Як стягнути судові витрати

Як стягнути витрати на правову допомогу в цивільному процесі

Зміст статті (натисніть щоб перейти до потрібного розділу):

Стисло по темі витрат на правову допомогу в цивільному процесі

Стаття актуальна на 2021 рік

Ця стаття написана для всіх, хто звернувся або збирається звернутись до суду. Особливо, якщо ви досі не вирішили: йти до суду самостійно чи скористатись правовою допомогою, але задаєтесь питанням, скільки коштують послуги юриста.

Багато людей не звертаються до професіонала, бажаючи зекономити. І це зовсім не дивує, беручи до уваги, скільки коштують послуги адвоката.

Із статті ви дізнаєтесь, як можна зекономити на оплаті послуг спеціаліста у 2020 році та, якщо й не повністю, то частково отримати відшкодування на витрати на правову допомогу в цивільному процесі (професійна правнича допомога згідно процесуального законодавства).

Як стягнути витрати на правову допомогу в цивільному процесі

Відповідно до законодавства України, здійснювати захист від кримінального обвинувачення або представництво інтересів від імені іншої особи у судах всіх інстанцій може тільки адвокат.

Для цивільних справ передбачені такі винятки:

1. представництво в трудових спорах;
2. в малозначних справах.

До малозначних відноситься декілька видів справ.

• Справи, в яких вартість позову становить не більше 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи (якщо мова йде про майновий спір).
• Спори незначної складності, ціна яких не перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатної особи. Складність спору та, відповідно, можливість допуску до участі представника – НЕ адвоката, визначається судом, виходячи з декількох факторів, таких як: важливість питання для сторін, ціна позову та інших обставин. При цьому існує ряд справ, які не можуть бути визнані малозначними (справи про приватизацію державного житлового фонду, спадкові і сімейні спори, виняток становлять справи про розподіл майна і аліменти). Такі справи обов’язково розглядаються в загальному провадженні.

Тобто, якщо ваша справа підпадає під категорію малозначних, ви можете звернутися за допомогою до юриста, який не є адвокатом, для безпосередньої участі в справі. В інших випадках представляти ваші інтереси в суді може лише адвокат. Чим він відрізняється від інших юристів ви можете прочитати в статті «Чи потрібна участь адвоката, коли порушена кримінальна справа».

Правову допомогу у справах про адміністративні правопорушення також можуть надавати лише адвокати.

У яких справах можна відшкодувати вартість послуг адвоката

Якщо ви вже розібралися в тому, який вид судових справ вас цікавить, перейдемо безпосередньо до того, як відшкодовуються судові витрати в цивільному процесі.

Згідно з українським законодавством, сторона, яка виграла в судовій справі, має право отримати відшкодування всіх понесених витрат.

Судові витрати – це витрати, до яких відносяться оплати на правову допомогу, тобто на працю адвоката. У всіх випадках відшкодування судових витрат в цивільному процесі стягується із сторони, яка програла, за заявою сторони, яка виграла, при наявності доказів таких витрат.

Витрати на правову допомогу визначаються як судові витрати в господарському процесі та як судові витрати в адміністративному судочинстві, якщо ж мова йде про кримінальні справи, то відшкодування може вносити потерпіла сторона у разі, якщо в справі було подано цивільний позов (тобто позов про відшкодування шкоди, заподіяної злочином).

В якому розмірі відшкодовуються судові витрати на правову допомогу

Раніше законом було передбачено обмеження компенсації витрат на послуги адвоката в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 1 годину роботи відповідно до Закону України № 4191-VI. З 15 грудня 2017р. Такі обмеження втратили силу, тобто, теоретично, судові витрати на правову допомогу тепер можна стягнути із сторони, яка програла, незалежно від їх розміру. На практиці все дещо складніше, оскільки суддя на свій розсуд оцінює адекватність заявлених судових витрат на правову допомогу в цивільному та інших процесах.

У цивільних, адміністративних і господарських справах розмір витрат повинен відповідати складності справи та наданих спеціалістом послуг (проведених робіт), витратам часу, об’ємам наданих послуг (проведених робіт), вартості позову та значенням справи для сторони.

Судові витрати на правову допомогу в цивільному процесі можуть бути зменшені за заявою сторони, яка заперечує проти їх стягнення з причин необґрунтованості чи невідповідності. При цьому, сторона повинна сама довести, чому вона вбачає невідповідність. Але вирішувати остаточно буде все ж суддя.

Досить цікавим нововведенням в цивільному процесі є право відповідача вимагати від позивача внесення суми на депозит суду, як гарантію можливого відшкодування судових витрат, в тому числі, на професійну правову допомогу.

Таке забезпечення витрат на правову допомогу в цивільному процесі можливе в одному з двох випадків:

1. якщо позов носить характер свідомо безпідставного або є інші ознаки зловживання правом на звернення до суду;
2. якщо позивач не має зареєстрованого місця проживання (прописки) на території України чи майна на території України, за рахунок якого він би зміг в подальшому компенсувати витрати відповідача.

Якщо суд визнав, що забезпечення судових витрат на правову допомогу в цивільному та інших процесах є необхідним, а позивач не внесе на депозит необхідну суму, позов може бути залишений без розгляду.

Якщо позов буде задоволений, внесена на депозит сума повертається позивачеві. У разі відмови в задоволенні позову судові витрати відповідача будуть компенсовані за рахунок депозиту.

Які документи потрібні для відшкодування судових витрат на правову допомогу в цивільному процесі

Як правило, адвокат може сам запропонувати вам стягнути з другої сторони компенсацію ваших витрат на його послуги в разі повного або часткового виграшу у справі. Витрати на правову допомогу в цивільному процесі відшкодовуються при наявності заздалегідь укладеного та підписаного між юристом та клієнтом письмового договору, який пред’являється до суду. У договорі чи в доповненні до нього повинен знаходитись розрахунок, в якому розписано обсяг і вартість послуг. Хоча б приблизний розрахунок повинен бути вже на стадії подачі позову в суд, оскільки важливою умовою для подальшого стягнення є попередній розрахунок судових витрат, в тому числі на допомогу адвоката, також повинен бути наявним детальний опис наданої професійної правової допомоги. Далі, якщо кількість послуг збільшилася, розрахунок можна уточнити.

Оплата послуг повинна здійснюватись офіційно, або через банківську установу, або через касовий апарат, залежно від того, в якій формі адвокат надає послуги та яка в нього система оподаткування.

Це також означає, що вартість послуг буде трохи дорожчою через податки, які будуть включені у вартість послуг.

Таким чином, перелік документів для стягнення судових витрат на правову допомогу в цивільному процесі матиме наступний вигляд:

• наявний договір про надання професійної допомоги;
• свідоцтво про право на адвокатську діяльність;
• в перелік входить і попередній розрахунок та розподіл судових витрат, детальний опис наданих послуг (можливо, вони будуть відображені у попередньому розрахунку судових витрат);
• документи, які підтверджують оплату послуг адвоката (квитанція або чек, виписка з рахунку).

Якщо вам потрібна юридична допомога у кримінальних або цивільних справах, ви можете скористатися контактами нашого сайту для запису на консультацію або отримання інформації про вартість послуг із правового захисту або представництва.

Як стягнути судові витрати

Людина, звертаючись до суду в якості позивача або відповідача у справі у зв’язку з участю в судовому процесі, неминуче несе витрати: на няню, юриста, транспорт і т.д. Прекрасно це розуміючи, законодавці в процесуальному кодексі Росії передбачив статті, які дозволяють всі ці витрати відшкодувати.

Інструкція

1. Слід зазначити, що право на компенсацію судових витрат з’являється в тому випадку, коли судове рішення приймається в вашу сторону. Тобто, коли ви позивач, і суд задовольняє позов, а якщо відповідач, то в позові відмовлено. Судові витрати відшкодовує сторона, що програла.

Вимога про компенсацію судових витрат, якщо ви позивач, можна включити в позовну заяву, як один з пунктів прохальний вимог, також вимога про компенсацію судових витрат можна заявити в будь-якому судовому засіданні.

Щоб стягнути зроблені витрати, потрібно їх довести. Для цього необхідно зберігати договори, які укладаються з юристами, фахівцями, перекладачами і т. д., чеки, квитки на автобус, поїзд, літак, поштові квитанції.

Судові витрати по загальному правилу судом стягуються на користь переможця з сторони, що програла. При задоволенні позову частково і витрати відповідно стягуються пропорційно розміру задоволених вимог. У якому розмірі і з якого боку стягуються такі витрати, визначається судом при винесенні рішення по даній справі.

З витратами на свідків, перекладачів, експертів і державне мито питань, як правило, не виникає. У справі лежать всі платіжні документи, і при винесенні рішення вони досліджуються судом. Розмір державного мита встановлюється Податковим кодексом і, як правило, сама державне мито, оплачується до подачі позову. Суперечок щодо її розподілу та розміру не виникає.

Щоб стягнути витрати, необхідно мати:

-виконавчий лист;
-Копії судового рішення, засвідчені судом належним чином;
-Заява позивача з зазначенням його рахунку в банку, куди перераховуються кошти.

Дані документи направляються в підрозділ казначейства. Необхідно звернути увагу, як завірені копії судових документів. Згідно з вимогами інструкції на кожній сторінці документа зобов’язаний стояти штамп «Копія». Під текстом на останньому аркуші — штамп «Копія вірна», і вказується повна назва суду. Всі сторінки прошиваються і скріплюються печаткою канцелярії суду.

Рішення суду виконується в наступному порядку:

-казначейство протягом п’яти робочих днів від дати надходження документів стягувача повідомляє відповідача про виконавчому листі;
-Протягом 10 робочих днів відповідач повинен у відділення казначейства уявити платіжний документ, що підтверджує погашення боргу.

Примусове стягнення заборгованості: судове та виконавче провадження

Судове провадження

Примусове стягнення заборгованості здійснюється у порядку судового та виконавчого провадження. Кожен етап має свої особливості та забирає певний час. Чим складніша ситуація з поверненням заборгованості, тим більше часу потребуватиме її вирішення.

Повернення боргів у порядку судового провадження, за яким слідує виконавче провадження, дозволяє здійснити стягнення заборгованості навіть у тому випадку, якщо боржник відмовляється від її погашення. Процедура повернення боргу здійснюється в примусовому порядку згідно рішення суду. Необхідні грошові кошти з урахуванням пені та штрафних санкцій за користування «чужими» коштами списуються з рахунків боржника, а за відсутності або нестачі коштів здійснюється звернення на стягнення майна боржника. Крім того, кошти, що витрачені кредитором на проведення цієї процедури, включаючи оплачений судовий збір, покриваються повною мірою за рахунок боржника.

Порядок стягнення заборгованості в судовому порядку:

• Підготовка документів, що підтверджують наявність кредитної заборгованості (кредитний договір, виписка з рахунку та/або розрахунок заборгованості, заява на видачу готівкових коштів, тощо).
• Висунення претензії боржнику, якщо договором або законом передбачено претензійний порядок.
• Підготовка позовної заяви про стягнення боргу та подача її на розгляд до суду.
• Участь у судових засіданнях.
• Винесення рішення суду на користь Банку.

Таким чином, суть судового етапу стягнення боргу зводиться до того, щоб підтвердити зобов’язання боржника щодо повернення боргу і домогтися його формального закріплення у вигляді рішення суду.

На судовому етапі стягнення боргу, крім інструментів, які використовуються в ході розгляду справи, у Банка з’являється можливість клопотати перед судом про забезпечення позову. Це можливо зробити як в ході розгляду справи в суді, так і після передання справи для виконавчого провадження.

Найпоширеніший і дієвий спосіб забезпечення позову — накладення судом арешту на майно боржника, який виражається у вигляді тимчасового позбавлення боржника права розпоряджатися своїм майном. Рішення про арешт майна боржника за наявності законних підстав приймається судом за результатами розгляду заяви кредитора про забезпечення позову, в якому мають бути викладені обставини, за якими заявник обґрунтовує необхідність накладення такого арешту. Заява також повинна відповідати іншим вимогам, передбаченим процесуальним законодавством. Ступінь виправданості та пропорційності боргу щодо накладення арешту на майно боржника в кожному конкретному випадку визначає суд.

Виконання рішень судів як у частині застосування засобів забезпечення позову шляхом накладення арешту, так і в забезпеченні виконання рішень судів перебуває в компетенції Державної виконавчої служби, що входить до структури органів юстиції України.

Виконавче провадження

Примусове виконання судових рішень зі стягнення боргу покладається на Державну виконавчу службу (далі –ДВС), яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

На підставі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документу до виконання, він відповідає вимогам, які передбачені законодавством, та пред’явлений до виконання у відповідний відділ ДВС. Протягом трьох робочих днів з дня надходження до ДВС виконавчого документу державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржнику.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та грошові кошти боржника, про що виносить відповідні постанови.

Важливо знати, що державний виконавець зобов’язаний здійснити виконавчі дії зі стягнення заборгованості протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Заходами примусового виконання рішень щодо стягнення заборгованості згідно ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» є:

• Звернення стягнення на грошові кошти та інше майно (майнові права) боржника, в т. ч., якщо вони знаходяться в інших осіб.
• Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.
• Вилучення в боржника та передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні.
• Інші заходи, передбачені рішенням.

В основному виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

При відкритті виконавчого провадження державний виконавець також виносить постанову про розшук такого майна.

Виходячи з вищесказаного, стягнення заборгованості – це сукупність безлічі заходів, проведення яких спрямоване на повернення кредиту, боргу: стягнення в судовому порядку самим кредитором, шляхом передачі права вимоги боргів, за допомогою процедур банкрутства та інші. Кожна зі стадій стягнення заборгованості має власне правове регулювання й власні особливості, знання яких допоможе захистити інтереси кредитора та сприятиме швидкому поверненню боргу.

Таким чином, у разі невиконання зобов’язання за кредитним договором в добровільному порядку, заборгованість буде стягнута шляхом примусового стягнення, що потягне за собою додаткові витрати боржника, такі як: відшкодування судового збору, витрат на виконавче провадження, виконавчий збір, витрати на адвоката та ін. Витрачений час на представлення інтересів боржника в суді та під час проведення виконавчих дій обчислюється не одним місяцем.

Мего-Інфо — Юридичний портал №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Коментарі кодексів

Галузі права

Зміст

• Г Л А В А 1. Поняття адміністративного процесуального права України
• Г Л А В А 2 Норми адміністративного процесуального права
• Г л А в А 3 Адміністративні процесуальні правовідносини
• Г Л А В А 4 Суб’єкти та учасники адміністративного процесуального права
• Г Л А В А 5 Сутність адміністративного процесу та його зміст
• Г Л А В А 6 Докази в адміністративному процесі
• Г Л А В А 7 Процесуальні строки
• Г Л А В А 8 Заходи процесуального примусу в адміністративному процесі
• Г Л А В А 9 Провадження у сфері управління
• Г Л А В А 10 Провадження за зверненням громадян
• Г Л А В А 11 Організація адміністративного судочинства в Україн
  • 11.1. Розвиток адміністративного судочинства (юстиції) в Україні
  • 11.2. Поняття, завдання та мета адміністративного судочинства
  • 11.3. Система та повноваження адміністративних судів
  • 11.4. Склад суду та відводи
  • 11.5. Судові виклики та повідомлення
  • 11.6. Фіксування адміністративного процесу
  • 11.7. Судові витрати
• Г Л А В А 12 Підвідомчість та підсудність справ адміністративному суду
• Г Л А В А 13 Провадження в суді першої інстанції
• Г Л А В А 14 Перегляд судових рішень
• Г Л АВ А 15 Виконання судових рішень у справах адміністративного судочинства
• Г Л А В А 16 Загальні положення провадження у справах про адміністративні правопорушення
• Г Л А В А 17 Провадження в справах про адміністративні правопорушення
• Література

11.7. Судові витрати

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов´язаних із розглядом справи.

За звернення до адміністративного суду фізична або юри­дична особа сплачує судовий збір. Відповідно до перехідних положень КАСУ до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита.

За подання адміністративного позову сплачується судовий збір у розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів грома­дян, що на даний час становить 3 грн 40 коп. (відповідно до підпункту «б» п. 1 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21 січня 1993 р.). Проте, якщо в адміністративному позові од­ночасно заявлено й майнові вимоги про стягнення грошових коштів, то сума судового збору становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше ніж на 1700 грн (п. 3 Розді­лу «Прикінцеві та перехідні положення» КАСУ).

За обґрунтованим клопотанням (воно може бути викладене в самій позовній заяві), вирішуючи питання про відкриття про­вадження в адміністративній справі, суд може звільнити пози­вача від сплати судового збору або розстрочити його сплату на підставі ст. 88 КАСУ.

Аналіз норм щодо сплати і повернення судового збору дає можливість зробити наступні висновки.

1. Встановлення судового збору за здійснення адміністра­тивного судочинства певним чином примушує сторони більш виважено вирішувати спірні питання і утримуватися від не-обґрунтованих позовів.
2. Сплата судового збору покладена законом на осіб, що мають зацікавленість у справі — позивача, відповідача та третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
3. У разі повернення позовної заяви, заяви за нововиявле-ними обставинами або скарги, а також у разі відмови у відкрит­ті провадження у справі чи залишення позовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви залишено без розгляду внаслідок повторного неприбуття позивача або за його клопотанням), су­довий збір за клопотанням особи, яка його сплатила, їй повер­тається. До витрат, пов´язаних із розглядом справи, належать:

1. витрати на правову допомогу — витрати, пов´язані з оп­латою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, який надає правову допомогу за договором. Ці витрати несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомо­ги, передбаченої законом;
2. витрати сторін та їх представників, що пов´язані із при­буттям до суду (витрати, пов´язані з переїздом до іншого насе­леного пункту, найманням житла). Ці витрати також поклада­ються на сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, і яка не є суб´єктом владних повноважень, та її пред­ставнику сплачуються іншою стороною добові, компенсація за втрачений заробіток;
3. витрати, пов´язані із залученням свідків, спеціалістів, пе­рекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спе­ціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. Пере­кладачам, свідкам, спеціалістам, експертам оплачується проїзд, добові у разі переїзду до іншого населеного пункту, винагорода за виконану роботу.
4. витрати, пов´язані з провадженням огляду доказів на міс­ці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій.

Розподіл судових витрат, пов´язаних з розглядом справи, залежить від обставин:

а) на чию користь ухвалене рішення;

б) хто є позивачем;

в) обсягу задоволення вимог;

г) умов вирішення справи (шляхом відмови позивача від
позову чи примиренням сторін).

Отже, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб´єктом владних повноважень — всі здійснені стороною і до­кументально підтверджені судові витрати сплачуються з бю­джету, а якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка є суб´єктом владних повноважень, усі здійснені нею і докумен­тально підтвердженні судові витрати суд присуджує стягнути з іншої сторони.

У справах, в яких позивачем є суб´єкт владних повнова­жень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові ви­трати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому пропорцій­но задоволеним його вимогам.

У разі відмови позивача від адміністративного позову поне­сені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його ви­мог після звернення до суду, за заявою позивача суд всі поне­сені позивачем витрати стягує з відповідача.

Якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

ТЕМА 10: СУДОВІ ВИТРАТИ І СУДОВІ ШТРАФИ

План заняття

1. Поняття судових витрат.

2. Види судових витрат.

3. Порядок стягнення судових витрат.

4. Судові штрафи в цивільному процесі.

Методичні рекомендації

Під час вивчення теми необхідно звернути увагу на наступні питання.

Судові витрати складаються з судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу, витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціаліста, перекладача, проведенням. судових експертиз, витрати, пов’язані з проведенням огляду доказ і за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи

Державне мито (Декрет Кабінету Міністрів України № 7 — 93 від 21.01.1996 р. “Про державне мито” з наступними змінами).

Розподіл судових витрат між сторонами (ст. 88 ЦПК).

Звільнення від сплати судових витрат.

Заходи процесуального примусу: попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід.

Задача до теми № 10

Задача 1

Перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з Перепелицею, Байрачна звернулась з позовом про стягнення з нього на період вагітності і родів щомісячно по 40 грн., оскільки Перепелиця не надає їй ніякої матеріальної допомоги.

Позов Байрачної був задоволений. Місячний заробіток відпові­дача 200 грн.

З кого і в якому розмірі мусить бути стягнуто державне мито? Який це вид мита? Яка різниця між державним митом і судовими витратами?

Задача 2

Кобзар П. С. позичив Борнсюку на будівництво будинку 1500 грн. з таким розрахунком, що той надасть йому для по­стійного проживання в цьому будинку одну кімнату розміром 16 кв. м. Угода про позику була нотаріально посвідчена. В зв’язку з невиконанням Борисюком умов договору, Кобзар звернувся з позовом в суд про визнання права власності на одну кімнату або повернення позики з доплатою 3% річних.

Як і в якій сумі необхідно сплатити державне мито за розгляд справи? Як визначається ціна позову?

б) Елістратова пред’явила позов до Елістратова про розділ майна, сплативши мито в сумі 140 грн. Елістратов пред’явив позов до Елістратової про розірвання шлюбу, сплативши мито в сумі 9 грн. Обидва позови були об’єднані і розглянуті по суті. Суд розді­лив майно і стягнув на користь Елістратової компенсацію в сумі 1900 грн. з врахуванням витрат державного мита. Судова ко­легія в цивільних справах обласного суду збільшила компенсацію на користь Елістратової на 2500 грн. і їй було частково повер­нуто з коштів бюджету мито.

Чи правильно враховано державне мито по справі та допуще­но його повернення?

Задача 3

Ремізов, який володів будинком на праві сумісної влас­ності, звернувся до суду з позовом до Гитука і Сан про визнання за ним права власності на підвальну частину будинку та про знесення веранди, яка приєднувалася до цієї частини будинку. На рішення суду про відмову в позові Ремізов подав касаційну скаргу, сплативши мито, але до розгляду справи звернувся до суду з зая­вою про відмову від скарги та про повернення мита.

Яку відповідь належить дати суду Ремізову про повернення мита? —

Задача 4

Габелко заповідав належні йому кошти у вигляді гро­шового вкладу в сумі 4000 грн. школі, де він раніше працював учителем. Після смерті Габелко його сини звернулися з позовом до цієї школи про визнання заповіту недійсним. При подачі позовної заяви вони сплатили мито в сумі 3 грн, вважаючи, що їх вимога носить немайновий характер. Суддя залишив за­яву без руху до внесення позивачами державного мита в сумі 37 грн.

Визначіть, хто правильно вирахував розмір державного мита?

Задача 5

Муравейко одержав на виробництві тяжке пошкодження внаслідок порушення адміністрацією комбінату “Будіндустрія” техніки безпеки, в результаті чого був визнаний інвалідом II групи довічно з втратою 70% процентів професійної працездатності і 50% загальної. Райсоцзабез призначив йому пенсію. Після цього Муравейко звернувся з позовом до комбінату про стягнення різниці між при­значеною пенсією і зарплатою, яку він одержував до каліцтва. Суд задовільнив клопотання позивача, присудивши йому періо­дичні виплати в сумі 52 грн. довічно.

Визначіть склад осіб, які зобов’язані брати участь в розглядан­ні цієї справи.

Хто і в якому розмірі повинен платити державне мито по справі? Чи змінилося б становище, коли б суд стягнув, тільки 50% тієї суми, що просив позивач? Які і кому встановлені законом пільги по сплаті судових витрат?

Задача 6

Михайлова звернулася з позовом до ЖБК “Лісний” про повернення 2800 грн. пайових, вступних і організаційних ви­трат, сплативши державне мито в сумі 28 грн, так як квар­тира, яка намічалася для неї, була заселена іншою особою ще три місяці тому назад, внесені нею кошти ЖБК не повернув. До роз­гляду справи в суді ЖБК “Лісний” перерахував Михайловій 2700 грн., в зв’язку з чим суд задовільнив позов Михайлової ли­ше в решті суми і стягнув витрати на мито в сумі 27 грн.

Чи правильна відмова суду у відшкодуванні понесених судових витрат?

Задача 7

При розгляданні кримінальної справи по звинуваченню Погодкіна в розкраданні державної власності медична школа зая­вила про відшкодування збитків на суму 6300 грн.

Хто і в якому розмірі мусить сплатити мито?

Якщо цивільний позов був заявлений порядком цивільного су­дочинства,

Задача 8

а) Відшукайте в ЦПК норми, якими встановлені цивіль­ні процесуальні санкції захисту і відповідальності. Дайте їх ви­значення, розкрийте відмінність і значення.

б) За позовом прокурора про визнання недійсним усиновлення Кривецьким двох його синів — Павла і Петра від фактичного шлюбу з Веселою до суду були викликані свідками Дірконіс та Гетьман.

Дірконіс не з’явилась без поважних причин і була оштрафована судом на 30 грн. Гетьман хоч і прибув до суду, але відмовився свід­чити, в зв’язку з чим був також оштрафований на 30 грн.

Оштрафована була на 25 грн. і колишня дружина Кривенького — Самойленко, яка на вимогу суду не подала листа Кривецького, в якому він просив її згоди на розлучення та на дозвіл про всинов­лення.

Чи мав право суд накласти штраф на свідків та на Самойленко і в якому розмірі?

Задача 9

За позовом Борового до Кривошиї в судове засідання були викликані свідки Білокінь, Самойліченко, Кравець та експерт Знаменський.

В залі судового засідання перебували близькі і рідні Берего­вого та Кривошиї. Під час судового засідання між свідком Білоконем та присутнім Гаврилюком вчинилась сварка, в зв’язку з чим суд виніс постанову про накладення на них штрафу. Свідок Кравець за неявку в судове засідання також був оштра­фований судом. Експерт Знаменський, який не підкорився розпорядженню судді, був видалений із залу судового засі­дання.

Чи законні всі ці дії суду?

Задача 10

На подання виконавця суддя постановив ухва­лу про накладання штрафу на боржника, який за рішенням суду зобов’язаний був особисто виконати на користь стягувача певні дії, не пов’язані з передачею майна чи сплатою гро­шових сум.

Чи мав право накласти цей штраф суддя?

Задача 11

Адміністрація фірми “Промінь” проводила за рішенням суду відрахування аліментів із зарплати працівника Недорядка на утримання дітей — Левка і Петра. При звільненні з роботи Недорядко завірив ст. бухгалтера розрахункового відділу Трохименко, що через декілька днів, коли про його зарахування за новим міс­цем роботи буде виданий наказ, він повідомить про це і вона зможе переслати туди виконавчий лист. Але пройшов місяць, і Недоряд-ний ніяких повідомлень не подав, на виклик Трохименко не з’явив­ся, в зв’язку з чим вона звернулася за порадою до судового вико­навця. До нього також надійшла скарга стягувача аліментів.

Чи носять дії відповідача і ст. бухгалтера характер цивільного процесуального правонарушення? Якщо так, то які до них можуть бути застосовані заходи відповідальності?

Задача 12

При прийманні на роботу Кучера інспектор відділу кад­рів Громовий звернув увагу на відмітку в його паспорті органів внутрішніх справ про те, що він сплачує аліменти, але ніяких дій з цього приводу не прийняв, в зв’язку з чим із зарплати Кучера не відраховуались аліменти на утримання дітей. Про наявність запису, в паспорті Кучера стало відомо і головному бухгалтеру, який викликав його до себе і зажадав від нього адреси, куди слід перераховувати аліменти. Кучер повідомив, що адреса йому неві­дома, в зв’язку з чим стягнення аліментів з його зарплати було від­кладено до надходження виконавчого листа.

Чи правильні дії зазначених службових осіб?

Задача 13

Адміністрація фабрики “Світоч” затримала на 25 днів рішення суду про поновлення на роботі Філоненка, в зв’язку з чим суд, який постановив це рішення, за заявою позивача виніс ухвалу про стягнення з фабрики середнього заробітку за весь час затримки у виконанні рішення.

Чи може нанесена шкода фабриці бути стягнена з службової особи, яка не виконала рішення суду?

Який це вид відповідальності? При наявності яких умов вона настає?

Який порядок стягнення нанесеної шкоди?

Задача 14

На виконання судового рішення було проведено опис майна боржника на суму 1700 грн. і яке було передано на збе­рігання охоронцеві.

Через декілька днів при направленні майна до реалізації судо­вий виконавець встановив нестачу найбільш цінних предметів на суму 500 грн., а новий килимовий палас був підмінений на ста­рий, який мав більше 50% зносу.

Які заходи можуть бути застосовані до охоронця майна?

Задача 15

Відповідачу, на користь якого було постановлено рі­шення, суд присудив з позивача всі судові витрати, хоч він і бун звільнений від сплати судових витрат на користь держави. Крім того, з нього, в зв’язку з пред’явленням безпідставного позову, бу­ло накладено оплату відповідачеві винагороди за фактичну втрату робочого часу.

По іншій справі на відповідача, який безпідставно заявив спір проти позову, систематично протидіяв правильному і швидкому розгляду та вирішенню справи, суд поклав сплату на користь по­зивача винагороди за фактичну втрату робочого часу.

Чи можна вважати такі заходи суду як притягнення сторін до цивільно-процесуальної відповідальності? Які необхідні умови для її застосування?

Задача 16

Викликаний повторно в судове засідання свідок Деркач категорично відмовився від явки до суду і свідок Ворона відмо­вився від свідчень на суді, а свідок Прокопчук дав в судовому за­сіданні неправдиві свідчення. Яку відповідальність можуть нести свідки Деркач, Ворона, Прокопчук за допущені ними правопору­шення?

Дайте визначення цивільної процесуальної відповідальності та в чому полягає її відмінність від кримінальної і адмінсітративної?

Задача 17

По справі за позовом В.О. “Зліт” до комірника Маковійчика про відшкодування нанесених збитків на клопотання відповідача судом була призначена бухгалтерська експертиза для точного встановлення розміру нанесеної шкоди. Виконання експер­тизи було доручено головному бухгалтеру райфінвідділу Саливому, який злісно ухилився від явки до суду і повідомив суд, шо він ка­тегорично відмовляється від виконання накладених на нього обо­в’язків.

Чи може бути притягненим до відповідальності Саливий за не­виконання обов’язків експерта?

Задача 18

Викликані в судове засідання перекладачами — Рябченко злісно уклонився від явки до суду; Герашенко — дав завідомо неправдивий переклад: Соломій — відмовився від виконання покладених на нього обов’язків перекладача.

Чи можуть нести і яку відповідальність зазначені особи?

Задача 19

На клопотання позивача по справі Сущенка суддя зажадав від відповідача — заводу “Кераміка” подання у встановлений ним строк письмових документів, на підставі яких було проведено звільнення з роботи.

Начальник відділу кадрів, якому дирекція доручила виконати вимогу суду, не міг з об’єктивних причин виконати його в установ­лений строк, але про вимушену затримку суд не повідомив.

Чи може начальник відділу кадрів нести відповідальність за невиконання вимоги суду подати письмові документи?

Задача 20

По справі про розділ сумісно нажитого подружжям майн­на суддя, на заяву позивача, постановив ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що знахо­дяться в ощадному банку на рахунку відповідача.

Відповідач в той же день, без будь-яких перешкод, зняв з ра­хунку всі грошові суми і віддав на збереження своїм батькам, попросивши їх нікому про це не розповідати.

Які особи і яку відповідальність можуть нести за порушення заходів по забезпеченню позову?

Нормативно-правові акт та література:

1. О практике передачи гражданских дел на рассмотрение в другие суды (обзор) // Бюллетень ВС СССР -1971.-№1.

2. Смирнов Т.С. Передача гражданских дел в другой суд // Советская юстиция. — 1981 — №10.

3. Янаев И.И. Подведомственность дел об установлений фактов, имеющих юридическое значение//Советская юстиция -1981 -№22.

4. БыстрицкаяЮ.А Подведомственность суду дел о признаний права собственника на домовладение // Советская юстиция — 1980 — №9.

5. Гнездов А.Н. Специальная й персональная подсудность гражданских дел // Право Укради. -1995 -№11.

6. Кухнюк Д.В. Судебная Подведомственность жилищных споров // Право України — 1995. -№12.

7 Совместное письмо № 01-8/518а ВС Украины й Высшего арбитражного суда Украины о подведомственности дел//Сборник текстов законодательства -1996 — №2.

Источники:

http://ursambo.com/ukr/osnovi-yuridichnogo-samozahistu/iak-stiahnuty-vytraty-na-pravovu-dopomohu-v-tsyvilnomu-protsesi.html

http://yak-prosto.com/yak-styagnuti-sudovi-vitrati/

http://www.pib.ua/individual/bad_debt/settlement/forced_levy/

http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/117-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8

http://infopedia.su/4×2620.html