0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

В яких областях діяли судові палати

В яких областях діяли судові палати

1. Історія становлення господарських судів України.

Система господарських судів України прийшла на заміну державному і відомчому арбітражу. Заміна арбітражів судами відбулася із прийняттям 04 червня 1991 року Закону України «Про арбітражний суд.
Прототипом господарських судів у Російській імперії були комерційні суди, що розглядали торговельні та вексельні справи, справи про торговельну неспроможність тощо.
У перші роки після жовтневого перевороту розбіжності між підприємствами вирішувалися в адміністративному порядку – вищими органами управління.
Пізніше, у 1922 році, були створені арбітражні комісії – Вища арбітражна комісія при Раді Праці та Оборони та арбітражні комісії при обласних економічних нарадах (рад наркомах, облвиконкомах), а також відомчі арбітражні комісії. У 1931 році в системі органів управління був створений державний арбітраж для розгляду майнових спорів між організаціями, підприємствами, установами соціалістичного господарства. Існували два види арбітражу – державний та відомчий.
Система арбітражів, неодноразово модифікована, проіснувала 60 років і була скасована із введенням в дію Закону України «Про арбітражний суд» від 04.06.91.
Заміна системи арбітражів арбітражними судами була викликана новими економічними умовами, створенням нових рівноправних форм власності.
Розвиток економічних відносин на сучасному етапі викликав необхідність внесення змін до арбітражного процесуального законодавства. Такі зміни були внесені, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України, прийнятого 06.11.91. Закон «Про арбітражний суд» втратив чинність із набранням чинності (01.06.2002) Законом України «Про судоустрій України» від 07.02.2002.

2. Законодавство, що регулює діяльність господарських судів.
Господарське процесуальне право має відокремлені джерела, які містять організаційні норми, що закріплюють систему господарських судів (Закон України «Про судоустрій України»); загальні процесуальні норми (Господарський процесуальний кодекс України) та спеціальні процесуальні норми, які містяться в законах як матеріально-правового, так і процесуально-правового характеру (Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
До джерел господарського процесуального права належать нормативно-правові акти, в яких містяться норми, що регулюють порядок здійснення правосуддя з господарських відносин.
Головне місце серед цих актів посідає Конституція України, у статті 6 якої закріплено принцип здійснення державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Зазначено, що органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст буд-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Постановою пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено: якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосовувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.
В розділі VIII Конституції закріплено принципи організації судів ( територіальність і спеціалізація), незалежність і недоторканість суддів, вимоги щодо суддів і порядок їх призначення та обрання, основні засади судочинства, державне забезпечення функціонування судів, діяльність судів, засади правового статусу Вищої ради юстиції.
Коло інших законодавчих актів, що входять до джерел господарського процесуального права, є досить широким і має різне юридичне значення і спрямованість. Основними за значенням законами, які слід у першу чергу віднести до джерел, є Закон України «Про судоустрій України» та Господарський процесуальний кодекс України.
Закон України «Про судоустрій України» визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів і регулює інші питання судоустрою. Цим законом встановлено систему господарських судів та їх повноваження.
Основним джерелом господарського процесуального права також є Господарський процесуальний кодекс України, який складається з 15 розділів.
Частина норм господарського процесуального права міститься в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Норми цього закону передбачають особливості провадження справ про банкрутство і є спеціальними стосовно норм ГПК України.
Відносини, пов язані із справлянням державного мита з позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, урегульовані Декретом Кабінету Міністрів від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито» з подальшими змінами і доповненнями, а також Інструкцією про порядок обчислення і справляння державного мита (затверджено наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 з наступними змінами і доповненнями).
Діяльність господарського суду регулюється і деякими нормами цивільного та цивільного процесуального законодавства.
До джерел господарського процесуального права належить і широке коло законів, які вміщують окремі норми, що стосуються провадження в господарських судах. Переважно це акти, які визначають підвідомчість спорів господарському суду (Закони України «Про власність», «Про підприємництво», «Про підприємства», «Про зовнішньоекономічну діяльність» тощо).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори також на підставі міжнародних договорів, згода на обов язковість яких надана Верховною Радою України.
Важливе значення для розгляду господарських справ, вдосконалення правозастосовчої практики господарських судів мають керівні роз яснення Вищого господарського суду України. Вищий господарський суд України, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про судоустрій України» дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз яснення з питань застосування законодавства України щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції. Ці роз яснення можна віднести до нормативного тлумачення норм права. Вони надаються з метою запобігання в процесі розгляду господарських спорів неправильному розумінню та неоднаковому застосуванню правових норм щодо практики застосування положень окремих законодавчих актів, предметом регулювання яких є господарська чи підприємницька діяльність, оподаткування, орендні відносини, захист права власності, правовідносини, що виникають внаслідок банкрутства тощо.
Роз яснення Вищого господарського суду не належать до офіційних тлумачень.

Статья в тему:  Иностранное право в английском суде воспринимается как

3. Завдання і функції господарських судів.
Основними завданнями господарського суду є такі:
— захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарський правовідносин;
— сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин;
— внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.
На виконання вказаних завдань господарські суди виконують такі основні функції:
— здійснюють правосуддя з господарських відносин, тобто вирішують господарські спори та інші справи, віднесені до юрисдикції господарських судів;
— попереджують порушення законодавства у сфері господарської діяльності;
— ведуть статистичний облік і здійснюють аналіз статистичних даних про свою діяльність;
— вивчають і узагальнюють практику застосування законодавства при розгляді господарських спорів;
— здійснюють організаційне керівництво господарськими судами.
Характер і зміст завдань і функцій господарських судів свідчать про їх винятково важливу роль у механізмі управління економікою держави.

4. Система господарських судів України та їх склад.
Відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій України» господарські суди є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції.
Господарські суди складають єдину систему спеціалізованих судів, яку складають:
— місцеві господарські суди – господарський суд автономної республіки Крим, господарські суди областей, міст Києва і Севастополя;
— апеляційні господарські суди – 11 апеляційних господарських судів;
— Вищий господарський суд України.
Очолює всю систему судів загальної юрисдикції Верховний Суд України, у складі якого діє судова палата у господарських справах, яка фактично є четвертою ланкою системи господарських судів.
Місцеві господарські суди є судами першої інстанції.
Апеляційні господарські суди, яких в Україні створено 11 і дія кожного з яких поширюється на територію певного визначеного регіону України, є судами апеляційної інстанції. Вони утворені відповідно до Указу Президента України від 11.07.2001 р.
Вищий господарський суд України є вищим спеціалізованим судом. Він виконує функцію касаційної судової інстанції.
Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 28.02.03 при Вищому господарському суді України, відповідно до ч. 8 ст. 38 і ст. 45 Закону України «Про судоустрій України», з метою підготовки науково обґрунтованих рекомендацій з питань, пов язаних із роз ясненням законодавства, а також для надання висновків щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, та з інших питань, пов язаних з необхідністю наукового забезпечення діяльності Вищого господарського суду України, утворено Науково-консультативну раду, затверджено положення про неї та її персональний склад. Рада складається з науковців-правників, суддів та інших висококваліфікованих фахівців-практиків.
Відповідно до наказу Вищого господарського суду України від 27.02.03 «Про утворення судових палат у Вищому господарському суді України» створено 4 судові палати: судова палата з розгляду справ про банкрутство; судова палата з розгляду справ у спорах між господарюючими суб єктами: судова палата з розгляду справ, що виникають з податкових та інших відносин, пов язаних з державним регулюванням діяльності господарюючих суб єктів; судова палата з розгляду справ, пов язаних із захистом права на об єкти інтелектуальної власності.
Для вирішення загальних питань діяльності господарських судів у Вищому господарському суді діє пленум Вищого господарського суду України, який дає роз яснення з питань застосування законодавства при вирішенні господарських спорів. Для вирішення організаційних питань діє президія Вищого господарського суду України. Як пленум, так і президія Вищого господарського суду не мають судових повноважень (не розглядають судових справ).
Всі господарські суди України складаються з голови відповідного господарського суду, першого заступника голови, заступників голови та суддів.

Статья в тему:  Тульский областной суд как доехать

5. Правовий статус суддів господарських судів.
Конституцією України, Законами України «Про статус суддів», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами закріплено правовий статус суддів господарських судів. Суддею господарського суду є посадова особа, наділена повноваженнями здійснювати правосуддя з господарських відносин.
На посаду судді місцевого господарського суду може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший за двадцять п ять років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше як три роки, а також проживає в Україні не менше десяти років і володіє українською мовою.
Суддя обіймає посаду безстроково, крім суддів, які призначаються на цю посаду вперше. Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу, зміст якої визначено ч. 2 ст. 10 Закону України «Про статус суддів». Присяга судді складається перед Президентом України.
Судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької і творчої.
Суддею апеляційного господарського суду може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше як п ять років, у тому числі не менше як три роки на посаді судді.
Суддею Вищого господарського суду може бути громадянин України, не молодший 30 років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше як сім років, в тому числі не менше як п ять років на посаді судді.
Необхідною умовою для заняття посади судді є складання кваліфікаційного екзамену.
Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними, підкоряються тільки законові і нікому не підзвітні. Незалежність суддів гарантується законодавством.
Суддя господарського суду звільняється з посади органом, що його обрав або призначив виключно з підстав, визначених законодавством.
Про наявність підстав для припинення повноважень судді та про висунення кандидатур для обрання суддею голова суду, в якому працює суддя, або голова вищестоящого суду повідомляє орган, який призначив або обрав суддю, у строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припинення повноважень судді.
Вплив на суддю в будь-якій формі з метою перешкодити всебічному, повному і об єктивному розгляду конкретної справи тягне за собою відповідальність за законодавством України.

Статья в тему:  Почему боярам и окольничим принадлежало право суда

Стаття 45. Велика Палата Верховного Суду

1. Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу якого входить двадцять один суддя Верховного Суду.

2. Велика Палата Верховного Суду:

1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права;

2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції;

3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики;

4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

3. Судді Верховного Суду обираються до Великої Палати зборами суддів відповідних касаційних судів з числа суддів таких касаційних судів.

4. Кожен касаційний суд у складі Верховного Суду обирає по п’ять суддів до Великої Палати Верховного Суду. До складу Великої Палати Верховного Суду також входить Голова Верховного Суду за посадою.

5. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, здійснює повноваження судді Великої Палати Верховного Суду протягом трьох років (крім Голови Верховного Суду), але не більше двох строків поспіль.

6. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, а також Голова Верховного Суду не здійснюють правосуддя у відповідному касаційному суді.

7. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, не може бути обраний на будь-які адміністративні посади, окрім посади Секретаря Великої Палати Верховного Суду.

8. Секретар Великої Палати Верховного Суду обирається з числа суддів Великої Палати строком на три роки та звільняється з посади Великою Палатою шляхом таємного голосування більшістю голосів.

9. Звільнення з посади судді та припинення його повноважень, закінчення строку, на який суддю обрано Секретарем Великої Палати Верховного Суду чи до Великої Палати, припиняє його повноваження як Секретаря Великої Палати Верховного Суду.

Статья в тему:  Кто представляет сторону обвинения в суде

10. Секретар Великої Палати:

1) організовує роботу Великої Палати і головує на її пленарних засіданнях;

2) організовує аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової практики;

3) інформує Пленум Верховного Суду про діяльність Великої Палати;

4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

11. Засідання Великої Палати Верховного Суду вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.

§ 101. Система судоустрою. Місцеві суди. Апеляційні суди. Вищі спеціалізовані суди. Верховний Суд України

Назвіть головну функцію Конституційного Суду України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Суди України утворюють єдину систему. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Суд утворюється й ліквідовується законом.

Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій із Вищою радою правосуддя. Місце перебування, територіальна юрисдикція й статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням із Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів. Максимальна кількість суддів Верховного Суду встановлюється Законом. Суд є юридичною особою, якщо інше не визначено законодавством.

Місцеві суди

Місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або в місті, або в районі (районах) і місті (містах). Місцевими господарськими судами є окружні господарські суди. Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, визначені процесуальним законом. Місцевий суд складається із суддів місцевого суду, із-поміж яких призначаються голова суду та, у визначених законом випадках, заступник або заступники голови суду.

Статья в тему:  Каковы пределы рассмотрения дела в суде кассационной инстанции

Із числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, визначеному процесуальним законом. Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов’язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується під час розподілу судових справ та має пріоритетне значення.

Голова місцевого суду:

• представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

• визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;

• контролює ефективність діяльності апарату суду, узгоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

• видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв’язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;

• повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк із дня їх утворення;

• забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;

• організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів із метою підвищення якості судочинства;

• сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;

• вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;

• здійснює інші повноваження, визначені законом.

Апеляційні суди

Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, — як суди першої інстанції, із розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є й ті, що утворюються в апеляційних округах.

Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються у відповідних апеляційних округах.

У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Судову палату очолює секретар судової палати, який обирається з-поміж суддів цього суду строком на три роки.

Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про обрання секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати:

• організовує роботу відповідної палати;

• контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати;

Статья в тему:  Можно ли пройти в суд по водительскому удостоверению

• інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

Види і склад вищих спеціалізованих судів

У системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної інстанції з розгляду окремих категорій справ. Вищими спеціалізованими судами є:

• Вищий суд із питань інтелектуальної власності;

• Вищий антикорупційний суд.

Вищі спеціалізовані суди розглядають справи, які віднесені до їхньої юрисдикції процесуальним законом.

Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про обрання секретаря судової палати приймаються зборами суддів відповідного вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду.

Зала засідань Верховного Суду України

Судову палату очолює секретар судової палати, який обирається з-поміж суддів цього суду строком на три роки.

Секретар судової палати:

• організовує роботу відповідної палати;

• контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати;

• інформує збори суддів відповідного вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати.

Верховний Суд України

Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд:

• здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, — як суд першої або апеляційної інстанції, у порядку, встановленому процесуальним законом;

• здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;

• надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою;

• надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;

• звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України;

• забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом;

• здійснює інші повноваження, визначені законом.

До складу Верховного Суду входять судді у кількості не більше 200.

У складі Верховного Суду діють:

• Велика Палата Верховного Суду;

• Касаційний адміністративний суд;

• Касаційний господарський суд;

• Касаційний кримінальний суд;

• Касаційний цивільний суд.

До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації.

У кожному касаційному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.

У Касаційному адміністративному суді обов’язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо:

• податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

• захисту соціальних прав;

• виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.

У Касаційному господарському суді обов’язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо:

• захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством;

• корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів.

Інші палати в касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Із якою метою система судів поділяється на місцеві, апеляційні та касаційні суди? 2. Визначте повноваження кожного з них. 3. Чим відрізняється розгляд справ у Конституційному Суді України від розгляду справ у місцевих судах, апеляційних судах та Верховному Суді?

Статья в тему:  На якій стадії розгляд справи суд

Апеляційні суди

Апеляційні суди є другим рівнем (ланкою) в системі судів загальної юрисдикції, які призначені реалізувати конституційний принцип щодо забезпечення апеляційного оскарження рішень суду. В Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.

Судові округи (територія, на яку поширюється юрисдикція суду) в загальних і спеціалізованих апеляційних судах не співпадають. Окрім того, в підсистемі загальних судів назва суду і межі судового округу визначені законом. Щодо спеціалізованих судів, то вирішення вказаного питання віднесено до компетенції Президента України.

Так, закон визначив, що апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово­Морських Сил України, а також Апеляційний суд України.

Закон дозволив у разі необхідності замість апеляційного суду області утворювати апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області.

Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указів Президента України.

Вказаний порядок повністю відповідає Конституції України, яка наділяє Президента України повноваженнями з утворення судів. Однак оскільки в системі загальних судів (на відміну від спеціалізованих) завжди існували три ланки, закон зберіг їхній перелік, лише наділивши їх іншими повноваженнями. В системі спеціалізованих (спочатку в госпо­дар­ських, а потім і в адміністративних) судів вказану ланку потрібно було створювати вперше. На момент прийняття Закону України «Про судоустрій України» цієї ланки в господарських судах не існувало.

Визначення місцезнаходження апеляційного суду, меж судового округу, який має охоплювати декілька областей, потребує ретельного вивчення і, за необхідності, швидкого виправлення недоліків з метою забезпечення оптимальності функціонування суду. Після внесення змін до законодав­ства, викликаних завершенням п’ятирічного строку дії низки статей Перехідних положень Конституції України, Президентом України в системі господарських судів було утворено апеляційні господарські суди, первісна чисельність яких налічувала сім: Дніпропетровський, Донецький, Ки­ївський, Львівський, Одеський, Севастопольський та Хар­ківський. Одночасно було визначено території, на які поширювалися повноваження апеляційних судів, тобто судові округи. Згодом було визнано за доцільне утворити Житомирський та Запорізький, Київський міжобласний та Луганський апеляційні господарські суди з одночасною зміною судових округів.

Суддівський склад апеляційного суду утворюють судді, як правило, об­рані безстроково.

З суддів цього суду призначаються голова суду і його заступники, один з яких є першим заступником. Вони, як і голови та заступники голів місцевих судів, призначаються на посаду строком на п’ять років і звільняються з посади Президентом України. Вони також можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.

Апеляційні суди є внутрішньо структурованими. На відміну від місцевих су­дів, де внутрішня структурованість (спеціалізація) залежить від можливостей кожного суду окремо, структурованість апеляційних судів не тільки закріп­лена в законі, ним визначений і порядок утворення цих структур.

Для розгляду судових справ в апеляційних судах утворюються судові палати. Для вирішення організаційних питань в апеляційних судах діє прези­дія апеляційного суду.

Назва судових палат, яка випливає з їх предметної юрисдикції, визначе­на лише щодо загальних апеляційних судів, а саме: у складі загального апе­ляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах (ч. 5 ст. 25 Закону «Про судоустрій України»).

Статья в тему:  Кто исполняет приговор суда

Відносно спеціалізованих (господарських та адміністративних) апеляційних судів законом надано право самим судам визначати необхідність створення, кількість та назву судових палат: у складі спеціалізова­ного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судо­вої юрисдикції.

Так, наприклад, у Харківському апеляційному господарському суді, кі­лькість суддів котрого досить значна, утворено три судові палати з розгляду окремих категорій справ:

— по спорах за участі податкових та інших контролюючих органів;

— по справах про банкрутство;

— по спорах, пов’язаних з укладанням, зміною, виконанням договорів.

В кожній судовій палаті утворено по три судові колегії, що складають­ся з головуючого та суддів цих постійних колегій.

Судді апеляційного суду призначаються до складу відповідної судової палати розпорядженням голови апеляційного суду.

Повноваження апеляційних судів поділяються на судові, аналітичні та методичні. До перших належать повноваження по розгляду справ у апеля­ційному порядку та по розгляду справ по першій інстанції.

До другої групи повноважень належать аналіз судової статистики, ви­вчення та узагальнення судової практики. До третьої — надання методичної допомоги місцевим судам у за­стосуванні законодавства. Перелік повноважень апеляцій­них судів, закріплений у ст. 26 Закону, не є вичерпним. Вони можуть здійснювати й інші повноваження, що мають бути передбачені законом.

Підставою для розгляду справи у порядку апеляційного провадження є апеляція, подана на рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили. Судове рішення у даному випадку — це вирок, рішення, постанова, ухвала су­ду першої інстанції.

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів, один з яких є головуючим. Усі питання, що виникають у судовому засіданні, вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден з суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення, причому головуючий голосує останнім.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;

5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Окрім виконання повноважень суду апеляційної інстанції апеляційні суди можуть виконувати також повноваження суду першої інстанції. Вказані повноваження притаманні лише загальним апеляційним судам. Ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Кодекс адміністративного судочинства України не наділяють апеляційні суди повноваженнями з розгляду справ по першій інстанції. Кримі­нально­процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України такі норми містять. Так, апе­ляційним загальним судам підсудні кримінальні справи:

— про злочини проти основ національної безпеки України (ст. ст. 109–114 Кримінального кодексу України);

Статья в тему:  Как работают новые кассационные суды

— про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі;

— про злочини, у вчиненні яких обвинуваченим є суддя (Закон України «Про статус суддів»).

Апеляційним загальним судам можуть бути підсудні цивільні справи, де однією зі сторін є місцевий суд.

Повноваження голови апеляційного суду мають ту ж природу, що й го­лови місцевого суду. Але їхній зміст дещо відмітний, обумов­лений рівнем суду та, природно, повноваженнями суду, який він очолює.

Голова апеляційного суду наділений повноваженнями, які також можливо поділити на суд­дівські, адміністративні, організаційні та представницькі.

І якщо суддівські, адміністративні та представницькі повноваження здебільшого тотожні аналогічним повноваженням голови місцевого суду, то організаційні повноваження мають певну відмін­ність. Так, у голови апеляційного суду відсутні повноваження щодо забезпечен­ня формування складу народних засідателів, оскільки згідно з процесуальним законодавством народні засідателі мають залучатися до розгляду справ лише у місцевих судах.

Одночасно голова апеляційного суду має такі організаційні повноваження, якими не наділений голова місцевого суду. Він організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд питання і головує на засіданнях президії; поряд з організацією ведення та аналізу статистики організує вивчення та узагаль­нення судової практики, у зв’язку з чим він має право витребувати з відпові­дного суду справи, рішення в яких набрали законної сили; організовує під­вищення кваліфікації як працівників апарату суду, так і суддів; вносить про­позиції Голові Верховного Суду України чи голові відповідного вищого спеціалізова­ного суду щодо кандидатур для призначення на посади голів місцевих судів та їх заступників; надає пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційне забезпечення його діяльності.

Голова апеляційного суду має першого заступника та заступників голови суду — голів судових палат. У разі відсутності голови його обов’язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови апеляційного суду — голова судової палати.

Перший заступник голови апеляційного суду відповідно до розподілу обов’язків бере на себе виконання частини повноважень, що належать голо­ві, зокрема, здійснює організаційне керівництво роботою структурних під­розділів суду та виконує інші обов’язки, визначені головою суду.

Повноваження заступників голови апеляційного суду зосереджені на організації роботи судових палат, які вони очолюють. Голови судових палат формують колегії суддів для розгляду справ, самі головують у судових засіданнях або призначають для цього суддів; організують ведення судової статистики, аналіз та узагальнення судової практики у справах, віднесе­них до компетенції палати. Тому вони теж мають право витребувати з відповідного суду справи, рішення в яких набрали законної сили. Голови судових палат інформу­ють президію суду про діяльність судової палати.

До президії апеляційного суду входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний склад яких визначається рішенням загальних зборів цього ж суду. Персональний склад президії (за винятком осіб, що входять до складу президії за посадою) формується через обрання суддів теж на загальних зборах шляхом таємного голосування.

Оскільки президія суду створюється для вирішення лише організаційних питань, останні також можливо згрупувати за їх функціональним призначен­ням на: організаційно­розпорядчі, аналітично­методичні та контрольні. Задля виконання вказаних функцій президія наділена певними повноваженнями, які закріплені у ч. 2 ст. 30 Закону України «Про судоустрій України».

Статья в тему:  Леонид судов кто хочет стать миллионером

Реалізуючи організаційно­розпорядчу функцію, президія розглядає пи­тання організації діяльності суду, судових палат та апарату суду; затверджує за поданням голови апеляційного суду персональний склад судових палат; визначає кількість заступників голів судових палат; заслуховує інформацію голів судових палат щодо діяльності палат; розглядає питання організаційно­го забезпечення діяльності суду та виробляє пропозиції щодо його поліпшен­ня; розглядає питання кадрової роботи з суддями і працівниками апарату суду та підвищення їх кваліфікації, забезпечує виконання рішень зборів суддів від­повідного суду.

Аналітична, методична та контрольна функції президії покликані сприяти удосконаленню організації та діяльності не тільки апеляційного суду, а й місцевих судів, які входять до апеляційного округу. Вказані функції характеризують позапроцесуальні відносини між місцевими та апеляційними судами.

Так, президія розглядає матеріали узагальнення судової практики та ана­лізу судової статистики, приймає з цього приводу відповідні рекомендації. В останні роки президії загальних апеляційних судів аналізували стан судимос­ті неповнолітніх, практику розгляду справ, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, порушенням митних правил, обранням запобіжного за­ходу у вигляді взяття під варту. Щоквартально узагальнюється практика ска­сування та зміни судових рішень у кримінальних, цивільних справах. За результатами аналізу місцевим судам даються рекомендації, проводяться семі­нари із суддями.

У зв’язку з прийняттям нових Кримінального, Цивільного, Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України президії апеляційних судів про­вели значну роботу з надання методичної допомоги місцевим судам з ме­тою правильного застосування ними законодавства.

Контрольна функція випливає з принципу автономності та самостійності судової влади. Ніякий інший орган, окрім органу судової влади, не може контролювати виконання головою місцевого суду його повноважень з організаційного керівництва діяльністю суду. Таким органом судової влади відносно місцевих судів є апеляційний суд, а саме — президія цього суду, якій надано повноваження заслуховувати інформацію голів місцевих судів щодо організації діяльності судів, які вони очолюють. Предметом інформування є, як правило, питання забезпечення строків розгляду судових справ, складання статистичних звітів, звернення до виконання судових рішень, стан ведення журналів судових засідань та своєчасне передавання справ до канцелярії суду тощо.

Вказані повноваження президії дають змогу голові апеляційного суду мати повне уявлення про організаційні здібності голів місцевих судів при ви­рішенні питання про внесення пропозицій щодо кандидатур на призначення на посаду голови суду.

Засідання президії апеляційного суду проводяться не рідше одного разу на місяць. Вони є повноважними, якщо на них присутні не менше двох тре­тин її складу. Постанови президії приймаються відкритим або таємним голо­суванням більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні, і підпису­ються головою суду, який головував на засіданні.

У загальних апеляційних судах передбачено функціонування суду при­сяжних. Створення суду присяжних є виконанням конституційного принципу щодо участі народу у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Вирішення питань щодо видів судочинства, в яких справи можуть роз­глядатися судом присяжних, а також визначення рівня судової системи, де можуть бути утворені суди присяжних, Конституція віддала на вирішення судоустрійного та процесуального законодавства.

Статус присяжних та порядок їх залучення до виконання обов’язків у суді закріплені у Законі «Про судоустрій України».

Юридичний помічник » Публікації »
4,183 переглядів

Источники:

http://www.sites.google.com/site/goroskoprakp/yurydychna-osvita/gospodarske-pravo/gospodarske-prcesualne-pravo/tezi-lekcij-z-navcalnoie-disciplini-gospodarske-procesualne-pravo-/gospodarski-sudi-v-ukraieni-ieh-zavdanna-ta-funkciie-

http://protocol.ua/ru/pro_sudoustriy_i_status_suddiv_stattya_45/

http://uahistory.co/pidruchniki/lukyanovich-science-of-law-10-class-2018-profil-level/115.php

http://pomichnyk.org/publikatsiji/apelyatsijni-sudy.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector