0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Як стягнути борг за рішенням суду

Як стягнути борг за рішенням суду

Зміст чинного законодавства розкриває під поняттям боргу зобов’язання, за яким одній стороні необхідно виконати чи утриматися від виконання певної дії. В основному, це: надання послуг, передача майна, сплата коштів чи виконання роботи.

Аналіз судової практики показує, що спори про стягнення боргу з фізичних та юридичних осіб є одними з найбільш розповсюджених видів судових спорів. Отож, нижче розглянемо найцікавіші рішення Верховного Суду про стягнення боргу за 2020 рік.

  1. Стягнення грошових коштів за розпискою, в якійвідсутнє посилання на кінцевий термін повернення боргу

Фабула справи

У лютому 2017 року фізична особа звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача грошових коштів. В обґрунтування позову особа посилалась на те, що між сторонами було укладено договір позики, який підтверджується розписками. Проте в розписках не було зазначено строк повернення коштів. Згодом позивач направив відповідачу письмову вимогу про повернення боргу. Кошти протягом встановленого строку, з дня отримання вимоги, не було повернуто.

Верховний Суд по даній справі дійшов висновку про те, що борг має бути повернутий відповідно до пункту другого частини першої статті 1049 ЦК України, де зазаначено, у разі якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, судова практика підтверджує, що позичальник зобов’язаний своєчасно повернути позикодавцю кошти, навіть за відсутності в договорі кінцевого терміну повернення коштів.

Постанова Верховного Суду від 28.12.2020 № 499/144/17

  1. Часткова сплата боржником основного боргу не є підставою для перебігу переривання позовної давності щодо інших частин платежу

Фабула справи

15 серпня 2008 року між банком та фізичною особою було укладено кредитний договір. У листопаді 2014 року банк звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи заборгованості за кредитним договором, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору. За умовами договору передбачено окремі самостійні зобов`язання, які уточнюють обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку Отже, право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а тому і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Статья в тему:  Что делать если вызывают в суд в другой город

Верховний Суд, проаналізувавши всі обставини справи, сформулював висновок, відповідно до якого – якщо за договором передбачено виконання зобов`язання частинами, або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Відтак стає зрозуміло, що часткова сплата боржником основного боргу не є підставою для перебігу переривання позовної давності щодо інших частин платежу.

Постанова Верховного Суду від 23.12.2020 № 127/23910/14-ц

  1. Третейський суд не може розглядати спори щодо заборгованості між банком та позичальником

Фабула справи

У серпні 2016 банк звернувся до суду з позовом до про стягнення заборгованості з фізичних осіб (боржника і поручителя), на підставі укладеного кредитного договору, посилаючись на неналежне виконання відповідачами своїх зобов’язань.

У зв’язку з неналежним виконанням умов договору змінився строк виконання основного боргу. Банк мав право з 20 квітня 2012 року й протягом 3-х років від цієї дати звернутися з позовом до суду, проте захист своїх прав почав реалізовувати у серпні 2016 року. Таким чином, позов було подано до третейського суду за межами позовної давності.

Районний суд міста Києва встановив, що спори про стягнення заборгованості за кредитом не підвідомчі третейському суду відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про третейські суди».

Апеляційний суд, в свою чергу, відхилив всі наявні доводи банку про переривання позовної давності зверненням до третейського суду про стягнення заборгованості з боржника і поручителя. Оскільки, відповідно до частини другої статті 264 ЦКУ переривання перебігу позовної давності матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, подання позову з порушенням правил підвідомчості справ не перериватиме цього перебігу.

Постанова Верховного Суду від 28.09.2020 № 756/10046/16-ц

  1. Розрахунокінфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання

Фабула справи

20 вересня 2019 юридична особа (позивач) звернулась до юридичної особи (відповідача) з позовом про стягнення грошової суми, яка включає пеню, інфляційні втрати, 3% річних за весь час користування коштами, витрати на професійну правничу допомогу, а також судовий збір. Позовні вимоги було обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов’язання.

На прикладі даної справи, можна побачити, методику розрахунку інфляційних витрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов’язання.

Верховний Суд дійшов висновку, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця – інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця – інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Статья в тему:  Можно ли корпоративный спор передать на рассмотрение третейского суда

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується, або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Постанова Верховного Суду 20.11.2020 № 910/13071/19

  1. Розірвання договорута стягнення на користьособисумисплачених нею внесківвнаслідок порушення зобов’язання

Фабула справи

У березні 2018 року фізична особа звернулась до суду з позовом, у якому просила розірвати договір будівельного підряду та стягнути з відповідача на свою користь, сплачених нею за договором, платежів. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору, виконав свої зобов`язання та сплатив вартість об’єкта, а відповідач своїх зобов’язань не виконав. В свою чергу, відповідач подав до суду зустрічний позов, у якому просив розірвати договір, у зв’язку з істотним порушенням умов договору.

Згідно з частиною першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Верховний Суд, дослідивши всі обставини справи, дійшов висновку про наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сум сплачених нею внесків, адже особа виконала умови договору, сплатила обумовлену в ньому суму, а відповідач допустив істотне порушення умов договору і не забезпечив отримання позивачем завершеної будівництвом квартири.

Вищезазначене, дає зрозуміти, що виконання однією стороною умов договору і сплата всіх необхідних внесків, внаслідок порушення зобов’язання другої сторони, є підставою для розірвання угоди і стягнення на користь такої особи сум.

Постанова Верховного Суду від 30.12.2020 № 607/5404/18

  1. Стягнення коштів за договором про пайову участь у будівництві житлового будинку

Фабула

У вересні 2015 року особа (інвестор) звернулась до особи (підрядника) про стягнення грошових коштів на підставі договору про пайову участь у будівництві житлового будинку, відповідно до умов якого забудовник приймає пайову участь у будівництві квартири.

Інвестор вказав на те, що сторонами не були погоджені істотні умови договору, зокрема щодо зазначення предмету договору, а також ціни, яка не може бути орієнтовною. Враховуючи ці підстави, позивач вважає договір є неукладеним, а отримані грошові кошти повинні бути повернутими відповідачем, адже вони є таким, що набуті без достатньої правової підстави.

У даній справі Верховний Суд дійшов висновку про розірвання договору та повернення коштів позивачу на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України згідно з якою, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів).

Статья в тему:  Що таке додаткове рішення суду

Постанова Верховного Суду від 25.03.2020 № 537/4259/15-ц

Стажерка АБ “Гончарук та партнери” Марія Михайлевська

Стягнення боргу

  • Консультування з усіх питань, що стосуються боргових зобов’язань;
  • Надання правової допомоги в процесі досудового стягнення боргу ;
  • Підготовка претензійного звернення до боржника з вимогою про погашення боргу;
  • Правова оцінка наявних документів, що підтверджують наявність заборгованості;
  • Надання допомоги в зборі всіх необхідних доказів, що підтверджують наявність заборгованості (запити, клопотання, звернення, експертизи);
  • Розрахунок суми пені, неустойки, відсотків за простроченим грошовим зобов’язанням;
  • Розрахунок величини вартості збитків та упущеної вигоди внаслідок прострочення грошового зобов’язання;
  • Визначення підсудності позовної заяви про стягнення боргу;
  • Підготовка позовної заяви;
  • Представництво в суді інтересів кредитора у справах про стягнення боргу за цивільно-правовими договорами;
  • При необхідності, представлення інтересів в судах апеляційної і касаційної інстанцій;
  • Складання заяви про перегляд рішення у Верховному суді України;
  • Представлення інтересів при розгляді справи Верховним судом України;
  • Отримання на руки копії рішення суду з виконавчим документом;
  • Супровід примусового виконання рішення суду у відповідних департаментах Міністерства юстиції України.
ПослугаЦіна (грн.)
Консультації по стягненню боргувід 6 00,00
Підготовка вимоги до боржника про виплату боргувід 1500,00
Підготовка позовної заяви (заперечення на позов)від 3 000,00
Ведення справи в суді першої інстанціївід 8 000,00
Участь в одному судовому засіданні (якщо справа не ведеться в повному обсязі)від 25 00,00
Складання апеляційної скарги (заперечення на апеляційну скаргу)від 5 000,00
Участь в одному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції (якщо справа не ведеться в повному обсязі)від 3 000,00
Ведення справи в суді апеляційної інстанціївід 9 000,00
Складання касаційної скарги (заперечення на касаційну скаргу)від 6 000,00
Ведення справи в суді касаційної інстанціївід 10000,00
Ознайомлення з документами у справівід 5000,00
Участь в зборі доказів у справівід 10000,00

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, договором позики є передача у власність позичальникові певного майна, яке належить позикодавцеві: грошових коштів або речей, визначених родовими ознаками.

У встановленому договором порядку і в строк позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві предмет позики: кошти (в тій же кількості) або речі (в тій же кількості і того ж роду і якості), які їм були отримані. Залежно від складу учасників даних цивільно-правових відносин та суми позики, форма договору може бути як письмовою, так і усною.

Наприклад, в підтверджуючому документі містяться помилки, неточності або зовсім він складений невірно, також можливо, що боржник переховується або просто не має коштів на погашення боргу. І це далеко не всі неприємності, з якими може зіткнутися кредитор в ході стягнення боргу.

До того ж, рішення суду про примусове стягнення боргу, винесене на користь кредитора і вступило в законну силу, ще не завершує всього процесу щодо повернення грошових коштів. Адже якщо боржник в добровільному порядку не погодитися виконувати зобов’язання по поверненню боргу, таке рішення дасть позитивний результат тільки після проведення примусового виконання.

Для того, щоб грошові кошти нарешті таки повернулися кредитору, слід провести ряд процедур по встановленню майнового стану боржника, пошуку і арешту належного йому майна, реалізації такого майна за допомогою торгів, тощо.

Залишились питання? Телефонуйте!

+38 044 251 16 45

+ 38 095 294 32 32

м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24, 8 поверх, офіс 4

Судове стягнення боргів

Стягнення боргів в суді, правила подачі позову

Неповернення боргу громадянином кредитору досить поширене. Мало хто з них поспішають виконувати свої обовязки по оплаті заборгованості. І тому популярним варіантом вирішення даної проблеми є судове стягнення боргів.

Причини виникнення боргів різні. Найчастіше вони випливають з договору позики, а також можуть виникнути внаслідок несплати будь-якого товару або послуги, неповернення отриманого кредиту, заподіяння шкоди чужому майну, заподіяння шкоди здоровю та життю громадянина і т.д. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що судове стягнення боргу треба починати з аналізу наявних у кредитора документів, які підтверджують наявність боргу.

Якщо всі документи є, а переговори про повернення заборгованості не призводять ні до чого, то сміливо можна почати готуватися до судового процесу.

Позовна заява про стягнення боргу подається мировому судді або в районний суд за місцем проживання відповідача, тобто боржника.

Якщо сума позову не перевищує 50 000 рублів, то такий майновий спір розглядає мировий суд. Якщо ж сума більша, то позов необхідно подавати в районний суд.

Позовна давність (термін стягнення боргу) Становить 3 роки з моменту, коли боржник повинен був повернути борг, або з моменту, коли кредитор дізнався про наявність такого зобовязання боржника перед ним.

Протягом 3-х років в суд можна звернутися в будь-який момент, але іноді має сенс спробувати вирішити суперечку в претензійному досудовому порядку. Претензія складається в письмовій формі, в ній необхідно вказати на обставини, що сприяли виникненню боргу, її суму та перспективи судового розгляду. Іноді це робить на боржника потрібну дію і він повертає борг, тим самим позбавляючи кредитора і себе від судової тяганини.

Предявлення і розгляд позову про стягнення боргу

Позовна заява про стягнення боргу подати не важко. Розмір держмита безпосередньо залежить від суми позову. Розрахувати його можна, спираючись на правила, які містяться в ст. 33319 Податкового кодексу РФ. Оригінал квитанції про оплату держмита необхідно обовязково додати до позову.

Також до позову додаються всі наявні докази, які підтверджують обґрунтованість заявлених вимог (наприклад, копія договору, розписка, платіжні документи і так далі). До заяви можна додати і необхідні клопотання: про розстрочення сплати держмита, про виклик свідків, про призначення експертизи, про застосування забезпечувальних заходів і т.д. У суді можна уявити ще документи, які підтверджують судові витрати.

Після подачі позову в суд суддя протягом 5 днів приймає рішення про прийняття його до виробництва. Якщо всі документи не були представлені позивачем, то суд має право залишити справу без руху і зажадати необхідні документи.

Після цього призначається судове засідання з розгляду справи про стягнення боргу. Перше засідання є попередніми і суддя за його результатами не виносить рішення. На ньому суд вислуховує позиції обох сторін, розглядає клопотання, визначає, які докази сторони повинні надати.

На другому засіданні може бути винесено рішення по справі. Але на практиці таке трапляється не часто.

Після завершення судового розгляду суд виносить рішення, де судові витрати розподілені між сторонами. Згідно ст. 209 Цивільно-процесуального кодексу РФ в законну силу рішення суду вступає після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо оскаржено воно не було. Якщо ж апеляційна скарга була подана, то рішення суду в законну силу вступає після її розгляду. Термін подачі апеляційної скарги становить 1 місяць після винесення судом рішення в остаточній формі (п.2 ст. 321 ЦПК РФ).

Після того як рішення набере чинності, позивач отримує на руки виконавчий лист і завірену копію рішення. Процедура його виконання починається.

Предявлення виконавчого документа

Перемога в суді — це лише половина справи по стягненню заборгованості. Було б просто чудово, якщо у боржника були гроші і бажання повернути їх кредитору. Але швидке повернення боргу зустрічається вкрай рідко. Зазвичай кредитори до моменту отримання виконавчого листа пробує всіляко повернути собі борг. Звертаються безпосередньо до боржника з проханням погасити заборгованість, направляють претензії з попередженням про судовому порядку стягнення боргу, і, нарешті, звертаються до суду і виграють справу. На все це йде багато часу, в середньому від півроку до одного року. І тому найчастіше друга половина справи доводиться на примусове виконання рішення суду.

Виконавчий документ до стягнення можна предявити різними способами. Відповідно до Федерального закону «Про виконавче провадження» виконавчий документ можна подати до територіального відділення Служби судових приставів, яке знаходиться за місцем реєстрації (проживання) боржника або за місцем знаходження його майна.

Виконавче провадження можна і не починати, якщо виконавчий документ відразу подати в банк, який обслуговує боржника. Це можливо тільки в тому випадку, якщо кредитору відомі банківські реквізити боржника і на рахунку останнього є гроші.

Виконавчий документ можна предявити в організації, які виплачують боржникові періодичні платежі (зарплату, стипендію, пенсію) .Це можуть бути фірма-роботодавець, освітній заклад, пенсійний фонд і т.д. Таким способом борг стягують тільки тоді, коли сума заборгованості не перевищує 25 000 рублів або відшкодовується шкода здоровю, стягуються аліменти чи інші періодичні платежі.

Предявлення заяви про стягнення в Службу судових приставів

якщо неможливо стягнути борг за допомогою банків, роботодавців та інших організацій, то кредитор має право звернутися в Службу судових приставів. Виконавче провадження порушується судовими приставами на підставі заяви кредитора. До нього повинен бути прикладений оригінал виконавчого листа.

Над змістом заяви потрібно ретельно попрацювати. Іноді через нестачу в ньому необхідної інформації виконавче провадження може вестися кілька місяців. Як правило, такий довгий виконання повязано з тим, що пристави повинні запитувати потрібну інформацію у державних органів. Наприклад, податковий орган дає відомості про наявність банківського рахунку боржника (організації, індивідуального підприємця) протягом 1,5-3 місяців.

Щоб таких випадків не виникало необхідно зібрати максимум інформації про боржника: фактичний і юридичний адреси, контактні дані, відомості про його майні (рахунок в банку, нерухомість, транспорт і т.д.). У заяві краще відразу написати всю наявну інформацію про майно боржника. Можна це викласти у вигляді прохання про накладення арешту на те чи інше майно як забезпечувальний захід.

Підготовлені документи можна надіслати поштою рекомендованим листом або подати відразу в Службу судових приставів через канцелярію. При подачі через канцелярію краще варто поцікавитися, який пристав буде порушувати виконавче провадження, дізнатися його телефон і номер кабінету. Протягом 3-х днів документи з канцелярії передаються судовому приставу. Він виносить постанову про відкриття виконавчого провадження або про його відмову в триденний строк з дня надходження до нього документів.

Після цього пристав направляє поштою запити в БТІ, ДАІ, Пенсійний фонд, Федеральну податкову службу, Федеральну реєстраційну службу прав на нерухоме майно.

Стягнення в першу чергу проводиться на кошти боржника. Якщо ж грошей немає або їх виявиться недостатньо, то реалізується арештоване майно. Оцінка і продаж майна боржника здійснюється спеціалізованими організаціями.

Речі дорожче 500 000 рублів, цінні папери, нерухомість, закладене майно, майнові права реалізуються на відкритих торгах у формі аукціону. Якщо протягом першого місяця майно не буде продано, то вартість знижується на 15% і знову виставляється на торги. Ще через місяць непродане майно пропонують забрати кредитору зі зменшенням його вартості на 25%. Якщо відмовляється і стягувач, то майно повертається боржникові.

Отже, судове стягнення заборгованості є найпоширенішим способом повернути борг кредитору боржником. Для цього необхідно зібрати необхідний пакет документів і звернутися в світовій або районний суд за місцем знаходження відповідача (боржника). Підсудність залежить від розміру суми позовної заяви. Після того як суддя виносить рішення по справі, позивач (кредитор) отримує на руки виконавчий лист, за допомогою якого він може повернути собі борг. Найчастіше виконавчий лист предявляється до Служби судових приставів.

Стягнення боргів судовими приставами

Як правило, якщо боржник не повертає грошову позику, кредитор спочатку намагається закликати його до відповіді за допомогою листів, дзвінків, а іноді — й особистих зустрічей. Якщо все це не принесло результату, банк або МФО вправі подати на несумлінного позичальника до суду.

У разі позитивного для позикодавця результату відбувається стягнення боргу по кредиту судовими приставами за рішенням суду. Як саме реалізується ця процедура, розглянемо в цій статті.

Дії судових приставів по стягненню боргу

Діяльність виконавців повинні протікати виключно в правовому полі. У нашій країні вона регулюється:

  • Конституцією;
  • Цивільним та Господарським кодексами України;
  • ЗУ «Про виконавче провадження»;
  • ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» та низкою інших регуляторних актів.

Повноваження судових приставів при стягнення боргу

Згідно до законодавства, виконавча служба має право:

  • Заарештовувати банківські рахунки. Коли відбувається стягнення боргу судовим виконавцем, можуть бути заблоковані банківські картки боржника, в тому числі й зарплатна або, наприклад, пенсійна. Якщо звернутися до пристава й узгодити графік погашення боргу, арешт може бути знятий.
  • Утримувати гроші з доходів боржника. Так, за рішенням суду, стягнення боргу через судових приставів найчастіше зводиться до того, що з його офіційних доходів (зарплата, стипендія, пенсія) щомісяця знімається певна сума в рахунок погашення боргу. При цьому діє заборона: не можна списати більше 50% доходу або залишити з сумою, яка менша за прожитковий мінімум.
  • Описувати та заарештовувати майно позичальника. Із залученням дільничного виконавець має право потрапити в житло боржника, навіть якщо його немає вдома або він не відкриває двері.
  • Пристав на свій розсуд описує цінні речі та їх забирає, крім предметів домашнього вжитку, державних нагород і призів, речей, які потрібні для професійної діяльності. Не можна заарештувати єдине житло або ділянку.
  • Продавати арештоване майно. Стягнення боргів судовими виконавцями відбувається і через реалізацію майна несумлінного позичальника.
  • Оголошувати боржника в розшук, якщо він ховається.
  • Обмежити пересування — заборонити залишати країну на певний термін.

Порядок стягнення заборгованості судовими приставами

Не дивлячись на ширину повноважень, постукати в будинок до боржника і винести телевізор або ноутбук — це останнє, до чого вдасться виконавець, адже стягнення заборгованості судовими приставами відбувається в три етапи:

  • Боржнику вручається постанова про відкриття виконавчого провадження. У ньому зазначено термін, протягом якого можна добровільно погасити позику, а також інформація про правові наслідки несплати.
  • Співробітники виконавчої служби збирають та аналізує дані про неплатника: наявність майна, банківських рахунків, джерела й розмір доходу і т.д.
  • Безпосередньо стягується борг шляхом арешту рахунків, утримання засобів з зарплати, реалізації майна на підставі рішення рішення суду і, відповідно, до погашення заборгованості.

Термін стягнення боргу судовими приставами

Згідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», на те, щоб повернути борг через судових приставів, у кредитора є три роки.

Після цього виконавчі документи втрачають свою силу, але займодавець вправі звернутися в той же суд, який розглядав його справу, з заявою про поновлення строку.

Що говорить юридична та судова практика?

Фінансові організації практикують повернення грошей від судових приставів досить рідко — лише в тих випадках, коли мова йде про великі суми та особливо злісних неплатників. А цього процесу передують численні листи, смс-повідомлення і дзвінки з нагадуванням про борг.

Найчастіше кредитор навіть сам пропонує пролонгацію або реструктуризацію боргу — аби кредит погашався, нехай повільно, але впевнено. Це обумовлено тим, що стягнення боргу за рішенням суду — процес довгий, і вын вимагає витрат на сплату судових зборів, виконавчих внесків, оплату юридичних послуг.

Але якщо вже справа дійшла до судових приставів, досвідчені юристи радять ні в якому разі не ухилятися від зустрічей з виконавцями, а навпаки — всіляко йти на контакт. Так ви зможете уникнути блокування рахунків і продажу майна.

Треба терміново погасити позику, тому що по вам відкрили виконавче провадження? Є можливість взяти кредит онлайн в MyCredit, що входить в топ-3 МФО України. Сервіс працює 24/7, а рішення по позиці приймається не довше 10 хвилин.

Як повернути борг: поради юриста

Перед тим, як звертатися до суду, треба спробувати врегулювати ситуацію мирним шляхом.

Майже кожен із нас колись позичав кошти комусь. У всіх є знайомі, друзі, родичі, які звертались до нас у скрутну хвилину за допомогою. Тому в цьому блозі пропоную невеликий дороговказ для тих, хто опинився в ситуації, коли повернути позичене не вдалось.

Отже, ви позичили кошти, наприклад, другу. Всі домовлені строки повернення минули, але коштів вам не повертають і на ваші дзвінки не відповідають.

Найперше, що вам потрібно зробити в цій ситуації, це все-таки спробувати врегулювати справу мирним шляхом. Навіть якщо дійде до судового процесу, на суді вас обов’язково запитають, чи намагались ви усно спілкуватись із боржником про повернення коштів.

Якщо боржник погодився на розмову, поясніть йому, що ви можете звернутися до суду і, найімовірніше, виграєте справу; після чого звернетесь до виконавчої служби, яка, в разі невиконання рішення суду, буде змушена накласти арешти на все його майно. Словом, варто спокійно і конструктивно описати боржнику перспективу.

Також читайте
Закон про захист вкладників: чи вдасться ошуканим українцям повернути гроші

Однак і для самої розмови, і для справи загалом, велике значення має те, яким чином підтверджується факт надання боргу. Є три найпоширеніші варіанти:

1. немає жодного підтвердження, домовленість була усна, хіба що є свідки;

2. є розписка про надання грошових коштів;

3. є договір позики і розписка про надання грошових коштів.

Розглянемо кожен із цих випадків.

У ситуації №1, на жаль, шанси повернути борг надзвичайно малі.Так, ви можете звернутись до суду і в позові описати, що надали боржнику кошти без будь-якого письмового підтвердження, але маєте свідків, які бачили передачу коштів. Однак, по-перше, коли йдетьсяпро договір позики, то потрібно довести саме наявність відносин грошової позики. Тобто, навіть якщо ви приведете свідка, який підтвердить передачу коштів, його обов’язково запитають, чи знає він про виконання якої домовленості йде мова чи з якою метою було передано кошти. І тут свідок може почати плутатись, оскільки боржник може на цьому ж суді зазначити, що справді отримав вказану суму коштів, але із проханням придбати на них якісь товари або послуги. А боржник, до речі, також може привести свідків. Отже, слово кредитора і його свідків проти слова боржника і його свідків.

Окрім того, наявність лише свідків, скоріше за все, мало чим допоможе кредитору, тому що їхні покази у такій категорії справ не можуть бути прийняті як доказ. Над цим питанням досі дискутують юристи, однак варто зазначити таке.

Також читайте
Податкова реформа 2016: що може змінитися для українців

Згідно з ч. 1 ст. 57 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 202 Цивільного кодексу України (ЦКУ) встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 208 ЦКУ, у письмовій формі належить вчиняти, в т.ч. правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦКУ, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Оскільки існує часовий проміжок між надання позики і її поверненням, про яке сторони домовляються у момент укладення договору позики, повернення боргу не може вважатися правочином, який повністю виконується у момент його вчинення. Тому як і надання грошової позики, так і її повернення належить вчиняти у письмовій формі. А тому пояснення свідків не є належним доказом і не можуть підтвердити чи спростувати жодну обставину у справі.

Також читайте
Що потрібно знати про декларації і податки в 2016 році

Це підтверджується також судовою практикою. Так, відповідно до позиції Верховного суду України, визначеній в Ухвалі від 11.03.2009 р., при укладенні договору позики в письмовій формі безгрошовість (тобто факт передавання або не передавання коштів) такого договору не може ґрунтуватись на свідченнях свідків, а може бути підтверджена належними і допустимими доказами.

У ситуаціях №2 і 3 шанси повернути кошти вже вищі. Що потрібно зробити для їхнього повернення? Насамперед, спробувати мирне врегулювання. Якщо це не дало результатів, варто звернутись до суду із позовом про стягнення коштів за договором позики за місцем реєстрації боржника.

Важливо пам’ятати про таку обставину як строки позовної давності – це термін, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ). Її відлік за зобов’язаннями з визначеним строком починається з моменту закінчення цього терміну (ч. 5 ст. 261 ЦКУ). Тобто, якщо повернення коштів було встановлено, наприклад, 01.01.2016 р., то саме з цієї дати починає відраховуватись 3-річний термін позовної давності. Якщо ви пропустити цей строк і звернетесь до суду, то за заявою іншої сторони, вам повернуть позов і не будуть розглядати справу.

Також читайте
Кого торкнеться скасування оподаткування пенсій?

Для складення позову бажано звернутись до кваліфікованого юриста, оскільки самостійно це зробити буде важче. До позову потрібно додати квитанцію про сплату судового збору (у таких справах вам потрібно буде сплатити 1% ціни позову, тобто 1% від суми вашого боргу), а також докази на підтвердження ваших слів.

Ви можете звертатись до суду, незалежно від того, чи є у вас і договір, і розписка, чи тільки розписка, оскільки нормами ч. 2 ст. 1047 ЦКУ встановлено, що на підтвердження укладення договору позики і його умов, можна надати розписку позичальника.

У позовній заяві вам потрібно просити суд стягнути із боржника суму боргу, а також судові витрати. Також ви можете просити стягнути з боржника ваші витрати на правову допомогу, але для цього також потрібно надати докази, наприклад, договір про надання правової допомоги з юристом.

У будь-якому разі найкращим способом захисту ваших прав є належне оформлення відносин із боржником на самому початку. Для цього потрібно укласти договір позики із чітко прописаними умовами про суму коштів і строки її повернення. Також у такому договорі варто чітко вказати реквізити обох сторін. Не зайвим буде й нотаріальне посвідчення цього документу.

Після цього варто також укласти розписку, де необхідно зазначити, яку саме суму коштів позикодавець передав позичальникові, вказати, що кошти передаються саме як позика і на виконання укладеного договору позики, а також вказати обов’язок і строки повернення. Саме оформлення відносин у подальшому захистить інтереси обох сторін.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і слідкуйте за оновленнями розділу!

Источники:

http://honcharukpartners.com/yak-styagnuty-borg-v-sudi-chy-vse-tak-prosto/

http://www.lawfirm-pryadko.com/page/vzyskanie_dolga

http://gurustroyki.ru/finansi/sudovi-pozovi-borzhnikam/22761-sudove-stjagnennja-borgiv.html

http://mycredit.ua/ua/blog/vzyskanie-dolgov-sudebnymi-pristavami/

http://tsn.ua/blogi/themes/law/problemniy-borg-yak-povernuti-860513.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector