0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Як стати суддею апеляційного суду

Апеляційні суди

Апеляційні суди є другим рівнем (ланкою) в системі судів загальної юрисдикції, які призначені реалізувати конституційний принцип щодо забезпечення апеляційного оскарження рішень суду. В Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.

Судові округи (територія, на яку поширюється юрисдикція суду) в загальних і спеціалізованих апеляційних судах не співпадають. Окрім того, в підсистемі загальних судів назва суду і межі судового округу визначені законом. Щодо спеціалізованих судів, то вирішення вказаного питання віднесено до компетенції Президента України.

Так, закон визначив, що апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово­Морських Сил України, а також Апеляційний суд України.

Закон дозволив у разі необхідності замість апеляційного суду області утворювати апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області.

Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указів Президента України.

Вказаний порядок повністю відповідає Конституції України, яка наділяє Президента України повноваженнями з утворення судів. Однак оскільки в системі загальних судів (на відміну від спеціалізованих) завжди існували три ланки, закон зберіг їхній перелік, лише наділивши їх іншими повноваженнями. В системі спеціалізованих (спочатку в госпо­дар­ських, а потім і в адміністративних) судів вказану ланку потрібно було створювати вперше. На момент прийняття Закону України «Про судоустрій України» цієї ланки в господарських судах не існувало.

Визначення місцезнаходження апеляційного суду, меж судового округу, який має охоплювати декілька областей, потребує ретельного вивчення і, за необхідності, швидкого виправлення недоліків з метою забезпечення оптимальності функціонування суду. Після внесення змін до законодав­ства, викликаних завершенням п’ятирічного строку дії низки статей Перехідних положень Конституції України, Президентом України в системі господарських судів було утворено апеляційні господарські суди, первісна чисельність яких налічувала сім: Дніпропетровський, Донецький, Ки­ївський, Львівський, Одеський, Севастопольський та Хар­ківський. Одночасно було визначено території, на які поширювалися повноваження апеляційних судів, тобто судові округи. Згодом було визнано за доцільне утворити Житомирський та Запорізький, Київський міжобласний та Луганський апеляційні господарські суди з одночасною зміною судових округів.

Суддівський склад апеляційного суду утворюють судді, як правило, об­рані безстроково.

З суддів цього суду призначаються голова суду і його заступники, один з яких є першим заступником. Вони, як і голови та заступники голів місцевих судів, призначаються на посаду строком на п’ять років і звільняються з посади Президентом України. Вони також можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.

Апеляційні суди є внутрішньо структурованими. На відміну від місцевих су­дів, де внутрішня структурованість (спеціалізація) залежить від можливостей кожного суду окремо, структурованість апеляційних судів не тільки закріп­лена в законі, ним визначений і порядок утворення цих структур.

Для розгляду судових справ в апеляційних судах утворюються судові палати. Для вирішення організаційних питань в апеляційних судах діє прези­дія апеляційного суду.

Назва судових палат, яка випливає з їх предметної юрисдикції, визначе­на лише щодо загальних апеляційних судів, а саме: у складі загального апе­ляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах (ч. 5 ст. 25 Закону «Про судоустрій України»).

Відносно спеціалізованих (господарських та адміністративних) апеляційних судів законом надано право самим судам визначати необхідність створення, кількість та назву судових палат: у складі спеціалізова­ного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судо­вої юрисдикції.

Статья в тему:  Кто оплачивает экспертизу по инициативе суда

Так, наприклад, у Харківському апеляційному господарському суді, кі­лькість суддів котрого досить значна, утворено три судові палати з розгляду окремих категорій справ:

— по спорах за участі податкових та інших контролюючих органів;

— по справах про банкрутство;

— по спорах, пов’язаних з укладанням, зміною, виконанням договорів.

В кожній судовій палаті утворено по три судові колегії, що складають­ся з головуючого та суддів цих постійних колегій.

Судді апеляційного суду призначаються до складу відповідної судової палати розпорядженням голови апеляційного суду.

Повноваження апеляційних судів поділяються на судові, аналітичні та методичні. До перших належать повноваження по розгляду справ у апеля­ційному порядку та по розгляду справ по першій інстанції.

До другої групи повноважень належать аналіз судової статистики, ви­вчення та узагальнення судової практики. До третьої — надання методичної допомоги місцевим судам у за­стосуванні законодавства. Перелік повноважень апеляцій­них судів, закріплений у ст. 26 Закону, не є вичерпним. Вони можуть здійснювати й інші повноваження, що мають бути передбачені законом.

Підставою для розгляду справи у порядку апеляційного провадження є апеляція, подана на рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили. Судове рішення у даному випадку — це вирок, рішення, постанова, ухвала су­ду першої інстанції.

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів, один з яких є головуючим. Усі питання, що виникають у судовому засіданні, вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден з суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення, причому головуючий голосує останнім.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;

5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Окрім виконання повноважень суду апеляційної інстанції апеляційні суди можуть виконувати також повноваження суду першої інстанції. Вказані повноваження притаманні лише загальним апеляційним судам. Ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Кодекс адміністративного судочинства України не наділяють апеляційні суди повноваженнями з розгляду справ по першій інстанції. Кримі­нально­процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України такі норми містять. Так, апе­ляційним загальним судам підсудні кримінальні справи:

— про злочини проти основ національної безпеки України (ст. ст. 109–114 Кримінального кодексу України);

— про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі;

— про злочини, у вчиненні яких обвинуваченим є суддя (Закон України «Про статус суддів»).

Апеляційним загальним судам можуть бути підсудні цивільні справи, де однією зі сторін є місцевий суд.

Повноваження голови апеляційного суду мають ту ж природу, що й го­лови місцевого суду. Але їхній зміст дещо відмітний, обумов­лений рівнем суду та, природно, повноваженнями суду, який він очолює.

Голова апеляційного суду наділений повноваженнями, які також можливо поділити на суд­дівські, адміністративні, організаційні та представницькі.

І якщо суддівські, адміністративні та представницькі повноваження здебільшого тотожні аналогічним повноваженням голови місцевого суду, то організаційні повноваження мають певну відмін­ність. Так, у голови апеляційного суду відсутні повноваження щодо забезпечен­ня формування складу народних засідателів, оскільки згідно з процесуальним законодавством народні засідателі мають залучатися до розгляду справ лише у місцевих судах.

Статья в тему:  Небесный суд продолжение сколько серий

Одночасно голова апеляційного суду має такі організаційні повноваження, якими не наділений голова місцевого суду. Він організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд питання і головує на засіданнях президії; поряд з організацією ведення та аналізу статистики організує вивчення та узагаль­нення судової практики, у зв’язку з чим він має право витребувати з відпові­дного суду справи, рішення в яких набрали законної сили; організовує під­вищення кваліфікації як працівників апарату суду, так і суддів; вносить про­позиції Голові Верховного Суду України чи голові відповідного вищого спеціалізова­ного суду щодо кандидатур для призначення на посади голів місцевих судів та їх заступників; надає пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційне забезпечення його діяльності.

Голова апеляційного суду має першого заступника та заступників голови суду — голів судових палат. У разі відсутності голови його обов’язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови апеляційного суду — голова судової палати.

Перший заступник голови апеляційного суду відповідно до розподілу обов’язків бере на себе виконання частини повноважень, що належать голо­ві, зокрема, здійснює організаційне керівництво роботою структурних під­розділів суду та виконує інші обов’язки, визначені головою суду.

Повноваження заступників голови апеляційного суду зосереджені на організації роботи судових палат, які вони очолюють. Голови судових палат формують колегії суддів для розгляду справ, самі головують у судових засіданнях або призначають для цього суддів; організують ведення судової статистики, аналіз та узагальнення судової практики у справах, віднесе­них до компетенції палати. Тому вони теж мають право витребувати з відповідного суду справи, рішення в яких набрали законної сили. Голови судових палат інформу­ють президію суду про діяльність судової палати.

До президії апеляційного суду входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний склад яких визначається рішенням загальних зборів цього ж суду. Персональний склад президії (за винятком осіб, що входять до складу президії за посадою) формується через обрання суддів теж на загальних зборах шляхом таємного голосування.

Оскільки президія суду створюється для вирішення лише організаційних питань, останні також можливо згрупувати за їх функціональним призначен­ням на: організаційно­розпорядчі, аналітично­методичні та контрольні. Задля виконання вказаних функцій президія наділена певними повноваженнями, які закріплені у ч. 2 ст. 30 Закону України «Про судоустрій України».

Реалізуючи організаційно­розпорядчу функцію, президія розглядає пи­тання організації діяльності суду, судових палат та апарату суду; затверджує за поданням голови апеляційного суду персональний склад судових палат; визначає кількість заступників голів судових палат; заслуховує інформацію голів судових палат щодо діяльності палат; розглядає питання організаційно­го забезпечення діяльності суду та виробляє пропозиції щодо його поліпшен­ня; розглядає питання кадрової роботи з суддями і працівниками апарату суду та підвищення їх кваліфікації, забезпечує виконання рішень зборів суддів від­повідного суду.

Аналітична, методична та контрольна функції президії покликані сприяти удосконаленню організації та діяльності не тільки апеляційного суду, а й місцевих судів, які входять до апеляційного округу. Вказані функції характеризують позапроцесуальні відносини між місцевими та апеляційними судами.

Так, президія розглядає матеріали узагальнення судової практики та ана­лізу судової статистики, приймає з цього приводу відповідні рекомендації. В останні роки президії загальних апеляційних судів аналізували стан судимос­ті неповнолітніх, практику розгляду справ, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, порушенням митних правил, обранням запобіжного за­ходу у вигляді взяття під варту. Щоквартально узагальнюється практика ска­сування та зміни судових рішень у кримінальних, цивільних справах. За результатами аналізу місцевим судам даються рекомендації, проводяться семі­нари із суддями.

У зв’язку з прийняттям нових Кримінального, Цивільного, Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України президії апеляційних судів про­вели значну роботу з надання методичної допомоги місцевим судам з ме­тою правильного застосування ними законодавства.

Контрольна функція випливає з принципу автономності та самостійності судової влади. Ніякий інший орган, окрім органу судової влади, не може контролювати виконання головою місцевого суду його повноважень з організаційного керівництва діяльністю суду. Таким органом судової влади відносно місцевих судів є апеляційний суд, а саме — президія цього суду, якій надано повноваження заслуховувати інформацію голів місцевих судів щодо організації діяльності судів, які вони очолюють. Предметом інформування є, як правило, питання забезпечення строків розгляду судових справ, складання статистичних звітів, звернення до виконання судових рішень, стан ведення журналів судових засідань та своєчасне передавання справ до канцелярії суду тощо.

Статья в тему:  Какой суд занимается банкротством

Вказані повноваження президії дають змогу голові апеляційного суду мати повне уявлення про організаційні здібності голів місцевих судів при ви­рішенні питання про внесення пропозицій щодо кандидатур на призначення на посаду голови суду.

Засідання президії апеляційного суду проводяться не рідше одного разу на місяць. Вони є повноважними, якщо на них присутні не менше двох тре­тин її складу. Постанови президії приймаються відкритим або таємним голо­суванням більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні, і підпису­ються головою суду, який головував на засіданні.

У загальних апеляційних судах передбачено функціонування суду при­сяжних. Створення суду присяжних є виконанням конституційного принципу щодо участі народу у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Вирішення питань щодо видів судочинства, в яких справи можуть роз­глядатися судом присяжних, а також визначення рівня судової системи, де можуть бути утворені суди присяжних, Конституція віддала на вирішення судоустрійного та процесуального законодавства.

Статус присяжних та порядок їх залучення до виконання обов’язків у суді закріплені у Законі «Про судоустрій України».

Юридичний помічник » Публікації »
4,181 переглядів

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» — Теліпко В.Е. — Стаття 27. Повноваження апеляційного суду

Право / Закон України «Про судоустрій і статус суддів» — Теліпко В.Е.

1. Апеляційний суд:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надав місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Апеляційні суди займають в судоустрої України важливе місце. Це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Апеляційні суди мають однакову компетенцію та рівні права щодо розгляду кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів. Апеляцію може бути подано на вироки, рішення, постанови, ухвали судів, які не набрали законної сили, у випадках, передбачених цивільним процесуальним, кримінально-процесуальним, господарським та адміністративним процесуальним законодавством.

У результаті розгляду справи апеляційний суд вправі за наявності підстав, передбачених ЦПК, КПК, ГПК, скасувати, змінити судове рішення, постановити нове судове рішення або залишити судове рішення без змін.

Крім апеляційної перевірки законності та обґрунтованості судових рішень місцевих судів, апеляційні загальні суди розглядають у першій інстанції кримінальні, цивільні справи, що віднесені законом до їх підсудності. Апеляційні господарські суди справ у першій інстанції не розглядають.

Зокрема, апеляційним загальним судам підсудні кримінальні справи:

— про злочини проти основ національної безпеки України (ст. 109-114 КК України);

— про злочини, за вчинення яких КК передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі (див. ст. 34, п. З ст. 36 КПК). Серед них справи про посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК); умисне вбивство (ч. 2 ст. 115 КК); терористичний акт (ч. з ст. 258 КК); посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК); порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК); застосування зброї масового знищення (ч. 2 ст. 439КК)таін.

Статья в тему:  Суд установил что турагент и туроператор не несут солидарную ответственность

Апеляційні суди розглядають у першій інстанції цивільні справи, визначені процесуальним законом. Зокрема, апеляційний суд у першій інстанції розглядає справи, в яких однією із сторін є місцевий суд.

Компетенція апеляційних адміністративних судів з розгляду адміністративних справ визначена Кодексом адміністративного судочинства України.

Для вироблення єдиного підходу в застосуванні норм матеріального І процесуального права апеляційні суди вивчають і узагальнюють судову практику з різних категорій судових справ, які найчастіше розглядаються в судах відповідного регіону. Базою для аналізу судової практики є матеріали судової статистики, яка своїми показниками характеризує основні сторони діяльності судів, судові справи, рішення в яких набрали законної сили, тощо.

На підставі вивчення судової практики і аналізу судової статистики в апеляційних судах отримують практичний матеріал, який дозволяє створити уявлення щодо практики застосування судами норм права, труднощів у їх судовому тлумаченні, помилок. Ці матеріали є підґрунтям для надання методичної допомоги місцевим судам, яка має різні форми: направлення судам оглядів, узагальнень, проведення семінарів з розгляду і обговорення питань застосування законодавства з окремих категорій справ, проходження суддями практики в апеляційних палатах тощо.

До інших повноважень апеляційних судів належать питання організації контролю за зверненням до виконання постановлених по першій інстанції судових рішень у випадках, передбачених процесуальним законодавством, стеження за змінами поточного законодавства та ін.

Враховуючи вище викладене, повноваження апеляційних судів можна умовно поділити на судові, аналітичні та методичні. До перших належать повноваження по розгляду справ у апеляційному порядку та по розгляду справ у першій інстанції.

До другої групи повноважень належать аналіз судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики. До третьої — надання методичної допомоги місцевим судам у застосуванні законодавства. Перелік повноважень апеляційних судів, закріплений у коментованій статті Закону, не є вичерпним. Вони можуть здійснювати й інші повноваження, що мають бути передбачені законом.

Підставою для розгляду справи у порядку апеляційного провадження є апеляція, подана на рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили. Судове рішення у даному випадку — це вирок, рішення, постанова, ухвала суду першої інстанції.

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів, один з яких є головуючим. Усі питання, що виникають у судовому засіданні, вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден з суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення, причому головуючий голосує останнім.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;

5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Окрім виконання повноважень суду апеляційної інстанції апеляційні суди можуть виконувати також повноваження суду першої інстанції. Вказані повноваження притаманні лише загальним апеляційним судам. Ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Кодекс адміністративного судочинства України не наділяють апеляційні суди повноваженнями з розгляду справ по першій інстанції. Кримінально-процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України такі норми містять. Так, апеляційним загальним судам підсудні кримінальні справи:

— про злочини проти основ національної безпеки України (ст. ст. 109-114 Кримінального кодексу України);

— про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі;

— про злочини, у вчиненні яких обвинуваченим є суддя.

Апеляційним загальним судам можуть бути підсудні цивільні справи, де однією зі сторін є місцевий суд.

Статья в тему:  Какой суд рассматривает дела по кас

Апеляційні суди

Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції стосовно рішень місцевих судів та як суди першої інстанції з розгляду кримінальних проваджень і цивільних справ, господарських, адміністративних справ і справ про адміністративні правопорушення. Це, як уже зазначалося, апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя й Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

Апеляційними судами з розгляду господарських справ та апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є, відповідно, апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. В апеляційному суді, кількість суддів в якому перевищує тридцять п’ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.

У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати ухвалюються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

За ст. 27 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повноваження судді апеляційного суду полягають у тому, щовін здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Голова апеляційного суду має наступні повноваження (ст. 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Він:

– представляє суд як орган державної влади у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

– визначає адміністративні повноваження заступників голови апеляційного суду;

– контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

– видає на підставі акта про обрання на посаду судді чи звільнення судді з посади відповідний наказ;

– повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад в апеляційному суді в десятиденний строк з дня їх утворення;

– забезпечує виконання рішень зборів суддів апеляційного суду;

– контролює ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

– забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів апеляційного суду;

– здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова апеляційного суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження.

У разі відсутності голови апеляційного суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення – заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду – суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Заступники голови апеляційного судуздійснюють адміністративні повноваження, визначені головою суду(ст. 30 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

4.4. Склад та повноваження Верховного Суду України

Верховний Суд України (гл. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.

Повноваження Верховного Суду України є наступними:

– перегляд справ з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції тієї ж самої норми матеріального права у схожих правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;

– перегляд справ у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикцію якої визнано Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань під час вирішення справи судом;

Статья в тему:  Сколько действительна выписка из егрюл для суда

– надання висновку про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; у разі їх наявності цей суд вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;

– звернення до Конституційного Суду України щодо конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

До складу Верховного Суду України входять двадцять суддів – по п’ять суддів від кожної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної), з числа яких обираються Голова Верховного Суду України та його заступник.

Суддею Верховного Суду України може бути особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше п’ятнадцяти років, або суддя Конституційного Суду України.

У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду України визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

При Верховному Суді України утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається законом. Верховний Суд України має офіційний друкований орган і може бути співзасновником інших друкованих видань.

Пленум Верховного Суду України (ст. 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») є колегіальним органом. До складу Пленуму Верховного Суду України входять усі судді Верховного Суду України.

Пленум Верховного Суду України скликається Головою Верховного Суду України в разі потреби або на вимогу не менш як четвертої частини від складу суддів Верховного Суду України, але не рідше одного разу на три місяці. У разі відсутності Голови Верховного Суду України Пленум скликається його заступником. Законом також може бути встановлена інша процедура скликання Пленуму Верховного Суду України. Про день і час скликання Пленуму та питання, що виносяться на його розгляд, учасники засідання Пленуму повідомляються не пізніше як за десять днів до засідання. У цей самий строк надсилаються матеріали щодо питань, які виносяться на розгляд Пленуму.

Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду України, а в разі його відсутності – заступник Голови Верховного Суду України відповідно до Регламенту. У випадках, встановлених законом, засідання Пленуму веде голова організаційного комітету, створеного для проведення Пленуму Верховного Суду України з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду України, або його заступник.

Повноваження Пленуму Верховного Суду України полягають у тому, що він:

– обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду України, його заступника у порядку, встановленому цим Законом;

– призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України та звільняє з посади секретаря Пленуму Верховного Суду України;

– заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України та заступника Голови Верховного Суду України про їх діяльність;

– надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судової системи та діяльності Верховного Суду України;

– ухвалює рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;

– надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;

затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України.

Дата добавления: 2015-08-26 ; просмотров: 1135 ; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ

Мего-Інфо — Юридичний портал №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Коментарі кодексів

Галузі права

Зміст

  • Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ (ст.1-94)
  • Розділ II НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ (ст.95-106)
  • Розділ III ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ (ст.107-233)
  • РОЗДІЛ IV. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ (ст.234-290)
  • РОЗДІЛ V ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ (ст.291-366)
    • Глава 1 АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ (ст.291-322)
      • Стаття 291. Суди апеляційної інстанції
      • Стаття 292. Право апеляційного оскарження
      • Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду
      • Стаття 294. Строки апеляційного оскарження
      • Стаття 295. Форма і зміст апеляційної скарги
      • Стаття 296. Порядок подання апеляційної скарги
      • Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду
      • Стаття 298. Надіслання копій апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі
      • Стаття 299. Приєднання до апеляційної скарги
      • Стаття 300. Доповнення, зміна апеляційної скарги або відкликання її чи відмова від неї.
      • Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом
      • Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді
      • Стаття 303-1. Строк розгляду апеляційної скарги
      • Стаття 303. Межі розгляду справи апеляційним судом
      • Стаття 304-1. Особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ
      • Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом
      • Стаття 305. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі
      • Стаття 306. Відмова позивача від позову та мирова угод сторін
      • Стаття 307. Повноваження апеляційного суду
      • Стаття 308. Підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін
      • Стаття 309-1. Підстави для скасування судового наказу
      • Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення
      • Стаття 310. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду
      • Стаття 311. Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції
      • Стаття 312. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування ухвали
      • Стаття 313. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал апеляційним судом
      • Стаття 314. Ухвала та рішення апеляційного суду
      • Стаття 315. Зміст ухвали апеляційного суду
      • Стаття 316. Зміст рішення апеляційного суду
      • Стаття 317. Проголошення рішення та ухвали апеляційним судом
      • Стаття 318. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до апеляційного суду після закінчення апеляційного розгляду справи
      • Стаття 319. Законна сила рішення і ухвали апеляційного суду
      • Стаття 320. Окрема ухвала апеляційного суду
      • Стаття 321. Оформлення судових рішень, видача або направлення їх сторонам та іншим особам, які брали участь у справі
      • Стаття 322. Повернення справи
    • Глава 2 КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ (ст.323-352)
    • Глава 3 ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ (ст.253-360)
    • Глава 4 ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ (ст.361-366)
  • Розділ VI ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ) (ст.367-382)
  • Розділ VII СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ (ст.383-389)
  • Розділ VIII ПРО ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ (ст.390-401)
  • Розділ ІХ. ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНОГО СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ (ст.402-409)
  • Розділ Х. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ (ст.410-419)
  • Розділ XI ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
Статья в тему:  Как выплачивается долг по решению суда

Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом

1. Протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:

1) з´ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;

3) з´ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з´ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, пов´язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

2. Підготовчі дії, визначені пунктами 6-8 частини першої цієї статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу III цього Кодексу.

1. Провадження в суді апеляційної інстанції – складова частина цивільного процесу. Діяльність суду та інших учасників процесу на цій стадії судочинства побудована на тих самих засадах, які діють у суді першої інстанції. Водночас, апеляційне провадження має свої специфічні цілі, предмет судового розгляду, зміст, які відрізняють його від інших стадій процесу.

По суті, коментована стаття відтворює ст.130 ЦПК з незначними змінами і доповненнями, які зумовлені різними завданнями, що ставляться відповідно перед судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, а також від їх процесуального становища. І в першому, і в другому випадку підготовка справи до розгляду здійснюється з метою забезпечення правильного і швидкого розгляду цивільних справ.

Статья в тему:  Почему в суде маленькие зарплаты

Підготовка розгляду справи за апеляційною скаргою, незалежно від її складності є обов’язковою стадією процесу, і повинна проводитись з врахуванням особливостей тої чи іншої категорії справ, а також характеру конкретного спору. Належна підготовка справи до судового розгляду має важливе значення для ефективного і своєчасного її вирішення з метою захисту особистих і майнових прав громадян та організацій, укріплення правопорядку і підняття авторитету суду.

2. Щодо з’ясування складу осіб, які беруть участь у справі, і яких необхідно залучити у справу в апеляційному суді, то для вирішення цього завдання суддя перевіряє наявність сторін, третіх осіб, та інших осіб, які приймали участь у судовому засіданні як учасники процесу. З’ясування складу цих осіб необхідно не лише для того, щоб залучити їх по справі, але й для направлення їм повісток-повідомлень про день і час слухання справи, направлення повідомлення про відкликання скарги, про отримання змін і доповнень до апеляційної скарги, про залучення до розгляду справи осіб, які не були залучені судом при розгляді справи в суді першої інстанції. Наприклад, якщо судом першої інстанції було визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, частина якої належала малолітній дитині, але для участі в розгляді справи не були залучені органи опіки і піклування, суд після закінчення підготовчих дій повинен залучити для дачі висновку по цій справі орган опіки і піклування, який підлягає виклику в апеляційний суд.

Оскільки чинним ЦПК не передбачено обов’язку судді-доповідача постановити ухвалу про закінчення підготовчих дій, вважаємо, що залучення до справи в такому випадку органу опіки і піклування повинно бути передбачено окремою ухвалою.

3. На цій стадії підготовки справи до розгляду суддя-доповідач визначає коло осіб, яких необхідно викликати, тому що не завжди і не по всіх категоріях справ виникає необхідність заслуховувати всіх осіб, які приймали участь у розгляді справи. Особливо це стосується ситуацій оскарження ухвал суду першої інстанції, що стосуються підвідомчості, підсудності справи, визначення ціни позову.

Саме на цій стадії вирішується клопотання про виклик свідків, спеціалістів, про витребування додаткових доказів.

4. На цій стадії судді-доповідачу необхідно визначити характер спірних правовідносин і матеріальний закон, який регулює ці відносини. Тобто необхідно з’ясувати:

— про що заявлено позов,

— про що просить скаржник,

— які заперечення надав відповідач за скаргою,

— які докази були надані суду, які з них суд досліджував,

— якщо суд першої інстанції неправильно застосував закон, то який закон необхідно застосувати.

Для цього суддя-доповідач вивчає матеріали справи, зібрані судом першої інстанції, позовну заяву (її зміст, посилання на закон та докази), надані в суді докази, їх оцінку судом першої інстанції. На основі цих даних суддя-доповідач визначає, якими нормами матеріального права вирішується даний спір. Неправильне застосування закону може мати місце перш за все у випадку неправильної юридичної оцінки фактичних взаємовідносин сторін.

5. На цій же стадії судді-доповідачу необхідно з’ясувати обставини, які визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами. Для цього судді-доповідачу необхідно звернути увагу на технічний запис судового засідання, журнал судового засідання, на пояснення сторін, осіб, які брали участь у розгляді справи, покази свідків, висновки спеціалістів та експертів, інші докази. Невідповідність висновків суду, викладених в рішенні суду, обставинам справи полягає в неправильній оцінці встановлених судом фактичних обставин і помилковому визначенні юридичних наслідків цих обставин.

Статья в тему:  Что будет если не явиться в суд в качестве обвиняемого

Прикладом такої невідповідності є ситуація, в якій певна особа, бажаючи придбати в іншої автомобіль, сплатила останньому 5 тис. грн., в рахунок майбутнього договору купівлі-продажу, який так і не був укладений. В зв’язку з цим особа, яка здійснила цей попередній платіж, звернулася до суду про повернення їй цієї суми. Суд відмовив в позові, вважаючи, що дана сума була завдатком, який не повертається у випадку відмови боржника (особи, яка сплатила завдаток) від укладення договору. Але суд не врахував, що завдатком вважається сума, яка іменується завдатком в договорі про передачу завдатку, інакше така сума вважається авансом. Такий договір в даному випадку не був укладений, тому мало місце отримання авансу, який підлягає поверненню, незалежно від того, хто відмовився від укладення договору. Таким чином, суд неправильно оцінив факт передачі позивачем відповідачу грошової суми і помилково визначив юридичні наслідки таких дій.

Судді необхідно перевірити, чи відповідають докази позивача і заперечення відповідача, а також інших учасників справи вимогам ст.57-60, 62 ЦПК. Для цього необхідно ретельно дослідити всі матеріали даної справи, журнал судового засідання та технічний запис судового засідання.

6. Оскільки апеляційний суд не є альтернативою суду першої інстанції і “притримання” доказів до розгляду справи в апеляційній інстанції не допускається, суддя-доповідач саме на стадії підготовки розгляду справи вирішує питання про можливість подання нових доказів шляхом встановлення поважності причин неподання цих доказів до суду першої інстанції.

7. Виконуючи дії, передбачені п.6 цієї статті, судді слід мати на увазі, що ці процесуальні дії можуть бути вчинені лише в десятиденний строк з дня отримання справи. Коли підготовка справи буде завершена і справа буде призначена до розгляду, вчинення даних процесуальних дій не допускається.

Свідків в судове засідання суд запрошує за клопотанням сторони, яка повинна довести, які обставини може довести цей свідок. Кількість свідків, яких необхідно викликати, визначає суддя-доповідач. В тому випадку, якщо сторона просить викликати свідка у справі, по якій покази свідка не визнаються доказом (наприклад, на підтвердження укладення договору довічного утримання, який не був нотаріально засвідчений) суд відмовляє в задоволенні такого клопотання.

Експертиза може бути призначена по справі лише в тому випадку, якщо суддя-доповідач прийде до висновку, що вона дійсно необхідна, і якщо особа, котра подала таке клопотання, надасть суду докази, що така експертиза не була проведена в суді першої інстанції з причин, які не залежали від скаржника.

Сторонами може бути заявлено клопотання про виклик свідка. За чинним ЦПК спеціаліст може бути залучений до участі у цивільному процесі для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціалістам технічного характеру не замінює висновку експерта (ст. 54 ЦПК). Сторони можуть клопотати про витребування доказів, якщо нададуть суду дані про те, що вони були позбавлені можливості отримати всі докази самостійно .

8. Суд не може з власної ініціативи вжити заходів по забезпеченню позову під час розгляду апеляційної скарги. Такі заходи можуть бути вчинені лише після розгляду судом такого клопотання осіб, які беруть участь у справі. Вжиття заходів забезпечення позову в апеляційні інстанції вирішується суддею-доповідачем одноособово під час підготовки справи до розгляду та без виклику сторін. Про це постановляється ухвала, яка не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Статья в тему:  Стих не суди о том чего не знаешь

При цьому суддя-доповідач керується загальними нормами, що регулюють забезпечення позову в суді першої інстанції. Таким чином, на нашу думку, суддя-доповідач вправі замінити спосіб забезпечення або скасувати забезпечення позову.

9. Перелік підготовчих дій, визначений цією статтею, не є вичерпним. Залежно від обставин справи, доводів апеляційної скарги можуть бути вчинені й інші дії, пов´язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи. Підготовчі дії повинні бути вчинені суддею-доповідачем у справі протягом установленого строку. Колегія суддів при вирішенні питання про призначення справи до розгляду має право відкласти цю дію та визначити й провести додаткові підготовчі дії відповідно до частини першої статті 302 ЦПК.

При цьому згідно з частиною другою цієї статті визначені пунктами 6-8 частини першої цієї статті підготовчі дії здійснюються з дотриманням правил, установлених главою 3 «Провадження у справі до судового розгляду» розділу III ЦПК без попереднього судового засідання.

10. Розгляд справи в апеляційному суд є однією із стадій цивільного судочинства, яка хоч і має свої особливості, але в більшій мірі здійснюється за правилами встановленими для провадження у справі суді першої інстанції, але з обов’язковим врахуванням завдань і предмету апеляційного оскарження.

Апеляційний суд

Апеляці́йний суд (від апеляція) — орган судової системи, уповноважений переглядати рішення судів нижчих інстанцій, а у встановлених законом випадках діє як суд першої інстанції.

Зміст

  • 1 Історична довідка
  • 2 Характеристика
  • 3 Апеляційні суди в Україні
  • 4 Джерела
  • 5 Література
  • 6 Автор ВУЕ

Історична довідка

Ієрархічне уявлення про судову систему є надбанням римського права, в основі якого лежало право апеляції до вищої за ієрархією посадової особи або органу, ніж той, що ухвалив рішення.

У Російській імперії система судоустрою, що ґрунтувалася на Судових статутах 1864, визначала діяльність судів апеляційної інстанції.

У період Центральної Ради в Україні було передбачено функціонування Генерального та Апеляційного судів. Після запровадження народного суду, згідно з постановою радянської влади, апеляційні суди були ліквідовані. Вони відновили свою діяльність лише 2001 під час реформування системи правосуддя та через запровадження апеляційного оскарження судових рішень.

Характеристика

Апеляційні суди є майже в усіх країнах світу. У країнах загального права функціонують апеляційні суди штатів та держави (США), або Апеляційний суд Її Величності в Англії (Велика Британія). У Франції та Німеччині складніша система апеляційних судів. Зокрема, у Франції кілька разів було реформовано систему судів, а апеляційні суди або мали загальну юрисдикцію, або були диференційовані за різними критеріями. Нині у Франції діє окремо адміністративна юрисдикція, у складі якої є адміністративний апеляційний суд, а також загальна юрисдикція, у складі якої загальний апеляційний суд з окремими палатами, що розглядають соціальні справи, комерційні справи, цивільні, а також адміністративні проступки. Окремо діє суд присяжних, у компетенції якого ― злочини, за які може бути призначене ув’язнення на понад 10 років.

Апеляційні суди в Україні

В Україні апеляційні суди — частина судової системи, суди другої ланки, які діють як суди апеляційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, — як суди першої інстанції, з розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Апеляції у цивільних і кримінальних справах, а також у справах про адміністративні правопорушення здійснюють апеляційні суди в апеляційних округах, або загальні апеляційні суди. Апеляції щодо господарських та адміністративних справ провадять відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди у відповідних апеляційних округах. Адміністративні та господарські апеляційні суди ― це спеціальні апеляційні суди.

Судовою реформою 2017 передбачено реорганізацію та розширення судів. Зокрема, відповідно до низки Указів Президента України від 29.12.2017 в Україні утворюються 26 апеляційних судів з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення, 8 апеляційних адміністративних судів та 7 апеляційних господарських судів у апеляційних округах.

Источники:

http://pomichnyk.org/publikatsiji/apelyatsijni-sudy.html

http://westudents.com.ua/glavy/59809-stattya-27-povnovajennya-apelyatsynogo-sudu-.html

http://helpiks.org/4-112494.html

http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F-301-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83-%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8-%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC

http://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%83%D0%B4

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector