0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Як розрахувати судові витрати

Калькулятор інфляційних збитків

Індекси оновлені і актуальні на 27.09.21

Індекс інфляції в Україні в серпні 2021 року склав 99.8%

Облікова ставка НБУ з 10.09.2021 — 8.5%

Курс НБУ станом на 27.09.2021

Джерело даних індексу інфляції — ukrstat.gov.ua

Джерело даних облікової ставка НБУ — index.minfin.com.ua

Особливості нарахування пені у господарських правовідносинах

Стаття 625 Цивільного кодексу України
Відповідальність за порушення грошового зобов’язання

Частина 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова практика та роз’яснення

“Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.” Лист Верховного суду України лист N 62-97р від 03.04.97.
Офіційний сайт Верховної Ради України

“З наведених підстав оскаржувані судові рішення в частині відшкодування інфляційних втрат за прострочення виконання зобов’язання, визначеного у доларах США, не можна визнати законними й обґрунтованими.”

Постанова Верховного суду України від 27 січня 2016р. у справі № 6-771цс15.
Єдиний державний реєстр судових рішень

“Індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.”

Постанова Верховного суду України 18 травня 2016 року 6-474цс16
Офіційний сайт Верховного суду України

“Прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.”

Постанова Вищого господарського суду України від 21 червня 2016 року по справі № 916/4281/15.
Єдиний державний реєстр судових рішень

“При цьому, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань, суд виходив з того, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті – гривні, а тому норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов’язання, яке визначене договором у гривні.”

Постанов Вищого господарського суду України від 03.03.2013 р справа № 5011-10/1865-2012- 41/403-2012.
Єдиний державний реєстр судових рішень

“Законодавство не виключає можливості одночасного стягнення з боржника пені (ч. 3 ст. 549 ЦК України), індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).”

Постанова Верховного Суду України вiд 6 червня 2012 р. у справi № 6-49цс12.
Офіційний сайт Верховного суду України

Статья в тему:  В какой срок возбуждается исполнительное производство после решения суда
“Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов’язання.”

Постанова Верховного Суду України вiд 30 жовтня 2013 р. у справi № 6-59цс13. Офіційний сайт Верховного суду України: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/98E275B900EF2D53C2257C1900263D0F?OpenDocument&Highlight=0,6-59%F6%F113&

“Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань.”

Постанова Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року.
Офіційний сайт Верховної Ради України

“Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань.”

Оглядовий лист Вищого господарського суду України 29.04.2013 № 01-06/767/2013.
Офіційний сайт Верховної Ради України

Mи намагаємось щоб калькулятор був зручний та точний,
залиш коментар чи вислови пропозицію для покращення калькулятора.

Як правильно розрахувати прибуток компанії та проаналізувати основні показники

31 березня 2021 Стане у пригоді для: Підприємці

Прибуток у всіх його варіаціях — один із ключових показників для прийняття компанією усвідомлених бізнес-рішень. Часто підприємці не приділяють цьому показнику належної уваги, відстежуючи лише рух грошей.

Однак залишок коштів — це не прибутковість компанії. Для того щоб приймати стратегічні рішення, які впливатимуть на фінансову стабільність вашого бізнесу в довгостроковій перспективі, прибуток слід правильно розраховувати й аналізувати.

Що і як розраховувати.

Обчисліть свій валовий прибуток

Розраховується так: уся виручка мінус собівартість продажів (йдеться про витрати, які безпосередньо відносяться до виручки). Ця сума показує, наскільки прибутковою є ваша основна діяльність і як варіюється прибутковість у міру змін обсягів і цін.

Розбийте свою основну діяльність на потоки доходів

Виручка, собівартість продажів і валовий прибуток можуть бути розбиті на продуктові напрями, види діяльності або послуги. Така розбивка дає можливість аналізувати прибуток/збиток від кожного виду вашої діяльності.

Обчисліть чистий прибуток

Розраховується як валовий прибуток мінус операційні витрати. Це нижній, останній рядок звіту про прибутки та збитки, який показує, наскільки прибутковою є ваша компанія.

Обчисліть EBITDA

Розраховується як чистий прибуток до вирахування витрат за відсотками, податками, зношування та амортизації. Цей показник корисний для аналізу лише операційної діяльності компанії та її порівняння з іншими учасниками ринку, оскільки не враховує податкові ставки різних юрисдикцій, різні методи обліку, обсяги амортизації та зношування й рівень кредитування компанії.

Фінансові показники бізнесу: дохід, виручка, прибуток

Використовуйте інсайти, щоб збільшити прибуток

Подивіться на звіт про прибутки та збитки як на результат причинно-наслідкових зв’язків операційної діяльності. Так ви визначите тригери, які впливають на показники прибутку.

Поставте собі запитання: прибуток змінився через доходи чи витрати? Якщо через доходи — то завдяки обсягу чи ціні; великим клієнтам чи дрібним? Якщо ви бачите зміни у витратах, то в якій категорії та якому виді витрат? Чи були ці витрати заплановані? Яка їхня економічна суть? Хто і як ці ресурси використовує — чи можна їх скоротити тощо?

Як часто аналізувати показники

Щомісячного аналізу цілком достатньо.

Статья в тему:  Настя рыбка когда суд

Для аналізу звітності ваш фінансовий експерт чи бухгалтер має підготувати розшифрування з найбільшими операціями та контрагентами за істотними статтями звіту, наприклад сумою вище 5% від виручки за період. Так ви фокусуєте увагу на найбільш значущій інформації, не відволікаючись на нематеріальні зміни. Ви також матимете інформацію для прийняття таких стратегічних рішень:

  1. Визначення оптимальної цінової стратегії.
  2. Забезпечення достатнього валового прибутку, щоб покрити операційні витрати.
  3. Формування оптимального співвідношення в структурі ваших продуктів або сервісів для досягнення більш високої загальної прибутковості.
  4. Управління рентабельністю компанії, окремих бізнес-напрямів і проєктів, а не тільки грошовими потоками в періоді часу.

Основні помилки в обліку, яких припускаються як сталі стартапи, так і ті, що розвиваються

Ведення обліку касовим методом, який не дає інформації про прибутковість компанії.

Наприклад, компанія може генерувати багато грошей за рахунок невиплати заборгованості. Звіти покажуть, що компанія прибуткова, але насправді це не так.

Або навпаки — компанія уклала велику угоду в конкретному періоді, але оплату поки не отримана. Із цього можна зробити хибний висновок, що компанія неуспішна.

Ми рекомендуємо використовувати метод нарахування, який враховує транзакції за фактом надання товару/послуги. Це дозволяє коректно розподіляти доходи й витрати в періоді, визнавати дебіторську та кредиторську заборгованість і необоротні активи.

Облік собівартості в операційних витратах, а не як окремого елемента звітності. Це не дає змоги відстежувати валовий прибуток і маржинальність бізнес-напрямів.

Наприклад, для IT-рішення, як агрегатор послуг, вартість послуги, яку «перепродають», є собівартістю. Якщо з виручки відняти цю собівартість, підприємець побачить валову маржу — націнку на загальному обсязі наданих послуг, якої має вистачити на покриття всіх операційних витрат. Для ресторанної мережі собівартістю можуть бути витрати на продукти, для сфери послуг — погодинна робота персоналу тощо.

Недостатня деталізація фінансових звітів. Це робить їх непоказовими для прийняття рішень у розрізі бізнес-напрямів, проєктів або оптимізації витрат компанії.

Правильний розрахунок бюджету тільки для операційних витрат. Планування і контроль виручки, собівартості й валового прибутку за основною/проєктною діяльністю неякісні або їх взагалі немає. Внаслідок чого компанії постійно страждають від перевитрати коштів і проблем із ліквідністю.

Щоб уникнути цих помилок і мати чітке уявлення про прибутковість компанії, систематизуйте підготовку управлінської звітності:

  1. Складіть фінансову структуру та цільові звіти компанії, включно з потоками доходів і структурою витрат, що необхідні для даної організації.
  2. Впровадьте цю структуру в програмне забезпечення (ПЗ) або софт, де будуть розраховуватися всі необхідні підсумкові показники. Підготуйте відповідні інструкції з ведення управлінського обліку.

Важливо правильно підібрати ПЗ під специфіку й завдання вашої компанії. Головне, що варто враховувати під час вибору: софт має відображати потрібну вам деталізацію фінансової структури, інтегруватися з поточними системами CRM, BPM і системою бухгалтерського обліку.

І звичайно, ПЗ має бути зручним у користуванні, щоб ви не витрачали багато часу на занесення бізнес-операцій. Потестуйте варіанти на декількох базових транзакціях, щоб зрозуміти, який із них вам більше підходить.

Наприклад, для наших клієнтів ми вибирали різні рішення: починаючи від 1С для українських підприємств і закінчуючи Quickbooks і Xero для технологічних компаній і нерезидентів. Тут немає універсального варіанту, головне, щоб ПЗ підходило під завдання та потреби вашого бізнесу, а також було зручним у використанні.

Розробіть інструмент для бюджетування й стратегічного планування з тією ж фінансовою структурою.

Статья в тему:  Скільки платити за суд

Визначте ключові показники ефективності для відстеження прибутковості. До них можуть відноситися: виручка за проєктами, валовий прибуток за потоками доходів/послуг, загальний чистий прибуток за період, EBITDA та інші.

У вас з’являться фактичні та планові дані для регулярної звітності про те, як досягаються цілі загалом у компанії та за проєктами, послугами чи видами діяльності.

Перевіряйте показники

Іноді показники прибутку можуть бути нелогічними або некоректними, навіть якщо їх розраховує професійний бухгалтер. Якщо у вас виникають проблеми зі звітністю на регулярній основі, ви можете звернутися по допомогу до фінансового консультанта або спробувати розв’язати їх самі.

Завжди перевіряйте логіку даних, порівнюючи активність і тенденції від місяця до місяця. Дані залежать від якості ведення обліку, тому завжди вглиблюйтеся в суть цифр в аналізованих вами звітах і даних — так ви зможете спокійно покладатися на звіти у своїх подальших рішеннях.

Автори:

Олексій Книш, старший партнер, керівник відділу фінансового консалтингу для бізнесу Finance PM

Адріан Косар, старший менеджер, фінансовий консалтинг, Finance PM

3.3. Судові витрати

Судові витрати – це пов’язані з розглядом справи в господарському суді витрати, що складаються з судового збору і витрат, пов’язаних із розглядом справи; це витрати, пов’язані із розглядом та вирішенням справ у порядку господарського судочинства, що покладаються на сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги з метою їх відшкодування державі, спонукаючи їх до врегулювання господарського спору без втручання держави[25].

Стаття 44 ГПК України встановлює склад судових витрат, до яких віднесені судовий збір; суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрати, пов’язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплата послуг перекладача, адвоката; інші витрати, пов’язані з розглядом справи. До інших витрат належать суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для надання пояснень із питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК України); за проведення огляду і дослідження доказів у місці їх знаходження (ст. 39 ГПК України) тощо.

Отже, судові витрати, зазначені ст. 44 ГПК України, охоплюють:

— судовий збір – обов’язковий платіж за дії, які здійснює господарський суд, пов’язані з розглядом, вирішенням, переглядом господарських справ.

— інші судові витрати – це суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, за відшкодування витрат, пов’язаних із оглядом і дослідженням доказів у місці їх знаходження, оплатою послуг перекладача, адвоката, інших витрат, пов’язаних із розглядом господарської справи. Розмір судових витрат прямо не залежить від характеру спору і визначається окремо у кожній конкретній справі залежно від фактично здійснених витрат. Грошові суми судових витрат виплачуються особам, яким вони призначені.

Позовні заяви, заяви про вживання запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються судовим збором, крім випадків, установлених законодавством.

У разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума судового збору сплачується чи стягується згідно з ціною нового позову. До заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку й розмірі, за винятком звільнення від сплати цього збору, відстрочення або розстрочення його сплати.

Статья в тему:  Сколько делается суд мед экспертиза

У разі якщо позивач згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог і не сплатив судовий збір зі збільшеної суми, господарський суд стягує з позивача суму недоплаченого судового збору в дохід державного бюджету. Якщо позивачем завищена ціна позову, або в процесі розгляду спору він зменшив свої позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, судовий збір у цій частині не повертається.

У разі об’єднання господарським судом в одне провадження кількох справ відповідно до ст. 58 ГПК України, а також у випадках подання позовної заяви кількома позивачами до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується позивачами пропорційно до вимог кожного з них. Сплата всієї суми державного мита одним позивачем у цьому разі неможлива, за винятком випадків, коли позивачі претендують на один і той самий предмет позову.

У випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно із законодавством підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою підставами виникнення, судовий збір сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру. У випадках, коли в позовній заяві альтернативно викладені майнові або немайнові вимоги, господарський суд визначає предмет спору і вирішує питання про сплату позивачем судового збору у встановленому розмірі або стягнення його за рішенням суду. За наявності підстав для повернення чи відмови у прийнятті позовної заяви в частині однієї з вимог господарський суд порушує провадження у справі щодо альтернативної вимоги. У таких випадках питання стягнення судового збору вирішується за загальними правилами.

Оскільки треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, відповідно до ст. 26 ГПК України користуються всіма правами і мають усі обов’язки позивача, обов’язок сплатити судовий збір із заяви про вступ у справу або про перегляд судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, або про його перегляд за нововиявленими обставинами покладається також і на них.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, вступають або залучаються до участі у справі без сплати судового збору. Проте в разі вчинення ними окремих дій, що мають юридичне значення, наприклад, подання заяви про перегляд рішення господарського суду, на них покладається обов’язок сплатити судовий збір на загальних підставах.

У випадках здійснення господарським судом заміни сторони її правонаступником згідно зі ст. 25 ГПК України судовий збір сплачується правонаступником або стягується з нього господарським судом, якщо воно не було сплачене первісним позивачем.

Відповідно до п. 2. ст.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява) оплачується судовим збором. У разі безготівкового перерахування судового збору з рахунку платника відповідальний виконавець установи банку зобов’язаний на лицьовому чи зворотному боці останнього примірника платіжного доручення, який видається платнику, зробити відповідний напис (позначку) про зарахування судового збору до державного бюджету. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком круглої печатки кредитної установи із зазначенням дати виконання платіжного доручення. Невиконання цієї вимоги є наслідком повернення позовної заяви або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 або п. 3 ч. 5 ст. 113 ГПК України. Якщо позивач сплатив судовий збір готівкою, то в такому разі не передбачається здійснення кредитною установою будь-яких написів, крім установлених формою квитанції. У цьому випадку до позовної заяви додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж.

Статья в тему:  Эрик давидыч когда суд

Оскільки однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження судового збору до державного бюджету України, господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування судового збору до державного бюджету вправі витребувати від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому судовий збір перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі або про прийняття апеляційної (касаційної) скарги до провадження чи прийняття заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державного казначейства України. Платники судового збору у платіжних дорученнях на перерахування судового збору до державного бюджету повинні в рядку «одержувач» зазначити найменування територіального органу казначейства за місцем знаходження платника та номер рахунка, який відкритий казначейству в установі банку. Якщо стороною не подані докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, що свідчать про звільнення від його сплати, заява до розгляду не приймається, і господарський суд із посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України зобов’язаний повернути її заявникові без розгляду. На цих самих підставах повертаються позовні заяви з платіжними дорученнями на перерахування судового збору не до державного бюджету України. Про повернення позовної заяви виноситься ухвала.

У випадках, коли господарським судом розглядаються кілька справ за позовними заявами одного й того самого позивача, останній має право сплатити судовий збір за їх розгляд одним платіжним документом, який долучається господарським судом до однієї із справ. У решті справ робиться позначка про суму судового збору, сплаченого за розгляд справи, та зазначається номер справи, у якій знаходиться платіжний документ. Така позначка робиться у справах у випадках повернення судового збору.

Зазначений порядок подання доказів сплати судового збору повинен бути дотриманий і в тих випадках, коли судовий збір сплачується за позивача (заявника) іншою особою. Порядок сплати судового збору встановлений ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору, зазначені у ст. 5 Закону України «Про судовий збір». До них, зокрема, належать : державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі — за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав; органи прокуратури — при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді; Міністерство юстиції України — за подання позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; позивачі — за подання позовів про уточнення списку виборців.

Статья в тему:  Как работает борисовский суд

Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом. Судовим експертам і перекладачам відшкодовуються витрати, пов’язані з явкою до господарського суду, у розмірах, установлених законодавством про службові відрядження. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

В основу розподілу судових витрат покладений принцип відповідальності за шкоду тієї особи, яка цієї шкоди завдала. Тому судових витрат зазнає особа, яка виявилася неправою у спорі. Розподіл судових витрат здійснюється згідно зі ст. 49 ГПК України.

Судовий збір покладається:

— у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної зі сторін;

— у спорах, що виникають під час виконання договорів та на інших підставах, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник через неправильні дії сторони, господарський суд має право накласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує збір за рахунок другої сторони і в тому випадку, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, накладаються:

— у разі задоволення позову – на відповідача;

— у разі відмови в позові – на позивача;

— у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), та розподіл цих витрат мають визначатися господарським судом з урахуванням ставок і окладів, установлених експертною установою.

Експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для надання пояснень, відшкодовуються вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті; вартість попереднього продажу проїзних документів; проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межею населеного пункту; наймання житлового приміщення, а також добові в розмірах, установлених законодавством про службові відрядження, та згідно з поданими документами, що підтверджують розмір цих витрат. Якщо проїзні документи не подані, відшкодовується мінімальна вартість проїзду між місцем проживання і місцем виклику.

Витрати, пов’язані з викликом до суду, відшкодовуються після виконання експертами, перекладачами та іншими особами своїх обов’язків у розмірі, що визначається в рішенні господарського суду. Розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових витрат проводиться за правилами розподілу судового збору.

Витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Статья в тему:  Как поменять фамилию ребенку через суд

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це в рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

За кордоном відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (до якої приєдналася Україна) під час судового розгляду судових витрат має нести заінтересована сторона. Після закінчення розгляду справи такі витрати розподіляються господарським судом на загальних підставах згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір їх відшкодування , крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для такої справи.

Якщо суддя не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат чи повернення судового збору з державного бюджету, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі ст. 88 ГПК України має право прийняти додаткове рішення чи ухвалу щодо справи.

Судові витрати та їх розподіл

Склад судових витрат

Чи то адміністративний (ст. 132 КАСУ), чи цивільний (ст. 133 ЦПКУ), чи господарський (ст. 123 ГПКУ) процеси, склад судових витрат практично однаковий. Вони складаються із судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи, спрямованих на:

1) професійну юридичну допомогу;

2) залучення свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи;

3) витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів;

4) здійснення інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Скажемо кілька слів про кожну категорію витрат.

Судовий збір. Обов’язковий платіж, який сплачується за подання до суду заяв, скарг, а також за видачу документів судами. Порядок його сплати* і розмір регулює Закон № 3674**, а його сума залежить від (ст. 4 Закону № 3674):

* Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн-оплати див. за посиланням:: court.gov.ua/affairs/sudytax/

— виду документа, який ви подаєте до суду (позови, скарги тощо) або хочете отримати (копії рішень, виконавчі листи тощо);

— категорії платника (фізична особа, юридична особа, фізична особа — підприємець);

ціни позову — при майновому характері позову або розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ПМПО) на 1 січня, який визначається в законі про Держбюджет на поточний рік, — при немайновому.

Зазвичай судовий збір оплачують до подання позовної заяви (скарги)

Так, наприклад, за подання позову з вимогою немайнового характеру (у частині популярних наразі — адмінпозови платників при блокуванні ПН/РК) судовий збір у поточному році становить 2102 грн. Причому якщо в позові об’єднані декілька вимог, то згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 3674 збір сплатити доведеться по 2102 грн за кожну таку вимогу (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 17, с. 22).

Статья в тему:  Скільки коштує подати в суд

Професійна юрдопомога. Категорія таких витрат вміщує гонорар адвоката за представництво в суді; іншу юрдопомогу, пов’язану з підготовкою справи до розгляду; допомогу, пов’язану зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; іншу юрдопомогу, пов’язану зі справою. Їх розмір визначається в договорі з адвокатом.

За рішенням суду витрати на професійну допомогу підлягають відшкодуванню, якщо (1) належним чином підтверджені документально і (2) співмірні зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову і значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Причому у разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на юридичну допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 134 КАСУ, ч. 5 ст. 137 ЦПКУ, ч. 5 ст. 126 ГПКУ). Доводити порушення співмірності витрат повинна сторона, що подає клопотання (постанова ВС від 09.04.2019 р. у справі № 826/2689/15 // reyestr.court.gov.ua/Review/81046503).

До того ж судова практика (див. постанову ВС від 04.10.2019 р. у справі № 914/1949/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/84848093) говорить про те, що відшкодуванню підлягають витрати, пов’язані з юридичною допомогою виключно адвоката (адвокатського бюро/об’єднання).

Витрати на залучення спеціалістів/свідків та проведення експертиз. Такі витрати несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача або експерта. Зазвичай суд зобов’язує такого учасника заздалегідь сплатити витрати на ці дії.

Свідкам, спеціалістам, перекладачам і експертам оплачуються проїзд, а також добові у разі переїзду до іншого населеного пункту. Крім того, спеціалістам, перекладачам і експертам має бути виплачена винагорода за виконану роботу, а свідкам — компенсація за втрачений заробіток або відрив від звичайних занять. Для відшкодування важливо, щоб такі витрати знову ж таки (1) були підтверджені документально і (2) були співмірні із складністю роботи, її обсягом і часом, витраченим на її виконання.

Витрати на витребування/забезпечення доказів та їх огляд. Особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати відшкодування своїх витрат, пов’язаних з наданням цього доказу. Розмір грошової компенсації суд визначає (1) на підставі наданих такою особою документів, що доводять здійснення відповідних витрат (договору, рахунку, акта, платіжних доручень тощо), (2) у межах, установлених постановою КМУ від 27.04.2006 р. № 590.

Витрати на інші процесуальні дії, необхідні для підготовки/розгляду справи. До таких витрат можна віднести, зокрема, витрати сторін та їх представників, пов’язані з явкою до суду. Інших витрат, пов’язаних із здійсненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до його розгляду, ЦПКУ, КПКУ і КАСУ не встановлюють. Але виходячи з формулювань цих Кодексів перелік не є вичерпним.

Зауважте: при поданні позову до госпсуду або суду загальної юрисдикції кожна сторона повинна надати попередній розрахунок судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв’язку з розглядом справи (ст. 134 ГПКУ, ст. 124 ЦПКУ). Цей розрахунок не буде остаточним, він може зрости або зменшитися під час розгляду справи. Якщо такий розрахунок не надати, то надалі суд може відмовити стороні у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком сплаченого судового збору.

Забезпечення та передоплата судових витрат

суд може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок у вигляді забезпечення попередньо визначену суму судових витрат

Статья в тему:  Когда откроют суд в станице луганской

Оформляється таке рішення суду ухвалою.

Також суд може зобов’язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, про забезпечення, витребування доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язані з відповідною процесуальною дією.

Якщо клопотання заявляє декілька учасників справи, вони оплачують авансом такі витрати в рівних частках.

Внести передоплату слід у встановлений судом строк, інакше суд має право відхилити відповідне клопотання.

Суми витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не оплачені сторонами справи (у тому числі й за рахунок забезпечення), суд стягує на користь осіб-спеціалістів відповідно до правил про розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат

При прийнятті рішення саме суд розподіляє судові витрати між сторонами. Залежно від підсудності спору правила відрізняються.

За адмінспорами (ст. 139 КАСУ) залежно від статусу позивача і результату справи:

1) рішення прийнято на користь суб’єкта господарювання (сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень: держорганом, органом місцевого самоврядування тощо). У такому разі суд згідно з ч. 1 ст. 139 КАСУ присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, який виступав стороною у справі***.

*** Чи якщо стороною у справі виступала його посадова або службова особа.

Для цього після набуття чинності рішенням суду суб’єкт господарювання, керуючись ст. 373 КАСУ, а також Законом № 4901**** та Порядком № 845*****, повинен звернутися до адмінсуду із заявою про видачу виконавчого листа. Далі виконавчий лист разом із документами, обумовленими в п. 6 Порядку, потрібно подати до органу Держказначейства для списання коштів із рахунку сторони, що програла;

***** Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою КМУ від 03.08.2011 р. № 845.

2) рішення прийнято на користь позивача — суб’єкта владних повноважень. З відповідача стягаються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків і проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАСУ).

За господарськими спорами (ст. 129 ГПКУ) судові витрати розподіляють залежно від складу спору і результату справи. Так, судовий збір покладається в спорах, що виникають при (ч. 1 ст. 129 ГПКУ):

— укладенні, зміні та розірванні договорів, — на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилена частина пропозицій кожної із сторін;

— виконанні договорів і за іншими підставами, — на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати розподіляються так (ч. 2 ст. 129 ГПКУ):

— у разі задоволення позову лягають на відповідача;

— у разі відмови в позові — на позивача;

— у разі часткового задоволення позову — на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За цивільними спорами (ст. 141 ЦПКУ) розподіляються залежно від результату справи. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПКУ). Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, також, як і в госппроцесі, покладаються (ч. 2 ст. 141 ЦКПУ):

— у разі задоволення позову — на відповідача;

Статья в тему:  И в конце будет суд где никого не подкупить

— у разі відмови в позові — на позивача;

— у разі часткового задоволення позову — на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати — їх попередній розрахунок і розподіл між учасниками процесу

Як відомо, відвідування судових інстанцій — задоволення не безкоштовне. Майбутні витрати підприємства щодо ведення справ у судах складно точно спрогнозувати, однак попередня оцінка необхідна.
Наша публікація стане в пригоді головним бухгалтерам, які так чи інакше беруть участь в ухваленні рішення про порушення судового процесу, у розрахунку, документальному підтвердженні й обліку судових витрат

Під час подання позову до суду кожна зі сторін має надати попередній розрахунок судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв’язку з розглядом справи (ст. 134 ГПК, ст. 124 ЦПК). Цей розрахунок не буде остаточним, він може «зрости» або «зменшитися» під час розгляду справи. Якщо такий розрахунок не надати, згодом суд може відмовити стороні у відшкодуванні відповідних судових витрат (за винятком сплаченого судового збору).

Тож, розгляньмо детальніше, які види судових витрат передбачає законодавство та як вони можуть розподілятися між учасниками судового процесу.

Види судових витрат

Види судових витрат, яких зазнають учасники судового процесу, установлені процесуальними кодексами України (ст. 123 ГПК, ст. 133 ЦПК, ст. 132 КАС), зокрема — це:

  • судовий збір;
  • витрати, пов’язані з розглядом справи.

Щодо судового збору — усі кодекси одностайно відсилають нас до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі — Закон про судовий збір). А ось види витрат, пов’язаних із розглядом справи, кожен із кодексів розглядає окремо.

Бухгалтерам, специфіка роботи яких далека від судового провадження, важливо розуміти, що види судових витрат регулюватиме відповідний кодекс (ЦПК або ГПК, або КАС) — залежно від вибору позивачем тієї чи іншої судової юрисдикції (тобто компетенції судових органів із розгляду цивільних або господарських, або адміністративних справ).

До уваги бухгалтера!

Судові витрати не є збитками в розумінні ст. 224 ГКУ і ст. 22 ЦКУ, не входять до складу ціни позову та не можуть справлятися під виглядом збитків (см. п. 1 постанови ВГС «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. № 7).

Хоча розгалуженість судової системи України не забезпечує чіткого розмежування повноважень між судами, проте існують загальні принципи такого розмежування:

1. Суб’єктний склад сторін: зокрема, спори між фізичними особами — цивільна юрисдикція; спори між суб’єктами господарювання — господарська юрисдикція; спори, у яких хоча б однією зі сторін. є орган публічної влади — адміністративна юрисдикція.

2. Характер спірних правовідносин: до цивільної юрисдикції належать спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових; адміністративна юрисдикція визначена через публічні правовідносини; господарське законодавство поєднує в собі норми різноманітної галузевої приналежності.

3. Предмет спірних правовідносин: до господарської юрисдикції належать спори щодо господарських дій або бездіяльності, до адміністративної — спори щодо владних управлінських рішень, дій та бездіяльності.

Лишаючи складності вибору юрисдикційної приналежності справи юристам, повернімося до складу витрат, пов’язаних із розглядом справи. ГПК, ЦПК и КАС містять один і той самий перелік (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Види судових витрат відповідно до Цивільного та Господарського процесуальних кодексів

Источники:

http://www.mak-mel.com/calculation/inflation

http://journal.ostapp.com.ua/uk/articles/post/kak-pravilno-rasscitat-pribyl-kompanii-i-proanalizirovat-osnovnye-pokazateli

http://lawbook.online/protses-ukrajini-gospodarskiy/sudovi-vitrati-53929.html

http://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2020/august/issue-68/article-110362.html

http://interbuh.com.ua/ua/documents/ib/9395/130617

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector