Як знайти рішення суду про розірвання шлюбу

Розірвання шлюбу у судовому порядку

У випадках коли дружина та чоловік мають різні погляди на шлюб та сім’ю, ведення домашнього господарства і при цьому не бажають подальшого подружнього життя (або хоча б один з подружжя), відповідно до законодавства у встановленому порядку шлюб може бути розірваний. Законодавством України передбачена можливість розірвання шлюбу судом в порядку окремого та позовного провадження.

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя яке має дітей, можливий розгляд справи в порядку окремого провадження, що істотно полегшує процедуру розлучення і звільняє подружжя від необхідності багаторазового відвідування суду. Спільно із заявою про розірвання шлюбу в суд обов’язково подається письмовий договір про те, з ким із батьків будуть проживати діти після розлучення, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя і вихованні братиме мати або батько, який проживає окремо. Крім того, в договорі між дружиною і чоловіком можна прописати обов’язок того з батьків, з ким залишаться діти, не перешкоджати другому в реалізації своїх батьківських прав та обов’язків щодо дітей.

Варто зазначити, діти, які досягли чотирнадцятирічного віку, мають право самостійно визначати своє місце проживання після розірвання батьками шлюбу.

Після подачі позовної заяви про розірвання шлюбу, суд може надати строк для примирення подружжя. Суд визначає його з урахуванням думки обох подружжя, наявності неповнолітніх дітей, інших обставин справи. Якщо у визначений судом строк примирення між сторонами не відбулось суд розглядає справу і приймає рішення по суті.

Подружжя, яке не має дітей, має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу, не звертаючись до суду. У разі, якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.

У цьому випадку реєстрація розірвання шлюбу і видача подружжю відповідного свідоцтва провадиться після закінчення одного місяця з дня подачі подружжям заяви.

Відповідно до статті 275 Цивільного процесуального кодексу України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Коли між подружжям не досягнуто згоди щодо порядку розірвання шлюбу ( не згідний на розірвання шлюбу чоловік або дружина),з позовом про розірвання шлюбу може звернутись як дружина так і чоловік.

Разом з позовною заявою про розірвання шлюбу потрібно подати ряд документів у двох примірниках, а саме:

• копія свідоцтва про народження дитини,
• квитанція про оплату судового збору,
• оригінал свідоцтва про шлюб,
• копія паспорта позивача,
• копія ідентифікаційного коду позивача.

В позовній заяві позивач вказує об”єктивні обставини та причини розірвання шлюбу. Заява має відповідати нормам законодавства.

Вартість судового збору становить 40 відсотків від прожиткового мінімуму доходів громадян, а саме 908 грн. Судовий збір сплачує особа, яка звернулась до суду з даним позовом.

Позовні заяви про розірвання шлюбу подаються до суду за місцем проживання відповідача. Виняток становлять позови, якщо під їх опікою знаходяться малолітні або неповнолітні діти, а також коли цього вимагає стан здоров’я заявника або інші поважні причини.

Рішення суду про розірвання шлюбу вступає в законну силу після тридцяти днів з дня його винесення, або після тридцяти днів з дня отримання такого рішення особою,у випадку коли винесено заочне рішення.

Розірвання шлюбу між подружжям не можливе у випадку, коли дружина вагітна, або до досягнення дитиною одного року. Розлучитися з вагітною дружиною або при наявності дітей до 1 року можна у разі, коли відомості про чоловіка як батька дитини виключено із свідоцтва про народження дитини, визнання дитини іншим чоловіком.

Запрацювали нові правила перетину кордону України: що змінилося

BizReview

Якщо з якихось причин обоє не можуть існувати разом, або це суперечить одній з сторін, є сенс почати тривалий шлюборозлучний процес або вирішити все полюбовно. Якщо «викурити трубку миру» у подружжя все ж не виходить, єдиний вихід – вирішувати проблему через суд. Згідно з чинним сімейним кодексом, підсумком подібних з’ясувань відносин буде розлучення. При цьому по закінченні процесу обидві сторони отримують рішення суду про розірвання шлюбу. На що схожий цей документ? Як і де його можна отримати? Для чого він потрібен? І зможе замінити його свідоцтво про розлучення, що видається в Загсі?

Важливі моменти після шлюборозлучного процесу

Рішення суду про розірвання шлюбу – це найважливіший і один з основних документів, який підтверджує факт розлучення. Саме на підставі нього сімейні відносини подружжя вважаються закінченими і розірваними. Він надрукований на паперовому носії та містить всі необхідні підписи, одна з яких належить судді.

Другим за значенням документом прийнято вважати свідоцтво про розірвання шлюбу. Після рішення суду його можна отримати в Рагсі. Однак цей документ видається лише на підставі попереднього. Тобто без оригіналу або дубліката документа про рішення суду його отримати нереально. Отже, замінити вищезгаданий документ свідоцтво ні в якому разі не може. Це все лише додаткова виписка з Рагсу, що підтверджує той факт, що колишнє подружжя викреслені з запису актів громадянського стану.

Яка інформація присутня в рішенні суду?

Як ми вже говорили раніше, рішення суду про розірвання шлюбу це не просто класична виписка з відповідного журналу записів, а справжній документ. Отже, в ньому присутні такі дані:

• Назва, номер і число складання документа.
• Найменування судового представництва влади, куди подано заяву про можливе розлучення.
• Контактні дані всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді (включаючи самих подружжя, можливих свідків, родичів та інших осіб).
• Прізвище та контактні дані про суддю, який розглядається справа.
• Коротка інформація про самому процесі (вказується причина звернення, можливі складнощі, що виникли в ході розгляду, свідчення, зустрічні позови та багато іншого).
• Стаття, яка є підставою для розірвання шлюбу і підтверджує правильність рішення судді.
• Кінцева мета судового засідання (наприклад, це може бути поділ спільного майна, позбавлення батьківських прав одного з батьків тощо).
• Строки, протягом яких незадоволена сторона має право подати запит на апеляцію і оскаржити остаточне рішення суду.

За підсумком шлюборозлучного процесу обом подружжю видається рішення суду про розірвання шлюбу.

Коли документ може набути чинності?

Як правило, документ, що підтверджує факт розірвання шлюбу, набирає чинності лише через певний час. За словами юристів, достатньо, щоб з моменту оголошення вердикту судді минув рівно місяць. І тільки після закінчення цього терміну документ вступає в свою повну силу. Але тільки за умови, якщо обидві сторони виявилися задоволеними результатом і не захотіли оскаржувати рішення суду про розірвання шлюбу. Зразок даного документа зазвичай є прекрасним доказом факту обопільної згоди з боку колишніх подружжя.

Якщо ж одна із сторін подала на апеляцію, то підтвердження факту розлучення фактично відкладеться до повного закінчення вторинного розгляду.

Що таке заочно прийняте рішення суду?

Вважається, що за певних обставин суд може ухвалити заочне рішення про розлучення. Таке явище можливе в наступних випадках:

• Якщо відповідач не з’явився в суд з неповажної причини, але був обізнаний особисто про день засідання.
• Якщо відповідач не написав заяву про розгляд його справи без особистої присутності.

Скільки часу займає оскарження заочного звернення?

Але оскільки рішення суду в даному випадку буде також заочним, вона не вступить в силу після закінчення 10 днів з моменту оголошення вердикту. Саме стільки часу знадобиться відповідачу, щоб оскаржити заочне рішення суду, яке його не влаштовує по тим або іншим причинам. Саме ж заяву з проханням про апеляції розглядається представниками суду протягом 15 робочих днів. Потім, суд приймає рішення схвалити або відхилити.

Складно отримати рішення суду про розірвання шлюбу?

До того моменту доки не мине місяць, отримати документ просто не можливо. Це і зрозуміло, адже незгодна сторона має право оскаржити рішення суду. Наприклад, якщо її не влаштував не сам факт розлучення, а принцип поділу майна та інші нюанси. Таким чином, незгодних особа подає апеляцію, щоб оскаржити рішення, пов’язаного з розділом загальних особистих речей, нажитих в шлюбі. Отже, процес видачі документа ще затягнеться на невизначений термін.

Але оскільки розгляд все ж мало місце бути, обоє отримають не оригінальне рішення суду у справі про розірвання шлюбу, а його копії. По закінченні місяця, якщо обидві сторони будуть задоволені результатом результату подій, суд видає оригінали (обов’язково у двох примірниках) документа тепер вже колишньому чоловікові і його дружині.

Отримавши це підтвердження та виписку з Рагсу, обидві сторони офіційно вважаються розлученими та має право вступати в нові сімейні стосунки з іншими людьми. Але де отримати рішення суду про розірвання шлюбу, якщо з якоїсь причини одна зі сторін не змогла бути присутньою на шлюборозлучному процесі?

Що робити, якщо вам необхідно постанову суду?

Дуже часто бувають такі випадки, коли з якихось причин чоловіка або колишній чоловік не можуть приїхати в суд. І, звичайно, на руках у них не залишається ніякого підтвердження факту розлучення. Так, за словами деяких громадян, їм не вдалося приїхати в суд. А після вступу в силу рішення суду їм дісталося лише свідоцтво про розірвання шлюбу за рішенням суду і то, не оригінал (так як він видається при наявності самої постанови суду), а його копія. Іншими словами, підтвердити своє розлучення вони ніяк не можуть.

Зі слів юристів та на підставі статті 214 ЦПК РФ, копія рішення суду надсилається в межах п’яти робочих днів після винесення остаточного вердикту. В даному випадку маються на увазі зацікавлені осіб, з яких-небудь причин не були присутні в суді. Однак, якщо за певних обставин на вашу пошту так і не прийшла копія документа, необхідно виконати наступні дії:

• Уточнити контактні дані судді (Ф. В. О).
• Дізнатися номер справи та дату закінчення суду.
• Написати заяву на ім’я судді з проханням надіслати на вашу поштову адресу копію рішення суду.
• Відправитися на пошту і позначити лист як «Замовне з повідомленням».
• Вкласти в конверт (разом з заявою) копії свого паспорта та свідоцтва про шлюб.
• Відправити лист.

Детальну інформацію щодо судді, номер справи та інші відомості можна дізнатися у чоловіка або чоловіка, присутнього на засіданні і отримав свою копію рішення суду. Або ті ж дані можна дізнатися при особистому візиті до канцелярії суду або додзвонившись до помічника або секретаря судді.

За підсумками відправленого листа вам буде дана відповідь. Як правило, він приходить швидко (в межах 5-7 робочих днів). А вже після отримання цієї копії, яка до речі, також буде завірена печаткою, як і оригінал, можна сміливо вирушати в ЗАГС для отримання свого примірника свідоцтва про розірвання шлюбу. Хоча, якщо у вас є ця копія, вона ж і є основним документом, зовсім не обов’язково вирушати за свідченням в ЗАГС.

Які відомості зазначені у свідоцтві про розлучення?

Свідоцтво про розірвання шлюбу після рішення суду за бажанням може бути просто виписано, як класичний документ, або роздруковане на симпатичному глянсовому бланку. Як правило, він виконаний в стандартній формі, встановленій законом. В даному документі не описуються деталі і причини шлюборозлучного процесу, а констатується сам факт розставання подружжя. Тому в ньому вказуються контактні дані колишнього чоловіка і дружини, фіксується факт розлучення, а також вказується номер запису у відповідній актовій книзі Загсу. В кінці документа ставиться дата та назва органу, що видав свідоцтво.

Тепер ви маєте уявлення про те, як отримати рішення суду про розірвання шлюбу, якщо з якоїсь причини хтось з вас не був присутній на засіданні. Як бачите, вирішити проблему зовсім нескладно і цілком реально. Було б бажання.

Розірвання шлюбу: як правильно оформити розлучення

26 листопада 2019, 10:35

Розірвання шлюбу, відповідно до ст. 49 Цивільногго кодексу підлягає державній реєстрації та є актом цивільного стану, який вноситься до Державного реєстру актів цивільного стану. Існує декілька способів розірвати шлюб. Вибір конкретного залежить від обставин, таких як наявність дітей та спору між подружжям про те, хто буде піклуватись про дитину.

Розлучення через РАЦС

Подружжя, яке не має дітей, має право подати до РАЦС заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву, то її, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Строк розгляду такої заяви — 1 місяць (ст. 106 Сімейного кодексу).

Розлучення із поданням заяви до суду

Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Такий договір має бути нотаріально посвідчений. Строк розгляду заяви судом — 1 місяць (ст. 109 СК). Після цього суд направляє рішення до РАЦС для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. При цьому датою розірвання шлюбу буде вважатись дата набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Подання такої заяви у 2019 році коштує 768,4 грн.

Розлучення через подання позову до суду

Один із подружжя може подати до суду позов про розірвання шлюбу, але не під час вагітності дружини або одного року після народження дитини. Виключення становлять випадки, коли один із подружжя кримінальне правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини або якщо батьківство буде визнане іншою особою.

Подання такої заяви у 2019 році коштує 768,4 грн.

Розірвання шлюбу, відповідно до ст. 295 ЦК, є підставою для зміни прізвища. Проте за бажанням особа може і не змінювати прізвище. Окрема процедура при розлученні — поділ майна, проте подружжя можуть її уникнути, якщо між ними немає спору з цього приводу.

Знайти юриста, який складе позовну заяву і допоможе зібрати пакет всіх необхідних документів можна в новому сервісі від компанії ЛІГА:ЗАКОН — Національному професійному юридичному каталозі Liga:BOOK!

Яке майно вважається спільним?

Майно, набуте подружжям у шлюбі, відповідно до ст. 368 ЦК, є їхньою спільною сумісною власністю, тобто без виділення часток власності кожного з подружжя.

При цьому, майно вважається спільним незалежно від того, що один з подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (ст. 60 СК).

Так, спільним майном подружжя вважаються:

— гроші одержані від договору, який в інтересах сім’ї підписав один з подружжя та інше будь-яке майно.

Не вважається спільним тільки те майно, яке один з подружжя набув у спадщину, або за договором дарування, або речі індивідуального користування.

Як відбувається поділ майна при розлученні?

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, проте вже колишні дружина та чоловік мають право на його поділ (ст. 67 СК).

При розлученні, відповідно до ст. 69 СК, майно ділиться за взаємною згодою, а договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, цей спір може бути вирішений судом.

Судовий збір за подання такої заяви складає 1% від ціни позову, але не менше 768,4 та не більше 5763 грн (у 2019 році).

При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Так, відповідно до ст. 70 СК, частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

За замовчуванням, згідно з ч. 2 ст. 370 ЦК, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не передбачено шлюбним договором або домовленістю між ними.

Якщо річ неподільна, наприклад, це автомобіль, один із співвласників має право на грошову компенсацію своєї частки іншим з подружжя (ст. 364 ЦК). Проте таке правило працює тільки за умови обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації. Це, відповідно до ст. 71 СК стосується такої власності, як житлові будинки, квартири, земельні ділянки, а також, відповідно до позиції ВСУ у рішенні від 18.01.2017 по справі № 6-2565цс16, й автомобілі.

Cудові рішення за цією тематикою ви можете знайти у системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ в VERDICTUM можна за посиланням.

Так, неподільні речі дістаються одному з подружжя, при цьому другий отримає від нього грошову компенсацію своєї частки цього майна. Суд приймає рішення про присудження грошової компенсації лише після попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Строк, протягом якого можна подати позов про поділ майна спільної сумісної власності подружжя — 3 роки з дня розірвання шлюбу.

Утримання та аліменти

За домовленістю між подружжям утримання надається у грошові або натуральній формі, сплачується щомісячно. Аліменти присуджуються за рішенням суду, або ж сторони можуть укласти нотаріально посвідчений договір про надання утримання. Розмір виплат залежить від розміру доходу другого з подружжя або ж у твердій грошовій сумі. Законом визначено перелік видів доходів, які враховуються при призначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків та інших осіб.

Особа має право на утримання (аліменти) у випадках, перелічених у ст. 76, 84, 86, 88 СК:

— якщо один з подружжя до припинення шлюбу мав право на утримання або став непрацездатним протягом року від дня розірвання шлюбу;

— якщо колишня жінка або чоловік стали особою з інвалідністю після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, а така інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу;

— якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п’ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років;

— якщо у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду;

— якщо є один з подружжя працездатним, але потребує матеріальної допомоги і колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу (особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом);

— колишня дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на аліменти припиняється, в разі припинення вагітності, в разі народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини і виключення відомостей про чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини.

— колишній чоловік має право на утримання від дружини до досягнення дитиною трьох років (а якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, чоловік, з яким проживає дитина — до досягнення дитиною шести років), якщо їхня спільна дитина проживає з чоловіком (право припиняється, якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.);

— якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом, — не мають права на утримання.

Читайте також:

Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі важливих змін для бізнесу в Україні, а також на розсилку та отримуйте щотижневий дайджест найважливіших ділових новин!

На Платформі ЛІГА:ЗАКОН з’явився новий сервіс — Національний юридичний каталог України Liga:BOOK. Сервіс створений для юристів, а також для тих, хто хоче скористатися юридичними послугами.

Розірвання шлюбу

На сьогоднішній день, статистика розлучень в Україні показує досить високі цифри. Від 60 до 90 відсотків шлюбів розпадаються вже в перші п’ять років. Зазвичай, це шлюби між молодими людьми, які часто не знають, через які юридичні процедури потрібно пройти, як відстояти свої інтереси і зробити все правильно. Тому, якщо ви збираєтесь розірвати свій шлюб, найкращим рішенням для вас буде звернутись по допомогу до професіоналів. Адвокатське об’єднання «Бачинський та партнери» пропонує вам свої послуги. Ми допоможемо вам правильно розірвати шлюб та захистити свої інтереси під час цього процесу.

Розірвати шлюб в Україні можна двома шляхами: через суд або через РАЦС. Те, яким саме способом має розлучатись конкретне подружжя, визначається тим, чи є у них неповнолітні діти. Пари з дітьми, які не досягли вісімнадцяти років, можуть розірвати свій шлюб тільки у судовому порядку.

Як розлучитись через РАЦС

Розлучитись через орган реєстрації актів цивільного стану, або, скорочено, РАЦС, можуть лише ті подружжя, у яких немає дітей. Крім цього, в даному випадку подружжя має подавати заяву на розлучення разом. Якщо ж хтось із них не може бути присутнім при подачі заяви, і на це він має поважні причини, можна попередньо завірити документ у нотаріуса, а потім довірити його подачу в РАЦС другому з подружжя.

Існують окремі випадки, коли для того, щоб розірвати шлюб, не потрібен підпис другого з подружжя. Це ситуації, коли суд визнав другого з подружжя недієздатним або безвісно відсутнім. Раніше до цієї ж категорії відносились випадки, коли другого із подружжя засудили до позбавлення волі більше ніж на три роки. Однак з 2010-го року це більше не є підставою для того, щоб подавати заяву одноособово.

Багато хто із людей, які переїхали на постійне проживання в іншу країну і залишили свого чоловіка або дружину в Україні, хвилюються, чи не може той із подружжя, хто залишився тут провести процедуру розлучення без його згоди. Однак, в такій ситуації можна бути спокійним – розлучитись з дієздатною людиною, місце перебування якої відоме, без її згоди неможливо ні за яких умов.

Якщо ви розлучаєтесь через РАЦС, то цьому процесу не заважатиме наявність у вас майнових претензій одне до одного. Їх ви зможете потім окремо вирішити самостійно, або через суд.

Етапи розлучення через РАЦС

Порядок розірвання шлюбу через РАЦС надзвичайно простий і швидкий. Це зумовлено тим, що, на відміну від суддів, працівники даного органу не мають докладати усіх зусиль, щоб примирити подружжя. Однак і в цьому випадку вам прийдеться проти через декілька юридичних процедур. Першою з них буде збір пакету необхідних документів для розлучення . Ось їх перелік:

• Паспорти обох із подружжя;
• Свідоцтво про шлюб.

Після того, як ви зберете ці документи на розлучення , потрібно віднести їх у відділення РАЦСу за місцем проживання. Якщо у вас різна прописка – тоді не має значення, за чиєю подавати заяву. Варто попередньо записатись до інспектора, оскільки, якщо цього не зробити, є ризик довгий час пробути в черзі. В наш час можна записатись як зателефонувавши до РАЦСу, так і через інтернет, на сайті цього органу.

Потрапивши до інспектора, вам потрібно буде дати йому свої документи. Він видасть вам реквізити, за якими потрібно буде сплатити держмито, а потім принести квитанції про це. Коли все буде оплачено, інспектор внесевідомості в реєстр та роздрукує заяву, котру вам потрібно буде підписати. Заяву інспектор складає самостійно. Після того, як ви її підпишете, має пройти місяць, після чого вам потрібно буде прийти до РАЦСу ще раз і офіційно зареєструвати розірвання шлюбу . Цей період потрібен для того, щоб подружжя мало можливість помиритись, змінити своє рішення та відкликати заяву.

Якщо ви не можете прийти в РАЦС в потрібний день, з поважних причин, вам потрібно буде повідомити про це завчасно і перенести дату реєстрації. Якщо ви не з’явитесь до інспектора протягом трьох місяців з дня, коли ви подали заяву, і не повідомите його про причини цього, ваша заява буде вважатись недійсною, а отже, вам потрібно буде починати все спочатку. Раніше при розлученні, як і при шлюбі, працівники РАЦСу ставили заявникам штампи в паспорт, однак цю процедуру було скасовано у жовтні 2016-го року.

Вартість розлучення у РАЦСі

Розлучення через РАЦС, на відміну від розірвання шлюбу в судовому порядку , не передбачає судових зборів. Однак вам все одно потрібно буде сплатити державне мито. Воно складає половину неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (тобто 8 грн 50 коп). Якщо ж ви подаєте заяву без участі другого з подружжя (вище описані ситуації, в яких це можливо), то мито буде меншим – 0,3 неоподатковуваного мінімуму (тобто 5 грн 10 коп).

Окрім державного мита, вам потрібно буде заплатити за складання заяви. Ціна цієї послуги може бути різною. Вона залежить від області, в якій знаходиться дане відділення РАЦСу, а крім цього може змінюватись з часом.

Також РАЦСи можуть надавати платні консультації відвідувачам. Їх ціна відрізняється залежно від області. Однак надавати платну консультацію співробітники РАЦСу можуть лише в тому випадку, якщо ви напишете відповідну заяву, а вони перед цим попередять вас про ціну. Тому будьте уважні, підписуючи документи.

Потрібно також врахувати, що інспектор зобов’язаний пояснити вам, які наслідки принесе розлучення, а також що буде, якщо ви вкажете хибні дані. Надання цієї інформації входить в його прямі обов’язки і він не може вимагати за це додаткової плати.

Порядок розлучення через суд

Процес розлучення у суді значно складніший за розірвання шлюбу у РАЦСі. Однак лише він підходить для тих пар, у яких є неповнолітні діти. Існує два варіанти розлучення через суд:

• Мирний – коли подружжя подає спільну заяву і не має претензій одне до одного. В такому випадку суду потрібно лише затвердити сам факт розірвання шлюбу;
• Конфліктний – коли сторони не можуть узгодити певні питання, наприклад, з ким житимуть діти, як потрібно поділити спільне майно, тощо. В такому випадку, заяву подає один із подружжя.

Порядок розлучення мирним шляхом

Якщо подружжя домовилось між собою щодо усіх питань, і сторони не мають претензій одне до одного, вони можуть подати спільну заяву у суд, щоб розлучитись. Зразок такої заяви можна знайти в Інтернеті, або попросити на місці. До заяви вам потрібно буде додати договір, в якому ви узгоджуєте, з ким житимуть діти та як буде займатись їх вихованням той із подружжя, хто житиме окремо. Зверніть увагу, що діти, старші чотирнадцяти років, мають право самостійно обирати, з ким із батьків проживатимуть.

Також, при бажанні, можна додати до заяви договір щодо аліментів. Його потрібно завірити у нотаріуса. Такий договір рівноцінний рішенню суду про виплату аліментів, і заборгованість за ним також може стягуватись примусово, на основі виконавчого запису нотаріуса.

Розлучатись за спільною згодою значно дешевше, ніж в позовному порядку. В 2017-му році судовий збір при спільному зверненні становить 320 грн.

Так само, як і у випадку з розлученням через РАЦС, необхідно буде зачекати місяць з моменту подачі заяви, до того, як суд почне провадження і ухвалить розірвання шлюбу.

Окрім самої заяви та договорів, про які було сказано вище, вам потрібно буде подати в суд деякі документи. Ось їх перелік:

• Свідоцтво про шлюб;
• Копії свідоцтв про народження усіх неповнолітніх дітей;
• Квитанції про те, що ви сплатили судовий збір.

Якщо ви розлучаєтесь мирно, вам не потрібно заявляти про свої підстави для розірвання шлюбу . В такому випадку суд не буде намагатись примирити подружжя.

Розлучення в позовному порядку

Якщо ж ви не можете дійти згоди з другою стороною, єдиний вихід для вас – подати позовну заяву. Це вийде вдвічі дорожче, ніж при мирному розлученні – судовий збір становить 640 грн. Існують також два випадки, в яких розлучитися в позовному порядку неможливо:

• Коли дружина вагітна;
• Коли у вас є дитина віком до одного року.

В обох випадках не має значення, хто подає заяву, чоловік чи дружина, суд її не задовольнить. Єдиним виключенням, при якому розлучитись в позовному порядку можна навіть в одному з цих випадків – це коли один із подружжя вчинив злочин щодо іншого або дитини.

Якщо ви вирішили розлучатися у позовному порядку, варто подавати в заяві лише вимогу розірвати шлюб, а питання щодо майна, аліментів та проживання з дітьми краще вирішувати пізніше за окремими заявами. Таким чином ви зможете зекономити час і гроші. Якщо ви подасте лише вимогу про розлучення, справу вирішать за декілька засідань. Якщо ж ви вирішите одночасно розглядати і суперечки щодо дітей та майна, справа може затягнутись на кілька років. І весь цей час ваш шлюб усе ще буде дійсним. Крім цього, за розгляд справи про поділ майна вам потрібно буде заплатити державі один відсоток його вартості.

Подавати заяву потрібно за місцем проживання другого з подружжя. Однак, якщо ви живете з неповнолітніми дітьми, або за станом здоров’я вам важко добиратись туди, можна подати заяву за своїм місцем проживання.

В позовній заяві, на відміну від спільної, потрібно обов’язково вказати причини розірвання шлюбу . Не обов’язково вдаватись у цьому пункті в подробиці. Достатньо буде описати причини в загальних рисах. Як і в минулому випадку, зразок такої заяви ви зможете відшукати в мережі, або попросити на місці.

Суд зобов’язаний давати вам час на примирення. Тому, варто вказати у заяві, що ваше рішення є остаточним. Тоді розлучення займе менше часу.

Документи для розлучення в позовному порядку

Для того, щоб розірвати шлюб у позовному порядку, вам потрібно буде додати до заяви пакет документів. Ось їх список:

• Копія самої заяви (для того, щоб надіслати її відповідачу);
• Свідоцтво про шлюб і його копія;
• По дві копії свідоцтва про народження кожного з неповнолітніх дітей;
• Копії вашого паспорту та ідентифікаційного коду;
• Квитанції про оплату судових зборів;
• Документи, які підтверджують вашу правову позицію.

На останньому пункті варто зупинитись докладніше. До нього відносяться усі папери, які підтверджують названі вами підстави для розірвання шлюбу , а також показують, наприклад, з ким в даний момент проживають діти, хто їх забезпечує, тощо.

Процедура розлучення

Процедура розлучення в Україні часто може бути досить важкою. Не кожен може відстояти в суді свої інтереси. Тому законодавство дає кожній людині можливість обрати собі захисника. Однак, у випадку з процесом розлучення судді інколи можуть виступати проти такого рішення. В деяких випадках, вони можуть категорично виступати проти представництва в суді за цим питанням. Аргументують вони свою позицію, посилаючись на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 21-го листопада 2007-го року, яка вимагає особистої присутності кожного з подружжя на суді. Однак варто розуміти, що дана постанова має лише рекомендаційний характер, тому, незважаючи на неї, кожен має право скористатись послугами адвоката.

Однак, щоб уникнути ситуації, коли вашу заяву не приймуть, або перенесуть судове засідання через вашу відсутність, потрібно зробити декілька кроків. По-перше, підписувати заяву варто самостійно. По-друге, потрібно з самого початку подати клопотання про те, щоб суд проходив без вашої безпосередньої участі.

Навіть в тому випадку, якщо у вас не вийде повністю перекласти свій захист на плечі професіонала і суд забажає вашої особистої присутності, скористатись послугами хорошого адвоката усе-таки варто. Лише досвідчений спеціаліст зможе розробити правильну тактику і пояснити вам, що краще говорити в суді, а про що варто промовчати; які докази потрібно використовувати, щоб добитися вигідних вам умов розлучення , тощо.

Як відстояти свої інтереси під час розірвання шлюбу

Як вже було написано вище, часто буває важко захистити свої інтереси у процесі розлучення. Тому, якщо ви збираєтесь розірвати шлюб, варто знайти хорошого адвоката. Саме від вміння юристів в першу чергу залежить, хто із подружжя доб’ється свого під час розірвання шлюбу. Особливо це стосується суперечок щодо майна, аліментів і права проживання з дитиною.

Адвокатське об’єднання «Бачинський та партнери» пропонує вам свої послуги. У нас за плечима багато років досвіду роботи зі справами, які стосуються розлучень і пов’язаних з ними клопотів. Наші працівники – найкращі в своїй справі. Вони з радістю допоможуть вам отримати якомога вигідніші для вас умови під час розлучення. Звертайтесь до нас, ми допоможемо вам відстояти ваші інтереси при розлученні!

Розлучення: чи подавати до суду оригінал свідоцтва про шлюб?

Ганна Гаро, сімейний адвокат, кандидат юридичних наук, Голова Комітету з сімейного права НААУ, керівник Центру сімейного права ВША НААУ.

Марія Бабішена, помічник адвоката.

За 10 років адвокатської практики постійно стикаємося з тим, що деякі суди/судді не відкривають провадження у справах про розірвання шлюбу, оскільки до заяви не додано оригінал свідоцтва про шлюб. Можна апелювати, але надаємо, бо для клієнта важливі строки, але кожного разу питаємо суддю на засіданні «чому так?».

І чуємо у відповідь: « Щоб недобросовісна сторона не використала його під час судового процесу, який може тривати рік і більше».

Ну так, якщо сторона ще не розлучилась, то має право використовувати свідоцтво про шлюб.

«Але головне, – каже суддя, – щоб на руках у сторін не було одночасно два взаємосуперечливих документа – свідоцтво про шлюб та рішення суду про його розірвання, коли в одній ситуації вигідно бути розлученим/ою, а в іншому – одруженим/ою».

Так, згодні, можуть бути й такі ситуації, особливо при нотаріальному посвідченні правочинів, але ж нотаріус зобов’язаний перевіряти реєстрацію шлюбу чи його розірвання у Державному реєстрі актів цивільного стану, до якого нотаріуси мають доступ.

То чи потрібно додавати до заяви про розірвання шлюбу оригінал свідоцтва про шлюб? Давайте розберемося разом.

Справи про розірвання шлюбу у судовому порядку розглядаються в порядку цивільного судочинства. У разі наявності спору між подружжям щодо розірвання шлюбу – у позовному провадженні, а якщо розірвання шлюбу відбувається за спільною заявою подружжя, яке має дітей або за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі – в окремому провадження .

Цивільний процесуальний кодекс не містить чіткого переліку доказів, які потрібно додати до заяви про розірвання шлюбу. Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Виходить, що для розірвання шлюбу до суду треба надати докази на підтвердження осіб сторін, наявності дитини та факту реєстрації шлюбу. Тобто в кожному окремому випадку може бути свій перелік доказів.

Як бачимо, прямої вказівки на необхідність подання саме оригіналу відповідного документа чинне законодавство не містить.

Що каже судова практика?

Як це часто буває, судова практика не дає однозначної відповіді на це питання. Однак, переважно питання необхідності подання оригіналу свідоцтва про шлюб виникає на рівні судів першої інстанції.

Так, в ухвалі від 30 вересня 2019 року у справі № 522/16329/19 суддя Приморського районного суду міста Одеси зазначив:

« Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку. Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду з заявою про розірвання шлюбу, повинен надати суду оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, однак у матеріалах, доданих до позову, оригінал даного свідоцтва відсутній і позивач не вказує в позовній заяві, де саме перебуває оригінал свідоцтва про шлюб і що він буде наданий у судовому засіданні, будь-які клопотання з цього приводу відсутні.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.175,177 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки заяви (до позовної заяви не додано оригінал свідоцтва про шлюб) ».

Недоліком заяви, в даному випадку, скоріше варто було б вказати те, що позивач не зазначив щодо наявності у нього оригіналу доказу (свідоцтва про шлюб), як того вимагає ст. 175 ЦПК України. Проте, суд акцентував саме на потребі надати оригінал такого документу.

Іншої позиції притримуються значна частина судів апеляційної інстанції. Так, до прикладу, Полтавський апеляційний суд у справі №526/1108/20, вказав, що:

« Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не додано оригінал свідоцтва про шлюб, надання якого є обов`язковою умовою при подачі позову про розірвання шлюбу є необґрунтованим , виходячи з наступного.

У п.4 постанови Пленуму Верховного суду України від 21.02.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що до заяви про розірвання шлюбу додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

Згідно ст.175 ЦПК України свідоцтво про шлюб є одним із доказів, який підтверджує факт укладення шлюбу.

Так, при подачі позовної заяви до суду позивачем на підтвердження укладення шлюбу з відповідачем були надані копії паспортів як позивача так і відповідача, в яких міститься інформація (штамп) про укладення шлюбу.

Крім того, суд не позбавлений можливості витребувати оригінал свідоцтва про шлюб в подальшому при розгляді справи.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

За змістом ст.ст.13, 175 ЦПК України позивач (заявник) на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини, а тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні заяви залишати її без руху та повертати заявнику.

Крім того, на стадії пред`явлення позовної заяви, вирішення питання про наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі, суд першої інстанції перевіряє відповідність позовної заяви вимогам статті 175 ЦПК України, тобто перевіряє передумови права на пред`явлення позову особи та дотримання порядку її подання, та не вправі уточнювати, пропонувати позивачу надати (зазначити) докази, які на думку суду повинні відповідати за позовом.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що місцевим судом питання про повернення позовної заяви ОСОБА_1 вирішено з порушення встановленого порядку ».

Іноді суди першої інстанції також проявляють надмірний формалізм, вимагаючи від позивача надати оригінал свідоцтва про шлюб навіть якщо у останнього відсутній такий документ, про що він повідомив суд.

Так, у справі №454/3934/20, що перебувала у провадженні Сокальського районного суду Львівської області та Львівського апеляційного суду, суд апеляційної інстанції вказав:

« З матеріалів справи убачається, що ухвалою судді Сокальського районного суду Львівської області від 27 листопада 2020 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та надано позивачу строк до п`яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліку, а саме надання оригіналу свідоцтва про шлюб.

Ухвалою судді Сокальського районного суду Львівської області від 22 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1.

Аналіз змісту позовної заяви дає підстави стверджувати, що у ній міститься клопотання позивача про витребування від відповідача оригіналу свідоцтва про шлюб, оскільки таке знаходиться у неї і вона відмовляється надати його позивачу (а.с. 4).

Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її заявнику, без вирішення заявленого позивачем клопотання про витребування оригіналу доказу, суд першої інстанції проявив надмірний формалізм , який у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушує права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 цієї Конвенції.

Відтак, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, обмежує права позивача та перешкоджає йому у доступі до правосуддя ».

Отже, суди, вказуючи на необхідність додавати до позову/заяви про розірвання шлюбу оригінал свідоцтва про шлюб, зазвичай посилаються на положення п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», який визначає:

« Оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК».

Однак, відповідні положення Постанови Пленуму Верховного суду України відповідали нормам цивільного процесуального законодавства того часу. Так, ч. 2 ст. 64 ЦПК України (в редакції від 16.06.2007 року) визначала, що « письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу ».

Відтак, на момент її прийняття, Постанова Пленуму Верховного Суду України № 11 відображала обґрунтовану позицію судів щодо необхідності подання саме оригіналів письмових доказів, зокрема, й оригіналу свідоцтва про шлюб.

Проте, чинна редакція ЦПК України встановлює вже інші положення щодо письмових доказів. Так, відповідно до ст. 95 ЦПК України:

« Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії , якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги ».

Як бачимо, чинні норми ЦПК України не надають перевагу оригіналам доказів, а залишають це питання на розсуд особи, яка їх подає (якщо інше прямо не визначено законом).

Що ж до повернення оригіналів письмових доказів, то відповідно до положень ст. 96 чинного ЦПК України о ригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Однак, наразі судова практика переважно стоїть на позиції відмови у поверненні поданого до суду оригінал свідоцтва про шлюб. Так, у справі № 415/8277/19, що перебувала у провадженні Лисичанського міського суду Луганської області, було винесено наступну ухвалу:

« Згідно роз`яснень Міністерства юстиції України від 04.08.2011 «Порядок видачі документів про державну реєстрацію актів цивільного стану», після припинення шлюбу внаслідок його розірвання свідоцтва про шлюб повторно не видаються. У таких випадках на письмове прохання заявників відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Суд, розглянувши клопотання позивача про повернення оригіналу свідоцтва про шлюб вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки повернення оригіналу письмового доказу допускається лише у разі, якщо це не шкодить розгляду справи. Оригінал свідоцтва про шлюб після його розірвання на підставі рішення суду зберігається у матеріалах цивільної справи та не підлягає поверненню ».

Аналогічна позиція викладена судами у справах № 433/1020/20, № 735/1496/20 та № 415/9217/19 .

Ухвали про повернення собі оригіналу свідоцтва про шлюб постановляються судами у випадках, коли позов про розірвання шлюбу було залишено без розгляду.

Отже, залишення судами без руху позовів про розірвання шлюбу з причини неподання позивачем оригіналу свідоцтва про шлюб з посиланням на положення постанови Пленуму Верховного суду України є необґрунтованими.

Узагальнення, викладені в Постановах Пленуму, містять рекомендаційний характер (наразі це підтверджується положеннями п. 10-2 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про судоустрій і статус суддів) та не є нормами закону, а тому їх недотримання не містить ознак порушення вимог до позовної заяви та доданих до неї документів, передбачених положеннями ст. 175,177 ЦПК України. Відтак, відповідні дії суду щодо залишення позовної заяви без руху є проявом надмірного формалізму та порушують право на доступ до за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вміння аналізувати та робити правильні висновки – найцінніше в професії сімейного адвоката. І якщо вам кажуть, що це визначено законом, варто детально розібратися яким. Можливо є інший закон, яким ці норми вже змінені.

Источники:

http://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/rozirvannya-shlyubu-u-sudovomu-poryadku/

http://bizreview.com.ua/yak-otrimati-rishennya-sudu-pro-rozirvannya-shlyubu/

http://biz.ligazakon.net/news/191191_rozrvannya-shlyubu-yak-pravilno-oformiti-rozluchennya

Розірвання шлюбу

Розлучення: чи подавати до суду оригінал свідоцтва про шлюб?