0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Як отримати рішення апеляційного суду

Содержание

Як виконати рішення суду ?

Рішення суду – це акт, ухвалений іменем України, яким закінчується розгляд справи в суді. Судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.

Коли рішення набирає законної сили?

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Як виконується судове рішення?

Судове рішення може виконуватись у добровільному або примусовому порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Якщо боржник відмовляється виконувати рішення добровільно, необхідно звернутись до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу виконавчого листа.

ВАЖЛИВО. Виконавчий лист обов’язково має містити:

  1. Назву і дату видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посаду посадової особи, яка його видала.
  2. Дату прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ.
  3. Повне найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження, дату народження боржника – фізичної особи.
  4. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта.
  5. Резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
  6. Дату набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
  7. Строк пред’явлення рішення до виконання.

Що робити із виконавчим листом?

Звернутися із заявою до державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання:

  • протягом 3-х років, з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття.
  • протягом 3-х місяців, якщо мова йде про посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган.
  • протягом усього періоду, у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо.

Якщо стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, він має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу.

Законом запроваджено інститут приватних виконавців.

Які рішення може виконувати приватний виконавець?

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження», тобто тих же, що виконують державні виконавці, крім:

  1. Рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною.
  2. Рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
  3. Рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону.
  4. Рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи.
  5. Рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини.
  6. Рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності.
  7. Рішень про виселення та вселення фізичних осіб.
  8. Рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена.
  9. Рішень про конфіскацію майна.
  10. Рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання.
  11. Інших випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Статья в тему:  Де знайти ухвалу суду

Як отримати присуджені кошти?

Грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби чи рахунок приватного виконавця.

За письмовою заявою стягувача – фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються на зазначений стягувачем рахунок у банку, або іншій фінансовій установі чи надсилається на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Що робити, якщо виконавець недобросовісно виконує рішення?

Скаргу на державного виконавця можна подати до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець Міністерства юстиції: 01001 м.Київ, вул.Городецького, 13. або до суду.
Скаргу на приватного виконавця можна подати до Міністерства юстиції або суду.

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист. Також до Вашої уваги консультації, розміщені на інформаційно-довідковій системі консультацій за посиланням: https://wiki.legalaid.gov.ua .

Список використаних джерел:

– Закон України «Про виконавче провадження»;

– стаття «Порядок виконання рішення суду» із рубрики: Консультує Міністр юстиції Павло Петренко» /18.03.2019 року/.

Консультацію підготував головний спеціаліст Млинівського бюро правової допомоги Рівненського місцевого центру з надання БВПД Роман Балас.

Порядок отримання житла учасниками АТО (Відео)

Порядок приватизації земельної ділянки, на якій розташований приватний житловий будинок (присадибної території)

Боргова розписка: як себе убезпечити?

  • Клієнтам
    • Про безоплатну правову допомогу (БПД)
    • Як отримати безоплатну правову допомогу
    • Безоплатна первинна правова допомога
    • Чи маю я право на безоплатну вторинну правову допомогу
    • Мені до 18 років
    • Доступ до публічної інформації
  • Адвокатам
    • Реєстр адвокатів
    • Конкурс адвокатів
    • Калькулятор, акт та розрахунки розміру винагороди адвоката за надання БВПД
    • Оперативна інформація щодо видання доручень адвокатам
    • Стандарти якості надання правової допомоги
  • Про систему БПД
    • Координаційний центр
    • Всі Центри
  • Новини
    • Анонси
    • Мультимедіа
    • Новини

Пошук найближчого центру
та дистанційних пунктів

Веб-сайт розроблено в межах проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що фінансується Урядом Данії

© 2012-2021 Координаційний центр з надання правової допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов’язкове

Як оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях

Відповідно до частини п’ятої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок було переглянуто судовою інстанцією вищого рівня згідно з законом. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішень суду Конституція України проголосила однією із основних засад судочинства (пункт 8 частини п’ятої статті 129). Про те, як оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Морозенко.

Хто має право на апеляцію

Предметом апеляційного оскарження можуть бути ухвалені судами першої інстанції вироки, які не набрали законної сили.

Статья в тему:  В какой мировой суд подавать иск

Апеляційна скарга може бути подана на обвинувальні і виправдувальні вироки, ухвалені судом першої інстанції.

Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) передбачає порядок подачі апеляційної скарги через суд, який ухвалив рішення (тобто через суд першої інстанції).

Відповідно до статті 393 КПК право на апеляційне оскарження мають:

1) обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник − в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;

2) обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник − в частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, − в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

7) потерпілий або його законний представник чи представник − у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник − у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник − у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9 1 ) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, − у частині, що стосується інтересів юридичної особи;

9 2 ) фізична або юридична особа − у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа − у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію;

9 3 ) викривач − у частині, що стосується його інтересів під час вирішення питання виплати йому винагороди як викривачу та інші особи.

На вирок можуть одночасно подати апеляцію прокурор і обвинувачений, або будь-хто з перелічених вище осіб. Вирок може бути оскаржений повністю або частково (щодо окремих осіб, додаткової міри покарання, цивільного позову тощо).

Особливості апеляційного оскарження

Слід звернути увагу на те, що законодавець, надаючи право на апеляційне оскарження, разом з цим встановив також і межі оскарження.

Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень передбачені статтею 394 КПК. Так, наприклад, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Хто може подати апеляцію на вирок суду першої інстанції на підставі угод

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п’ятою – сьомою статті 474 КПК, в тому числі не роз’яснення йому наслідків укладення угоди;

Статья в тему:  Как растянуть суд

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз’яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК угода не може бути укладена.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК, в тому числі не роз’яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК угода не може бути укладена.

Строк апеляційного оскарження

Апеляційна скарга на вирок, якщо інше не передбачено КПК, може бути подана протягом 30-ти днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вимоги щодо апеляційної скарги

Апеляційна скарга подається в письмовій формі, в якій зазначаються:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6) перелік матеріалів, які додаються;

7) документ, що підтверджує повноваження захисника, представника потерпілого (якщо апеляційна скарга подається такою особою);

8) копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга (цей обов’язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою).

Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 400 КПК подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання, крім випадків, встановлених КПК.

Оскарження в касаційному порядку

При здійсненні правосуддя важливого значення набуває забезпечення права на оскарження рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції, постановленого щодо відповідного рішення суду першої інстанції, в касаційному порядку.

Так, на відміну від кримінального провадження у суді першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції при дослідженні питання щодо правильності застосування судами норм матеріального чи процесуального права та наданої ними правової оцінки обмежений у встановленні фактичних обставин справи, оскільки не наділений правом досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були досліджені, встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Хто має право на касацію

Відповідно до статті 425 КПК право на касаційне оскарження (право подати касаційну скаргу) мають: засуджений, його законний представник чи захисник − у частині, що стосується інтересів засудженого; виправданий, його законний представник чи захисник −у частині мотивів і підстав виправдання, а також інші особи, які мали право на оскарження вироку в апеляційній інстанції (крім фізичних та юридичних осіб щодо їх інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду, та викривачів).

Статья в тему:  Как происходит взыскание долга судебными приставами по решению суда

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції (Верховного Суду) протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, – в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення (стаття426 КПК).

Що має бути зазначено в касаційній скарзі

В касаційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду касаційної інстанції;

2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, що оскаржується;

4) обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;

6) перелік матеріалів, які додаються;

7) документ, що підтверджує повноваження захисника, представника потерпілого (якщо апеляційна скарга подається такою особою);

8) копії судових рішень, які оскаржуються, з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження, однак ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.

Якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.

Засуджений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов’язковою його участь, а засуджений, що тримається під вартою, − також у випадках, якщо про це надійшло його клопотання (частина четверта статті 430 КПК).

Самооборона та її межі: як захистити своє життя і не потрапити за грати

Особливості договору дарування та заповіту – консультують юристи Львівщини

Боргова розписка: як себе убезпечити?

  • Клієнтам
    • Про безоплатну правову допомогу (БПД)
    • Як отримати безоплатну правову допомогу
    • Безоплатна первинна правова допомога
    • Чи маю я право на безоплатну вторинну правову допомогу
    • Мені до 18 років
    • Доступ до публічної інформації
  • Адвокатам
    • Реєстр адвокатів
    • Конкурс адвокатів
    • Калькулятор, акт та розрахунки розміру винагороди адвоката за надання БВПД
    • Оперативна інформація щодо видання доручень адвокатам
    • Стандарти якості надання правової допомоги
  • Про систему БПД
    • Координаційний центр
    • Всі Центри
  • Новини
    • Анонси
    • Мультимедіа
    • Новини

Пошук найближчого центру
та дистанційних пунктів

Веб-сайт розроблено в межах проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що фінансується Урядом Данії

© 2012-2021 Координаційний центр з надання правової допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов’язкове

Судовий збір за подання апеляційної або касаційної скарги на додаткове рішення щодо розподілу судових витрат не сплачується – КАС ВС

Другие новости

Судовий збір не слід сплачувати при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов’язані з вимогами адміністративного позову, але в обов’язковому порядку мають бути вирішені судом.

Про це зазначила об’єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши в касаційному порядку справу за позовом ТОВ до ГУ ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору полягає в тому, що додатковим рішенням суду першої інстанції з ГУ ДФС у Житомирській області стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ витрати на професійну правничу допомогу. На зазначене додаткове рішення було подано апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції повернув у зв’язку з несплатою судового збору.

Статья в тему:  Какие гражданские дела рассматривают мировые суды штата калифорния

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ГУ ДФС у Житомирській області звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просило це рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Законом України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на додаткове рішення не визначено. Отже, заявник запевняє, що правомірно не сплатив судовий збір за подання/розгляд заяви про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ГУ ДФС у Житомирській області з огляду на таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України «Про судовий збір» .

У Законі України «Про судовий збір» визначено як загальний перелік об’єктів справляння судового збору, так і процесуальні документи, за подання яких до суду збір не сплачується (ст. 3 Закону). Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 цього Закону судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.

Водночас у наведеному переліку не визначено, що судовий збір не сплачується і за подання апеляційної чи касаційної скарги на додаткове судове рішення.

Аналізуючи вказані норми, Суд дійшов висновку, що такий підхід законодавця зумовлений тим, що ухваленню судового рішення за позовною заявою або заявою процесуального характеру передує стадія відкриття відповідного провадження, на якій суд зобов’язаний перевірити повноту сплати судового збору відповідно до вимог закону залежно від обсягу та характеру вимог та/або ціни позову.

Верховний Суд зазначив, що при апеляційному та касаційному оскарженні додаткового судового рішення, ухваленого відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення, судовий збір підлягає сплаті з огляду на те, що він був сплачений у суді першої інстанції при поданні позовної заяви. Тобто при розрахунку розміру судового збору, що підлягав сплаті під час подання позовної заяви, були враховані ті позовні вимоги, що не були розглянуті судом при вирішенні справи і що зумовило звернення із заявою про ухвалення додаткового судового рішення. В такому разі можна вирахувати розмір судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги, враховуючи розмір судового збору, що підлягав сплаті за ту частину позовних вимог, що не була розглянута судом першої інстанції під час вирішення справи.

При апеляційному та касаційному оскарженні додаткових судових рішень, ухвалених відповідно до пунктів 2–3 ч. 1 ст. 252 КАС України, а саме: при ухваленні рішень, в яких суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення, або судом не вирішено питання про судові витрати, судовий збір не сплачується, оскільки розмір судового збору при поданні позову не залежить від того, який спосіб виконання судового рішення, у разі задоволення позовної вимоги по суті спору, просить обрати позивач, або від вимоги щодо розміру та порядку розподілу судових витрат. Вказані питання не є самостійними позовними вимогами в розумінні КАС України і не входять до ціни позову, тому не підлягають оплаті окремо при зверненні до суду із позовом або відповідною заявою, передбаченою процесуальним законодавством, тобто не є об’єктом справляння судового збору.

Отже, при розгляді касаційної скарги ГУ ДФС у Житомирській області Верховний Суд дійшов висновку, що вимоги про розподіл судових витрат не належать до позовних і не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а також з огляду на те, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної або касаційної скарги на додаткове рішення (додаткову постанову) суду щодо розподілу судових витрат немає.

Статья в тему:  Человек который обвиняет в суде

Адвокат у Києві

ГРОДОВСЬКА ОЛЕСЯ ПАВЛІВНА

(096) 203 18 51, (063) 044 18 07

Професійний супровід Ваших досягнень

ПОСЛУГИ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

  • АДВОКАТ ПО КРИМІНАЛЬНИМ СПРАВАМ КИЇВ
  • АДВОКАТ ПО АДМІНІСТРАТИВНИМ СПРАВАМ КИЇВ. АВТОАДВОКАТ
  • АДВОКАТ ПО ЦИВІЛЬНИМ СПРАВАМ КИЇВ. ЦІНИ
  • АДВОКАТ ПО СІМЕЙНИМ СПРАВАМ КИЇВ
  • АДВОКАТ У ЖИТЛОВИХ СПРАВАХ КИЇВ
  • АДВОКАТ У ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВАХ КИЇВ. ЦІНИ
  • АДВОКАТ У ТРУДОВИХ СПРАВАХ КИЇВ. ЦІНИ

ПОСЛУГИ ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

  • АДВОКАТ ПО ЗЕД ТА МИТНИМ СПРАВАМ КИЇВ
  • КОМПЛЕКСНЕ ЮРИДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ БІЗНЕСУ КИЇВ 2022
  • ЮРИДИЧНИЙ СУПРОВІД ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ КИЇВ
  • АДВОКАТ У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ КИЇВ

Популярні статті

  • Права батька після розлучення
    Переглядів: 45290
  • Огляд автомобіля працівниками поліції
    Переглядів: 44738
  • Коли автомобіль можуть забрати на штрафплощадку
    Переглядів: 30126
  • Чи є законним відеоспостереження за працівниками?
    Переглядів: 29852
  • Як написати відзив на позовну заяву по ЦПК України
    Переглядів: 27085

Популярні теми

Як написати та подати апеляційну скаргу у цивільній справі / как подать апелляцию по гражданскому иску

Як показує судова статистика апеляційні суди не рідко скасовують або змінюють судові рішення.

Тому, якщо Ви не згодні з рішенням суду, вважаєте його незаконним та необгрунтованим, варто його оскаржити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

  1. на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
  2. на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд, який виніс рішення або безпосередньо до апеляційного суду.

Апеляційна скарга подається у письмовій формі.

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

  1. найменування суду, до якого подається скарга;
  2. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України, номери засобів зв’язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
  3. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
  4. рішення або ухвала, що оскаржуються;
  5. в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
  6. нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
  7. клопотання особи, яка подала скаргу;
  8. дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
  9. перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Статья в тему:  Куда жаловаться на беспредел в суде

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

До апеляційної скарги додаються:

  1. довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися;
  2. копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи;
  3. документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
  4. докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Потрібна допомога адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблеми – записуйтесь на консультацію за тел. 096-203-18-51.Інформація про вартість консультації та інших послуг

Читайте більше про те, як відбувається судовий процес тут

Неотримання копії судового рішення як підстава для поновлення строків на апеляцію?

Зазначене судове рішення стосується господарської справи, проте, з огляду на те, що вимоги усіх процесуальних кодексів щодо поновлення строків на подання апеляційної скарги є тотожними, доречно знати про підстави визнання причин поважними/неповажними для поновлення встановлених строків для вчинення тих чи інших процесуальних дій.

У зазначеній справі апелянт участі в суді першої інстанції не брав, не отримав судове рішення вчасно, просив визнати причини пропуску поважними. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строків з посиланням на те, що суд рішення направляв, але воно повернулось із відміткою поштової служби про закінчення термінів зберігання.

Верховний Суд переглянув таке рішення суду апеляційної інстанції і дійшов такого.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід’ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, так і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі і забезпечували ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 93 ГПК України (у зазначеній редакції) визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду — протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Статья в тему:  Как доехать до пресненского суда

З огляду на положення ч. 1 ст. 53 ГПК України, яка врегульовує питання відновлення та продовження процесуальних строків, за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи, господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

При цьому ГПК України не пов’язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз’яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Згідно з цим, виходячи зі змісту ст. 33 ат 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. До таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України у постанові від 17.01.2006 у справі № 39/62-12/140.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається зазначати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».

Статья в тему:  Суд аудиторів як інститут єс

Касаційний господарський суд погодився з висновком апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 23.01.2017 у справі № 916/3188/16 та повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, з огляду на таке.

Звертаючись до суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відповідач, як встановлено апеляційним господарським судом, зазначив, що ним пропущено строк на апеляційне оскарження рішення з поважних причин, оскільки він дізнався про оскаржуване рішення від 23.01.2017, повний текст якого підписано 26.01.2017, під час ознайомлення 09.11.2017 його представника з матеріалами справи, а тому тільки 20.11.2017 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Як установлено апеляційним господарським судом, на адресу відповідача, яка зазначена в матеріалах позовної заяви та у наявному в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, Господарським судом Одеської області надсилались ухвала про порушення провадження у справі від 24.11.2016, ухвала про відкладення розгляду справи від 13.12.2016, ухвала про виправлення описки від 15.12.2016, ухвала про відкладення розгляду справи від 10.01.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 23.01.2017, проте зазначені процесуальні документи повернуто на адресу суду відділенням поштового зв’язку. При цьому на конвертах, в яких надіслано ухвали суду від 24.11.2016, від 13.12.2016 та від 15.12.2016 поштовим відділенням проставлено відмітку «за закінченням терміну зберігання». На конвентах, в яких надсилались ухвала суду від 10.01.2017 та рішення суду від 23.01.2017, які, як зазначалось, також не вручено адресату та повернуто до суду першої інстанції, не зазначено причини такого повернення.

Частиною 1 ст. 64 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь у судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Пунктами 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якою, окрім положень ГПК України, обґрунтовано керувався місцевий господарський суд при здійсненні дій з надсилання учасникам справи процесуальних документів, роз’яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної ст. 64 ГПК України, зокрема в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації — адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення терміну зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статья в тему:  Суд где судили навального

Отже, зважаючи на зазначене вище, судом першої інстанції було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення, зокрема, відповідача про здійснення розгляду даної справи. До того ж судом своєчасно та згідно із зазначеними вище вимогами ГПК України було направлено копію рішення суду від 23.01.2017 на адресу відповідача, відомості про яку, як уже зазначалось, наявні в матеріалах справи.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася до суду у зв’язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об’єктивними причинами, а суб’єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені відповідачем, не об’єктивними обставинами, а обставинами суб’єктивного характеру.

Посилання скаржника на те, що, оскільки він не брав участі у судових засіданнях у цій справі, поштову кореспонденцію суду не отримував, а про наявність оскаржуваного рішення від 23.01.2017 дізнався лише 09.11.2017 під час ознайомлення з матеріалами справи своїх представників, а тому це є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, колегією суддів не була прийнята до уваги з підстав, наведених у цій постанові суду.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що наявність вільного доступу до Єдиного реєстру судових рішень не означає обов’язок будь-якої особи регулярно ознайомлюватись з рішеннями судів, колегія суддів зазначає, що, з огляду на приписи ст. 2 та 4 Закону України від 22.12.2005 № 3262-IV «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Отримавши позовну заяву позивача, яка була надіслана відповідачу 22.11.2016 (опис вкладення у цінний лист, який є додатком до позовної заяви у даній справі), останній не був позбавлений можливості дізнатись у суді першої інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеного позову та своєчасно ознайомлюватись із відповідними судовими рішеннями суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду прийнята з дотриманням балансу суспільного та приватного інтересів, оскільки держава в особі судових органів повинна забезпечити заінтересованим особам право на використання наявних засобів правового захисту, заінтересовані особи повинні розраховувати на те, що процесуальні норми судочинства будуть застосовані, а неналежне використання своїх прав однією із сторін у судовому процесі не стане перешкодою для іншої сторони в реалізації її права на виконання судового рішення.

З огляду на наведене, Верховний Суд зазначив, що зазначені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм процесуального права.

Зазначені висновки можуть стати вам у пригоді під час підготовки заяв по суті справи щодо обґрунтування відсутності поважності причин поновлювати процесуальні строки.

Источники:

http://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-vykonaty-rishennya-sudu/

http://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-oskarzhyty-vyrok-v-apelyatsijnij-ta-kasatsijnij-instantsiyah/

http://protocol.ua/ru/sudoviy_zbir_za_podannya_apelyatsiynoi_abo_kasatsiynoi_skargi_na_dodatkove_rishennya_shchodo_rozpodilu_sudovih_vitrat_ne_splachuetsya_kas_vs/

http://go-advocate.com/yak-napysaty-ta-podaty-apelyatsijnu-skarhu-u-tsyvilnij-spravi/

http://i.factor.ua/ukr/journals/ms/2018/august/issue-8/1/article-38602.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector