0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Як подати в суд за наклеп

Содержание

Як подати в суд за наклеп

Вам знадобиться

  • Позовна заява
  • Сплачена мито

Інструкція

  • .1

    Залучити за наклеп в даний час можна відповідно до положень кримінального кодексу (ст. 8.1). Наклеп є поширення компрометуючої або підриває репутацію інформації, що є завідомо неправдивої. За даний злочин вважається штраф до п’ятисот тисяч рублів, зарплата за півроку або ж роботи на 160 годин. Якщо людина був обвинувачено в ЗМІ, то штраф, відповідно до статті, подвоїться, а можливий обов’язкова праця складе до 240 годин. Наклеп при використанні службового становища тягне збільшення мінімального покарання в чотири рази. Неправдиве повідомлення про те, що людина є носієм ВІЛ і при цьому здійснив каране дію сексуального характеру, тягне за собою досить відчутні штрафні санкції. Невиправдане звинувачення в тяжких злочинах спричинить саме серйозне покарання за даним складом — штраф до п’яти мільйонів, зарплата за три роки або 480 годин обов’язкової праці.

    Слід зазначити, що попередня версія статті кримінального кодексу про наклеп передбачала інші види санкцій. Тепер же арешт, обмеження або позбавлення волі за даний вид злочину не використовуються. Але штрафи у порівнянні зі статтею, вилученої з кодексу про адміністративні правопорушення, істотно збільшені. Часто багато помиляються в самому понятті наклепів і плутають його з образою, яка також передбачає правові наслідки для кривдника, але в адміністративно-правовому порядку.

    Буває, що в процесі захисту на суді з’ясовується факт недобросовісності позивача, який дифамацію представив як наклеп. Проте в даному випадку інформація не носить підробленого характеру, і, отже, відповідальність за наклеп не може бути застосована. Наклеп слід відрізняти і від лжесвідчення на суді, яке є окремим фактом злочину.

    Довести факт вчинення злочину і притягнути до відповідальності за наклеп можна за допомогою свідків або записів на технічні засоби . Якщо подія була висвітлена в ЗМІ, то необхідно роздрукувати матеріал і завірити у видавця. Після цього можна сміливо вирушати з позовом до судової інстанції або до прокурора. У поліцію і прокуратуру доцільно звертатися, якщо немає відомостей про особу кривдника. Оформивши заяву до суду, необхідно розіслати копії всім учасникам процесу і сплатити мито. Сам позов найкраще особисто принести в установу — так можна отримати офіційний штамп про його прийняття. З дати, зазначеної на штампі, почнеться розгляд заяви. На практиці притягнення до відповідальності за наклеп не веде до покарання за кримінальним законодавством. Багато хто вибирає цивільно-правове поле діяльності і за статтею 152 захищають уражену репутацію, так як в даному випадку можна отримати компенсацію збитків та моральної шкоди.

    BizReview

    Наклеп сьогодні – явище досить поширене, тому варто уважно вивчити, як можна покарати особу, яка намагається обумовити іншої людини. Перш ніж поширювати недостовірну і неперевірену інформацію, варто уважно вивчити закон, адже людина, на якого обмовляють, може подати заяву в поліцію про наклеп. Розглянемо докладніше це злочин і покарання, що може піти.

    Що таке наклеп?

    Перш ніж розглядати покарання за наклеп, потрібно в першу чергу розібратися, що саме вона собою являє. Основною ознакою наклепу, на який звертається увага, це поширення інформації, що не є достовірною. Наклеп може мати такі особливості:

  • Головна мета наклепу зганьбити честь і гідність іншої людини.
  • Обмовити можна будь-якого громадянина, якому виповнилося 16 років.
  • Мета поширення завідомо неправдивої інформації – користь.
  • Наклеп може поширюватися усно, найчастіше в письмовій формі, наприклад, для цього може використовуватися соціальна мережа.
  • Наклеп не можна розцінювати як образу.

    Суть закону про наклеп

    За наклеп несеться відповідальність, саме про це говорить стаття 128.1 КК РФ, якщо хтось поширює неправдиві відомості, які порочать інших громадян. Судом враховується склад злочину, саме від цього і буде залежати покарання, яке зазнає людина. Іноді буває й так, що виходить відбутися лише штрафом, у деяких випадках він може досягати півмільйона рублів. Покарання може бути і у вигляді примусових робіт, які можуть тривати близько 160 годин.

    Якщо відбуваються особливо тяжкі злочини і при цьому вони пов’язані з наклепом, то штраф може збільшуватися до 5 мільйонів рублів, а виправні роботи будуть тривати 480 годин. Щоб покарати кривдника за наклеп, необхідно подати заяву в поліцію про наклеп, також можна подати ще позовну заяву в суд і вимагати від свого кривдника компенсацію. Сума компенсації може бути заявлена заявником, наприклад, позивач може вимагати таку компенсацію, яку вважатиме достатньою для того, щоб перекрити завдані збитки.

    Як можна захистити себе від наклепів?

    Як тільки з’ясовується, що когось обмовили і при цьому було завдано шкоди репутації, то відразу варто подати заяву про притягнення до відповідальності за наклеп. Щоб наклепник був покараний, досить його притягнути до кримінальної відповідальності. Обов’язково потрібно звернути увагу на такі моменти:

  • Слід знати прізвище, ім’я та по батькові кривдника.
  • Мають бути ґрунтовні докази того, що громадянин дійсно розпускає чутки, чим завдає моральної або матеріальної шкоди іншій особі.
  • Слід мати докази того, що всі чутки, які поширюються, дійсно є помилковими.

    Буває і так, що особа, яка постраждала, не хоче залучати наклепника до кримінальної відповідальності, а бажає лише отримати моральну компенсацію, наприклад, застосувати покарання у вигляді штрафу. В такому випадку необхідно буде подати позовну заяву в найближчий суд району. Слід пам’ятати, що з самого початку треба довести в суді, що був факт наклепу, інакше виграти справу не вийде. Свідками можуть виступати треті особи, які чули цю наклеп. Бажано, щоб на руках були документи або відеозапис, які можуть підтвердити правоту позивача.

    В який термін необхідно подати заяву

    Як тільки з’ясувалося, що громадянина обмовили, то бажано відразу подавати заяву до суду, адже справа має свої терміни давності. Наприклад, адміністративне порушення може розглядатися протягом двох місяців, а кримінальні, якщо вони незначні, можуть перебувати у роботі протягом двох років з моменту події. Шанси на успіх зростуть майже на 80 %, якщо правильно скласти заяву.

    Куди звертатися, якщо виявлено факт наклепу

    Мало хто знає, куди саме треба звертатися, якщо його обмовили і куди написати заяву про наклеп. Справа в тому, що факт розповсюдження завідомо неправдивих показань розглядається в приватному порядку, тому займаються цими справами світові судді, які є на ділянці, де стався інцидент. Правильніше всього відразу звернутися до суду, де є всі шанси отримати захист і покарати винуватців за несправедливість. Можна написати заяву в поліцію, найчастіше так чинять, якщо кривдник не відомий. Поліція зобов’язана перевірити всі дані і надіслати справу на розгляд світового судді.

    Що не можна вважати наклепом

    Перш ніж подати заяву в суд або поліцію, варто більш детально дізнатися, що не можна вважати наклепом.

  • Якщо одна людина описує другого з негативної сторони, але при цьому все, що він говорить про нього, вважається правдою, то це не можна вважати наклепом.
  • Якщо неправдиві відомості жодним чином не завдають шкоди репутації людини і ніяк не ганьблять його честь.
  • Якщо людина, який поширював чутки, щиро в цьому кається і до цього моменту вважав, що говорить тільки правду.

    Всі розгляду, які стосуються наклепу, викликають багато проблем. Іноді навіть докази не допомагають пред’явити людині провину.

    Як правильно подати заяву в суд

    Якщо є бажання покарати свого кривдника за наклеп, то відразу слід звертатися в районний суд. Насправді, такий злочин, як наклеп, стаття 128.1 КК РФ, розглядається після подачі позовної заяви, але обійтися у даному випадку без допомоги фахівця досить складно. Можна подавати заяву в поліцію, там співробітники зобов’язані його розглянути і познайомитися з усіма нюансами. Після чого, протягом 10 днів, приймається рішення, чи порушувати кримінальну справу або відмовити в її порушенні.

    Заява має бути дуже грамотним, тому довірити його складання найкраще юриста. У разі якщо потрібно покарати кривдника, але без судового розгляду, можна відправити заяву в прокуратуру. Співробітник прокуратури зможе ознайомитися зі справою і виступати в якості захисника інтересів постраждалої сторони в суді.

    Що повинно включати в себе заяву в поліцію

    Щоб можна було сподівається на успіх, слід, у першу чергу, ознайомитися докладніше, як написати заяву про наклеп в поліцію. Бланка, по якому можна складати заяву не існує, воно оформляється у довільній формі, але все-таки деякі норми витримувати треба обов’язково:

  • Вгорі слід вказати найменування суду, в який звертається потерпіла сторона.
  • Обов’язково в шапці заяви прописати особисті дані, такі як ПІБ та адресу проживання.
  • Бажано надати відомості про відповідача.
  • Слід повністю описати сформовану ситуацію і викласти, в чому саме ущемляються права і як це принижує гідність і впливає на репутацію.
  • Внизу заяви перераховуються всі вимоги, які пред’являються відповідачу.
  • Необхідно представити докази наклепу: документи, відеозапису чи конкретні факти.

    Вибрати один єдиний зразок, як правильно написати заяву про наклеп, практично неможливо, так як заява може подаватися в різні інстанції. Наприклад, це може бути прокуратура, поліція або суд.

    Як подати заяву в суд і який повинен бути порядок його подання

    Якщо подається позовна заява до суду, то воно має виразно встановлену форму. В даній заяві необхідно звернути увагу на такі моменти:

  • В першу чергу зазначаються дані світового суду, а саме його назва.
  • Обов’язково треба вказати відомості про заявника і про відповідача.
  • Суд має враховувати всі обставини скоєного злочину, тому їх варто розписати докладно.
  • Зразок заяви про наклеп включає в себе обов’язкові докази, наприклад, до нього можуть прикладатися відео, фотографії і список свідків.

    Перш ніж подати заяву до суду, необхідно буде сплатити державне мито, тому разом із заявою слід віддати і квитанцію. Якщо документ подається в поліцію, то необхідно спочатку заповнити спеціальний бланк, який називається талон-повідомлення. Він свідчить про те, що поліція буде розглядати справу. При зверненні до світової суд також видається папір. За виданим документом можна буде забрати після закінчення справи всі важливі папери.

    Як довести наклеп в інтернеті

    Наклеп вважається одним із серйозних злочинів, так як вона може завдати непоправної шкоди людині. На сьогоднішній день існує багато видів наклепу, і часто поширення недостовірної інформації відбувається саме в соціальній мережі. Природно, що і в такому випадку можна буде подати заяву в поліцію про наклеп і образу, але довести провину другої сторони буде складно. Єдиним варіантом залишається діяти уважно і намагатися, як можна швидше, зафіксувати сліди злочину.

    У суді знадобитися представити докази, які допоможуть викрити злочинця і винести йому гідне покарання. Якщо суд винесе виправдувальний вирок на користь відповідача, то він зможе подати зустрічну заяву про наклеп в поліцію, але тільки вже на позивача і тоді доведеться відшкодувати збиток за нанесення моральної шкоди.

    Як довести наклеп

    Крім того, що подається заява до суду, необхідно подбати і про докази. В даному випадку підійдуть будь-які факти, які допоможуть вказати, що позивач прав. Розглянемо найбільш підходящі з них:

  • Відеозапис. Відео може бути дуже хорошим доказом того, що людина дав неправдиву інформацію, переслідуючи при цьому свої корисливі цілі.
  • Можна надати суду фотографії, але зробити це досить складно, тому зафіксувати момент наклепу практично неможливо.
  • Судом будуть враховуватися і показання свідків, якщо такі будуть матися в оточенні позивача і відповідача.
  • Якщо неправдива інформація поширювалася в інтернеті або за допомогою ЗМІ, то необхідно роздрукувати для доказу і ці документи.

    Якщо подається заяву в поліцію про наклеп, то необхідно подбати про те, щоб були хоч якісь докази, тільки тоді суд зможе взятися за цю справу.

    Яка передбачається відповідальність за поширення неправдивої інформації

    За дачу неправдивих показань передбачається покарання, яке може бути у вигляді штрафу або виправних робіт. Яке покарання буде застосовуватися в тому чи іншому випадку, буде залежати виключно від типу наклепу і від того, яким чином вона поширювалася. Розглянемо основні види покарання:

  • Заяву в поліцію про наклеп подається тоді, коли один чоловік вирішив заплямувати честь іншого. Тоді покарання може бути у вигляді штрафу в сумі 500000 рублів.
  • Наклеп, що відбувається на публічному рівні, карається штрафом 2000000 рублів.
  • Коли людина намагається звинуватити іншого у захворюванні або зґвалтуванні, то може пред’являтися штраф у розмірі 3000000 рублів.
  • Якщо неправдива інформація дається з метою звинуватити людину в особливо тяжкому злочині, то штраф може досягати 5000000 рублів.

    В останній час майже не використовується ця стаття. Наклеп – це складно доказове злочин, тому в основному усі спірні питання вирішуються в рамках цивільно-правових відносин. Але все ж не варто дозволяти себе ображати, тому людина, яка намагається оббрехати іншого заради того, щоб отримати від цього свою вигоду, обов’язково повинен бути покараний. Якщо є докази, тоді є всі шанси не тільки покарати свого кривдника, але і змусити його виплатити моральну компенсацію, тим самим назавжди відбивши бажання розповсюджувати брехливу інформацію про людину, чиї честь і гідність були серйозно заплямовано.

    Чи можна приьягнути до відповідальночті за наклеп?

    Добрий день.мене цікавить питання чи можливо людину притягнути до відповідальності за наклеп.на протязі декількох місяців,співмешканець моєї колишньої дівчини розпускає слухи що в мене є секс з її сестрою і що я з нею був на морі і що у нас є стосунки.ці слухи вже дійшли до батьків дівчини,друзів і подруг.всі почали допитуватись чи дійсно це було і що я такий сякий.мені це приносить моральний дискомфорт і портить репутацію.чи можливо притягнути до відповідальності цю людину?чи можливо змусити дати докази чи змусити піти на поліграф?дякую за відповідь

    Ответы юристов (4)

    Адвокат, г. Нежин, 10 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Статтею 32 Конституції України передбачено право на судовий захист щодо спростовування недостовірної інформацію про себе і членів своєї сім’ї.

    Стаття 23 Цивільного кодексу України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

    Статтею 277 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

    Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачає, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

    Резюме з урахуванням викладеного та ситуації, що склалася: Ви можете звернутися до суду із позовом про захист гідності, честі чи ділової репутації, при цьому просити суд:

    — визнати поширювану інформацію недостовірною;

    — стягнути моральну шкоду із особи, що поширила недостовірну інформацію (при цьому значну увагу слід приділити обгрунтуванню у чому саме поляює моральна шкода, яких страждань Ви зазнали, як це вплинуло на Вашу ділову репутацію, обгрунтувати суму шкоди (як правило це не більше 1000 грн.);

    — зобов’язати особу, яка поширила таку інформацію спростувати її у той же спосіб, у який вона була поширена (тут у Вас можуть бути проблеми, оскільки інформація поширювалась усно і встановлення кола осіб, яким така інформація повідомлена саме від співмешеканця Вашої колишньої дівчини, буде досить проблематичним. Як правило, спростовують інформацію, що була поширена у ЗМІ, та у такий же спосіб. Тому зобов’язати особу, що поширила таку інформацію її спростувати у такий же спосіб у Вашому випадку буде складно. Крім того, не зважаючи на те, що простування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію — Вам потрібно буде довести факт поширення такої інформації особою — тут знадобляться свідки, які особисто чули від співмешеканця Вашої колишньої дівчини, що він розпускає такі слухи, та зможуть підтвердити це у суді.).

    — покласти усі судові витрати на відповідача, тобто на співмешеканця Вашої колишньої дівчини (це і судовий збір, і витрати на адвоката).

    Керуючий адвокатського бюро «INSIGNIS», адвокат

    Де наклеп, а де оціночне судження і коли суд зобов’язує спростовувати і платити моральну шкоду

    Цікаві консультації

    Зміст:

    Що таке оціночне судження

    Грань між наклепом і оціночним судженням дуже тонка, а за юридичними наслідками це дуже важливе питання. Оскільки, припустимо, згідно з нормами Конституції України, кожна людина має право на вільне вираження своїх думок, поглядів і переконань, а також свободу слова. Але також, ніхто не має права принижувати чужу гідність, псувати ділову репутацію і т.д. Згідно ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутим до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Так що таке оціночне судження?

    Оціночне судження — це висловлювання, яке не містить фактичних даних, критики, оцінки дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

    Крім того, в судовій практиці, при вирішенні спорів, суди також використовують трактування, викладене в Постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи». Згідно з позицією ВСУ, до оціночних суджень відносяться думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які є вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача, і які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати. Наприклад, оціночним судженням може бути, — «ця обслуговуюча компанія не задовольняє всіх моїх вимог» (адже у кожного свої вимоги від сервісу, у когось трохи більші у когось трохи менші запити), «в цьому закладі недостатньо смачно готують, і до того ж місце розташування незручне» (поняття смаку у кожного різне і залежить від багатьох факторів, та й з місцем розташування не все зрозуміло, — адже «в центрі» не завжди добре), в школі дуже суворі вчителі (у когось строгість, а у когось — дисципліна, — головне щоб все було в межах розумного і не переступало межі закону). Підводячи підсумок, характер оціночних суджень є суб’єктивним, це особиста оцінка певних фактів, ситуацій людиною через призму своїх переконань.

    Як відрізнити факт від думки

    Як ми вже з’ясували раніше, законодавець ввів в апарат понять «факт» і «думку», що є основою для вирішення питання «різниця між наклепом і оціночним судженнями?»

    Факт — це достовірні відомості про будь-яку подію, ситуацію, і характеризується тим, що його можна або довести, або спростувати.

    Думка — це ж майже тотожне поняття «оціночним судженням», тобто суб’єктивне висловлювання людини, яке може бути як позитивного, так і негативного характеру про якийсь факт, при цьому його не можна ні довести, ні спростувати, а також це можуть бути різного роду прогнози, порівняння, оцінки та припущення. Все це проходить через призму суб’єктивізму, але ні в якому разі не повинно в себе вміщати принизливих фраз, таких, що порушують право іншої людини на шанобливе ставлення до його гідності та честі.

    Зміст понять «фактичне твердження» і «оціночне судження» також було розкрито в постанові Верховного Суду України від 01.02.2018 у справі № 757/33799/15-ц, відповідно до якого:

    • твердження — це логічно аргументована наявність певного факту або ж групи фактів. Факт, в свою ж чергу, є відображенням об’єктивної діяльності, це конкретні відомості про обставини, ситуації, які трапилися в конкретний час, в конкретному місці і при конкретних обставинах. З огляду на, що факт, сам по собі, є категорією об’єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб і не пропускається через призму їх поглядів і думок, то його відповідність дійсності може бути перевірено і встановлено судом;
    • судження — в свою ж чергу, це те ж саме, що і особиста думка або ж висловлювання. Як завжди, судження пропускається через призму суб’єктивного, тому має оціночний характер. В такому випадку, в такому висловлюванні містяться думки, які складно оцінити на правдивість і вірність, а точніше неможливо, що і пояснює, чому судження не може бути предметом спору і судового доведення.

    Але також, потрібно враховувати, що при використанні деяких мовних зворотів твердження про факт може перетворитись в оціночне судження. Наприклад, стверджуючи, як не про щось конкретне, а через призму особистої думки — «мені здалося», «схоже на те», «на мою думку» і т.д.

    Узагальнюючи, думка — це результат мислення, і може бути неточною, хибною або ж помилковою, а факт — це те що є, це залізобетонна правда.

    Як довести наклеп?

    Найчастіше, щоб довести наклеп, зазвичай звертаються до суду з позовною вимогою про захист прав на честь, гідність і ділову репутацію.

    Такі позови не найчастіші в судовій практиці, але все таки зустрічаються. І ось ключове питання — як довести наклеп?

    Позов про захист честі і гідності, як правило, уповноважена пред’явити фізична особа, щодо якої поширювалася недостовірна інформація, яка порушила їх особисті, немайнові права. Відповідачем у таких справах буде фізична або юридична особа, яка поширила цю інформацію, а також була автором цієї інформації.

    Для того, щоб притягнути відповідача до матеріальної відповідальності, необхідно довести:

    1. Поширення інформації, доведення до відома хоча б одній людині; (Це вирізки з журналів і газет, поста в соцмережах і тд). Поширення в соцмережах трохи складніше, тому що складно довести, що цей пост не зі зламаної сторінки, хто автор поста і тд., З цього часто проводять лінгвістичну експертизу, а також інші, які досліджують справжність знімків екрану і тд.
    2. Поширена інформація стосується саме позивача. Це згадки персональних даних, в тому числі імені, прізвища, можливо посади.
    3. Поширена інформація є помилковою. Оскільки ми вже з’ясували, що наклеп це завжди про факти, то їх завжди можна спростувати за допомогою законних доказів.
    4. Такі дії порушують особисті, немайнові права, і можуть принести шкоду. Цей критерій один з найважливіших, позивач повинен довести, що подібні висловлювання порушують його право на повагу до честі і гідності.

    Хотілося б повідомити про цікаві рішення судів. Деякі державні діячі подавали позов до суду, і навіть доходило до Суду із захисту прав людини, про те що обговорюють законність придбання майна, компетентність в виконанні державних обов’язків. Але тут цікаву сторону прийняв суд, який вказав, що це обтяження посади, так як пропорційно з виконанням громадських обов’язків, функцій держави від імені народу, з цього особлива пильність до державної діяльності і свобода висловлювань повинні бути захищені і законні.

    Яка стаття за наклеп, як довести?

    Кримінальної відповідальності за наклеп на даний момент не передбачено. Хоча був ряд спроб криміналізувати поширення недостовірних даних, які принижують честь і гідність людини, а саме в 2018 і 2019 роках, оскільки вважається, що механізм залучення до матеріальної відповідальності в цивільно-правовому полі недостатньо ефективний. Законопроекти так і не були прийняті, і були розкритиковані, з посиланнями на те, що така норма буде обмежувати свободу слова, і переймає тоталітарні нахили Кримінального кодексу 1960 року.

    Компенсація за наклеп і моральний збиток за безпідставне обвинувачення

    До відомостей, які паплюжать людину, необхідно віднести відомості, які принижують честь і гідність і ділову репутацію громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору дотримання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

    Моральна шкода — це, ті страждання або приниження, які людина відчуває в результаті протиправних дій. Але необхідно звернути увагу, що просто неприємні емоції це не аргумент для судів для стягнення компенсації, у зв’язку з чим і є не частою судова практика з цього питання. Але іноді все ж судді, стають на сторону позивача, і крім того, що зобов’язують спростувати інформацію, ще й стягують компенсацію за моральну шкоду. Так вони аргументують, що моральна шкода залежить від індивідуально-психологічних особливостей, і ця протиправна дія приносить сильних моральних страждань.

    Судова практика по наклепі і захист від наклепу

    Справа, в якій стягнули компенсацію за моральну шкоду, відображена в рішенні від 26 травня 2020 по справі №343 / тисяча шістсот сорок шість / 18, де суд першої інстанції зобов’язав відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 63 760,50 грн.

    У даній справі особа звернулася до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди у зв’язку з тим, що відповідач з використанням нецензурної лексики публічно (при відвідувачах) образив позивача. Останній вважав, що його честь і гідність було принижено, що є підставою для їх захисту так і для відшкодування моральної шкоди. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції використовував як належний доказ висновок судово-психологічної експертизи, де вказано, що висловлювання відповідача в силу індивідуально-психологічних особливостей суб’єктивного сприйняття позивача викликали у нього психологічні страждання. При цьому, експерт визначив і орієнтовно — рекомендовану суму, яку в підсумку і було відшкодовано.

    Тому дуже важливо клопотати в суді про проведення психологічної експертизи, результат якої буде підтвердженням вашого важкого стану внаслідок протиправних дій.

    Цікавим також є рішення від 20.10.2010 Яготинського районного суду Київської області. В цьому рішення суд прийняв позицію не на боці позивача, яка доводила, що звернення до неї зі словами «повія» принижують її честь і гідність, і просила відшкодувати моральну шкоду. Але суд вирішив, що обзиваючи позивача непристойними словами під час сварки, відповідачка не поширює брехливу інформацію, і суд розцінює це як особисту образу, в зв’язку з чим відмовляє в позові. Ну і після такого рішення, зрозуміло, звертатися з принизливими словами, може стати цілком нормою, так як залишається безкарним.

    Ще одним, спірним рішенням у справі № 755/11966/16-ц, в якому йдеться мова про те, що позивач, ТОВ «Інформаційне агентство» 17 канал «, вважає, що пост у соціальній мережі Facebook, порушує ділову репутацію, в якому йдеться про поширення «17 каналом» неправдивих відомостей. Суд знову ж відмовив у задоволенні позову, обґрунтовуючи, що «відповідачем в соціальній мережі Facebook виражено його власну думку, на яку він має відповідно до Конституції України право, це його особисте ставлення до 17 каналу, а не “з явним злим умислом» сформована думка про публічну юридичної особи 17 канал у громадськості».

    У зв’язку, з останніми рішеннями, можливо припустити, що позивачам необхідно приводити більше аргументації про те, що відповідачі навмисне в принизливій формі зверталися, тим самим завдали сильні душевні страждання, що бажано підкріпити висновком лікаря.

    Якщо Вам необхідна юридична допомога, пропонуємо скористатися послугою «Тендер на юридичну допомогу» від юридичного порталу Протокол.

    Автор консультації: Адвокат Скочинська Христина

    Життєві ситуації, коли можна сісти за наклеп

    З´ясовано, в яких випадках до кримінальної відповідальності за наклеп можуть притягати не тільки журналістів і політиків, повідомляють «Коментарі».

    «Для того, щоб притягнули до кримінальної відповідальності, крім того, що був поширений наклеп, потрібно обов´язково довести наявність матеріального збитку від нього не менше визначеної законом суми. На цей рік — не менше 26 825 грн., наступного вище», — розповів адвокат Клим Братковський, який проаналізував прийнятий Верховною Радою України в першому читанні законопроект «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини».

    На його думку, можна припустити, що оцінювання збитку буде відбуватися за одним з таких варіантів: людина може подати цивільний позов і довести в суді поширення недостовірної інформації про себе, при цьому, в якості компенсації за моральний збиток, суд присудить суму вище 26 825 грн.; людина звернеться до оцінювачів, які оцінять збиток від поширення недостовірної інформації в суму вище 26 825 грн.; людина просто звернеться в міліцію із заявою про наклеп і оцінить свій матеріальний збиток в суму вище 26 825 грн.

    «Крім того для кримінального переслідування за наклеп потрібно довести умисел в тому, що особа знала, що інформація є недостовірною, проте вона все одно вжила заходи з її поширення. Без цього немає підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності, — відзначає Клим Братковський. — Однак, беручи до уваги відсутність в Україні справедливого суду, благі наміри покарати винних можуть перетворитися на «затикання ротів» неугодним громадянам і журналістам. Крім того, нові норми можуть стати інструментом зведення рахунків між конфліктуючими громадянами».

    В якості прикладів таких гіпотетичних ситуацій адвокат назвав наступні випадки:

    1. У селі у господаря почали дохнути кури. Він почав підозрювати в смерті курей свого сусіда, що той нібито потравив їх через те, що вони клювали овочі на його городі. Він почав поширювати в селі інформацію про те, що сусід потравив його курей через особисту неприязнь до нього і з метою помститися сусідові. Сусід оцінив моральну шкоду від наклепу у 30 000 грн. і написав заяву в міліцію.

    2. Дружина почала підозрювати чоловіка в зраді з заміжньою сусідкою. З метою помститися сусідці — написала на стіні будинку і вхідних дверей: «У кв. 25 проживає повія, наркоманка і злодійка». Сусідка оцінила свій моральний збиток у 50 000 грн.

    3. Громадянин К. написав заяву в міліцію, що громадянин Б. є організатором підпільного грального бізнесу. Слідство з´ясувало, що громадянин К. вирішив помститися громадянину Б., так як останній заборгував йому велику грошову суму і не повертав її. Громадянин Б. оцінив свою моральну шкоду в 100 000 грн.

    4. Після операції дитини, вона померла. Розслідування показало, що лікар не винен у смерті дитини. Мати звинуватила лікаря у недбалості та заявила це кореспонденту місцевої газети. Лікар звернувся із заявою в міліцію про порушення кримінальної справи за поширення наклепів. Свій збиток оцінив в 45 000 грн.

    5. У ДТП загинув пасажир, водій не визнаний винним в ДТП. Батько загиблого в інтерв´ю газеті сказав, що у всьому винен п´яний водій. Водій оцінив свою моральну шкоду в 35 000 грн. і звернувся в міліцію із заявою про наклеп.

    6. Громадянин С. написав заяву в міліцію, що нібито його колишній роботодавець використовує неліцензоване ПО. В ході перевірки було з´ясовано, що ПО все ліцензоване, а громадянин С. вирішив помститися колишньому роботодавцю шляхом заяви про нібито вчинення ним злочину. Колишній роботодавець оцінив свій збиток від наклепу у 60 000 грн.

    7. Громадянин П. у Facebook написав повідомлення в тому, що Попов вкрав півмільйона гривень на нових урнах і купив собі на ці гроші новий автомобіль. Попов оцінив свій збиток від наклепу в 100 000 грн.

    Источники:

    http://pan-ta-pani.com/21882-yak-prityagnuti-do-vidpovidalnosti-za-naklep.html

    http://bizreview.com.ua/zayavu-v-politsiyu-pro-naklep-yak-pravilno-napisati-stattya-128-1-kk-rf/

    http://uristy.ua/question/1694

    http://protocol.ua/ua/de_naklep_a_de_otsinochne_sudgennya_i_koli_sud_zobov_yazue_sprostovuvati_i_platiti_moralnu_shkodu/

    http://svobodaslova.in.ua/news/read/3763

    Статья в тему:  Кто исполняет приговор суда
Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector