1 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Як суд розглядає справи

Стаття 19. Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів

1. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

2. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного);

3) окремого провадження.

3. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

4. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду:

1) малозначних справ;

2) справ, що виникають з трудових відносин;

3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;

4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

5. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи — у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статья в тему:  Суд как алматы

7. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

8. Суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, іноземного суду.

9. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Як суд розглядає справи

Адміністративний суд. Справи, що розглядають адміністративні суди?

Спочатку почнемо з того, що таке адміністративна справа. Адміністративна справа – або справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення до адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому одна з сторін є орган виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їхня посадова або службова особа та інший суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Адміністративні позови розглядаються у адміністративних судах, адміністративно-позовна заява подається до суду першої інстанції (місцевого адміністративного суду). На даний час адміністративними судами є міські (районні суди).

Публічно правові відносини – відносини у яких подається саме адміністративний позов, тобто коли:

— Відповідач має публічно-владні повноваження, є органом влади або місцевого самоврядування, їх посадовою особою, що виконує владні функції за доручення держави. В КАС називають суб’єктом владних повноважень;

— Є імперативність у правовідносинах, рішення або дії є обов’язковими для особи, що їх оскаржує;

— Домінування публічного інтересу, що виходять за межі самої владної установи, безпосередньо стосується інших осіб.

Адміністративний суд – суд загальної юрисдикції, до компетенції якого КАС віднесено розгляд та вирішення адміністративних справ.

Предметна підсудність адміністративних справ . Які справи розглядають адміністративні суди?

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, місцеві загальні суди, як адміністративні суди розглядають або їм підсудні:

— Адміністративні справи в яких однією із сторін є посадова (службова) особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, що підсудні окружним адміністративним судам;

— Всі адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

Окружним адміністративним судам підсудні справи, у яких однією з сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова або службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Статья в тему:  В каком фильме суд назначен на 27 июля

Розглянемо деякий приклад, позов щодо оскарження незаконного звільнення з роботи працівника сфери обслуговування КМ має подаватися до цивільного суду. Працівник був прийнятий на роботу не для забезпечення інтересів держави, а був прийнятий для забезпечення власних потреб сфери обслуговування КМ. Інший приклад звільнення з посади чиновника КМ, що займає владні повноваження, є питанням публічної служби в інтересах громади. Такі спори розглядаються у адміністративному суді.

Адміністративний суд не розглядає:

Відповідно до КАС компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:

— Справи, що віднесенні до юриспруденції Конституційного Суду України;

— Справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

— Справи про накладення адміністративних стягнень;

— Щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян віднесенні до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Звернення до суду: окреме провадження

Зміст

  • 1 Нормативна база
  • 2 Справи, які розглядаються в порядку окремого провадження
    • 2.1 Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
  • 3 Особливості справ окремого провадження:
  • 4 В яких випадках справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження
  • 5 Учасники окремого провадження
  • 6 Куди звернутися
  • 7 Строк звернення
  • 8 До якого суду звернутися (підсудність справи)
  • 9 Форма і зміст заяви
  • 10 Вартість
  • 11 Строки розгляду справи судом
  • 12 Порядок розгляду справ окремого провадження
  • 13 Порядок оскарження
  • 14 Судова практика

Нормативна база

  • Цивільний процесуальний кодекс України
  • Закон України «Про судовий збір»
  • постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»

Справи, які розглядаються в порядку окремого провадження

Окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

  1. обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
  2. обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх;
  3. надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
  4. визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
  5. усиновлення;
  6. встановлення фактів, що мають юридичне значення;
  7. відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі;
  8. передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;
  9. визнання спадщини відумерлою;
  10. надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  11. примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
  12. розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення

Відповідно до ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:

  1. родинних відносин між фізичними особами;
  2. перебування фізичної особи на утриманні;
  3. каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
  4. реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
  5. проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;
  6. належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
  7. народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
  8. смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
  9. смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Статья в тему:  Сколько нужно ждать суда

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Особливості справ окремого провадження:

  • заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право; суд може вирішувати тільки спір про факт, про стан);
  • мета судового розгляду – встановлення наявності або відсутності факту;
  • факт, що встановлюється судом, повинен мати юридичне значення;
  • справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову);
  • закон у більшості випадків точно встановлює коло осіб, які можуть бути заявниками (статті 296, 301, 300 2 , 320, 329 ЦПК України);
  • немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред’явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо);
  • справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

В яких випадках справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження

У справах окремого провадження суд не розглядає і не вирішує спір про право. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).

Учасники окремого провадження

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи (частина четверта статті 294 ЦПК України).

Заявником є особа, в інтересах якої відкрито провадження у справі, з метою встановлення обставин, необхідних для підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Коло заявників, як правило, визначається нормами цивільного процесуального права, які регулюють порядок розгляду тієї чи іншої справи окремого провадження (статті 296, 301, 300 4 , 320, 329 ЦПК України).

Куди звернутися

Справи окремого провадження розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Статья в тему:  За что собчак подала в суд на путина

Строк звернення

ЦПК України встановлює для деяких категорій справ окремого провадження строк подання заяв до суду, зокрема:

Заява про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядкупротягом 24-х годин у випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів (частина четверта статті 340 ЦПК України)
Заява про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозупротягом 24-х годин з часу виявлення порушення хворим на заразну форму туберкульозу протиепідемічного режиму (частина друга статті 344 ЦПК України)

До якого суду звернутися (підсудність справи)

Форма і зміст заяви

Заява, яка подається в порядку окремого провадження повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим для тієї чи іншої справи окремого провадження (статті 297, 302, 300 3 , 306, 311, 318, 321, 330, 335, 340, 344, 348 ЦПК України).

Вартість

За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави (частина друга статті 299 ЦПК України).

Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх, відносяться на рахунок держави. (частина друга статті 300 4 ЦПК України).

Крім того, до заяви додаються документи, що підтверджують оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:

  1. обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
  2. надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
  3. надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  4. обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
  5. оголошення фізичної особи померлою внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
  6. обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх

Строки розгляду справи судом

Для деяких категорій справ окремого провадження встановлені спеціальні строки їх розгляду, зокрема:

№ з/пКатегорія справиСтрок розгляду судом
1.Справа про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку:
заява про госпіталізацію особи до психіатричного закладупротягом 24 годин з дня надходження заяви
заява про психіатричний оглядпротягом 3 днів з дня надходження заяви
заява про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізаціїпротягом 10 днів з дня надходження заяви
2.Справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізаціїне пізніше 24 годин після відкриття провадження у справі
3.Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницюу 5-денний строк з дня надходження заяви

Порядок розгляду справ окремого провадження

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний роз’яснити учасникам справи їхні права та обов’язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.

Статья в тему:  Какие государственные символы рб используются в судах

З метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв’язку з укладенням мирової угоди.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Порядок оскарження

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційній інстанції протягом 30 днів, а на ухвалу суду — протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційній інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішенням апеляційного суду, шляхом подання касаційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Стаття 157. Строки розгляду справ

1. Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів — одного місяця.

2. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.

1. Суд розглядає справи протягом розумного строку. Це поняття э оціночним. В кожному разі розумним слід вважати строк, необхідний суду для правильного вирішення справи у передбаченій законом процесуальній формі.

Розумний строк не може бути чітко обмежений, проте|однак| для оцінки того, чи був даний термін, в даних обставинах перевищений чи ні, необхідно опиратися на відповідні критерії. В межах цивільного права такими критеріями є: складність справи як фактична, так і правова; поведінка позивача, поведінка органів державної влади, як судових, так і адміністративних. До цих критеріїв можна ще добавити важливість справи для зацікавленої особи. Це має місце в окреми видах судових спорів (як наприклад, трудові спори чи спори, де існує можливість великих втрат зацікавленої особи).[36]

Статья в тему:  Участок водный где всегда найдут пристанище суда

Коментована норма встановлює граничний строк розгляду справи. Загальний — не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі і спеціальний – один місяць (для справ про поновлення на роботі та справ про стягнення аліментів). Встановлюючи спеціальні, скорочені строки, законодавець підкреслює особливу значимість саме цих справ та необхідність їх захисту у найкоротший термін.

Спеціальні строк розгляду справ встановлені також для деяких справ окремого провадження:

— заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду: про госпіталізацію особи до психіатричного закладу — протягом 24 годин; про психіатричний огляд — протягом трьох днів; про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації — протягом десяти днів (ст.

— справи про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування суд розглядає не пізніше трьох днів після відкриття провадження у справі (ст. 285 ЦПК);

— справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви (ст. 289 ЦПК).

Протягом строку розгляду справи суд повинен провести підготовку справу до розгляду, судовий розгляд (з урахуванням перерв та відкладень) та ухвалити рішення.

2. Суди повинні готувати цивільні справи до судового розгляду та розглядати їх у встановлені для цього строки. Верховний Суд України звертав увагу суддів на необхідність підвищення особистої відповідальності за своєчасний і якісний розгляд судових справ, маючи на увазі, що згідно зі ст.6 Закону України «Про статус суддів» повний, всебічний та об’єктивний розгляд справ з додержанням встановлених законом строків є їх обов’язком (п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ” від 01.04.94.№3).

У тих випадках, коли законом встановлений строк розгляду справи, що обчислюється з дня надходження заяви, підготовка справи повинна бути закінчена з таким розрахунком, щоб вона була розглянута в цей строк із додержання правил ст.70 ЦПК про строки вручення повістки про виклик до суду, якщо інше не випливає із закону (наприклад, ст.277 КпАП).

Ці строки є невеликими і стимулюють всіх учасників цивільного судочинства належним чином готуватися до справи.

3. Строки розгляду справ, перебачені у ч.1 коментованої статті є граничними. Продовження цих строків може відбуватися лише за ухвалою суду та з підстав, передбачених законом.

Ч.2 коментованої статті передбачає що продовження строків розгляду справи відбувається за наявності одночасно наступних умов:

1) у виняткових випадках. Такими можуть бути будь-які обставини, що утруднюють розгляд справи або роблять його неможливим у встановлений строк: хвороба сторони або судді; велика кількість доказів, які слід дослідити; велика кількість осіб, які беруть участь у справі тощо.

2) за клопотанням сторони. З цього слідує, що з власної ініціативи суд не вправі продовжувати строк розгляду справи. Для цього потрібно, що б з клопотанням звернулася хоча б одна з сторін. Інші особи, яку беруть участь у справі, правом заявляти такі клопотання не наділені.

3) з урахуванням особливостей розгляду справи. Ці особливості є індивідуальними. Кожна справа має свої особливості, які суд враховує, плануючи строки її розгляду. Суд повинен враховувати правомірні інтереси осіб, які беруть участь у справі, які не можуть з‘явитися до суду в межах встановленого строку розгляду справи з поважних причин (наприклад, у зв‘язку із перебування за кордоном). На тривалість розгляду справи може вплинути стан здоров‘я учасників процесу тощо.

Статья в тему:  Дзержинский суд харьков как доехать

За наявності усіх цих умов одночасно, суд ухвалою може, але не зобов‘язаний, подовжити розгляд справи. Однак і в цьому випадку розгляд справи повинен бути завершений не більш як у місячний строк. Повторне продовження строку розгляду справи недопустиме за жодних обставин.

Порушення строку розгляду справи вважається формальним порушенням, яке не може бути підставою для скасування судового рішення.

4. На жаль, доводиться констатувати, що вимоги коментованої статті повністю ігноруються суддями. Переважна більшість справ розглядається більше, як 2 місяці. Непоодинокі випадки, коли справи вирішуються роками. Це обумовлене об‘єктивними та суб‘єктивними причинами: велике навантаження на суддів; недоукомплектованість окремих судів суддями; недостатнє матеріально-технічне забезпечення судів (наприклад, коли в суді лише один зал обладнано обладнанням для технічної фіксації); навмисні дії зацікавленої сторони, спрямовані на затягування розгляду справи; зрив засідань; неявка учасників процесу; неготовність суддів та інших осіб, які беруть участь у справі до розгляду справи по суті, неналежність підготовки справи до розгляду тощо.

Не сприяє дотриманню строків відсутність юридичної відповідальності за порушення строків розгляду справ.

Верховний Суд України неодноразово розглядав справи за скаргами на дії (бездіяльність) місцевих судів з однаковим результатом: такі скарги суду не підвідомчі. Рішення суду і відповідно дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя, пов’язаних із підготовкою та судовим розглядом справ, перевіркою їх у порядку нагляду, можуть оскаржуватись у чинному в даний час касаційному й наглядному порядку, а не шляхом їх оскарження до суду першої інстанції, оскільки це порушувало б конституційний принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи належним судом (Ухвала Судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від 21.04.1999р. // Рішення Верховного Суду України», 2000).

Суд є органом, який розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються лише в порядку, визначеному ст.129 Конституції України і законодавством про судочинство.

Суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя (Постанова Пленуму Верховного Суду України від від 26.02.1999р. // Вісник Верховного Суду України», 1999, № 2).

Однак на наш погляд, сучасне законодавство повинно розвиватися у напрямку посилення відповідальності суддів за виконання покладених на них державою функції. Тому якщо суд всупереч вимог процесуального закону не розглядає справу у встановлений строк, він повинен відповідати за неналежне виконання своїх обов‘язків.

Статья в тему:  На каких этапах делопроизводства в суде осуществляется экспертиза ценности документов

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про статус суддів” судді зобов’язані:

· при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків;

· не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності та ін.

В адміністративному порядку оскаржується, зокрема, тяганина при розгляді справи, порушення строків, неетична поведінка судді, порушення прав осіб, що беруть участь у справі. Оскарження дій чи бездіяльності судді відбувається в порядку підлеглості, голові відповідного суду або до кваліфікаційної комісії суддів.

Голова місцевого суду веде особистий прийом, організує роботу суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг. Скарги на дії судді можуть бути усні та письмові. Усні скарги висловлюються голові суду під час особистого прийому. Вони, як правило, не реєструються, а тому не залишають сліду. Усне, а не письмове оскарження — це певною мірою, джентльменський вчинок щодо судді. Оскарження дій, а особливо бездіяльності судді голові суду часто дозволяє зняти проблему. Якщо голова суду ухиляється від розгляду чи вирішення скарги, із аналогічною скаргою можна звернутися до голови вищестоящого суду.

Якщо потрібно зафіксувати факт оскарження дій судді, бажано використовувати письмові скарги. Відповідно до ст.20 Закону України “Про звернення громадян”, строк їх розгляду і вирішення не повинен перевищувати одного місяця.

Оскарження дій судді можливе також до кваліфікаційної комісії суддів. Відповідно до ст.77 Закону України “Про судоустрій” кваліфікаційна комісія суддів розглядає звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводить пов’язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушує дисциплінарне провадження і вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді.

Відповідно до ст.31 Закону України “Про статус суддів”, суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення:

· законодавства при розгляді судових справ;

· вимог щодо несумісності;

· обов’язків, вказаних у статті 6 Закону.

Однак заяви та скарги сторін, якщо вони є фізичними особами, не є підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо судді. Ці особи можуть звертатися із скаргами на дії судді до органів юстиції та інших осіб, яким за законом надано право ініціювати питання про відповідальність суддів.

Скарги можуть бути досить дієвим засобом впливу на дії судді. Особливо це стосується «молодих» суддів, які ще не обрані довічно. Адже кількість та зміст скарг свідчить про його діяльність.

За наявності підстав дисциплінарне провадження щодо судді порушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів.

Не можуть бути підставами для порушення дисциплінарного провадження заяви та повідомлення, що не містять відомостей про наявність підстав, передбачених ст.31 вищезгаданого закону, а також анонімні заяви та повідомлення. До дисциплінарної комісії справа практично ніколи не доходить. Суддя усуває порушення як тільки усвідомлює реальність виникнення проблем із комісією.

Поняття, значення, загальні умови судового розгляду

Реферат

Судовий розгляд — це основна, центральна стадія кримінального процесу, в якій здійснюється правосуддя в кримінальній справі. Зміст цієї стадії складає діяльність суду першої інстанції з розгляду по суті кримінальної справи. Такий розгляд відбувається на підставі принципу змагальності, що потребує від суду забезпечення можливості активної участі сторін у наданні та дослідженні доказів, в обґрунтуванні перед судом переконливості певних доказів. Особливе значення даної стадії в тому, що тільки суд у стадії судового розгляду може визнати підсудного винним та призначити йому кримінальне покарання (чи звільнити від покарання), або виправдати підсудного. У випадках, передбачених кримінальним законодавством, суд звільняє особу від кримінальної відповідальності. Таким чином суд забезпечує застосування норм матеріального кримінального права. Саме з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду починається реалізація кримінальної відповідальності. Обираючи особі, яку суд визнає винною у вчиненні злочину, справедливе покарання, суд в значній мірі забезпечує і ефективність такого покарання. Якщо в справі було заявлено цивільний позов, суд розглядає та вирішує його, застосовуючи норми цивільного, а в деяких випадках — трудового права.

Статья в тему:  Как прошло заседание конституционного суда

Діяльність суду з розгляду кримінальних справ спрямована на захист публічних та приватних інтересів.

У стадії судового розгляду суд здійснює і контрольні повноваження, коли відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 110, ч.ч. 5 та 6 ст. 234, ч.ч. 2 та 3 ст. 236 КПК розглядає скарги на дії і рішення органів дізнання, слідчого чи прокурора. Крім того, розглядаючи справу по суті, суд також торкається питання про законність дій та рішень, які були прийняті на досудових стадіях.

Для того, щоб суд міг виконати свої завдання — розглянути справу по суті, постановити законне та обґрунтоване рішення, законом створюються відповідні умови. В стадії судового розгляду реалізуються принципи кримінального процесу, зокрема, засади судочинства, закріплені в ст. 129 Конституції України — законність; рівність всіх учасників процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін і свобода в наданні ними своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості; підтримання в суді державного обвинувачення прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист.

Найважливіша умова здійснення правосуддя — реально незалежна судова влада, підпорядкування суддів тільки закону.

Велике значення для забезпечення ефективності діяльності суду має також побудування судового процесу на умовах безпосередності, усності [ст. 257, 1], незмінності складу суду [ст. 258, 1].

Безпосередність означає, що судді повинні особисто дослідити всі докази, на підставі яких вони робитимуть висновки про фактичні обставини справи. Для цього в судовому слідстві необхідно провести допити підсудних, потерпілих, свідків, експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи слідчих дій, які провадились на досудовому розслідуванні, забезпечивши і права сторін, які мають право брати активну участь у дослідженні доказів.

Крім того, КПК допускає обмеження вимоги безпосередності в тих виняткових випадках, коли суд відповідно до ч. 2 ст. 290 і ч. 2 ст. 292 КПК звільняє потерпілого чи свідка, щодо яких застосовані заходи безпеки, і обмежується письмовим підтвердженням ними своїх показань, які були дані раніше, суд оголошує такі показання.

Усність означає, що всі учасники судового розгляду спілкуються між собою, з судом, зі свідками, експертами усно, допитувані в судовому засіданні свідки, потерпілі, підсудні дають показання усно, сторони заявляють та обговорюють клопотання, виступають в судових дебатах усно. Це не виключає надання сторонами певних письмових документів, письмових клопотань, запитань, які адресовано експертові.

Статья в тему:  В каком фильме суд назначен на 27 июля

З вимогою безпосередності тісно пов’язане і правило про незмінність складу суду при розгляді справи. Суть його в тому, що судове рішення в кримінальній справі можуть ухвалити тільки ті судді, які брали участь у судовому засіданні з початку і до кінця, особисто досліджували докази — слухали показання підсудних, потерпілих, свідків, висновки експертів, за необхідності задавали їм запитання.

В окремих випадках у справах, в яких розпочато розгляд, виникає необхідність у змінах складу суду. В таких випадках доводиться змінити склад суду і починати розгляд справи з початку.

За наявності обставин, які перешкоджають участі судді в розгляді справи протягом порівняно нетривалого часу (в зв’язку, наприклад, з відпусткою, захворюванням, яке не потребує довгого лікування), розгляд справи може бути відкладено, а потім продовжено.

Коли вибуває з процесу суддя, який одноособово розглядає справу, питання про відкладення справи і передачу її на розгляд іншому судді, вирішує голова суду або його заступник, а якщо справа розглядалася колегіальним складом, то в зв’язку з вибуттям одного судді питання про відкладення справи вирішують інші судді.

У тих випадках, коли справа розглядається з участю народних засідателів [ч. 3 ст. 17, 1] і є підстави вважати, що розгляд буде досить тривалим, для участі в справі може бути залучено запасного народного засідателя.

Література

1. Тертишник В. М. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. — К: Вид. А.С.К., 2003. — 1056 с.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. / За ред. В. Г. Маляренка. — Х.: ТОВ «Одіссей», 2008 р.

3. Молдован А. В. Кримінальний процес: Україна, Франція, Англія, США: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2005. — 352 с.

4. Назаров В. В. Кримінальний процес України: Підручник. — К.: Юридична думка, 2005. — 548 с.

5. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 688 с.

6. Маляренко В. Т. Про досудове слідство, його недоліки і реформу // ВВ Суду України. — 2004. — № 8.

7. Кримінально-процесуальне право України: Підручник / За ред. Ю. П. Аленіна. — Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. — 816 с.

8. Кримінально-процесуальний кодекс України. — Затверджений Законом від 28.12.60 ВВР, 1961. — № 2.

9. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — К., 1993. — № 4.

10. Грошевий Ю. М. та інші. Кримінальний процес України. — Харків: Право, 2000. — 494 с.

11. Колодій А. М. Принципи права України. — К., 1998. — 206 с.

12. Кримінальний процес України: Підручник / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 704 с.

13. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. — К.: Видавництво А.С.К., 2003. — 1120 с.

14. Тертишніков В. І. Принципи цивільно-процесуального права. — Харків, 1991. — 123 с.

15. Альперт С. А. Суб’єкти кримінального процесу. — Харків: Одіссей, 1998. — 215 с.

Источники:

http://protocol.ua/ua/tsivilniy_protsesualniy_kodeks_ukraini_stattya_19/

http://yurporada.kiev.ua/uk/poradi-iurist-v/adm-n-strativniy-sud.html

http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://lawbook.online/protses-ukrajini-tsivilniy/stattya-157-stroki-rozglyadu-56943.html

http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/pravo/part1/017.htm

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector