0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Який суд розглядає земельні спори

Содержание

Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок

Зміст

  • 1 Нормативна база
  • 2 Поняття «земельні спори»
  • 3 Позасудовий порядок
    • 3.1 Куди звернутись
    • 3.2 Земельні спори, які підлягають вирішенню
    • 3.3 Перелік необхідних документів та вимоги до заяви
    • 3.4 Порядок розгляду земельних спорів органом місцевого самоврядування
    • 3.5 Строк розгляду заяви
  • 4 Судовий порядок
    • 4.1 Куди звернутися
    • 4.2 Підсудність
    • 4.3 Перелік необхідних документів
    • 4.4 Вартість
  • 5 Корисні посилання

Нормативна база

  • Конституція України
  • Закон України «Про Державний земельний кадастр»
  • Земельний кодекс України
  • Цивільний кодекс України
  • Кодекс адміністративного судочинства
  • Цивільний процесуальний кодекс України
  • Господарський кодекс України
  • Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»
  • Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»

Поняття «земельні спори»

Земельні спори — це вид правовідносин, пов’язаних із розв’язанням розбіжностей, які випливають з порушення права власності та права користування земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Позасудовий порядок

Куди звернутись

Земельні спори в позасудовому порядку вирішуються органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина перша статті 158 Земельного кодексу України).

Земельні спори, які підлягають вирішенню

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо:

  • меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян;
  • додержання громадянами правил добросусідства;
  • розмежування меж районів у містах.

Орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру) та його територіальні підрозділи вирішують земельні спори щодо:

  • меж земельних ділянок за межами населених пунктів;
  • розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

Перелік необхідних документів та вимоги до заяви

Для вирішення земельного спору заінтересована особа або її представник може подати заяву в письмовій формі (зразок), яка має містити:

  • найменування органу, до якого вона подається;
  • ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, телефон заявника або ім’я та телефон представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження;
  • зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
  • зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
  • перелік документів, що додаються до заяви.

Заява про вирішення земельного спору підписується заявником, або його представником, із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Статья в тему:  Как оплатить долг по суду

При поданні заяви про вирішення земельного спору пред’являються оригінали для огляду та надаються такі документи:

  • копія паспорту або іншого документу, що посвідчує особу;
  • копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
  • кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
  • порівняльний план з відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
  • копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
  • копія витягу із Реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, в тому числі матеріалів інвентаризації;
  • копії рішень органу місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.

Заява про вирішення земельного спору підлягає поверненню заявнику у випадках, коли:

  • не додержано вимог щодо оформлення заяви;
  • заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
  • вирішення відповідного земельного спору не належить до повноважень органу, до якого звернулася особа.

Порядок розгляду земельних спорів органом місцевого самоврядування

Для розгляду та вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування створюються узгоджувальні комісії. Кількісний та персональний склад комісії затверджується рішенням сільської ради.
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які завчасно повідомляються про час і місце розгляду спору. До прийняття рішення щодо земельного спору за сторонами, які беруть участь у розгляді земельного спору, зберігається право зробити спільну заяву про припинення розгляду спору у зв’язку із примиренням. Перед початком розгляду земельного спору, голова комісії оголошує склад комісії, роз’яснює зацікавленим сторонам їх права та обов’язки.
Засідання комісії оформлюється протоколом, в якому зазначаються:

  • рік, місяць, число і місце засідання;
  • найменування органу, який розглядає спір, прізвище та ініціали голови та секретаря комісії;
  • справа, що розглядається, імена сторін, які беруть участь у земельному спорі;
  • відомості про явку на засідання сторін та членів комісії;
  • відомості про роз’яснення сторонам їх прав та обов’язків;
  • опис ходу проведення засідання комісії, у тому числі відомості про заявлені клопотання, основний зміст пояснень сторін;
  • відомості про докази, які надаються сторонами;
  • рекомендації щодо вирішення земельного спору;
  • інші відомості.

Протокол у триденний строк підписується головою та секретарем комісії. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання, і відсутності офіційної згоди на розгляд питання, розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин, про які зацікавлена сторона має письмово повідомити голову комісії із зазначенням причин неявки. Вирішуючи питання про повторне відкладення розгляду земельного спору, комісією досліджується поважність причин. При цьому комісія виходить з того, що поважними є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджають зацікавленій стороні прийняти участь в засіданні комісії.

Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці. Вирішення спорів щодо меж земельних ділянок здійснюється на підставі відомостей державного земельного кадастру. Доказами при розгляді земельного спору є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення зацікавлених сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Якщо подані зацікавленими сторонами докази є недостатніми, комісія має право одержувати від посадових осіб органу місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для розгляду та вирішення земельного спору. Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, комісія може робити запити місцевим органам державної виконавчої влади, структурним підрозділам органу місцевого самоврядування, організаціям, які отримали відповідні дозволи (ліцензії) на виконання робіт із землеустрою, підприємствам, установам, зацікавленим сторонам (юридичним і фізичним особам) про надання інформації, матеріалів та своїх висновків, що стосуються розгляду земельного спору, які зобов’язані у визначений законодавством термін, надати інформацію або повідомити про її відсутність.

Статья в тему:  Какие видеорегистраторы принимаются судом

З урахуванням протоколу комісії орган місцевого самоврядування приймає рішення по суті земельного спору, яке підписується головою місцевої ради.

Строк розгляду заяви

Земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру), та органами місцевого самоврядування у тижневий строк з дня подання заяви.

Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

Судовий порядок

Куди звернутися

За загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов’язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб’єктного складу їх учасників ( постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»).

Ті земельні та пов’язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші – в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої 19 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

Підсудність

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Відсутність однієї зі сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. Варто зазначити, що сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

Перелік необхідних документів

Для звернення до суду особа повинна скласти позовну заяву з доданими до неї документами, з урахуванням вимог законодавства в залежності від виду судочинства (цивільне, господарське, адміністративне).

Вартість

В залежності від судочинства (цивільне, господарське, адміністративне), в рамках якого розглядається земельний спір, позивачу необхідно сплатити судовий збір з врахуванням положень Закону України «Про судовий збір».

Решение земельных споров

Земельные участки, как объекты недвижимости, интересуют практически любого человека, заботящегося о своем материальном благополучии. Именно по этой причине они являются предметом возникновения различных правовых споров. Диапазон возникновения спорных ситуаций очень обширен: от признания права собственности на участок до вступления в наследство, раздела, определения порядка пользования общими владениями среди соседей. Да и в случае бракоразводного процессе решение земельных споров может затянуться надолго, отняв много времени, сил и нервов. Именно по этой причине рекомендуется сразу обратиться за помощью к специализированному земельному юристу, который уже на этапе консультации выработает правильную стратегию и доведет дело до успешного результата. Сотрудничество с компетентным специалистом всегда включает несколько этапов и начинается с предварительного изучения документов. Затем дается письменная или устная консультация. Возможно, для разрешения земельного спора понадобится дополнительная информация от клиента или ряд документов. Помните, что лишь компетентный и опытный адвокат сможет четко составить запросы в муниципальные или государственные органы, а также правильно сформулировать исковое заявление в случае разрешения спора в судебном порядке. Прежде чем приступить к компексному сотрудничеству, важно получить хотя бы базовый уровень теоретических знаний, понять, что подразумевается под земельными спорами, какие способы их разрешения существуют, какими нормативными правовыми актами регулируются подобные ситуации. В этом вам помогут опытные адвокаты, специализирующиеся именно на земельных участках.

Статья в тему:  Когда вся грязь народного суда моей душе и сердцу докучала автор

Какие способы защиты прав на земельный участок существуют?

Разрешение земельных споров в досудебном или судебном порядке всегда осуществляется согласно общим правилам защиты гражданских прав, что предусмотрено статьей 12 Гражданского кодекса Российской Федерации.

Одним из первых способов является признание права собственности на землевладение. Так что, если у вас есть подтверждающие документы, вы совершили сделку или вступаете в наследство на земельный участок, можно обратиться за помощью к юристу и воспользоваться таким способом защиты имущественных прав.

Второй вариант – это восстановление первоначальной ситуации, которая была нарушена в ходе совершения правонарушения или преступления. К примеру, сегодня реально восстановить права на владение или пользование земельным участком по решению суда, если судебный орган первой инстанции признал недействительным нормативный правовой акт или решение исполнительного органа государственной власти, органов местного самоуправления и других структур. Гражданский кодекс РФ предлагает широкий выбор возможностей и вариантов по защите нарушенных имущественных прав. По закону можно признать недействительным не только решения муниципальных или государственных, но и законодательных органов власти. Если реально в суде доказать самовольное занятие земельного участка, то нарушенные права подлежат немедленному восстановлению.

Еще один вариант достижения успеха – это признать недействительным нормативный акт органов местного самоуправления или исполнительной власти, если последний не соответствует действующему законодательству и нарушает имущественные права и интересы физического или юридического лица. Такой способ считается своеобразной формой судебного контроля над действующим законодательством по вопросам охраны и использования земель. Согласно Гражданско-процессуальному кодексу РФ суд может вынести решение о том, что действия должностного лица или административного органа власти были незаконны, поэтому подлежат отмене.

Важно помнить, что если в процессе разрешения земельного спора законные интересы и права лиц были нарушены, то можно взыскать убытки за незаконное использование или неправомерную охрану земель. Возмещением занимается тот государственный орган, который нарушил права арендатора или собственника участка путем принятия незаконного нормативного правового акта.

Помимо рассмотренных выше способов защиты своих прав может применяться ряд дополнительных мер, которые не оговорены в Земельном кодексе, зато предусматриваются статьей 12 ГК РФ:

  • Признание недействительной оспоримой сделки, а также применение законных последствий ее недействительности;
  • Применение последствий недействительности после признания сделки ничтожной;
  • Признание принятого собранием решения недействительным;
  • Признание недействительным нормативного правового акта органа местного самоуправления или государственной власти;
  • Самозащита права владельца земельного участка;
  • Возмещение убытков и взыскание неустойки или упущенной прибыли;
  • Исполнение обязанностей в натуре по решению суда;
  • Компенсация причиненного морального вреда;
  • Неприменение судом нормативного правового акта органа местного управления по причине его противоречий действующему законодательству;
  • Иные способы, предусмотренные действующим законодательством РФ.
Статья в тему:  Чей суд ожидал умершего египтянина

Классификация земельных споров и их сущность

В юридической литературе описано много способов классифицировать споры, возникающие в сфере земельных отношений. Каждая из классификаций по-своему точна и имеет право на существование, но наиболее точной и наглядной можно назвать ту, в которой все спорные ситуации условно разделяются на три категории:

1.Споры, которые вытекают из оспаривания или нарушения прав юридических и физических лиц на земельный участок. Это может быть не только право владения, но и пользования/распоряжения землевладением. Спорная и конфликтная ситуация может быть вызвана тем, что владельцу ограничили права на землю, отказали в предоставлении участка или пересмотре границ. Иногда спор может возникнуть по той причине, что лицо намеренно ввели в заблуждение относительно своих законных прав и интересов.

В качестве участников спора могут выступать:

  • Исполнительный орган местной власти или органы местного самоуправления с одной стороны, юридическое или физическое лицо – со второй. Основанием для спора и обращения к специалистам в области земельного права является письменный отказ в предоставлении участка, изъятие землевладения, прекращение или ограничение прав со стороны административного правового акта органов власти.
  • Юридические или физические лица с обеих сторон. Такой земельный спор может возникнуть из-за нарушения границ землепользования, создания взаимных помех по владению участком, самовольного занятия земли одной из сторон.

Суды рассматривают подобную категорию споров в общем порядке искового производства. Аналогично решаются вопросы, связанные договорами купли-продажи, дарения, мены, сервитута, аренды.

  1. Земельно-имущественные споры. Они вызваны как возмещением вреда и убытков, так и нарушением прав, которые не вызвали материальных потерь. Данные споры рассматриваются в одном производстве арбитражным судом.
  2. Спорные ситуации, которые возникают на основе земельных правоотношений. Данная категория не предполагает решение конфликтов, вызванных правом на владение земельным участком. В нее попадают ситуации, когда стороны не могут договориться насчет нюансов распоряжения или пользования землевладением.

Отечественное законодательство в области землепользование допускает передачу споров на рассмотрение в третейский суд, который выносит справедливое решение большинством голосов. Отличительной особенностью решений третейского суда является их исполнение в принудительном порядке по исполнительному листу от суда общей юрисдикции. Это происходит, если вынесенное решение не было изначально исполнено в добровольном порядке.

Разрешение земельных споров в судебном порядке

Как показывает практика, наиболее действенным и порой единственным способом разрешить давний земельный спор является обращение в судебный орган первой инстанции. Только это позволяет защитить законные имущественные права арендатора или собственника участка. Порядок, в котором суды рассматривают подобные иски, регламентируется статьей 64 Земельного кодекса РФ.

Нужно помнить, что согласно положений Земельного кодекса вариант административного или досудебного урегулирования конфликта не допускается. Единственный вариант – еще до принятия дела в производство судом общей юрисдикции обратиться в третейский суд. Для этого стороны должны заключить третейское заключение.

Почему важно обращаться за помощью?

За годы работы на рынке юридических услуг наши юристы накопили богатый опыт, который позволяет справляться с самыми нестандартными ситуациями в области земельного права. Следует понимать, что помимо Земельного кодекса существует огромное количество местных локальных актов, которые невозможно не принимать во внимание. Каждый нюанс играет большую роль и может кардинально изменить ситуацию при рассмотрении дела в суде.

Вторая сложность связана с обилием правоустанавливающих и иных документов за землевладение. Чтобы разобраться во всех тонкостях, нужно иметь компетентное образование и определенный опыт. Да и положения многих нормативных правовых актов допускают двойственное трактование. Если пытаться защитить свои права самостоятельно, можете быть уверены: в споре с государственными или местными органами власти текст НПА будет обращен не в вашу пользу.

Не тратьте время на бесполезные попытки самостоятельно разобраться в тоннах документации. Запишитесь на предварительную консультацию к земельному юристу и введите его в курс дела. Это поможет заранее оценить шансы за успешное разрешение спора и выработать правильную модель поведения в суде.

Статья в тему:  Как работают районные суды в москве

Положення про комісію для вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок

Андріївської сільської ради

П О Л О Ж Е Н Н Я

про Комісію для вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства на території Андріївської сільської ради

1. Загальні положення.

1.1. Положення про Комісію для вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства на території Андріївської сільської ради (надалі «Положення»), визначає правові та організаційні засади діяльності Комісії для вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства на території Андріївської сільської ради (надалі «Комісія»), її функції і порядок розгляду земельних спорів.

1.2. Положення розроблене на підставі вимог:

— Земельного Кодексу України;

— Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

— Закону України «Про оренду землі»;

— Закону України «Про основи містобудування»;

— Цивільного кодексу України;

— Закону України «Про Державний земельний кадастр»;

— Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

— інших нормативних документів.

1.3. Органом, що вирішує земельні спори в межах Андріївської сільської ради є Комісія для вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства на території Андріївської сільської ради.

1.4. Комісія – колегіальний орган, утворений виконавчим комітетом Андріївської сільської ради відповідно до повноважень, передбачених Земельним Кодексом України в галузі земельних відносин. Кількісний та персональний склад комісії затверджується рішенням виконавчого комітету.

До складу Комісії обов’язково входять: начальник відділу земельних ресурсів, АПК,екології та благоустрою — голова Комісії, спеціалісти відділу земельних ресурсів, АПК,екології та благоустрою , головний спеціаліст (юрисконсульт) сільської ради, депутат округу на території якого виник земельний спір (обов’язково), депутати Андріївської сільської ради, члени постійної депутатської комісії з питань земельних

відносин,охорони навколишнього природного середовища,агропромислового комплексу,архітектури,містобудування,житлово — комунального господарства та комунальної власності та інші члени Комісії.

1.5. Комісія в своїй діяльності керується Конституцією України, Земельним Кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», чинними рішеннями міської ради, іншими нормативно-правовими актами та даним «Положенням».

1.6. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням Комісії, спір вирішується судом.

2.Основні завдання та повноваження.

2.1. Комісія відповідно до Земельного Кодексу України та в межах своєї компетенції розглядає земельні спори в межах Андріївської сільської ради щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства.

2.2. Основними завданнями Комісії є врегулювання земельного спору між суміжними землекористувачами. З цією метою комісія має право:

— робити запити органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, організаціям, які отримали відповідні дозволи (ліцензії) на виконання робіт із землеустрою, підприємствам, установам, зацікавленим сторонам (юридичним і фізичним особам) про надання інформації, матеріалів та своїх висновків, що стосуються розгляду земельного спору, які зобов’язані у визначений законодавством термін, надати інформацію або повідомити про її відсутність;

— для розгляду земельного спору залучати експертів, фахівців, спеціалістів інших місцевих органів влади, підприємств, організацій та установ за погодженням з їх керівництвом;

— подавати свій висновок та пропозиції щодо врегулювання земельного спору для прийняття відповідного рішення із зазначеного питання в установленому порядку.

Статья в тему:  Как через суд лишить отцовства

2.3. Не підлягають розгляду Комісією:

— земельні спори між співвласниками будинку;

— земельні спори, які вже розглядались Комісією і по них прийнято рішення сільської ради;

— земельні спори, які розглядались або на даний час розглядаються судом.

3. Порядок підготовки матеріалів, розгляду земельного спору та прийняття рішення Комісією.

3.1. Організація роботи та підготовка матеріалів для розгляду Комісією земельного спору здійснюється секретарем Комісії.

3.2. Засідання Комісії проводиться в разі необхідності (при надходженні заяви). Попереднє ознайомлення та вивчення матеріалів членами комісії проводиться за день до засідання комісії. Документація зберігається у секретаря комісії.

3.3. Земельні спори розглядаються на підставі заяви однієї із сторін у 10-ти денний термін з дня одержання заяви. Заява подається спеціалісту ІІ категорії відділу земельних ресурсів, АПК,екології та благоустрою в письмовій формі і повинна містити:

— найменування органу, до якого вона подається;

— найменування сторін та їхні адреси із зазначенням прізвища, ім’я, по-батькові, адреси проживання, номери телефонів сторін спору (за наявності);

— виклад обставин виникнення спору, який має містити чітко сформульовані вимоги, зазначення доказів;

— перелік документів, що додаються до заяви;

— підпис заявника та дату написання заяви.

До заяви подаються наступні документи (копії):

— документ, що посвідчує особу;

— документ, який засвідчує право власності на житловий будинок;

— документ, який засвідчує право власності або користування на земельну ділянку;

— документи, що підтверджують зміни, які відбулися в правовому режимі земельної ділянки;

— план спірної ділянки по фактичному землекористуванню;

— акти, протоколи, розпорядження контролюючих органів, попередні рішення місцевих органів державної влади щодо врегулювання спору, якщо такі мали місце. Комісія може вимагати представлення інших додаткових документів в залежності від конкретної справи.

3.4. Заява повертається заявнику без розгляду в наступних випадках:

— не додержано вимог, визначених п.3.3. цього Порядку;

— заява про розгляд та вирішення спору подана від імені заявника особою, яка не має відповідних повноважень;

— земельний спір не підвідомчий Комісії;

3.5. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які не пізніше, як за 5 днів до дня засідання Комісії, повідомляються усно (в телефонному режимі) чи письмово секретарем про час і місце розгляду спору чи виїзду комісії на місце. У випадку, якщо в ході підготовки матеріалів на розгляд Комісії буде з’ясовано, що до заяви не додано усі документи, необхідні для розгляду спору, у повідомленні про час і місце розгляду спору вказується перелік документів, які необхідно представити.

3.6. Порядок ведення засідання комісії, а також обов’язкову по відношенню однієї сторони до іншої поведінку визначає голова Комісії. У разі відсутності голови Комісії, засідання проводить його заступник.

3.7. Голова Комісії оголошує склад Комісії, роз’яснює сторонам їх права та обов’язки і сприяє у здійсненні належних їм прав.

Голова, секретар, члени Комісії повинні сумлінно виконувати свої обов’язки, шанобливо ставитись до сторін земельного спору, дотримуватись високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам чи негативно вплинути на репутацію міської ради та/або її посадових осіб

3.8. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання, розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. Повторне засідання Комісії відбувається не пізніше 10 днів після першого.

3.9.Доказами при вирішенні земельного спору є будь -які фактичні дані, на підставі яких комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. У разі необхідності Комісія досліджує ситуацію на місці.

Статья в тему:  Как узнать подал ли банк в суд украина

3.10. Для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні земельного спору і потребують спеціальних знань, Комісія може заслуховувати експертів та фахівців, запрошених як сторонами, так і Комісією.

3.11. Експертами можуть виступати фізичні і юридичні особи, які мають ліцензії на здійснення відповідної діяльності.

3.12. Права, обов’язки та відповідальність експерта визначаються чинним законодавством.

3.13. Експертиза провадиться для визначення та відновлення меж земельних ділянок і включає :

— геодезичне встановлення меж земельної ділянки на місцевості;

— відновлення меж земельної ділянки на місцевості ;

3 .14. Витрати, пов’язані із залученням експертів, фахівців, покладаються на заявника.

3.15. Під час засідання секретарем Комісії ведеться протокол, у якому зазначаються:

— дата проведення засідання;

— найменування та склад органу, що розглядає земельний спір;

— номер справи і найменування сторін земельного спору;

— відомості про явку на засідання Комісії сторін земельного спору та членів Комісії або про причини їх неявки;

— усні заяви і клопотання сторін; відомості про роз’яснення сторонам земельного спору їх прав та обов’язків.

3.16. Засідання Комісії є правомочним, якщо у ньому бере участь не менше 2/3 членів Комісії від її загального складу. Розгляд спору з приводу суміжного землекористування здійснюється Комісією в межах своєї компетенції при умові дотримання вимог, вказаних у цьому Положенні, щодо оформлення в повному обсязі необхідних документів.

3.17. Сторони, які беруть участь у земельному спорі,

3.17.1. мають право:

— брати участь у розгляді земельного спору;

— ознайомлюватися з матеріалами справи щодо розгляду та вирішення земельного спору, робити з них виписки;

— подавати документи та інші докази на підтвердження своєї позиції щодо земельного спору;

— давати усні і письмові пояснення;

— заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони;

— одержати копію рішення щодо земельного спору;

— у разі незгоди з цим рішенням оскаржити його.

3.17.2. зобов’язані:

— добросовісно здійснювати свої права, виконувати свої обов’язки;

— на підтвердження своїх вимог або заперечень надавати усі наявні у них докази або повідомляти про них під час розгляду спору;

— довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень;

— повідомляти Комісію про причини неявки на її засідання, у разі неповідомлення про причини неявки вважається, що сторона (сторони) не з’явилася без поважних причин.

3.17.3. на стадії підготовки матеріалів справи до розгляду, а також на всіх подальших стадіях (до моменту прийняття рішення) подавати клопотання про припинення розгляду спору за примиренням сторін.

3.18. За результатами розгляду земельного спору приймається висновок Комісії простою більшістю голосів від складу Комісії і заноситься до протоколу засідання. Висновок Комісії є дійсним для прийняття відповідного рішення сільською радою.

3.19. Протокол засідання Комісії оформляється секретарем Комісії та не пізніше ніж у триденний термін, підписується головою Комісії, секретарем та завіряється гербовою печаткою сільської ради. Протокол засідання Комісії зберігається у секретаря Комісії .

3.20. Протоколи ведуться згідно чинної інструкції по веденню діловодства.

3.21. За результатами розгляду земельного спору на підставі протоколу засідання Комісії готується проект рішення сільської ради про вирішення земельного спору, в якому викладені умови обстеження, пропозиції та висновки Комісії.

3.22. Рішення сільської ради про вирішення земельного спору з відповідним обґрунтуванням надається сторонам у 3-денний термін з дати його прийняття.

3.23. Не підлягає повторному розгляду земельний спір по якому є висновок Комісії та прийнято рішення сільської ради. У випадку незгоди однієї із сторін земельного спору із рішенням сільської ради чи висновком Комісії щодо врегулювання земельного спору спір вирішується у судовому порядку.

Статья в тему:  Как заверить копию решения суда

3.24. Рішення сільської ради вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначеного рішення у суді призупиняє його виконання. Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищестоящим органом або судом.

4. Права і обов’язки сторін, які беруть участь в земельному спорі.

4.1.Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

5.Керівництво Комісії.

5.1. Керівництво діяльністю Комісії здійснює голова Комісії, а у разі його відсутності – заступник голови Комісії.

5.2. Голова Комісії вирішує наступні питання:

— проводить прийом громадян і надає консультації по питанню земельного спору, а саме:

— чи належить до компетенції Комісії розгляд питання, яке вказано в заяві;

— чи в повному обсязі подано документи;

— доцільність представлення додаткових документів в залежності від конкретної справи.

5.3. Секретар Комісії вирішує наступні питання:

— веде протокол засідання Комісії та несе відповідальність за його вчасне оформлення;

— здійснює обов’язки діловода в частині, що стосується діяльності Комісії;

— подає на розгляд сільської ради, в разі необхідності, проекти рішень про вирішення земельного спору на підставі протоколу Комісії;

— готує та видає витяги з протоколу Комісії, за підписом голови комісії, сторонам, які брали участь у земельному спорі.

6.Прикінцеві положення.

6.1. Дане Положення може бути змінене та доповнене на підставі рішення виконавчого комітету сільської ради.

6.2. Технічне обслуговування, пов’язаних з діяльністю Комісії проводиться службовим автомобілем сільської ради за дозволом сільського голови.

Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету

Підсудність земельних спорів

Практикуючі юристи та адвокати при складанні різного роду позовних заяв (підготовка матеріалів до суду) перш за все визначають підсудність справи. Як правило, це не стосується клієнта і на результат справи мало впливає. Але визначити підсудність дуже важливо і не завжди досить легко. Неправильно визначена підсудність на початку справи може призвести в подальшому до закриття справи, а це зайво витрачений час, нерви та фінанси.

Отже, давайте поглянемо на прикладі дуже поширеного виду спорів – спори стосовно земельних ділянок, як важливо спочатку визначити підсудність справи. Як правило, такі спори розглядаються в порядку цивільного, господарського та адміністративного провадження.

Загальне визначення підсудності можна визначити так:

підсу́дність — це розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Визначити підсудність означає вказати, яки́й суд буде розглядати дану справу.

Прикладом візьмемо Постанову ВСУ від 31 січня 2017 року. Позивач звернувся з позовом до адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держземагентства про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою відповідачу, затвердження цього проекту і передачі земельної ділянки у приватну власність; визнання протиправною та скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки.

Як видно з позовних вимог, найбільш правильною, на перший погляд, була визначена підсудність справи адміністративним судам: адже у вимогах ставилися питання про визнання протиправним та скасування наказу державного органу, визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Справа розглядалася адміністративним судом, в подальшому апеляційним адміністративним та ВАСУ. Тобто, з підсудністю погодилися всі адміністративні суди.

Але вказана справа була закрита ВСУ на слідуючих підставах:

Статья в тему:  Протягом якого строку вирок суду вступає в законну силу

ВАСУ зазначив, що предметом спору у цій справі були реєстраційні дії із державної реєстрації за третьою особою права власності на земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту, яка, з позиції позивача, не була вільною і тривалий час перебувала в користуванні позивача та членів її родини, тоді як третя особа – ГУ Держземагентсво дотримується протилежної позиції і вважає, що позивач набув на неї право власності на законних підставах.

Цей спір сторони та суди визнали таким, що належить до юрисдикції адміністративних судів.

Однак у контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між його суб’єктами, такий висновок не можна визнати правильним.

Спірна земельна ділянка неодноразово була предметом спору щодо права користування нею.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі – Суд) від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” (заяви NN 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін “встановленим законом” у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, “що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом” [див. рішення у справі “Занд проти Австрії”, заява N 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, “встановленим законом”, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі і обов’язок суб’єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

Рішення суду касаційної інстанції, яке переглядається, про законність реєстраційних дій, ґрунтується на юридичних фактах, стосовно яких існує спір про право на земельну ділянку, до вирішення якого і поза зв’язком з яким не можуть бути розв’язані питання, пов’язані з реєстрацією права власності на землю. Позаяк це рішення, як і рішення судів попередніх інстанцій, помилково були розглянуті в порядку адміністративного судочинства, відповідно до підпункту “б” пункту 1 частини другої статті 243 КАС вони підлягають скасуванню, а провадження в адміністративній справі – закриттю.

Рішення про закриття справи не обмежує сторони у реалізації захисту свого права на земельну ділянку у порядку цивільного судочинства.

Стаття 158. Органи, що вирішують земельні спори

1. Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

2. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо роз­межування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Статья в тему:  Можно ли получить решение суда по доверенности

3. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розме­жування меж районів у містах.

4. Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земель­них ділянок за межами населених пунктів, розташу­вання обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

5. У разі незгоди власників землі або землекорис­тувачів з рішенням органів місцевого самоврядуван­ня, органу виконавчої влади з питань земельних ре­сурсів спір вирішується судом.

Земельні спори — це різновид конфлікту, що вини­кає у зв’язку з порушенням прав та законних інтере­сів власників землі, землекористувачів ті інших суб’єк­тів земельного законодавства, які є учасниками земель­них правовідносин.

В статті визначений перелік органів, яким надано право розглядати та вирішувати земельні спори. Ними є: суди, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Інші, не зазначені в цій статті органи, не мають права на вирішення земельних спорів.

Суди, як органи правосуддя, юрисдикція яких поши­рюється на всі правовідносини, що виникають у дер­жаві, відповідно до Конституції України мають право вирішувати всі без виключення категорії спорів, у т.ч. і земельні спори. Разом з тим, в ч. 2 ст. 158 ЗК Укра­їни передбачена виключна компетенції судів щодо вирішення земельних спорів.

В ч. З та 4 коментованої статті визначена підвідом­чість розгляду та вирішення земельних спорів органа­ми місцевого самоврядування, органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Із їх змісту випли­ває, що органам місцевого самоврядування підвідом­чі: спори у межах населених пунктів щодо меж земе­льних ділянок, які перебувають у власності і користу-*

ванні громадян та додержання громадянами правил добросусідства; спори щодо розмежування меж райо­нів у містах. Органам виконавчої влади з питань зе­мельних ресурсів підвідомчі спори щодо меж земель­них ділянок за межами населених пунктів, розташу­вання обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

Таким чином, аналіз змісту ч. З та 4 коментованої статті дає змогу зробити висновок про те, що лише за­значені в цих частинах категорії земельних спорів можуть вирішуватися відповідно органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з пи­тань земельних ресурсів. Всі інші категорії земельних спорів підвідомчі судам. Крім того, у разі вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, сторони спору у разі незгоди із прийнятим відповідними органами рішенням, мають право на його оскарження в судові органи. В останньому випадку спір вирішується судом. Звернення до суду для захисту прав та законних інтересів, пов’язаних із земельними пра­вовідносинами, сторонам у земельних спорах гаранту­ється не тільки ЗК України, а й Конституцією Украї­ни, де передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадян без­посередньо на її підставі гарантується.

Підставами виникнення земельних спорів є претен­зії одного або більшої кількості суб’єктів земельних правовідносин відносно набуття або припинення пра­ва власності на землю, права землекористування, орен­ди земельних ділянок, порушення земельних сервіту­тів та правил добросусідства, зобов’язань, що виника­ють внаслідок заподіяння шкоди власникам землі та землекористувачам і деякі інші.

Об’єктом земельних спорів є суб’єктивне право на землю. Суб’єктами земельних спорів є сторони — юри­дичні або фізичні особи, чи держава.

Вирішення земельних спорів полягає в тому, що суди, органи місцевого самоврядування або органи виконав­чої влади з питань земельних ресурсів виявляють зміст

та межі повноважень сторін спору, а також встановлю­ють їх обов’язкову по відношенню однієї сторони до іншої поведінку.

Источники:

http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2:_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA

http://la-advokat.ru/blog/reshenie-zemelnyh-sporov/

http://andriivska-gromada.gov.ua/polozhennya-pro-komisiju-dlya-virishennya-zemelnih-sporiv-schodo-mezh-zemelnih-dilyanok-10-17-51-13-07-2020/

Підсудність земельних спорів

http://pravo.studio/pravo-ukrajini-zemelne/stattya-158-organi-scho-virishuyut-zemelni-66525.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector