0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Справи що підсудні місцевим адміністративним судам

Підсудність адмініс­трати­вних справ

Щоб обрати, який суд з багатьох адміністративних судів розгля­датиме ту чи іншу справу, позивачеві необхідно звернутися до правил підсудності адміністративних справ. Під­су­д­ністюна­зи­ва­єть­ся розме­жування компе­те­нції сто­со­вно розгляду справ між суда­ми одні­єї ланки (струк­тури).

За за­гальним правилом не допускається об’єднання в адміністративному позові вимог, що підсудні не одному суду. Розподіл справ між адміністративними судами здійснюєть­ся за трьома критеріями: предметним, територіальним та інстанційним.

Правила підсудності у своїй сукупності складають алгоритм ви­значення компетентного адміністративного суду длярозгляду і вирі­шення конкретної адміністративної справи.

Під підсудністю адміністратив­них справ слід розуміти коло адміністративних справ, що уповнова­жений вирішувати кожен конкретний адміністративний суд.

За­га­ль­ні пра­ви­ла ви­зна­чення підсудно­сті ре­гулюють­ся статтями 18-22 КАС України. Зок­ре­ма за­зна­че­ни­ми статтями ви­зна­че­но три ви­ди підсудно­сті:

Ра­зом із тим, зі змі­сту норм КАС України мо­ж­на ви­ді­ли­ти ще два види підсудно­сті – за зв’язком справ та альтернативна.

Пра­ви­ла пред­ме­тної під­су­д­но­стідозволяють визначити, адмі­ністративний суд якої ланки розглядатиме адміністративну справу у першій інстанції і регулюються статтею 18 КАС України.

Повноваження щодо вирішення адміні­стративних справ у першій інстанції розподілено між місцевими за­гальними судами (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди), що при розгляді адміністративних справ діють як місцеві ад­міністративні суди, й окружними адміністративними судами. Варіант дворівневої системи місцевих адміністративних судів дає мож­ливість одночасно забезпечити доступність правосуддя для людини і незалежність суддів від стороннього втручання, особливо від органів виконавчої влади.

Найбільш доступні для людей районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди розглядають адміністративні спори, у яких од­нією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, а також спори з приводу оскарження адміністративних стягнень.

Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 3) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті;5) адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи:

1) однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам;

Статья в тему:  Как уведомить суд об изменении адреса ответчика

2) про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду(контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням;

3) щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб’єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Більш високий рівень таких судів і відірваність їхньої територіальної юрисдикції від адміністративно-територіального устрою дають можливість забезпечити додаткові гарантії незалежності судової влади від впливу місцевих чиновників.

Однак було б не несправедливо в усіх випадках зобов’язувати осо­бу подавати адміністративний позов щодо дій, наприклад, дільнич­ного чи податкового інспектора аж до окружного адміністративного суду. Тому із загального правила зроблено виняток – позови до державних чиновників місцевого рівня подаватимуться позивачем за його розсудом: або до місцевого загального суду, або до окружного адміністративного суду. Такий підхід дає особі можливість самостій­но визначити, що длянеї важливіше – краща доступність суду чи до­даткові гарантії щодо незалежного розгляду справи

Цей виняток не стосується спорів з приводу рішень, дій чи безді­яльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також пенсійних та інших со­ціальних спорів, що віднесені виключно до підсудності місцевих за­гальних судів як адміністративних судів.

Як виняток предметною підсудністю у першій інстанції наділений Вищий адміністративний суд України. Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Альтернативна предметна підсудність (за вибором позивача) вста­новлена для випадків, про які не згадано у КАС України, але які можуть мати місце на практиці. Йдеться, наприклад, про випадки, коли відпо­відачем є не орган державної влади, не орган Автономної Республіки Крим, не орган місцевого самоврядування, і не їх посадова чи службова особа, а суб’єкт (наприклад, підприємство), що виконує делеговані повноваження. У цьому випадку предметна підсудність визначається за правилом частини п’ятої статті 18 КАСУ (разі невизначеності КАСУ предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача).

До якого конкретно адміністративного суду від­повідної судової ланки необхідно звернутися у кожному конкретно­му випадку, визначається за правилами територіальної підсудності. Стаття 19 КАС України регулює питання пов’язані із територіальною підсудність адміністративних справ.

За загальним правилом, адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених КАС України. Під місцезнаходженням відповідача слід розуміти офіційну адресу суб’єкта владних повноважень або фізичної чи юридичної особи.

Обрання цього правила обумовлене тим, що рішення суб’єкта владних повноважень, яке стосується прав багатьох осіб (нормативно-правовий акт), може бути оскаржене багатьма позивачами. Якби по­зов можна було подавати за місцем свого проживання, то виникали б ситуації, коли правомірність такого рішення перевірялася б пара­лельно не одним адміністративним судом. Як наслідок можливі різ­ні результати перевірки. Щоб не виникало подібних ситуацій, і щоб рішення суб’єкта владних повноважень було предметом розгляду лише в одному адміністративному суді першої інстанції, запровадже­но правило про розгляд справи за місцем знаходження відповідача. Це правило встановлене і в інтересах відповідача для тих поодиноких випадків, коли відповідачем є фізична чи юридична особа за позовом суб’єкта владних повноважень.

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених КАС України. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Статья в тему:  В какой суд обжаловать штраф с камеры

Тобто, якщо позивач оскаржує рішення (ідеться лише про правовий акт індивідуальної дії, а не нормативно-правовий акт), дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, що стосуються інтересів лише позивача, то заява подається за місцем знаходження позивача. Оскільки таких категорій справ найбільше, то навряд чи можна вважати, що розгляд справи за місцезнаходженням відповідача є універсальним правилом. Швидше, навпаки – зазвичай адміністративні справи розглядаються за місцем знаходження позивача.

Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

У разі невизначеності КАС України територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

ТАБЛИЦЯ 12

Правила інстанційної підсудності дають відповідь на питання, які суди розглядають адміністративні справи у першій інстанції, а які в апеляційній та касаційній інстанціях.

Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України у випадках, встановлених КАС України, вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.

Також судами першої інстанції є всі апеляційні адміністративні суди. Відповідно до ч. 2 ст. 183-1 КАС України адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються апеляційним адміністративним судом за місцем розташування нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню. Саме цією нормою законодавець наділив усі апеляційні адміністративні суди новою функцією, за якою ці суди розглядають такі справи як суди першої інстанції.

Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення Київського апеляційного адміністративного суду.

Верховний Суд України у випадках, установлених КАС України, переглядає судові рішення адміністративних судів після їх перегляду в касаційному порядку.

Справи що підсудні місцевим адміністративним судам

Адміністративний суд. Справи, що розглядають адміністративні суди?

Спочатку почнемо з того, що таке адміністративна справа. Адміністративна справа – або справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення до адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому одна з сторін є орган виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їхня посадова або службова особа та інший суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Адміністративні позови розглядаються у адміністративних судах, адміністративно-позовна заява подається до суду першої інстанції (місцевого адміністративного суду). На даний час адміністративними судами є міські (районні суди).

Публічно правові відносини – відносини у яких подається саме адміністративний позов, тобто коли:

— Відповідач має публічно-владні повноваження, є органом влади або місцевого самоврядування, їх посадовою особою, що виконує владні функції за доручення держави. В КАС називають суб’єктом владних повноважень;

— Є імперативність у правовідносинах, рішення або дії є обов’язковими для особи, що їх оскаржує;

— Домінування публічного інтересу, що виходять за межі самої владної установи, безпосередньо стосується інших осіб.

Адміністративний суд – суд загальної юрисдикції, до компетенції якого КАС віднесено розгляд та вирішення адміністративних справ.

Статья в тему:  Кто назначает председателя конституционного суда рф

Предметна підсудність адміністративних справ . Які справи розглядають адміністративні суди?

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, місцеві загальні суди, як адміністративні суди розглядають або їм підсудні:

— Адміністративні справи в яких однією із сторін є посадова (службова) особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, що підсудні окружним адміністративним судам;

— Всі адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

Окружним адміністративним судам підсудні справи, у яких однією з сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова або службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Розглянемо деякий приклад, позов щодо оскарження незаконного звільнення з роботи працівника сфери обслуговування КМ має подаватися до цивільного суду. Працівник був прийнятий на роботу не для забезпечення інтересів держави, а був прийнятий для забезпечення власних потреб сфери обслуговування КМ. Інший приклад звільнення з посади чиновника КМ, що займає владні повноваження, є питанням публічної служби в інтересах громади. Такі спори розглядаються у адміністративному суді.

Адміністративний суд не розглядає:

Відповідно до КАС компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:

— Справи, що віднесенні до юриспруденції Конституційного Суду України;

— Справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

— Справи про накладення адміністративних стягнень;

— Щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян віднесенні до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Звернення до суду: провадження в адміністративній справі

Зміст

  • 1 Нормативна база
  • 2 Хто має право звернутися до суду
  • 3 Куди звернутися
  • 4 Протягом якого строку особа може звернутися до суду
  • 5 До якого суду звернутися (підсудність справи)
  • 6 Форма і зміст позовної заяви
  • 7 Вартість
  • 8 Строки розгляду справи судом
  • 9 Порядок оскарження
  • 10 Див.також

Нормативна база

  • Кодекс адміністративного судочинства України
  • Закон України «Про судовий збір»
  • Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»

Хто має право звернутися до суду

Кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Куди звернутися

Позовна заява в порядку адміністративного судочинства пред’являється до суду першої інстанції — місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди) та окружні адміністративні суди), апеляційні адміністративні суди, Верховний Суд, — до компетенції якого віднесено розгляд і вирішення адміністративної справи.

Протягом якого строку особа може звернутися до суду

За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місчний строк (ч.5. ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 286 КАСУ передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, — протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Статья в тему:  Восстановление на работе какой суд

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. В такому разі позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (стаття 287 КАСУ)

До якого суду звернутися (підсудність справи)

Форма і зміст позовної заяви

Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити (стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України):

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові — для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб — громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, — якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів — зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору — у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень — обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів — відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

До позовної заяви додаються:

1) документ про сплату судового збору (за необхідності);

2) документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);

3) копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи, докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Статья в тему:  Какой суд рассматривает жалобу на незаконность и необоснованность ареста

Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом. Файл:Бланк Адміністративний позов.docx

Вартість

За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
За подання до адміністративного суду:
Адміністративного позову:

майнового характеру, який подано:
суб’єктом владних повноважень, юридичною особою1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
фізичною особою або фізичною особою — підприємцем1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
немайнового характеру, який подано:
суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою — підприємцем1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
фізичною особою0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Прожитковий мінімум для для працездатних осіб згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» 2270 грн. Мінімальний розмір судового збору 908,00 грн.

Строки розгляду справи судом

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через 60 днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження — не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом 30 днів з дня початку розгляду справи по суті (стаття 193 Кодексу адміністративного судочинства України).

Порядок оскарження

Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в апеляційній інстанції протягом 30 днів з дня проголошення постанови адміністративного суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали), в окремих випадках протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційній інстанції протягом 30 днів після набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Стаття 19. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів

1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

Статья в тему:  Когда уставной фонд муп считается сформированным решения судов

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов’язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

14) спорах із суб’єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв’язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

2. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об’єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

3. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

КОММЕНТАРИЙ от ресурса «ПРОТОКОЛ»:

Правильно обраний засіб правового захисту є запорукою успішності судового процесу

Часто суб’єкти господарювання допускаються помилки, коли оскаржують такий документ як акт (акт перевірки, акт обстеження тощо).

У цій справі позивач оскаржив дії зі складення акту обстеження земельної ділянки Департаменту територіального контролю міської ради.

В обґрунтування позовних вимог він зазначив, що зі змісту акта обстеження земельної ділянки незрозуміло підстави проведення заходу контролю за використанням та охороною земель. Серед додатків до акта обстеження було зазначено лише план — схему земельної ділянки, та й сам факт перебування представника Департаменту на земельних ділянках, на його думку, стоїть під сумнівом.

Безумовно у цій справі ВС мав рацію, коли зазначив, що дії по складанню акта обстеження земельної ділянки та висновки, викладені в акті, не породжують обов’язкових юридичних наслідків та є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті обстеження не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

ВС дійшов висновку про відсутність порушення прав та інтересів позивача у правовідносинах з відповідачем, оскільки акт обстеження земельної ділянки не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні ст. 19 КАС України, а дії по складанню цього акта не породжують обов’язкових юридичних наслідків, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Загалом така позиція ВС є послідовною та підтверджується й іншою судовою практикою.

Статья в тему:  Как пишется слово суд по английски

На нашу думку, все ж таки часто в подібних актах державний орган фіксує факти, які в подальшому стають підґрунтям для інших негативних висновків контролюючих органів та інших органів державної влади, а тому інтереси позивачів у таких справах все таки часто порушуються.

Із появою адміністративних судів, як окремої ланки в судовій системі, довгий час тривало становлення судової практики щодо розмежування справ адміністративної та господарської юрисдикції. Однак, питання того, який спір є публічно-правовим, а який приватно-правовим і наданий час є актуальним.

Міськрада звернулась до суду із позовом до ТОВ про припинення права постійного користування шляхом її вилучення та із зобов’язанням звільнити та повернути територіальній громаді.
Позов мотивовано тим, що ТОВ отримало в постійне користування земельну ділянку під платну криту автомобільну стоянку на умові подальшого будівництва еспланади в межах відведеної земельної ділянки.

На момент звернення із позовом до суду, міськрадою прийнято рішення про вилучення спірної земельної ділянки для суспільних потреб, а саме: для будівництва дороги та бульвару з майданчиками відпочинку.

Однак, до розгляду по суті справа не дійшла, оскільки і суд першої інстанції, і суд апеляційної інстанції дійшли до висновку, що вказаний спір не є публічно-правовим спором в розумінні КАС України та має вирішуватися в порядку господарського судочинства, оскільки позивач прагне повернути земельну, яка належить йому на праві комунальної власності.
Позивач не погодився із закриттям провадження з цих підстав та оскаржив судові рішення до ВС.
Проаналізувавши положення ст. 141, 149 ЗК України, ВС зробив висновки про те, що чинним законодавством предбачено і розмежовано (за підставами та порядком) процедури вилучення і примусового відчуження земельних ділянок.

При цьому, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатись як для суспільних так і для інших потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЗК України, вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів — у судовому порядку.

Надалі ВС зазначив, що відповідно до ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах щодо вилучення майна для усіх інших потреб, крім для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Водночас, за правилами п. 8 ст. 19 КАС України на спори щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності поширюється юрисдикція саме адміністративних судів.

Таким чином, позивач вірно визначив підсудність даної справи і суди мали розглянути спір по суті.

З урахуванням зазначеного, ВС направив справу для розгляду по суті до окружного адміністративного суду. адміністративного суду.

За загальним правилом, визначеним у пункті 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства публічно-правовий спіром є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Не зважаючи на наявність такого законодавчого визначення у юристів часто-густо виникає проблема щодо визначення юрисдикції того чи іншого спору, а саме встановлення цивільно-правового або публічно-правового його характеру.

Не сприяє однозначності у вказаному визначенні і судова практика, яка постійно змінюється.

Іноді я цілком і повністю погоджуюсь з окремими своїми колегами, які вважають, що саме існування адміністративних судів є зайвим адже останні є зайвою інституцією, оскільки до часу заснування системи адміністративного судочинства з їх завданнями цілком і повністю справлялись загальні суди.

Але ж перейдемо до конкретного судового рішення у якому Касаційний цивільний суд визначив ознаки, які притаманні виключно публічно-правовим спорам.

У даній справі позивач звернувся до суду із позовом до Держави Україна в особі Державної судової адміністрації про відшкодування моральної шкоди завданої занадто тривалим розглядом іншої справи у якій він є також позивачем.

У зв’язку із порушення строків розгляду справи він звернувся зі скаргою до керівника апарату суду про невжиття заходів щодо розгляду його справи протягом строку, встановленого законом, проте відповіді не отримав. У зв’язку із цим на думку позивача такими діями відповідача йому завдано моральної шкоди оскільки керівник апарату несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу.

Статья в тему:  Кто выбирает суд тот выбирает и право

Ухвалою місцевого суду провадження у справі закрито у зв’язку із тим, що даний спір підлягає розгляду нібито у порядку адміністративного судочинства оскільки відповідач є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади.

Апеляційний суд із такими висновками погодився.

Позивачем на вказані рішення було подано касаційну скаргу, яку КЦС задовольнив.

Приймаючи таке рішення суд касаційної інстанції послався на те, що із сукупності норм, передбачених ст.ст. 3, 13, 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, що виникають із приватноправових відносин, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Водночас згідно ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення — публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Таким чином до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

У даній справі вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не пов`язані з вимогою вирішити публічно-правовий спір, а тому цей спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Мего-Інфо — Юридичний портал №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Коментарі кодексів

Галузі права

Зміст

  • Г Л А В А 1. Поняття адміністративного процесуального права України
  • Г Л А В А 2 Норми адміністративного процесуального права
  • Г л А в А 3 Адміністративні процесуальні правовідносини
  • Г Л А В А 4 Суб’єкти та учасники адміністративного процесуального права
  • Г Л А В А 5 Сутність адміністративного процесу та його зміст
  • Г Л А В А 6 Докази в адміністративному процесі
  • Г Л А В А 7 Процесуальні строки
  • Г Л А В А 8 Заходи процесуального примусу в адміністративному процесі
  • Г Л А В А 9 Провадження у сфері управління
  • Г Л А В А 10 Провадження за зверненням громадян
  • Г Л А В А 11 Організація адміністративного судочинства в Україн
  • Г Л А В А 12 Підвідомчість та підсудність справ адміністративному суду
    • 12.6. Підсудність за зв’язком вимог
    • 12.1. Підвідомчість адміністративних справ
    • 12.2. Поняття підсудності адміністративних справ
    • 12.3. Предметна підсудність адміністративних справ
    • 12.4. Територіальна підсудність адміністративних справ
    • 12.5. Інстанційна підсудність адміністративних справ
    • 12.7. Наслідки порушення правил підсудності
  • Г Л А В А 13 Провадження в суді першої інстанції
  • Г Л А В А 14 Перегляд судових рішень
  • Г Л АВ А 15 Виконання судових рішень у справах адміністративного судочинства
  • Г Л А В А 16 Загальні положення провадження у справах про адміністративні правопорушення
  • Г Л А В А 17 Провадження в справах про адміністративні правопорушення
  • Література
Статья в тему:  Должен ли суд мотивировать почему не назначает наказание условно

12.3. Предметна підсудність адміністративних справ

Предметна підсудність визначається: доступністю право­суддя для людини; характером публічно-правового спору; суб´єктивним складом сторін спірних правовідносин. Так, з урахуванням запровадженої дворівневої системи місцевих ад­міністративних судів, відповідно до ст. 18 КАС України можна запропонувати таку класифікацію.

1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам першої інстанції підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган
чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи
службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які
підсудні окружним адміністративним судам (п. 1 ч. 1 ст. 18

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи без-
діяльності суб´єктів владних повноважень у справах про при-
тягнення до адміністративної відповідальності (п. 2 ч. 1 ст. 18

Зазначені справи мають велике поширення у суспільстві, а тому повинні розглядатися судами, найбільш доступними для людини як за місцем проживання (перебування), так і за тра­диційно усталеними відносинами. Такими судами є місцеві за­гальні районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також суди військових гарнізонів як адміністративні суди (ч. 4 ст. 22 Закону «Про судоустрій України). Усі спори в таких ви­падках вирішуються одноособово суддями.

За характером публічно-правового спору ці справи пов´язані з: а) публічними відносинами у сфері діяльності лише органів чи посадових осіб місцевого самоврядування; б) публічними відносинами з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб´єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністра­тивної відповідальності, тобто відносинами щодо правомірності накладення адміністративних стягнень суб´єктом владних пов­новажень.

За суб´єктним складом сторін спірних правовідносин ці справи характеризуються тим, що: а) відповідачем може бути орган чи посадова особа (наприклад сільський голова) місцево­го самоврядування або посадова чи службова особа (наприклад, працівники виконкому) органу місцевого самоврядування; б) позивачем може бути лише фізична чи юридична особа, яка не є суб´єктом владних повноважень; в) відповідачем щодо рі­шень, дій чи бездіяльності суб´єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності також можуть бути:

— адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільсь­ких, селищних, міських рад;

— виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад;

— районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди;

— органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення в порядку підвідомчості, встановленому гл. 17 КУпАП та іншими законами України.

Варто звернути увагу, що законодавець, встановлюючи можливість розгляду спорів з приводу (неправомірного) при­тягнення до адміністративної відповідальності (п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України), в порядку позовного провадження не виключає можливості оскаржити притягнення до адміністративної від­повідальності в порядку провадження за скаргою, встановленому гл. 24 КУпАП та іншими законами України. Збереження ос­карження за скаргою постанов у справі про адміністративне правопорушення, на нашу думку, ґрунтується на тому, що про­вадження за скаргою забезпечує швидкість розгляду справи та економічність. Розгляд у позасудовому порядку будь-якої ад­міністративної справи — це частина управлінської діяльності, якій властива певна оперативність. Адже строк подачі скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення (ст. 289 КУпАП), строк розгляду цієї скарги (ст. 292 КУпАП) визначся у 10 днів. Відповідно зменшуються і витрати на роз­гляд таких справ. Крім цього, особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита (ч. 4 ст. 288 КУпАП).

2. Окружним адміністративним судам як місцевим судам першої інстанції підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної виконавчої влади, інший державний орган, орган вла­ди Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки (ч. 2 ст. 18 КАС України).

Статья в тему:  Сколько стоит развод через суд в эстонии

Отже, останньою частиною речення законодавець звертає увагу і встановлює, що окружним адміністративним судам не підсудні справи щодо дій чи бездіяльності органів владних пов­новажень у сфері притягнення винуватих осіб до адміністра­тивної відповідальності. Спори з приводу рішень, дій чи без­діяльності суб´єктів владних повноважень у справах про при­тягнення до адміністративної відповідальності віднесено до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів у порядку провадження за позовом, установленим КАС Украї­ни, або в порядку провадження за скаргою відповідно до гл. 24

За характером публічно-правового спору ці справи пов´язані з публічними відносинами у сфері діяльності органів виконав­чої влади, інших державних органів.

За суб´єктним складом сторін спірних правовідносин ці справи характеризуються тим, що: а) відповідачами можуть бути як суб´єкти владних повноважень, так і фізичні чи юри­дичні особи у випадках, встановлених законом (наприклад до­строкове припинення повноважень народного депутата Украї­ни або тимчасове припинення діяльності громадської організа­ції чи її ліквідація); б) позивачами можуть бути як фізичні чи юридичні особи, так і суб´єкти владних повноважень у випад­ках, встановлених законом (наприклад спори між суб´єктами владних повноважень з приводу реалізації їх компетенції у сфері управління).

Створення більш високого рівня місцевих адміністративних судів першої інстанції незалежного від районного адміністра­тивно-територіального устрою, а також віднесення до їх під­судності адміністративних справ, пов´язаних з публічними від­носинами у сфері діяльності органів виконавчої влади та інших державних органів дає можливість забезпечити додаткові га­рантії незалежності судової влади від впливу органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а також додаткові гарантії особі щодо незалежного розгляду справи.

3. Місцевим загальним судам як адміністративним судам або
окружним адміністративним судам як судам першої інстанції за

вибором позивача підсудні:

  1. адміністративні справи щодо оскарження дій або без­діяльності посадових чи службових осіб місцевих органів вико­навчої влади (ч. 3 ст. 18 КАСУ);
  2. адміністративні справи, предметна підсудність яких не визначена Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 5 ст. 18 КАС України).

Дане положення надає особі можливість самостійно визна­чати, до якої з ланок системи місцевих адміністративних судів їй звернутися. Звернення до місцевого загального суду як ад­міністративного суду є більш доступним, а звернення до ок­ружного адміністративного суду надає додаткові гарантії щодо незалежності розгляду адміністративної справи1.

За характером публічно-правового спору і за суб´єктним складом ці справи характеризуються тим, що спори виникають у сфері публічної діяльності лише місцевих органів виконавчої влади і відповідачем може бути лише посадова чи службова особа місцевого органу виконавчої влади, а також суб´єкт, що виконує делеговані повноваження. Такі спори можуть розгля­датися як одноособово суддею, так і колегіально у складі трьох суддів.

4. Вищому адміністративному суду України як суду першої і
останньої інстанції підсудні справи:

  1. щодо встановлення Центральною виборчою комісією ре­зультатів виборів або всеукраїнського референдуму;
  2. щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президен­та України (ч. 4 ст. 18 КАС України).

За характером публічно-правового спору і суб´єктним скла­дом ці справи пов´язані з реалізацією виборчих прав, які потре­бують оперативного, швидкого і остаточного вирішення спору, тому вони віднесені за підсудністю до компетенції Вищого ад­міністративного суду України. Особливості провадження в цих справах регламентуються ч. 3 ст. 172 та ст. 176 КАС України.

1 Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практич­ний коментар; За ред. С. В. Ківалова, О. I. Харитонової / С. В. Ківалов, О. I. Харитонова, О. М. Пасенюк, М. Р. Аракелян та ін. — Харків: Одіссей, 2005. — С. 78.

Спори в таких випадках розглядаються і вирішуються коле­гією у складі не менше п´яти суддів.

Слід звернути увагу, що окремі правила предметної підсуд­ності регламентуються також гл. 6 «Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ» КАС України.

Источники:

http://helpiks.org/5-61954.html

http://yurporada.kiev.ua/uk/poradi-iurist-v/adm-n-strativniy-sud.html

http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96

http://protocol.ua/ru/kodeks_administrativnogo_sudochinstva_ukraini_stattya_19/

http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/123-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector