1 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

В який суд оскаржити постанову даі

Як оскаржити в судовому порядку постанову органу ДФС про накладення адмінстягнення?

29.05.2015 3079 0 0

Постановами органу ДФС директор і бухгалтер підприємства притягаються до адміністративної відповідальності. Посадові особи вважають, що стягнення накладене необґрунтовано і мають намір оскаржити ці постанови в суді. Який порядок судового оскарження постанови фіскального органу про накладення адміністративного стягнення?

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення (далі – скарга) подається в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства (далі – КАС), з огляду на особливості, установлені КУпАП.

Особа, на яку накладено адмінстягнення, має право звернутися до місцевого суду за своім місцезнаходженням або за місцезнаходженням відповідача – органу ДФС (його посадової особи), постанова якого оскаржується (п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1, 2 ст. 19 КАС). Наприклад, постанова винесена ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, а бухгалтер проживає в Кіровському районі м. Дніпропетровська. Тому бухгалтер сам вирішує, до суду якого району йому подати скаргу.

Звернутися зі скаргою (див. зразок нижче) можна протягом 10 днів із дня винесення оскаржуваної постанови. Так, якщо постанова винесена 20 квітня 2015 року і того ж дня отримана бухгалтером, значить, оскаржити її можна не пізніше 30 квітня.

Якщо строк оскарження пропущено з поважної причини, то за заявою скаржника цей строк може бути відновлено судом (ст. 289 КУпАП). Наприклад, бухгалтер не був присутній 20 квітня 2015 року при розгляді стосовно нього справи про адміністративне правопорушення. Прийнята судом постанова про накладення на бухгалтера адмінстягнення була направлена поштою органом ДФС за місцем його проживання й отримана бухгалтером тільки 6 травня. У цьому випадку строк адміністративного оскарження пропущено з поважної причини – постанова отримана після закінчення такого строку. І якщо бухгалтер протягом 10 днів із моменту отримання постанови (тобто не пізніше 16 травня) звернеться до суду зі скаргою, додавши до постанови заяву про відновлення строку оскарження, такий строк може бути відновлено судом. У заяві треба зазначити конкретну дату отримання оскаржуваної постанови. Крім того, разом із заявою потрібно передати поштовий конверт, у якому знаходилася постанова.

Статья в тему:  Как отменить решение суда по вновь открывшимся обстоятельствам

Скарга подається у формі адміністративного позову – письмової позовної заяви (ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС) до місцевого суду:

  • або самим заявником – директором чи бухгалтером, який оскаржує накладення адмінстягнення,
  • або поштою рекомендованим чи цінним листом з описом вкладення і повідомленням про вручення.
  • У скарзі необхідно зазначити (ч. 1 ст. 106 КАС):
  • найменування суду, до якого вона подається;
  • П. І. Б. особи, яка подає скаргу, поштову адресу, номер телефону й адресу електронної пошти (за наявності);
  • повну назву й адресу органу ДФС (повне найменування посади, П. І. Б. посадової особи), що виніс оскаржувану постанову, контактні номери телефонів (наприклад, телефон приймальні органу ДФС). Щоб не з’ясовувати адресу електронної пошти органу ДФС або посадової особи, яка прийняла оскаржувану постанову, простіше зазначити, що вона невідома;
  • викладення обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги про скасування оскаржуваної постанови.

До скарги додаються (ч. 2, 3 ст. 106 КАС):

  • копії документів, що підтверджують викладені в ній доводи (оскаржувана постанова, протокол про адміністративне правопорушення, інші документи, що мають значення для справи). Додавати до скарги оригінали цих документів не потрібно, їх краще залишити у себе;
  • копії скарги та всіх документів, що додаються до неї, – для відповідача, тобто органу ДФС або його посадової особи.

Скарга повинна бути підписана самим скаржником із зазначенням дати підписання (ч. 4 ст. 106 КАС).

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір не сплачується (ч. 4 ст. 288 КУпАП).

Зразок

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

49044, м. Дніпропетровськ, Паторжинського, 18

Скаржник: Самойлович Галина Володимирівна

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, 124

тел. 89-07-65, електронна пошта відсутня

Відповідач: Державна податкова інспекція

у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

Головного управління Державної фіскальної служби

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Високовольтна, 24

тел. 37-90-45, адреса електронної пошти невідома

ПОЗОВНА ЗАЯВА

(у порядку ст. 104, 106 КАС, ст. 288 КУпАП)

Постановою державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі – ДПІ) від 20.04.15 р. мене притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 18823 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (15 НМДГ).

Статья в тему:  Справи які розглядаються у стрийському міськрайонному суді

Указана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеному відносно мене посадовими особами ДПІ 06.04.15 р. У цьому протоколі та оскаржуваній постанові зазначається, що я нібито скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 18823 КУпАП, – створення перешкод посадовим особам ДПІ у проведенні позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Наомі» (далі – ТОВ «Наомі»), у якому я працюю на посаді головного бухгалтера. Створенням перешкод було названо недопущення мною як посадової особи ТОВ «Наомі» 06.04.15 р. до проведення позапланової документальної перевірки нашого товариства посадових осіб ДПІ, які не пред’явили всі документи, передбачені п. 81.1 Податкового кодексу (далі – ПК), що дають їм право приступити до перевірки. Згідно із цією нормою представники ДПІ можуть розпочати перевірку платника податків за умови пред’явлення:

  • направлення на проведення перевірки;
  • копії наказу про її проведення;
  • службових посвідчень осіб, указаних у направленні на перевірку.

Перевіряючі з’явилися 06.04.15 р. за місцезнаходженням ТОВ «Наомі» і пред’явили мені:

  • направлення на проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Наомі»;
  • свої службові посвідчення.

Копію наказу про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Наомі» посадові особи ДПІ мені не пред’явили. Відсутність цієї копії вони пояснили так: указаний наказ існує, але його копію вони забули в приміщенні інспекції, але передадуть її наступного дня, тобто 07.04.15 р. На це я запропонувала їм з’явитися з перевіркою наступного дня, коли вони будуть мати всі документи, передбачені п. 81.1 ПК.

Як установлено цією ж нормою ПК, непред’явлення посадовим особам платника податків направлення на проведення перевірки, копії наказу про призначення перевірки та службових посвідчень перевіряючих є підставою для недопущення посадових осіб ДПІ до перевірки.

Оскільки мені не пред’явили один із трьох обов’язкових документів, які дають право на проведення перевірки, а саме копію наказу про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Наомі», я діяла відповідно до норм абзацу п’ятого п. 81.1 ПК і цілком правомірно не допустила перевіряючих для проведення перевірки.

Отже, у моїх діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 18823 КУпАП, і адміністративне стягнення за вказане правопорушення на мене накладено безпідставно.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. 287, 288 КУпАП, ст. 18, 19, 104–107 КАС, ПРОШУ:

Скасувати постанову ДПІ від 20.04.15 р. у справі про адміністративне правопорушення, якою мене, Самойлович Галину Володимирівну, притягнено до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188 23 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Додатки:

1. Копія постанови від 20.04.15 р.

Статья в тему:  Как вести себя в суде по административному правонарушению

2. Копія позову з додатками для відповідачів.

В який суд оскаржити постанову даі

Напевно, саме неприємне, що може трапитися в дорозі (не рахуючи, звичайно, не дай Бог, ДТП), – це складання інспектором ДАІ протоколу щодо водія. Після цього зазвичай слідує штраф або позбавлення водійських прав. Однак законодавець дав водієві достатньо прав, щоб той не лишився після зустрічі з даішником без грошей і водійських прав. Найголовніша зброя, яку ще ніхто не відміняв, це суд. Про те, на якій підставі і як можна зробити дії служителів дорожнього патруля предметом судового оскарження.

Найлегше оскаржити протокол

Першим ділом завжди потрібно спробувати оскаржити так звані «первинні документи». Саме на їх підставі виноситься постанова про накладення адміністративного стягнення. Найлегше причепитися не до змісту, а до форми як самого протоколу, так і порядку його заповнення.

Зміст протоколу про адмінправопорушення докладно викладено в ст. 256 КпАП України. У цьому протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника, місце і час вчинення і сутність адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника.

До речі, про свідків. Інспектори не люблять приймати як свідчення свідків пасажирів, що сидять з водієм в машині. Мовляв, ваша дружина, мама або просто товариш – зацікавлені в результаті справи обличчя. Безумовно, дружина і навіть теща в подібній ситуації на вашій стороні. Проте ступінь їх зацікавленості і, якщо так можна висловитися, заангажованості може визначити тільки суд. Справа в тому, що ст. 272 КпАП свідчить, що в якості свідка в адміністративному процесі може бути викликано будь-яка особа, про яку є відомості, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають встановленню у даній справі. Ідентична норма міститься і в Кримінально-процесуальному та Цивільно-процесуальному кодексах. Тобто наявність родинних, дружніх, партнерських та інших зв’язків між свідками і порушниками не може стати перешкодою для виклику їх в якості свідків. Близькі родичі можуть самі відмовитися свідчити проти своїх домочадців, але заборонити їм давати свідчення не може ніхто. Питання про сумлінність і чесність свідків може вирішити суд. Даішник же зобов’язаний вислухати і записати свідчення.

Як і питання про винність водія може вирішити тільки суд. Тому в протоколі обов’язково потрібно вказати «не винен» і/або «не згоден». До речі, наявність підпису в протоколі, що б не стверджували співробітники ДАІ, не є визнанням вини, а лише підтверджує ознайомлення з матеріалами справи. Підписання протоколу не означає сліпої згоди водія з його змістом.

Статья в тему:  Человек который обвиняет в суде

Кляуза в ДАІ: можна, але не ефективно

Потрібно враховувати, що після оформлення протоколу інспектором ДАІ у водія є всього десять днів, щоб подати скаргу, яка автоматично припиняє виконання будь-якої постанови. Не варто забувати, що на термін розгляду скарги водієві, у якого інспектор вилучив права, повинні продовжити дію тимчасового дозволу на керування транспортним засобом, тобто додати до тримісячного терміну ще період розгляду скарги.

Скаргу потрібно надіслати рекомендованим листом з повідомленням, а краще взагалі з’явитися до начальника районного ДАІ і вручити її в приймальні або канцелярії, зажадавши зареєструвати, про що зробити відмітку на другому примірнику скарги, який забрати з собою.

Оскільки часу мало, описувати всю кричущу ситуацію незаконного складання протоколу ніколи, та й елементарних знань для цього іноді не вистачає, можна скласти скаргу за спрощеною формою. Оформляється вона у вигляді заяви на ім’я начальника ДАІ, де вказується прохання скасувати постанову від такого-то числа, винесене інспектором ДАІ таким-то. Далі слід написати, що винним ви себе не визнаєте, провину недоведеною вважаєте, а постанова – незаконно необгрунтована. Крім того, потрібно вказати, що докладна скарга буде подана після ознайомлення з усіма матеріалами справи вашим адвокатом. І в кінці, як звичайно: «З повагою, водій ___. Дата і підпис ». Повірте, така заява врятує від пропуску терміну оскарження, а не прийняти її до розгляду у начальника ДАІ підстав немає.

Крім того, якщо сталося так, що інспектор не дав вам копії протоколу при його оформленні, необхідно з’явитися в управління ДАІ, вимагати таку копію, і в заяві або скарзі зазначити реальну дату, коли ви отримали цей документ, від якої і починається відлік десятиденного терміну оскарження.

Судовий розгляд: присутність обов’язкова

Якщо начальник ДАІ відмовив у задоволенні скарги і залишив у силі постанову інспектора, потрібно звертатися в вищестояще ДАІ (міста або області). Копію скарги до начальника вищестоящого ДАІ можна відправити і в прокуратуру. Якщо і тут відмовили, залишається одна дорога – до суду.

Для звернення з позовом до суду КАСУ встановлено два терміни: три місяці з дня, коли громадянинові стало відомо про порушення його прав і свобод; один місяць з дня одержання громадянином повідомлення про відмову вищестоящого в порядку підлеглості державного органу, громадської організації, посадової особи у задоволенні скарги або з дня закінчення місячного терміну після подачі скарги, якщо громадянин не отримав на неї відповідь. Якщо ж ви нікуди не скаржилися, а прямо пішли до суду, у вас є ті ж 10 днів, про які говорилося вище, у разі подання скарги в ДАІ.

Статья в тему:  Сколько длится развод через суд по обоюдному согласию

Справа в тому, що якщо ви подасте позов пізніше, ваш штраф вже вступить в силу, а значить, необхідно його оплатити. І вам потім доведеться (у разі виграшу) ще й повертати свої «кровні» з місцевого бюджету, що пов’язано з певними труднощами.

Суд приймає рішення про прийняття заяви протягом десяти днів з дня подачі. Протягом місяця призначається попереднє судове засідання. Судове слухання призначається протягом п’ятнадцяти днів після завершення підготовки справи до розгляду. Розглядати справу суд має право в строк не більше двох місяців з дня відкриття провадження. У виняткових випадках суд може продовжити термін розгляду справи ще на один місяць.

У принципі, виграти суд з ДАІ абсолютно реально. Скажімо, дуже часто водіям при складанні протоколу не надають ніякої юридичної допомоги. А, наприклад, фіксація перевищення швидкості «Візиром» давно не сприймається судом як достатній доказ такого перевищення. Але, наважуючись на цей крок, треба бути готовим витратити час на складання і подачу позову (про ціну мова не йде, оскільки держмито становить лише 3,40 грн., А приклади позовів під різні ситуації є на відповідних юридичних форумах), а також відвідування судових засідань. Справа в тому, що суддя винесе рішення на вашу користь лише в тому випадку, якщо побачить, що ви чітко і правильно викладаєте події, не заглядаючи за кожним словом в папірці. При цьому самі інспектора, як правило, просять суд розглянути справу за їх відсутності.

Оригінальний спосіб вирішення проблем

Незрозуміло, з яких причин, але за інспекторами ДАІ давно закріпилася слава хабарників. Тому можна спробувати помститися даішнику за допомогою зовсім іншого суду – далеко не адміністративної юрисдикції.

Отже, вас зупинили на дорозі і хочуть оформити протокол про порушення правил дорожнього руху. Не будемо лукавити, багато хто з нас намагаються вирішити питання на місці, просто давши хабар інспекторові. І якщо вже даішник вимагає грошей, можна піти двома шляхами: дати йому гроші з пачки, в якій ви записали номери та серії купюр (варіант для передбачливих) або відпроситися додому за грошима, а по дорозі заїхати в ОБЕП МВС, попередити про ситуацію і запросити з собою. У цьому випадку горе-хабарник звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 170 Кримінального кодексу України.

Статья в тему:  Сколько судей в гражданском суде

Як оскаржити дії інспектора ДАІ в суді? 28.03.2011

Напевно, найнеприємніше, що може трапитися в дорозі (без урахування, борони Боже, ДТП), це складання інспектором ДАІ протоколу щодо водія. Потому зазвичай — штраф або позбавлення водійських прав. Однак законодавець надав водієві достатньо прав, щоб той не залишився після зустрічі з даішником без грошей і водійських прав. Найголовніша зброя, яку ще ніхто не скасовував, це суд. З’ясуємо, на якій підставі і як можна зробити дії інспекторів предметом судового оскарження. // 28.03.2011

Найлегше оскаржити протокол

Насамперед потрібно спробувати оскаржити так звані «первинні документи». Саме на їх підставі ухвалюється постанова про адміністративне стягнення. Найлегше причепитися не до змісту, а до форми як самого протоколу, так і порядку його заповнення.

Зміст протоколу про адмінправопорушення докладно викладено у ст. 256 КпАП України. У протоколі записано: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника, місце та час вчинення і сутність адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника.

До речі, про свідків. Інспектори не люблять бачити за свідків пасажирів, що сидять з водієм в авто. Мовляв, ваша дружина, мама або товариш є зацікавленими особами у справі. Звісно, дружина і навіть теща за таких обставин на вашому боці. Утім ступінь їхньої зацікавленості і, якщо так можна сказати, заангажованості може визначити лише суд. У ст. 272 КпАП йдеться, що свідком в адміністративному процесі може бути будь-яка особа, про яку відомо, що вона знає обставини, які слід встановити у цій справі. Ідентична норма міститься і в Кримінально-процесуальному та Цивільно-процесуальному кодексах. Тобто наявність родинних, дружніх, партнерських та інших зв’язків між свідками і порушниками не може стати перешкодою для виклику їх як свідків. Близькі родичі можуть самі відмовитися свідчити проти своїх домочадців, але заборонити їм давати свідчення не може ніхто. Питання про сумлінність і чесність свідків може вирішити суд. Інспектор зобов’язаний вислухати і записати відомості.

Так само як і питання про провину водія може вирішити тільки суд. Тому в протоколі обов’язково потрібно вказати «не винний» і/або «не згоден». До речі, наявність підпису в протоколі, що б не стверджували співробітники ДАІ, не є визнанням провини, а лише підтверджує ознайомлення з матеріалами справи. Підписання протоколу не означає згоди водія з його змістом.

Скарга у ДАІ: можна, але не ефективно

Слід враховувати, що після оформлення протоколу інспектором ДАІ у водія є лише десять днів, щоб подати скаргу, яка автоматично зупиняє виконання будь-якої постанови. Не варто забувати, що на термін розгляду скарги водієві, у якого інспектор вилучив права, повинні продовжити дію тимчасового дозволу на керування транспортним засобом, тобто додати до тримісячного терміну ще період розгляду скарги.

Скаргу потрібно надіслати рекомендованим листом з повідомленням, а краще — прийти до начальника районної ДАІ і вручити листа у приймальні або канцелярії, зажадавши зареєструвати, про що зробити відмітку на другому примірнику скарги, який забрати з собою.

Оскільки обмаль часу описувати ситуацію незаконного складання протоколу та й елементарних знань для цього іноді не вистачає, можна скласти скаргу за спрощеною формою. Потрібно написати заяву на ім’я начальника ДАІ, де вказати прохання скасувати постанову від такого-то числа, складену інспектором ДАІ таким-то. Слід написати, що винним ви себе не визнаєте, провину вважаєте недоведеною, а постанову — незаконною і необґрунтованою. Крім того, потрібно вказати, що докладна скарга буде подана після ознайомлення з усіма матеріалами справи вашим адвокатом. І в кінці, як звичайно: «З повагою, водій ___. Дата і підпис». Повірте, така заява врятує від пропуску терміну оскарження, а не взяти її до розгляду у начальника ДАІ підстав немає.

Статья в тему:  Можно ли в суд с грудным ребенком

Крім того, якщо інспектор не надав вам копії протоколу під час його оформлення, слід прийти в управління ДАІ, вимагати таку копію, і в заяві або скарзі вказати реальну дату отримання цього документа, від якої і починається відлік десятиденного терміну оскарження.

Судовий розгляд: присутність обов’язкова

Якщо начальник ДАІ відмовив у задоволенні скарги і залишив у силі постанову інспектора, потрібно звертатися до вищих органів ДАІ (міста або області). Копію скарги до начальника вищих органів ДАІ можна надіслати і до прокуратури. Якщо і тут відмовили, залишається одна дорога — до суду.

Для звернення з позовом до суду КАСУ встановлено два терміни: три місяці від дня, коли громадянинові стало відомо про порушення його прав і свобод; один місяць від дня одержання громадянином повідомлення про відмову вищих органів, громадської організації, посадової особи у задоволенні скарги або від дня закінчення місячного терміну після подання скарги, якщо громадянин не отримав на неї відповідь. Якщо ж ви нікуди не скаржилися, а відразу пішли до суду, у вас є ті ж 10 днів, про які говорилося вище, у випадку подання скарги в ДАІ.

Річ у тім, що якщо ви подасте позов пізніше, з вас стягнуть штраф. І потім вам доведеться (в разі виграшу) ще й повертати свої гроші з місцевого бюджету, а це пов’язане з певними труднощами.

Суд ухвалює рішення про прийняття заяви протягом десяти днів від дня подання. Упродовж місяця призначається попереднє судове засідання. Судове слухання призначається протягом п’ятнадцяти днів після завершення підготовки справи до розгляду. Розглядати справу суд має право не більше двох місяців від дня відкриття провадження. У виняткових випадках суд може продовжити термін розгляду справи ще на один місяць.

Статья в тему:  Когда решение суда по административному делу вступает в законную силу

Виграти суд проти ДАІ цілком можливо. Скажімо, дуже часто водіям під час складання протоколу не надають юридичної допомоги. А, наприклад, фіксація перевищення швидкості візиром давно не сприймається судом як достатній доказ такого порушення. Але, зважившись на цей крок, треба бути готовим витратити час на складання і подання позову (про ціну мова не йде, оскільки держмито становить лише 3,40 грн, а приклади позовів під різні ситуації є на відповідних юридичних форумах), а також відвідування судових засідань. Річ у тім, що суддя ухвалить рішення на вашу користь лише в тому випадку, якщо побачить, що ви чітко і правильно викладаєте перебіг події, не заглядаючи до папірця. При цьому самі інспектори, як правило, просять суд розглянути справу за їхньої відсутності.

Оригінальний спосіб вирішення проблем

Незрозуміло, з яких причин, але за інспекторами ДАІ давно закріпилася слава хабарників. Тому можна спробувати помститися даішнику за допомогою зовсім іншого суду, не адміністративної юрисдикції.

Отже, вас зупинили на дорозі і хочуть оформити протокол про порушення ПДР. Більшість із нас захоче вирішити питання на місці, давши інспектору хабара. І якщо даішник вимагає грошей, можна піти двома шляхами: дати йому грошей, записавши номери та серії купюр (варіант для передбачливих) або відпроситися додому за грошима, а насправді заїхати до ВБЕЗ МВС і повідомити про ситуацію і запросити із собою. У цьому випадку горе-хабарник звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 170 Кримінального кодексу.

Оскарження постанов ДАІ

Відповідно до ст. 287 КпАП, особа, щодо якої винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення про порушення правил дорожнього руху, а також потерпілий можуть оскаржити її. Правомірність винесення постанови на місці вчинення правопорушення працівником ДАІ розглядалася в даній статті. Відповідно до ст. 288 КпАП постанова оскаржується або вищестоящій посадовій особі, якою винесено постанову, або до суду. Судове оскарження є більш доцільним.

До суду подається адміністративний позов в порядку адміністративного судочинства – КАС України. Позов подається до місцевих загальних судів як адміністративних судів за місцем проживання позивача або відповідача на вибір позивача. Строк оскарження постанови – 10 днів з моменту її винесення . У випадку наявності поважних причин пропуску строку його може бути відновлено (зокрема, ст. 102 КАС України). Підставою для цього, зокрема, може бути отримання постанови із запізненням – після закінчення 10-денного строку.

Статья в тему:  Як дізнатися рішення суду по дтп

Основна вимога позову – визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Необхідно зазначити, що відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України обов’язок доведення вчинення правопорушення покладається на відповідача. Зазначу, що на практиці відбувається дуже часто навпаки.

Права та обов’язки сторін передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України. Зокрема, кожен учасник процесу може подавати свої докази, доводи, міркування і клопотання як в усній, так і у письмовій формі, а також заперечення на клопотання інших осіб, висловлювати свою думку з питань, що виникають при розгляді справи, ставити питання учасникам процесу, свідкам тощо.

При розгляді справи у суді особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має права, передбачені ст. 268 КпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право:

– знайомитися з матеріалами справи;

– давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;

– при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката (іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи);

– виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;

– оскаржити постанову по справі (ст. 268 КпАП України).

Вважаю за необхідне вказати, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення зазначаються:

– дата і місце його складення;

– прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;

– відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);

– місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;

– нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;

– прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;

– пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

– інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі;

– підпис особи, що склала протокол;

– підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

– можуть бути підписи свідків та/або потерпілих.

Відсутність вказаних відомостей може бути підставою для скасування самої постанови.

Також, слід знати, що з моменту початку складання протоколу особа, щодо якої він складається, має зазначені у ст. 268 КпАП процесуальні права.

Статья в тему:  Как раньше называли построение парусных судов

Так, при незгоді із вчиненим порушенням слід дати письмові пояснення до протоколу. Обов’язково зазначити: з протоколом не згодний, правила д/р не порушував.

У разі їх значного обсягу слід дати їх на окремому аркуші, зазначивши у графі протоколу, призначеній для пояснень, що вони надаються на окремому аркуші. У разі наявності свідків слід простежити, щоб вони були внесені до протоколу. При цьому свідком може бути будь-яка особа, якій відомі обставини справи. Посилання співробітників ДАІ на те, що нібито пасажири транспортного засобу не є свідками, оскільки вони “заінтересовані особи”, не ґрунтуються на законі. У випадку відмови у внесенні цих осіб до протоколу їх слід вказати у своїх поясненнях, а також вказати на відповідну відмову співробітника ДАІ внести зазначених осіб до протоколу як свідків.

Згідно зі ст. 268 КпАП, передбачені цією нормою закону права повинні бути роз’яснені при складанні протоколу. У самому протоколі передбачено графу, у якій водій після такого роз’яснення повинен розписатися. У випадку якщо співробітник ДАІ цього не робить, у відповідній графі водій може поставити помітку: “Права не роз’яснено”. Це також є порушенням його прав, що пізніше має призвести до скасування постанови у разі її оскарження.

Всі вказані дії в подальшому, при судовому розгляді про скасування постанови, будуть тільки на користь позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 2 КАС України постанова суду у справі є остаточною і оскарженню не підлягає. Однак, такі положення ч. 2 ст. 171 2 КАСУ визнано неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.2015 р. N 3-рп/2015.

Зокрема, «Конституційний Суд України дійшов висновку, що положеннями частини другої статті 171 2 Кодексу адміністративного судочинства України запроваджено у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності непропорційні обмеження права на оскарження судового рішення, що порушує сутнісний зміст права особи на судовий захист.

Отже, Конституційний Суд України вважає, що положення частини другої статті 171 2 Кодексу адміністративного судочинства України суперечать вимогам частини першої статті 8, частини першої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 171 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Положення частини другої статті 171 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення».

Источники:

http://uteka.ua/ua/publication/commerce-12-proverki-i-yuridicheskaya-podderzhka-4-kak-obzhalovat-v-sudebnom-poryadke-postanovlenie-organa-gfs-o-nalozhenii-adminvzyskaniya

http://www.uris-c.com.ua/2011/03/28/%D1%8F%D0%BA-%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%B4%D1%96%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D0%B4%D0%B0%D1%96-%D0%B2-%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96/

http://ua.prostopravo.com.ua/avto/statti/yak_oskarzhiti_diyi_inspektora_dai_v_sudi

Оскарження постанов ДАІ

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector