2 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Ухвали слідчого судді та суду які не можуть бути оскаржені

Содержание

Аналітика

Верховний Суд: право на оскарження ухвал про призначення податкових перевірок в рамках кримінального провадження підтверджено!

20 липня, 2018 Інформаційні листи

Питання незаконності призначення слідчими суддями податкових перевірок у рамках кримінального провадження вперше було піднято ще у жовтні 2016 року в нашому інформаційному листі «Податкові перевірки в рамках кримінального провадження: незаконність і недопустимість, наслідки».

І вже з перших спроб боротьби з такого роду ухвалами правова спільнота зіткнулася із дуже серйозною проблемою – апеляційні суди відмовляли у відкритті провадження за апеляційними скаргами у зв’язку з тим, що ст. 309 КПК України не передбачено право на оскарження такого роду ухвал в апеляційному порядку. Проте КПК України не передбачає ані права слідчих/прокурорів на звернення до слідчих суддів із клопотаннями про призначення податкової перевірки в рамках кримінального провадження, ані права слідчих суддів на винесення такого роду ухвал.

Звісно, були колегії суддів апеляційних судів, які підходили до вирішення права на оскарження ухвал про призначення податкової перевірки в рамках кримінального провадження з позиції верховенства права, приймали до розгляду та задовольняли апеляційні скарги платників (як описано детальніше в аналітичному матеріалі за посиланням) – проте, переважна більшість суддів апеляційної інстанції намагалися «відхреститися» від такого роду апеляційних скарг і просто відмовляли у відкритті апеляційного провадження за ними.

Такі ухвали про відмову у відкритті провадження були оскаржені в касаційному порядку. І навіть була негативна практика – зокрема, Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2018 року в справі № 757/2200/17-к, якою суд визнав законною ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу про призначення перевірки в рамках кримінального провадження. Вказана Постанова була явно незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, про що детально викладено в аналітичному матеріалі за посиланням.

Разом із цим, на щастя, колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду винесла Ухвалу від 06 березня 2018 року № 51-499км17, якою прийняла рішення про передачу справи за касаційною скаргою на Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою на Ухвалу слідчого судді про призначення перевірки в рамках кримінального провадження ̶̶̶ на розгляд Великої Палати Верховного Суду як таку, що містить виключну правову проблему, і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Статья в тему:  Можно ли взыскать проценты после решения суда

З того часу правова спільнота, затамувавши подих, чекала, що ж вирішить Велика Палата Верховного Суду, чи підтвердить вона право на оскарження в апеляційному порядку ухвал про призначення перевірок в рамках кримінального провадження, та чи розгляне взагалі право слідчих суддів на винесення такого роду ухвал.

23 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду (далі – Велика Палата ВС) винесла Постанову у справі № 243/6674/17-к (міститься за посиланням), якою Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на Ухвалу про призначення перевірки було скасовано і призначено новий розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції (далі – Постанова Великої Палати ВС).

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВС

Відповідно до п. 15 Постанови Великої Палати ВС суд виходив із наступного (цитата):

Тобто Велика Палата ВС виходила з того, що оскільки КПК України не містить правових підстав та порядку винесення слідчими суддями ухвал про призначення перевірок в рамках кримінального провадження – положення ст. 309 КПК України, яке містить перелік ухвал слідчих суддів, що можуть бути оскаржені в рамках досудового розслідування, не повинні застосовуватися до даного випадку.

При цьому щодо застосування норм процесуального права суд у п. 16 Постанови Великої Палати ВС погодився із судом касаційної інстанції, який передав дану справу на перегляд Великої Палати ВС про те, що:

При цьому, надаючи аргументування щодо застосування норм кримінального процесуального права, Велика Палата ВС у п. 20-21 Постанови вказала:

«20. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження, і зокрема, з забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

21. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК (частина третя статті 392 КПК). Буквальне тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку лише тоді, коли в КПК є норма, якою це дозволено. Однак Конституційний Суд України, розглядаючи положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження (абзац другий підпункт 3.2. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010…).

Оскільки ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової перевірки не передбачено КПК, то немає ні дозволу, ні заборони щодо апеляційного оскарження такої ухвали».

При цьому застосування до даного випадку приписів ст. 309 КПК України, яка передбачає, що інші ухвали слідчого судді (право на оскарження яких на досудовому провадженні не передбачено даною нормою) оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді – порушувало б право на ефективний судовий захист. Зокрема, у п. 22 Постанови Велика Палата ВС зазначила, що:

В обґрунтування наведеного Велика Палата ВС навела практику Європейського Суду з прав людини із застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) щодо умов прийнятності апеляційної скарги, зазначивши те, що одним з аспектів «Право на суд» є право доступу до суду, яке не є абсолютним і може підлягати обмеженням (накладення обмежень дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги). Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ «Воловік проти України», «Креуз проти Польщі», «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі»).

Статья в тему:  Сколько зарабатывает суд мед эксперт в казахстане

Водночас Велика Палата ВС зазначає, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети, або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ «Тіннеллі та сини, Лтд та ін.», «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства»).

На підставі вищевикладеного, Велика Палата ВС у п. 26-28 Постанови прийшла до наступних в и с н о в к і в:

«26. Зважаючи на важливість для суб’єктів, щодо діяльності яких слідчі судді надають дозволи на проведення позапланових перевірок, прав, установлених статтею 8 Конвенції та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, та враховуючи відсутність надійних процесуальних механізмів захисту прав під час підготовчого провадження, Велика Палата вважає практичним та ефективним право на апеляційний перегляд таких ухвал у стадії досудового розслідування.

27. Оскільки слідчий суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області прийняв рішення про надання дозволу на проведення комплексної позапланової перевірки, яке не передбачене КПК, то суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на це рішення слід було керуватися приписами частини шостої статті 9 КПК щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених частиною першою статті 7 КПК. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (пункт 17 частини першої статті 7 КПК). Зміст цієї засади розкрито у статті 24 КПК, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

28. ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ВІДКРИВАТИ АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА СКАРГАМИ НА УХВАЛИ СЛІДЧИХ СУДДІВ ПРО НАДАННЯ ДОЗВОЛУ НА ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАПЛАНОВИХ ПЕРЕВІРОК».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду було нарешті усунуто суперечливість практики стосовно права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів про призначення перевірок та фактично підтверджено право осіб на таке оскарження.

ЩОДО САМИХ УХВАЛ СЛІДЧИХ СУДДІВ

Разом з цим, щодо питання незаконності самої ухвали про призначення перевірки в рамках кримінального провадження, про що також було зазначено в касаційній скарзі – Велика Палата ВС зазначила, що суд касаційної інстанції позбавлений права висловлюватися з цього приводу, оскільки суд апеляційної інстанції цих доводів не переглядав і своїх мотивів щодо цього не наводив – відповідно, суд обмежений межами касаційного провадження.

З цього приводу вважаємо, що Велика Палата ВС насправді дала шанс «виправитись» судам апеляційних інстанцій під час розгляду такого роду апеляційних скарг. Так, у Постанові Велика Палата ВС прямо зазначила про те, що винесення ухвал про призначення перевірок не передбачено КПК України.

Зокрема, у п. 14, 15, 21, 27 Постанови Великої Палати ВС зазначено:

«14. …ЖОДНОЮ З НОРМ ПРАВА, наведених слідчим суддею в ухвалі, НЕ ПЕРЕДБАЧЕНЕ його повноваження постановляти ухвалу про надання дозволу на проведення позапланової перевірки.

Статья в тему:  Где находятся души умерших до страшного суда

15. …Однак апеляційний суд залишив поза увагою ту обставину, що кримінальна процесуальна норма, якою він керувався, стосується відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами лише на ухвали слідчих суддів, що передбачені КПК….

21. Оскільки ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової перевірки НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО КПК, то немає ні дозволу, ні заборони щодо апеляційного оскарження такої ухвали….

27. Оскільки слідчий суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області прийняв рішення про надання дозволу на проведення комплексної позапланової перевірки, яке не ПЕРЕДБАЧЕНЕ КПК…».

Таким чином, Велика Палата ВС фактично встановила ту обставину, що жодною нормою КПК України не передбачено право слідчого судді на призначення перевірки в рамках кримінального провадження. І саме на підставі вказаної обставини було здійснено висновок щодо права на оскарження такого роду ухвал в апеляційному порядку на загальних засадах КПК України, оминаючи приписи ст. 309 КПК України.

У свою чергу, відповідно до ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII:

Крім того, відповідно до приписів ч. 4 ст. 434-1 КПК України, відповідно до якої:

Тобто суди касаційної інстанції повинні слідувати висновкам щодо застосування норм права, наведених у рішенні Великої Палати ВС – відповідно, автоматично вказане правило стосується і судів першої та апеляційної інстанцій, перегляд рішень яких покладено на Касаційний суд.

Таким чином, наведені висновки щодо застосування норм права, викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду, повинні бути враховані судом апеляційної інстанції, і провадження за даною апеляційною скаргою повинно бути відкритим.

Зазначене вважаємо перемогою правової спільноти у бою, який тривав останні 2 роки.

НОВА ПРАКТИКА

Після вказаного рішення Великої Палати ВС, адвокатам КМ Партнери вдалося скасувати Ухвалу слідчого судді про призначення податкової перевірки в рамках кримінального провадження стосовно одного з клієнтів.

Зокрема, Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 липня 2018 року в справі № 11-сс/796/3256/2018 суд скасував Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2018 року про призначення податкової перевірки (в ЄДРСР за посиланням), вказавши:

«Але чинний КПК України не містить норм, які б надавали право прокурору чи слідчому звертатися до слідчого судді з клопотаннями про призначення позапланової документальної перевірки у кримінальному провадженні, не визначає порядок розгляду таких клопотань та повноважень слідчого судді щодо їх розгляду, а так само ухвалення рішення за результатами розгляду клопотання про призначення позапланової перевірки….

Таким чином, за відсутності у слідчого судді повноважень на розгляд клопотання прокурора про призначення позапланової документальної перевірки та встановленого нормами КПК України порядку розгляду такого клопотання, на переконання колегії суддів, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва, задовольнивши клопотання прокурора, вийшов за межі повноважень, наданих йому чинним кримінальним процесуальним законом, та постановив рішення, яке не передбачено КПК України, а відтак і не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2018 року як така, що постановлена у поза процесуальний спосіб, з порушенням вимог ст. 26 КПК України, тобто з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, підлягає скасуванню».

Статья в тему:  По какому адресу подавать в суд

Таким чином, бачимо верховенство права вже в дії в судах апеляційної інстанції й сподіваємося, що слідчі судді наслідуватимуть вказане правозастосування.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Практика Верховного Суду щодо оскарження ухвали слідчого судді в апеляційній інстанції

Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК України. Це ухвали стосуються:

  • відмови у наданні дозволу на затримання;
  • застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмови в його застосуванні;
  • продовження строку тримання під вартою або відмови в його продовженні;
  • застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмови в його застосуванні;
  • продовження строку домашнього арешту або відмови в його продовженні;
  • застосування запобіжного заходу у вигляді застави або відмови в застосуванні такого заходу;
  • поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмови в такому поміщенні;
  • продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмови в його продовженні;
  • направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмови у такому направленні;
  • арешту майна або відмови у ньому;
  • тимчасового доступу до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності;
  • відсторонення від посади або відмови у ньому;
  • продовження відсторонення від посади;
  • відмови у здійсненні спеціального досудового розслідування;
  • закриття кримінального провадження на підставі частини дев’ятої статті 284 цього Кодексу.

Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 КПК України, про скасування повідомлення про підозру чи відмову в задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Чи можуть бути предметом перевірки суду апеляційної інстанції ухвали слідчого судді щодо питань, не передбачених чинним КПК?

Аналізуючи практику Верховного Суду питання щодо правильного застосування норм кримінального процесуального закону, які містяться у ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК України, можна зробити наступний висновок: перелік ухвал, зазначений у статті 309 КПК, розширеному тлумаченню не підлягає.

Така правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року у справі №757/37346/18-к.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання адвоката в інтересах особи і встановлено строк в 1 місяць з дня проголошення ухвали для закінчення проведення досудового розслідування та за його результатами прийняття прокурором одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень у кримінальному провадженні за підозрою особи у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Київський апеляційний суд ухвалою на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора на вищезазначену ухвалу слідчого судді, вважаючи, що рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Ухвала слідчого судді, якою частково задоволено клопотання захисника про встановлення строку досудового розслідування і зобов`язання виконання процесуальних дій, не входить до переліку ухвал, передбачених статтею 309 КПК.

Статья в тему:  В який суд оскаржити постанову даі

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до положень ст. 24 КПК України, кожному громадянину гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частина 4 статті 399 КПК України визначає: якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.

Отже, суддя апеляційного суду, дотримуючись вимог КПК України, правильно встановив, що оспорювана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в порядку апеляційної процедури, та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, належним чином умотивувавши своє рішення.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, тож Кримінальний процесуальний кодекс України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.

Так, у постанові Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18 прокурор обґрунтовував касаційну скаргу тим, що рішення суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження у порушення вимог ст. 370 КПК України є невмотивованим. На думку прокурора, чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить прямої заборони на звернення прокурора до апеляційного суду зі скаргою повторно у випадку відмови у відкритті апеляційного провадження.

Суд не погодився з доводами прокурора та визначив, що апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК.

У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа №646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа №161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження)».

Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції, та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

При аналізі міжнародного права та практики ЄСПЛ з питань оскарження ухвал, які не підлягають оскарженню, Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами.

Статья в тему:  Какой суд самый главный в украине

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховний Суд висловив позицію щодо звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.

Стаття 309. Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування

1. Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:

1) відмову у наданні дозволу на затримання;

2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;

3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;

6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;

7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;

8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;

9) арешт майна або відмову у ньому;

10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа — підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

11) відсторонення від посади або відмову у ньому;

11-1) продовження відсторонення від посади;

12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;

13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев’ятої статті 284 цього Кодексу.

2. Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

3. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

КОМЕНТАР від ресурсу «ПРОТОКОЛ»:

Ухвалою слідчого судді Соснівського суду від 23.10.2018 скасовано арешт на 25 000 доларів США, які вилучені у особи, яка притягується до відповідальності за вимагання хабара. Ситуація у справі була ускладнена тим, що з вказаних коштів арешт вже скасувався, не зважаючи на це працівники СБУ кошти не повертали доки не звернулися з повторним клопотанням про накладення арешту.

Районний суд – відмовив у накладенні повторного арешту, але це питання успішно «продавлене» у суді апеляційної інстанції, який наклав арешт. В повторне скасування арешту судом 1 інстанції (ще й при умові його накладення апеляційний судом) мало хто вірив.

Статья в тему:  Когда суд над шамсутдиновым

Не зважаючи на це, наше клопотання про повторне скасування арешту, судом задоволене, арешт скасовано. Але, на цьому історія не закінчилася… Генеральна прокуратура оскаржила вказану ухвалу суду, не зважаючи на те, що вона не підлягає оскарженню відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу — стаття 309 КПК України.

Більш того, всупереч судовій практиці, зокрема й апеляційного суду про відмову у відкритті провадження за такими скаргами, – суд розпочав слухати справу. У складі колегії знаходився суддя, який накладав повторний арешт на дані кошти. У відводі даному судді – відмовлено. Не зважаючи на вищевказане, 10.12.2018 ми довели перед судом, що вилучені кошти належіть іншій особі, а тому арешт безпідставний. Прокуратурі відмовлено у задоволенні апеляційної скарги.

Ми переконані в тому, що порушення суддями норм процесу повинно призводити до позбавлення їх статусу суддів, особливо коли це відбувається вже на рівні суду апеляційної інстанції, яка повинна дисциплінувати суддів першої інстанції. Оскаржуючи дурість суду першої інстанції заявник насамперед втрачає час, і коли суд апеляційної інстанції продовжує дурість, то дисциплінарна реакція на подібних красенів повинна бути неминучою. На превеликий жаль поки що Вища рада правосуддя так не вважає і судді майже не несуть відповідальності за процесуальні порушення.

Оцініть процесуальні порушення у цій справі з точки зору часу, який витратив потерпілий намагаючись своїми клопотаннями змусити слідчого щось робити, зокрема надати йому копії ряду постанов кримінального провадження.

Слідчий проігнорував клопотання потерпілого і така бездіяльність була оскаржена слідчому судді, який насамперед і повинен боротися з бездіяльністю слідчих на своєму рівні. Необґрунтовано цей суддя відмовив у відкритті провадження за скаргою потерпілого.

Ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження потерпілий оскаржив до суду апеляційної інстанції. Проте і цей суд відмовив у відкритті апеляційного провадження посилаючись на частину 4 ст. 399 КПК України.

ВС скасував рішення суду апеляційної інстанції і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Зокрема ВС підкреслив, що відповідно до частини 2, ст. 309 КПК Українипід час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про повернення скарги на бездіяльність слідчого або відмову у відкритті провадження по ній.

І тут питання навіть не в тому, як могли не побачити ч.2, ст. 309 КПК України судді апеляційної інстанції, а в тому що весь цей час слідчий продовжував бездіяти і спостерігати як судді, які явно порушують процес допомагають йому у цьому.

ВСУ керуючись принципами верховенства права та законності розв’язує у цій справі процесуальну колізію або практичну недолугість КПК України у питання оскарження ухвал слідчого судді. Так, слідчий суддя постановляє ухвалу, яка відповідно до ст. 309 КПК України не підлягає апеляційному оскарженню (зміст ухвали в даному випадку значення не має).

Учасник кримінального провадження оскаржує її до суду апеляційної інстанції, проте суд апеляційної інстанції начебто правомірно відповідно до ст. 399 КПК України відмовляє у відкритті апеляційного провадження незважаючи на будь-яку аргументацію. Суд касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції і залишає касаційну скаргу без задоволення.

В чому тут проблема? В тому, що слідчий суддя може постановити ухвалу, яка непередбачена КПК України, тобто вийде за межі своїх повноважень на стадії досудового розслідування, і ця ухвала кардинально змінить кримінальне провадження, створить непередбачені законом зобов’язання для учасника провадження, тощо.

Статья в тему:  Что должен делать свидетель в суде

І тут ВСУ прогресивно застосовує загальні принципи права і приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції «може» відмовити у відкритті провадження у випадку надходження скарги на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню, проте «повинен» приймати це рішення з урахуванням верховенства права та законності.

Хоча з іншого боку суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті провадження вважає, що відповідно до КПК він не «може», а «зобов’язаний» це зробити. Тобто, за логікою ВСУ суду апеляційної інстанції кожного разу у такий ситуації слід добряче поміркувати «чи не вийшов слідчий суддя за межі своїх повноважень постановляючи ухвалу, яка оскаржується учасником, проте не підлягає оскарженню згідно ст. 309 КПК України».

ВСУ також обґрунтовує свій висновок ст. 7 та ст. 9 КПК України, скасовує ухвали суду касаційної та апеляційної інстанцій у справі та направляє апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню, на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Чи має право слідчий або прокурор у кримінальному провадженні звертатись до суду із клопотанням про призначення позапланової документарної податкової перевірки платника податків або чи має законні повноваження слідчий суддя задовольняти таке клопотання та призначати таку перевірку? Практика призначень податкових перевірок під час кримінальних проваджень існує і обґрунтовується пунктом 78.1.11 ПК України, який передбачає здійснення позапланової перевірки у випадку коли «отримано судове рішення суду (слідчого судді) при призначення перевірки, винесене ним відповідно до закону».

Інколи слідчі судді відмовляють у задоволенні подібних клопотань, проте поки що це не стало повсюдним.

Складність боротьби із такими ухвалами слідчих суддів полягає в тому, що відповідно до ст. 309 КПК України — «ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування» вони не оскаржуються.

У цій справі ухвала слідчого судді про призначення позапланової перевірки була оскаржена до суду апеляційної інстанції, і суд апеляційної інстанції розглянув таку скаргу та ухвалив рішення по суті на користь заявника.

Скасовуючи ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції підкреслив, що КПК України не передбачає права слідчого або прокурора на звернення до слідчого судді із клопотанням про призначення позапланової перевірки, і у КПК відсутня процедура розгляду такого клопотання. Тому, задовольняючи подібне клопотання слідчий суддя виходить за межі своїх повноважень і дії у спосіб, який не відповідає процесуальному закону.

Слід також додати, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі ст. 309 КПК України, іншими словами порушив цю статтю, коли розглянув скаргу на ухвалу слідчого судді по суті. В даному випадку це прогресивний хід, і така подія трапляється у практиці дуже рідко. Суд керувався загальними нормами КПК та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. — «право на ефективний засіб юридичного захисту.» Цікаво, що у самій ухвалі суду апеляційної інстанції зазначено, що вона не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 309. Ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування

1. Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:

1) відмову у наданні дозволу на затримання;

2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;

Статья в тему:  В течении какого времени можно обжаловать заочное решение суда

3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;

7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;

8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;

9) арешт майна або відмову у ньому;

10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа — підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

11) відсторонення від посади або відмову у ньому.

2. Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

3. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Стаття 311. Рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які можуть оскаржуватися слідчим

1. Під час досудового розслідування слідчий, який здійснює розслідування певного кримінального правопорушення, має право оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені у відповідному досудовому провадженні, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Глава 27. Підготовче провадження

Стаття 317. Матеріали кримінального провадження (кримінальна справа) та право на ознайомлення з ними

1. Документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).

Загальні положення судового розгляду

Стаття 320. Запасний суддя.

У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове провадження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про призначення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання. Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, судовий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.

Стаття 333. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження.

У разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування. Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.

Статья в тему:  Сколько калорий в суде

В ухвалі суду про доручення проведення слідчої (розшукової) дії зазначається, для з’ясування або перевірки яких обставин і які саме слідчі (розшукові) дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення. Слідчі (розшукові) дії, що проводяться на виконання доручення суду, здійснюються в порядку, передбаченому главами 20 та 21 цього Кодексу.

Прокурор зобов’язаний надати доступ до матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчих (розшукових) дій за дорученням суду, учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, та надати їх суду у встановлений строк.

Стаття 309. Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування

Кримінальний процесуальний кодекс України (КПКУ)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 11.01.2019
  • вступив у чинність 13.04.2012

Ст. 309 КПКУ в останній чинній редакції від 16 березеня 2018 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Розділ III. Досудове розслідування

Глава 26. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування

Стаття 309. Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування

1. Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:

1) відмову у наданні дозволу на затримання;

2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;

3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;

7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;

8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;

9) арешт майна або відмову у ньому;

10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа — підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

11) відсторонення від посади або відмову у ньому;

12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування.

2. Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

3. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Источники:

Верховний Суд: право на оскарження ухвал про призначення податкових перевірок в рамках кримінального провадження підтверджено!

http://sud.ua/ru/news/publication/153711-praktika-verkhovnogo-sudu-schodo-oskarzhennya-ukhvali-slidchogo-suddi-v-apelyatsiyniy-instantsiyi

http://protocol.ua/ua/kriminalniy_protsesualniy_kodeks_ukraini_stattya_309/

http://lektsii.org/6-6127.html

http://urist-ua.net/%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_309/

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector