0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Як виконати рішення суду про стягнення боргу

Содержание

Примусове стягнення заборгованості: судове та виконавче провадження

Судове провадження

Примусове стягнення заборгованості здійснюється у порядку судового та виконавчого провадження. Кожен етап має свої особливості та забирає певний час. Чим складніша ситуація з поверненням заборгованості, тим більше часу потребуватиме її вирішення.

Повернення боргів у порядку судового провадження, за яким слідує виконавче провадження, дозволяє здійснити стягнення заборгованості навіть у тому випадку, якщо боржник відмовляється від її погашення. Процедура повернення боргу здійснюється в примусовому порядку згідно рішення суду. Необхідні грошові кошти з урахуванням пені та штрафних санкцій за користування «чужими» коштами списуються з рахунків боржника, а за відсутності або нестачі коштів здійснюється звернення на стягнення майна боржника. Крім того, кошти, що витрачені кредитором на проведення цієї процедури, включаючи оплачений судовий збір, покриваються повною мірою за рахунок боржника.

Порядок стягнення заборгованості в судовому порядку:

  • Підготовка документів, що підтверджують наявність кредитної заборгованості (кредитний договір, виписка з рахунку та/або розрахунок заборгованості, заява на видачу готівкових коштів, тощо).
  • Висунення претензії боржнику, якщо договором або законом передбачено претензійний порядок.
  • Підготовка позовної заяви про стягнення боргу та подача її на розгляд до суду.
  • Участь у судових засіданнях.
  • Винесення рішення суду на користь Банку.

Таким чином, суть судового етапу стягнення боргу зводиться до того, щоб підтвердити зобов’язання боржника щодо повернення боргу і домогтися його формального закріплення у вигляді рішення суду.

На судовому етапі стягнення боргу, крім інструментів, які використовуються в ході розгляду справи, у Банка з’являється можливість клопотати перед судом про забезпечення позову. Це можливо зробити як в ході розгляду справи в суді, так і після передання справи для виконавчого провадження.

Найпоширеніший і дієвий спосіб забезпечення позову — накладення судом арешту на майно боржника, який виражається у вигляді тимчасового позбавлення боржника права розпоряджатися своїм майном. Рішення про арешт майна боржника за наявності законних підстав приймається судом за результатами розгляду заяви кредитора про забезпечення позову, в якому мають бути викладені обставини, за якими заявник обґрунтовує необхідність накладення такого арешту. Заява також повинна відповідати іншим вимогам, передбаченим процесуальним законодавством. Ступінь виправданості та пропорційності боргу щодо накладення арешту на майно боржника в кожному конкретному випадку визначає суд.

Виконання рішень судів як у частині застосування засобів забезпечення позову шляхом накладення арешту, так і в забезпеченні виконання рішень судів перебуває в компетенції Державної виконавчої служби, що входить до структури органів юстиції України.

Виконавче провадження

Примусове виконання судових рішень зі стягнення боргу покладається на Державну виконавчу службу (далі –ДВС), яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

Статья в тему:  Какие суда могут проходить через суэцкий канал

На підставі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документу до виконання, він відповідає вимогам, які передбачені законодавством, та пред’явлений до виконання у відповідний відділ ДВС. Протягом трьох робочих днів з дня надходження до ДВС виконавчого документу державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржнику.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та грошові кошти боржника, про що виносить відповідні постанови.

Важливо знати, що державний виконавець зобов’язаний здійснити виконавчі дії зі стягнення заборгованості протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Заходами примусового виконання рішень щодо стягнення заборгованості згідно ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» є:

  • Звернення стягнення на грошові кошти та інше майно (майнові права) боржника, в т. ч., якщо вони знаходяться в інших осіб.
  • Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.
  • Вилучення в боржника та передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні.
  • Інші заходи, передбачені рішенням.

В основному виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

При відкритті виконавчого провадження державний виконавець також виносить постанову про розшук такого майна.

Виходячи з вищесказаного, стягнення заборгованості – це сукупність безлічі заходів, проведення яких спрямоване на повернення кредиту, боргу: стягнення в судовому порядку самим кредитором, шляхом передачі права вимоги боргів, за допомогою процедур банкрутства та інші. Кожна зі стадій стягнення заборгованості має власне правове регулювання й власні особливості, знання яких допоможе захистити інтереси кредитора та сприятиме швидкому поверненню боргу.

Таким чином, у разі невиконання зобов’язання за кредитним договором в добровільному порядку, заборгованість буде стягнута шляхом примусового стягнення, що потягне за собою додаткові витрати боржника, такі як: відшкодування судового збору, витрат на виконавче провадження, виконавчий збір, витрати на адвоката та ін. Витрачений час на представлення інтересів боржника в суді та під час проведення виконавчих дій обчислюється не одним місяцем.

Як виконати рішення суду про стягнення боргу

Зміст чинного законодавства розкриває під поняттям боргу зобов’язання, за яким одній стороні необхідно виконати чи утриматися від виконання певної дії. В основному, це: надання послуг, передача майна, сплата коштів чи виконання роботи.

Аналіз судової практики показує, що спори про стягнення боргу з фізичних та юридичних осіб є одними з найбільш розповсюджених видів судових спорів. Отож, нижче розглянемо найцікавіші рішення Верховного Суду про стягнення боргу за 2020 рік.

  1. Стягнення грошових коштів за розпискою, в якійвідсутнє посилання на кінцевий термін повернення боргу

Фабула справи

У лютому 2017 року фізична особа звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача грошових коштів. В обґрунтування позову особа посилалась на те, що між сторонами було укладено договір позики, який підтверджується розписками. Проте в розписках не було зазначено строк повернення коштів. Згодом позивач направив відповідачу письмову вимогу про повернення боргу. Кошти протягом встановленого строку, з дня отримання вимоги, не було повернуто.

Статья в тему:  Как разделить неприватизированную квартиру через суд

Верховний Суд по даній справі дійшов висновку про те, що борг має бути повернутий відповідно до пункту другого частини першої статті 1049 ЦК України, де зазаначено, у разі якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, судова практика підтверджує, що позичальник зобов’язаний своєчасно повернути позикодавцю кошти, навіть за відсутності в договорі кінцевого терміну повернення коштів.

Постанова Верховного Суду від 28.12.2020 № 499/144/17

  1. Часткова сплата боржником основного боргу не є підставою для перебігу переривання позовної давності щодо інших частин платежу

Фабула справи

15 серпня 2008 року між банком та фізичною особою було укладено кредитний договір. У листопаді 2014 року банк звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи заборгованості за кредитним договором, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору. За умовами договору передбачено окремі самостійні зобов`язання, які уточнюють обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку Отже, право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а тому і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Верховний Суд, проаналізувавши всі обставини справи, сформулював висновок, відповідно до якого – якщо за договором передбачено виконання зобов`язання частинами, або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Відтак стає зрозуміло, що часткова сплата боржником основного боргу не є підставою для перебігу переривання позовної давності щодо інших частин платежу.

Постанова Верховного Суду від 23.12.2020 № 127/23910/14-ц

  1. Третейський суд не може розглядати спори щодо заборгованості між банком та позичальником

Фабула справи

У серпні 2016 банк звернувся до суду з позовом до про стягнення заборгованості з фізичних осіб (боржника і поручителя), на підставі укладеного кредитного договору, посилаючись на неналежне виконання відповідачами своїх зобов’язань.

У зв’язку з неналежним виконанням умов договору змінився строк виконання основного боргу. Банк мав право з 20 квітня 2012 року й протягом 3-х років від цієї дати звернутися з позовом до суду, проте захист своїх прав почав реалізовувати у серпні 2016 року. Таким чином, позов було подано до третейського суду за межами позовної давності.

Районний суд міста Києва встановив, що спори про стягнення заборгованості за кредитом не підвідомчі третейському суду відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про третейські суди».

Апеляційний суд, в свою чергу, відхилив всі наявні доводи банку про переривання позовної давності зверненням до третейського суду про стягнення заборгованості з боржника і поручителя. Оскільки, відповідно до частини другої статті 264 ЦКУ переривання перебігу позовної давності матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, подання позову з порушенням правил підвідомчості справ не перериватиме цього перебігу.

Постанова Верховного Суду від 28.09.2020 № 756/10046/16-ц

  1. Розрахунокінфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання

Фабула справи

Статья в тему:  Укоризненный суд что это

20 вересня 2019 юридична особа (позивач) звернулась до юридичної особи (відповідача) з позовом про стягнення грошової суми, яка включає пеню, інфляційні втрати, 3% річних за весь час користування коштами, витрати на професійну правничу допомогу, а також судовий збір. Позовні вимоги було обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов’язання.

На прикладі даної справи, можна побачити, методику розрахунку інфляційних витрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов’язання.

Верховний Суд дійшов висновку, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця – інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця – інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується, або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Постанова Верховного Суду 20.11.2020 № 910/13071/19

  1. Розірвання договорута стягнення на користьособисумисплачених нею внесківвнаслідок порушення зобов’язання

Фабула справи

У березні 2018 року фізична особа звернулась до суду з позовом, у якому просила розірвати договір будівельного підряду та стягнути з відповідача на свою користь, сплачених нею за договором, платежів. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору, виконав свої зобов`язання та сплатив вартість об’єкта, а відповідач своїх зобов’язань не виконав. В свою чергу, відповідач подав до суду зустрічний позов, у якому просив розірвати договір, у зв’язку з істотним порушенням умов договору.

Згідно з частиною першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Верховний Суд, дослідивши всі обставини справи, дійшов висновку про наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сум сплачених нею внесків, адже особа виконала умови договору, сплатила обумовлену в ньому суму, а відповідач допустив істотне порушення умов договору і не забезпечив отримання позивачем завершеної будівництвом квартири.

Вищезазначене, дає зрозуміти, що виконання однією стороною умов договору і сплата всіх необхідних внесків, внаслідок порушення зобов’язання другої сторони, є підставою для розірвання угоди і стягнення на користь такої особи сум.

Постанова Верховного Суду від 30.12.2020 № 607/5404/18

  1. Стягнення коштів за договором про пайову участь у будівництві житлового будинку

Фабула

У вересні 2015 року особа (інвестор) звернулась до особи (підрядника) про стягнення грошових коштів на підставі договору про пайову участь у будівництві житлового будинку, відповідно до умов якого забудовник приймає пайову участь у будівництві квартири.

Інвестор вказав на те, що сторонами не були погоджені істотні умови договору, зокрема щодо зазначення предмету договору, а також ціни, яка не може бути орієнтовною. Враховуючи ці підстави, позивач вважає договір є неукладеним, а отримані грошові кошти повинні бути повернутими відповідачем, адже вони є таким, що набуті без достатньої правової підстави.

Статья в тему:  Как изменить решение суда по алиментам

У даній справі Верховний Суд дійшов висновку про розірвання договору та повернення коштів позивачу на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України згідно з якою, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів).

Постанова Верховного Суду від 25.03.2020 № 537/4259/15-ц

Стажерка АБ “Гончарук та партнери” Марія Михайлевська

Невиконання виконавчого документу — юридичні наслідки для стягувача і боржника

Цікаві консультації

Зміст:

Невиконання виконавчого документу

Життя показує, що не кожен виконавчий документ, в т.ч. рішення суду, виконується боржником. Причин для невиконання безліч, починаючи від відсутності у боржника грошей або іншого майна у справах про стягнення боргу, штрафів тощо, до навмисного ухилення боржником або створення перешкод у виконанні виконавчого документу.

Невиконання виконавчого документу призводить до не відновлення порушеного права стягувача (позивач по справі, тобто особа на користь якої ухвалено рішення), тому що фактично залишається не виконаний виконавчий документ. Як наслідок, падає «тінь недовіри» на ланцюжок суд (інший державний орган) — державна виконавча служба або приватний виконавець.

Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі — Закон) говорить, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі — рішення) — сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, спрямованих на примусове виконання рішень та проводяться з підстав, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, невиконання виконавчого документу і як підсумок припинення виконавчого провадження (закриття виконавчого провадження), призводить до виникнення у стягувача нових прав, а у боржника нових обов’язків.

Наслідки для стягувача

Неможливість виконати виконавчий документ боржником, дає такі права стягувачу:

  • повторно звернутися до виконавчої служби або приватного виконавця, якщо закінчення виконавчого провадження пов’язане з невиконанням виконавчого документу боржника, з подальшими (повторним) накладеннями нових арештів, заборон і обтяжень у тому числі на майно боржника;
  • звернутися до суду для встановлення способу або заміни способу і порядку виконання рішення (стаття 435 Цивільно процесуального кодексу України, стаття 331 Господарсько процесуального кодексу України, стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України);
  • звернутися до суду для проведення індексації суми боргу;
  • звернутися до суду для поновлення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання відповідно до статті 432 Цивільного процесуального кодексу України, статті 329 Господарського процесуального кодексу України, статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України. Слід нагадати, що відповідно до статті 12 Закону термін пред’явлення виконавчого документу до виконання складає три роки, крім посвідчень комісій по трудових спорах і виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців);
  • звернутися в поліцію для відкриття кримінального провадження за невиконання рішення суду (стаття 382 Кримінального Кодексу України).

Висновок: як показує практика, неможливість виконати виконавчий документ з першого разу, в тому числі наявність постанови державного / приватного виконавця про припинення виконавчого провадження (постанова про закінчення виконавчого провадження), не є безвихідною ситуацією, а необхідно повторно звертатися до виконавчої служби або приватного виконавця, для примусового виконання виконавчого документа.

Статья в тему:  Сколько представителей может допустить суд

Наслідки для боржника

Наслідки невиконання виконавчого документу боржником:

  • накладення штрафу відповідно до Закону (пункт 5 частина 3 стаття 18 Закону);
  • збереження дії раніше накладених арештів (обтяжень) у вигляді неможливості відчуження (в т.ч. продажу) нерухомого майна та рухомого майна боржника, наприклад, авто, грошові рахунки. Обмеження нерухомості є безстроковими, тобто до їх зняття виконавчою службою / приватним виконавцем або судом, а щодо рухомого майна триває 5 років з моменту накладення такого обтяження, або до моменту зняття виконавчою службою / приватним виконавцем або судом;
  • знаходження боржника в реєстрі боржників (ось посилання на цей реєстр, де можна самостійно перевірити дані на себе і інших осіб https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors ), як наслідок неможливість нотаріусом проведення дій по відчуженню майна боржника, інформація про якого внесена до реєстру боржників (пункт 8-1 частина 1 стаття 49 Закону України «про нотаріат»);
  • неможливість покинути територію України у випадку прийняття відповідної постанови суду в рамках виконавчого провадження за невиконаним виконавчим документом, навіть якщо вже відбулося закінчення виконавчого провадження (припинення виконавчого провадження Україна);
  • отримання нових (повторних) обтяжень (арештів) і стягнення повторно виконавчого збору або винагороди приватного виконавця та інших виконавчих витрат, якщо буде повторне відкриття виконавчого провадження при невиконаному виконавчому документі;
  • відкриття відносно боржника кримінального провадження за статтею 382 Кримінального Кодексу України за умисне невиконання рішення суду. Кримінальне покарання за цією статтею починається зі штрафу і закінчується позбавленням волі на термін від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

Невиконання судового рішення полягає в неприйнятті особою, до якої звернене виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачені законом заходи щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконувати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання особи виконати судове рішення. Ухилення — відмова, яка має завуальований характер: особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року справу №712 / 7368/13-к, ось посилання https://reyestr.court.gov.ua/Review/91818919 ).

Суворість покарання залежить від того, хто саме! Не послухав рішення суду, наприклад фізична особа (частина 1 стаття 382) чи службовець (частина 2 стаття 382), в тому числі, яка займає відповідальне і особливо відповідальне становище, раніше судима за злочин, передбачений цією статтею, або якщо дії винного заподіяли істотну шкоду законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб (частина 3 стаття 382), умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного суду України та умисне невиконання нею висновку Конституційного суду України (частина 4 стаття 382).

На відміну від частини 1 і частини 2 статті 382, ​​де склад злочину є формальним (нематеріальним), склад злочину, передбачений частиною 3 цієї статті, має кваліфікуючу ознаку «заподіяння істотної шкоди правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, що охороняються законом» і ця ознака є матеріальною, тобто її можна і потрібно виміряти в грошовому вигляді. Тому матеріальна ознака є елементом предмета доказування відповідно до пункту 3 частини 1 статті 91 Кримінально-процесуального кодексу України (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року справу №701 / 340/17, ось посилання https://reyestr. court.gov.ua/Review/93709264 ).

Статья в тему:  Як отримати рішення апеляційного суду

Висновок: відсутність грошей, майна чи інших можливостей у боржника для виконання виконавчого документу, не є поважною причиною.

Також в законодавстві відсутні терміни закриття виконавчого провадження у зв’язку з неможливістю виконати боржником виконавчий документ, тому не є дієвим виходом для боржника надіятися на закриття виробництва за терміном давності. Причини припинення виконавчого провадження (підстави для закриття виконавчого провадження) встановлені статтею 39 Закону, тому зазначена стаття є відповіддю на поширене питання: «У яких випадках виконавче провадження припиняється судом?». Закриття виконавчого провадження за неможливістю стягнення також не є підставою для закриття виконавчого провадження, тому зазначена підстава відсутня в статті 39 Закону.

При цьому, відповідальність боржника у виконавчому провадженні при неможливості виконання тільки зростає. Тому діючий виконавчий документ слід виконати, якщо є така можливість і бажання у боржника. Невиконання, як правило, приведе до повторного відкриття виконавчого провадження, повторних арештів, заборон і в такому дусі.

Слід зазначити, що у випадку визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, або скасування в судовому порядку підстави для видачі виконавчого документу, у боржника зникає обов’язок для виконання виконавчого документу. На підставі чого можна надалі зробити припинення виконавчого провадження (тобто скасування виконавчого провадження), якщо буде надано відповідну заяву виконавцю. Зберігання матеріалів виконавчого провадження здійснюється протягом трьох років з дати завершення виконавчого провадження.

Наслідки припинення виконавчого провадження за вищевказаним алгоритмом дають право боржнику зняти арешти (обтяження) тощо. Посилання на статтю де прописаний алгоритм визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, дивись тут: «Виконавчий лист, судовий наказ, що з ним робити стягувачу і боржнику».

Якщо Вам потрібна послуга професіонала, пропонуємо скористатися сервісом «Тендер на юридичну допомогу» від юридичного порталу Протокол.

Автор консультації: Гільдія професійних юристів — адвокат Васильєв Павло Сергійович

Як проходить стягнення боргів за кредитом з боржника в МФО України?

Невиконані боргові зобов’язання — серйозна проблема для всіх учасників господарських відносин. Займодавець, який заморозив актив, всіма силами буде ініціювати стягнення боргів за кредитом з боржника якомога швидше. Свідомому позичальнику, який перестав вносити виплати через життєві негаразди, також можна тільки поспівчувати через моральний тиск.

При цьому обидві сторони повинні знати, як відбувається повернення грошових боргів в Україні. Це допоможе усвідомити рівень ризиків та прийняти правильні рішення.

Як відбувається процедура стягнення заборгованості по кредиту в Україні?

Те, як пройде стягнення заборгованості по кредиту за договором позики, цілком і повністю залежить від виконавців. Навіть якщо є судова ухвала про виплати, не факт, що зобов’язання будуть погашені в повному обсязі. Щоб забезпечити повернення грошей за кредитом, займодавець може діяти двома способами:

  • Зібрати письмові підтвердження того, що гроші були надані у тимчасове користування, і ініціювати стягнення боргів по кредитах за договором позики, звернувшись до суду. Таке рішення пов’язане зі значними тимчасовими виплатами та необхідністю сплати витрат.
  • Звернутися до нотаріуса, який на базі наданої документації складе виконавче розпорядження. На основі цього колекторські служби мають право проводити стягнення і повернення кредиту, керуючись буквою закону.

Дані схеми є умовними, оскільки ситуації заборгованостей часто мають під собою серйозну основу, а тому порядок їх вирішення багатоетапний і складний.

Статья в тему:  Как написать ходатайство в суд об истребовании доказательств

Способи стягнення боргів

Більшість українців, які звертаються за фінансовою допомогою, намагаються платити за рахунками. Тому фактично стягнення боргу за кредитним договором позики проводиться:

Якщо необхідно виконати стягнення проблемної кредитної заборгованості, може бути реалізований комплекс перерахованих заходів. У будь-якому випадку це малоприємна процедура, що має серйозні правові наслідки.

Термін стягнення боргу по кредиту

Незалежно від того, яка документація буде вважатися підставою для початку виробництва, виконавець може відкрити його протягом трьох днів. Ця норма прописана в ст. 25 Закону «Про виконавче провадження».

Щоб почати стягнення простроченої заборгованості за кредитом (позикою) в Україні не на папері, а на практиці, в постанові необхідно обов’язково прописати правомочності позичальника самостійно повернути взяте в семиденний період. Якщо цього не станеться, починається процедура примусового вилучення активів, а до загального боргу додається виконавчий збір (+ 10% від суми).

Повернення грошових коштів по кредиту повинно бути виконаний протягом 6 місяців, що також регламентує Закон України «Про виконавче провадження» (ч. 2 ст. 30). Якщо виконавські процедури не дадуть результату, можна почати новий розгляд у той же процедурі.

Як працюють колектори

Якщо проводиться стягнення боргу по кредиту з боржника МФО, це неминуче пов’язане зі страхом незаконних дій. Колекторські компанії в нашій країні мають негативну репутацію, хоча в Європі і США, де діяльність по стягуванню активів при простроченні врегульована, справи йдуть по-іншому.

Щоб успішно здійснити повернення грошового боргу за позикою і не порушити цивільні права, приватні виконавці можуть:

  • Збирати інформацію про реальне фінансове становище громадянина, який не виконує зобов’язання. Нерідкі ситуації, коли споживчий кредит береться в умовах повної відсутності коштів, фактично з метою обдурити займодавця. Такі дії можна розцінити як шахрайство (ст. 190 Кримінального кодексу).
  • Забезпечити стягнення всієї суми або частини боргу за договором позики шляхом заморожування депозитних рахунків і карток з плюсовим балансом. Це можливо лише за участі представників податкової служби.
  • Знизити рівень кредиторського навантаження, вилучаючи до 20% офіційного доходу — зарплати, стипендії та навіть пенсії.

На відміну від виконавців, надання послуг колекторськими агентствами має зводитися до інформування про суму боргу та можливих наслідків. Якщо боржникові та його близьким дзвонять в неробочі години, загрожують або застосовують будь-які образливі методи, це суперечить ст. 3, 21, 22, 32 Конституції України і ст. 3, 291, 301, 302, 308 Цивільного кодексу. Громадянин має право заявити в поліцію, і тоді разом з розглядом по мікропозикам відкриють справу про розголошення персональної інформації і залякування.

На ділі стягнення кредитних боргів в МФО виконується більш лояльними способами. Для тих користувачів небанків, які в силу обставин тимчасово не справляються з грошовим навантаженням, доступна реструктуризація боргу. Це означає, що за умови досягнення домовленостей нарахування пені буде зупинено, сума до повернення — розбита на частини, які потрібно виплачувати щомісяця згідно із затвердженим графіком.

Що робити боржнику

У разі, якщо накопичилося кілька кредитів, а займодавець не йде на поступки, доцільно провести рефінансування. Для цього можна звернутися в іншу кредитну організацію, яка надасть кошти для погашення попередніх позик. Головна умова, щоб процедура пройшла успішно, — вибрати надійне МФО, де дослухаються до потреб клієнтів. Саме за такими принципами працює команда MyCredit.

Статья в тему:  Нагатинский районный суд как доехать

У нашому сервісі легко оформити кредит онлайн:

  • за 15-20 хвилин, не виходячи з дому;
  • по двох документах — паспорту та ІПН;
  • якщо немає офіційного працевлаштування або стабільного джерела доходів;
  • з гарантією безпеки особистої інформації;
  • з комп’ютера, планшета та навіть смартфона.

Для користувачів, які тимчасово втратили дохід, у нас доступна пролонгація. Якщо немає можливості вчасно виплатити позику, можна погасити тільки відсотки, тим самим уникнувши прострочення й наступних проблем. MyCredit видає до 6000 грн під символічний відсоток при першому зверненні, і збільшує доступний ліміт до 15 000 грн для постійних клієнтів.

Як виконати рішення суду про стягнення боргу

До досудового етапу відносяться заходи, що приймаються сторонами по пред’явленню вимоги на оплату боргу без втручання суду. Правовідносини кредитора і боржника регулюються главою 48 розділу I книги п’ятої Цивільного кодексу України (далі – ЦК). Зокрема, статтею 526, яка визначає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а в разі відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Термін виконання даного зобов’язання, згідно зі ст. 530 ЦК, настає з моменту встановленого таким зобов’язанням терміну.

Якщо строк виконання зобов’язання не встановлений або не визначений моментом пред’явлення вимоги, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник зобов’язаний виконати таке зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або закону.

Таким чином, норми законодавства не дозволяють боржникові затягувати процес розгляду вимоги, обмежуючи максимальний строк виконання зобов’язання сімома днями з моменту пред’явлення вимоги, навіть за відсутності письмово закріпленого зобов’язання повернути борг у певний строк.

У правовідносинах, де боргові зобов’язання виникли між фізичним та юридичним особами або між фізичними особами, кредитор має право пропустити етап досудового врегулювання і пред’явити свої вимоги безпосередньо в суді, якщо інше не встановлено договором або законом. У той час як для господарського процесу характерним є необхідність попереднього направлення претензії.

Так, у статті 5 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) зазначено, що сторони визначають заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. У разі якщо в договорі не описані такі заходи, кредитор зобов’язаний здійснити заходи по досудовому врегулюванню спорів у вигляді направлення письмової претензії боржнику.

Стаття 6 ГПК встановлює порядок її подання та вимоги до змісту. Так, претензія повинна містити:

  1. повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, якому виставляється претензія; дату пред’явлення і номер претензії;
  2. обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини, посилання на відповідні нормативні акти;
  3. вимоги заявника;
  4. суму претензії, її розрахунок, платіжні реквізити заявника претензії;
  5. список документів, а також інших доказів, що додаються до претензії. Документи, що підтверджують вимоги заявника, подаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у боржника, можуть до претензії не додаватись за умови, що про це зазначено в самій претензії. Претензія підписується посадовою особою підприємства або його представником і надсилається адресату рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку. Термін на розгляд боржником претензії встановлений статтею 7 ГПК і становить місяць з дня її отримання.

Боржник зобов’язаний виконати обгрунтовані вимоги кредитора. При розгляді претензії сторони повинні провести звірку розрахунків, судову експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

Статья в тему:  Суд удовлетворил иск в полном объеме как взыскать деньги с ответчика

Таким чином, в процесі стягнення боргу в порядку господарського судочинства досудове врегулювання спору є обов’язковим. При цьому сторони вільні оговорювати його форму і умови безпосередньо в договорі.

Це не відноситься до випадків, коли сторони відмовилися від цього і включили відповідне положення в договір.

Стягнення без досудового етапу

Розглянемо випадок, коли договором між суб’єктами господарювання передбачений пропуск досудового врегулювання спору. У такій ситуації досудове врегулювання не проводиться, але для подачі позову до суду необхідно надати докази, що були пред’явлені вимоги щодо виконання боргових зобов’язань. Таким підтвердженням буде направлені боржнику листи-вимоги про оплату боргу згідно зі статтею 530 ЦК. Що це дає кредитору?

По-перше, включення в договір такої умови дозволить скоротити законний термін розгляду вимоги оплати боргу (претензії) з 30 до 7 днів, а значить, і прискорити процес стягнення боргу в цілому.

По-друге, на відміну від претензії, до такої вимоги законом не встановлені жорсткі вимоги щодо утримання, немає необхідності докладання документів, що обгрунтовують суму боргу, та інших документів.

На цьому етап стягнення боргу в досудовому порядку закінчується. Наступним кроком, у разі якщо боржник не виконує зобов’язання по оплаті боргу добровільно, буде звернення до суду.

Судовий етап

Суть судового етапу стягнення боргу зводиться до того, щоб підтвердити зобов’язання боржника щодо повернення боргу і домогтися його формального закріплення у вигляді рішення суду.

На судовому етапі стягнення боргу, крім інструментів, що використовуються в ході розгляду справи, у кредитора з’являється можливість клопотати перед судом про забезпечення позову. Це можливо зробити як в ході розгляду справи в суді, так і до заяви позову до суду.

Найпоширеніший і дієвий спосіб забезпечення позову – накладення судом арешту на майно боржника. Рішення про арешт майна боржника за наявності законних підстав приймається судом за результатами розгляду заяви кредитора про забезпечення позову, в якому мають бути викладені обставини, якими заявник обгрунтовує необхідність накладення такого арешту. Заява також повинна відповідати іншим вимогам, передбаченим для нього процесуальним законодавством (ч. 2 ст. 151 ЦПК для цивільного судочинства, ст. 43-3 ГПК – для господарського). Ступінь виправданості та пропорційності боргу накладенню арешту на майно боржника в кожному конкретному випадку визначає суд. Виконання рішень судів як у частині застосування засобів забезпечення позову шляхом накладення арешту, так і у забезпеченні виконання рішень судів перебуває в компетенції Державної виконавчої служби, що входить в структуру органів юстиції України.

Етап виконавчого провадження

З отриманням рішення суду про стягнення заборгованості на користь кредитора етап судового стягнення заборгованості завершується. Фактичний етап стягнення боргу починається, коли стягувачем отриманий виконавчий документ, на підставі якого державний виконавець може примусово виконати рішення суду. На цьому етапі стягнення заборгованості участь суду мінімально або зовсім відсутня. Основним нормативним актом, що регулює цей етап, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі – Закон).

Відкриття виконавчого провадження здійснюється на підставі виконавчих документів, перелік яких визначений у ст. 17 Закону, та заяви про відкриття виконавчого провадження, поданої стягувачем. Важливо, щоб виконавчий документ повністю відповідав вимогам статті 18 Закону.

Також необхідно пам’ятати, що виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням його прізвища та ініціалів і завірений печаткою. Якщо орган (посадова особа), який видав документ, за Законом зобов’язаний мати печатку із зображенням Державного герба України (а суди її мають), такий документ обов’язково скріплюється гербовою печаткою. На практиці зустрічаються випадки відмови у відкритті виконавчого провадження у зв’язку з тим, що виконавчий документ неправильно оформлений, а така підстава для відмови передбачена п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону.

Слід зазначити, що чим більше інформації про боржника, наявності у нього майна, відкритих рахунків відображено в заяві, тим більша вірогідність того, що ці дані посприяють примусовому виконанню рішення.

Загальний порядок примусового виконання рішення передбачає надання боржникові 7-денного терміну на добровільне виконання рішення після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Після закінчення цього строку державний виконавець вправі вчиняти дії по примусовому виконанню рішення суду. Державний виконавець подає запити щодо наявності відкритих на ім’я боржника рахунків в банках в податкові органи, рухомого/нерухомого майна до органів, що займаються реєстрацією прав на рухоме і нерухоме майно, а також інші державні органи, які можуть підтвердити наявність або відсутність майна у боржника. На підставі наданої йому інформації державний виконавець звертає стягнення на майно боржника.

Для більш ефективної реалізації етапу фактичного стягнення боргу потрібно володіти знаннями процедури виконавчого провадження та використовувати максимальну кількість можливостей і інструментів, наданих кредитору законом. Такий контроль над діями державного виконавця дозволить мінімізувати ризики затягування стягнення заборгованості з його боку.

Так, слід пам’ятати, що:

  • термін відкриття виконавчого провадження з моменту подачі заяви складає 3 дні (ч. 2 ст. 25 Закону);
  • постанову про відкриття виконавчого провадження або про відмову в його відкритті державний виконавець зобов’язаний надіслати боржнику і кредитору не пізніше наступного дня з дня винесення постанови про відкриття (відмову у відкритті) провадження у справі;
  • строк пред’явлення виконавчого документа за загальним правилом становить 1 рік з дня набрання ним законної сили (п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону);
  • строки виконання рішення не можуть перевищувати 6 місяців з моменту відкриття виконавчого провадження (ч. 2 ст. 30 Закону).
Статья в тему:  Нагатинский районный суд как доехать

На практиці часто державні виконавці не дотримуються цих вимог, що є порушенням Закону і підставою для оскарження їх дій чи бездіяльності.

Здійснення стягнення на майно полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Для збереження майна боржника державний виконавець складає акт опису й арешту такого майна. Також слід враховувати, що при проведенні цієї процедури державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби – обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що обов’язково зазначається в акті. Наступним кроком після арешту майна є його вилучення, яке здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через 5 днів після накладення арешту.

Остання стадія фактичного етапу стягнення боргу – примусова реалізація майна боржника. Таке майно попередньо оцінюється державним виконавцем за ринковою вартістю, а у випадках, передбачених Законом, – професійними оцінювачами. На цій стадії Закон не надає стягувачу можливості вплинути на процедуру реалізації майна. Кошти, виручені від реалізації майна боржника, направляються державним виконавцем на погашення заборгованості. Зауважимо, що хоча контроль над діями державного виконавця – результативний інструмент впливу на процес стягнення боргу, все ж факторами, найбільш визначальними ефективність виконавчого провадження, є наявність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, і адекватні відносини з державним виконавцем.

Источники:

http://www.pib.ua/individual/bad_debt/settlement/forced_levy/

http://honcharukpartners.com/yak-styagnuty-borg-v-sudi-chy-vse-tak-prosto/

http://protocol.ua/ua/nevikonannya_vikonavchogo_dokumentu_yuridichni_naslidki_dlya_styaguvacha_i_borgnika/

http://mycredit.ua/ua/blog/kak-prohodit-vzyskanie-dolgov-po-kreditu/

http://www.uris-c.com.ua/2012/09/28/%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%B5-%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector