Як завірити копію рішення суду

Порядок завірення копій документів для суду

Сьогодні хочу звернути вашу увагу на порядок завірення копій документів для суду, а також на те, який з варіантів є правильним – «згідно з оригіналом» чи «копія вірна»?

Не секрет, що наприкінці 2017 року в Україні набрали чинності нові процесуальні кодекси. Вказаними змінами також були внесені уточнення до порядку оформлення документів, які подаються до суду.

Так, ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що, за загальним правилом, документи мають подаватися в оригіналі або належним чином завіреній копії. Заявник, який подає документи в копіях, має вказати про наявність у нього або іншої особи оригіналу. Засвідчення вірності копії документа оригіналу здійснюється шляхом проставлення власноручного підпису і дати. Особа має право завіряти копії лише тих документів, оригінали яких знаходяться у неї.

Такі ж вимоги закріплено в ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 91 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічні правила застосовуються і в кримінальному процесі.

01 вересня 2021 року почав діяти Національний стандарт України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163:2020», затверджений наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 № 144. Його положення поширюються на всі без винятку органи державної влади, місцевого самоврядування та юридичних осіб незалежно від форми власності (п. 1.1). Стандарт також містить вимоги до відмітки про засвідчення копій документів (п. 5.26).

Підсумовуючи положення цих нормативних документів, можна зробити висновок, що під час оформлення копій мають бути дотримані три основні правила:

1. Ви можете подавати в суд завірені копії лише тих документів, оригінали яких знаходяться у вас. Посилання на те, що оригінал знаходиться у вашому розпорядженні, є обов’язковим.
2. Якщо оригіналу немає, до суду можна надати незасвідчену ксерокопію чи фотокопію документа з вказівкою про те, у кого знаходиться оригінал.
3. Відмітка має містити наступні реквізити:

• слова – «Згідно з оригіналом»,
• найменування посади,
• особистий підпис,
• власне ім’я та прізвище,
• дата засвідчення,
• відтиск печатки (якщо це обов’язково).

Зразок:

Згідно з оригіналом
Директор підпис Іван ІВАНЕНКО
15.09.2021

З викладеного виходить, що словосполучення «Копія вірна» є неправильним.

Варто відзначити й те, що на сьогодні використання печаток для більшості юридичних осіб обов’язковим не є. Тому відтиск печатки ставиться або у випадках, прямо визначених законодавством, або якщо це передбачено установчими документами юридичної особи або за власною ініціативою.

Крім того, відмітку про засвідчення копії документа дозволяється ставити на лицьовому боці останнього аркуша копії документа, нижче реквізиту «Підпис». Про це йдеться у вже згаданому п. 5.26 ДСТУ 4163:2020.

Пам’ятайте, що ігнорування вказаних правил може призвести до того, що суд надані вами матеріали до уваги не візьме.

Тому перед поданням копій обов’язково перевірте дотримання вимог, про які йдеться у цій статті, а якщо у вас виникли будь-які запитання з цього приводу, ви можете задати їх в коментарях знизу.

Копія документа: порядок завірення та відповідність оригіналу

Що таке копія документа

Визначення поняття копії документа міститься у Правилах організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, ОМС, на підприємствах, в установах і організаціях 1 , затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5.

1 Далі за текстом — Правила № 1000/5.

Так, відповідно до п. 2 глави «Загальні положення» Правил № 1000/5 копія документа — документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках — деяких його зовнішніх ознак.

Тобто копія документа — це точне відтворення оригіналу документа, яке нічим від нього не відрізняється.

Порядок її засвідчення

2 Далі за текстом — Типова інструкція № 55.

Так, відповідно до пп. 1 — 11 глави «Засвідчення копій та витягів службових документів» Правил № 1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.

Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.

Копії документів виготовляються і видаються на вимогу інших установ або громадян з дозволу керівника установи, його заступників або керівника структурного підрозділу установи.

Копія документа повинна відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу і всі його зовнішні ознаки або їх частину.

Залежно від способу виготовлення копії поділяють на факсимільні і вільні.

Факсимільні копії документів виготовляються за допомогою засобів копіювально-розмножувальної техніки, у тому числі багатофункціональних пристроїв, що точно відтворюють усі зовнішні ознаки, художні особливості оформлення реквізитів, їх розташування (включаючи підпис та печатку) або частину їх.

Особистий підпис посадової особи, яка підписала оригінал документа, може бути відсутнім у разі надсилання копій іншим установам або якщо копія вихідного документа залишається у діловодстві установи.

Факсимільні копії документів, що видаються іншим установам і громадянам, а також копії вихідних документів, що залишаються в діловодстві установи, підлягають засвідченню відповідно до пунктів 8, 9 глави «Засвідчення копій та витягів службових документів» Правил № 1000/5.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Сторінки копії документів (за винятком тих, що мають один аркуш) нумеруються і відмітка про засвідчення копії може доповнюватися відміткою «Всього в копії _____ арк.». За рішенням установи або на вимогу установи, якій надається копія документа, допускається засвідчувати копії документів поаркушно.

Пунктами 70 — 72 Типової інструкції № 55 щодо порядку засвідчення копій документів встановлено таке.

Установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, крім випадків створення паперових копій електронних документів, що надійшли до установи через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади, а також у випадках, передбачених цим пунктом.

Відмітка «Копія» проставляється у верхньому правому кутку першої сторінки паперового документа.

Напис про засвідчення паперової копії документа у паперовій формі складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа «Підпис».

Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.

Копія документа повинна відповідати оригіналу.

Отже, копії розпоряджень про надання дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які видаються жителям громади для оформлення права на землю, вважатимуться належним чином засвідченими і, відповідно, матимуть юридичну силу лише в разі наявності відтвореного за допомогою засобів копіювально-розмножувальної техніки особистого підпису посадової особи, яка підписала оригінал розпорядження, тобто голови місцевої адміністрації, та відбитка гербової печатки, якою засвідчений підпис.

Проставлення на місці підпису голови адміністрації та печатки написів про засвідчення копії, а саме «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, що мають бути розташовані нижче реквізиту документа «Підпис», є неприпустимим.

Неправильне засвідчення копій документів позбавляє їх юридичної сили, а відтак унеможливлює позитивне вирішення ОМС клопотань про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі.

За таких обставин дії посадових осіб ОМС з відмови у задоволенні клопотань є цілком обґрунтованими і заснованими на вимогах закону та жодним чином не порушують права громадян.

Виходом з цієї ситуації може стати звернення за офіційними роз’ясненнями щодо правильності завірення копії документів до компетентних органів, які є розробниками Правил № 1000/5, Типової інструкції № 55 (Міністерства юстиції України, Кабінету Міністрів України) або ж оскарження до суду, власне громадянами, неправомірних дій місцевої адміністрації, що призвели до порушення земельних прав громадян.

Вилучення (виїмка) оригіналів службових документів із документаційного та архівного фондів установи має бути тимчасовим(ою) і лише у випадках, передбачених законом (п. 14 глави «Загальні положення» Правил № 1000/5).

Тож видача оригіналів розпоряджень про надання дозволів на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам не передбачена.

ВС пояснив, як правильно завіряти копії документів

Відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Такий висновок зробив ВС в постанові №160/7887/18, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Постанова

8 травня 2019 року м.Київ №160/7887/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого — СМОКОВИЧА М.І.,
суддів: БЕВЗЕНКА В.М., ДАНИЛЕВИЧ Н.А. —

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу за позовом Особи 1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ГУ НП в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019.

І. Обставини справи

1. У жовтні 2018 року Особа 1 звернувся до суду з позовом до ГУ НП в Дніпропетровській області, Полку ПСПОП «Дніпро-1» ГУ НП в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 19.12.2018 позов задовольнив частково.

3. ГУ НП в Дніпропетровській області оскаржило це рішення в апеляційному порядку.

4. Апеляційну скаргу від імені ГУ НП в Дніпропетровській області підписано представником — Особою 4.

5. До матеріалів указаної апеляційної скарги додано копію довіреності від 2.01.2019 №7/103/01-2019, якою ГУ НП в Дніпропетровській області уповноважило Особу 4 представляти інтереси цього управління в усіх судах та оскаржувати судові рішення. Копію довіреності засвідчено начальником ВДЗ ГУ НП в Дніпропетровській області — Особою 5.

6. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.02.2019 повернув зазначену апеляційну скаргу ГУ НП в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2018.

7. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копія вказаної довіреності не є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу.

8. Вказаний висновок серед іншого ґрунтується на

відсутності на вказаній копії напису «Згідно з оригіналом» і відмітки «Копія».

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

9. ГУ НП в Дніпропетровській області, вважаючи рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подало касаційну скаргу.

10. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

ІІІ. Оцінка Верховного Суду

14. Згідно із чч.1, 3 ст.55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

15. Документи, що підтверджують повноваження представників, визначені ст.59 КАС. Згідно із чч.1, 3 цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

16. Відповідно до ч.8 цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

17. Частиною 6 ст.59 КАС передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у встановленому законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

18. Під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності ст.59 КАС слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

19. Серед іншого відповідно до п.8 розд.10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

20. Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

21. Отже, висновок апеляційного суду про недотримання апелянтом вимог ст.59 КАС є правильним, а доводи касаційної скарги у цій частині — безпідставними.

22. Разом з тим суд касаційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявна засвідчена відповідно до наведених нормативних актів копія довіреності від 2.01.2019 №7/103/01-2019, виданої ГУ НП в Дніпропетровській області, якою останнє уповноважило Особу 4 представляти його інтереси й оскаржувати від його імені судові рішення; довіреність дійсна до 31.12.2020.

23. Отже, відсутні підстави вважати, що Особа 4, підписавши апеляційну скаргу від імені ГУ НП в Дніпропетровській області, не мав права її підписувати.

24. У свою чергу, з огляду на приписи пп.15.5 п.15 розд.VII «Перехідні положення» КАС апеляційну скаргу подано, а справу передано до суду апеляційної інстанції за правилами, що діяли до 15.12.2017.

25. Тобто на час вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції мав можливість проаналізувати матеріали адміністративної справи та пересвідчитись у наявності в Особи 4 повноважень на апеляційне оскарження.

26. Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника, вимогам ст.59 КАС слід уникати зайвого формалізму, як-от: констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, незазначення у довіреності повноважень представника на засвідчення копій документів від імені довірителя тощо.

27. Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у ч.1 ст.2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень, особливо під час звернення із заявами (скаргами) у термінових адміністративних справах (§ 2 гл.10 указаного кодексу).

28. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував і дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі п.1 ч.4 ст.298 КАС, що потягнуло за собою порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

29. Таким чином, зважаючи на приписи ст.353 КАС, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення — скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись стст.3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС, ВС

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області задовольнити.

2. Ухвалу 3-го ААС від 27.02.2019 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

ДО УВАГИ АДВОКАТІВ! Копію адвокатського свідоцтва у кримінальному процесі посвідчувати НЕ потрібно (ВС/ККС у справі № 991/4814/20 від 07.10.2020)

Похожие решения

Фабула судового акту: Останнім часом з боку адвокатської спільноти на адресу суддів Вищого антикорупційного суду лунають численні звинувачення щодо істотних порушень прав адвокатів при розгляді справ даним судом, які фактично нівелюють роль адвокатів як захисників.

Так, голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова висловила наступну позицію: «Те, що ми бачимо елементи інквізіційного процесу замість змагального, свідчить про те, що ВАКС не є спеціалізованим судом, а є спеціальним судом, тому що він діє за процедурою, яка не передбачена Конституцією і законом.»

Важко не погодитись із такою позицією керівника органів адвокатського самоврядування України адже прикладів нахабного порушення прав адвокатів з боку ВАКС дуже і дуже багато.

Яскравим прикладом такихх порушень є випадок, який описано у запропонованому до уваги читачів судовому рішенні.

У даній справі адвокатом в інтересах свого підзахисного було подано апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, яку апеляційною палатою ВАКС було повернуто.

Підставами для такого рішення стало те, що скаргу подано особою, яка не має права її подавати, оскільки до неї не було долучено належно завіреної копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю через відсутність на ній напису «Згідно з оригіналом», а також не вказано посади та не поставлено підпису, ініціалів, прізвища особи, яка її завірює, і дати її завірення.

Однак, Касаційний кримінальний суд з такими висновками суддів Вищого антикорупційного суду не погодився і у своїй постанові зазначив наступне.

За положеннями ч. 1 ст. 50 КПК України, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Одночасно відповідно до ч. 2 ст. 50 КПК України встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред`явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.

Наведене свідчить про те, що відсутність на копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю напису «Згідно з оригіналом», посади, підпису, ініціалів, прізвища особи, яка її завірює, і дати її завірення не свідчить про те, що захисник не мав права на подання апеляційної скарги в інтересах свого підзахисного.

ПОСТАНОВА

іменем України

7 жовтня 2020 року

провадження № 51-3096 км 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Стороженка С.О.,

суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,

секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,

захисника Харченка І.Є.,

розглянув касаційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 — адвоката Харченка І.Є. на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2020 року про повернення його апеляційної скарги.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 17 червня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання детектива і застосував до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 , ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі — КК ), запобіжний захід у вигляді застави — 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 095 800 грн.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 22 червня 2020 року повернула апеляційну скаргу захисника Харченка І.Є. на зазначену ухвалу Вищого антикорупційного суду.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі захисник Харченко І.Є.стверджує про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2020 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що апеляційний суд, безпідставно посилаючись на ч. 1 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК ), повернув його апеляційну скаргу, оскільки постановлення такого рішення не передбачено на стадії перевірки ухвали слідчого судді. Ця норма закону може бути застосована до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, визначені частинами 1, 3 ст. 392 КПК , а у разі оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 (ухвали слідчого судді), підлягає застосуванню спеціальна норма — ст. 422 КПК . Також вказує, що апеляційний суд необґрунтовано повернув його скаргу з тих підстав, що до неї не було долучено документи, які підтверджували його повноваження на здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_1 , інтереси якого він захищав і у Вищому антикорупційному суді. Вважає, що цим було порушено його право на справедливий суд та доступ до правосуддя.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_1 — адвокат Харченко І.Є. підтримав свою касаційну скаргу.

Прокурору було належним чином повідомлено про час та місце касаційного розгляду матеріалів кримінального провадження за касаційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 — адвоката Харченка І.Є., проте в судове засідання він не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи. Клопотань про відкладення такого розгляду не надходило.

Мотиви Суду

Статтею 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Відповідно до вимог ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Положеннями ст. 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Проте ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги захисника Харченка І.Є. цим вимогам закону не відповідає.

Як убачається з матеріалів провадження, Вищий антикорупційний суд ухвалою від 17 червня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання детектива і застосував до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, захисник Харченко І.Є. оскаржив її в апеляційному порядку. Для підтвердження своїх повноважень на здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_1 до апеляційної скарги захисник долучив копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правової допомоги.

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

За змістом ст. 24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 396 КПК встановлено, що якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу .

Як передбачено ч. 1 ст. 50 КПК , повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також згідно із ч. 2 ст. 50 КПК встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред`явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.

Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 51-9792 кмо 18 (справа № 648/3629/17).

Повертаючи апеляційну скаргу Харченка І.Є. , апеляційний суд дійшов висновку про те, що її подано особою, яка не має права її подавати, оскільки до неї не було долучено належно завіреної копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю через відсутність на ній напису «Згідно з оригіналом», а також не вказано посади та не поставлено підпису, ініціалів, прізвища особи, яка її завірює, і дати її завірення.

Однак відсутність на копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю цих даних не свідчить про те, що захисник Харченко І.Є. не мав права на подання апеляційної скарги в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 . Крім того, Харченко І.Є. здійснював повноваження захисника цього підозрюваного під час розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу щодо нього у Вищому антикорупційному суді.

Таким чином, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги захисника, апеляційний суд не врахував вимог процесуального закону та дійшов неправильного висновку про наявність підстав для її повернення.

Також у ст. 392 КПК наведено перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, до яких відносяться й ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, порядок перевірки в апеляційному порядку яких визначено спеціальною нормою — ст. 422 КПК .

Отже, Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, касаційна скарга захисника підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції — скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та постановити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433 , 434 , 436 , 438 , 441 , 442 КПК , Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 — адвоката Харченка І.Є. задовольнити.

Ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2020 року про повернення апеляційної скарги захисника Харченка І.Є. скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Порядок виконання рішення суду. Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

Вітаю, пане Міністре! Чи не могли б ви мені відповісти на декілька запитань щодо виконання рішення суду? Маю на руках рішення суду і не знаю, що робити з ним далі.

З повагою, Олександр Рева

Що таке виконавче провадження?

Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження. В Україні рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Який порядок виконання рішення суду у добровільному порядку?

Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішень про стягнення періодичних платежів, виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі — підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Який алгоритм дій у випадку примусового стягнення заборгованості з боржника?

У разі задоволення судом вимог про сплату заборгованості, якщо боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання. Для цього потрібно:

• звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу судового наказу або виконавчого листа;
• написати заяву до державної виконавчої служби або приватного виконавця із проханням примусового стягнення заборгованості із боржника;
• сплатити авансовий внесок до органу ДВС, куди буде подано виконавчий лист або до приватного виконавця;
• подати заяву з копією квитанції про сплату авансового внеску до ДВС або приватного виконавця.

Які строки пред’явлення виконавчих документів?

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання:

• протягом 3-х років , з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а якщо рішення підлягає негайному виконанню — з наступного дня після його прийняття.
• протягом 3-х місяців, якщо мова йде про посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган.
• протягом усього періоду, у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо.

Якщо стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, він має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу.

Що потрібно сплатити за примусове виконання рішення?

Боржник: Виконавчий збір — це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби у розмірі 10 % суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У разі виконання рішення приватним виконавцем стягується основна винагорода, розмір якої становить 10 % стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Стягувач: Авансовий внесок – це кошти, за рахунок яких фінансуються витрати на організацію та проведення виконавчих дій органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем). Розмір авансового внеску становить:

• 2 % від суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (до 41 730 грн );
• 1 мінімальний розмір заробітної плати (4 173 грн) за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову з боржника — фізичної особи та 2 мінімальні розміри заробітної плати (8 346 грн) з боржника — юридичної особи.

Хто звільняється від сплати авансового внеску?

Від сплати авансового внеску звільняються у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби:

• інваліди війни, інваліди I та II груп;
• законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;
• громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, у Законі передбачені рішення суду, за виконання яких авансовий внесок не сплачується, наприклад:

• стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та інші вимоги, що випливають із трудових правовідносин;
• обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних та соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
• відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
• стягнення аліментів, заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
• відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
• виконання рішення Європейського суду з прав людини.

Як отримати присуджені кошти?

Грошові суми, стягнуті з боржника (у томі числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу ДВС чи рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103 , цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Окремо хочу зазначити, що Мін’юст запровадив низку суттєвих новацій, серед яких створення Єдиного реєстру боржників, який ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України: https://erb.minjust.gov.ua .

Крім того, у 2018 році в зазначеному реєстрі відкрито публічні реєстри неплатників аліментів та боржників, які перешкоджають побаченням з дитиною, а також боржників, які мають заборгованість по заробітній платі.

Також, щоб забезпечити громадянам зручний сервіс у сфері примусового виконання судових рішень, ми відкрили чотири «Центри виконання рішень», де громадяни мають можливість подавати документи про примусове виконання рішень та інші документи виконавчого провадження за принципом екстериторіальності в межах відповідної області, отримати відомості з автоматизованої системи виконавчого провадження, перевірити документи на відповідність законодавству, отримати консультацію, швидко та правильно оформити документи, оплатити заборгованість чи авансовий внесок через термінал тощо. Завітати до «Центрів виконання рішень» можна за адресами:

м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 2;

м. Сєвєродонецьк, вул.Федоренка,10;

м. Суми, вул. Петропавлівська, 75;

Источники:

Порядок завірення копій документів для суду

http://i.factor.ua/ukr/journals/ms/2020/february/issue-2/1/article-106919.html

http://advokatrada.cn.ua/%D0%B2%D1%81-%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%8F%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%8F%D1%82%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96/

http://protocol.ua/ru/vs_kks_do_uvagi_advokativ_kopiyu_advokatskogo/

http://kyivobljust.gov.ua/news/direction/poryadok-vikonannya-rishennya-sudu-konsultue-ministr-yustitsii-ukraini-pavlo-petrenko