0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Як витребувати документи через суд

Содержание

Клопотання про витребування доказів в цивільному процесі

Позивач подає клопотання про витребування доказів обов’язково разом з позовною заявою (ч. 2 ст. 84, ч. 2 ст. 83 ЦПК України), а відповідач – разом з відзивом на позовну заяву, у строк встановленний судом для подання відзиву. В іншому випадку суд залишить клопотання без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

До ________ районного суду міста _____

Адреса:

Позивач / Відповідач:

особи від імені якої

Прізвище, ім’я, по батькові

ел. адреса (за наявності)__________

Справа № _____________________

Суддя _____________________

Клопотання

про витребування доказів

У провадженні ____________ суду (найменування суду) знаходиться справа № _____________ за позовною заявою ___________ (ПІБ позивача) до _____________ (ім’я / найменування відповідача) про ________ (предмет спору).

Частинами 2, 3 ст. 83 ЦПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

У відповідності до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні повинно бути зазначено:

  1. який доказ витребовується;
  2. обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
  3. підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
  4. вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Статья в тему:  В каких случаях исправление технической ошибки осуществляется по решению суда

(Виклад обставин, через які сторона не може отримати докази самостійно. Необхідно зазначити: доказ який витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ: підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання доказу)

З огляду на зазначене, я позбавлений можливості долучити відповідний доказ до позовної заяви (або відзиву), при цьому, мною було вчинено всі необхідні дії для його отримання.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 83, 84 ЦПК України,

ПРОШУ СУД:

  1. Витребувати у _______________ (ПІБ / найменування особи, у якої зберігається необхідний доказ) _________________ (назва доказу, який витребовується)

Додатки: необхідно додати документи, які підтверджують, що учасник справи вчинив всі необхідні дії для отримання витребовуваного доказу.

Як витребувати правовстановлюючі документи на майно?

Батько заповіт не складав. Після його смерті спадкоємцями є я з сестрою і жінка (другий шлюб).Жінка до нотаріуса правовстановлюючі документи на майно (машина та інше рухоме майно від підприємницької діяльності) не подає. Нотаріус відмовляється роботи пошук спадкового майна. В заяві про охорону спадкового майна відмовлено.Чи правомірні дії нотаріуса? Яким чином витребувати правовстановлюючі документи на майно? Чи обов язково звертатись до суду для витребування цих документів?

Ви берете свідоцтво про смерть Вашого батька і пишете в нотаріуса заяву про відкриття спадщини. Після цього нотаріус має Вам дати запити до БТІ (держ реєстратор — ще не працював по новому порядку), до держкомзема, МРЕВ на отримання від цих органів підтверджуючих документів зо саме перебувало у власності Вашого батька. Крім того, якщо Вам приблизно відомі банки, в яких можуть бути кошти чи якщо Ваш батько отримував пенсію також запит на залишок на рахунках. Після цього від сплину шести місяців майно буде ділитися між спадкоємцями, які подали заяви до нотаріуса.

Для початку Ви ділиле шкуру ще не вбитого ведмедя. Головне не пропустіть строк подачі заяви на спадкування за законом (якщо нема заповіту) до 6 міс. після смерті. Спадкові справи може вести (відкривати) і приватний нотаріус. Якщо той нотаріус Вам перешкоджає (або простою і народною мовою «тупить») ідіть до іншого чи то приватного чи державного (якщо ще це можна зробити). Дії нотаріуса вважаю не компетентними. Можна писати на нього скарги до мінюсту, тощо. Щодо судів зазначу. що через суд можна «проштовхнути» майже будь-яке питання навіть абсурдне, питання в іншому, а чи потрібні Вам додаткові фінансові та часові витрати та чи вони того варті?

Більш детальна викладка потребує вивчення ситуації і буде виходити за межі обговорення на даному форумі у загальному поряду.

За необхідності зможу допомогти у супроводженні Вашого питання, тощо.

Статья в тему:  Лишение прав что говорить в суде

В інтересах спадкоємців нотаріус зобовязаний за їх заяви або з власної ініціативи вжити заходів з охорони спадкового майна. Вжиття заходів з охорони спадкового майна здійснюється поетапно:

-прийняття/реєстрація заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;

— здійснення підготовчих дій, а саме: витребування та отримання всіх необхідгих документів, вирішення питання щодо залучення свідків, необхідність залучення експерта або оцінювача тощо;

— опис спадкового майна;

— охорона та зберігання описаного спадкового майна.

Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється нотаріусом після отримання документів, що підтверджують факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, але не пізнеше наступного дня з дати надходження відповідних документів.

На підтвердження нотарусу надається:

— факту смерті — свідоцтво про смерть;

— місця відкриття спадщини — довідка ЖЕКу або органу місцевого самоврядування або будинкова книга: у разі неможливості надання відповідних документів — нотарус зобовязаний здійснити запит до адресного довідкового бюро.

Якщо з документів або ЗАЯВИ вбачається, що спадкодавцю належало нерухоме майно — нотаріус зобовязаний отримати підтвердження з Держреєстру правочинів чи (та) Реєстру прав власності на нерухоме майно про належність цього майна спадкодавцю та його державну реєстрацію на його імя.

Якщо вжити заходів щодо охорони майна неможливо, у звязку із тим, що спадкоємці або інші особи, які проживали разом із спадкодавцем, заперечують проти проведення опису — нотаріус зобовязаний скласти акт та повідомити про це тих спадкодавців, які зверталися за вжиттям заходів щодо охорони майна. Нотаріус не вправі вимагати предявлення йому для опису майна, але зобовязаний розяснити спадкодавців у цьому випадку порядок звернення до суду із позовом.(ст.60 ЗУ «Про нотаріат», Методичні рекомендації, щодо вчинення нотаріальних дій, повязаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна. схвалені рішенням НЕР з питань нотаріату при Мінюсті від 29.01.2009р.)

Іншого порядку — «ЯК ВІДМОВА В ЗАЯВІ ПРО ОХОРОНУ СПАДКОВОГО МАЙНА» — законом не передбачено, отже дії нотаріуса у даній ситуації не відповідають способу та порядку у ньому встановленому.

Ст.27 ЗУ «Про нотаріат» передбачено відповідальність нотаріуса за шкоду заподіяну внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса , яка підлягає відшкодуванню у повному розмірі.

Перевірку діяльності нотаруса здійснюють управління юстиції в області, в т.ч. за зверненням громадян.(ст.33 ЗУ «Про нотаріат»).

В звязку із вищевказаним та виходячи із наданої Вами інформації — Ви маєти право звернутися із скаргою на дії нотаріуса до управління юстиції та ініцювати проведення перевірки діяльності відповідного нотаріуса.

Одночасно зверніться до жінки (другий шлюб) із письмовою вимогою про надання необхідних правостановлюючих документів.

Отримавши за результатом проведеної перевірки діяльності нотаріуса документ, а також відмову (навіть не обовязково відповіддь, достатноьо просто наявності підтвердження факту отримання вашого звернення) жінки — із позовом звертайтеся до суду. Разом із позовною заявою Ви можете подати клопотання про витребування потребуємих Вами документів, в підтвердження неможливості отримання яких Вами буде надано результати перевірки нотаріуса, ваша скарга на його дії, звернення до жінки спадкодавця тощо.

Статья в тему:  Что значит принято к рассмотрению в суде

Для написання скарг та подальшого супроводу, в тому числі представництва Ваших інтересів в суді, бажано звернутися за кваліфікованою юридичною допомогою.

Витребування документів

Для громадян, які постійно проживають за межами країни, в якій вони народилися або тривалий час проживали, витребувати різні документи з місць свого проживання в минулому не завжди просто, оскільки не всі іммігранти можуть покинути Німеччину, а потім знову в неї спокійно в’їхати, а якщо навіть з в’їздом все — гаразд, то в такому випадку у них немає часу на просиджування дорогоцінного часу у відомчих коридорах.
Що ж в такому випадку робити тим, хто не може з яких-небудь причин або не хоче на деякий час покинути Німеччину і особисто зайнятися оформленням своїх документів на місці?

Для таких іммігрантів існує можливість здійснити витребування офіційних документів дистанційно!
Витребування документів — це визначена законом чи підзаконним актом процедура видачі державними органами (прирівненими до них інших організацій) офіційних документів.

Витребуванню підлягають наступні документи:
• свідоцтво про народження;
• свідоцтво про смерть;
• свідоцтво про укладення шлюбу;
• свідоцтво про розірвання шлюбу;
• свідоцтво про усиновлення / удочеріння;
• свідоцтво про встановлення батьківства;
• актовий запис про народження;
• актовий запис про смерть;
• актовий запис про укладення шлюбу;
• актовий запис про розірвання шлюбу;
• актовий запис про усиновлення / удочеріння;
• архівна довідка про роботу;
• архівна довідка про заробітну плату;
• архівна довідка про проходження військової служби в лавах Радянської (певної держави) Армії;
• архівна довідка про перебування на території однієї з країн, яка входила до складу СРСР під час Другої Світової війни;
• архівна довідка про наявність (відсутність) судимості у період проживання на території однієї з країн, яка входила до складу СРСР;
• архівна довідка про реабілітацію;
• архівна довідка про вивезення до Німеччини на примусові роботи.
• про наявність (відсутність) судимості у період проживання на території певної держави.
• та ін.

Повторні офіційні документи видаються:
• особам, щодо яких вимагаються документи (за винятком свідоцтва про укладення шлюбу, яке не видається особам, які розірвали шлюб або шлюб яких був визнаний недійсним *);
• родичам померлого або юридичним особам для офіційних цілей (у разі звернення про витребування документа про державну реєстрацію акта цивільного стану);
• батькам (особам, що їх замінюють) або органам опіки і піклування у разі, якщо особа, щодо якої був складений запис акту про народження, не досягла до дня видачі повторного свідоцтва повноліття (у разі звернення про витребування документа про державну реєстрацію акту цивільного стану) , за винятком батьків (одного з них), якщо він / вони позбавлені або обмежені в батьківських правах *;
• іншим особам у разі надання довіреності, посвідченої в установленому порядку, від особи, яка має право на отримання офіційних документів.
* Зазначені особи можуть отримати документ, що підтверджує факт реєстрації народження дитини або укладення шлюбу.
У багатьох країнах ряд офіційних документів не підлягає пересиланню або вивезенню за кордон і може бути витребуваний тільки особисто:
• оригінали трудових і пенсійних книжок;
• військові квитки;
• посвідчення водія;
• свідоцтво про укладення шлюбу, якщо він розірваний або визнаний недійсним;
• свідоцтва про народження померлої особи;
• службові посвідчення особи;
• довідка про сімейний стан;
• характеристика;
• особиста справа;
• різного виду заяви, пенсійні справи;
• дублікати дипломів (може бути витребувана довідка про навчання в освітній установі або довідка про закінчення навчання в освітній установі). Документи про освіту можуть бути витребувані при особистому зверненні безпосередньо до навчальних закладів або шляхом оформлення довіреності;
• заява громадянина, що подавалася в органи внутрішніх справ при оформленні його виїзду для постійного проживання за кордоном.
В яких органах вимагаються офіційні документи
Залежно від запиту про витребування офіційних документів їх виконання здійснюють такі державні органи:
• Державна архівна служба та підвідомчі їй архіви та архівні установи;
• Міністерство оборони певної держави;
• Міністерство внутрішніх справ певної держави;
• Компетентне міністерство з питань праці та соціального розвитку певної держави;
• Міністерство освіти певної держави;
• Міністерство юстиції певної держави (органи РАГС);
• Центри розшуку та інформації Товариства Червоного Хреста певної держави.

Статья в тему:  Что делает судебный пристав в суде

УВАГА: Якщо Ви не знайшли в цій статті державний орган, підприємство чи організацію, в якій потрібно отримати потрібний вам офіційний документ або не знайшли назву потрібного вам офіційного документа, то це не означає, що ми не можемо його витребувати, просто вам необхідно зателефонувати до нас або з’явитися в наше бюро!

Забезпечити чи витребувати докази, платити чи не платити судовий збір?!

Поняття механізмів витребування доказів як способу забезпечення доказів та витребування доказів як сприяння суду сторонам, в поданні відповідного доказу!

Отримання позитивного судового рішення у цивільному судочинстві прямо залежить від обсягу наданих належних та допустимих доказів. Водночас, Цивільним процесуальним кодексом України (надалі ЦПК) передбачено механізм витребування доказів як способу забезпечення доказів, котрі можуть бути втрачені або подання яких у майбутньому може бути ускладнене та витребування доказів як сприяння суду сторонам, в поданні відповідного доказу, який неможливо отримати самостійно. Проте, до сьогоднішнього дня як судді так і сторони часто не розмежовують ці поняття або й взагалі їх ототожнюють.

В чому ж все таки різниця?

В статтях 10, 60 ЦПК закріплено, що основою цивільного процесу є принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених Цивільним процесуальним кодексом.

Тобто, законодавець передбачив механізм доказування сторонами своїх вимог або заперечень за допомогою певних процесуальних дій сторони. Так, особи, які беруть участь у справі, можуть:

  • долучити докази до позовної заяви, заперечення;
  • подати відповідні докази в судовому засіданні;
  • подати заяву про забезпечення судом доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляду доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. При цьому, у необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів;
  • заявити клопотання про витребування доказів, виклик свідка, огляд доказів за їх місцезнаходженням, призначення експертизи.
Статья в тему:  В какой срок нужно оплатить по решению суда

До набрання чинності Законом України «Про судовий збір» питання обрання процесуальної дії сторони як забезпечення доказів чи як витребування доказів майже не викликало обговорення в юридичному суспільстві. Суди не заглиблювалися у суть правових підстав заявлених клопотань чи заяв та у випадку необхідності доказування тої чи іншої обставини – задовольняли їх. З прийняттям згаданого закону ситуація майже не змінилася. Однак, у цивільному процесі деякі судді почали вимагати сплати збору за подання клопотання про витребування доказів, призначення експертизи. Таку позицію вони обґрунтовують тим, що витребування доказів (ст.137 ЦПК) чи призначення експертизи (ст.143 ЦПК) є способами забезпечення доказів судом (стст.133—135 ЦПК), а відповідно до п. п. 4п. 1 ч.2 ст.4 закону «Про судовий збір» за подання заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір в розмірі 0,2 та 0,5 мінімальної заробітної плати фізичною та юридичним особами відповідно.

Враховуючи це, в юридичному суспільстві значно пожвавішало обговорення питань, пов’язаних з поданням до суду доказів.

Особливо актуальним є визначення співвідношення таких процесуальних механізмів, як забезпечення доказів способом їх витребування (ст. ст.133—135 ЦПК) та витребування доказів у порядку ст.137 ЦПК, а також інших способів подання доказів суду. Для цього проаналізуємо законодавчі норми, що регулюють ці процесуальні дії.

В першу чергу, звертаємо увагу, що законодавець в ЦПК відмежував ці поняття та закріпив різними статтями. Проте, щоб розібратися в правовій природі цих понять необхідно звернутися до тлумачення останніх:

«Забезпечувати» — відповідно до Великого тлумачного словнику української мови – це створювати надійні умови для здійснення чого-небудь, захищати, охороняти кого-, що-небудь від небезпеки.

«Витребувати» – одержувати щось на вимогу, запропонувати комусь з’явитися, викликати листом.

Статья в тему:  В какой бюджет уходит госпошлина в суд

Отже, механізм витребування доказів – це спосіб допомогти стороні в отриманні тих чи інших доказів, які вона не може отримати самостійно, в той час як забезпечення – це певні процесуальні дії які мають вираження у допиті свідків, призначення експертизи тощо.

За яких підстав застосовується забезпечення доказів?

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК «особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів». Статтею ч.1 ст.134 ЦПК передбачено вимоги до змісту заяви про забезпечення доказів. Зокрема, в ній слід зазначити:

  1. докази, які необхідно забезпечити;
  2. обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами;
  3. обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Отже, метою такого процесуального механізму, як забезпечення доказів, є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або ускладненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. При цьому,такі докази мають існувати на момент подання заяви про забезпечення доказів, і особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, що можуть свідчити про те, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його стане складніше подати.

Певну плутанину в розуміння суті заяви про забезпечення доказів уносить формулювання статті ч.1 ст.133 ЦПК, згідно якої:«Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів…». Проте, аналізуючи у системному зв’язку положення ч.1 ст.133 та ч.1 ст.134 ЦПК дає можливість чітко визначити, що є метою заяви про забезпечення доказів.

Законодавець визначив способи забезпечення доказів (ч.2 ст.133 ЦПК), якими можуть бути:

  1. допит свідків;
  2. призначення експертизи;
  3. витребування та огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням.

Прикладом забезпечення доказів може бути допит свідка, який виїжджає за кордон, проведення експертизи об’єктів, що швидко псуються (неякісної продукції за позовами про захист прав споживачів) або підлягають знищенню. Перелік способів забезпечення доказів не є вичерпним. У разі обґрунтованої вимоги суд може застосувати інші способи забезпечення доказів.

Статья в тему:  Как доказать в суде стаж работы на каникулах в колхозе

Часто помилково суди застосовують забезпечення доказів. Судді необґрунтовано задовольняють заяви про забезпечення доказів шляхом їх витребування без існування будь-яких обставин, що загрожували б їх утраті. При цьому,ні в заяві про забезпечення доказів, ні в ухвалі суду жодним чином не аргументується, які обставини свідчать про те, що в майбутньому доказ може бути втрачено або подання його стане ускладненим.

Відповідно до ч.2 ст.134 ЦПК до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає передбаченим вимогам щодо її змісту, застосовуються наслідки, встановлені ст.121 ЦПК. Якщо особа, подаючи заяву про забезпечення доказів, не наводить обставин, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може виявитися неможливим або ускладненим, судді мали б залишати її без руху та надавати заявникові строк для усунення недоліків, а в разі їх неусунення — у встановлений строк повертати заяву.

З яких підстав застосовується витребування доказів?

Згідно зі ч.1 ст.137 ЦПК: «У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов’язаний витребувати такі докази».

Мета цього процесуального механізму — допомогти сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно. Це підтверджується обов’язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто (ч.1 ст.137 ЦПК).

Слід зауважити, що відповідна норма викладена законодавцем некоректно. Словосполучення «доручення відомостей» дає підстави для тлумачення таким чином, що до клопотання про витребування доказів обов’язково мають бути долучені письмові докази того, що особа не може особисто отримати доказ, адже «долучають» до справи письмові докази. У свою чергу слово «відомості» означає певні факти, дані про кого-, що-небудь. У ЦПК ця мовна одиниця вживається в словосполученнях «містити відомості» (ч.9 ст.119 ЦПК), «зазначаються відомості» (ч.2 ст.198 ЦПК). А тому в заяві про витребування доказів особа може просто зазначити відомості про те, чому вона не може отримати доказ самостійно, а у випадку необхідності — надавати письмове підтвердження. У багатьох випадках просто недоречно отримувати від підприємств, установ чи організацій відмову в наданні доказу, якщо через вимоги закону та чи інша інформація є конфіденційною і може бути надана лише на підставі ухвали (запиту) суду.

Наприклад, відповідно до ст. 27 ЦПК України сторони по справі мають право знайомитися з матеріалами справи. Однак, у випадку необхідності отримання деяких матеріалів справи не стороною по справі, суди відмовляють такому надані, посилаючись на задану статтю ЦПК України. Тобто, в цьому прикладі існують складнощі в отриманні доказів, тобто ці докази не будуть втрачені чи знищенні у майбутньому, а отже їх потрібно витребувати.

Статья в тему:  Як подати позов до суду у цивільній справі

Отже, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим, та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно. Ці процесуальні дії відрізняються метою їх вчинення, а також порядком виконання.

Заява про витребування доказів як спосіб їх забезпечення може подаватися до подання позовної заяви, під час попереднього судового засідання, а якщо останнє не проводилося — до початку розгляду справи по суті. А ось клопотання про витребування доказів на підставі ст.137 ЦПК неможливо заявити до подання позовної заяви.

Заява про забезпечення доказів, незалежно від обраного стороною способу забезпечення, розглядається судом протягом 5 днів з дня її надходження до суду за правилами ст.135 ЦПК. Про розгляд заяви повідомляються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, присутність котрих не є обов’язковою. Така процедура розгляду сприяє оперативності вирішення питання про забезпечення доказів, а отже, і досягненню мети, на яку спрямована процесуальна дія. Якщо в заяві про забезпечення доказів містяться недоліки (не зазначено відомостей, передбачених ст.134 ЦПК), то вона залишається без руху і надається строк для усунення недоліків, у разі їх неусунення у встановлений строк заява повертається заявникові.

Водночас, клопотання про витребування доказів на підставі ч.1 ст.137 ЦПК розглядається суддею за правилами ст.168 ЦПК. Коли заява про витребування доказів містить недоліки, суд відмовляє в її задоволенні, але це не позбавляє особу права подати відповідне клопотання повторно в наступному судовому засіданні.

Так само потрібно відрізняти допит свідків, призначення експертизи, огляд речових доказів як спосіб їх забезпечення та подання заяви про виклик свідків на підставі ст.136 ЦПК, призначення експертизи в порядку ст.143 ЦПК, огляд речових доказів за їх місцезнаходженням на підставі ст.140 ЦПК. Ці процесуальні дії спрямовані на досягнення різної мети. Їх ототожнення є хибним. Адже за такої позиції в осіб, які беруть участь у справі, звужується перелік процесуальних інструментів завдяки яким вони можуть доказати свою позицію у справі, що призводить до обмеження їхніх прав у процесі та перешкоджає досягненню завдань цивільного судочинства.

Платити чи не плати судовий збір?

Згідно п. 8 ППВССУ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише за умови, що така заява розглядається у процесуальному порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотань про витребування доказів (виклик до суду свідків, призначення експертизи, витребування письмових чи речових доказів тощо), які розглядаються відповідно до статті 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні чи статті 168 ЦПК у судовому засіданні.

Статья в тему:  Який суд діє як суд касаційної інстанції

З цього можна дійти висновку, що за подання клопотання про витребування доказів, а також заяви про виклик свідка, призначення експертизи, огляд речових доказів за їх місцем знаходження, якщо ці процесуальні дії не здійснюються як захід забезпечення доказів, судовий збір не повинен сплачуватися.

Висновки

Сплата судового збору саме за подання заяви про забезпечення доказів є доцільною та виступає певним запобіжним чинником для того, щоб не допустити зловживання сторонами наданими їм процесуальними правами, які можуть завдати шкоди іншим особам чи обмежити їхні права. Саме з такої позиції виходив законодавець, передбачаючи стягнення судового збору за ці процесуальні дії. З огляду на це, судам з метою дотримання та не порушення принципів доказування в цивільному процесі, треба розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів та витребування доказів як спосіб сприяння суду сторонам.

Як витребувати документи через суд

Департамент консульської служби МЗС України здійснює витребування документів з-за кордону через посередництво дипломатичних представництв та консульських установ України. Документи соціально-правового характеру можуть бути витребувані на підставі клопотань громадян, які проживають на території України.

Порядок витребування документів передбачає заповнення анкет, що надсилаються заявникам на їх письмове звернення.

Витребування документів з країн СНД (свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану, документи про освіту, архівні довідки про робочий стаж та інші) здійснюється Головним управління юстиції Мін’юсту України в АР Крим, головними управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які визначені Міністерством юстиції, які уповноважені на здійснення безпосередніх зносин з відповідними уповноваженими органами країн СНД.

Витребування документiв з України

З питань витребування документів з України особи, якi проживають за кордоном, звертаються до дипломатичних представництв та консульських установ України в країнi перебування для оформлення відповідного запиту в Україну.

Запити щодо витребування документів можуть надсилатися громадянами безпосередньо на адреси архівних установ України. Про результати розгляду таких звернень громадян інформують дипломатичні представництва та консульські установи України.

Пам’ятка щодо витребування з України документів про реєстрацію актів цивільного стану

На пiдтвердження фактiв, що пiдлягають реєстрацiї в органах державної реєстрацiї актiв цивільного стану, цими установами видаються належним чином засвiдченi свiдоцтва, якi мiстять основнi данi про особу, або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Повторнi свiдоцтва видаються особам, на яких складено актовий запис цивільного стану, а повторнi свiдоцтва про народження дiтей можуть видаватися їх батькам i усиновителям.

Статья в тему:  Как правильно доказать свою правоту в суде

Повторнi свiдоцтва про народження дiтей, якi не досягли 18 рокiв, можуть також видаватися опiкунам, пiклувальникам i представникам закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина. Особам, яким виповнилося 16 рокiв, повторнi свiдоцтва можуть видаватися при наявностi паспорта.

Свідоцтва про народження дітей повторно видаються їх батькам і усиновителям незалежно від віку дитини. Особi, позбавленiй батькiвських прав, повторнi свiдоцтва про народження дiтей не видаються. При видачi повторного свiдоцтва про народження вiдомостi про батькiв наводяться у повнiй вiдповiдностi з даними актового запису про народження.

Повторнi свiдоцтва про смерть видаються лише родичам померлого (дiтям померлого, в тому числi й усиновленим, другому з подружжя, братам i сестрам померлого, дiду i бабi померлого як з боку батька, так i з боку матерi).

Родиннi вiдносини повиннi бути пiдтвердженi документально.

Повторнi свiдоцтва про шлюб, який припинено, не видаються. В цьому разi на прохання заявникiв видається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану.

Витяги з Державного реєстру актів цивільного стану видаються, як особам, щодо яких складено актовий запис, так і родичам по прямій висхідній та низхідній лінії, а також усиновителям, опікунам та пiклувальникам. Документи про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно можуть видаватись на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

В заявi про видачу повторного свiдоцтва зазначаються: прiзвище, ім’я, по батьковi та адреса заявника; прiзвище, ім’я, по батьковi особи, вiдносно якої запитується свiдоцтво; яке необхiдне свiдоцтво; коли i яким органом державної реєстрацiї актiв цивільного стану складено актовий запис цивільного стану; мета запиту повторного свідоцтва.

Якщо запитується свідоцтво про народження, додатково зазначаються прізвище, ім’я, по батькові батьків. При витребуванні свідоцтва про шлюб або розірвання шлюбу зазначається також з ким зареєстровано чи розірвано шлюб.

Терміни вчинення та консульський збір

Тарифи консульського збору встановлені відповідно до Положення про консульський збір України:

  • за витребування документа з-за кордону – 120 гривень.

Відшкодуванню заявниками також підлягають витрати закордонних дипломатичних установ, пов’язані із виконанням їх запитів.

Для заявників, які проживають в Україні, відшкодування здійснюється шляхом оплати в Україні гривневого еквіваленту витраченої закордонної дипломатичної установи суми іноземної валюти.

Аналогічним чином здійснюється і оплата консульської дії з легалізації документа витребуваного з-за кордону.

Графік прийому

Особистий прийом громадян за адресою:

м. Київ, вул. Велика Житомирська, 2 (під’їзд № 2),

Телефон + 38 (044) 253 15 96.

Дні та години особистого прийому громадян:

понеділок – четвер з 09:00 до 17:00, п’ятниця з 09:00 до 16:00 (перерва з 13:00 до 14:00).

Адреса для офіційного листування:

Источники:

http://ua.prostopravo.com.ua/spravochniki/documents/id/182

http://www.freelawyer.ua/consult/grazhdanskoe-pravo/2820

http://www.rechtsberater-cccp.de/ua/poslugy/vytrebuvannya-dokumentiv/116-vytrebuvannya

http://protocol.ua/ua/zabezpechiti_chi_vitrebuvati_dokazi_platiti_chi_ne_platiti_sudoviy_zbir/

http://mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/dokumenti-ta-notarialni-diyi/vitrebuvannya-dokumentiv

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector