, на якому послідовно обговорюються і голосуються ключові питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; чи містить воно склад кримінального злочину і якою статтею КК воно передбачене; чи винен обвинувачений; чи підлягає він покаранню; чи є обставини, що обтяжують або пом’якшують покарання; яка міра покарання повинна бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати і т.д. Всі питання вирішуються простою більшістю голосів, причому головуючий голосує останнім і ніхто із складу суду не має права утриматися від голосування.

Додатковими гарантіями функціонування інституту присяжних в Україні є: збереження за ними робочих місць, виплата за рахунок держбюджету винагороди присяжним, добових, компенсація їх витрат на проїзд і наймання житла.

Слід також зазначити відмінність інституту присяжних від інституту народних засідателів, які в Україні беруть участь у цивільному судочинстві (ст. 234 ЦПК) з питань обмеження цивільно-правової дієздатності, визнання особи безвісно відсутньою, усиновлення, примусової госпіталізації і т.п.

Ряд дослідників критикують континентальну модель суду присяжних і її вітчизняний варіант, визнаючи статус журі присяжних тільки за англо-американською моделлю, в якій представники народу звільнені від авторитетної думки професійних суддів і керуються тільки власною совістю і внутрішнім переконанням, ігноруючи формально-юридичну сторону справи. Інші експерти вважають, що континентальна модель журі присяжних більшою мірою враховує вітчизняні реалії: невисокий рівень правосвідомості; ризики чинення тиску на присяжних; необхідність подолання рудиментів радянського минулого, для якого була характерна пасивна декларативна участь так званих «народних засідателів».

Разом з тим, пряма участь народу у здійсненні правосуддя широко визнається однією з ознак правової держави, відповідає історичним традиціям українського народу, зокрема, звичаям козацтва, і виступає важливою складовою розвитку в Україні повноцінного громадянського суспільства.

Источники:

http://ua.prostopravo.com.ua/pravoporushennya/statti/sud_prisyazhnih_za_novim_kpk

http://tass.ru/v-strane/6361444

http://protocol.ua/ru/hto_taki_prisyagni_ta_yak_mogna_doluchitis_do_zdiysnennya_pravosuddya/

http://www.kp.by/daily/28301/4442149/

http://sud.ua/ru/blog/blog/88513-syd-prisyazhnih-zagalna-harakteristika-ta-osoblivost-mplementats-v-ykran

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector