0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Який документ видає суд для проведення експертизи

Содержание

Порядок проведення експертизи

Фізичні та юридичні особи мають право за своїм бажанням замовити проведення незалежної експертизи чи незалежного експертного дослідження. Для цього до Українського центру судових експертиз (м. Київ) подається відповідна заява із зазначенням питань, які потребують відповіді експерта. До заяви додаються необхідні документи та вказуються вихідні дані.

Правила проведения экспертизы

Щодо послідовності виконання експертизи.

Після винесення ухвали (постанови) про призначення експертизи та вступу її в законну силу, матеріали судової справи (кримінального провадження) надсилаються на адресу експертної установи, де вони реєструються та передаються відповідному експерту для попереднього вивчення.

Попереднє вивчення матеріалів справи проводиться з метою визначення можливості виконання саме того виду експертизи, який зазначено в ухвалі суду, правильності формулювання питань, достатності наданих для експертизи документів та ін.

Крім того, після попереднього вивчення матеріалів справи експертом, формується рахунок на оплату витрат з проведення судової експертизи, який направляється платнику, що визначений в ухвалі чи постанові суду (слідчого) для проведення відповідної попередньої оплати. Після направлення рахунку виконання експертизи призупиняється до моменту його оплати. У випадку несплати – процесуальний документ (ухвала, постанова) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), залишається без виконання, а матеріали справи повертаються на адресу особи або органу, який її назначив.

Якщо під час вивчення матеріалів справи буде встановлено, що для проведення експертизи та надання відповіді на поставлені питання, вони містять недостатньо документів, або певних вихідних даних, експерт наділений правом їх запросити у органу, який призначив проведення експертизи шляхом направлення відповідного клопотання.

Порядок подання додаткових документів.

Документи, що додатково витребовуються експертом, подаються в експертну установу через орган, який призначив експертизу разом із супровідним листом.

У випадку якщо для виконання експертизи необхідно провести обстеження об’єкту дослідження за його місцезнаходженням, на адресу суду та в копіях сторонам по справі, експерт, якому доручено проведення експертизи, направляє клопотання про забезпечення натурного огляду об’єкту дослідження.

Статья в тему:  Сколько генеральных адвокатов в суде ес

У клопотанні вказується час і місце його проведення, проситься у органу, що призначив експертизу, про забезпечення присутності сторін спору та безперешкодного доступу до об’єкта дослідження. А у призначену дату та час сторона по справі на яку покладено обов’язок по оплаті витрат на проведення експертизи, повинна забезпечити прибуття експерта до об’єкту дослідження за його місцезнаходженням. Нез’явлення на обстеження однієї із сторін по справі не перешкоджає проведенню огляду об’єкту дослідження.

Провівши обстеження та зафіксувавши необхідні вихідні дані, експерт приступає до написання висновку експертизи, який готується з урахуванням усіх матеріалів справи.

У випадку ненадання судовому експерту безперешкодного доступу до об’єкту дослідження, ненадання додатково витребуваних документів, матеріали можуть бути повернуті, органу, що призначив експертизу із зазначенням причин неможливості проведення експертизи. При цьому експертом складається процесуальний документ – повідомлення про неможливість надання висновку експертизи. У окремих випадках експертиза може бути проведена на підставі матеріалів справи про що зазначається у висновку експерта.

Після завершення проведення судової експертизи, висновок експерта надсилається на адресу органу чи особи, що її призначив. При цьому надані на дослідження матеріали теж повертаються.

Клопотання про призначення експертизи

Відповідно до статті 103 Цивільного процесуального Кодексу України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

  1. для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
  2. сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до статті 105 ЦПК призначення експертизи судом є обов’язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов’язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

  1. характер і ступінь ушкодження здоров’я;
  2. психічний стан особи;
  3. вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

До ___________________________(адреса суду)

Позивач______________________________Адреса 1

Відповідач______________________________Адреса 2

КЛОПОТАННЯ

про призначення судової експертизи

В провадженні ___________________________ суду міста _______ знаходиться цивільна (господарська) справа №__________ за позовом ОСОБИ 1 до ОСОБИ 2 про ____________________________________________________.

Для визначення ____________________________________________________________, у зв’язку з цим з`явилась необхідність проведення судової ____________________ експертизи.

Відповідно до ст.103 ЦПК України, для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Згідно з ст.252 ЦПК України, суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Враховуючи викладене та керуючись ст.103, 104, 252 ЦПК України,

ПРОШУ:

  1. Призначити у справі № ______________ судову ___________________ експертизу проведення якої доручити експертам __________.
  2. На розгляд та вирішення експерта поставити такі питання:
  • __________________________________________________________?
  • __________________________________________________________?
  • __________________________________________________________?
  • __________________________________________________________?
  1. Оплату за проведення _____________________ експертизи прошу покласти на ______________.
  1. На час проведення судової експертизи провадження у справі № _______ зупинити.
  2. Про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі постановити ухвалу.
Статья в тему:  Сколько стоит днк экспертиза на отцовство через суд

Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві

Цікаві консультації

В ході розгляду цивільної або господарської справи в окремих випадках не обійтись без призначення та проведення судової експертизи. Трапляються випадки, коли в судовому процесі без спеціальних знань експерта важко довести сторонам свою правоту, а судді – прийняти законне та обґрунтоване рішення. Так, при поділі будинку подружжя, визначення причин затоплення приміщення неможливо обійтися без будівельно-технічної експертизи, у випадку встановлення батьківства чи материнства необхідно провести судово-біологічну експертизу. При розгляді цивільних позовів про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортними пригодами і несправностями транспортних засобів важливими стануть висновки, зроблені за результатами автотехнічної експертизи.

Який порядок призначення та проведення судової експертизи?

Законом чітко визначено, що експертиза може бути призначена судом за заявою осіб, які беруть участь у справі, тобто сторін, третіх осіб, а також представниками сторін та третіх осіб.

Таким чином, щоб у справі була призначена експертиза, необхідно подати в судовому процесі відповідну заяву (клопотання). У такій заяві доцільно викласти питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, остаточно визначається судом.

Як правило, судова експертиза призначається за бажанням осіб, які беруть участь у справі. Проте, закон встановлює випадки, коли її призначення є обов’язковим.

Обов’язкові випадки призначення та проведення експертизи в суді

  1. У разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.
  2. У разі заявлення клопотання про її призначення хоча б однією стороною у справах про встановлення:
  • характеру та ступеню ушкодження здоров’я;
  • психічного стану особи;
  • віку особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Процесуальною підставою залучення в процес експерта є ухвала суду про призначення експертизи. Вона повинна бути складена як окремий процесуальний документ з наведенням у ній мотивів прийнятого рішення про призначення експертизи та чітким викладенням питань, що стосуються предмета останньої. В ухвалі має бути зазначено, які питання подані учасниками судового розгляду і з яких мотивів їх відхилено.

Хто може бути експертом?

Експертом може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів ( http://rase.minjust.gov.ua ).

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності (ст. 10 Закону України «Про судову експертизу»).

Статья в тему:  Суд с человеком который электронные сигареты

Експерт – носій спеціальних знань, належить до так званих «обізнаних осіб». Має самостійний, нормативно-відокремлений процесуальний статус, окремі, лише для нього визначені функції.

Експерт не повинен мати юридичної зацікавленості у справі. Наділений широким колом процесуальних прав і обов’язків, приводиться до присяги, попереджається про кримінальну відповідальність.

Висновок експерта як доказ

Згідно з нормами ст.ст. 57, 66, 212 Цивільного процесуального кодексу України, а також положень Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Проте, на практиці судді дуже рідко приймають рішення всупереч висновку експерта. Його оцінка часто представляє собою чималу складність. Існує досить поширена надмірна довіра до положень, викладених у ньому, завищена оцінка його доказового значення. Вважається, що раз він грунтується на точних наукових розрахунках, то не може бути і будь-яких сумнівів у його достовірності. Хоча прямо така думка у судових рішеннях і не висловлюється, але тенденція до цього все ж таки є.

Не слід відкидати і той факт, що висновок експерта, як і будь-який інший доказ, може виявитися сумнівним або навіть неправильним з різних причин. Експертові можуть бути представлені невірні початкові дані або недійсні об’єкти. Може виявитися недостатньо надійною застосована ним методика і, нарешті, експерт, як і всі люди, теж не застрахований від помилок, які, хоч і рідко, але все ж таки зустрічаються в експертній практиці. Тому експертний висновок, як і будь-який інший доказ, має підлягати ретельній всебічній перевірці та критичній оцінці.

Як бути, якщо висновок експерта неясний або суперечливий?

У випадку, коли висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (ст. 150 ЦПК України).

Коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, призначається повторна експертиза. ЇЇ проведення може бути доручено тільки іншому експертові.

В ухвалі про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

У випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об’єктивності експертного дослідження.

Таким чином, висновок експерта – беззаперечно, вагомий доказ у справі, проте, його зміст має перевірятися, а оцінка здійснюватися у сукупності з усіма обставинами справи.

Судова експертиза у кримінальному процесі

Зміст

  • 1 Нормативна база
  • 2 Поняття та види судової експертизи
  • 3 Підстави призначення експертизи
  • 4 Експертні установи
  • 5 Строк проведення експертизи
  • 6 Оформлення матеріалів для проведення експертиз (досліджень)
  • 7 Якщо об’єкт дослідження не може бути представлений експертові
  • 8 Фінансування судово-експертної діяльності
Статья в тему:  Как писать отчет по практике в суде

Нормативна база

  • Закон України «Про судову експертизу»
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 № 710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів»
  • Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»
  • Наказ Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5 «Про затвердження Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах»

Поняття та види судової експертизи

Судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу») .

Основні види (підвиди) експертизи:

  • Криміналістична: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів; експертиза зброї та слідів і обставин її використання; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов’язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; експертиза голограм; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; техногенних вибухів; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів та виробів з них; наявності шкідливих речовин (пестицидів) у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин); біологічна.
  • Інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп’ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів.

Поряд із вказаними видами інженерно-технічних експертиз експертними установами можуть проводитись також інші їх види (підвиди) та комплексні технічні дослідження із залученням відповідних фахівців у певних галузях знань, у тому числі авіаційного та водного транспорту.

  • Економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
  • Товарознавча: машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання; автотоварознавча; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння.
  • Експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.
  • Психологічна.
  • Мистецтвознавча.
  • Екологічна.
  • Військова.
  • Судово-ветеринарна.
  • Гемологічна.

З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики щодо вирішення питань, які потребують застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань, експертними установами організовується проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної), у тому числі й тих, що перебувають у стадії наукової розробки.

Статья в тему:  В каких судах рассматриваются гражданские дела

Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об’єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об’єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Підстави призначення експертизи

Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Експертні установи

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про судову експертизу» .

До державних спеціалізованих установ належать:

  • науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
  • науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;
  • експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Експертизи та дослідження, що проводяться атестованими судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України «Про судову експертизу».

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз (стаття 7 Закону України «Про судову експертизу»).

Строк проведення експертизи

Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.

Статья в тему:  Что не оспаривается в суде дарственная или завещание

У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п’ятнадцяти робочих днів.

У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб’єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України «Про судову експертизу».

У разі невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об’єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об’єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Оформлення матеріалів для проведення експертиз (досліджень)

Експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та Інструкції. До експертної установи (експерту) надаються:

  1. документ про призначення експертизи (залучення експерта),
  2. об’єкти,
  3. зразки для порівняльного дослідження
  4. за клопотанням експерта, — матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані:

  • місце й дата винесення постанови чи ухвали;
  • посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта);
  • назва суду;
  • назва справи та її номер;
  • обставини справи, які мають значення для проведення експертизи;
  • підстави для призначення експертизи;
  • прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові;
  • перелік об’єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи);
  • інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) перераховуються всі об’єкти, які направляються на експертне дослідження, із зазначенням точного найменування, кількості, міри ваги, серії та номера (для грошей НБУ та іноземної валюти), інші відмінні індивідуальні ознаки.

Якщо під час проведення експертизи об’єкт (об’єкти) дослідження може(уть) бути пошкоджений(і) або знищений(і), у документі про призначення експертизи (залучення експерта) повинен міститися дозвіл на його пошкодження або знищення.

Якщо об’єкт дослідження не може бути представлений експертові

Коли об’єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об’єкта (крім об’єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Статья в тему:  Суд як орган правосуддя у кримінальних справах

У разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених вище, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.

Фінансування судово-експертної діяльності

Проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.
Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представниказдійснюється за рахунок замовника.

Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

Державні спеціалізовані установи, а також фахівці, що не є працівниками цих установ, виконують інші роботи на договірних засадах.

Мего-Інфо — Юридичний портал №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Коментарі кодексів

Галузі права

Зміст

  • Розділ 1 ДЕРЖАВНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ ЯК КОНСТИТУЦІЙНА ФУНКЦІЯ ПРОКУРАТУРИ
  • Розділ 2 ПРОКУРОР У СТАДІЇ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
    • § 1. Участь прокурора при попередньому розгляді справи суддею
    • § 2. Участь прокурора в судовому слідстві. Тактичні прийоми судового слідства
    • 2.1. Очна ставка
    • 2.2. Тактика допиту свідків
    • 2.3. Тактика допиту потерпілих
    • 2.4. Тактика пред’явлення для впізнання особи чи предмета
    • 2.5. Призначення та проведення експертизи в судовому засіданні
    • 2.6. Участь прокурора в судовому огляді місця події
    • 2.7. Судовий огляд речових доказів
    • 2.8. Перевірка показань на місці: відтворення обстановки і обставин події
  • Розділ 3 УЧАСТЬ ПРОКУРОРА У СУДОВИХ ДЕБАТАХ І ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ ОСОБИ ВІД ПОКАРАНЬ
  • Розділ 4 ПРОКУРОР НА СТАДІЇ ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ

2.5. Призначення та проведення експертизи в судовому засіданні

Сторінки матеріалу:

  • 2.5. Призначення та проведення експертизи в судовому засіданні
  • Сторінка 2
  • Сторінка 3
  • Сторінка 4
  • Сторінка 5

Судова експертиза — це процесуальна дія, яка складається з дослідження експертом на завдання слідчого чи суду речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних і обставин, які мають значення для правильного вирішення справи 1 .

Практика свідчить, що експертизи по справах, як правило, проводяться в період досудового слідства. Разом з тим, якщо під час судового розгляду кримінальної справи виникає необхідність в її проведенні, то суд вирішує ці питання згідно з вимогами ст. 310 КПК. Порядок призначення і проведення експертизи в судовому засіданні такий, як і під час проведення дізнання і досудового слідства. Законом передбачені норми, які регламентують обов’язкове призначення судової експертизи, порядок її призначення, оцінку її висновків, права підозрюваного, обвинуваченого, інших осіб при призначенні і проведенні експертизи, а також порядок призначення і проведення додаткової, повторної та комплексної експертиз (статті 196-205, 312 КПК).

Статья в тему:  Суд як орган правосуддя у кримінальних справах

Проблемам судової експертизи завжди приділялася значна увага в процесуальній та криміналістичній літературі. Це пояснюється важливістю використання спеціальних знань в одержанні і дослідженні доказів, а також великими можливостями самої експертизи, появою нових видів експертиз, нових об’єктів та методів дослідження. У той же час слід зазначити, що наукових досліджень, присвячених проведенню експертиз в суді, дуже мало. Найбільш відомі праці Л. Ю. Ароцкера, А. Я. Поліашвілі і О. Р. Росинської [36] у практичній діяльності до проведення експертиз в суді звертаються в багатьох випадках. Якщо згрупувати їх за категоріями, то можна дійти висновку, що у проведенні криміналістичної експертизи в суді виникає необхідність у таких випадках:

  1. У процесі судового розгляду з’явилися нові обставини справи, дослідження яких можливе шляхом проведення експертизи. За таких умов суд за клопотанням сторін призначає експертизу і направляє необхідні матеріали в експертну установу або запрошує експерта і доручає йому проведення експертизи в суді. В обох випадках експерт може виступити в суді і надати свої висновки.
  2. Експертиза під час досудового слідства не проводилася, тому є необхідність в її проведенні, про що під час слідства клопоталися і захисник, і обвинувачений.
  3. Суд або інші учасники судового процесу не погоджуються з висновками експерта: сумніви в їх обґрунтованості, недостатньо виразні та містять неповні висновки, наявність у них суперечностей.
  4. Суд за своєю ініціативою або за клопотанням сторін визнає необхідним проведення експертизи в суді експертом, який її виконував під час досудового слідства.
  5. Участь експерта в судовому розгляді має виховне значення, підвищує роль судового процесу щодо попередження злочинів і виявлення обставин, які сприяли вчиненню злочину, а також прийняття заходів профілактичного характеру — внесення по матеріалах експертизи окремої ухвали суду.

Обсяг і характер підготовки, необхідної експерту для проведення експертизи в судовому засіданні, залежить від того, чи проводив він експертизу по конкретній справі під час досудово- го слідства. Якщо така експертиза проводилася, то його підготовка до експертизи в суді значно полегшується, оскільки експерт уже досліджував об’єкти експертизи. В такому разі він вирішує питання, яким чином ознайомити суд і учасників судового розгляду з методикою експертних досліджень та їх наслідками.

Якщо експерт запрошується в суд для проведення первинної експертизи, то його підготовка має починатися із з’ясування завдання, а також кола питань, які підлягають вирішенню.

Загальний порядок призначення і проведення експертизи в суді і в зв’язку з цим діяльність суду чітко регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом. У зв’язку з цим можна визначити п’ять основних етапів:

  1. Суд, з’ясовуючи дані щодо особистості експерта, роз’яснює йому права та обов’язки і попереджає про кримінальну відповідальність за свідомо неправдивий висновок експерта в суді (ст. 384 КК), а також за відмову експерта від виконання покладених на нього обов’язків в суді (ст. 385 КК).
  2. Експерт бере участь у дослідженні обставин справи, які належать до предмета експертизи, задає запитання потерпілому, підсудному, свідкам відносно обставин, що мають значення для його висновків (ст. 310 КПК).
  3. Після з’ясування обставин, які мають значення для висновку експерта, суд та інші учасники процесу ставлять запитання експерту. Питання подаються у письмовому вигляді. Головуючий їх оголошує, заслухавши думку учасників судового розгляду і експерта, якщо він брав участь у судовому засіданні, усуває ті питання, що не стосуються справи або не належать до компетенції експерта, а також формулює питання, які він ставить перед експертом з власної ініціативи. Після цього суддя виносить постанову, а суд — ухвалу, в якій формулює винесені на вирішення судової експертизи питання. Копія постанови чи ухвали передається експерту (ст. 310 КПК).
  4. Експерт проводить відповідні дослідження, складає висновок в письмовій формі, який повинен відповідати вимогам КПК і оголошує його в суді. Якщо експерт у судове засідання не викликався, висновок оголошує головуючий суду. Висновок приєднується до справи (статті 200, 310 КПК).
  5. Допит експерта. Після оголошення висновку експертизи прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, захисник, підсудний, судді у зазначеній послідовності задають запитання експерту для роз’яснення і доповнення його висновку. Питання та відповіді на них заносяться до протоколу судового засідання (ст. 311 КПК).
Статья в тему:  Сколько времени от следствия до суда

На всіх етапах проведення експертизи державний обвинувач повинен вживати заходів, спрямованих на вирішення трьох груп питань: 1) процесуальних; 2) тактичних; 3) організаційно-технічних.

Процесуальні питання проведення судової експертизи, в тому числі і в суді, регламентується статтями 75-77, 196-205, 310-312 КПК, а також Законом України «Про судову експертизу» [37] . Слід також враховувати рекомендації Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. за № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» [38] .

Відносно проведення судової експертизи в суді по кримінальних справах державному обвинувачу необхідно звернути увагу на деякі фактори, що мають особливе значення. Перш за все на те, що при попередньому розгляді справи, який здійснюється суддею (ст. 237 КПК), серед питань немає згадок про експертизу. Більше того, в переліку питань, які підлягають вирішенню суддею у зв’язку з підготовкою справи до головного судового розгляду, питань про призначення судової експертизи також немає (ст. 244 КПК).

Таким чином, вирішення питань про проведення судової експертизи або призначення судової експертизи на попередньому розгляді кримінальної справи не передбачено. На цю особливість звернув увагу і Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові від 30 травня 1997 р. за № 8 (п. 7).

Приймаючи рішення про призначення справи до головного судового розгляду, суддя в своїй постанові, крім інших обставин, вирішує питання про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, та затребування додаткових доказів (ст. 253 КПК).

При цьому суддя бере за основу той список, який є додатком до обвинувального висновку. Якщо під час досудового слідства по справі проводилась експертиза, то до списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, може бути внесений експерт, тобто в судове засідання буде викликаний і експерт. Прокурору слід пам’ятати, що виклик експерта в суд має здійснюватися тільки в разі потреби. Тому, якщо до списку осіб, які підлягають виклику в суд, експерт не внесений, а сторони процесу про це клопочуть, то це питання повинно вирішуватися за активної позиції державного обвинувача.

Статья в тему:  Как писать отчет по практике в суде

При вирішенні питання про виклик експерта державний обвинувач повинен виходити з таких положень:

  • якщо під час досудового слідства чи дізнання експертизу проводили кілька експертів і вони висловили єдину думку і дали спільний висновок, то в суд може бути викликаний один із членів комісії експертів. Краще буде, коли керівник експертної установи вирішить, хто з експертів виступатиме в суді;
  • якщо під час досудового слідства експерти не прийшли до єдиної думки, то вони всі мають бути викликані в суд.

Разом з тим, якщо експертиза не проводилася, то на стадії попереднього розгляду справи процесуальне законодавство не передбачає її проведення. За необхідності її проведення за клопотанням сторін або суд на цій стадії може вирішити питання про виклик в судове засідання особи, яка володіє відповідними спеціальними знаннями, для призначення її експертом. На ці особливості звернув увагу Пленум Верховного Суду. В Постанові Пленуму від 30 травня 1997 р. за № 8 зазначається: «Якщо на цій стадії з’ясується, що за обставинами справи проведення експертизи є необхідним, суд повинен викликати в судове засідання експерта для проведення додаткової або повторної експертизи або роз’яснення окремих положень висновку, а якщо експертиза не проводилась — особу, яка володіє відповідними спеціальними знаннями, для призначення її експертом».

Наступним важливим моментом, який визначав процесуальний бік проведення експертизи в суді по кримінальних справах, є порядок прийняття рішення про її призначення. Постанова чи ухвала про призначення експертизи належить до категорії тих рішень, що приймаються судом у кімнаті для нарад і викладаються в окремому документі, який підписує весь склад суду.

Таким чином, особа, яка викликана в судове засідання експертом і не призначена експертом на досудовому слідстві, може брати участь у досліджених обставинах справи, які стосуються предмета експертизи, тільки після винесення рішення про призначення експертизи. При цьому виникають деякі труднощі. На початку судового слідства винести рішення про призначення експертизи з переліком усіх питань, що пропонують експерту, немає можливості, оскільки питання сторонами ще не сформульовані. Тому суд у кімнаті для нарад виносить постанову (ухвалу) про призначення експертизи, де вказує, яка повинна бути експертиза і якій особі вона доручається. Така постанова (ухвала) визначає процесуальний статус експерта, дає йому змогу брати участь у дослідженні обставин справи, що належать до предмета експертизи. Пізніше, коли сторони підготують питання експерту і їх обговорять, суд виносить ще одну постанову (ухвалу), в якій формулює відповідні питання.

Така постанова доповнює постанову (ухвалу) про призначення експертизи. При цьому перша постанова (ухвала) приймається в підготовчій частині головного судового розгляду, коли після оголошення складу суду і обговорення питань, що стосуються тих осіб, які не з’явилися — потерпілі, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідки, головуючий запитує учасників судового розгляду про наявність клопотань. Отже, для вирішення питань про призначення експертизи в судовому засіданні суду необхідно винести дві постанови (ухвали).

Источники:

http://www.ucse.com.ua/ukr/articles/14/

http://ua.prostopravo.com.ua/spravochniki/documents/id/186

http://protocol.ua/ua/priznachennya_ta_provedennya_ekspertizi_u_tsivilnomu_sudochinstvi/

http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0_%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96

http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/25-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B8-%D0%B2-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector