0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Свідок у суді з якого віку

Правовий статус свідків у цивільному процесі

Зміст

  • 1 Нормативна база
  • 2 Хто може бути свідком у цивільному процесі
  • 3 Порядок виклику свідків до суду
  • 4 Показання свідків, порядок допиту свідків
    • 4.1 Письмове опитування учасників справи як свідків
  • 5 Відмова свідка давати показання
  • 6 Судова практика

Нормативна база

  • Конституція України
  • Цивільний процесуальний кодекс України

Хто може бути свідком у цивільному процесі

Відповідно до ст. 69 ЦПК України, свідком є особа, якій можуть бути відомі які-небудь обставини, що мають значення для розгляду і вирішення справи.

Слід звернути увагу!
  • свідок є юридично незацікавленою особою. Громадяни, в яких зацікавленість носить юридичний характер, залучаються в процес як особи, котрі беруть участь у справі (позивач, відповідач, треті особи). У разі наявності іншої зацікавленості, особа може бути допитана як свідок;
  • законодавством не встановлено вік, з досягненням якого особа може бути допитана як свідок. При необхідності можуть бути допитані малолітні та неповнолітні свідки;
  • свідок є носієм відомостей про факти в результаті збігу обставин або безпосередньо сприймаючи події, що є обставинами даної справи, або одержавши відомості про них від інших осіб. У випадку, коли свідок не може назвати джерела своєї обізнаності щодо обставин, його показання не можуть використовуватися як доказ;
  • на свідка покладаються два основні обов’язки: з’явитися до суду у призначений час і дати правдиві показання щодо відомих йому обставин справи .

Відповідно до ст. 70 ЦПК України, не можуть бути допитані як свідки:

  • недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;
  • особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг посередництва (медіації) під час проведення позасудового врегулювання спору, — про такі відомості;
  • священнослужителі — про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
  • судді та присяжні — про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;
  • інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.

Так, сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено ЦПК України, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв — без згоди дипломатичного представника.

Порядок виклику свідків до суду

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім’я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, — до початку першого судового засідання у справі.
В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Статья в тему:  Небесный суд продолжение сколько серий

Показання свідків, порядок допиту свідків

Показання свідка — це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами ЦПК України.

Письмове опитування учасників справи як свідків

Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов’язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.
На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.
Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи — фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п’ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, — до першого судового засідання.
Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.
У заяві свідка зазначаються ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.
Якщо поставлене запитання пов’язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів.

Відмова свідка давати показання

Відповідно до ст. 71 ЦПК України, фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім’ї чи близьких родичів.
Особа, яка відмовляється давати показання, зобов’язана повідомити причини відмови.
Відповідно до ст. 93 ЦПК України, свідок має право відмовитися давати показання також, якщо:

  • поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;
  • учасником справи поставлено більше десяти запитань.

За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов’язати учасника справи надати відповідь.

Свідок. Його права та обов’язки в кримінальному провадженні.

Цікаві консультації

В наш непростий час, коли майже на кожному кроці відбувається порушення закону і ми можемо стати учасником цього, будь то самим порушником, потерпілим чи свідком необхідно знати свої права та обов’язки.

Сьогодні ми розглянемо права та обов’язки свідка у кримінальному провадженні.

Згідно з КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Як свідок особа може бути викликана і допитана лише після початку досудового розслідування.

Статья в тему:  Право яке створене судом

Не можуть бути допитані як свідки:

1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;

2) адвокати – про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

3) нотаріуси – про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

4) медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи – про відомості, які становлять лікарську таємницю;

5) священнослужителі – про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

6) журналісти – про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

7) професійні судді, народні засідателі та присяжні – про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;

8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;

9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо дійсних даних про їх особи;

10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо цих даних.

Також не можуть бути допитані як свідки без їх згоди, особи які мають право дипломатичної недоторканості, працівники дипломатичних установ — без згоди на це представника дипломатичної установи.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом цих осіб, зобов’язані роз’яснити їм про право відмовитися давати показання.

Цікавим є те, що особи зазначені в пунктах 1-5 можуть свідчити в суді використовуючи довірені їм відомості, але за письмовою згодою особи що довірила їм ці відомості.

Тобто, майже кожен з нас з Вами незалежно від віку, чи статі може виступати свідком у тому чи іншому кримінальному проваджені. Свідком може бути й малолітня дитина, але у цьому випадку використовують особливу «систему» взаємодії.

Згідно з ст. 226 КПК України, допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності — лікаря. З цієї статті дійсно видно, що законодавець забезпечує дитину її законним представником, яким може бути хтось з її батьків, усиновлювач, або представник від органу опіки та піклування, який буде захищати дитину від можливого тиску з боку обвинувачення, чи захисту. І це дійсно правильно, але нажаль на практиці буває по-іншому.

Особисто я під час проходження практики в суді, був очевидцем того як батько, законний представник неповнолітнього свідка чинив тиск на свою дитину і всіма можливими методами змушував дитину давати показання у вигідному для обвинувачення боці, непросто під час перерви між допитом (а всі ми знаємо що згідно з ст.226 пунктом 2 КПК Українидопит малолітньої або неповнолітньої особи, не може продовжуватись без перерви понад одну годину, а загалом понад дві години на день), а навіть під час самого допиту, різноманітними підморгуваннями, схваленнями, підказуваннями й коментарями. З одного боку дійсно правильно, що в судовому засіданні разом з неповнолітнім свідком перебуває добре знайома їй людина, яка уберігає її від впливу, але з іншого боку, чи ця людина не буде використовувати свої сімейні стосунки зі свідком для впливу на правдивість показань дитини? Питання залишається відкритим.

Неповнолітній свідок повинен розуміти всю серйозність та відповідальність свого обов’язку свідчити, законодавець врахував це і ст. 226 пункт 3 повідомляє, що особам які не досягли шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.

Статья в тему:  Протягом якого строку подається апеляційна скарга на рішення суду

Особливістю є те, що при допиті неповнолітніх, або малолітніх свідків судді потрібно проявляти особливу обережність, фіксуючи переважно те, що сам допитуваний розповідає про обставини справи, і бути обачливим з навідними запитаннями. Суд має враховувати, що неповнолітні легко піддаються впливу і навіюванню, вони можуть неправильно сприйняти і витлумачити певні факти, тому їм доцільно давати уточнюючі, доповнюючі, деталізуючі та контрольні питання про обставини справи.

Тобто в теорії, можлива ситуація коли малолітній свідок буде надавати суду неправдиві показання під впливом зацікавлених осіб і тим самим ставити під загрозу справедливість і законність судового рішення не несучи жодної відповідальності за свої свідчення. Щоб це попередити до нього потрібно донести, що від його свідчень залежить подальше життя людини проти кого, або на чию користь він свідчить це стосується як неповнолітніх свідків, так і дорослих. Але в жодному разі свідок не має забувати про свої права.

Стаття 66 КПК України сказано, що свідок має право:

1) знати, у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;

2) користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката;

3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 КПК України не підлягають розголошенню;

4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;

5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам’яті;

6) на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань;

7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноруч робити такі доповнення і зауваження;

8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

9) заявляти відвід перекладачу.

В свою чергу свідок зобов’язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;

3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Свідок обов’язково має пам’ятати про статтю 139 КПК України, а саме:

1. Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому КПК Українипорядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

· від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати — у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;

· від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати — у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

2. У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.

3. За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.

Неправдивий свідок

Свідку який збирається давати завідомо неправдиві показання, потрібно розуміти що він дає присягу, яка передбачена чинним законодавством і є офіційною, урочистою клятвою неухильно виконувати певні зобов’язання. Складання присяги полягає у проголошенні та скріпленні власноручним підписом її тексту.

Свідок має розуміти, що з моменту присяги він заключає своєрідний договір з судом, за порушення якого передбачена кримінальна відповідальність передбачена ст. 384 ККУ, а саме:

Статья в тему:  Что делает канцелярия в суде

1. Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках — караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Висновок

Якщо Вас викликають до суду у якості свідка, пам’ятайте:

· Ви маєте право не свідчити проти себе, чи своїх рідних.

· Якщо Ви точно не впевнені, що саме ця людина вчинила той чи інший злочин, свідком якого Ви стали давайте правдиві показання та тільки ті, в яких ви впевненні, від цього залежить майбутнє та життя іншої людини.

· Якщо Ви стали свідком того чи іншого незаконного діяння і на Вас чиниться тиск з боку винного — звертайтесь до свого адвоката та в правоохоронні органи.

· Пам’ятайте про Ваші права та обов’язки у рівній мірі. Не дозволяйте нікому здійснювати тиск на Вас (судді, прокурору, захиснику, тощо).

· Перед свідченням у суді пригадайте та змоделюйте ситуацію свідком якої Ви стали. Згадайте найдрібніші моменти, дуже часто вони є ключовими.

· Не надавайте суду неправдивих показань — це є порушенням закону України і в свою чергу несе кримінальні відповідальність від виправних робіт до позбавлення волі.

· Проконсультуйтесь зі своїм адвокатом.

Автор консльтації: Денис Журов

§ 1. СВІДОК

Свідок не є особою, яка бере участь у справі, але відповідно до ст. 47 ЦПК входить до числа осіб, які є іншими учасниками процесу, тобто є особою, що сприяє здійсненню правосуддя у цивільній справі.

ч. З ст. 180 ЦПК зобов’язує суд перед допитом свідка встановити його стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, оскільки це має значення для правильної побудови допиту свідка та оцінки його показань. Іншою особливістю процесуального становища свідка є також те, що він, як і експерт, є джерелом пізнання судом фак­тичних обставин у справі, його показання направлені на встановлення судом тих спірних юридичних фактів, за допомогою яких виникли, змінилися або були припинені дані спірні матеріальні правовідносини, існування яких стверджує чи заперечує позивач, відповідач, третя осо­ба. Тобто показання свідка є засобом доказування, про що йдеться у ст. 57 ЦПК, з яких суд одержує інформацію, що є необхідною для правильного вирішення справи.

Свідок є суб’єктом цивільних процесуальних правовідносин і тому наділений у процесі певними правами і обов’язками, які складають зміст його правоздатності та дієздатності. Його правоздатність виникає разом із дієздатністю , адже свідком може бути кожна особа, якій відо­мі будь-які обставини, що стосуються справи (ч. 1 ст. 50 ЦПК), яка здатна сприймати і відтворювати події навколишнього світу. Це зна­чить, що закон не встановлює обмежень за мотивами родинних сто­сунків або за мотивами віку свідка, але суди повинні по можливості уникати притягнення як свідків малолітніх дітей і враховувати їх ро­зумові вікові межі зі сприйняття фактів об’єктивної дійсності. Разом із тим у законі міститься ряд обмежень для допиту осіб як свідків.

Див.: Щеглов, В. Н. Субъекты гражданского процессуального процесса [Текст] / В.

Відповідно до ст. 51 ЦПК не підлягають допиту як свідки:

1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої психічні чи фізичні вади правильно сприймати об­ставини, що мають значення для справи, або давати показання;

Статья в тему:  Когда начнут работать суды в воронеже

2) особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з їхнім службовим чи професійним ста­новищем, — про такі відомості;

3) священнослужителі — про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

4) професійні судді, народні засідателі та присяжні — про обста­вини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку.

Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допи­тані як свідки без їх згоди, а представники дипломатичних представ­ництв — без згоди дипломатичного представництва. Тобто така забо­рона має умовний характер і вони можуть бути допитані в разі їх згоди, яка повинна бути надана перед допитом. Це випливає із положень За­кону України від 20.09.2001 р. «Про дипломатичну службу».

Крім зазначеного, існує правило, що особи можуть у визначених законом випадках скористатися правом імунітету свідка, тобто від­мовитися від давання показань. Це правило існувало ще в римському праві — «ніхто не може бути викликаний проти своєї волі для свідчен­ня проти тестя, зятя, вітчима, пасинка, двоюрідного брата, двоюрідної сестри, двоюрідного племінника і тих, хто знаходиться в більш близь­кій ступені родичів. ».

За чинним законодавством (ст. 63 Конституції України, ч. 1 ст. 52 ЦПК) фізична особа вправі відмовитися від давання показання щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близь­кий родич цих осіб).

У ЦПК вперше введено правило, що особа, яка відмовляється да­вати показання, зобов’язана повідомити причини відмови (ч. 2 ст. 52 ЦПК).

Свідок попадає в суд в основному з ініціативи осіб, які беруть участь у справі, а також за ініціативою суду, наприклад, у справах окремого провадження (ч. 2 ст. 235 ЦПК). При цьому особа, яка заявляє клопотання про виклик свідка, зобов’язана у заяві зазначити його ім’я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити (ст. 136 ЦПК).

На відміну від ЦПК 1963 р. новий процесуальний закон виразно зазначає про обов’язки і права свідка (ст. 50 ЦПК). Сформульовані два основних обов’язки: 1) з’явитися за викликом до суду у визначений час; 2) дати правдиві показання про відомі йому обставини. У разі не­можливості прибуття за викликом суду свідок зобов’язаний завчасно повідомити про це суд.

Свідки, які постійно проживають за межами знаходження суду, який розглядає справу, і не можуть з поважних причин з’явитися в судове засідання, можуть бути допитані судом за місцем їх проживання за судовим дорученням суду, який розглядає справу. Однак, якщо свідки, які дали показання суду, що виконував доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають показання у загальному порядку (ст. 132 ЦПК).

Особи, викликані до суду як свідки, мають права, які забезпечують їм реальну можливість з’явитися до суду для усного викладу своїх по­казань, а також для якнайповнішого та правильного повідомлення відо­мостей про факти.

Так, свідок, який не володіє мовою, якою ведеться судочинство, має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він воло­діє. Не викликає заперечення його право користуватися послугами перекладача.

По-друге, свідок має право користуватися письмовими записами в тих випадках, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчислен­нями та іншими даними, які важко зберегти в пам’яті. Ці записи пред’являються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду (ст.

По-третє, свідок може відмовитися від давання показань у випад­ках, встановлених законом.

Також свідок має право на компенсацію витрат, пов’язаних із ви­кликом до суду. Закон гарантує на час виконання обов’язків свідка збереження середнього заробітку за місцем роботи. Добові уразі пере­їзду, наймання житла, а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам відшкодовуються. Зазначене пра­во свідка та особи, яка сплачує свідкам витрати, детально урегульо­вано ст. 86 ЦПК. Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних із розглядом цивільних та адміністративних справ, і по­рядок їх компенсації за рахунок держави».

Статья в тему:  Нужна ли нотариальная доверенность от ип в суд

Свідок у цивільному процесі може використати й інші права, а саме: просити дозволу залишити залу судового засідання до закінчення роз­гляду справи після допиту, може бути за власного заявою допитаний повторно.

Дача показань свідком є громадянським обов’язком кожної особи, за винятками, встановленими законом. За завідомо неправдиві пока­зання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність (статті 384,385 КК),

а за невиконання інших обов’язків — відповідальність, встановлену

законом, наприклад за ст. 185 КУпАП у разі неповаги до суду, що ви­явилась у злісному ухиленні від явки в суд або в непідкоренні розпо­рядженню головуючого чи у порушенні порядку під час судового за­сідання. Також у разі неявки в судове засідання свідок, який належним чином був повідомлений, але без поважних причин не з’явився в су­дове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути під­даний приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у до­хід держави витрат на його здійснення (ст. 94 ЦПК). Цією статтею встановлені випадки, за яких деякі свідки не підлягають приводу.

Дитина в суді: допитати, опитати чи просто вислухати?

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ганна Гаро , адвокат, сімейний медіатор,

Голова Комітету з сімейного права НААУ,

лектор Вищої школи адвокатури НААУ

Марія Бабішена , помічник адвоката

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Аналогічної позиції притримується і судова практика. Зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №357/17852/15-ц визначено, що: « Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть переважати інтереси батьків. При цьому при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди. Натомість суди на порушення вимог закону не з`ясували й не зазначили думку дитини стосовно обставин, що безпосередньо стосуються її життя, адже на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції дитина перебувала у віці, що дозволяє сформулювати власні погляди ».

Отже , для того, щоб здійснити забезпечення найкращих інтересів дитини, потрібно, для початку, виявити ці інтереси . Одним з основних способів визначення інтересів дитини (яка досягла віку і такого рівня розвитку, який дозволяє їй сформулювати й висловити власні погляди) є визначення думки самої дитини щодо ситуації, що склалась.

Так, чинне законодавство України у багатьох нормативно-правових актах, зокрема у Сімейному кодексі України, передбачає необхідність вислухати думку дитини при прийнятті рішень що стосуються її життя (наприклад, ст. 171 СК України визначає, що дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном).

Статья в тему:  На які правовідносини поширюється юрисдикція судів

Водночас, як саме повинна відбуватись реалізація права дитини «бути вислуханою» відповісти важко, оскільки донести свою думку або своє бачення до суду дитина може у різний спосіб.

Розглянемо основні способи, які (відповідно до ЦПК України), дозволяють суду отримати інформацію від дитини у справах, що безпосередньо стосуються її життя.

Допит (характерні особливості, у відповідності до ст. 232 ЦПК України):

Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.

Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз’яснює обов’язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

Свідкам, які досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз’яснює обов’язок про необхідність давати правдиві показання, попереджає про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і приводить до присяги.

Батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники, якщо вони не заінтересовані у справі, представники органів опіки та піклування, служби у справах дітей можуть з дозволу суду ставити свідкові (дитині) питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.

У виняткових випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалений той чи інший учасник справи.

Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, після закінчення його допиту видаляється із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка в залі судового засідання.

Відповідно до ст. 147 ЦПК України, малолітні та неповнолітні особи не підлягають приводу в суд у разі, якщо вони є свідками, що були належно викликані, але без поважних причин не з’явились на судове засідання або не повідомили про причини неявки.

Отже, допит дитини є процесуальною дією, що має чітко регламентовану законом процедуру проведення, передбачає формалізм процедури, присутність при його проведенні батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, служби у справах дітей, а також, у випадку, коли дитина досягла 16 років , передбачає приведення свідка до присяги, існування відповідальності за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.

Крім того, допит спрямований на з’ясування обставин справи, певних фактів, а не здійснюється не визначення суб’єктивної думки дитини . Суд виступає «модератором» цього процесу, а також наділений правом ставити свідку питання після закінчення його допиту учасниками справи і з’ясовувати суть відповіді свідка на питання учасників справи. Тобто, активну роль у цьому процесі відіграють як інші учасники справи, так і суд.

ЦПК України не оперує поняттям «опитування дитини», однак, у ст. 93 передбачає можливість здійснити письмове опитування учасників справи як свідків.

Так, у часник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов’язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

При цьому, враховуючи, що свідками можуть бути й діти, а також те, що законодавець не встановив обмежень чи/та особливостей щодо письмового опитування малолітніх і неповнолітніх осіб, на їх опитування поширюється загальний порядок.

Таким чином, відповідно до вищезгаданого, опитуванням дитини може вважатись процедура, під час якої один з учасників справи в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, має право поставити не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи . Ця процедура також є регламентованою, проте, за порядком проведення відрізняється від допиту, який за загальним правилом передбачає викладення відомої свідку інформації у даній справі та надання відповідей на запитання в усій формі.

Статья в тему:  Почему состоялся суд над сократом

В загальному, опитування, як процес, передбачає активну роль особи, що його здійснює (підбір та формулювання питань, визначення їх кількості та порядку…). При цьому, активну роль займає не суд, а інший у часник справи .

З’ясування думки дитини:

СК України (ст. 171), Закон України «Про охорону дитинства (ст. 9), Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року та інші нормативно-правові акти гарантують дитині право бути ВИСЛУХАНОЮ під час судових чи адміністративних розглядів з питань, що стосуються її особисто у разі, коли вона досягла такого рівня розвитку, що дозволяє їй сформулювати власні погляди та висловити їх (в кожній справі суддя приймає рішення щодо цього питання враховуючи індивідуальні об’єктивні та суб’єктивні фактори).

При цьому, для процесу з’ясування думки дитини необхідне існування особи, яка цю думку буде з’ясовувати.

В цивільному процесі обов’язок з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами покладено на суд.

При цьому, чинне законодавство не встановлює одного варіанту, яким чином суд повинен здійснити таке з’ясування.

Водночас, враховуючи право дитини бути вислуханою, одним з основних способів з’ясування думки дитини можна вважати заслухання такої думки як безпосередньо від дитини, так і отримання відповідної інформації через її представника чи законного представника.

Так, у відповідності до положень ст. 45 ЦПК України, під час розгляду справи малолітня або неповнолітня особа має також право безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки .

Отже, на відміну від допиту, з’ясування думки дитини судом може відбуватись не лише шляхом безпосередньої участі дитини у судовому процесі, має на меті з’ясування не фактів і обставин, а суб’єктивної думки дитини, а тому й не передбачає приведення її до присяги та відповідальності дитини за відмову висловлювати свою думку .

З’ясування думки дитини у цивільному процесі можна визначити як загальний процес (сукупність дій суду), що спрямовані на реалізацію гарантованого законом права дитини бути вислуханою під час судових чи адміністративних розглядів з питань, що стосуються її особисто у разі, коли вона досягла такого рівня розвитку, що дозволяє їй сформулювати власні погляди та висловити їх. Відсутня чітка регламентація процедури здійснення з’ясування думки дитини судом , у зв’язку з чим, залежно від обставин конкретної справи таке з’ясування може здійснюватись за допомогою різних методів (наприклад, думка дитини може відображатись у письмових доказах (висновках психологічних досліджень, висновках органів опіки та піклування, письмових зверненнях дитини до суду, тощо); електронних доказах (відео, аудіо зверненнях до суду, повідомленнях у соціальних мережах, тощо); висновках психологічної експертизи, психологічного обстеження; показаннях дитини (особисто в залі судового засідання, за допомогою відео конференції)).

Активна роль у цьому процесі належить суду.

Звичайно, практика часто знаходить нові оригінальні способи тлумачення норм права та їх практичного застосування у процесі. Свою роль відіграє також й розвиток технологій, який сприяє створенню нових методів комунікації учасників процесу з судом. У зв’язку з цим, можлива поява й нових методів визначення думки дитини або отримання від дитини інформації, необхідної суду для з’ясування обставин у справі і ухвалення законного, справедливого й обґрунтованого рішення.

Адвокат у Києві

ГРОДОВСЬКА ОЛЕСЯ ПАВЛІВНА

(096) 203 18 51, (063) 044 18 07

Професійний супровід Ваших досягнень

ПОСЛУГИ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

  • АДВОКАТ ПО КРИМІНАЛЬНИМ СПРАВАМ КИЇВ
  • АДВОКАТ ПО АДМІНІСТРАТИВНИМ СПРАВАМ КИЇВ. АВТОАДВОКАТ
  • АДВОКАТ ПО ЦИВІЛЬНИМ СПРАВАМ КИЇВ. ЦІНИ
  • АДВОКАТ ПО СІМЕЙНИМ СПРАВАМ КИЇВ
  • АДВОКАТ У ЖИТЛОВИХ СПРАВАХ КИЇВ
  • АДВОКАТ У ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВАХ КИЇВ. ЦІНИ
  • АДВОКАТ У ТРУДОВИХ СПРАВАХ КИЇВ. ЦІНИ

ПОСЛУГИ ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

  • АДВОКАТ ПО ЗЕД ТА МИТНИМ СПРАВАМ КИЇВ
  • КОМПЛЕКСНЕ ЮРИДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ БІЗНЕСУ КИЇВ 2022
  • ЮРИДИЧНИЙ СУПРОВІД ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ КИЇВ
  • АДВОКАТ У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ КИЇВ
Статья в тему:  Кого у суді том врятував від шибениці

Популярні статті

  • Права батька після розлучення
    Переглядів: 45295
  • Огляд автомобіля працівниками поліції
    Переглядів: 44741
  • Коли автомобіль можуть забрати на штрафплощадку
    Переглядів: 30127
  • Чи є законним відеоспостереження за працівниками?
    Переглядів: 29855
  • Як написати відзив на позовну заяву по ЦПК України
    Переглядів: 27085

Популярні теми

Вас викликають як свідка під час кримінального провадження? Поради адвоката

Якщо Ви стали очевидцем події, по якій розпочато кримінальне провадження, готуйтесь до того, що можете бути викликані для допиту як свідок. При цьому, вік свідка законом не обмежений. Тобто, діти також можуть бути допитані, якщо завдяки своєму розвитку правильно сприймали обставини, які мають значення для справи. Соціальний статус людини також не має значення.

Однак, все ж таки, є категорія осіб, які не можуть бути допитані в якості свідка. Це адвокати, нотаріуси, священнослужителі, та інші особи, яким відома інформація, що є професійною таємницею чи не може бути розголошена згідно законодавства України.

Оскільки ніхто не застрахований від того, що у будь-який момент може стати свідком, слід все ж таки знати деякі основні права та процедуру проведення допиту свідка.

У слідчого

Насамперед, пам’ятайте, особа, яку викликають для допиту як свідка має бути проінформована у зв’язку з чим вона викликається і в якому кримінальному провадженні.

Перш ніж піти на допит, дайте знати рідним чи друзям хто і куди вас викликає.

Перед допитом слідчий зобов’язаний перевірити особу свідка, роз’яснити права, а також порядок проведення допиту.

При цьому свідок попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань. За необхідності до участі в допиті залучається перекладач.

Кожний свідок повинен допитуватись окремо, у відсутність інших свідків та сторонніх осіб, які не мають відношення до кримінального провадження (в тому числі працівників міліції). Дана слідча дія фіксується протоколом допиту. Обов’язково слідкуйте за тим, щоб у протоколі містилась інформація про особу, яка Вас допитує, дату, місце проведення допиту, а також час початку та закінчення допиту. Також обов’язково в протоколі має міститись інформація, що Вас повідомили про права та обов’язки свідка, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому – понад вісім годин на день. Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис.

Перш ніж щось розповідати слідчому знайте, що відповідно до ст. 63 Конституції України Ви маєте право відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї. До близьких родичів та членів сім’ї відносяться чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті.

За бажанням допитуваної особи вона має право викласти свої показання власноручно, після цього їй можуть бути поставлені додаткові запитання.

Під час допиту завжди відповідайте лише на поставлені питання і не розпочинайте задушевних розмов зі слідчим. Пам’ятайте, що завдання слідчого – отримати від Вас максимум інформації, і те, що Ви не бажали розповідати, посилаючись на ст. 63 Конституції України, стане відомим слідчому саме під час «розмови по душам», а Ви цього навіть не помітите.

Якщо до кінця не впевнені у своїх словах, не використовуйте в своїх відповідях категоричних мовних оборотів таких як: «категорично заявляю», «стовідсотково впевнений», «було саме так, і не інакше», оскільки подібні вислови в подальшому можуть обернутись проти Вас. Тому на запитання: «Чи Ваш підпис на пред’явленому документі?» краще говорити, що «підпис схожий на мій» і це не буде сприйматися як неправдиві покази, оскільки з моменту підпису документа може пройти багато часу і людина може не пам’ятати всі обставини свого життя детально, що є досить природнім.

Статья в тему:  Як завіряються копії документів для суду

Під час допиту ведіть себе стримано і не давайте волю емоціям, не піддавайтесь на провокації слідчого, який може використовувати і шантаж під час допиту.

Після закінчення допиту уважно прочитайте протокол допиту та підпишіть кожну його сторінку. У випадку невірного відображення Ваших слів вимагайте від слідчого відповідного виправлення показань, а у разі відмови – зазначте про це у кінці протоколу допиту власноручно та викладіть обставини так як Ви вважаєте за необхідне. Також в кінці протоколу Ви можете викласти і всі інші зауваження щодо порядку проведення допиту, після чого закресліть всі порожні місця в протоколі, що унеможливить внесення до нього доповнень після того як Ви підете від слідчого.

В суді

Якщо ви потрапили на допит в судове засідання, корисно буде знати, що перед допитом суддя також встановлює відомості про особу свідка, з’ясовує його стосунки з обвинуваченим і потерпілим, перевіряє чи отримав він пам’ятку про свої права та обов’язки, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз’яснює їх, а також з’ясовує, чи не відмовляється свідок від давання показань і попереджає про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання. Після цього свідок приводиться до присяги.

Суд зобов’язаний в разі необхідності захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду.

Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту – захисник чи обвинувачений.

У виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка проведення допиту відбувається з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод.

Після допиту свідка йому можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними представниками, а також суддею.

Свідок може бути допитаний повторно, якщо з’ясувалося, що він може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався

Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.

Свідок, якого вже допитали може бути залишений у залі судового засідання на вимогу суду.

Допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності – лікаря. Свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз’яснює обов’язок про необхідність давати правдиві показання, але не попереджає про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

Наостанок, хочу зазначити, якщо ви невпевнені у дотриманні Ваших прав, тоді можете скористатися своїм законним правом на присутність адвоката при допиті свідка.

Майте на увазі, що у разі ігнорування слідчим чи суддею Вашого права давати свідчення за участі адвоката, Ви можете відмовитись від дачі показань. Пам’ятайте, що свідок звільняється від відповідальності за відмову від дачі показань у випадку не допуску до нього захисника, якого він обрав.

Потрібна консультація адвоката ? Не зволікайте з вирішенням проблеми – записуйтесь на консультацію за тел. – 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг

Читайте більше інформації про кримінальну відповідальність тут

Источники:

http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96

http://protocol.ua/ua/svidok_yogo_prava_ta_obov_yazki_v_kriminalnomu_provadgenni/

http://lawbook.online/protses-ukrajini-tsivilniy/svidok-57299.html

http://www.hsa.org.ua/blog/dytyna-v-sudi-dopytaty-opytaty-chy-prosto-vysluhaty/

http://go-advocate.com/vas-vyklykayut-yak-svidka-pid-chas-kryminalnoho-provadzhennya/

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector