7 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Як отримати рішення суду під час карантину

Право громадян на судовий захист в умовах карантину

Відповідно до ст. 8 Конституції України (далі – КУ) в Україні визнається і діє принцип верховенства права, важливою складовою якого є право на звернення до суду, що передбачено ст. 55 КУ та розвинуто ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. як право на справедливий суд. Проте у зв’язку з пандемією коронавірусу 11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) постановою № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» встановив карантин, і на цей період у судах України запроваджено особливий режим роботи.

Як наслідок, перед судовою системою постало питання: «як одночасно забезпечити права громадян на судовий захист та захистити населення від гострої інфекційної хвороби»?

Так, 16 березня 2020 року Рада суддів України у листі №9-рс-186/20 надала рекомендацію встановити судам на період з 16 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року особливий режим роботи, зокрема:

– роз’яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;
– припинити всі заходи, не пов’язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);
– припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;
– обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;
– обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;
– ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв’язку;
– зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;
– по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;
– суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров’я відповідну установу охорони здоров’я та керівництво суду телефоном, e-mail.

26 березня 2020 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення «Про доступ до правосуддя в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Зміст такого рішення полягав в наступному: «Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях за безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошеного Кабінетом Міністрів України режиму надзвичайної ситуації та карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров’я суддів, учасників судових засідань, працівників апаратів судів».

З метою забезпечення учасників належним доступом до правосуддя Верховна Рада 30 березня 2020 року ухвалила Закон №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Так, він містить ряд змін до процесуального законодавства, а саме:

Статья в тему:  Твір де батько виряджає сина в місто на службу до земського суду

* під час карантину, встановленого КМУ на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки продовжуються на час такого карантину. Тобто Закон передбачив автоматичне продовження усіх строків загальної та спеціальної позовної давності, які встановлені цивільним, господарським, сімейним та трудовим законодавством. Безумовно, таке нововведення слід вітати. Однак, чи не буде це, в деяких випадках, сприяти зловживанню процесуальними правами учасниками справи? Завжди серед учасників будуть ті, які погоджуватимуться з продовженням строків, і ті, хто це заперечуватиме;
* строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19);
* під час дії карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису, якщо особа немає такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України». Таким чином, законодавець закріпив дві умови для реалізації режиму відеоконференції – використання власного технічного засобу та електронного цифрового підпису. Однак, якщо стосовно першої умови, проблем у громадян не виникало як таких, то щодо другої – створило перешкоди у реалізації права на судовий захист. Адже в умовах карантину отримати електронний підпис деякий час було неможливо через припинення роботи центрів сертифікації ключів. Не можна не згадати, що положення ЄСІТС (Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи), на жаль, так і не було прийнято остаточно. Наразі в Україні лише розробляється так званий електронний суд – ЄСІТС. Водночас, учасники справи, які завчасно отримали електронний підпис, мають дотримуватися інструкції щодо порядку проведення судового засідання в режимі відеоконференції, затвердженої наказом № 169 від 8 квітня 2020 року Державної судової адміністрації:
по-перше, це реєстрація підпису в системі відеоконференцзв’язку EasyCon (прототип Zoom, Skype) на офіційному вебпорталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua;
по-друге, подання заяви про участь у судовому засіданні не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання;
по-третє, за умови наявності в суді відповідної технічної можливості та за згодою всіх учасників суддя, який головує в засіданні, приймає рішення про можливість проведення такого засідання;
по-четверте, на початку судового засідання секретар створює відеоплатформу для проведення засідання, запрошує учасників справи та проводить їхню ідентифікацію за паспортом або іншим документом, що посвідчує особу (контроль за технічною справністю, звуком та якістю відео проводить також секретар);
по-п’яте, хід і результати процесуальних дій фіксуються судом. Після закінчення проведення процесуальних дій створюється архівна та робоча копії на DVD-дисках, які долучаються до матеріалів справи.

Тобто в Україні на сучасному етапі зароджується практика проведення судових засідань за допомогою відеоконференцзв’язку, тому актуальними залишаються питання з приводу того, що необхідно для успішного проведення судових засідань он-лайн (захист персональних даних, встановлення та підтвердження осіб-учасників, технічні можливості подання процесуальних документів тощо). Насправді, запровадження законодавцем процедури розгляду справи в новому режимі можна тільки вітати, однак, в Україні, наразі, відсутнє єдине програмне забезпечення, яке дозволило би безпечно проводити такі дистанційні слухання;

* суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого урядом відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи (не передбачено у КАС України). Один із основоположних принципів судочинства на час карантину вирішили обмежити – гласність та відкритість судового розгляду справи.

Статья в тему:  В какой инстанции выступали высшие суды во франции

Щодо розгляду кримінальних справ в умовах карантину, то кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого урядом відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. Одразу звернемо увагу, що саме законодавець розуміє під поняттям «загроза життю та здоров’ю особи» в режимі карантину? Підвищена температура тіла, нежить, кашель, червоні очі? Судді не мають і не повинні мати таких спеціальних медичних навичок – встановлення дійсної загрози. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках: якщо обвинуваченим є неповнолітній; розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Зазначений нормативно-правовий акт щодо змін в процесуальному законодавстві є актуальний для суспільства, що зробило впевнений крок для розвитку електронного судочинства вцілому. Оголошений в державі карантин дає підстави та впевненість у тому, що електронний суд в Україні нарешті запрацює. Адже у цьому випадку він був би найкращим виходом, який надасть можливість проводити розгляд справ у встановлені законом строки та приймати всі необхідні документи від громадян. У будь-якому випадку, ані судова система, ані гарантії громадян на судовий захист не можуть знаходитися на “карантині”, оскільки головною функцією держави, – є забезпечення реалізації на захист прав та свобод громадян.

к.ю.н., доцент кафедри процесуального права
Татулич І.Ю.

Як отримати рішення суду під час карантину

Як відомо, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано ( част. 1 ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України ).

Водночас, у зв’язку із запровадженням обмежувальних заходів через поширення коронавірусної хвороби, строки набрання законної сили судових рішень змінено. Про це повідомляє Судова влада України.

Так, відповідно до частини третьої Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо:

☑ зміни предмета або підстави позову,

☑ збільшення або зменшення розміру позовних вимог,

☑ забезпечення доказів, а також строки звернення до суду,

☑ подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення,

☑ пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху,

☑ подання заяви про перегляд заочного рішення,

☑ повернення позовної заяви,

☑ пред’явлення зустрічного позову,

☑ заяви про скасування судового наказу,

☑ розгляду апеляційної скарги,

☑ розгляду касаційної скарги,

☑ подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Водночас, строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак поспіхом внесені зміни у процесуальні кодекси створили проблему з апеляційним оскарженням судових рішень. Як зазначається, п ісля запровадження в процесуальні кодекси таких новацій судді забили на сполох.

Статья в тему:  Когда райффайзен подает в суд за просрочку оплаты по кредитной карте

На думку суддівської спільноти, внаслідок вищезазначених змін жодне судове рішення, винесене судом першої інстанції після набрання Законом чинності, не набере законної сили.

Парадокс полягає у тому, що остаточна дата закінчення карантину невідома. Орієнтовно передбачається, що буде 24 квітня. Проте Прем’єр-міністр України неодноразово зазначав, що карантинні заходи будуть скасовуватися поступово та поетапно. Крім того, вони можуть діяти аж до третього кварталу 2020 року.

За таких умов залишається незрозумілим, як визначити, коли спливають строки апеляційного оскарження та набирає чинності рішення суду першої інстанції. Перед судами постає проблема, яким чином у рішеннях зазначати строк на апеляційне оскарження.

Як отримати послуги під час карантину

Уряд запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів, до 24 квітня 2020 року. Відповідно, всі карантинні обмеження також подовжені до 24 квітня 2020 року. Похід у державні органи, які щоденно обслуговують тисячі громадян, створює зайвий ризик поширення коронавірусної інфекції Covid-19. Тому державні органи та інші надавачі послуг рекомендують отримувати послуги дистанційно.

Пенсійний фонд України рекомендує отримувати послуги дистанційно – за допомогою онлайн сервісів

Реєструйтесь на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України https://portal.pfu.gov.ua/ .

В особистому кабінеті є можливість:

подати заяву про призначення пенсії в “один дотик”, заяву про перерахунок пенсії;

отримати довідки, достовірність яких підтверджується QR-кодом (форми ОК-5/ОК-7, довідка про розмір пенсії, відомості про виплачену заробітну плату, сплачені на користь особи страхові внески, набутий страховий стаж, інші);

подати Анкету застрахованої особи для внесення/зміни/уточнення даних в Реєстр(і) застрахованих осіб;

подати звернення (заяву, скаргу, пропозицію);

активувати послугу безкоштовного СМС-інформування (щодо призначення/перерахунку пенсії;

сплати страхових внесків роботодавцем та страхового стажу особи).

Завантажуйте мобільний додаток “Пенсійний фонд” і отримуйте доступ до електронних сервісів Пенсійного фонду України у зручному форматі з мобільних пристроїв (смартфонів та планшетів). Завантажити додаток можна за посиланням: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.gov.pfu

Читайте інформаційну сторінку вебпорталу Пенсійного фонду України https://www.pfu.gov.ua/

Тут ви можете також подати:

електронне звернення, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», за посиланням: https://www.pfu.gov.ua/23131-elektronne-zvernennya-aplikatsijna-forma/

електронний запит на інформацію, відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, за посиланням: https://www.pfu.gov.ua/23418-elektronnyj-zapyt-na-publichnu-informatsiyu/

Телефонуйте до Контакт-центру Пенсійного фонду України за номерами телефонів:

0 800 503 753 , 044 281 08 70 , 044 281 08 71 . Працює з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 20:00; у суботу з – 8:00 до 14:00.

Державна служба зайнятості України запровадила на період карантину тимчасові особливості обслуговування клієнтів центрами зайнятості та їх філіями

У кожному центрі зайнятості розміщено оголошення про тимчасовий порядок роботи установи, адреси електронної пошти центру зайнятості та обласного центру зайнятості, номер телефону чергового фахівця, номер телефону гарячої лінії обласного центру зайнятості.

Телефонні номери “гарячих ліній” обласних центрів зайнятості: https://is.gd/Zs1MEj

Прийом документів від клієнтів, у тому числі для фіксації наміру клієнта бути зареєстрованим як безробітним, здійснюється засобами електронного зв’язку або через скриньки для прийому кореспонденції, що розміщені у кожному центрі зайнятості.

Опрацювання документів проходить щоденно, за результати чого з клієнтом зв’язується фахівець центру зайнятості, який спеціалізується на питанні, що цікавить клієнта.

Звертаємо увагу, що вам необхідно обов’язково надати центру зайнятості актуальні контактні дані, за якими ви перебуваєте на постійному зв’язку.

На виконання рішення Уряду кількість клієнтів, які можуть одночасно перебувати у приміщенні центру зайнятості, становить не більше 10 осіб

Якщо ви вже зареєстровані як безробітний:

кар’єрний радник з вами комунікує засобами телефонного чи електронного зв’язку відповідно до наданих вами контактів при реєстрації. Якщо ваші контакти змінилися або ви хочете їх актуалізувати, рекомендуємо зв’язатися з вашим кар’єрним радником або через гарячу лінію обласного центру зайнятості

Статья в тему:  Как вернуть деньги через суд по предварительному договору

на період карантину віддається перевага взаємодії з кар’єрним радником без відвідування центру зайнятості, тобто у дистанційному режимі (телефоном чи через електронну пошту). Саме таким чином ви можете отримувати консультації та відповіді на ваші запитання

відвідування центру зайнятості, яке було призначено до запровадження карантину, переноситься на іншу дату. Пам’ятайте, що кар’єрні радники будуть з вами зв’язуватися стосовно призупинення відвідування центру зайнятості

у разі, якщо відвідування було призначене до 12.03.2020, тобто до запровадження карантину, на березень 2020, але ви повідомили кар’єрного радника про неможливість відвідування центру зайнятості/ філії через побоювання за своє здоров’я чи через погане самопочуття, за таке невідвідування до вас не будуть застосовуватися штрафні санкції, так само як ви не будете зняті з обліку.

Державна податкова служба України закликає максимально використовувати дистанційний формат спілкування

Державна податкова служба України наполегливо рекомендує платникам утриматися від відвідування центрів обслуговування платників без нагальної потреби. Особливо якщо проблему, з якою ви збираєтеся звернутися до ЦОП, можливо вирішити дистанційно (онлайн або поштою).

Якщо ж причина звернення невідкладна і потребує обов’язкового відвідування ЦОП, Державна податкова служба просить дотримуватись рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України щодо зменшення впливу та передачі гострих респіраторних вірусних інфекцій:

за можливості користуватися захисною маскою та дезінфікуючими засобами;

не створювати скупчення людей у ЦОП. Пам’ятайте про необхідність дотримання безпечної відстані між людьми (щонайменше 1,5 метра);

уникайте контакту з усіма, хто має жар та кашель.

ДПС звертається з проханням зменшити надходження паперових документів та користуватись засобами електронного зв’язку та поштою.

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС https://tax.gov.ua/ .

Засобами Електронного кабінету також надано можливість заповнити, підписати КЕП та направити до ДПС:

облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є заявою для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;

заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

заяву про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок;

заяву про включення неприбуткового підприємства (установи, організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій, внесення змін до цього Реєстру, витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

За допомогою Електронного кабінету можливо отримати результати надання адміністративних послуг, зокрема:

довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків;

копії реєстраційних посвідчень реєстраторів розрахункових операцій направляються на адресу електронної пошти заявника (оригінал можна буде отримати після закінчення карантину).

На період карантину режим роботи ЦОП змінюється з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. з обідньою перервою та з технічними перервами для санітарної обробки щогодини на 10 – 15 хв., для невеликих ЦОП – з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. із технічними перервами для санітарної обробки щогодини на 10 – 15 хвилин.

Працівники Контакт-центу ДПС, які надають інформацію платникам податків з питань стану обробки електронної звітності та інших електронних сервісів за номером телефону 0 800 501 007 (напрям 0), будуть працювати на період карантину з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. у черговому режимі.

Статья в тему:  Документи що підтверджують повноваження адвоката в суді

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0 800 501 007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/ .

Режим роботи контакт-центру ДПС у період карантину

Контактний центр Державної податкової служби України продовжує надання консультативних послуг платникам податків. Отримати інформаційно-довідкові послуги можна за телефоном 0 800 501 007 з 10.00 до 17.00 (крім суботи, неділі та святкових днів). У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо».

Також надіслати запитання та повідомлення можна на електронну адресу [email protected]

Звертаємо увагу, що за допомогою Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) платники мають змогу отримати відповіді на питання, які їх цікавлять, у будь-який зручний для них час.

Скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС або безпосередньо у мережі Інтернет за адресою http://zir.tax.gov.ua/ .

Мобільні додатки ЗІР можна безкоштовно завантажити через інтернет-магазини App Store та Google Play.

Як працюють Центри надання адміністративних послуг

Мінцифра підготувала ряд рекомендацій, які важливо врахувати при плануванні роботи кожного центру надання адміністративних послуг.

Центрам надання адміністративних послуг рекомендовано:

Провести інформаційну кампанію з рекомендацією відкласти візит до ЦНАП, якщо це не терміново

Проінформувати про зміни у графіку прийому та обслуговування

Повідомити громадян про можливість та способи отримання послуг в електронній формі

Розмістити на вході до приміщення інформацію про дистанційний зв’язок та попередній запис на прийом

Організація роботи ЦНАП:

У відкритій частині ЦНАП має перебувати не більше людей, ніж робочих місць для обслуговування

Поза межами приміщення мають бути зручні місця очікування в черзі на відстані не менше 1 метра один від одного

Відстань між відвідувачами та адміністраторами також не має бути менша ніж 1 метр

Не допускати громадян з ознаками інфекційних захворювань без масок у приміщення, рекомендувати їм звернутися пізніше або отримати послугу електронно (якщо це можливо)

Документи потрібно приймати таким чином, щоб громадяни якомога менше перебували у приміщенні – наприклад, через скриньки для кореспонденції

Організувати прийом громадян за попереднім записом (за телефоном, через сайт)

Забезпечити позачергове обслуговування для громадян літнього віку, вагітних жінок та громадян з дітьми

Консультувати громадян дистанційно

Надсилати результати послуг поштою чи кур’єрською доставкою

Міністерство юстиції запрошує до “Онлайн будинку юстиції”

Щоб отримати послуги юстиції, не виходячи із дому, можна скористатися вебпорталом “Онлайн будинок юстиції” https://online.minjust.gov.ua/ . Для цього вам знадобиться лише комп’ютер або смартфон.

Через «Онлайн будинок юстиції» можна:

повторно отримати документи у сфері реєстрації актів цивільного стану;

зареєструвати або ліквідувати фізичну особа підприємця;

зареєструвати створення товариства з обмеженою відповідальністю, яке здійснює діяльність на підставі модельного статуту;

зареєструвати перехід юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту;

зареєструвати громадське об’єднання або засіб масової інформації;

отримати дані про електронний цифровий підпис;

отримати інформацію з усіх реєстрів Мін’юсту.

Також «Он-лайн будинок юстиції» надає можливість скористатися послугою «СМС-Маяк», яка дозволяє відстежувати будь-які реєстраційні дії, які вчиняються з вашою нерухомістю за допомогою СМС-інформування, а також сповіщає власників про те, хто з користувачів реєстру цікавився їхнім майном.

Куди звернутись під час карантину, аби отримати детальну правову консультацію

– зателефонуйте на безкоштовний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

– напишіть на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД) – https://www.legalaid.gov.ua/

– прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоріть її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat

Статья в тему:  Суд как субъект процессуальных отношений

– скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua

Фахівці Регіонального центру долучилися до дистанційної зустрічі із роботодавцями Сумського державного університету

Топ-3 запитання на «гарячу лінію» системи БПД

Безоплатна правова допомога засудженим особам

  • Клієнтам
    • Про безоплатну правову допомогу (БПД)
    • Як отримати безоплатну правову допомогу
    • Безоплатна первинна правова допомога
    • Чи маю я право на безоплатну вторинну правову допомогу
    • Мені до 18 років
    • Доступ до публічної інформації
  • Адвокатам
    • Реєстр адвокатів
    • Конкурс адвокатів
    • Калькулятор, акт та розрахунки розміру винагороди адвоката за надання БВПД
    • Оперативна інформація щодо видання доручень адвокатам
    • Стандарти якості надання правової допомоги
  • Про систему БПД
    • Координаційний центр
    • Всі Центри
  • Новини
    • Анонси
    • Мультимедіа
    • Новини

Пошук найближчого центру
та дистанційних пунктів

Веб-сайт розроблено в межах проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що фінансується Урядом Данії

© 2012-2021 Координаційний центр з надання правової допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов’язкове

Як отримати спадщину під час карантину: покроковий алгоритм дій

Україна живе в умовах карантину. Це передбачає деякі обмеження прав та додаткові обов’язки. Нові обставини призводять до того, що змінюється формат отримання, здавалось би, звичайних послуг. І питання прийняття спадщини — не виключення.

Як працюють державні та приватні нотаріуси на час карантину? Чи буде відтерміновано дату отримання спадщини у зв’язку із введенням карантину в Україні? Яким чином оформити спадщину під час карантину ?

Як працюють нотаріуси під час карантину

Станом на 23 березня обмеження щодо вчинення нотаріальних дій на час карантину немає.

Однак Міністерство юстиції України рекомендує державним та приватним нотаріусам:

— здійснювати прийом громадян виключно для вчинення невідкладних нотаріальних дій за попереднім записом в телефонному режимі;

— не допускати скупчення людей у державних нотаріальних конторах;

— для прийому громадян запровадити чергування у державних нотаріальних конторах;

— надання консультацій та роз’яснень з питань вчинення нотаріальних дій має відбуватись дистанційно за допомогою засобів телефонного зв’язку або шляхом електронного листування.

З іншими рекомендаціями щодо роботи державних та приватних нотаріусів можна ознайомитись за посиланням — https://bit.ly/3bnC9nb

Отже, прямої заборони щодо вчинення нотаріальних дій, в тому числі, і щодо оформлення спадщини немає.

Чи відтерміновано дату отримання спадщини у зв’язку із введенням карантину

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” визначено, що з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Однак ця норма не стосується вчинення нотаріальних дій, в тому числі, і тих, що пов’язані з можливим пропуском передбачених законодавством строків (наприклад, оформлення спадщини).

Як отримати спадщину під час карантину

Крок 1.Подати заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців з моменту її відкриття (тобто з моменту смерті особи або на момент оголошення особи померлою).

В умовах карантину варто звернути увагу на наступне:

— заява про прийняття спадщини спадкоємцем подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини;

— заява про прийняття спадщини надсилається нотаріусу поштою, підпис спадкоємця на якій засвідчено нотаріусом.

Тобто, якщо місце відкриття спадщини — це Чернігівська область, а фактично Ви мешкаєте у Дніпропетровській області, під час карантину Ви маєте право засвідчити заяву про прийняття спадщини у будь-якого нотаріуса за своїм місцем мешкання, а вже посвідчену заяву надіслати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини у Чернігівській області.

Важливо. У випадку, коли спадкоємець подає заяву особисто, днем прийняття спадщини буде день подання такої заяви нотаріусу. До заяви про прийняття спадщини, яка надсилається поштою застосовуються правила ч. 2 ст. 255 Цивільного кодексу України: заява, здана до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважається такою, що здана своєчасно, хоча нотаріусу вона надійшла після спливу строку.

Статья в тему:  Можно ли не явиться в суд в качестве третьего лица

Кому не потрібно протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини подавати заяву про прийняття спадщини

— спадкоємцю, який постійно проживав разом із померлою особою на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї;

— малолітнім, неповнолітнім, недієздатним особам, а також особам, цивільна дієздатність якої обмежена.

Крок 2. Отримати свідоцтво про право на спадщину після спливу 6 місяців з дня відкриття спадщини:

— свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, кожному з них окремо із визначенням прізвища, імені, по батькові та часток у спадщини інших спадкоємців.

— строк для звернення спадкоємця за отриманням свідоцтва про право на спадщину законодавством не обмежено.

Важливо. При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства (за законом або за заповітом) та склад спадкового майна. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов’язково вимагаються відповідні документи, наприклад, свідоцтво про смерть, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, рішення суду про встановлення факту родинних відносин, правостановлюючі документи на спадкове майно тощо. При спадкуванні за заповітом перевіряється наявність заповіту. При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом оригінал заповіту, поданий спадкоємцем, залишається у справах нотаріуса.

Що робити у випадку, якщо строк для прийняття спадщини пропущений

Спадкоємець, який з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, може звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, однак, чи буде введення карантину поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини — питання риторичне з огляду на те, що наразі як державні, так і приватні нотаріуси продовжують працювати із введенням деяких обмежень у своїй роботі, серед яких поки що немає прямого обмеження у вчиненні нотаріальних дій.

Куди звернутись під час карантину, аби отримати детальну правову консультацію

— зателефонуйте на безкоштовний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

— напишіть на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД) – https://www.legalaid.gov.ua/

— прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоріть її у нашому чаті — https://t.me/ualegalaidchat

— поставте запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

— скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid — https://wiki.legalaid.gov.ua

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

Порушення правил карантину: як захиститись від реального штрафу?

Тетяна Романцова, адвокат, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Алтекса».

Чи дійсно порушників притягують до відповідальності у вигляді штрафу? Як складається судова практика на сьогодні?

Приймаючи низку рішень стосовно запобігання поширенню COVID-19, парламент нашої держави вніс зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Зокрема, з’явилася нова стаття 44 3 , згідно з якою передбачається накладення штрафу на громадян від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадовців – від 2000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафні санкції накладаються у разі порушення:

  • — Закону № 1645-III від 06.04.2000 року «Про захист населення від інфекційних хвороб»
  • — Інших законодавчих актів
  • — Рішень органів місцевого самоврядування стосовно боротьби з інфекційними хворобами

Варто розібратися: чи дійсно порушників притягують до відповідальності у вигляді штрафу? Або ж справа закінчується лише складанням адмін. протоколу?

В статті 7 КУпАП зазначається: ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адмін. правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Навіть коли правила карантину таки порушені, працівники правоохоронних органів повинні дотримуватись законодавчих вимог стосовно складання адмін. протоколу. Зокрема, йдеться про належне обґрунтування/ доведення порушення, яке було вчинене.

Статья в тему:  Когда будет суд по мн17

Що необхідно знати про чинні правила карантину?

Теперішні правила карантину набрали чинності згідно з постановами Кабміну №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 року та № 239 «Про внесення змін до постанови № 211» від 25 березня 2020 року. Такі постанови прийняті згідно з нормами закону №1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Карантин запроваджено на всій території нашої держави з 12 березня до 24 квітня 2020 року. З 6 квітня діють оновлені, більш суворі, правила карантину, які забороняють:

— Перебувати в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту (медичні маски, респіратори, самостійно виготовлені маски).

— Перебувати на вулиці без документа, що посвідчує особу.

— Проводити та збиратися на масові заходи будь-якого характеру, винятки: заходи, що потрібні для забезпечення функціонування органів держ. влади та місцевого самоврядування.

— Приймати відвідувачів у закладах громадського харчування, обслуговування населення й таке інше.

— Перевозити пасажирів метрополітенами, автомобільним транспортом на регулярній та нерегулярній основі, крім перевезення легковими авто та переміщення осіб за службовою потребою.

— Переміщуватися в групі більш як з двох осіб (винятки: службова необхідність та супровід малолітніх осіб до 14 років).

— Перебувати в громадських місцях малолітнім особам до 14 років без супроводу батьків/ опікунів/ піклувальників.

— Відвідувати зони відпочинку (парки, сквери, набережні й таке інше), винятки: службова необхідність та вигул домашніх тварин.

— Відвідувати заклади освіти, спортмайданчики, дитячі майданчики й таке інше.

Як складається протокол за ст.44 3 КУпАП?

Складання протоколу про порушення правил карантину не означає автоматичне притягнення до відповідальності. Насамперед, по факту порушення співробітниками поліції складається протокол. Як показує практика: більшість подібних справ після судового розгляду закривається або матеріали повертаються на доопрацювання до правоохоронних органів. Норми ст. 278 зобов’язують суддю перевіряти законність складання протоколу та інших матеріалів на етапі підготовки до розгляду справи.

Обов’язковими в протоколі є наступні складові:

— Дата й місце складення.

— Прізвище, ім’я, по батькові, посада особи, яка склала документ.

— Дані про особу, що притягується до відповідальності.

— Суть адмін. правопорушення, місце та час вчинення.

— Посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність.

— Відомості про свідків, потерпілих (за наявності).

— Пояснення особи, яка притягається до відповідальності.

— Інші значущі відомості.

Станом на 6 квітня в суді переглянуто вже 426 протоколи про адмін. правопорушення за статтею 44-3 КУпАП. З них :

— 59% (250 випадків) — справу повернуто на доопрацювання

— 29% (123 випадки) — провадження закрито у зв’язу з відсутністю події / складу правопорушення

— 8 % (34 випадки) — особу визнано винною та стягнуто штраф

— 4% (19 випадків) — особу визнано винною, однак звільнено від відповідальності

Найбільша кількість випадків притягнення до адмін. відповідальності припадає на Дніпропетровську область та Донецьку область, відповідно – 57 та 48 випадків. По місту Києву в провадженні 18 справ, по області – 15 справ.

Тільки 12% порушників притягнуто до відповідальності.

Як захиститись від штрафу за порушення правил карантину?

В кожному окремому випадку варто аналізувати наявність чи відсутність порушень з боку представників правоохоронних органів при складанні протоколу, в самому оформленні документа чи в доведенні доказами порушення. Вивчаючи судову практику, можна виокремити найбільш вагомі підстави для захисту від притягнення до відповідальності.

Статья в тему:  Как долго ждать решение суда

1. Підстави для припинення провадження:

— Не надано належних, допустимих та достовірних доказів.

— Спроба притягнути до відповідальності неналежного суб’єкта (зокрема, найманого працівника замість підприємця).

— Спроба притягнути до відповідальності особу за порушення самоізоляції в той момент, коли ця особа ще не добралася до місця самоізоляції (додому).

— Перебування особи у місці проведення торгівельної діяльності без мети проводити таку діяльність (зокрема, проведення ревізії, впорядкування асортименту).

— Спроба притягнути до відповідальності за порушення правил торгівлі особу, яка не є суб’єктом господарювання.

2. Підстави для повернення справи на доопрацювання/ для належного оформлення:

— Відсутнє посилання на конкретні норми закону щодо порушення правил карантину (зокрема диспозиція ст.44 3 КУпАП носить бланкетний характер).

— Не зазначено, яке конкретно правило карантину було порушене.

— Спроба притягнути до відповідальності за участь у масовому заході без встановлення осіб учасників цього заходу та їхніх пояснень.

— Відсутні докази належності порушника до кола суб’єктів господарювання, стосовно яких діють заборони під час карантину (в протоколі відсутній витяг з ЄДРПОУ із видами діяльності за КВЕД)

— Протокол/ докази поганої якості, нечитабельні, в документі не повністю вказані відомості про особу, що його складала.

Слід підкреслити: навіть якщо особу визнають винною у порушенні правил карантину, її можуть звільнити від відповідальності на підставі малозначності правопорушення. Прецеденти вже є! Судами мають враховуватись обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність. А саме – ступінь суспільної шкідливості правопорушення, ступінь вини порушника, його майновий стан й таке інше. Приміром, суди звільняють від відповідності осіб, які здійснюють продаж непродовольчих товарів без засобів індивідуального захисту. Суди обмежуються усним зауваженням.

Як складається судова практика на сьогодні?

Випадки, коли особи до відповідальності притягнуті не були:

У справі № 234/5552/20 (постанова від 01.04.2020 р.) Краматорським міським судом розглядалась справа про притягнення до відповідальності громадянки, яка на зупинці громадського транспорту у м. Краматорську торгувала непродовольчими товарами, а саме штучними квітами та іншим, чим (за переконання поліції) порушила правила карантину, передбачені ч.2. п.3 постанови КМУ від 11.03.2020 р. Однак суд вказав, що громадянка не є суб’єктом господарювання, оскільки не зареєстрована приватним підприємцем, а отже на неї не поширюються ч.2 п.3 постанови КМУ (порушення правил торгівлі).

Звертаємо увагу, що наведена вище ситуація доволі часто прослідковується у рішеннях про закриття провадження.

У справі № 539/1023/20 (постанова від 01.04.2020 р.) Лубенський міськрайонний суд розглядав справу про притягнення до відповідальності, фізичної особи – підприємця, який не припинив роботу свого магазину та здійснював продаж взуття відвідувачам, чим порушив п.3, п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211. Однак, в судовому засіданні такий ФОП пояснив, що дійсно був у приміщенні магазину, однак торгівлю не здійснював, прийшов для складання звітності. Але у зв’язку з тим, що випадково не зачинив за собою двері, до приміщення зайшли якісь чоловік та жінка, він став просити їх покинути приміщення, однак за ними, майже відразу, зайшли працівники поліції та стали складати протокол.

Суд вирішив, що у справі не зібрані належні, допустимі та достатні докази вини особи у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні, та закрив справу у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У справі № 948/291/20 (постанова від 01.04.2020 р.) Машівський районний суд розглядав справу про притягнення до відповідальності особи, яка здійснювала торгівлю продуктами харчування в не відведених для цього місцях. Працівник поліції під час складання протоколу обмежився зазначенням лише загальних назв нормативних документів, а саме: постанови КМУ від 11 березня 2020 № 211, Правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних прав і норм згідно з Законом України № 1645-III, а також рішення органів місцевого самоврядування, без конкретизації відповідних статей та пунктів, а рішення органів місцевого самоврядування, які порушені особи, взагалі не зазначені.

Статья в тему:  Почему могут не развести в суде

Суд вирішив повернути справу на доопрацювання до відділу поліції для належного оформлення, в ході якого усунути вищевказані недоліки.

У справі № 128/875/20 (постанова від 01.04.2020 р.) Вінницький районний суд розглядав справу про притягнення до відповідальності особи, яка повернулася 15.03.2020 з Республіки Польща і не вжила заходів щодо самоізоляції на чотирнадцятиденний термін, чим порушила положення Закону України № 1645-III.

Однак, у протоколі про адміністративні правопорушення були відсутні відомості про те, які саме вимоги закону №1645-III були порушені винуватцем, більш того до протоколу долучено копії документів неналежної якості, які є нечитабельними.

Суд вирішив повернути справу на доопрацювання до відділу поліції для належного оформлення, в ході якого усунути вищевказані недоліки.

У справі № 463/2639/20 (постанова від 31.03.2020 р.) Личаківський районний суд м. Львова розглядав справу про притягнення до відповідальності особи, яка здійснювала заборонену діяльність, а саме працівник ломбарду ПТ «Найкращий ломбард » здійснював діяльність чим порушив правила карантину.

Однак у даній справі, суд звернув увагу, що працівниками поліції зафіксовано лише фізичне перебування працівника ломбарду у середині приміщення, але не факт здійснення ним діяльності визначеної Положенням про порядок надання фінансових послуг ломбардами, в тому числі прийому громадян з метою такої діяльності, вирішив про відсутність у діях винуватця складу правопорушення, передбаченого ст.44 3 КУпАП.

Суд також наголосив, що заходи Уряду та міської комісії направлені на обмеження доступу громадян до певних суб’єктів господарювання, зокрема ломбардів, а не припинення їх діяльності в цілому.

Випадки, коли порушників притягнули до відповідальності:

Постановою від 01.04.2020 у справі № 591/1906/20 Зарічним районним суд м. Суми притягнуто до відповідальності особу, яка зайшла до магазину «АТБ» без засобів захисту, тобто знаходилась у публічному місці без засобів індивідуального захисту (медичної або респіраторної маски) та накладено у розмірі 17 000,00 грн.

Постановою Романівського районного суду від 31.03.2020 р. у справі № 290/309/20 притягнуто до відповідальності ФОП, який бувши суб’єктом господарювання, здійснював торгівельне обслуговування населення в період заборони здійснення такої діяльності, що визначена Постановою КМУ №211, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 44 3 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2020 р. у справі № 761/8861/20 громадянина притягнуто до відповідальності за те, що останній 20.03.2020 року о 17 год. 25 хвилин за адресою: пр-т. Перемоги, 86 в м. Києві, порушив вимоги постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року, а саме перевозив в маршрутному таксі – маршрут № 189 більш як 35 осіб.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 30.03.2020 р. у справі № 607/5215/20 притягнуто до відповідальності громадянку, яка надавала перукарські послуги в період карантину, та накладено на останню штраф в розмірі 17 000,00 грн.

Отже, за обставин неналежного складання працівниками поліції протоколу та/ чи недолучення до нього належних й достатніх доказів варто йти до суду та/або надати суду свої заперечення у вигляді письмових пояснень, в яких варто звернути увагу суду на помилки та інші недоліки в протоколі про адмін. порушення. Отож, захиститися від відповідальності за таких обставин цілком можливо.

Источники:

Право громадян на судовий захист в умовах карантину

http://tuipravo.info/publikatsii/novyny/item/2749-stroky-nabrannia-zakonnoi-syly-rishen-pid-chas-karantynu.html

http://www.legalaid.gov.ua/novyny/yak-otrymaty-poslugy-pid-chas-karantynu/

http://www.obozrevatel.com/ukr/law/yak-otrimati-spadschinu-pid-chas-karantinu-pokrokovij-algoritm-dij.htm

http://buhgalter911.com/news/news-1049529.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector