2 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Засоби усунення недоліків рішення судом який його постановив

Мего-Інфо — Юридичний портал №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Коментарі кодексів

Галузі права

Зміст

  • Поняття і сутність судової влади
  • Розділ 2 ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
  • Розділ З ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ
  • Форми захисту суб’єктивних прав і законних інтересів громадян і організацій
  • Поняття, предмет і система цивільного процесуального права
  • Розділ 4 СТОРОНИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  • Джерела цивільного процесуального права
  • Розділ 5 ТРЕТІ ОСОБИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  • Розділ 6 УЧАСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ОРГАНІВ ТА ОСІБ, ЯКИМ ЗАКОНОМ НАДАНО ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ІНТЕРЕСИ ІНШИХ ОСІБ
  • Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
  • Види і стадії цивільного судочинства
  • Розділ 7 ПРЕДСТАВНИЦТВО В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  • Розділ 8 ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ. ПІДСУДНІСТЬ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
  • Цивільна процесуальна форма
  • Розділ 9 ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ
  • Розділ 10 СУДОВІ ВИТРАТИ
  • Розділ 11 ЦИВІЛЬНА ПРОЦЕСУАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
  • Розділ 12 ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  • Розділ 13 ЗАСОБИ ДОКАЗУВАННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  • Розділ 14 ПОЗОВ
  • Розділ 15 ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ
  • Розділ 16 ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
  • Розділ 17 СУДОВИЙ РОЗГЛЯД
  • Розділ 18 СУДОВЕ РІШЕННЯ
    • Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення
    • Доступ до судових рішень
    • Законна сила рішення суду
    • Зміст судового рішення
    • Поняття та види судових рішень
    • Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив
    • Ухвала суду першої інстанції
  • Розділ 19 ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ
  • Розділ 20 НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  • Розділ 21ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  • Розділ 22 АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  • Розділ 23 КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  • Розділ 24 ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ВИНЯТКОВИМИ ОБСТАВИНАМИ
  • Розділ 25 ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
  • Розділ 26 ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  • Розділ 27 ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ
  • Розділ 28 ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ
  • Розділ 29 НОТАРІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
  • Розділ 30 ТРЕТЕЙСЬКЕ СУДОЧИНСТВО
  • ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ процесуальних строків, закріплених у ЦПК України
  • Література

Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив

Після оголошення рішення по справі суд, що ухвалив рішення, не вправі сам скасувати або змінити його. Це принципове правило, що гарантує стабільність судового рішення, його незмінність. У той же час суду, що ухвалив рішення, надається можливість доповнити своє рішення, внести в нього виправлення без зміни змісту у суворо обмежених законом випадках.

Статья в тему:  Что может апелляционный суд

Цивільне процесуальне законодавство передбачає три випадки, коли суд, що ухвалив рішення, вправі самостійно виправити його недоліки: 1) ухвалення додаткового рішення; 2) роз’яснення рішення суду; 3) виправлення описок і арифметичних помилок.

Додаткове рішення. Додаткове рішення найчастіше служить способом виправлення такого недоліку судового рішення, як його неповнота. Вимога повноти — одна з істотних вимог, які висуваються до рішення суду.

Згідно зі ст. 220 ЦПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

  1. стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
  2. суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;
  3. суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ЦПК;
  4. судом не вирішено питання про судові витрати.

Умови ухвалення додаткового рішення, передбачені ст. 220 ЦПК, є винятковими. Порушення вимог зазначеної статті спричиняє зміну або скасування судового рішення.

Неодмінною умовою, в залежність від якої поставлена можливість винесення додаткового рішення, є наявність єдиної фактичної основи (встановлених у судовому засіданні обставин і досліджених по суті доказів). Суд доповнює власне рішення, приводячи його у відповідність зі змістом розглянутої справи. Якщо єдина фактична основа відсутня, ухвалити додаткове рішення не можна.

Суд не вправі під видом додаткового рішення змінити зміст рішення або розв’язати нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. їх присутність не є обов’язковою.

На додаткове рішення може бути подана скарга.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Роз’яснення рішення. Якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановлює ухвалу, в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Підставою для роз’яснення рішення суду найчастіше може стати невизначеність його резолютивної частини, що була виявлена при здійсненні виконавчих дій у стадії виконавчого провадження.

Подання заяви про роз’яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання.

Заява про роз’яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не є перешкодою для розгляду питання про роз’яснення рішення суду.

Ухвала, в якій роз’яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз’яснено за його заявою (ст.221 ЦПК).

Статья в тему:  Як стягнути судові витрати

Виправлення описок та арифметичних помилок у рішенні здійснюється судом, який ухвалив рішення. Як правило, описки пов’язані з перекручуванням, допущеним при друкуванні окремих слів і висловів, прізвища кцго-небудь з учасників процесу, складу суду. Можуть мати місце і перекручування найменування юридичної особи.

Явні арифметичні помилки — це невірно зроблені арифметичні дії. Якщо помилка є не в розрахунках, а в принципі визначення грошової компенсації, то вона не може бути виправлена ухвалою суду.

Суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. їхня неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень (ст. 219 ЦПК).

Засоби усунення недоліків рішення судом який його постановив

§ 5. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив

За загальним правилом після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не вправі сам скасувати або змінити це рішення (ч. 2 ст. 218 ЦПК). Суд може скасувати тільки заочне рішення (ст. 231 ЦПК), а також ряд рішень у справах окремого провадження (ст.ст. 241, 250, 255 ЦПК).
Допущені у ньому помилки, внаслідок яких воно є незаконним та (або) необґрунтованим, виступають підставою для зміни та скасування рішення судом апеляційної, касаційної інстанції, у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами.
Однак, в окремих випадках, чітко визначених законом, суд, який ухвалив рішення, може, не змінюючи вирішення справи по суті, усунути деякі його вади, які мають несуттєвий характер, однак не дозволяють сторонам отримати захист за цим рішенням. До цих способів слід віднести: виправлення описки чи явної арифметичної помилки (ст. 219 ЦПК), ухвалення додаткового рішення (ст. 220 ЦПК), роз’яснення рішення суду (ст. 221 ЦПК).
Виправлення описки чи явної арифметичної помилки (ст. 219 ЦПК) – це спосіб усунення, який спрямований на усунення недоліку рішення суду у ході викладу його змісту. У даному випадку такий недолік повинен носити очевидний характер і не може полягати у зміні ухваленого рішення. Описка полягає у неправильному зазначенні у тексті рішення об’єкта, сторони, певної дати чи строку тощо. Помилка стосується обчислення розміру присудженого, його частки тощо. Вона повинна носити елементарний (арифметичний) та очевидний характер.
Виправити цей недолік суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, шляхом постановлення ухвали. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, неявка яких не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень. На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга.
Ухвалення додаткового рішення (ст. 220 ЦПК) застосовується у тому випадку, якщо рішення суду має ваду повноти та вичерпності. Ухвалюється таке рішення за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи у випадках:
1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;
3) якщо суд не допустив негайного виконання рішення у випадках його обов’язковості;
4) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Під виглядом додаткового рішення суд не вправі змінювати зміст рішення або вирішувати нові питання, які не були досліджені в судовому засіданні.
Питання про ухвалення додаткового рішення може бути порушене на протязі строку виконання рішення. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. На додаткове рішення та ухвалу суду про відмову в його ухваленні може бути подано скаргу.
Роз’яснення рішення суду (ст. 221 ЦПК) застосовується тоді, коли рішення суду не відповідає вимогам чіткості викладу, що зумовлює труднощі або неможливість виконання.
В разі, коли рішення незрозуміле, суд, який вирішив справу, на прохання осіб, які брали участь у справі, а також державного виконавця, роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подача заяви про роз’яснення рішення допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до виконання.
Слід визначити, що у даному випадку таким правом повинні бути наділені не тільки державні виконавці, а й усі інші органи державної влади, юридичні та посадові особи, що повинні проводити виконання рішення (органи опіки та піклування, органи реєстрації актів цивільного стану та ін.).
Питання про роз’яснення рішення розглядається судом у десятиденний строк. Неявка державного виконавця чи осіб, які брали участь у справі, не перешкоджає розглядові питання про роз’яснення рішення (ст. 221 ЦПК). На ухвалу суду про роз’яснення рішення може бути подано скаргу.

Статья в тему:  Через какое время вызывают в суд после составления протокола

Засоби усунення недоліків рішення судом який його постановив

Додаткове рішення — це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов’язані з порушенням вимог його повноти.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України суд, який постановив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, або за своєю ініціативою постановити додаткове рішення у випадках:

1) якщо з якоїсь позовної вимоги, з приводу якого сторони представляли докази і давали пояснення, що не постановлено рішення;

2) якщо суд, дозволивши питання про право, не зазначив точного розміру присудженого стягнення або дії, яке має бути виконане;

3) якщо суд не вказав про негайне виконання рішення у випадках, передбачених ст. 217 ЦПК України;

4) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання про постанову додаткового рішення може бути збуджений протягом десяти днів з дня постановлення рішення

Суд постановляє додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з викликом сторін.

На додаткове рішення може бути подана скарга, внесено касаційне подання протягом десяти днів з дня його постанови.

На рішення суду про відмову постановити додаткове рішення може бути подана скарга або внесено окреме подання.

Крім додаткового рішення суд може усунути недоліки і шляхом його роз’яснення.

Роз’яснення судового рішення — це уточнення та більш ясний виклад відповідного дійсності змісту рішення. Згідно ст. 215 ЦПК України підставою роз’яснення рішення є неясність.

У разі неясності рішення суд, котрий дозволив справа, на прохання осіб, що у справі, а також державного виконавця роз’яснюють своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подача заяви про роз’яснення рішення допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого воно може бути пред’явлено до примусового виконання.

Статья в тему:  Оболонский суд где находится

Питання про роз’яснення рішення розглядається судом у десятиденний строк з викликом сторін, проте неявка їх не перешкоджає розгляду питання про роз’яснення рішення. На ухвалу суду або судді про роз’яснення рішення може бути подана скарга, внесено окреме подання.

Роз’яснення рішення — це більш повне і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, але невнесення змін до істота рішення і не вирішення тих питань, які не були предметом судового розгляду (п. 14 Постанови № 11 Пленуму Верховного Суду від 29 грудня 1976 «Про судове рішення»).

Як вже зазначалося чіткість — це одна з вимог, яким має задовольняти рішення суду. Згідно цій вимозі рішення суду повинно бути викладено чітко, грамотно, не повинно містити помилок, описок, явних арифметичних помилок. Невиконання цієї вимоги може бути заповнене шляхом виправлення описок і явних арифметичних помилок (ст. 213 ЦПК України).

Описка — це спотворення прізвища, імені, по батькові сторін, назви організації і т.п.

Явна арифметична помилка — неточність розрахунку, зрозуміла будь-якій особі при перевірці результатів арифметичної дії при тих же вихідних даних.

Описки і явні арифметичні помилки, виявлені в період складання судового рішення, виправляються в тексті із застереженням перед підписом суддів (ст. 211 ЦПК України).

Якщо такі недоліки судового рішення будуть виявлені після проголошення рішення, то суд може їх виправити як за власною ініціативою, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні. Особи, що у справі, повідомляються про час і місце засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Усунення недоліків судового рішення виніс його судом.

За загальним правилом арбітражний суд, який виніс рішення, не має права змінити його зміст. Разом з тим АПК встановлює із загального правила три винятки, коли арбітражний суд може внести виправлення в зміст оголошеного рішення:

Статья в тему:  Гринмани подал в суд что делать

1) додаткове рішення — Це спосіб виправлення неповноти судового рішення. Підстави, за наявності яких суд може прийняти додаткове рішення:

— По якомусь вимогу, щодо якої особи, які беруть участь у справі, представили докази, судом не було прийнято рішення;

— Суд, дозволивши питання про право, не зазначив у рішенні розмір присудженої грошової суми, що підлягає передачі майно або не вказав дії, які зобов’язаний зробити відповідач;

— Судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення може бути прийнято тільки до вступу основного рішення в законну силу.

При прийнятті додаткового рішення суд зобов’язаний провести судове засідання в порядку, встановленому гл. 19 АПК, саме додаткове рішення приймається відповідно до правил прийняття рішень: з видаленням в дорадчу кімнату, дотриманням вимог до викладу, оголошенню і напрямку вирішення.

2) Роз’яснення судового рішення — Дається судом, яким дозволено справу, в разі неясності винесеного рішення. Суд, роз’яснюючи судове рішення, не повинен змінювати його зміст. При цьому роз’яснення може стосуватися не тільки резолютивної, але і мотивувальної частини судового рішення.

Ініціаторами дачі роз’яснення судового рішення можуть виступати особи, які беруть участь у справі, судовий пристав-виконавець.

Роз’яснення дається у формі окремого визначення, Що направляється всім особам, які беруть участь у справі, а також органам, виконуючим рішення, якщо з заявою звернулися вони. Визначення виноситься в десятиденний строк з дня надходження заяви до суду. Проведення судового засідання при цьому не потрібно.

Можливість роз’яснення рішення обмежена терміном його виконання. Якщо рішення виконано, воно не може бути роз’яснено. Не допускається роз’яснення рішення і після закінчення терміну, протягом якого воно може бути примусово виконано.

3) Виправлення описок, помилок і арифметичних помилок.Зазначені недоліки суд вправі виправити як за своєю ініціативою, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, судового пристава-виконавця, інших виконуючих рішення арбітражного суду органу, організації.

під опискою розуміється неправильне написання в рішенні слова, цифри, що мають якесь значення для осіб, які беруть участь у справі, або для органів, які виконують рішення.

Статья в тему:  Нужен ли адвокат в мировом суде

помилкою визнається така ж сама помилка, допущена при виготовленні рішення за допомогою технічних засобів: на друкарській машинці або комп’ютері.

арифметичною помилкою є помилка, допущена при підрахунку, але ніяк не в результаті застосування методики підрахунку.

Виправлення судом описок, помилок і арифметичних помилок допускається тільки без зміни змісту рішення, тих висновків, яких дійшов суд на основі дослідження доказів, встановлення обставин і застосування закону.

Процедура виправлення описок і явних арифметичних помилок, виявлених після оголошення рішення у справі подібна до процедури роз’яснення судового рішення.

67. Негайне виконання судових актів арбітражних судів.

2. Рішення арбітражного суду у справах про оскарження ненормативних актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших органів, а також рішення у справах про оскарження рішень і дій (бездіяльності) зазначених органів підлягають негайному виконанню.

3. Арбітражний суд за заявою позивача вправі звернути рішення до негайного виконання, якщо внаслідок особливих обставин уповільнення його виконання може привести до значного збитку для стягувача або зробити виконання неможливим. Негайне виконання рішення допускається при наданні стягувачем забезпечення повороту виконання на випадок відміни рішення суду (зустрічного забезпечення) шляхом внесення на депозитний рахунок арбітражного суду грошових коштів у розмірі присудженої суми або надання банківської гарантії, поручительства або іншого фінансового забезпечення на ту ж суму.

4. Питання про звернення рішення до негайного виконання розглядається в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце судового засідання. Неявка осіб, повідомлених належним чином про час і місце судового засідання, не є перешкодою для вирішення питання про негайне виконання рішення арбітражного суду.

5. За результатами розгляду питання про звернення рішення до негайного виконання арбітражний суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржене.

Копії ухвали направляються особам, які беруть участь у справі, не пізніше наступного дня після дня його винесення.

6. Визначення про звернення рішення до негайного виконання підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

7. Арбітражний суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів щодо забезпечення виконання рішення, не зверненої до негайного виконання, за правилами, передбаченими главою 8 цього Кодексу.

68. Визначення арбітражного суду: поняття, види. Законна сила визначень арбітражного суду.

Визначення арбітражного суду 1 інстанції (види, зміст, законна сила).

Ухвала суду першої інстанції — Це вид постанови суду першої інстанції або судді, яким справа не вирішується по суті.

1) За формою винесення і фіксації визначення можуть виноситися:

у вигляді окремого акта — Обов’язково виноситься, якщо передбачена можливість оскарження такого визначення окремо від оскарження судового акта, яким дозволяється розгляд справи по суті. Також обов’язково винесення ухвали у вигляді окремого судового акта у випадках, прямо встановлених АПК, а також коли розгляд справи закінчується без вирішення спору по суті.

Статья в тему:  Хто може бути представником у суді 2019

протокольні визначення — Виносяться з питань, що вимагають вирішення в ході судового розгляду (наприклад, ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні). Такі визначення оголошуються усно і заносяться до протоколу судового засідання.

2) За правовими наслідками виділяють:

визначення, що забезпечують розвиток арбітражного процесу (Про підготовку справи до судового розгляду);

визначення, якими закінчується провадження у справі без винесення рішення арбітражного суду (Про залишення позову без розгляду та припинення провадження у справі). Також сюди відноситься ухвалу про припинення провадження у справі у зв’язку із затвердженням арбітражним судом мирової угоди сторін, оскільки зазначену ухвалу за своїми наслідками також дозволяє справу по суті, але на умовах, узгоджених сторонами і затверджених арбітражним судом.

3) Один по одному оскарження виділяються:

визначення, які можуть бути оскаржені окремо від рішення арбітражного суду, Наприклад ухвалу про зупинення провадження у справі.

визначення, які окремо від рішення арбітражного суду не оскаржуються, Але відповідні доводи можуть бути включені зацікавленою особою в скаргу, що подається в апеляційному, касаційному порядку або в заяві про принесення протесту в порядку нагляду.

зміст визначення, що виноситься у вигляді окремого акта:

1) найменування арбітражного суду, номер справи, дата винесення ухвали, склад суду, предмет спору;

2) найменування осіб, які беруть участь у справі;

3) питання, з якого виноситься ухвала;

4) мотиви, якими арбітражного суду прийшов до своїх висновків, з посиланням на закони та інші нормативні правові акти;

5) висновок з розглянутого питання;

6) порядок і строк оскарження ухвали.

АПК надає законну силу визначенню, тобто робить обов’язковим для виконання, відразу ж після винесення.

оскарження визначень проводиться до вищої інстанції в місячний термін з дня винесення ухвали. Оскарженню підлягають або визначення, про можливість оскарження яких прямо зазначено в АПК, або визначення, що перешкоджають подальшому руху справи.

69. Розгляд справ у порядку спрощеного виробництва арбітражного процесу.

Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив

Після оголошення рішення суд, який його постановив, не вправі сам його змінити або скасувати (ч. 1 ст. 213 ЦПК). Допущені в ньому помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необгрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку (статті 290, 320 ЦПК) та у зв’язку з нововиявленими і винятковими обставинами (ст. 347 ЦПК).

Деякі недоліки судового рішення можуть бути, у точно передбачених законом випадках, усунені судом, який постановив рішення, одним з трьох способів: виправлення описки і явної арифметичної помилки; постановлення додаткового рішення; роз’яснення рішення (статі 213—215 ЦПК).

Статья в тему:  Когда наступает право собственности по решению суда

Встановленню такого правила сприяли суб’єктивні й об’єктивні фактори. Суб’єктивні — правильно такі виправлення може зробити лише суд, який розглядав справу по суті. Неточність і незрозумілість висловлень в рішенні може пояснити тільки той суд, який допустив такий недолік. Повну відповідь на позовну вимогу, у якій не було постановлено рішення, може правильно зробити той суд, який її розглядав. Лише суд, який розглядав справу і вирішив питання про право, може точно визначити розмір присудженого, оскільки вирішення цих питань залежить одне від одного

Об’єктивні — визначеними законом способами виправлення недоліків рішення не вирішується заново розв’язана судом правова вимога. Вона тільки роз’яснюється і уточнюється або вирішується якась її частина, що перебуває у невіддільному зв’язку з правовою вимогою, або ж робиться лише відповідь з приводу розв’язання вимоги, яка помилково була не включена до резолютивної частини рішення.

Виправлення описки і явної арифметичної помилки в рішенні (ст. 213 ЦПК). Опискою називається зроблена судом механічна помилка у визначенні об’єкта присудженого, сторони, строку виконання рішення та ін. Помилкою — неправильність в діях і висновках. Це, допущена внаслідок неправильності арифметичних розрахунків, неточність ъ рішенні суду у визначенні суми, яка підлягає стягненню. Тому наявність арифметичних помилок грунтується на цифрових даних, що були предметом домагання сторін та дослідження суду.

Суд може з власної ініціативи чи за заявою осіб, які беруть участь у справі, розпочати розгляд питання про виправлення описок і явних арифметичних помилок.

Подача заяви до суду про виправлення описки і явної арифметичної помилки в ЦПК ніякими процесуальними строками не обмежена, але судова практика додержується правила, за яким питання про внесення виправлення може бути вирішено судом, якщо рішення не виконано і не пропущено встановлений законом строк для виконання. Стаття 21 Закону «Про виконавче провадження» (п. 1) передбачає три роки.

Розгляд питання провадиться в судовому засіданні колегіальним складом суду з додержанням порядку розгляду цивільних справ. У судове засідання викликаються особи, які брали участь у справі, але їх неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлення. Вони можуть користуватися належними їм правами з врахуванням специфіки предмета судового розгляду. Результати розгляду вимоги про виправлення описки чи явної арифметичної помилки закріплюються в постановленій судом ухвалі, яка може бути оскаржена і внесено на неї окреме подання.

Постановленням додаткового рішення (ст. 214 ЦПК) виправляються порушення вимоги вичерпності, якій повинно задовольняти судове рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 214 ЦПК додаткове рішення може бути постановлено тоді, коли щодо якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не постановлено рішення. Прикладом для постановлення рішення з цих підстав може бути справа за позовом працінника підприємства про поновлення на роботі і виплату за вимушений прогул, в якій суд постановив тільки рішення про поновлення на роботі, не вирішивши питання про оплату вимушеного прогулу. Коли вимога, хоч і була пред’явлена в суд, але в судовому засіданні не розглядалася, сторони не пред’являли доказів і не давали пояснень, то для вирішення такої вимоги у порядку постановлення додаткового рішення підстави відсутні.

Статья в тему:  Кто такие адам и ева и о каком страшном суде

Суд має прав постановити додаткове рішення також тоді, коли ним було розв’язане питання про право, але не зазначено точно розміру присудженого стягнення або які дії треба виконати (п. 2 ст. 214 ЦПК). Такі випадки можуть мати місце тоді, коли судом буде визнано право на одержання відшкодування за пошкодження майна, ушкодження здоров’я, але не присуджено розміру відшкодування. Додатковим рішенням виправляється рішення суду, постановлене на користь кількох позивачів, без зазначення, в якій частині рішення стосується кожного з них, або, що стягнення є солідарним.

Суд, постановлючи рішення, за наявності підстав, визначених ст. 217 ЦПК, зобов’язаний допустити по ньому негайне виконання. Невиконання цієї вимоги може бути усунено постановленням додаткового рішення (п. З ст. 214 ЦПК).

Додатково рішення постановляється також у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 4 ст. 214 ЦПК).

Порушення процесу про постановлення додаткового рішення можливе за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи суду. Заява подається до суду, що постановив рішення, протягом десяти днів з дня його постановлення.

Якщо на рішення суду подана апеляційна скарга, внесено подання і одночасно порушено питання про постановлення додаткового рішення, то суд повинен вирішити спочатку вимогу про додаткове рішення, а потім надіслати справу для вирішення в суд апеляційної інстанції. Під виглядом додаткового рішення суд не вправі змінювати зміст рішення або вирішувати нові питання, які не були досліджені в судовому засіданні. Справа розглядається в судовому засіданні з викликом сторін (ст. 214 ЦПК). Інші особи, які брали участь у справі, мають право брати участь у всіх судових засіданнях, а гарантією для реалізації цього права є їх виклик, тому їм також має бути надісланий виклик до судового засідання.

Розгляд заяви про постановлення додаткового рішення провадиться у порядку, встановленому для розгляду цивільних справ. Додаткове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом десяти днів з дня його постановлення. Ухвала суду про відмову в постановленні додаткового рішення також може бути оскаржена і внесено на неї окреме подання.

Роз’яснення судового рішення (ст. 215 ЦПК) настає тоді, коли його зміст викладено нечітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого реалізація такого рішення викликає труднощі чи стає неможливою.

Статья в тему:  Как избежать лишения прав в суде за вождение в нетрезвом состоянии

Право вимагати роз’яснення рішення мають особи, які брали участь у справі, і державний виконавець (ст. 215 ЦПК).

Право роз’яснення рішення належить лише суду, який його постановив в колегіальному складі чи одноособове.

Право вимагати роз’яснення рішення — строкове. Подача заяви допускається, якщо рішення не виконано або ще не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлено до примусового виконання.

Заява про роз’яснення рішення розглядається судом за правилами цивільного судочинства з викликом сторін, проте їх неявка не перешкоджає її розглядові. Ухвала суду про роз’яснення рішення може бути оскаржена і внесено на неї окреме подання.

Роз’яснення рішення можливе без зміни його змісту в межах вирішеної судом правової вимоги.

Але в судовій практиці це правило не завжди дотримується. Так, рішенням судової колегії в цивільних справах обласного суду поділено жилий будинок між колишніми подружжями і виділено в натурі Н. Т. — 62/100 частини, а В. Т. — 38/100 частини із зазначенням конкретних приміщень. Це рішення судова колегія Верховного Суду України при розгляді касаційної скарги залишила без змін.

В. Т. звернулася до суду, який постановив рішення, із заявою про роз’яснення, кому із сторін за рішенням належить залізобетонна плита, укладена між першим і другим поверхами, як вони мають користуватися нею і горищем, а також хто має обладнати перегородку. Ухвалою судової колегії обласного суду рішення було роз’яснено так: залізобетонна плита є належністю вхідного ґанку котельні, яка виділена Н. Т. У решті заява залишена без задоволення.

Судова колегія Верховного Суду задовольнила протест його Голови і в ухвалі про направлення заяви В. Т. на новий розгляд зазначила: згідно із ст. 215 ЦПК суд може роз’яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, у разі, коли воно є незрозумілим або розуміння його викликає труднощі. Судова колегія обласного суду при розгляді справи по суті у рішенні з приводу зазначеної залізобетонної плити нічого не вказала. Питання про віднесення її як конструктивного елемента до тієї чи іншої частини будинку виявилося технічно складним і згідно зі ст. 57 ЦПК могло бути вирішено на підставі висновку експерта. Однак судова колегія облсуду дійшла висновку, що плита є належністю вхідного ґанку сіней котельні (тобто змінила зміст постановленого нею рішення — М. Ш.). За таких обставин і при відсутності відповідних даних ухвала судової колегії обласного суду підлягає скасуванню з направленням заяви про роз’яснення рішення на новий розгляд.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Источники:

http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/%D1%83%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2

http://textbooks.net.ua/content/view/4721/40/

http://pravolib.pp.ua/ist-10—idz-ax253—nf-42.html

http://um.co.ua/8/8-7/8-71514.html

http://studopedia.com.ua/1_151119_vipravlennya-nedolikiv-rishennya-sudom-shcho-yogo-postanoviv.html

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector