Які повноваження має місцевий адміністративний суд

Місцевий адміністративний суд України

Місцевими адміністративними судами в Україні є окружні адмі­ністративні суди, які створені відповідно до Указу Президента Ук­раїни в 24 областях, АРК та в містах Києві і Севастополі. Місцеві адміністративні суди — це суди, які розглядають адміністративні справи як суди першої інстанції, тобто розглядають справу по суті та виносять відповідне рішення. Місцевими адміністративними су­дами відповідно до ст. 21 Закону «Про судоустрій» є окружні ад­міністративні суди. Водночас ст. ст. 18—20 КАС, які закріплюють предметну, територіальну та інстанційну підсудність адміністратив­них судів, передбачають, що до місцевих адміністративних судів належать:

— місцеві загальні суди як адміністративні суди;

— окружні адміністративні суди.

Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

— адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні ок­ружним адміністративним судам;

— усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяль­ності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Важливо зазначити, що розгляд вище наведених адміністратив­них справ місцеві загальні суди здійснюють на підставі норм КАС.

Окружним адміністративним судам підсудніадміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади АРК, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.

При цьому важливо зазначити, що ст. 18 КАС передбачає, що при оскарженні дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади позивач має право вибору між ок­ружним адміністративним судом і місцевим загальним судом як ад­міністративним судом за власним розсудом.

Місцевий адміністративний суд складається з: голови суду, за­ступника голови суду та суддів.

Голова (заступник) місцевого адміністративного суду:

— здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;

— визначає обсяг обов’язків заступника голови суду;

— на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відпо­відний наказ;

— приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, при­своює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення;

— здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народ­них засідателів;

— організовує ведення судової статистики;

— організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду;

— представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та органі­заціями;

— з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження;

— здійснює інші передбачені законом повноваження. Враховуючи те, що в Україні відбувається процес формування

системи місцевих адміністративних судів, в Прикінцевих та пере­хідних положеннях КАС передбачено шляхи щодо забезпечення за­хисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юри­дичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших органів на цей період:

— по-перше, до початку діяльності окружних та апеляційних ад­міністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апе­ляційній інстанції відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами КАС. У зв’язку з цим у місцевих та апеляційних загаль­них судах запроваджується спеціалізація суддів з розгляду адмініст­ративних справ;

— по-друге, до початку діяльності окружних та апеляційних ад­міністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарсь­ким судам відповідно до Господарського процесуального кодексу Ук­раїни, вирішують у першій та апеляційній інстанції відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС;

— по-третє, визначено порядок початку діяльності апеляційного та окружного адміністративного суду та офіційного повідомлення про таку діяльність. Зокрема, окружний адміністративний суд почи­нає свою діяльність після призначення (обрання) до його складу не менше трьох суддів із за наявності облаштованого приміщення; апе­ляційний суд — після призначення (обрання) до його складу не мен­ше семи суддів і за наявності облаштованого приміщення. Державна судова адміністрація України повідомляє про початок діяльності кожного окружного та апеляційного адміністративного суду через загальнодержавні та відповідні місцеві друковані видання.

Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

Мего-Інфо — Юридичний портал №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Коментарі кодексів

Галузі права

Зміст

• Г Л А В А 1. Поняття адміністративного процесуального права України
• Г Л А В А 2 Норми адміністративного процесуального права
• Г л А в А 3 Адміністративні процесуальні правовідносини
• Г Л А В А 4 Суб’єкти та учасники адміністративного процесуального права
• Г Л А В А 5 Сутність адміністративного процесу та його зміст
• Г Л А В А 6 Докази в адміністративному процесі
• Г Л А В А 7 Процесуальні строки
• Г Л А В А 8 Заходи процесуального примусу в адміністративному процесі
• Г Л А В А 9 Провадження у сфері управління
• Г Л А В А 10 Провадження за зверненням громадян
• Г Л А В А 11 Організація адміністративного судочинства в Україн
  • 11.1. Розвиток адміністративного судочинства (юстиції) в Україні
  • 11.2. Поняття, завдання та мета адміністративного судочинства
  • 11.3. Система та повноваження адміністративних судів
  • 11.4. Склад суду та відводи
  • 11.5. Судові виклики та повідомлення
  • 11.6. Фіксування адміністративного процесу
  • 11.7. Судові витрати
• Г Л А В А 12 Підвідомчість та підсудність справ адміністративному суду
• Г Л А В А 13 Провадження в суді першої інстанції
• Г Л А В А 14 Перегляд судових рішень
• Г Л АВ А 15 Виконання судових рішень у справах адміністративного судочинства
• Г Л А В А 16 Загальні положення провадження у справах про адміністративні правопорушення
• Г Л А В А 17 Провадження в справах про адміністративні правопорушення
• Література

11.3. Система та повноваження адміністративних судів

Адміністративні суди є спеціалізованими судами у системі судів загальної юрисдикції1. Адміністративні суди утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням міністра юс­тиції України, погодженим з Головою Верховного Суду Украї­ни або головою відповідного вищого спеціалізованого суду2. Так, відповідно до Указу Президента України від 1 жовтня 2002 р. № 889/2002, в системі судів загальної юрисдикції утво­рено Вищий адміністративний суд України з місцезнаходжен­ням у м. Києві. Кількість суддів Вищого адміністративного суду України, відповідно до Указу Президента України від 7 листо­пада 2002 р. № 995/2002, становить 65 осіб, а 22 грудня 2004 р. Указом Президента України призначено першого в історії ад­міністративного судочинства Голову Вищого адміністративного суду України. Отже, започатковано реальне створення адміні­стративного судочинства.

Указом Президента України від 16 листопада 2004 р. № 1417/2004 з 1 січня 2005 р. у системі адміністративних судів України утворено 27 окружних адміністративних судів, від­повідно до адміністративно-територіального поділу — в кожній області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севасто­полі, а також утворено 7 апеляційних адміністративних судів: Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одесь­кий, Севастопольський, Харківський. Повноваження вказаних апеляційних адміністративних судів поширюються на такі те­риторії:

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд — Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області;

Донецький апеляційний адміністративний суд — Донецька, Луганська області;

Київський апеляційний адміністративний суд — Вінниць­ка, Житомирська, Київська, Черкаська, Чернігівська області та м. Київ;

Львівський апеляційний адміністративний суд — Волинсь­ка, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області;

Одеський апеляційний адміністративний суд — Мико­лаївська, Одеська, Херсонська області;

Севастопольський апеляційний адміністративний суд — Ав­тономна Республіка Крим, м. Севастополь;

Харківський апеляційний адміністративний суд — Пол­тавська, Сумська, Харківська області.

Аналіз зазначених указів Президента України та статей 18— 20 Кодексу адміністративного судочинства України дає підста­ви стверджувати про наявність в Україні певної системи ад­міністративних судів, яка складається із:

1) місцевих адміністративних судів, до яких входять:

• місцеві загальні суди (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів) як ад­міністративні суди;
• місцеві окружні адміністративні суди, що утворені в Авто­номній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

2) апеляційних адміністративних судів;

3) Вищого адміністративного суду України;

4) Верховного Суду України.

Місцеві адміністративні суди є судами першої інстанції і розглядають справи, пов´язані з правовідносинами у публічно-правовій сфері (справи адміністративної юрисдикції). Підсуд­ність окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом1. Місцеві адміністратив­ні суди здійснюють:

1. правосуддя в порядку, встановленому процесуальним за­коном;
2. процесуальні дії та організаційні заходи для забезпечен­ня розгляду справи;
3. контроль за своєчасним зверненням до виконання судо­вих рішень;

4) ведення судової статистики;

5) інші передбачені законом повноваження.

Апеляційні адміністративні суди утворюються в апеляційних округах відповідно до зазначеного Указу Президента України. До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково. У складі апеляційного адміністра­тивного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду ок­ремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах адміністративної юрисдикції.

Апеляційні адміністративні суди:

1. переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів, які знаходяться в межах їх територіальної юрисдикції, в апеляційному перегляді як суди апеляційної інстанції;
2. ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і уза­гальнюють практику в адміністративних справах;
3. надають методичну допомогу в застосуванні законодав­ства місцевим судом;

Мають інші передбачені законом повноваження.

Судом апеляційної інстанції може бути й Вищий адміністра­тивний суд України у випадках перегляду в апеляційному по­рядку судового рішення окружного адміністративного суду, те­риторіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ, лише щодо встановлення Центральною виборчою комісією резуль­татів виборів чи всеукраїнського референдуму (ч. 3 ст. 20, ч. 3 ст. 172, ч. 6 ст. 177 КАСУ).

Вищий адміністративний суд України діє як суд першої інс­танції лише у випадках: а) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського ре­ферендуму; б) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України (ч. 4 ст. 18 КАСУ), а також як суд касацій­ної інстанції (ст. 210 КАСУ).

Вищий адміністративний суд:

1. розглядає в касаційному порядку адміністративні справи у сфері публічних правовідносин;
2. веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;
3. надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає судам нижчого рівня рекомендаційні роз´яснення з питань застосування законодавства;

4) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Верховний Суд України переглядає судові рішення за винят-
ковими обставинами. Перегляд таких рішень є різновидом ка-
саційного провадження. Підставами для провадження за ви­нятковими обставинами є:

1. неоднакове застосування судом касаційної інстанції од­нієї й тієї самої норми права;
2. визнання судових рішень міжнародною судовою устано­вою, юрисдикція якої визнана Україною? такими, що порушу­ють міжнародні зобов´язання України.

Верховний Суд України переглядає судові рішення за ви­нятковими обставинами у складі судів його Судової палати в адміністративних справах.

Верховний Суд України:

1. переглядає в порядку повторної касації справи за винят­ковими обставинами;
2. дає судам роз´яснення з питань застосування законо­давства на основі узагальнення судової практики та аналізу су­дової статистики;
3. у разі необхідності визнає нечинними роз´яснення Пле­нуму Верховного адміністративного суду України;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо
офіційного тлумачення Конституції України та законів;

1. веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосуван­ня законодавства;
2. у межах повноважень вирішує питання, що випливають із міжнародних договорів України;

7) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Таким чином, формування судового контролю за публіч­ним управлінням та забезпечення розгляду і вирішення спорів, що виникають у сфері діяльності публічної адміністрації має логічне завершення, яке опосередковується створенням повно­цінної системи адміністративного судочинства. Ця система включає в себе як сукупність адміністративних судів, так і су­купність принципів, форм і методів відправлення правосуддя, яке пов´язане з діяльністю у сфері адміністративно-публічних правовідносин.

Місцевий суд — основна ланка системи судів загальної юрисдикції

Місцевий суд є основною ланкою у системі судів загальної юрисдикції. Це випливає перш за все з того, що суди саме цього рівня розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та ад­міністративні справи, за винятком тих, які віднесені законодав­ством до компетенції інших судів.

Принципи його організації та діяльності закріплено у Кон­ституції, законах України «Про судоустрій України», «Про статус суддів» та деяких інших нормативних актах.

Суд цього рівня утворюється у районі, місті та районах міста.
У назві місцевого суду використовується назва населеного пунк-
і ту, в якому він знаходиться.

Місцевими господарськими судами є господарські суди Ав­тономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами — окружні суди, що ут­ворюються в округах відповідно до Указу Президента України. До складу місцевого суду входять: судді місцевого суду, голова та заступник голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п’ятнадцять, може бути призначено більше од­ного заступника голови суду.

За своїми повноваженнями місцевий суд є судом першої ін­станції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

Зокрема, місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопору­шення; місцеві господарські суди розглядають справи, що вини­кають з господарських правовідносин, а також інші справи, від­несені процесуальним законом до їх підсудності; місцеві адмі-

96______________________ ■-______ Розділ II. Суд України

ністративні суди розглядають адміністративні справи, пов’язані, з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управлін­ня, розгляд яких здійснюють військові суди.

Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду ви* значається Конституцією України (статті 126 і 128) та Законом України «Про статус суддів» (ст. 9).

§ 2. Голова місцевогосуду

Голова місцевого суду та його заступник (ст. 20 Закону Ук­раїни «Про судоустрій України») призначаються на посаду стро­ком на п’ять років з числа суддів та звільняються з посади Пре­зидентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спе­ціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суддів).

Обов’язки голови місцевого суду є досить місткими. Він, зок­рема, здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; ви­значає обсяг обов’язків заступника (заступників) голови суду; на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суд­дею безстроково або припинення повноважень судді видає відпо­відний наказ; приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організує ведення су­дової статистики; проводить роботу щодо підвищення кваліфіка­ції працівників апарату суду; представляє суд у відносинах з ін­шими органами державної влади, органами місцевого самовряду­вання, громадянами та організаціями; здійснює інші передбачені законом повноваження.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його повно­важень, видає накази і розпорядження.

Глава 3: Місцеві суди

§ 3. Організація роботи місцевогосуду

Належна організація роботи місцевого суду має велике зна­чення для забезпечення виконання покладених на нього функ­цій. Завдання організувати роботу суду покладено на голову

_ Голова суду розподіляє обов’язки між суддями. Якщо до складу суду обрано кілька суддів, то розподіл обов’язків між ни­ми можливий за такими принципами:

.. • зональний або територіальний (суддя розглядає всі справи

в межах своєї зони);

• предметний або функціональний (суддя розглядає тільки кримінальні чи цивільні справи або навіть певну категорію справ);

• предметно-зональний (суддя розглядає лише кримінальні чи цивільні справи у межах своєї зони);

• Поточний (кримінальні справи розглядаються по черзі, ци­вільні — суддею, який прийняв заяву під час прийому громадян).

Для забезпечення ефективної роботи місцевих судів по здій­сненню правосуддя діє апарат суду, структуру і штатну чисель­ність яких затверджує Міністерство юстиції в установленому порядку за поданням голови суду.

Голова суду добирає, приймає на роботу і звільняє з посади працівників, які не обираються: консультантів, секретарів суду та судового засідання, завідувача канцелярії, діловода, архіваріуса тощо. Він здійснює загальне керівництво роботою канцелярії су­ду, своєчасно вживає заходів щодо усунення недоліків і упущень в її роботі.

1 Завідувач канцелярії організовує роботу канцелярії, керує ро­ботою секретарів, діловода, архіваріуса. На завідувача канцелярії покладається: розподіл роботи між працівниками канцелярії суду і контроль за виконанням ними своїх обов’язків; розподіл корес­понденції, що надійшла до суду; контроль за веденням докумен­тів первинного обліку,.нарядів, обліку і реєстрації звернень гро­мадян і юридичних осіб; організація обліку і зберігання судових справ, речових доказів; контроль за своєчасним відправленням справ зі скаргами, поданнями, протестами до вищої ланки суду; забезпечення збереження та правильного заповнення трудових книжок працівників суду, особових справ та карток обліку тощо.

На секретарів суду покладається ведення діловодства з судо­вих справ, зокрема: реєстрація, облік і зберігання справ (кримь нальних, цивільних, про адміністративні правопорушення та інт,

4 2—174

98________________________________ Розділ II, Суд України

ших); ведення картотек, журналів, нарядів; оформлення доку­ментів щодо повернення вироків до виконання, рішень, ухвал, постанов суду і контроль за одержанням повідомлень про вико­нання; підготовка і передача до архіву закінчених провадженням справ, картотек, журналів, нарядів та ін.

Крім того, секретар судового засідання виконує необхідну ро­боту під час прийому суддею громадян; викликає учасників про­цесу і свідків; перевіряє явку осіб, викликаних у судове засідан­ня, та зазначає час перебування їх у суді; веде протоколи судових засідань, оформляє справи після їх розгляду; веде журнал судо­вих засідань; виписує виконавчі листи у справах, щодо яких су­дом допущено негайне виконання рішень, та ін.

Консультант суду веде облік законодавства та узагальнення судової практики; інформує працівників суду про чинне законо­давство та судову практику судів вищої інстанції; обліковує окремі ухвали та контролює їх виконання.

На архіваріуса суду покладається: ведення архіву; видача ко­
пій судових документів у справах, що є в архіві; облік і зберіган­
ня архівних справ та ін. . .

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте статус місцевого суду.

2. Які повноваження має голова місцевого суду ? ; •

3. Як організовано роботу місцевого суду?

Глава 4 Апеляційні суди

§ 1. Порядок обрання, складта повноваження апеляційних судів

Апеляційні суди — це суди другої ланки єдиної судової сис­теми судів загальної юрисдикції. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів і низовими стосовно Верховного Суду Украї­ни та Касаційного суду України.

У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загаль­ні та спеціалізовані апеляційні суди 1 , а саме: апеляційні суди об­ластей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди ре­гіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. У разі необхідності замість апе­ляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на кілька районів області. Апеляційними спеціалізованими судами є апе­ляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до Указу Прези­дента України. В апеляційних судах утворюються судові палати. У складі загального апеляційного суду утворюється судова пала­та у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюва­тися судові палати з розгляду окремих категорій справ за вста­новленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.

Суди другої ланки мають однакову компетенцію та рівні пра­ва щодо розгляду кримінальних, цивільних, господарських та ад­міністративних справ. Вони діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів та як суди першої інстанції в адмі­ністративних, кримінальних та цивільних справах, що віднесені

Див. додаток — табл. 2.

4*

Розділ II. Суд України

Глава .4. Апеляційні суди

до їх підсудності законом. Апеляційні суди вивчають та узагаль­нюють судову практику, а також здійснюють інші повноваження, надані їм законом. Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповід­но до вимог процесуального закону.

До складу апеляційних судів входять судді, обрані Верхов­ною Радою, України безстроково чи призначені Президентом Ук­раїни у межах п’ятирічного строку. Кількість суддів у кожному апеляційному суді визначається Президентом України. ‘..’ . ■-,

Відповідно до ст.. 25 Закону України «Про судоустрій Украї­ни» Апеляційний суд України діє у складі: судової палати у ци­вільних справах; судової, палати у кримінальних справах;, вій­ськової судової палати.

Голова Апеляційного суду та його заступники відповідно до кількості судових палат або заступник голови суду у.разі відсут­ності судових палат призначається Президентом України за по­данням Голови Верховного Суду України зі складу суддів відпо­відного апеляційного суду строком на п’ять років.

Для вирішення організаційних питань в апеляційних судах діє президія апеляційного суду.

■ . ■ ‘•;; : ‘ ■’■■- — :
п’л£*+ організовує роботу відповідної судової палати; -. ;

—формує колегії суддів для розгляду справ, головує в судо­вих засіданнях або призначає для цього суддів; ^

—організовує ведення судової статистики, аналіз та узагаль­нення судової практики у справах, віднесених до компетенції па­лати; має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили;

—інформує президію суду про діяльність судової палати;

—здійснює інші передбачені законом повноваження.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Які повноваження має місцевий адміністративний суд

Адміністративний суд. Справи, що розглядають адміністративні суди?

Спочатку почнемо з того, що таке адміністративна справа. Адміністративна справа – або справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення до адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому одна з сторін є орган виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їхня посадова або службова особа та інший суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Адміністративні позови розглядаються у адміністративних судах, адміністративно-позовна заява подається до суду першої інстанції (місцевого адміністративного суду). На даний час адміністративними судами є міські (районні суди).

Публічно правові відносини – відносини у яких подається саме адміністративний позов, тобто коли:

— Відповідач має публічно-владні повноваження, є органом влади або місцевого самоврядування, їх посадовою особою, що виконує владні функції за доручення держави. В КАС називають суб’єктом владних повноважень;

— Є імперативність у правовідносинах, рішення або дії є обов’язковими для особи, що їх оскаржує;

— Домінування публічного інтересу, що виходять за межі самої владної установи, безпосередньо стосується інших осіб.

Адміністративний суд – суд загальної юрисдикції, до компетенції якого КАС віднесено розгляд та вирішення адміністративних справ.

Предметна підсудність адміністративних справ . Які справи розглядають адміністративні суди?

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, місцеві загальні суди, як адміністративні суди розглядають або їм підсудні:

— Адміністративні справи в яких однією із сторін є посадова (службова) особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, що підсудні окружним адміністративним судам;

— Всі адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

Окружним адміністративним судам підсудні справи, у яких однією з сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова або службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Розглянемо деякий приклад, позов щодо оскарження незаконного звільнення з роботи працівника сфери обслуговування КМ має подаватися до цивільного суду. Працівник був прийнятий на роботу не для забезпечення інтересів держави, а був прийнятий для забезпечення власних потреб сфери обслуговування КМ. Інший приклад звільнення з посади чиновника КМ, що займає владні повноваження, є питанням публічної служби в інтересах громади. Такі спори розглядаються у адміністративному суді.

Адміністративний суд не розглядає:

Відповідно до КАС компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:

— Справи, що віднесенні до юриспруденції Конституційного Суду України;

— Справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

— Справи про накладення адміністративних стягнень;

— Щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян віднесенні до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Система адміністративних судів та їх компетенція. Кодекс адміністративного судочинства.

Система адміністративних судів побудована наступним чином. Судами першої інстанції є: по-перше, неспеціалізовані місцеві загальні суди. Вони поряд з адміністративними справами розглядають цивільні і кримінальні справи. Це районні, міські, районні у містах та міськрайонні суди. По-друге, окружні адміністративні суди. Місцеві загальні суди і окружні адміністративні суди є судами першої інстанції та не підпорядковані одні одному. Апеляційною інстанцією (тобто інстанцією, яка переглядає судові рішення, які не набрали законної сили) для місцевих загальних судів та окружних адміністративних судів є апеляційні адміністративні суди. Вони створюються в округах. Вищою судовою інстанцією, касаційною інстанцією (переглядає судові рішення адміністративних судів першої інстанції та апеляційних адміністративних судів) в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд. Законодавством також передбачено можливість перегляду судових рішень у виняткових випадках Верховним Судом України. Винятковими випадками визнаються: 1) неоднакове застосування закону судами різних юрисдикцій; 2) наявність рішення Європейського суду з прав людини, яким констатовано порушення Україною її зобов’язань.

Компетенція адміністративних судів поширюється на:

— спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

— спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

— спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

— спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

— спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно- правові справи:

— що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

— що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

— про накладення адміністративних стягнень;

— щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Адміністративне судочинство базується в основному на справах «особа проти держави», воно має не каральну, а, передусім, правозахисну спрямованість. Так, адміністративні суди не накладають адміністративні стягнення, однак вони розглядають скарги на рішення чи дії адміністративних органів щодо накладення адміністративних стягнень.

Розгляд справ у адміністративних судах здійснюється за правилами, що встановлює Кодекс адміністративного судочинства, який був прийнятий 06 липня 2005 року та набрав чинності з 01 вересня 2005 року. Зокрема, Кодекс адміністративного судочинства регламентує:

— завдання адміністративного судочинства та принципи його здійснення;

— повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції;

— статус учасників судового адміністративного процесу – позивача, відповідача, третіх осіб, секретаря судового засідання, судового розпорядника, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, їхні права та обов’язки;

— поняття, види, правила оцінки доказів;

— види та порядок розподілу судових витрат;

— порядок та строки звернення до адміністративних судів;

— порядок здійснення адміністративного судочинства в адміністративних судах І інстанції;

— види та вимоги до судових рішень адміністративного суду;

— особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ;

— порядок перегляду судових рішень;

— порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та інші питання.

Завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Кодексом адміністративного судочинства встановлено основні принципи адміністративного судочинства, тобто вихідні, кардинальні засади його здійснення: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов’язковість судових рішень.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк (1 рік), який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору (мається на увазі оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарги) і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

До адміністративного суду має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Право на звернення до адміністративного суду реалізується шляхом подання адміністративного позову. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень, причому суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Кодексом адміністративного судочинства (наприклад, про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства (це стосується окремих категорій адміністративних справ, де строк розгляду справи є більш стислим). Судові рішення адміністративного суду викладаються у формі постанови (вирішуються спір по суті) та ухвали (вирішуються всі процесуальні питання).

Источники:

http://studopedia.su/10_11823_mistseviy-administrativniy-sud-ukraini.html

http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/113-%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2

http://studopedia.com.ua/1_152872_mistseviy-sud—osnovna-lanka-sistemi-sudiv-zagalnoi-yurisdiktsii.html

http://yurporada.kiev.ua/uk/poradi-iurist-v/adm-n-strativniy-sud.html

http://infopedia.su/20x518b.html